27.08.2012р. Б. / Папа пояснив, чому учні зраджували Ісуса

Віра є шляхом до пізнання Ісуса. Про це говорив Папа Бенедикт XVI у своєму повчанні, перед молитвою «Ангел Господній» разом з кількома тисячами вірних, які в неділю, 26 серпня, зібралися на внутрішньому подвір’ї літної папської резиденції у Кастель Ґандольфо поблизу Риму. 

 

Повчання, яке виголосив Святіший Отець, було продовженням двох попередніх катехиз. Пригадаємо, що два тижні тому Папа поділився роздумами над чудесним помноженням хліба, яке здійснив Ісус, нагодувавши п’ятьма хлібами та двома рибами тисячі людей. Слово про хліб життя, сказане Христом після цього, стало темою повчання з 19 серпня, натомість цієї неділі Бенедикт XVI говорив про реакцію учнів на ці слова, про реакцію, яку, за Його словами, Христос Сам хотів викликати. 

Євангеліст Йоан розповідає, що з цього часу багато з Христових учнів повернулися назад та більше не ходили з Ним. «Чому?» – запитав Святіший Отець, відповідаючи: «Тому що не увірували в слова, сказані Ісусом: Я хліб життя, що зійшов з неба, хто їсть моє тіло та п’є мою кров, житиме вічно». Ці слова дійсно важкі до прийняття та зрозуміння, але лише для тих, хто намагався їх зрозуміти в матеріальному значенні, в той час, як вони передвіщали пасхальне таїнство Ісуса, в кому Він дарував Себе Самого за спасіння світу, – пояснив Бенедикт XVI. 

Бачачи, як численні з учнів відійшли, – вів далі Папа, – Ісус звернувся і до Апостолів із запитанням, чи й вони не бажають відійти. Від імені Дванадцятьох, як і в інших випадках, знову відповів святий Петро: «Господи, до кого ж ми підемо? У тебе слова вічного життя, і ми увірували та пізнали, що Ти – Святий Божий». Зазначивши, що ми також можемо поставити собі запитання: «Куди ж підемо?» – Святіший Отець запропонував слухачам коментар святого Августина на цей євангельський уривок: «Бачите, як святий Петро, завдяки Божій благодаті та натхненню Святого Духа, все зрозумів? Чому він зрозумів? Тому що увірував. Ти маєш слова вічного життя. Ти даєш нам вічне життя, віддаючи своє воскресле тіло та твою кров. І ми увірували та пізнали. Не каже: ми пізнали, а тоді повірили, але ми увірували, а тоді пізнали. Ми увірували, щоб могти пізнати; якщо б, у дійсності, ми бажали би пізнати, перше, ніж увірувати, ми б не змогли ні пізнати, ні повірити», – сказав Бенедикт XVI, повторюючи за святим Августином, додаючи, що тим, у що ми увірували та що пізнали, є істина про те, що Ісус є Божим Сином, що Він є вічним життям, що Він через тіло та кров дає нам те, чим Він Сам є. 

Далі Святіший Отець зауважив, що Ісус знав, що й серед Дванадцятьох Апостолів був один, що не повірив. Юда міг відійти, як це зробили багато інших, і якщо би був чесним, то, можливо, повинен був відійти. Він залишився, але не з огляду на віру чи любов, але з прихованим бажанням помсти. Чому? «Тому що Юда, – пояснив Папа, – почувався зрадженим Ісусом, а тому постановив при нагоді зрадити Його. Юда належав до партії зелотів, [тобто «ревних»], він хотів Месії, який би очолив повстання проти римлян. Ісус розчарував ці сподівання. Проблема полягає в тому, що Юда не пішов, його найбільшою провиною є фальшивість, яка є знаком диявола», – додав Бенедикт XVI, закликаючи вірних молитися до Пречистої Діви Марії, щоб Вона «допомогла нам вірити в Ісуса, як святий Петро, та бути завжди щирими з Ним та зі всіма». 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:   КРЕДО

15.07.2012р. Б. / Бенедикт XVI: Бог кличе всіх, роздаючи різні дари та служіння

 

У неділю, 15 липня 2012 р., Папа Бенедикт XVI залишив стіни літньої резиденції у Кастель Ґандольфо, щоб відвідати вірних в розташованому приблизно 10 кілометрів звідти містечку Фраскаті. Тут, на площі перед місцевим кадетральним храмом, Єпископ Риму очолив Євхаристійне богослуження, після якого повернеться до Папського палацу в Кастель Ґандольфо, щоб опівдні проказати з паломниками Богородичну молитву «Ангел Господній». На богослужіння зібралося понад 8 тисяч вірних.

