ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

Показ дописів із міткою Львів. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Львів. Показати всі дописи

вівторок, 7 серпня 2012 р.

07.08.2012р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (30.07 – 05.08.)

Високопреосвященного Архиєпископа і Митрополита Львівського УГКЦ владику Ігоря (Возьняка) нагороджено «Почесним знаком святого Юрія». Нагороду міський голова вручив з нагоди 60-річчя від Дня народження, яке днями святкуватиме Архиєрей, та за невтомну працю на благо нації.
 
1-2 серпня, цього року, у Боронявському монастирі, Василіянської Провінції Св. Миколая, відбулися відпустові святкування з нагоди празника Святого Пророка Іллі. Центральним богослужінням в празник Св. Пророка Іллі у Боронявській обителі, була Урочиста Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив та виголосив під час неї проповідь, Преосвященний Владика Димитрій ГригоракЧСВВ – Правлячий Архієрей Бучацької єпархії УГКЦ. 
 
2 серпня 2012 року, у день Святого пророка Іллі, Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, відвідав студитський монастир Святого пророка Іллі в Дорі на Івано-Франківщині. Глава УГКЦ зазначив, що «ми живемо в час, коли все міняється, перемішується: народи, культури, мови», тому нам сьогодні важливо зберегти віру наших батьків. Із Главою УГКЦ під час Літургії співслужили Владика Володимир (Війтишин),Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський, Владика Миколай Сімкайло, Єпарх Коломийсько-Чернівецький.
 
Також цього дня Преосвященний владика Венедикт єпископ-помічник Львівський відвідав прафію св.. пророка Іллі с. Любині, Краковецького протопресвітерату (Яворівський р-н) з нагоди святкування ювілею парафіяльного храму.
 
У VII Міжнародній пішій прощі мігрантів і їхніх родин із Самбора до Зарваниці беруть участь паломники з 14-ти країн, зокрема: Чехії, Польщі, Канади, Швеції, Італії, Греції, Росії, Угорщини, США, Білорусі, Голландії, Португалії, Англії та Казахстану.
3 серпня зранку 314 прочан під духовним проводом виконавчого секретаря ПМВ о. Василя Поточняка й директора БФ «Карітас» СДЄ о. Ігоря Козанкевича вирушили з м. Самбора.
 
5 серпня 2012 року на Білій горі, у селі Підлисся, Золочівського району, відбулося вже традиційне вшанування пам’яті будителя Галичини о. Маркіяна Шашкевича.  Свято розпочалося Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Владика Венедикт,  єпископ-помічник Львівської архієпархії УГКЦ.
 
 
А також до вашої уваги:
 
 
 
 
 
 
З 1 серпня 2012 року на «Католицькому оглядачі» розпочато публікацію розважань Преосвященного владики Венедикта, єпископа-помічника Львівського, над щоденними текстами Євангелії.
 
Анонс:
Архиєрейська хіротонія ректора УКУ отця Бориса Ґудзяка відбудеться 26 серпня у Архикатедральному соборі св. Юра у Львові. Архиєрейську Літургію очолить Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук.


Джерело:   Воїни Христа Царя

пʼятниця, 3 серпня 2012 р.

03.08.2012р. Б. / Митрополит Львівський: Пророк Ілля – дивний Божий чоловік

Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського на празник Святого пророка Іллі
 
Лк. 4, 22-30.
 
