ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

суботу, 14 липня 2012 р.

14.07.2012р. Б. / Студенти УКУ вже з осені житимуть в унікальному Колегіумі



 
Із вересня студенти Українського Католицького Університету житимуть у новозбудованому Колегіумі, який є унікальним не тільки для Львова, а й для всієї України. Адміністрація Університету має намір відійти від «гуртожитських» підходів, будуючи колегіум на зразок європейських та американських коледжів із особливою колегіальною культурою та атмосферою. 
 
Тут проживатиме близько 200 студентів, а також викладачі-куратори, монахині-редемптористки. Будуть окремі помешкання і для осіб із особливими потребами та гостьових професорів Центру вищих студій та розвитку особистості. 

«Нині ми живемо у містах анонімно, можемо не знати, хто за стіною, які прізвища мають люди, що мешкають у нашому під’їзді. У Колегіумі творитимемо нагоди для зустрічей. Є багато молодих людей, які виростають без спільної трапези – сніданку, вечері, святкового обіду в родинному колі. Символіка Євхаристії втрачається, якщо пережиття спільного столу і ламання хліба не є зрозумілим явищем для людини. В цьому Колегіумі, у цій спільноті дуже важливим буде пережиття спільної трапези», – розповів ректор УКУ д-р Борис Ґудзяк виданню «Львівська пошта». 


У Колегіуму кожна група із 25 студентів матиме куратора-наставника. На кожному поверсі буде велика спільна кімната, де всі охочі зможуть збиратися у вільний час. Значну частину приміщень займатимуть різні майстерні та гуртки, буде і кімната для хору, кінозал, кімнати для студентського самоврядування. Передбачено також і спортзал, однак, імовірно, цього року він ще не функціонуватиме. У цих приміщеннях тимчасово облаштують їдальню, зведення якої заплановане у наступній черзі здачі будівлі. 

Додамо, що у вересні 2010 року Блаженніший Любомир Гузар разом із іншими владиками УГКЦ освятив наріжний камінь першої будівлі університетського містечка Українського католицького університету на вул. Стрийській на тому ж місці, яке під час свого візиту до Львова благословив блаженний Папа Йоан Павло ІІ. А вже цього року 26 серпня відбудеться освячення будівлі та відкриття Колегіуму – будинку, який буде новим явищем в контексті Львова і України, а в деяких аспектах – і в світовому масштабі. 

В університетському містечку УКУ, окрім Колегіуму, буде також академічний корпус (багатофункціональна академічна будівля, яка матиме 12 аудиторій, 16 викладацьких кімнат, великий зал, їдальню та студентське кафе), пасторальний центр і Церква, інформаційний центр та бібліотека. Так творитиметься духовне і молитовне життя університетської спільноти. Закінчити будівництво університетського містечка планують у 2015 році. 

Прес-служба УКУ

Джерело:   КРЕДО

пʼятницю, 13 липня 2012 р.

13.07.2012р. Б. / Папа закінчить рукопис «Ісуса з Назарету» до кінця літа

Бенедикт XVI під час свого літнього перебування у Кастель Гандольфо працює над третьою частиною своєї книги "Ісус із Назарету". Як зазначив о.  Федеріко Ломбарді, він хоче закінчити рукопис до кінця літа.
 
Нагадаємо, що перша частина трилогії з'явилася у  2007 році й називалася "Від хрещення в Йордані до Преображення". Друга вийшла друком у 2011 році та була присвячена періоду "Від в'їзду в Єрусалим до Воскресіння". Саме у передмові до неї Бенедикт XVI повідомив, що заключна частина книги буде розповідати про дитинство Ісуса.
 
Святіший Отець привіз також до своєї літньої резиденції велику кількість документів, щоб підготуватися до вересневої подорожі до Лівану, повідомив о. Ломбарді.
 
Прес-секретар прокоментував також ситуацію, що виникла у Китаї після свячень єпископа, що отримав папський мандат, Тадеуша Ма Даквіна. Єзуїт охарактеризував її як "аномальну". Справа у тому, що після свячень новий вікарний єпископ Шанхайської єпархії зник. За даними місцевих католиків, державна влада помістила його під домашній арешт у семінарії. "У нас на даний час немає докладної інформації про становище єпископа", – сказав о. Ломбарді і додав, що не існує ніякого контакту з єрархом.

