16.03.2012р. Б. / Роздуми над Євангелієм Третьої неділі Великого Посту

Мр. 8,34-9,1

Цьогонедільне Євангеліє не може нас не бентежити. Ісус ставить таки занадто кардинальні й радикальні вимоги для нашого вуха, вуха сучасної людини, щоб бути Його учнем. Зректися себе… нести щодня хрест… погубити душу… залишатися Йому завжди вірним… Просто жахіття якесь! Наш сучасний світ вчить нас безкомпромісно віддаватися насолодам. 

Насолоджуйся, насолоджуйся і тільки насолоджуйся – у насолодах є повне щастя! А тут такі слова!

Навіть до церкви люди йдуть, щоб послухати гарний хоровий спів чи гру вправного органіста, подивитися на розкіш богослужіння, вдихнути аромат ладану та щоб священик полоскотав їхні вуха вишуканими фразами, проповідями у стилі «травичка-квіточки-метелики-пташечки» і обов’язково бодай одним серцерозриваючим прикладом. «Як файно, як файно нинькай було в церкві!» А тут на тобі маєш – хрест, зречення! Ніякого тобі євангелія успіху і насолоди! Жах! Безпросвітній жах!

Хіба християнство не є відблиском раю? Хіба Ісус не обіцяв дати своїм учням мир (Ів. 14, 27)?

Так, це правда, Ісус своїм учням дав мир, мир, якого світ не може ані дати, ані забрати. Але мир цей не є чимось, що приходить ззовні. Цей мир є наслідком пов’язаності з Христом. Бо тільки Христос цей мир і може дати. Фактично вже у самому гебрейському слові «талмід», яке грецький текст Нового Завіту подає нам як «матетес», а яке ми перекладаємо на українську «учень», уже включає внутрішню пов’язаність з Вчителем. У часі Христа в греків і в ізраїльтян існував дуже подібний зв’язок між учителем і учнем, між філософом і матетесом, між равіном і талмідом.

Учень був не лише пасивним слухачем і глядачем. Він, подібно до середньовічного майстра, жив поряд з учителем, осягав мудрість через слухання, дискусію, практику. Бути учнем Христа – це перш за все жити з Ним, слухати Його, дозволити Йому вчити і самому навчатися. Але для цього потрібно зробити дуже важливий крок – навернутися.

Навернення – це і є самозречення. Адже потрібно відкинути свій дотеперішній спосіб думання, свій менталітет, свою дотеперішню поведінку і почати усе це узгоджувати з Божими законами. Бути учнем Христа – значить наслідувати Його, поводитись, так, як би Він поводився, думати, так, як Він думає. Хіба легко відкинути те, чого нас вчить світ, наше псевдохристиянське оточення, наше щоденне життя з не зовсім наверненими християнами! Хіба це легко, кожного дня переробляти себе, дозволяти Богу відрізати від себе дикі пагони, які не приносять плоду? Хіба це не болить? Хіба не триває в душі боротьба за прощення, неосудження, любов до ворогів? Хіба легко бути світлом для тих, хто тебе зневажає і відкидає? Хіба не це носіння хреста?!

Кожен, хто дійсно старається жити з Христом, знає про цей біль, про біль який проймає душу від власних упадків, про біль духовного зростання; про біль відкинення від нехристиянського середовища, біль насмішок, пересудів і пліток.

Так, духовний зріст, як і всяке дозрівання, всяке зростання, – болючий процес. Але – це єдиний шлях Христового учнівства, єдиний шлях, який дарує людині правдивий мир і свободу.

Чому диктатори завжди боялися і бояться християн? Саме тому, що правдивими Христовими учнями не можливо маніпулювати, їх не можливо застрашити, вони не є на продаж.

Вони не рятують себе, своє життя – вони живуть заради Євангелії і Христа у готовності за Нього померти.

Що порівняно з цим усі насолоди світу цього! Навіть якби ми жили тисячу років, мільйон, мільярд – усе це швидка мить порівняно з безконечною вічністю! Що вартує людині здобути усі насолоди, усю славу, усю владу цього світу, якщо, відкидаючи Христовий заклик до покаяння, вона наражається не небезпеку вічного відкинення, вічного промаху і неуспіху в пеклі?!

І що порівняно з усіма лихами цього світу любов Христова! «Коли Бог за нас, хто проти нас? Він власного Сина свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, – як же разом із Ним не подарує нам усього? Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог – Той, що оправдує; хто ж той, що засудить? Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, – Він заступається за нас. Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? Як написано: «За тебе нас увесь день убивають, уважають нас за овець (призначених) на заріз . Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки Тому, Хто полюбив нас. Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим. 8, 31–39).

Тільки в Христі воістину є наша перемога! Тільки у Ньому осягаємо повноту щастя і насолоди! Тільки в Його Імені маємо спасіння!

Візьмімо на себе тягар змін, тягар зростання у Бозі та Христі Ісусі! Візьмімо свій щоденний хрест йти за Христом, хрест щоденного відкидання усього того, що противиться Христу, і йдімо за Ним! Даймо свідчення за Нього і Його Царство! Почнімо це активно робити! Бо виплатиться! Вже тут на землі отримаємо мир, який понад усяке людське розуміння, а у майбутньому – спадок зі святими у Христовому Царстві!