Преподобні та всечесні отці,
Достойні учасники моління,
дуже приємно молитися завжди тим, хто щиро вірить у Бога, хто покладає надію на нього; тим, хто шукає правди й добра у вічній Любові. Сьогодні особливий день не тільки тому, що він другий у серпні 2012 року і більше такого ніколи не буде, але наша Церква святкує день святого пророка Іллі тішбія з міста Тішбе, який жив приблизно 900 років перед приходом Ісуса Христа у тілі на землю. Ім’я Ілля означає: Ягве є моїм Богом. І святий пророк не тільки був названий тим іменем, але він з великою гідністю свідчив про віру та любов до свого Господа. Святе Писання Старого Заповіту представляє його відразу, як дуже строгого та ревного слугу Бога, який вірно служив Творцеві й заявляв, що на землі не буде ні роси ні дощу, хіба на його слово (пор. 1Цар. 17,1). Він мешкав коло Керіт-потоку, а круки за Божим велінням приносили йому вранці та ввечері хліба та м’яса. Воду пив пригорщами із потоку. Не посідав ні ліжка, ані подушки, не смакував приготованої страви на вогні; йому ніхто не подавав їжі у тарілках чи іншім посуді, а їв те, що йому приносили й залишали на траві, навіть нечисті птахи. Не мав даху над головою, неозорий небозвід служив йому покрівлею, а пекуче сонце постійно давало знати про себе. Ось – Ілля, пророк Бога, його відданий слуга, який не нарікав на своє життя та невигоди, лише глядів на Бога, радо виконуючи його волю. Як трудно людям прирівнювати себе до цього Божого раба; трудно прийняти просте й убоге життя, важко терпіти невигоди й злидні, бо чуємо, що народ часто нарікає та нерадо приймає строгіші випробування життя як волю Бога. Пам'ять про Іллю із міста Тішбе була надзвичайно живою в ізраїльському народі й вона живе до цього часу у християнському та іншому світі. Його шанують юдеї і мусульмани вважають його за святого. Він посідав силу Мойсея, бо вдаряв плащем по воді і вона розступалася в Йордані по обидва боки, а він з Єлисеєм проходили по дну сухими ногами (пор. 2Цар 2,8). Пророк Ілля – дивний Божий чоловік, бо молитвою зачинив небо, яке не давало три роки та шість місяців дощу; він воскресив сина вдови із Сарепти; через нього не опустів посуд з мукою та глечик з олією у доброї вдови;він був сумлінням цареві Ахавові та його дружині Єзавелі. Святий Ілля навернув ізраїльський народ до служіння правдивому Богові, приносячи у дивний спосіб жертву Господові, вбиваючи 450 фальшивих пророків Ваала та 400 Ашери. Він закликав голосом до Бога і впав вогонь Господній з неба на жертву так, що пожер усеспалення, дрова, каміння, порох, а навіть усю воду, що була в ровах (пор. 2Цар 18,38).  На його моління Бог пролив рясний дощ із неба, якого так давно очікували люди та уся природа. На слово Іллі з неба зійшов вогонь і спалив один раз та другий півсотню, яку посилав цар до нього (2Цар 1,10-12). Характеру пророка не змінило те, що він бачив навколо себе спустошену сонцем землю, висохлі ріки та озера, чув ревіння худоби та бачив падіння мертвої птиці.  Пророк Ілля на слово Господнє помазав Хазаела царем над Арамом, Єгу – царем над Ізраїлем, а Єлисея на пророка замість себе (пор. 1Цар 19,15-16). Ілля «був одягнений  волохату одежу, підперезаний ремінними поясом» (2Цар. 1,8), Господь забрав пророка Іллю вогненною колісницею на небо, а пророкові Єлисеєві був даний подвійний дух Іллі, однак, сам Спаситель сказав, «що між народженими від жінок не було більшого від Івана Хрестителя» (Мт. 11,11). Це дуже дивно, бо коли довідуємося із Святих Писань про згаданих пророків, то здавалося б, що більше чудес та добра вчинив Ілля, а Христос потвердив першість за святим Іваном Хрестителем. Господні дороги відмінні від людського судження та мислення, бо люди помиляються та часто судять по зовнішніх вчинках, Господь же глядить на серце людини та її душу, бо знає це із чистого нутра. Мимо великої Господньої сили, яку посідав Ілля, його глибоко досвіду життя з Богом, цей пророк посідав людські властивості, бо злякався погроз цариці Єзавелі, віддалявся, щоб рятувати своє життя (пор. 1Цар. 19,3-4). Просімо через святого пророка Іллю сильної та непохитної віри  в Бога для себе та нашого народу, будьмо ревні в законі Божому та зростаймо постійно в  любові до Бога, щоб благословилося його святе ім’я!
 
І цьому служать слуги Бога, щоб проповідувати правду Господню та утверджувати Божий люд на дорозі праведності. Сьогодні у священство поставлені двоє його слуг, які мають велике завдання не тільки трудитися над освячення своєї душі, але Господь посилає їх також, подібно як пророка Іллю, щоб навертати людей до покаяння, до служіння правдивому Богові, а відвертати їх від служби різного роду ідолам. Ілля, в цілому, був безстрашний, вірно служив своєму Творцеві, давав добрий приклад народові, хоч залишився сам із пророків. Був вірний Богові як Ной, мимо загального зіпсуття, яке існувало навколо нього. Він усе приймав із вдячністю, що отримував із Божої руки, хоч був завзятий та надмірно строгий до невірного люду. У книзі Хронік написано: «Багато днів Ізраїль був без правдивого Бога, без священика, що навчав би, й без закону» (2Хр 15,3). Радіємо тим, що Господь збагатив Товариство Ісусовців та святу Церкву двома священиками! Велика відповідальність відносно служіння людей Богові лежить на слугах Христових! Ми знаємо життя святого пророка Іллі, він не шукав собі вигоди, лише на кожному місці свідчив свою вірність Богові та радо сповняв його волю. Автор псалмів пригадує: «Священики твої нехай одягнуться у справедливість, святі твої нехай возрадуються вельми» (Пс. 132,9). Справедливість священика та його святість не замикається у ньому, а допомагає вірному людові у служінні Богові. 
 
Хай Господь благословить вас, достойні отці, подвійною силою Іллі, якої просив пророк Єлисей, рясними духовними дарами та добрим здоров’ям на гідне служіння Богові, його святій Церкві та народові! Віддаю вас в опіку Матері Божій, святому Ігнатієві Лойолі, усім святим вашого чернечого Інституту та святим вашим покровителям!  

+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ
02.08.2012 р.Б. Гарнізонний храм Свв. апп. Петра і Павла, м. Львів, вул. Театральна.

Джерела: www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

субота, 14 липня 2012 р.

14.07.2012р. Б. / Студенти УКУ вже з осені житимуть в унікальному Колегіумі



 
Із вересня студенти Українського Католицького Університету житимуть у новозбудованому Колегіумі, який є унікальним не тільки для Львова, а й для всієї України. Адміністрація Університету має намір відійти від «гуртожитських» підходів, будуючи колегіум на зразок європейських та американських коледжів із особливою колегіальною культурою та атмосферою. 
 
Тут проживатиме близько 200 студентів, а також викладачі-куратори, монахині-редемптористки. Будуть окремі помешкання і для осіб із особливими потребами та гостьових професорів Центру вищих студій та розвитку особистості. 