За матеріалами radiovaticana.org

Джерело:   Воїни Христа Царя

четвер, 12 липня 2012 р.

12.07.2012р. Б. / Свв. славних і всехвальних апп. Петра і Павла

Святі апп. Петро і Павло

Петро, який називався Симоном, був сином Йони і жив у Капернаумі. Він працював рибалкою, а коли Ісус покликав його, був уже вдівцем. Петро з-поміж усіх 12 апостолів перший визнав Ісуса Христа Сином Божим. Незважаючи на те, що він тричі відрікся Христа у скрутну хвилину Його страстей, Ісус назвав його Петром, тобто скелею, і додав: "Я на цій скелі збудую Мою Церкву й пекельні ворота її не подолають". Ісус Христос дав Петрові ключі від Небесного Царства зі словами: "Що на землі зв'яжеш, буде зв'язане на небі; і що на землі розв'яжеш, буде розв'язане на небі". Ісус поставив Петра як видимого Главу Христової Церкви, сказавши йому: "Паси Мої вівці, паси Мої ягнята". Цю духовну владу від Петра перебрали його наступники - Папи Римські.
 
Павло, який називався Савлом, народився у містечку Tapс у Малій Азії і був римським громадянином. Він був дуже вченим і належав до секти фарисеїв. Будучи ревним виконавцем юдейського закону, він переслідував християн аж до свого чудесного навернення у Дамаску. Називали його Апостолом народів, бо він перший з апостолів і учнів Христових відважився прийняти до Церкви навернених поган. Написав 14 послань до вірних.
 
Верховні апостоли Петро і Павло прославили Бога мученицькою смертю того самого дня у 67 році. Петра на Ватиканському пагорбі розп'яли на хресті (на його ж прохання - головою вниз), а Павлові відрубали голову в селищі Три Фонтани (нині південна частина Рима).
 
2 послання ап. Павла до Коринтян 11, 21-12, 9
Браття, в чому б хто не виявив сміливости, - говорю мов безумний! - я також можу її показати. Вони Євреї? Я теж. Вони Ізраїльтяни? Я теж. Потомки Авраама? Я теж. Слуги Христові? Говорю неначе нерозумний: Я більш від них. Багато більше в трудах, багато більше в тюрмах, під бичами надмірно, у смертельних небезпеках часто. Від юдеїв я прийняв п'ять раз по сорок без одного ударів, тричі мене бито киями, раз каменовано, тричі корабель зо мною розбивався; день і ніч провів я у безодні; в подорожах часто, у небезпеках на ріках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках від фальшивих братів; у праці та в труді, часто в недосипанні, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі. Крім того всього, моє щоденне піклування - журба про всі Церкви. Хтось слабкий, а я не слабкий? Хтось спокушається, а я не розпалююся? Коли ж треба хвалитися, то я моєю неміччю буду хвалитись. Бог і Отець Господа Ісуса - Він благословен во віки! - знає, що я не говорю неправди. В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамаскинян, щоб мене схопити, але мене спущено віконцем у коші по мурі і я втік із його рук. Чи треба хвалитися? Воно не личить. То я перейду до видінь і до об'явлень Господніх. Знаю чоловіка в Христі, що чотирнадцять років тому, - чи то в тілі, не знаю, чи то без тіла, не знаю, Бог знає, - був узятий до третього неба. І знаю, що той чоловік - чи в тілі, чи без тіла, не знаю, Бог знає, - був узятий у рай і чув невимовні слова, яких не можна людині говорити. Таким буду хвалитися, собою ж не буду хвалитися, хіба лиш моїми немочами. Коли ж я схочу хвалитися, не буду безумний, бо скажу правду; але стримуюся, щоб про мене хто не сказав більше, ніж у мені бачить або від мене чує. А щоб я не згордів надзвичайними об'явленнями, даний мені пакосник тіла, посланець сатани, щоб мені пакості діяв, щоб я не вивищувався. За це я тричі благав Господа, щоб він відступив від мене, та Він сказав мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя об'являється в немочах. Отож, я краще хвалитимусь моїми немочами, щоб у мені перебувала сила Христова.
 