о.Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

17.03.2012р. Б. / «Священики повинні бути взірцевими громадянами», – Любомир Гузар

 

Екс-глава УГКЦ Любомир (Гузар) вважає, що взірцевий сучасний український греко-католицький священик повинен бути насамперед добрим громадянином і увібрати найкращі риси своїх попередників. Про це кардинал розповів на зустрічі із львів’янами в актовому залі НУ «Львівська Політехніка».

 

«Ми були під окупацією різних держав і не мали можливості розвиватися. Але Церква заохочувала людей до праці – політичної, наукової мистецької. Все це в сумі дало гарний результат. Коли ми сьогодні маємо підстави надіятися, що стоїмо на порозі далеко кращих часів, то це завдяки нашій Церкві. Вона відіграла колосальну роль, бо вона терпіла разом з народом. Вона не була на службі чужих, вона служила своєму народові і вона такою мусить залишитися сьогодні», - сказав він. 

Кардинал Гузар наголосив, що нинішні священнослужителі мають бути добрими громадянинами. 

«Я дам примір, що то значить бути добрим громадянином. Митрополит Йосип Сембратович у свій час видав дуже цікаве пастирське послання про гідність людини… Ціль того послання була допомогти людині поборювати алкоголізм. Щоби люди не понижували себе, не руйнували себе, не заперечували своєї гідності прив’язаністю до алкоголя. І завдяки його закликам, і завдяки дуже ревній праці багатьох душпастирів наше село «висохло», перестало пити» - підкреслив колишній глава УГКЦ. 

«Інший примір – «Просвіта» - це була організація, яка в ХІХ, початку ХХ століть дуже послужила, щоби дати людям освіту в селах, містечках, щоби вони знали, хто вони є, куди вони йдуть, чого повинні бажати», - додав він.

Блаженніший Любомир також навів приклад, коли священнослужителі спонукали людей займатися підприємництвом: «Ще один примір – 20-30 роки кооперативний рух. Цей рух в Західній Україні в тих часах рятував від економічної скрути наших людей. Але він став таким сильним, що, подумайте, «Маслосоюз» диктував ціну на масло в цілій Західній Європі. Духовенство дуже сприяло розвиткові кооперативного руху». 

«Священики у тих часах дбали за освіту, за економічну міць, культуру. Я думаю, що сьогодні духовенство, і не тільки воно, а кожен свідомий громадянин України, повинно працювати в тому напрямі. Священики повинні бути взірцевими громадянами, щоби сповняти свої громадянські завдання», - підсумував кардинал Любомир (Гузар). 

За матеріалами: РІСУ 

Джерело:  КРЕДО 

16.03.2012р. Б. / Патріархат УГКЦ добрий і для православних

 

Єпископ Богдан Дзюрах Секретар Синоду єпископів УГКЦ, адміністратор Патріаршої курії

Статус Патріархату для УГКЦ не є суто почесним – це одна з умов кращого функціонування нашої Церкви і ліпшого виконання душпастирських функцій.

Є такий феномен – глобальний вимір Української греко-католицької Церкви. Актуальний статус не дає Главі Церкви можливості вповні огорнути опікою наші церковні структури і наших вірних поза Україною. Патріарший статус дозволить зміцнити єдність УГКЦ як всередині країни, так і поза межами нашої матірної території.

Тут не йдеться про щось нове, лише про визнання Церкви такою, що вже дозріла до патріаршого устрою. Саме життя Церкви є ознакою її зрілості. Віримо, що Господь вкаже нам той, за словами теперішнього Папи Бенедикта XVI, «сприятливий час», коли буде довершено змагання поколінь греко-католицьких пастирів та вірян за визнання власного патріархату. Що ж стосується загалом визнання нових патріархатів, то в Католицькій Церкві це здійснюють або владою Вселенського Собору, або через рішення Святішого Отця.

Статус патріархату не повинен розсварити нас із православним світом, котрий мав би розглядати це як розвиток Христової Церкви. Ми в УГКЦ тішимося кожною доброю новиною, що супроводжує життя православних в Україні чи поза її межами. І якщо є таке ж зичливе наставлення з боку православного світу, то у справі проголошення патріархату ми сподіваємося на їхнє розуміння як свідчення гармонії всередині християнської Церкви, адже патріарший статус свідчитиме про зрілість не лише УГКЦ, а й християнства в Україні. У цій справі все залежатиме від щирості у ставленні одні до одних, – братерського, євангельського, християнського. Якщо ж будуть присутні інакші елементи – людські чи політичні, – певні труднощі можуть з’явитися. Але Церква повинна показувати добру волю, відкидаючи кон’юнктурний дріб’язок.

газета ZIK №9 (8 березня 2012р.)

Джерела: ЗІК

Мандрівники Христа Царя

16.03.2012р. Б. / Папа Бенедикт XVI прийняв на приватній аудієнції Главу УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука

 

У п’ятницю, 16 березня 2012, в Апостольському Палаці у Ватикані Святіший Отець Бенедикт XVI прийняв Блаженнішого Святослава Шевчука, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького.

 

Перед зустріччю з Главою Української Греко-Католицької Церкви Римський Архиєрей спілкувався з кардиналом Енніо Антонеллі, Президентом Папської Ради в справах сім’ї, а після Блаженнішого Святослава прийняв на приватних зустрічах єпископів чергової групи ієрархів зі США, що прибули до Риму з візитом «ad Limina Apostolorum».