«Нині ми живемо у містах анонімно, можемо не знати, хто за стіною, які прізвища мають люди, що мешкають у нашому під’їзді. У Колегіумі творитимемо нагоди для зустрічей. Є багато молодих людей, які виростають без спільної трапези – сніданку, вечері, святкового обіду в родинному колі. Символіка Євхаристії втрачається, якщо пережиття спільного столу і ламання хліба не є зрозумілим явищем для людини. В цьому Колегіумі, у цій спільноті дуже важливим буде пережиття спільної трапези», – розповів ректор УКУ д-р Борис Ґудзяк виданню «Львівська пошта». 


У Колегіуму кожна група із 25 студентів матиме куратора-наставника. На кожному поверсі буде велика спільна кімната, де всі охочі зможуть збиратися у вільний час. Значну частину приміщень займатимуть різні майстерні та гуртки, буде і кімната для хору, кінозал, кімнати для студентського самоврядування. Передбачено також і спортзал, однак, імовірно, цього року він ще не функціонуватиме. У цих приміщеннях тимчасово облаштують їдальню, зведення якої заплановане у наступній черзі здачі будівлі. 

Додамо, що у вересні 2010 року Блаженніший Любомир Гузар разом із іншими владиками УГКЦ освятив наріжний камінь першої будівлі університетського містечка Українського католицького університету на вул. Стрийській на тому ж місці, яке під час свого візиту до Львова благословив блаженний Папа Йоан Павло ІІ. А вже цього року 26 серпня відбудеться освячення будівлі та відкриття Колегіуму – будинку, який буде новим явищем в контексті Львова і України, а в деяких аспектах – і в світовому масштабі. 

В університетському містечку УКУ, окрім Колегіуму, буде також академічний корпус (багатофункціональна академічна будівля, яка матиме 12 аудиторій, 16 викладацьких кімнат, великий зал, їдальню та студентське кафе), пасторальний центр і Церква, інформаційний центр та бібліотека. Так творитиметься духовне і молитовне життя університетської спільноти. Закінчити будівництво університетського містечка планують у 2015 році. 

Прес-служба УКУ

Джерело:   КРЕДО

пʼятниця, 22 червня 2012 р.

22.06.2012р. Б. / Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського на празник Христа Чоловіколюбця

Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського
на празник Христа Чоловіколюбця
Євр 2,11-18; Ів 3,13-17
 
Достойні та дорогі, вірні християни села Салаші, з великою приємністю ми знову прибули до вас, щоб разом помолитися до Всевишнього Бога, дякувати йому за один із великих дарів, який ви отримали: побудову церкви. Звичайно, що ви трудилися над будовою цієї святої споруди, вкладали кошти, тяжко працювали, переживали, але вірили і спорудили храм. Церква стоїть, уже від того часу як ми посвятили, минуло чотири роки. Ви маєте можливість і приходите у цей храм в неділі та свята, часом в інші дні, щоб спільно молитися, дякувати Богові за його ласкавість до вас, перепрошуєте за вчинені промахи життя, причащаєтеся Тіла й Крові Господньої… Одним словом, користаєте із усіх цих дарів, що Господь Бог пропонує усім через свою святу Церкву. Головою нашої Церкви є Ісус Христос, а його видимим намісником на землі – Святіший Отець, Римський Папа. І ми повинні непохитно триматися вчення нашої Церкви, бо її оснував Син Божий, який віддав своє життя за кожну людину зокрема.
 
Тепер появляються різноманітні пропозиції, різні вірування, всякі секти та релігії і багато людей ловляться на те, щоб тільки вигідніше жити. Усякі релігії, некатолицькі віровчення, пропонують гарне життя на землі. Деякі постійно застрашують людей вічним покаранням, це – правда, пекло існує, але Господь терпів за нас і ласкаво прощає усім, хто звертається до нього, хто щиро розкаюється. Автор  псалмів так відзивається про Господа: «Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий, повільний до гніву і повний ласки та правди» (Пс 86,15). Ми дякуємо Богові за встановлення різних Таїнств у його Церкві, з яких ми можемо спокійно та успішно користати. І ви, мешканці села Салаші, маєте цей невеликий, але благодатний храм, молитеся у ньому та отримуєте безмірні Божі дари, яких не можна збагнути та описати. Бо духовні дари не можна порівняти з посіданням матеріальних благ, а навіть і добрим  здоров’ям. Тому дуже важливо, щоб ми усі користали із простягнутих до нас Божих рук та великої прихильності люблячого Господнього серця.
 