Євангеліє від Матея 16, 13-19
В той час, прийшовши у сторони Кесарії Филипової, Ісус запитував Своїх учнів, кажучи: Що кажуть люди про Мене, Сина Людського, хто Він? Вони ж сказали: Одні-то — Іван Хреститель, другі-то — Ілія, інші ж — Єремія або один з пророків. Сказав їм Ісус: А ви, як кажете, хто Я? І, озвавшися, Симон Петро сказав: Ти єси Христос, Син Бога живого. А Ісус, відповівши, сказав йому: Блажен єси, Симоне, сину Йони, бо плоть і кров не явила тобі, але Отець Мій, що на небесах. І Я ж тобі кажу, що ти є Петро, і на цім камені збудую Церкву мою, і ворота адові не подолають її. І дам тобі ключі Царства Небесного; і що тільки звяжеш на землі, буде зв'язано на небесах; і що тільки розрішиш на землі, буде розрішено на небесах.

Джерела: www.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя

середу, 11 липня 2012 р.

11.07.2012р. Б. / «Ніщо не ставити понад Христа». Папа Бенедикт XVI про святого Бенедикта Нурсійського

11 липня, згідно з літургійним календарем Церкви латинського обряду, – свято преподобного Бенедикта Нурсійского, Покровителя Європи, який також є покровителем понтифікату теперішнього Римського Архиєрея. Вже під час своєї першої загальної аудієнції, яка відбулася 27 квітня 2005 року, Святіший Отець пригадував заклик свого Небесного покровителя «нічого не ставити понад Христа». «На початку свого служіння Наступником святого Петра, – сказав він, – прошу у святого Венедикта допомогти нам утримувати непохитним центральне місце Христа в нашому житті. Нехай Він завжди займає перше місце в наших думках і кожній нашій діяльності».
 
А у середу, 9 квітня 2008 року, постаті святого Бенедикта, який жив у шостому столітті та своєю діяльністю спричинився до закладення культурних основ Європи, Папа присвятив цілу катезизу з нагоди загальної аудієнції.
 
На межі V та VI століть світ переживав велику кризу цінностей, спричинену упадком Римської імперії, нашестям нових народів та занепадом моралі, – пригадував Святіший Отець, додаючи, що життя і діяльність святого Венедикта, особливо його «Чернече правило», стали духовною закваскою, яка протягом століть змінила обличчя Європи, творячи, після упадку політичної єдності, викликаної падінням Імперії, нову – духовну і культурну єдність, що ґрунтувалася на християнській вірі, і, таким чином, народилася дійсність, яку ми сьогодні називаємо «Європою».
 
Сьогоднішня Європа, яка вийшла із століття, зраненого двома світовими війнами, після падіння великих ідеологій, шукає свою ідентичність. Без сумніву, щоб творити тривалу єдність, потрібні політичні, юридичні чи економічні знаряддя, але потрібно також підтримати моральне та духовне оновлення, яке сягає християнського коріння континенту, бо інакше, за словами Папи, неможливо відбудувати Європу.

Джерела: Радіо Ватикан

Воїни Христа Царя

11.07.2012р. Б. / Кардинал Торан: Християни реагуватимуть на переслідування

"Переслідувані християни в таких країнах як Нігерія, Єгипет, Індія і Пакистан показують неймовірну мужність. Дивлячись на них, я пишаюся тим, що можу бути католиком", – сказав кардинал Жан-Луї Торан, голова Папської Ради з міжрелігійного діалогу. В інтерв'ю для італійського тижневика "Tempi" він висловив своє розчарування нападами на християн у Нігерії. У березні він відвідав цю країну, яка наповнила його оптимізмом. Усі мусульмани, з якими я говорив, запевнили мене про бажання мирного співіснування з християнами. "Я не очікував, що ситуація може так погіршитися", – каже кардинал Торан.
 