Джерела: Радіо Ватикан

Мандрівники Христа Царя

16.03.2012р. Б. / Ісус був справжнім законодавцем, – ватиканський історик

 

Слова Ісуса як нормативний фундамент для становлення Церкви – це тема книги «Ісус законодавець» італійського історика Анарато Бучі, презентація якої відбулася у Ватикані. У книзі, яку автор написав у співпраці з Папською комісією історичних наук, проаналізовані джерела про Ісуса в контексті ізраїльської традиції, а також юридичне становлення Церкви протягом першого тисячоліття її історії.

 

У презентації видання взяв участь кардинал Держсекретар Тарчізіо Бертоне. Він зазначив, що канонічне право не є лише інструментом, який Церква використовує для виконання своєї місії, але має «зразковий вимір для суспільства, представляючи владу, як служіння суспільству для добра людини».

 

Кардинал Бертоне наголосив, що в світі не існує давнішої організаційної структури, аніж церковна, і жодне право не має такої сили і можливості, щоб повністю зрозуміти потреби людини.

 

Автор книги, Анарато Бучі, член Папської комісії історичних наук, зазначив, що «Нагірна проповідь» Христа була цією Конституцією для Церкви, в той час, коли мораль і право були нерозривними поняттями.

 

«У древньому Ізраїлі не було різниці між Ius i Fas, між етичною нормою і юридичною, між внутрішнім і зовнішнім актом, тому стає зрозуміло, що Ісус був справжнім законодавцем. Поняття любові було юридичним поняттям. Вона не розумілося лише як жертва, але як агапе, а агапе – це спочатку юридичний термін. Тільки з часом він став соціологічним», – розповів Анарато Бучі.

За матеріалами: radiovaticana.org

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

16.03.2012р. Б. / Всеукраїнська Рада Церков заявляє про недоліки Закону про захист персональних даних

 

КИЇВ – Представники Церков і релігійних організацій вважають, що Закон України «Про захист персональних даних» та практика його застосування не повинні порушувати права людей на свободу віросповідання та фіксувати у базах даних їх ставлення до релігії.

 

Таку спільну позицію виробив Секретаріат Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО), засідання якого відбулось 13 березня у приміщенні Патріархії УАПЦ під головуванням єпископа Володимира (Черпака), повідомляє Інститут релігійної свободи.

 

Представники конфесій вирішили підготувати поправки до статті 7 Закону з метою недопущення зловживань та вимог до релігійних організацій щодо реєстрації баз даних, які б могли засвідчити релігійні переконання окремих громадян.

 

Також учасники засідання розглянули законопроект № 8792 «Про паломництво», внесеного депутатом Сергієм Терещуком (Народна Партія). На думку Секретаріату ВРЦіРО, зазначена законодавча ініціатива має чимало суттєвих недоліків, які у підсумку можуть погіршити та навіть унеможливити прочанство в Україні як напрямку релігійної діяльності. Представники конфесій вирішили звернутись до автора законопроекту та профільного комітету з проханням відкликати його чи зняти з розгляду.

 

Незабаром ВРЦіРО планує провести спільне засідання з Громадською радою при Міносвіти з питань співпраці з Церквами і релігійними організаціями, а також зустрічей з Міжфракційною депутатською групою «За духовність, моральність та здоров'я України» та з парламентською групою «Право вибору» задля планування подальшої співпраці.

 

Секретаріат Ради на засіданні також вирішив організаційні питання зарубіжних поїздок делегації ВРЦіРО та проведення зустрічей на високому рівні.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

15.03.2012р. Б. / Шевченківські дні у Карітасі Львова

 

У тісному колі  у  приміщенні Соціального центру львівського Карітасу зібрались небайдужі шанувальники генія Українського народу ─ Тараса Григоровича Шевченка. «Звучали пісні на слова Тараса, його вірші та поеми,і була щира  домашня атмосфера, як у «своїм домі». Старші люди, користувачі Центру для людей похилого віку і члени районної організації Просвіта  хотіли ще і ще показати молодому поколінню набувачів допомоги місцевого Карітасу, скільки творів вони знають. У кожен твір вкладали душу і щирі почуття, яких так бракує у нашому повсякденні», ─ розповідає Степан Вовк, заступник директора «Карітас Львів УГКЦ».

Минуло понад 150 років тим думкам, які  Т. Г. Шевченко поклав на папір, а вони і сьогодні актуальні, немов би вчора написані про наші теперішні проблеми та становлення державності.  Тарас Шевченко ─  центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу.

У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей (соціальних, політичних, філософських, історичних, художніх), які до нього ще не порушувалися в українській літературі або порушувалися надто несміливо й соціальне обмежено. Молодь з дитячого соціального центру Карітасу каже, що також розуміє неймовірну силу і потенціал  Шевченківського слова, тому радо приймала участь у Шевченківському вечорі разом зі старшим поколінням.

16-річний Юрко ділиться: «Навіть читаючи лише по декілька рядків з різних творів  Шевченка, непомітно швидко минув час і залишилось ще багато несказаного, що обов’язково прозвучить наступного разу.  Особисто мене дуже цікавить Шевченкова філософія і вірші, тому як для себе, так і для свого покоління вважаю це величезним подарунком!».

На завершення Шевченківського вечора, як завжди звучав «Заповіт» і його сила слова додали сил всім учасникам заходу. Основний результат заходу, ─ кажуть організатори, ─ це духовне  зцілення, відчуття своєї  значущості  кожного з учасників.