Якраз сьогодні, в цю п’ятницю, святкуємо Христа Людинолюбця, тому що він полюбив нас першим і віддав своє життя за наші гріхи, щоб нам біти причасниками вічного життя. У цій любові Ісуса Христа до своїх створінь, людей, говориться про те, що любов знаходиться у серці, як символ «внутрішнього духовного життя людини». Люди по-різному сприймають віддання пошани пресвятому серцю Христа. Наш, святої пам’яті Митрополит Андрей Шептицький, звертаючись до своїх священиків, писав, що у цьому пошануванні не йдеться про форму та обряд, але про річ поважання, про дійсність честі, яку маємо віддавати Христові (пор. Митроп. Андрей «Про почитання найсвятішого Христового Серця», Місіонер 2004 стр. 30). Цей праведник заохочував, щоб у приватному внутрішньому житті, родинному або в іншій пекучій потребі, доручити справу Христовому серцю. І написав: «Клянусь живим Богом, будуть вислухані!» (там же).  Не хочу входити у глибші філософічні розправи під тим оглядом, а хто бажає більше пізнати про справу серцю взагалі, хай візьме в руки книжечку Митрополита Андрея та старанно прочитає її. Вона доступна і її можливо легко придбати. Ми говоримо про велику любов Бога до грішних людей, до нас, про яких святий Іван Богослов написав: «Коли кажемо, що гріха не маємо, … правди в нас немає» 1Ів 1,8). І тут велика річ полягає в тому, що Син Божий помер за нас, не як праведних людей, а за грішників, бо, навіть за праведника ніхто напевно не бажав би помирати. Тому ми повинні бути вдячні Богові, що він зцілив нас духовно, вилікував наші рани, вмираючи за нас на хресті. В цьому відношенні Бога до людей Митрополит Андрей подивляв «ті два елементи: його ніжність, тепло, сердечність його любові та жорстокість невдячності і зневаги, якими відповідають люди на його любов» (там же стр. 61). Любов Бога до людей не обмежується нічим, крім того, що гріх, накриваючи людину темнотою, контролює її до цього часу, поки вона не покається й не прибіжить до люблячого Господа. Гріх ізолює людину від Бога, однак, не перешкоджає Господу посилати промені любові до людини, хоч грішник може їх не сприймати. Сам Спаситель, звертаючись до людей пояснював їм велику любов Небесного Отця до людей, який послав у світ свого Сина, щоб люди повірили в Господа, не загинули, а прийняли вічне життя (пор. Ів 3,16).
 
Любі богомольці, користаймо із Божої любові, яка проявляється у великому милосерді до кожної людини, до її невдячності та великих прогрішень. Пам’ятаємо, що Господь був милосердний до розбійника, що висів поруч Христа на хресті. Простив йому і вчинив мешканцем вічного щастя. Не даймо залякати себе нечистим та злим силам, які вмовляють у людей вимоги Бога. Господь знає нас добре із нашого нутра й бажає, щоб ми прихилилися до нього.  Він не домагається від нас незвичайних постів, важких покут чи якихсь особливих подвигів, лише, щоб ми примирилися з Богом, каючись за наші гріхи у тайні Святої сповіді. Небесний Отець легко прощає нам, обдаровує ще більше любов’ю, як святу Марію Магдалину та допровадить нас до вічного щасливого життя. Хай Божа любов, його милосердя, доброта та милість завжди пробувають у наших серцях! Пресвята Богородице, непорочна наша Мати, виблагай нам ласки щирої любові до твого Сина та вічного спасіння!

+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

22 червня 2012 р.Б. Храм святого первомученика Стнпана, с. Салаші

Джерела: www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

пʼятниця, 8 червня 2012 р.

08.06.2012р. Б. / У Львові відбудеться урочиста академія присвячена новомученикам УГКЦ

"У ХХ столітті мучеництво стало кульмінацією духовного життя Церкви Христової. Незважаючи на стрімкий суспільно-економічний розвиток, Церква зазнавала переслідування та знищення в усьому світі.
 
Українська Греко-Католицька Церква вповні сповнила Заповіт Христа – залишилася вірною аж до Хресної смерті через своїх мучеників та ісповідників віри" - сказав Високопреосвященніший Архиєпископ і Митрополит Львівський владика Ігор (Возьняк) про новомучеників УГКЦ ХХ століття.
 
З нагоди беатифікації 28 новомучеників УГКЦ, яка відбулася 27 червня 2001 року у м. Львові під час Архиєрейської Божественної Літургії, яку довершив Святіший Отець Іван Павло ІІ Львівська Архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви спільно з Місією «Постуляційний центр беатифікації та канонізації святих УГКЦ», Редемптористами Львівської Провінції, Фундацією «Андрей» та Львівським відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки запрезентують львів’янам та гостям міста Присвяту Мученикам та ісповідникам віри ХХ століття Української Греко-Католицької Церкви.
 
Розпочнуться ці знакові заходи у неділю, 24 червня в 11.30 год. Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолить Високопреосвященніший владика Ігор, Архиєпископ та Митрополит Львівський у Храмі блаж. Миколая Чарнецького (пр. Чорновола).  Відтак о 18.00 год. у Львівській обласній філармонії (вул. Чайковського) відбудеться урочиста академія на якій Вступне слово виголосить преосвященний Владика Михаїл Гринчишин, Голова Місії «Постуляційний центр беатифікації та канонізації святих УГКЦ» та живий свідок поневірянь УГКЦ ХХ ст.
 
Продюсером цього проекту виступив Михайло Перун, голова фундації "Андрей".

Квитки у Львові можна замовити та придбати за адресами:
- Капела "Трембіта", вул. Січових Стрільців 10. Тел. 272-37-13. Моб. +38 096 20 46 466.
- Каси Львівської обласної філармонії, вул. Чайковського, 5. Тел. 254-04-40.

Джерела: www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

четвер, 7 червня 2012 р.

07.06.2012р. Б. / На час Євро-2012 у кількох храмах Львова служитимуться Літургії іноземними мовами

Львів – місто із давніми християнськими традиціями. А щоб туристи та вболівальники мали змогу ознайомитись із східним католицьким обрядом, який є традиційний для української церкви, у храмах Львова під час ЄВРО-2012 відбуватимуться Святі Літургії англійською, німецькою і португальською мовами. Це храми Петра і Павла, Преображення Господнього та Пресвятої Євхаристії. Тут священики також уділятимуть св. Тайну Сповіді рідною для гостя міста мовою. Літургія триватиме близько години.
 