На його думку, напади на християн, безумовно, підтримуються з-за кордону. З іншого боку, ми маємо враховувати реакцію християн. Не можна їх трактувати як ягнят, готових до забою. "Це нормально, що вони реагують на насильство", – сказав французький кардинал. Він також наголосив, що діалог з мусульманами є складним. "Основною проблемою є Сам Христос, Який є нашою Правдою і Якого не можемо зректися", – сказав глава дикастерії Ватикану з міжрелігійного діалогу.

За матеріалами: Radio Watykańskie

Джерело:   Воїни Христа Царя

вівторок, 10 липня 2012 р.

10.07.2012р. Б. / Довіра і наївність – не одне і те ж

Минулого тижня Святіший Отець Бенедикт ХVІ поставив крапку у роздумах та аналізах ватиканістів – коли зробив ряд нових призначень у Римській Курії. Папа не лише залишив на посаді Державного Секретаря Ватикану кардинала Тарчізіо Бертоне, але й у спеціальному листі виразив Держсекретарю свою повну довіру. «Напередодні від’їзду на літнє перебування до Кастель Ґандольфо, – пише Бенедикт XVI, звертаючись до кардинала Бертоне, – бажаю висловити Вам глибоку вдячність за Вашу дискретну близькість та світлі поради, які мені особливо допомогли впродовж останніх місяців. З жалем зауваживши несправедливу критику Вашої особи, бажаю відновити підтвердження своєї особистої довіри, яку я вже висловив в листі від 15 січня 2010 року, зміст якого залишився для мене незмінним».
 
Отже ватиканістам більше не доведеться ламати голову над «сакраментальним» питанням ватиканської політики: «відправить Папа у відставку Держсекретаря чи ні». Оскільки, за старим звичаєм, іще від часів середньовіччя усі призначення у ватиканських Дикастеріях відбуваються до папського від’їзду до літньої резиденції, нових змін не варто очікувати. Хіба би виникла якась надзвичайна нагальна потреба, яка є поза межами передбачень природнім світлом людського розуму. Так Папа, відбуваючи до літньої резиденції, позбавив журналістів-ватиканістів потреби будувати різні передбачення стосовно нових призначень у Римській Курії.
 
Позиція Святішого Отця, який дуже довго співпрацює з кардиналом Бертоне, свідчить не про наївність, а про довіру до людини, яку Папа добре знає і на яку покладається. Бенедикт XVI не віддав довголітнього помічника і співпрацівника на поталу ЗМІ та злонамірників, а своєю позицією оборонив та підтримав. Якби Святіший Отець був людиною цього світу, менеджером від Євангелія, то, звісно, послав би кардинала Бертоне у відставку, щоб спекатися обгадженого у ЗМІ кардинала і мати з тим чистий спокій. Але керманич корабля Церкви у цій ситуації дав надзвичайно добрий приклад християнського поступування правдивого християнського керівника.
 
А в цей час зі західного краю світу з США надійшла доволі тривожна заява одного з католицьких єрархів цієї країни. Кардинал Френсіс Джордж, Митрополит Чикаго заявив, що американський президент Барак Обама відмовляється від американського розуміння свободи, а замість того форсує впровадження антиклерикальної моделі Третьої Французької Республіки перелому ХІХ і ХХ ст.
 
«У США католики завжди могли бути собою. Влада це шанувала, а тепер має бути по-іншому. Білий Дім говорить нам: ви не можете презентувати себе як католики, якщо хочете діяти в сфері освіти, служби здоров’я чи соціальної опіки…  Йдеться про те, щоб наші інституції зреклися своєї католицькості. Нас хочуть позбавити ідентичності. Проблема дуже серйозна», – вважає Митрополит Чикаго.
 
Направду, католики США ведуть гостру боротьбу за свої права. Доречно нагадати, що до цієї боротьби доєдналося багато інших християнських конфесій США. Католицька Церква у США щораз більше стає символом боротьби за традиційні американські цінності й тим самим – надзвичайно серйозним чинником суспільства, яке не завжди готове до таких поворотів історії.
 