повідомила Надія Чорна

• 
• 
• 
• 
• 

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

15.03.2012р. Б. / Створено документальний фільм в 3D форматі про беатифікацію Івана Павла ІІ (video)

 

Італійський режисер Італо Москаті випустив документальний фільм у 3D форматі тривалістю 22 хвилини про беатифікацію Івана Павла II. Його фільм "Іван Павло II, Гігант" показує життя, понтифікат і беатифікацію Папи.

Для того, щоб створити фільм, Москаті співпрацював з Ватиканом та італійськими телеканалами. 1 квітня, у сьому річницю з дня смерті Івана Павла ІІ, фільм покаже італійський канал Rai HD.

За матеріалами: Romereports.com

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

14.03.2012р. Б. / Німеччина: католики і православні закликають до спільної дати Великодня

 

Католики і православні Німеччини закликають до спільної дати святкування Великодня, повідомляє Радіо Ватикану. Заклик міститься у спільному документі німецького єпископату та Конференції Православних Єпископів країни, в якому підкреслюється спільна віра у воскреслого Христа і описуються відмінності у святкуванні Великодня.

Це вже другий документ, виданий Спільною Комісією обох єпископатів. Темою першого була неділя, як центральне свято християн. На думку католицьких та православних єпископів, логічним продовженням цього є спільне святкування найважливішого свята, яким є Пасха.

Документ, що містить майже 30 сторінок, написаний насамперед для вірних, які мають можливість порівняти у чому полягає різниця та якими є спільні моменти у відзначенні Великого Посту, Страсного Тижня, Пасхального Тридення, Великоднього періоду та Зіслання Святого Духа.

 

Глава екуменічної комісії німецького єпископату єпископ Герхард Людвіг Мюллер сподівається, що ця брошура сприятиме тому, у чому, на його думку, власне полягає екуменізм: спільному проголошенню християнської віри у секуляризованому світі. Глава Єпископської конференції православних єпископів митрополит Августінос висловив надію на швидке порозуміння у справі  спыльноъ дати Пасхи: спільна дата святкування Великодня була б виразною ознакою єдності християн для всього світу.

Нагадаємо, що східні християни визначають дату Пасхи за юліанським календарем, а  Римо-католицька Церква – за григоріанським календарем. Наступного разу ці дати свята збігаються у 2014 році.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

14.03.2012р. Б. / Держава мусить поважати свободу церкви, - кардинал Гузар

 

«Церква мусить зберігати свою свободу. Церква мусить бути свобідна від держави, будь-якої, це не є лише українська проблема», - про це 13 березня на зустрічі у «Львівській Політехніці» з нагоди 120-річчя Патріарха Йосифа Сліпого сказав Блаженніший Любомир Гузар.

 

Любомир Гузар сказав: «Не може церква наказувати державі, що вона має робити, і держава не сміє наказувати церкві, що вона має робити. Коли ми даємо і церкві, і державі нагоду правильно розвиватися, тоді усі користають. Коли починають мішати церкву з державою, коли стають так звані державні церкви, котрі цілковито під контролем держави, є клопіт».

 

За його словами, церква, щоб бути собою, мусить бути свобідною, і держава мусить цю свободу респектувати. Але зі своєї сторони церква не повинна накидати державі свої погляди.

 

«Маємо сьогодні дуже яскраві випадки, скажімо в Ірані, де держава є контрольована їхньою релігійною організацією, і це абсолютно не виходить добре ані для віруючих, ані держави, - говорив Блаженніший Гузар. - Або там, де держава керує цілковито церквою, вживає як свого роду державне відомство, тоді церква тратить свою духовну свободу і не годна тоді бути собою».

 

За його словами, церква повинна виховувати людей в такому дусі, що раз вони є справді віруючими людьми, то мають також бути і добрими громадянами.

Джерела: ZAXID.NET

Мандрівники Христа Царя

13.03.2012р. Б. / «Час Великого посту - сприятливий, щоб переосмислювати своє життя»

"Час Великого посту - сприятливий, щоб переосмислювати своє життя"

 

Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського
на 2-гу неділю Великого Посту

Євр 1,10-2,3; Мр 2,1-12.

Не можемо ніколи забувати про те, що усе написане у Святому Писанні, здійснено під натхненням Святого Духа. Очевидно, що деякі тексти дуже прості, але вони надзвичайно цінні, бо розповідають нам про далеку давнину та створення світу Богом, про давню історію людства, яке було тісно пов’язане із своїм Творцем. Господь не потребував творити світу, але його велика любов, що перебуває у Пресвятій Трійці наклонила до того, щоб покликати до життя ангелів у небі та людей на землі. Чи можливо, є ще якісь твори, покликані Господом до життя у надзвичайно широкій Вселеній, якоїне обіймають потужні телескопи? - Нам не відомо, бо Церква залишає це для вирішення науковцям. Хай вони досліджують та скажуть правду про те, що довідаються. Є різні версії про якихось інопланетян, що залітають на землю на різних тарілках, але поважні вчені про це зовсім не бажають стверджувати. Церква, натомість, не заперечує існування ще якогось життя у вселенських просторах, лише очікує на обґрунтоване наукове твердження, якого до цього часу ніхто поважно не вчинив.