"Ми визначили три храми, де наші священики, які володіють тими іноземними мовами, будуть служити Служби. Існуватиме графік, згідно з яким відбуватимуться Служби. Це ми зробили зумисне, адже так окрім краси нашого обряду гості Львова зможуть побачити різність церков, їх красу. Богослужіння відбуватимуться щодня, крім неділі, о 10.00 год. із 5 по 23 червня.
 
Було обрано храми, які знаходяться в центральній частині міста. Це є величні давні храми, які приваблюють своєю архітектурою, своїм багатим наповненням. І тому їх відвідує багато туристів. Ми  звикли до того, що наші храми під час вихідних є наповнені туристами, які приїжджають, аби познайомитися з нашою культурою, помолитися. І тому ми обрали ці три давні храми".

координатор-організатор Богослужінь іноземними мовами у храмах Львова отець Інокентій Волошин
 
"В ці дні, коли центральна частина нашого міста перетвориться в фан-зону і буде місцем скупчення людей, ці храми будуть доброю нагодою для гостей нашого міста збагатитися позитивними емоціями не лише від спортивних подій, але і збагатитися нашою духовністю. Ми обрали різні мови. Чому? Тому що вірні, які приїдуть до нас, - це є в основному вірні латинського обряду, які ознайомлені з латинською месою. Східну Літургію їм важко зрозуміти. Для того, щоб їм краще було пізнати про що йде мова, ми будемо молитися англійською, німецькою, португальською мовами, але на мелодії наших піснеспівів. Щоб вони змогли відчути цей дух і зрозуміти цю мову, якою буде промовлятися.

Також важливо зазначити, що на цих Богослужіннях ми молитимемося за те, щоб Господь Бог  заопікувався нашими гостями, львів’янами, за успішне проведення тих подій, які мають відбутися у Львові, за мир, спокій і добробут в нашому місті".
 
капелан Львівської міської ради отець Павло Дроздяк

Богослужіння відбуватимуться:
  португальською англійською німецькою
Храм Петра і Павла (Костел Єзуїтів),
вул. Театральна, 11
щосереди та щосуботи щопонеділка та щочетверга щовівторка та щоп’ятниці
Храм Преображення
Господнього, вул. Краківська, 21
щовівторка та щоп’ятниці щосереди та щосуботи щопонеділка та щочетверга
Храм пресвятої Євхаристії,
пл. Музейна,1
щопонеділка та щочетверга щовівторка та щоп’ятниці щосереди та щосуботи
 
Усі охочі віруючі вболівальники та туристи зможуть почути візантійську святу Літургію на рідній мові, а також ближче ознайомитись з історією та сьогодненням Української греко-католицької Церкви, також оглянувши презентацію про УГКЦ у гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна,11).
 
Як повідомлялось раніше у гарнізонному храмі щонеділі о 15.00 год. служиться св. Літургія на англійській мові.

Джерела: www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

субота, 19 травня 2012 р.

19.05.2012р. Б. / У Львові відзначать День пам'яті жертв політичних репресій. Програма

Відповідно до Указу Президента України від 21.05.2007 № 431/2007 «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років», на вихідних, 19-20 травня, у Львові відзначать День пам'яті жертв політичних репресій. Про це повідомила прес-служба Львівської міської ради.
 
Урочистості відбуватимуться на пл.Шашкевича, вул. С. Бандери, 1, вул. Судова, 7, вул. Городоцька, 20, пр. В.Чорновола, вул. Замарстинівська, 9, вул.Шевченка, 128.
 
У зв'язку з цим Львівська міська рада звертається з проханням до всіх закладів культури та громадського харчування в цей день утриматися від проведення розважальних заходів.
 
Програма з відзначення Дня пам’яті жертв політичних репресій
 
19 травня
Панахиди у храмах області за загиблими під час політичних репресій (відповідальний І.Держко).
 
20 травня
10.30  На визначеному місці біля пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів (пл.Шашкевича) встановлено озвучення. Стоїть кошик квітів, розташований хор, вишикувана почесна варта Львівської округи НСОУ «Пласт»
11.10–11.30 Проведення екуменічної панахиди
11.30-11.55 Проведення віче
12.05-12.10 Покладання вінка до пам’ятної таблиці жертвам спецслужб тоталітарних режимів (вул. С. Бандери, 1)
12.30-12.40 Покладання вінка до приміщення колишньої тюрми на вул. Судовій
12.45-12.55 Покладання вінка до приміщення Львівського СІЗО(вул. Городоцька, 20)
13.05-13.15 Покладання вінка до пам’ятного знаку Жертвам голодомору та політичних репресій(пр. В.Чорновола)
13.30-13.40 Покладання вінка до Стіни пам’яті та скорботи
14.05 – 14.10 Покладання вінка до Меморіального комплексу жертвам замордованим у червні 1941 року у Львівських тюрмах НКВД
14.30-15.00  Відкриття пам’ятника Дітям невинно замордованих у тюрмах м.Львова в 1950-1951 рр. (поле №50 Янівського кладовища)
20.00-21.00  Концерт духовної музики на площі Ринок


Джерела: www.galinfo.com.ua

Воїни Христа Царя

пʼятниця, 4 травня 2012 р.

04.05.2012р. Б. / Духовна зустріч: «Марія – Мати Ісуса і Мати усіх покликаних»


Сестри Катехитки св. Анни запрошують на Духовний Реколекційний День при своєму Монастирі у Брюховичах, дівчат віком від 16 до 30 років, які задумуються над вибором свого Покликання у своєму житті.
 