 

Катедра Фраскаті є однією з так званих субурбікальних, тобто, приміських дієцезій, що мають особливий історичний зв’язок з Римською дієцезією. Вона є одним з шести кардинальських титулярних храмів, титул яких присвоюється кардиналам, що мають ранг кардинала-єпископа. На даний час дієцезію Фраскаті очолює єпископ Рафаелло Мартінеллі, якого Папа Бенедикт XVI висвятив 2009 року, а титул кардинала-єпископа Фраскаті належить кардиналові Тарчізіо Бертоне, Державному Секретареві Апостольської Столиці.

 

Блаженний Іван Павло ІІ відвідував цю дієцезію 32 роки тому, а блаженний Іван ХХІІІ 1959 року здійснив до цього міста приватний візит. А Папа Павло VI, відвідуючи Фраскаті у вересні 1963 року, пригадав, що після Риму, це місто дало Церкві найбільше Римських Єпископів.

 

У контексті біблійних читань, які прозвучали під час богослуження, у своїй проповіді Святіший Отець говорив про апостольське служіння в Церкві та про різні покликання і завдання, які Господь доручає всім вірним.

 

Євангельське читання розповідало про те, як Ісус послав дванадцятьох апостолів проповідувати. Папа зазначив, що хоч їхня місія осягнула свою повноту вже після Воскресіння та П’ятидесятниці, дуже важливим є той факт, що Ісус від самого початку забажав залучити їх до Своєї діяльності. «Той факт, що Ісус покликав декого з учнів до безпосередньої співпраці в Його місії є виявом одного з аспектів Його любові, – пояснив Бенедикт XVI. – Він не гордує допомогою, яку інші можуть надати Його справі, Він знає їхні обмеження, слабкості, але ними не нехтує, навпаки, надає їм гідність бути Його посланцями». Посилаючи апостолів на місію, Ісус посилає їх по двоє, закликає їх не бути прив’язаними до матеріального та не шукати зручності, а також перестерігає, що їх не завжди добре прийматимуть, а навіть – переслідуватимуть. Вони повинні проповідувати, не переймаючись, чи матимуть успіх.

 

Дуже важливою вказівкою, яку Христос дає Апостолам, є також те, що вони не можуть задовольнитися лише проповідуванням навернення, але повинні дбати про хворих. «Апостольська місія, – зазначив Святіший Отець, – повинна завжди включати два аспекти: проповідування Божого слова та виявлення Його доброти через жести милосердної любові, служіння та посвяту».

 

«Дорогі брати й сестри, – вів далі Бенедикт XVI, – дякую Богові за те, що послав мене сьогодні знову звіщати це слово спасіння! Слово, що лежить в основі життя та діяльності Церкви». Папа зазначив, що місцевий єпископ розповів про те, що своєрідною душпастирською програмою місцевої Церкви є «формувати форматорів». «Це, – додав він, – є якраз те, що Ісус зробив зі Своїми учнями: Він їх навчав, приготовляв, формував також і через, так би мовити, місіонерське “стажування”, щоб вони могли взяти на себе апостольську відповідальність у Церкві». За словами Святішого Отця, виховання є першим служінням, яке здійснюється в Церкві: батьки здійснюють цю місію в родині, парохи відповідальні за формування в громаді, а численні миряни, крім батьківства, залучені до виховання і формування в багатьох інших сферах.

 

«Господь кличе всіх, розподіляючи різні завдання та різні дари у Церкві. Кличе до священства й богопосвяченого життя, кличе до подружжя та до мирянського служіння в Церкві й суспільстві. Важливо, щоб багатство дарів знайшло повне прийняття, особливо, з боку молоді» , – сказав Бенедикт XVI, вказавши на радість, яка випливає з дарування цілого свого життя Богові, чи то в богопосвяченому житті, чи в подружньому, – адже ці дві дороги доповнюють та збагачують одна одну.

 

«Будьте об’єднані між собою та, одночасно, будьте відкритими, місіонерами. Залишайтеся міцними у вірі, закоріненими в Христі через Боже слово та Пресвяту Євхаристію, будьте богомільними та завжди зв’язаними з Христом, як гілки з виноградною лозою, і, одночасно, ідіть, та несіть усім Його благовість» – побажав Папа вірним містечка Фраскаті.

Джерела: Радіо Ватикан

Воїни Христа Царя

09.07.2012р. Б. / Бенедикт XVI: Христові чуда не є демонстрацією сили, але знаками Божої любові

Своє повчання, виголошене перед проказуванням традиційною молитви «Ангел Господній» у неділю, 8 липня, Папа присвятив євангельському уривку, що читався цього дня під час Меси, і з якого походить відома фраза «Немає пророка у своїй батьківщині».