 

Знаємо, що є другий світ, до якого ми з вами невмолимо спішимо. Бо кожен Новий рік, кожен наш ювілей дають сигнал про скорочення нашого життя на землі, про його все ближчий та ближчий кінець. Нам відомо про ангелів, які перебувають на служінні Всевишнього Бога та про нечистих духів, які терплять кару й спокушують людей до зла із-за великої заздрості, бо кволіші за злих духів люди осягають вічну нагороду в Господа, а ті – втратили її навіки. У читанні до євреїв знову пригадується про те, що Бог оснував землю та небеса, також, що вони загинуть, а Творець не зміниться ніколи. Знову, в посланні говориться про службових духів, ангелів, які мають завдання допомагати людям, щоб отримати спасіння. Отже, ми не самі, з нами ангели, наші хоронителі, які уболівають за наше достойне християнське життя. Звичайно, кожен ангел радіє з доброго життя християн і навпаки, сумує, коли особа віддаляється від гідного духовного життя. Коли  людина не слухає його й не відповідає на гідну пораду доброго ангела, а йде за волею Адама та Єви, вибираючи підступну та згубну намову диявола, тоді наражає себе на гірку небезпеку зневаги Бога та можливо, втрати вічного щасливого життя. Хто не приймає волі Бога, така особа живе за власною волею, прислуговуючи злому духові. Тому спостерігаємо дуже багато у світі різного розбрату й дивуємося, але це не стається спонтанно, бо воно діється внаслідок заперечення Господніх законів. Адам за непослух був вигнаний із раю, проти нього збунтувалася земля й природа, подібно стається і тепер, коли чуємо та бачимо дії цунамі, вулканів, землетрусів, штормових вітрів, смерчів, появляються різного роду невиліковні хвороби тощо. Між іншим, сьогодні якраз річниця, як цунамі у Японії забрав життя багатьом людям та зробив величезну руїну із усього побудованого, що обчислюється мільярдами доларів. А, коли ще заглянути в історію, тоді пригадаємо, що терористичний акт вчинений в США, теж стався одинадцятого числа, тільки у вересні 2001 року. Такі явища не стаються тому, що просто насувається одна частина землі на іншу чи просідає земля в морях та океанах й дає поштовхи; або від того, що дують шалені вітри від зустрічі різних перепадів температур в атмосфері; чи відбувається вулканічні викиди від неймовірних температур тощо. Цього, мабуть не було б, коли б люди святкували Боже ім’я, не гнівили Господа, покинули свою зухвалість, зверталися до нього за допомогою, як це робив праведний Авраам, який бажав врятувати два міста від сірчаного вогню. І Творець прислухався до слів святця й був готовий помилувати міста Содом та Гомору, але там не знайшлося праведних людей, які служили б Всевишньому Богу, тому й випав сірчаний дощ, щоб знищити беззаконня, а разом і усіх тих, хто був його причиною (пор. Бут 19,24-25). Люди віддалилися від Бога, не спішили йому служити, забули про нього, зневажали його, не зважали на припис Святого Писання, де говориться: «… хто до нього прибігає покараний не буде» (Пс 34,23). А ці до Бога не прибігали, подібно, як і Адам.

 

Автор послання до євреїв турбується й напоумляє, щоби «вважати дуже пильно», бо злий дух може звести, також, добру людину з гідної дороги. Переймаючись доброю долею людини, автор наголошує те, що закони Бога не тільки для проголошення, але найперше - для виконання. Він пригадує, що слова, які звіщали ангели були дуже зобов’язуючі для народу і про це читаємо в багатьох місцях Святого Писання. Тоді, що скажемо про слова й закони, які проголосив Господь та прищепив до нашого сумління, якого не можна позбутися і, яке буде свідком у вічності разом із ангелом на суді перед Богом про всю історію нашого життя?  Ангел Божий жалівся на ізраїльтян, яких вивів із дому неволі, що вони не послухали його голосу й укладали союз з мешканцями обіцяної землі та не понищили їхні жертовники. Промовив Господь, що не прожене через їхню неслухняність тих народів, що стали їхніми ворогами, а їхні боги, тобто ворогів, будуть сильцем для вибраного народу (пор. Суд 2,1-4). Неслухняність ангелу стала великою перешкодою допомоги Божої вибраному народові.

 

Достойні молільники, любі наші парафіяни та прихожани, нам потрібно прийняти й гідно виконувати волю Господню, незважаючи на тягарі, що утискають нас та невигоду, як ми часто думаємо. Господь посилає нам свого ангела, який дбає про нас й трудиться, щоб нам допомогти вистояти і тяжких труднощах життя. Бруно Ферреро у своїй легенді «Два ослики» пише про двох ослів, що прибули до Вифлиємської печери. Очевидно, вони тяжко працювали, а тут могли помолитися та просити помочі від Дитяти Ісус. Знову навантажені тягарем рушили в дорогу. Один із них скаржився іншому, що він просив Месію, щоб звільнив його від тяжкої праці, а так зовсім не сталося, - змушений продовжувати важкий труд. Другий повідомив, що він просив в Ісуса сили носити тягарі й енергійно рухався вперед (див. «Б. Ферреро «Життя – це все, що ми маємо», легенда: «Два ослики»). Тягарі необхідно нести з Божою допомогою, бо їх ніколи не уникнемо!

 

Час Великого посту - сприятливий, щоб переосмислювати своє життя й направляти його увесь час на добру християнську дорогу. Користаймо із часу, який нам пропонує Господь, щоб щиро покаявшись та примирившись із Богом ми удостоювалися звання почтивих борців за вічне щасливе життя. Вкінці помолімося молитвою ірмоса із Утрені цієї неділі: «Темні і скверні помисли охоплювали мене, коли я, блудний, далеко відійшов від тебе, Спасе; нині ж взиваю до тебе: згрішив я, згрішив, спаси мене, що усердно вдаюся до твого милосердя» (Утр. 2-ої нед. Вел. Посту, п.3). Милостивий Господи, будь нам спасінням й милосердям! Божа Мати, відкрий нам вуха, щоб слухати й виконувати Божі повеління!