Зустріч відбудеться, як звичайно у першу неділю місяця, тобто 6 травня. Розпочнеться зустріч о 9 год у церкві св. Анни (вул. Городоцька 32, м. Львів) Божественною Літургією. Тоді переїзд до Брюхович і о 18:00 повернення додому до Львова.
 
Просимо попередньо зголошуватися за телефоном у с. Вікторії: 0980682495
 
“Ось я, слугиня Господня, нехай зі мною станеться за Твоїм Словом”
 
Коли наслідуєш Христа, тоді втікаєш від фальшивої мудрості цього світу, щоб знайти мудрість правдиву, Божу.  Вміти відчитати і жити реальністю, стартуючи від логіки, іншої від тієї, яку пропонує світ. Логіки, де “Я є, Я хочу, Я можу” стає фундаментом у людських  відносинах. На противагу постійного підтвердження “Я” усіма способами, особи, які посвячуються Богові, за прикладом Христа, пропонують інший проект життя, де цінність особи не полягає у вивищенні тільки себе над іншими, але у тому, щоб зійти вниз, щоб служити і піднімати інших: “Ось я, слугиня Господня”...
 
Це власне є правдивим виміром життя Марії, яке поєднує лагідність і покору Марії з впевненістю і твердістю, які роблять відважними у протистоянні спокусам цього світу. Марія є для нас дорогою, яка веде нас до Ісуса, яка допомагає нам довіритися Йому у повноті!

Повідомили: сестри Катехитки св. Анни


Джерела:  www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

пʼятниця, 27 квітня 2012 р.

27.04.2012р. Б. / «Зрілий християнин перед викликами сучасності або вплив Церкви у суспільних процесах»


Комісія у справах мирян УГКЦ
Комісія У справах мирян Львівської Архиєпархії

03 травня 17:15
УКУ, семінарійна кімната
(вул. Свенціцького 17,)

КРУГЛИЙ СТІЛ:
"Зрілий християнин перед викликами сучасності
або вплив Церкви у суспільних процесах"
 
У програмі:

• вступні виступи:
Марнослав Муринович «Ініціатива 1 грудня»
Андрій Костюк «Практичні приклади впливу християн на суспільні процеси»
Юрій Підлісний «Християнська концепція людини і суспільний устрій»

• дискусія довкола:
питань ст.35 Конституції;
Церкви та освіти;
прав Церков та Релігійних організацій;
формату діалогу між Державою і Церквою;
відповідальності кожного мирянина за зміну усіх сфер суспільного життя відповідно до суспільного вчення Церкви.

Серед запрошених:
представники громадських, мирянських організацій, політичних партій, місцевої влади, журналісти, семінаристи, активні миряни.


Джерело:  Воїни Христа Царя

понеділок, 16 квітня 2012 р.

16.04.2012р. Б. / Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського у Світлий понеділок


Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського у Світлий Понеділок


Ді 1,12-17, 21-26; Ів 1,18-28.

Преосвященний Владико Ярославе,
Всесвітлі та всечесні отці,
Достойні молільники церкви Покрови,

надзвичайно приємно на душі стояти разом з вами у цій величній церкві та з’єднані єдино серцями підносити нашу молитву до Господа. Молитися, означає розмовляти з Богом так, як це чинив Авраам (пор. Бут 18,23-32). На молитві необхідно дякувати Богу за його добродійства, перепрошувати його за свої й інших людей промахи життя, славити Божу любов та велике його милосердя, випрошувати для себе й ближніх необхідних духовних дарів тощо. Нашою молитвою  слід звертатися також, до Пресвятої Богородиці, ангелів та усіх святих, особливо, з наших країв, родин, блаженних близьких та праведних знайомих, бо таких у вічності багато. Вони мабуть, ніколи не будуть проголошені Церквою праведниками, але такі існують у небі та прославляють Господа небес. Напевно, багато небесних мешканців із цього міста, Самбора, радіють постанням цього храму, про який вони стараються у свій спосіб та спонукують відповідних людей, за Божим дозволом, посвячувати кошти й працю на його будову та постійну підтримку. 
 