 

Одного разу Ісус, після того, як залишив Назарет, ходячи і проповідуючи та чинячи чуда, повернувся до рідного краю та розпочав навчати в синагозі. Його земляки дивувалися Його знанням, знаючи Його як «сина Марії, теслю», що жив між ними, і, замість прийняти Його з вірою, обурювалися. «Цей факт можна зрозуміти, – зауважив Бенедикт XVI, – адже фамільярність на людському рівні стоїть на перешкоді тому, щоб вийти поза дійсність, щоб відкритися на божественний вимір». Сам Ісус наводить приклад ізраїльських пророків, які не мали визнання у своїй батьківщині, і через таку духовну замкненість Він не зміг вчинити в Назареті жодного чуда. «У дійсності, – пояснив Папа, – Христові чуда не є демонстрацією сили, але знаками Божої любові, яка здійснюється там, де зустрічається з вірою людини». 

На перший погляд, – вів далі Святіший Отець, – може здаватися, що Ісус намагається пояснити погане прийняття, отримане в Назареті, але, наприкінці розповіді читаємо, що Він дивувався їхньому невірству. Зчудуванню земляків відповідає, певним чином, здивування Ісуса. Він знає, що жодного пророка не приймають в його батьківщині, але закритість серця назаретян залишається загадкою: як це можливо, що вони не розпізнають світло Істини? Чому не відкриваються на доброту Бога, Який бажав розділити з нами нашу людську природу. «В той час, як ми завжди шукаємо інших знаків, інших чудес, ми не зауважуємо, що справжнім знаком є Він сам, Бог, Який прийняв тіло, Він є найбільшим чудом всесвіту: вся Божа любов зібрана в людському серці, в обличчі людини», – зазначив Папа. 

«Тією, яка справді зрозуміла цю дійсність, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – є Пречиста Діва Марія, названа блаженною, тому що повірила. Марія не зневірювалася Своїм Сином: Її здивування Ним, бачачи Його настільки людським, й, одночасно, настільки Божественним, сповнене віри, любові та радості. Вчімося від Неї, нашої Матері у вірі, розпізнавати у людській природі Христа досконале об’явлення Бога», – закликав Святіший Отець. 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:   КРЕДО

06.05.2012р. Б. / Без Бога ми не можемо принести доброго плоду

 

У неділю, 6 травня 2012 р., площу Святого Петра у Ватикані заповнили прочани та побожні туристи з різних країн світу, які прибули перед апостольський палац, щоб разом із Святішим Отцем Бенедиктом ХVІ проказати Богородичну молитву «Царице Неба», почути від нього недільне повчання та отримати апостольське благословення.

 

Перед проказуванням молитви Папа коментував євангельський уривок, в якому Ісус називає Себе виноградною лозою, а Небесного Отця – виноградарем. Він зазначив, що в Біблії часто говориться про Ізраїльський народ, як про плідний виноградник, якщо він залишається вірним Богові, і навпаки. Справжнім же Божим виноградником є Христос, Який через жертву любові дарує нам спасіння, відкриваючи можливість стати частиною цього виноградника.

 

Святіший Отець пояснив, що це відбувається в день нашого Хрищення, коли Церква «прищеплює нас, немов пагони, у Христове Пасхальне таїнство, в Його Особу». І з цього коріння ми отримуємо цінні соки, щоб брати участь в божественному житті, зростаючи, зв’язані Його любов’ю. «І якщо плодом, який маємо принести, є любов, його передумовою є якраз оце “перебування”», – зауважив Бенедикт XVI, додаючи, що потрібно завжди перебувати у єдності з Ісусом, бо без Нього ми нічого не можемо. Чи це не суперечить свободі? Папа зазначив, що якщо «людина схиляє своє серце до доброго, та просить в Бога допомоги, то отримує сили, потрібні для того, щоб виконати свої справи», а тому «свобода людини і Божа могутність просуваються разом».

 

«Дорогі друзі, кожен з нас є, немов, пагін, який живе лише тоді, коли щодня зростає в молитві, участі в Святих Тайнах, в любові, в єдності з Господом», – сказав на завершення Бенедикт XVI, заохочуючи просити в Божої Матері благодаті залишатися міцно вкоріненими в Ісусі, щоб «кожна наша дія в Ньому мала свій початок і в Ньому також своє сповнення».