Слід зазначити, що уже в часі попередньої президентської кампанії було чітко зрозуміло, що містер Обама не збирається толерувати думку традиційно налаштованих християн. Хоча він користувався підтримкою широкого кола протестантських пасторів. Нейтральна позиція більшості католицького єпископату також сприяла сходженню Обами на американський «політичний Олімп».
 
Помилка американських християн була власне у наївному переконанні, що новий президент не наважиться різко змінити правила гри в США, але історія не пестить наївних. Вони або мусять прозріти, або відійти в історичне небуття.
 
Американські християни уже добряче таки прозріли. Те, що за всяку ціну пропихає теперішня американська влада, фактично загрожує самій американській ідентичності.
 
Ніде в Святому Письмі не сказано, що християни мусять бути наївними. Якраз навпаки – Ісус чітко наказує: «Будьте мудрі, як змії, але без зла, як голубки» (Мт. 10, 16).
 
Так і ми, в Україні, маючи перед очима приклад американських християн, мали би задуматися над деякими питаннями нашого українського буття. Сумніваюсь, що наївність та невизначеність у політичній ситуації на цей момент є євангельськими. Очевидно, що з одного боку політичної палітри – ми маємо чисте фундаментальне моральне зло, яке готове ліквідувати сам народ, і протиставлення цьому злу є фактично євангельським імперативом нашого українського сьогодення.

о. Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:  Воїни Христа Царя

10.07.2012р. Б. / Патріарх Філарет (УПЦ КП) очікує розвалу УГКЦ

«Долучення (до об’єднанного українського православ’я) великої частини греко-католиків може статися після об’єднання всього українського православ’я в одну помісну церкву й визнання її іншими помісними церквами. Коли вона стане такою, тоді УГКЦ не залишиться нічого, як почати діалог про вливання до її структури. Але для цього слід відійти від Риму. Бо неможливо бути православним і підпорядковуватися Ватикану. Хоча я не думаю, що всі українські греко-католики погодилися б на відхід від нього..» - про це заявив Предстоятель УКП КП у інтерв’ю виданню «Український тижень».

Джерело:   Воїни Христа Царя

понеділок, 9 липня 2012 р.

09.07.2012р. Б. / Бенедикт XVI: Христові чуда не є демонстрацією сили, але знаками Божої любові

Своє повчання, виголошене перед проказуванням традиційною молитви «Ангел Господній» у неділю, 8 липня, Папа присвятив євангельському уривку, що читався цього дня під час Меси, і з якого походить відома фраза «Немає пророка у своїй батьківщині».
 
Одного разу Ісус, після того, як залишив Назарет, ходячи і проповідуючи та чинячи чуда, повернувся до рідного краю та розпочав навчати в синагозі. Його земляки дивувалися Його знанням, знаючи Його як «сина Марії, теслю», що жив між ними, і, замість прийняти Його з вірою, обурювалися. «Цей факт можна зрозуміти, – зауважив Бенедикт XVI, – адже фамільярність на людському рівні стоїть на перешкоді тому, щоб вийти поза дійсність, щоб відкритися на божественний вимір». Сам Ісус наводить приклад ізраїльських пророків, які не мали визнання у своїй батьківщині, і через таку духовну замкненість Він не зміг вчинити в Назареті жодного чуда. «У дійсності, – пояснив Папа, – Христові чуда не є демонстрацією сили, але знаками Божої любові, яка здійснюється там, де зустрічається з вірою людини». 

На перший погляд, – вів далі Святіший Отець, – може здаватися, що Ісус намагається пояснити погане прийняття, отримане в Назареті, але, наприкінці розповіді читаємо, що Він дивувався їхньому невірству. Зчудуванню земляків відповідає, певним чином, здивування Ісуса. Він знає, що жодного пророка не приймають в його батьківщині, але закритість серця назаретян залишається загадкою: як це можливо, що вони не розпізнають світло Істини? Чому не відкриваються на доброту Бога, Який бажав розділити з нами нашу людську природу. «В той час, як ми завжди шукаємо інших знаків, інших чудес, ми не зауважуємо, що справжнім знаком є Він сам, Бог, Який прийняв тіло, Він є найбільшим чудом всесвіту: вся Божа любов зібрана в людському серці, в обличчі людини», – зазначив Папа. 