+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський
11 березня 2012 р.Б. Архикатедральний Собор Святого Юра


Джерела: www.ugcc.lviv.ua

Мандрівники Христа Царя

13.03.2012р. Б. / «Вибрати Бога означає терпеливо, погоджуючись з Його ритмом, розвивати екуменічний та міжрелігійний діалог»

 

«Вибрати Бога означає терпеливо, погоджуючись з Його ритмом, розвивати екуменічний та міжрелігійний діалог». На це звернув увагу Папа Бенедикт XVI, проповідуючи 10 березня 2012 р., під час вечірні в римській базиліці святого Григорія, в присутності Архиєпископа Кентерберійського Роуена Вільямса, Примаса Англіканської Співдружності.

 

Екуменічне богослуження відбулося в монастирі, з якого 596 року вирушила група монахів-бенедиктиців на місію серед племені англів. Воно було приурочене літургічному споминові святого Папи Григорія Великого та 1000-річчю камедульської гілки Чину Бенедиктинців, монахи якої сьогодні служать в базиліці святого Григорія.

 

Пригадуючи історію Отців Камедулів та коментуючи її у світлі послань святого Павла, Папа пригадав як видатні постаті з минулого, так і роль монахів у історії сучасних місій, їхню постійну молитву, постійність якої іноді сягає героїзму.

 

Святіший Отець також звернув увагу на те, що цей монастир є місцем, в якому зродився особливий зв’язок між християнством британських земель та Церквою Риму, а екуменізм є характеристикою сучасної камедульської духовності. «Безперервна присутність монахів на цьому місці, – зазначив Бенедикт XVI, – вже сама по собі є свідченням вірності Богові та Його Церкві, яку ми з радістю звіщаємо всьому світові».

 

Маючи на увазі присутність англіканської делегації та те, що вони разом з архиєпископом Вільямсом запалили дві свічі перед престолом святого Григорія, Папа висловив сподівання, що «цей знак», покладений перед вівтарем, на якому святий приносив Євхаристійну жертву, «стане не лише згадкою про нашу братерську зустріч, але також спонукою для всіх вірних, католиків та англіканців» з нагоди відвідин римських святинь з оновленою ревністю молитися та діяти на корить єдності, «щоб жити повністю згідно з отим “щоб усі були одно”, з яким Ісус звертався до Небесного Отця».

Джерела: Радіо Ватикан

Мандрівники Христа Царя

12.03.2012р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (04.03.-10.03)

 

З 2 по 4 березня 2012 року голова Комісії УГКЦ Справедливість і Мир п. д-р. Михайло Мельник, також виконавчий секретар та консультант Комісії, о. Олег Лука, взяли участь у міжнародній зустрічі європейських Комісій Справедливість і Мир під назвою «Різноманітність у Єдності». Відбувалася зустріч, яка є щорічною, у Брюсселі (Бельгія).

 

У неділю, 4 березня:
Глава УГКЦ зустрівся із представниками молодіжних організацій, церковних спільнот та студентами вищих навчальних закладів Тернополя. На захід, що відбувся в Українському домі “Перемога”, прибуло приблизно 800 молодих людей, представники влади, а також Владика Василій Семенюк, Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський.

 

У храмі Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ, що в Хмельницькому відбулася перша онлайн-трансляція недільної Літургії. Про це повідомляє прес-служба Хмельницького деканату УГКЦ.

 

А також вийшла в ефір Перша духовно-просвітницька телепрограма «Світло життя». Програму виготовлено завдяки співпраці Бродівського деканату та ТРК «Броди».

 

З благословення Кристофа Кардинала Шонборна, Архиєпископа Відня та Ординарія для вірних візантійського обряду в цілій Австрії, 4-6 березня в Австрії відбулося представлення нового Катехизму УГКЦ та опрацювання напрямних розвитку УГКЦ на період до 2020 року.

 

У Єпархіальному музеї м.Трускавця 5 березня 2012 року відкрилась виставка «Патріарх Йосиф Сліпий у філателістичних і пропамятних виданнях»  зі збірки матеріалів, зібраних впродовж тридцяти років відомим популяризатором та пропагандистом ідей Патріарха доктором медицини Романом Смиком.

 

6 березня 2012 року:
В конференц-залі Патріаршої курії УГКЦ, що у Львові відбулася зустріч представників родинних рухів м. Львова. У зустрічі взяли участь представники родинної порадні Фонду Святого Володимира, Товариства анонімних алкоголіків, Всукраїнського центру обслуговування родин Ал-Нон, Центру опіки сиріт, Школи сім’ї, Руху християнських сімей, руху «За життя», «Віри і світла», «Лярш Ковчег».

 

Згодом представники Патріаршої комісії УГКЦ у справах монашества зібралися у цьому ж залі, щоб продовжити працю над розробкою статуту та обговорити інші нагальні питання.

 

А в приміщенні Єпархіального управління Стрийської єпархії УГКЦ, відбулася чергова зустріч Товариства вчителів-католиків.

 

7 березня архиєпископ Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк освятив приміщення Тернопільської міської громадської організації "Справа Патріарха Йосифа".

 

В Українському католицькому університеті, що у Львові, 8 березня 2012 року представники Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства (КГВА) УГКЦ укотре зібралися, щоб обговорити нагальні напрямки катехичного служіння.