Триває час свят Христового воскресіння, який ми любимо, чекаємо, до нього готуємося духовно та матеріально. Дуже добре, що ми дбаємо про найголовніше: очищення наших душ через щире покаяння перед Господом. І Господь радо прощає гріхи усім тим, хто до нього звертається та просить, щоб носити у собі чисту душу та чисте серце. Бо святкувати Пасху без очищення духа, це – святкувати її поверхнево, фізично, не торкаючись глибин людського життя, відповідальності та відношення людини до Бога. Христос помер на хресті та воскрес не для того, щоб цим тільки зовнішньо радіти й на цьому кінець. Ні! Його смерть й воскресіння зобов’язують нас до гідного християнського життя, до зберігання Божих Заповідей та вияву нашої любові до Триєдиного Бога й ближніх. Хто живе не в мирі з ближніми, хто ігнорує ближнього, обходить подібних мовчки, бо він не такий, якби нам подобалося, (хіба, що такі близькі самі відвертають своє обличчя від нас), такій людині трудно буде осягнути радість, про яку стверджує Син Божий (пор. Мт 25,21). З писань у Діяннях довідуємося, що апостоли після воскресіння та вознесіння Христа не відпочивали, а взялися продовжувати діло Спасителя, яке він їм залишив: спасіння людського роду. Відразу укомплектовували апостольські ряди, що зменшилися внаслідок зради Юди, учня Христового, який погубив себе, а згодом, впав сторч головою після повішання (пор. Ді 1,18). Учні поставили двох осіб до вибору на апостола: Йосифа та Матія. Кидали жереб, в якому бачили волю Бога і, який впав на Матія, що був зарахований до апостольського лику. Христові учні, мимо великого приближення до Спасителя, бо ходили з ним кожного дня протягом трьох років, бачили чуда, навіть, воскресіння мертвих, однак, не приймали його за Бога, а залишали його у своїх думках на рівні з пророком або тим, «хто має визволити Ізраїль». Не вірили у його воскресіння, про яке їм голосив сам Господь, а потім учнів переконували жінки, що вже бачили порожнім гріб (пор. Мр 16,11; Лк 24,11). Не вірив у воскресіння Ісусове і апостол Тома, бо бажав вкласти палець у пробитий списом бік (пор. Ів 20,25). Інші апостоли, теж не вірили аж поки не прибігли до гробу та не переконалися самостійно, що гріб порожній (пор. Ів 20,3-9). Ось, така слаба віра була в учнів Господніх, мимо того, що вони уже добре знали, наприклад, про воскресіння Ісусом Христом Лазаря, що лежав мертвий чотири дні у гробі (пор. Ів 11). Знали, але у воскресіння Христа не вірили і то, по великому рахунку. Коли переконалися, що Спаситель воскрес, зрозуміли глибше спасенну місію Христа, свого Бога, побороли страх, вибрали нового апостола, зібралися разом, молилися й очікувати приходу Святого Духа, якого обіцяв їм Христос. Не легко вірити у те, чого не бачилося та не торкнутися досвідом. Апостоли мали певний досвід про діло воскресіння, однак, не розуміли того, що Христос сам міг воскреснути своєю силою, хоч він їм твердив, що по трьох днях воскресне (пор. Мт 27,63; 20,19; Мр 10,34; Лк 18,33).  Учитель Церкви твердить: «Вірою необхідно пізнавати силу його воскресіння. … Якщо воскресіння Христове тілом пізнається вірою, то якими умовиводами можна пізнати уродження Бога Слова? Воскресіння менше від народження. Чому? Тому що прикладів воскресіння було багато, а приклад такого (Христового) народження ні одного…» (св. Ів. Золот., Бесіда XI посл. Флп п.2). Брак віри в апостолів у Божество Сина Божого, також, спонукував Христа докоряти їм, називаючи їх «маловірами», коли він перебував разом з ними (пор. Мт 8,26; 14,31). Його воскресіння зробило в апостолах великий духовний переворот. Вони зрозуміли тілесну відсутність Ісуса, але повірили в присутність його духовної сили через дію Святого Духа. Він попередньо твердив їм: «Не залишу вас сиротами; я прийду до вас» (Ів 14,18). 

Наступив перелом у вірі та діях апостолів. Тепер учні Христа прийняли духовну зміну, якої за його життя їм бракувало. У Діяннях Апостольських перераховані докладно усі апостоли та згадано про Марію, матір Ісуса та інших жінок. Петро, якому Христос передав «ключі Небесного Царства» тепер почав зв’язувати й розв’язувати наболілі питання (пор. Мт 16,18-19). Цей учень почав діяти іменем Божим і ніхто з інших апостолів не перечили йому в цьому, бо були свідками дорученого йому діла, як вищого в керуванні Господніми справами від інших. Петро зайняв першість, яку йому обіцяв й надав Син Божий, що був розп’ятий, воскрес й засів праворуч Небесного Отця. Він призначив вибір нового апостола і доля впала на Матія. З полохливого та застрашеного голосом жінки в дворі Каяфи, Петро став непорушною скелею, на якій Господь будує свою Церкву аж до цього часу. Ми з вами, представники Христової Церкви, її служителі, які теж повинні вносити добру зміну в своє життя та допомагати у духовному житті наших вірних. А зміна може бути негативна  або позитивна. Її вибираємо ми - кожна особа окремо. Що думає про усіх нас Господь та, якими він бачить нас сьогодні, в історичні дні святкування його воскресіння? Наша душа - одягається у воскресіння чи можливо, покривається темними сутінками гробу? Це – гарно, коли особи пишаються добрим одягом, зовнішніми прикрасами, гарним виглядом обличчя, але дуже огидно, коли заодно душа поражена гріховними ранами та мов у гробі, гнилою, знаходиться в людському тілі.  Від негативного вибору ніхто не забезпечений, а він приходить несподівано, як пригадує пророк: «Нещастя несподівано спіткає тебе, а про нього ти й не гадаєш» (Іс 47,11). Щоб цього не сталося, святий апостол Павло приходить нам з доброю, як завжди порадою: «Будьте в молитві витривалі й чувайте на ній в подяці» (пор. Кл 4,2). Звертаймося нашими молитвами до милостивого Господа, щоб зростала наша віра та любов до Бога. Просімо так, як колись апостоли сказали Господові: «Додай нам віри» (Лк 17,5). Хай пресвята Діва, наша небесна Мати випросить нам непохитної віри в Господа та великої довіри до його та нашого воскресіння!

+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський

16 квітня 2012 р.Б. Храм Покрова Пресвятої Богородиці, м. Самбір


Джерела: www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

пʼятниця, 30 березня 2012 р.