«Тією, яка справді зрозуміла цю дійсність, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – є Пречиста Діва Марія, названа блаженною, тому що повірила. Марія не зневірювалася Своїм Сином: Її здивування Ним, бачачи Його настільки людським, й, одночасно, настільки Божественним, сповнене віри, любові та радості. Вчімося від Неї, нашої Матері у вірі, розпізнавати у людській природі Христа досконале об’явлення Бога», – закликав Святіший Отець. 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:   КРЕДО

09.07.2012р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (2.07. –8.07.)

Понеділок. «На початку вакацій бажаю усім, щоб час заслуженого відпочинку був також нагодою для того, щоб присвятити більше часу й уваги Богові та людям, нагодою для поглиблення духовного життя через молитву, читання, контакт з природою та творчі зустрічі. Радість і мир цих днів ввіряю Материнській опіці Пречистої Діви Марії», – з такими словами Папа Бенедикт XVI звернувся до польських паломників, які у неділю, 1 липня 2012 року брали участь в спільному проказуванні Богородичної молитви «Ангел Господній».
 
2 липня Папа Бенедикт XVI прийняв зречення з уряду, у зв’язку з досягненням граничного віку, подане кардиналом Вільямом Джозефом Левадою, дотеперішнім Префектом Конгрегації Віровчення, Президентом Папської Комісії «Ecclesia Dei», Папської Біблійної Комісії та Міжнародної Богословської Комісії. Його наступником на чолі згаданих структур Святіший Отець призначив Преосвященнішого Ґергарда Людвіґа Мюллера, дотеперішнього Єпископа Реґенсбурґського.
 
Вівторок. З вівторка розпочалась відпустка Папи, яка обіцяє бути дуже насиченою. Уже три роки поспіль Святіший Отець час своїх вакацій проводить у Кастель Ґандольфо, куди він прибув у вечері 3 липня. Оскільки протягом липня скасовані всі спеціальні та загальні аудієнції, Бенедикт XVI матиме більше часу для зосередження, молитовних прогулянок, а також для приготування промов на наступну Апостольську подорож, яку він у вересні здійснить до близькосхідного Лівану, та написання інших праць. Крім того, щонеділі Святіший Отець проказуватиме молитву «Ангел Господній» разом з паломниками, які завжди чисельно збираються на внутрішньому подвір’ї та перед входом до Папського палацу. Після перших двох книг про «Ісуса з Назарету» зараз планується останній том, присвячений дитинству Спасителя. Не виключено, що Бенедикт  XVI візьметься і за четверту енцикліку.
 
Папа Бенедикт XVI отримав у подарунок екологічний автомобіль. «NWG Zero» є першим авто такого типу у Ватикані. Засновники фірми-виробника, Франческо Д’Антіні та Антоніо Раніоне, вирішили подарувати такий автомобіль Папі Бенедикту, оскільки він широко відомий своєю турботою про довкілля.
 
У вівторок, 3 липня, у Ватикані оприлюднено програму Апостольського візиту Папи Бенедикта XVI до Лівану, який він здійснить від 14 до 16 вересня 2012 року з нагоди оприлюднення Апостольського Повчання за підсумками Спеціальної Асамблеї Синоду Єпископів для Близького Сходу.
 
Середа. У середу, 4 липня, у Ватикані оприлюднено лист Папи Бенедикта XVI до Державного Секретаря Апостольської Столиці кардинала Тарчізіо Бертоне, датований 2 липня, в якому Святіший Отець висловлює вдячність одному з найближчих співробітників та запевнює повне довір’я.
 
Апостольська Столиця оприлюднила перших два літургійних обряди для колишніх англікан: похорону і таїнства шлюбу. Це англіканські тексти, які відтепер збагачують літургію Католицької Церкви.
 