 

В Управлінні Бучацької єпархії відбулася зустріч лікарів із Єпархом Бучацьким Преосвященним владикою Дмитром Григораком, ЧСВВ, головою єпархіального осередку руху «За життя!» о. Ігорем Довганюком та активістами цієї організації. Мета цієї зустрічі та наступних – підготувати медиків, особливо гінекологів-акушерів, до євангелізаційно-просвітницької роботи з подружніми парами у процесі дошлюбної катехизації.

 

Днями у Львівському національному університеті ім. Івана Франка відбулася презентація книжки Романа Лубківського «Камертон Шашкевича». Видання приурочено до 200-річчя з дня народження Маркіяна Шашкевича — непересічного українця, справжнього інтелігента та священнослужителя.

 

А також:
Поучення для тих, хто приступає до Святих Таїнств Покаяння (Сповіді) і Євхаристії (Причастя)
Роздуми над Євангелієм Другої неділі Великого Посту
Екологічне послання Другої неділі Великого посту
«Морський апостолят»: християнська місія до виконання
Блаженніший Любомир: Будуємо хату
Піст, помножений на молитву. Розмова з отцем Романом Тереховським, сотрудником храму Пресвятої Євхаристії УГКЦ
У Великий піст з молитвою святого Єфрема
Слідами владики Миколи Чарнецького в його рідному селі

 

Анонси:
Референтура у справах мігрантів та іммігрантів Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, спільнота колишніх заробітчан «Пієта» при МХЦ св. Івана Боско запрошує на молитовну зустріч-спілкування на тему мігрантства. Зустріч відбудеться 11 березня в Молодіжно-християнському центрі св. Івана Боско м. Івано-Франківська.

 

Патріарша Комісія з питань Євангелізації в рамках проведення проекту «Євангелізаційні зустрічі для священиків та членів їхніх сімей» запрошує дружин священиків з дітьми від 3 до 10 років, на Великопосні одноденні реколекції, які відбудуться 17 березня 2012 р. у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа (вул. Хуторівка, 35).
До участі у реколекціях запрошуються також наречені семінаристів.

 

18 березня 2012 року у Хрестопоклонну неділю, вулицями Львова пройде молитовна Хресна дорога, яку традиційно організовує Львівська архиєпархія УГКЦ.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

12.03.2012р. Б. / «Гріх – глибока рана, яку кожен сам собі завдає; гріх робить нас розслабленими», - Глава УГКЦ

 

«У період Великого посту ми часто роздумуємо над природою гріха. Більшість із нас переконана, що гріх є порушенням того чи іншого закону, або ж вважає, що грішити - означає когось образити. Насправді ж, гріх є глибокою раною, яку кожен сам собі завдає; гріх робить нам розслабленими», - про це сказав Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, під час проповіді в другу неділю Великого посту, 11 березня 2012 року, в Патріаршому соборі Воскресіння Христового.

 

На переконання Першоієрарха Церкви, людство зараз живе у світі «порожніх слів». «Ми не можемо зрозуміти, що означає слово у книгах Святого Письма. Однак, відповідно до біблійного розуміння, слово є силою. Адже коли людина когось благословляє, вона  вимовляє добре слово, яке будує, підносить. Коли ж людина лихословить, її слова мають руйнівну силу», - зазначив проповідник. Предстоятель УГКЦ стверджує, що  «Христос промовляє те слово, яким Бог сотворив небо і землю, але Він не є лише носієм Божого слова, Він сам є Словом Божим, яке будує і відроджує людину».

 

«Від нас, українців, залежить суспільне життя в державі. Якщо ми будуємо це життя на обмані, то сильної і могутньої держави у нас не буде. Отож будьмо подібні до тих чотирьох друзів розслабленого, якого ми згадуємо сьогодні, котрі принесли цього хворого до Ісуса. Принесімо сьогодні до Христа наш український народ і молімося за Україну, тоді цей Великий піст щось змінить у нашому житті і житті нашого суспільства», - закликав Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ

12.03.2012р. Б. / Тижневий огляд: переслідування християн (04.03.-10.03)

 

6 березня з’явилося повідомлення про те, що єпископ Контуму, В'єтнам, пообіцяв, що під час Страсного тижня, незважаючи ні на що, відправлятиме богослужіння в тих місцях, які  влада вважає «нерелігійною зоною».

У Конго в результаті вибухів у неділю, 4 березня, на арсеналі в Браззавілі, що забрали, за деякими даними, життя близько 200 осіб, повністю зруйнований католицький храм.

7 березня повідомляється, що парафія редемптористів у В’єтнамі стала місцем частих зіткнень між поліцією та вірянами, які чинили опір щодо посягань уряду, проте безуспішно.

Присутність християн у Святій Землі дуже часто асоціюється лише з прощами, які проходять у рамках молитовних відвідин Святих місць. Проте, ця земля багата на свою власну християнську традицію, перед якою сьогодні стоять багато викликів та завдань.

За даними 8 березня читаємо, що представник ісламістського терористичного угруповання Боко Харам заявив, що група «розпочне низку координованих атак, які є частиною плану з викорінення християн з Нігерії».

9 березня з’явилося повідомлення про те, що у пакистанському місті Касур (провінція Пенджаб) на протестантського пастора Джона Первеза напали двоє радикально налаштованих мусульман. Пастору нанесли безліч ножових поранень, від яких він ледве не помер.