30.03.2012р. Б. / До Львова святкувати «Великдень разом» приїде 200 студентів зі Сходу та Півдня України


Студентське Братство Українського Католицького Університету цьогоріч у Львові традиційно організовує акцію для студентів зі Східної, Центральної та Південної України.
У переддень Великодня, 14 квітня організатори очікують прийняти у Львові близько 200 студентів з Полтави, Харкова, Запоріжжя, Донецька, Алчевська, Луганська, Одеси та Криму. «Зараз ми шукаємо сім’ї, які б хотіли прийняти на три дні до свого помешкання гостей, – розповідає координатор акції, студент УКУ Любомир Лещук. –  До 8 квітня ми формуємо базу даних тих, хто бажає приїхати і тих, хто зможе прийняти гостей. Тому просимо активно подавати свої заявки».

Головною метою акції, за словами організаторів, є ознайомити гостей зі Сходу та Півдня України з традиціями святкування Воскресіння Господнього в Галичині, «Ми хочемо, щоб наші гості відчули настрій, який панує у Львові під час святкувань, показати їм традиції нашого регіону», – пояснює Любомир Лещук.  
«Великдень разом» у Львові проводять з 2010 року. Минулоріч на святкування до Львова приїхало більше ста студентів.
«Важливо, щоб студенти, які приїдуть до Львова могли жити в сім’ях, – наголошують організатори. – Спільне святкування, посвячення пасок, Богослужіння, трапеза створюють атмосферу справжнього Великодня».
14 квітня студенти приїдуть до Львова. У неділю вранці вони з родинами підуть на Воскресну літургію, опісля – разом з львівською молоддю будуть водити гаївки в Шевченковому гаю. У понеділок, 16 квітня студенти відвідають Український католицький університет, де відбудеться майстер-клас із писанкарства та з виготовлення ляльок-мотанок.
Сім’я Петра Дідули уже п’ять років поспіль приймає студентів на «Великдень разом». Минулого року у родині Великдень святкували троє студентів із Мелітополя: «Приймаючи студентів, ви маєте унікальну нагоду пізнати Україну, не виїжджаючи за межі міста. Це завжди нові цікаві та несподівані знайомства, які тривають довго. Ми даємо можливість людям зі Сходу відчути наші західні традиції, і водночас розуміємо, що є однаковими у сутнісних речах – у нас ті ж проблеми і ті ж радості у житті. Це можна відчути лише тоді, коли спілкуєшся з молоддю безпосередньо», – зазначив Петро Дідула.


За детальною інформацією просимо звертатись:
Любомир Лещук
063-26-77-688
e-mail: velykdenrazom@gmail.com
www.velykden.org.ua

Детальна програма акції
14 квітня , субота
9:00-13:00 - зустріч гостей на вокзалі, розселення по сім"ях;, відпочинок та знайомство з сім'ями;
15:00-18:00 - свячення Пасок;
20:00-23:00 - ( за бажанням ) Всеношна Великодня Літургія.
15 квітня, неділя
9:00 – 11:00 - Воскресна літургія з сім'ями;
11:00 - 13:00 - святковий сніданок з сім'ями;
14:00 – 20:00 - екскурсії  містом, гуляння гаївок у Шевченківському гаю;
20:00-22:00  - спільна Ватра;
16 квітня, понеділок
10:00-12:00 -  спільне ранкове Богослужіння в УКУ;
12:00-13:00- спільний обід в УКУ;
13:00-15:00 - майстер-клас з в'язання ляльок-мотанок і розписування писанок
15:00-19:00- святкування «Обливаного понеділка» в Шевченківському гаю
19:00-23:00-  від'їзд.


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

четвер, 15 березня 2012 р.

15.03.2012р. Б. / Шевченківські дні у Карітасі Львова


У тісному колі  у  приміщенні Соціального центру львівського Карітасу зібрались небайдужі шанувальники генія Українського народу ─ Тараса Григоровича Шевченка. «Звучали пісні на слова Тараса, його вірші та поеми,і була щира  домашня атмосфера, як у «своїм домі». Старші люди, користувачі Центру для людей похилого віку і члени районної організації Просвіта  хотіли ще і ще показати молодому поколінню набувачів допомоги місцевого Карітасу, скільки творів вони знають. У кожен твір вкладали душу і щирі почуття, яких так бракує у нашому повсякденні», ─ розповідає Степан Вовк, заступник директора «Карітас Львів УГКЦ».

Минуло понад 150 років тим думкам, які  Т. Г. Шевченко поклав на папір, а вони і сьогодні актуальні, немов би вчора написані про наші теперішні проблеми та становлення державності.  Тарас Шевченко ─  центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу.

У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей (соціальних, політичних, філософських, історичних, художніх), які до нього ще не порушувалися в українській літературі або порушувалися надто несміливо й соціальне обмежено. Молодь з дитячого соціального центру Карітасу каже, що також розуміє неймовірну силу і потенціал  Шевченківського слова, тому радо приймала участь у Шевченківському вечорі разом зі старшим поколінням.

16-річний Юрко ділиться: «Навіть читаючи лише по декілька рядків з різних творів  Шевченка, непомітно швидко минув час і залишилось ще багато несказаного, що обов’язково прозвучить наступного разу.  Особисто мене дуже цікавить Шевченкова філософія і вірші, тому як для себе, так і для свого покоління вважаю це величезним подарунком!».

На завершення Шевченківського вечора, як завжди звучав «Заповіт» і його сила слова додали сил всім учасникам заходу. Основний результат заходу, ─ кажуть організатори, ─ це духовне  зцілення, відчуття своєї  значущості  кожного з учасників.

повідомила Надія Чорна



Джерело:  Мандрівники Христа Царя