Джерела: Радіо Ватикан

Воїни Христа Царя

10.04.2012р. Б. / Через досвід Пасхи Свого Сина Пречиста Діва Марія стала Матір’ю Церкви

 

«Понеділок після Пасхи в багатьох країнах є вихідним днем, в який робляться прогулянки на природу, їздиться відвідати дальших родичів, щоб зібратися в родинному колі. Але я бажав би, щоб в думках та серцях християн завжди перебувала причина цього вихідного, тобто Воскресіння Ісуса – вирішальне таїнство нашого спасіння», – на це звернув увагу Папа Бенедикт XVI перед проказуванням Богородичної молитви «Царице Неба» у понеділок, 9 квітня 2012 р. Зустріч Святішого Отця з вірними відбулася на внутрішньому подвір’ї Папської резиденції у Кастель Ґандольфо, куди Римський Архиєрей від’їхав на тижневий відпочинок після великодніх богослужень у Ватикані.

 

Бенедикт XVI заохотив перечитувати в ці дні Євангельські розповіді про Христове Воскресіння, зазначаючи, що ця подія, як така, не описана, вона залишається таїнственною. Розповіді стосуються подій наступного після суботи ранку, зокрема, йдеться про жінок, які прийшли намастити Ісусове тіло, але знайшли порожній гріб, отримали благовість про Його воскресіння від ангела, а згодом зустріли Учителя. «В усіх Євангеліях, – додав Папа, – жінкам присвячено багато місця у розповідях про з’явлення воскреслого Ісуса, як, зрештою, й у розповідях про Ісусові страсті та смерть». Святіший Отець зауважив, що в тогочасному Ізраїлі свідчення жінки не мало офіційної цінності, натомість з Ісусом вони мали досвід особливого зв’язку, і це стосується кожної епохи, а не лише початків Церкви.

 

Прикладом цих взаємин з Ісусом та Його Пасхальним таїнством Римський Архиєрей назвав Його Пречисту Матір. «Якраз через перемінюючий досвід Пасхи Свого Сина Пречиста Діва Марія стала також Матір’ю Церкви, тобто, кожного віруючого та цілої спільноти, – сказав на завершення Бенедикт XVI. – До Неї тепер звертаємося, призиваючи Її як Царицю Неба, тобто, молитвою, яка згідно з традицією заміняє молитву “Ангел Господній” протягом всього пасхального періоду. Нехай же Марія випросить для нас ласку досвідчувати живу присутність Воскреслого Господа, джерела надії та миру».

Джерела: Радіо Ватикан

Мандрівники Христа Царя

25.03.2012р. Б. / «Кожен з вас є Божим даром для вашої країни та для світу»,- Бенедикт XVI до дітей

 

«Дорогі діти, я щасливий, що можу зустрітися з вами та побачити ваші радісні обличчя, якими наповнена ця площа. Ви займаєте дуже особливе місце у серці Папи. Тож у цей момент хочу, щоб про це знали всі діти Мексики, особливо ті, які несуть тягар страждання, відкинення, насильства чи голоду, який цими місяцями особливо дав про себе знати в певних регіонах задля посухи», – розпочав своє слово до наймолодших мексиканців Святіший Отець. Промовляючи у суботу, 24 березня 2012 р., ввечері, з балкону адміністративного палацу «Casa del Conde Rul» до дітей та батьків, зібраних на Площі Миру в м. Ґванахуато, він подякував за цю зустріч, та, звертаючи увагу на радісний настрій, який її супроводжував, наголосив на тому, що це дуже важливо. «Бог хоче, – сказав Бенедикт XVI, – щоб ми завжди були щасливі. Він знає нас і любить. Якщо дозволимо, щоб Христова любов перемінила наші серця, тоді зможемо змінити світ. Ось таємниця справжнього щастя».

 

Далі Святіший Отець звернув увагу на місце, на якому відбувалася ця подія, яке носить ім’я глибокого прагнення всіх народів – «миру», дару, що походить з висоти. «Ісусів учень, – додав він, – не відповідає злом за зло, але завжди є інструментом добра, вістуном прощення, носієм радості, служителем єдності». Папа зазначив, що Ісус хоче написати в житті кожного з присутніх історію дружби, а тому заохотив прийняти Його, як найкращого Приятеля. «Кожен з вас, – наголосив Бенедикт XVI, звертаючись до дітей, – є Божим дарунком для Мексики й для світу. Ваша сім’я, Церква, школа і ті, на кому лежить суспільна відповідальність, повинні разом працювати над тим, щоб ви могли отримати в спадок кращий світ, позбавлений ненависті та поділів». У цьому контексті Святіший Отець звернувся до всіх із закликом «захищати дітей та займатися ними, щоб ніколи не згасла їхня усмішка, щоб вони могли жити в мирі та з довір’ям дивитися у майбутнє».