Молоде покоління ортодоксальних євреїв в Ізраїлі виховують у страху і ненависті до християн. Так, наприклад, широко розповсюджено плювати перед хрестом або священиком.

У південно-єгипетському місті Асван буде організований «курс антихристианізаціі», спрямований, як вказують його впроваджувачі, на «ісламську освіту молоді, роз'яснення способів протистояння спробам навернення на християнство».

Згідно з інформацією за 10 березня читаємо, що терористичне ісламістське угруповання Боко Харам, яке загрожує повністю знищити Християнство в Північній Нігерії, оголосило, що буде викрадати жінок-християнок, щоб домогтися якнайшвидшого здійснення своєї мети.

11 березня повідомляється, що уряд Великобританії вважає, що носіння хрестиків не є обов'язковою вимогою до віруючих християн, і роботодавці можуть заборонити їх.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

11.03.2012р. Б. / Папа про Таїнство сповіді

Між святістю та Таїнством Сповіді існує дуже тісний зв'язок, засвідчений численними святими в історії християнства. Про це під час приватної аудієнції нагадав учасникам курсу для священиків-сповідників Папа Бенедикт XVI. 

 

Від 5 до 9 березня у Римі, в приміщенні Апостольської Пенітенціарії відбувався курс для сповідників. Це вже 23 раз поспіль Ватикан організовує кількаденний курс для священиків-сповідників, як також і для тих, які приготовляються до священичого служіння, маючи на меті висвітлити богословський, духовний, моральний і канонічний аспект Святої Тайни Покаяння, наголосити на її суті, значенні і найважливіших елементах та допомогти священнослужителям знайти відповіді на актуальні запитання, пов’язані з уділенням цієї Святої Тайни. 

9 березня, з нагоди закінчення цьогорічного курсу, в апостольському палаці його учасників прийняв на приватній аудієнції Папа Бенедикт ХVІ. На початку своєї промови Святіший Отець привітав кардинала Мануеля Монтейро де Кастро, який цього року вперше як Головний Пенітенціарій очолив організований курс для сповідників, а також усіх тих, що спричинились до організації та успішного проведення даного формаційного курсу і всіх його учасників. 

Звертаючись до присутніх, Папа наголосив на тому, що Святі Тайни і звіщення Божого Слова ніколи не повинні бути розділені, адже згідно із вченням самого Ісуса, звіщення Божого Царства є метою Його послаництва, проте це звіщення не є лише промовою, але, одночасно, воно включає у себе й діяння. Священик представляє Христа, продовжує Його послаництво за допомогою «слова» та «Святих Тайн». Папа підкреслив, що вже сама Свята Тайна Примирення є звіщенням, а, отже, й шляхом нової євангелізації. 

Далі Папа пригадав, що між святістю та Святою Тайною Покаяння існує дуже тісний зв'язок, засвідчений численними святими в історії християнства. Справжнє навернення серця, що є відкритістю на перемінюючу та відновлюючу дію Бога, є двигуном, рушійною силою будь-якої реформи і стає правдивою євангелізаційною силою. «У сповідальниці розкаяний грішник, через безкорисливу дію Божого милосердя, отримує виправдання, прощення та освячення, залишає стару людину, щоб одягнутись у нову», – зазначив Бенедикт ХVІ, наголошуючи, що лише той, хто дозволяє Божій ласці його відновити, може нести у собі, а, отже, і звіщати іншим Добру Новину про спасіння. 

«Дорогі священики, дорогі диякони, які приготовляєтесь до священства, в уділенні цього Таїнства вам дана чи вам буде дана можливість бути знаряддями завжди відновленої зустрічі людей з Богом», – мовив далі Святіший Отець додаючи, що до служителів цієї Святої Тайни звертатимуться люди з причини свого гріховного стану та великого бажання змінитись, благаючи Божого милосердя. Папа запевнив учасників курсу у тому, що вони будуть співробітниками та головними діючими особами багатьох можливих «нових початків», що це пенітенти будуть до них приходити, усвідомлюючи, що справжнє значення кожного нового початку не полягає, насамперед, у залишенні минулого грішного способу життя, а в прийнятті Ісуса Христа та у відкритості на Його присутність, що є завжди новою і завжди спроможною перемінити та просвітлити усі наші темні сторони. 

За словами Бенедикта XVI нова євангелізація розпочинається також і з Сповідальниці, тобто, розпочинається від таємничої зустрічі між невичерпною потребою-запитанням людини і Божим милосердям, що є єдиною гідною відповіддю на прагнення людини до нескінченного. І якщо звершення Таїнства сповіді буде тією зустріччю, і якщо у ній вірні досвідчуватимуть безмежного подарованого нам Божого милосердя, то вони самі стануть свідками святості, що є метою нової євангелізації. 

На закінчення Папа пригадав, що це є актуальною правдою не лише для мирян, але, в особливий спосіб, для священиків, адже служитель Таїнства співпрацює для нової євангелізації через відновлення, перш усього, себе самого, своєї свідомості, що і він є пенітентом та потребує сакраментального прощення. Після чого Папа побажав присутнім священикам і дияконам, щоб новизна Христа завжди була центром та рацією їхнього священства, щоб усі ті, які їх зустрічають, завдяки їхньому служінню, могли сказати разом з святими Андрієм та Іваном: «Ми знайшли Месію» (Ів.1,41). А закінчилась зустріч спільною молитвою «Отче Наш» та апостольським благословенням.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:  КРЕДО