Прес-секретар Ватикану повідомив журналістам, що судовий процес над папським камердинером розпочнеться  восени, не раніше жовтня. Незважаючи на відпустку Папи, триває розслідування комісії кардиналів, яка минулого тижня заслухала  ще п'ять осіб і ще цього місяця планує подати Папі остаточну доповідь у справі витоку внутрішніх документів Ватикану.
Четвер. У четвер у Ватикані оприлюднено повідомлення про те, що від 3 до 4 липня тривало засідання Ради кардиналів для вивчення організаційних та економічних питань Апостольської Столиці, яке пройшло під головуванням кардинала Тарчізіо Бертоне. В ній взяли участь кардинали-члени з різних кінців світу та представники Префектури Економічних Справ Апостольської Столиці, Губернаторства Держави-Міста Ватикану і Адміністрації Майна Апостольської Столиці. На запрошення кардинала Бертоне відповідні звіти також представив о. Федеріко Ломбарді. Під час засідань було затверджено Зведений баланс Апостольської Столиці та Зведений баланс Губернаторства Держави-Міста Ватикану за 2011 рік.
 
5 липня Бенедикт ХVI направив спеціальну телеграму на ім'я Президента Словаччини Івана Гашпаровича з нагоди свята святих Кирила і Методія.
 
П’ятниця. З 2 по 6 липня у Стразбурзі відбувалась зустріч організації Moneyval, в якій брала участь і ватиканська делегація, очолювана монсеньйором Етторе Балестреро, Заступником Секретаря, відповідального за стосунки Апостольської Столиці з іншими державами.
 
У Німецькому історичному інституті в Римі проходила міжнародна конференція, яка займалась вивченням уявлень про папський двір в середньовічних написах і свідченнях епохи початку Нового Часу. Симпозіум, який носить назву «Папський двір і його становище в епіграфічних свідченнях між 700 і 1700 роками», зібрав близько 70 істориків і філологів переважно з німецькомовних країн.
 
Отець Пьєрбатіста Піцабала, кустодій Святої Землі, вважає, що візит Святішого Отця до Лівану у вересні цього року зміцнить роль християн в цій країні і сприятиме миру в регіоні. Отець-францішканин заявив, що візиту Папи чекає весь Близький Схід. «Відомо, що однією з важливих тем Синоду для Близького Сходу були саме відносини з ісламом.»,. – сказав о. Піцабала.
 
 
Неділя. Цієї неділі, 8 липня, проказування молитви «Ангел Господній» уже відбулось в літній Папській резиденції в Кастель Ґандольфо. Свої розважання Святіший Отець повів на основі уривку Євангелія, де описується неприйняття Ісуса людьми з Назарету: «Немає пророка у своїй батьківщині» (пор. Мк, 6,4). На перший погляд, – вів далі Святіший Отець, – може здаватися, що Ісус намагається пояснити погане прийняття, отримане в Назареті, але, наприкінці розповіді читаємо, що Він дивувався їхньому невірству. «В той час, як ми завжди шукаємо інших знаків, інших чудес, ми не зауважуємо, що справжнім знаком є Він сам, Бог, Який прийняв тіло, Він є найбільшим чудом всесвіту: вся Божа любов зібрана в людському серці, в обличчі людини», – сказав Папа. Бенедикт XVI зазначив, що тією, хто справді зрозуміла цю дійсність є Пречиста Діва Марія, названа блаженною, тому що повірила. «Вчімося від Неї, нашої Матері у вірі, розпізнавати у людській природі Христа досконале об’явлення Бога», – закликав Святіший Отець.
 
«Промотор справедливості» Ватикану, монс. Чарльз Шіклуна, котрий займається проблемою педофілії в Католицькій Церкві, нещодавно повідомив для журналу «Jesus», що більше 50% єпископатів втілили вказівки інструкції для боротьби з педофілією. «Багато єпископатів надіслали заповнені вказівки до Конгрегації для розгляду. Тим єпископатам, які не зробили цього, було надіслано нагадування»,– розповів монс. Шіклуна.

Джерело:   Воїни Христа Царя