 

Повертаючись до «своїх маленьких друзів», Папа запевнив їх, що вони не самі: «Розраховуйте на допомогу Христа і Церкви, щоб провадити християнський стиль життя, – сказав він. – Беріть участь у недільній Службі Божій, в катехизації, в групах апостоляту, шукаючи місць молитви, братерства та милосердної любові». Як приклад для наслідування Святіший Отець запропонував юних мучеників з Тласкали блаженних Крістобала, Антоніо та Хуана, які «пізнавши Ісуса в період першої євангелізації Мексики, відкрили, що не існує скарбу, більшого від Нього».

 

«Я б хотів більше часу провести з Вами, але мушу вже їхати. Ми й надалі будемо єднатися в молитві. Тому, заохочую вас завжди молитися», – сказав на завершення Бенедикт XVI, просячи наймолодших мексиканців молитися за нього та запевнив, що молиться за них і за їхню батьківщину.

 

З Ґванахуато Святіший Отець повернувся до Колегії Пресвятої Богородиці де-Мірафлорес у Леоні.

 

На неділю, 25 березня, заплановані великі богослуження. Це – Служба Божа в парку Двохсотліття Незалежності в Леоні, яка завершиться проказуванням молитви «Ангел Господній», та вечірня в катедральному соборі за участю єпископату Латинської Америки. Задля різниці в часі згадане Євхаристійне богослуження розпочнеться уже після того, як ми записуємо нашу передачу, то ж про ці події розповімо вам в наступних репортажах.

Джерела: Радіо Ватикан

Мандрівники Христа Царя

20.03.2012р. Б. / Папа про умови зцілення і спасіння

 

«Щоб бути зціленим, кожен повинен визнати, що є недужим; кожен повинен визнати свій гріх, аби Боже прощення, вже подароване на хресті, могло здійснитися в його серці та житті», – на це звернув увагу Папа Бенедикт XVI, промовляючи перед молитвою «Ангел Господній» у неділю, 18 березня. 

 

Святіший Отець зазначив, що великопосний шлях до Пасхи – це шлях з Ісусом через «пустелю», тобто час на те, щоб більше прислухатися до Божого слова та викривати спокуси, «що промовляють у нас всередині». На обрію цього шляху вимальовується хрест. Ісус знає, що він є вершиною його місії. В Євангелії від святого Йоана читаємо, як Спаситель говорить про Себе: «Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним» (Йн 3,14-15). Папа пояснив, що ці слова стосуються події зі Старого Завіту, коли на Ізральський народ у пустелі напали отруйні гадюки, від укусів яких багато людей померло. Тоді Бог наказав Мойсеєві зробити мідяного змія та поставити на жердину, а кожен, хто на нього поглянув, був вилікуваний. «Також Ісус, – додав Бенедикт XVI, – буде піднесений на хресті для того, щоб кожен, хто в небезпеці смерті задля гріха, був спасенний, звернувшись до Нього, померлого за нас».

Святий Августин, слова якого навів Святіший Отець, цю подію прокоментував, зазначаючи, що лікар, наскільки це від нього залежить, приходить, щоб врятувати людину, і якщо хтось не дотримується його приписів, той сам себе руйнує. «Спаситель прийшов у світ. І якщо ти не хочеш бути Ним спасенний, то сам себе засуджуєш», – сказав Бенедикт XVI, цитуючи згаданого Отця Церкви, та додав: «Отож, якщо такою безмежною є милосердна любов Бога, Який дійшов до того, що віддав свого Єдиного Сина як викуп за наше життя, великою є також наша відповідальність». Адже, як навчав святий Августин: «Бог засуджує твої гріхи, і якщо також і ти їх засуджуєш, то єднаєшся з Богом». 

Папа зазначив, що іноді людина більше любить темряву, бо прив’язана до своїх гріхів. «Але лише відкриваючись на світло, лише щиро сповідуючи свої провини перед Богом, можна знайти справжній мир і справжню радість», – додав він, пригадуючи про важливість Святої Тайни покаяння, зокрема, під час Великого Посту. 

«Дорогі друзі, завтра відзначатимемо урочисте свято святого Йосифа. Від щирого серця дякую всім, які згадуватимуть про мене у своїх молитвах у день моїх іменин», – сказав на завершення Бенедикт XVI, особливо прохаючи молитися за його Апостольський візит до Мексики й на Кубу, який розпочнеться наступної п’ятниці. 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:  КРЕДО