24.05.2014р. Б. / «Ми обираємо не особу Президента, а майбутнє нашої держави», — Блаженніший Святослав (+video)

У суботу, 24 травня, члени ВРЦіРО разом з представниками влади будуть молитися в соборі Святої Софії Київської. Молитва розпочнеться о 13.00.

 

Як зазначив Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук), крім того, у всіх храмах і релігійних організаціях відбуватимуться молитовні чування, Божественні Літургії та інші молитовні заходи. 

«Аби ми спільно могли стояти перед Божим обличчям і вимолити в Господа Бога Президента, який би був миротворцем для нашої держави і перевів би її через цей непростий період і послужив фактором стабілізації, заспокоєння українського суспільства», — сказав Предстоятель УГКЦ. 

Глава Церкви закликає всіх віруючих людей обов’язково взяти участь у виборах і по совісті проголосувати. «Вибори відбуваються в дуже драматичних обставинах нашої країни. В історичний момент України, коли ми обираємо не особу Президента, а майбутнє нашої держави», — наголосив Блаженніший Святослав. 

Він вкотре підкреслив, що Україна сьогодні, як ніколи, потребує легітимно обраного Президента. 

Він також закликав усіх в жодному разі не піддаватися корупції і не голосувати за тих, хто намагається підкупити виборців. Бо корупція, пояснює Глава Церкви, — ознака духовної хвороби. «І якщо той чи інший кандидат хворіє на цю недугу, то йому не можна довірити майбутнє країни», — вважає Блаженніший Святослав. 

Тож, він просить застановитися над відповідальністю такого кроку як віддати свій голос за того чи іншого кандидата. 

Нагадаємо, 22 травня у конференц-залі Парламенту відбулася зустріч в.о. Президента України Олександра Турчинова з членами Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. Ієрархи українських Церков заявили про важливість захисту територіальної цілісності України, її кордонів та протидії тому злу і диверсіям, які чинять терористи у східних регіонах України. 

Джерело:   КРЕДО

23.05.2014р. Б. / Єпископат закликав до особливої молитви за Україну

У суботу та неділю в усіх римо-католицьких храмах відбудуться спеціальні молебні, адорації та Меси за Україну. До цього священиків закликала Єпископська Конференція України.

 

Також ієрархи закликали вірних до особливої молитви за Україну 24 та 25 травня: особисто, у родині та у церковній спільноті. 

Про це йдеться у сьогоднішній заяві Єпископату РКЦ України. 

«Хай Господь Бог допоможе нам знайти шлях єдності, примирення і розвитку нашої Батьківщини», — пишуть єпископи. 

Нагадаємо, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій оголосила завтра, 24 травня, днем особливої молитви за Україну. 

Джерело:   КРЕДО

21.05.2014р. Б. / Християн хочуть вдягнути у намордник, — Георг Генсвайн

Префект Папського Дому архиєпископ Георг Генсвайн закидає політикам Євросоюзу, що вони мовчать, коли нападають на християнські цінності та символи, коли паплюжать святині і парафіяльні будинки.

 

Секретар Папи-емерита Бенедикта XVІ виголосив конференцію на тему християн, які страждають за віру у сучасній Європі. 

На думку архиєпископа Генсвайна, антисемітські та ісламофобські вчинки чи вислови медіа й політики слушно критикують, але християн ніхто не захищає. Саме християнам у Європі сьогодні не вистачає співчуття і толерантності.

Архиєпископ згадав новий звіт Організації з безпеки і співробітництва в Європі на тему ненависті. З нього виникає, що християни часто стають жертвами нетерпимості. «Де реакція наших політиків?», — запитує ієрарх. 

На думку архиєпископа Генсвайна, в Євросоюзі розвивається воюючий секуляризм і дехто хоче вдягнути християн у намордники, випхати релігію на узбіччя, атакувати сім’ю, яка є фундаментом суспільства. 

Європейський континент не зможе жити, якщо відірветься від християнських коренів, тому що це позбавить його душі, — переконаний архиєпископ. 

За матеріалами: wiara.pl 

Джерело:   КРЕДО 

21.05.2014р. Б. / Папа Франциск: міжрелігійний діалог не може релятивізувати християнської віри

Наслідком міжрелігійного діалогу ніяк не може бути релятивізація християнської віри, - зазначив Папа Франциск у своєму зверненні з нагоди 50-ї річниці Папської ради з міжрелігійного діалогу. 

Понтифік нагадав, що це було ясно сформульовано з самого початку, коли Папа Павло VI заснував цю дикастерію. Ведення міжрелігійного діалогу жодним чином не означає відмови від глибокого бажання звіщати всім радість зустрічі з Христом. Франциск звернув увагу, що створення Секретаріату у справах нехристиян - попередника Папської ради з міжрелігійного діалогу - відбулося в контексті ІІ Ватиканського Собору, коли Католицька Церква керувалася щирим бажанням зустрічі та діалогу з усім людством.

Святіший Отець зазначив, що й сьогодні Церква хоче супроводжувати кожну людину - як Христос супроводжував Своїх учнів в Еммаус. Така готовність йти разом ще більше необхідна в наш час, відзначений глибокою і ніколи досі невідомою взаємодією між різними народами та культурами. 

Понтифік запевнив, що Католицька Церква завжди буде брати участь в діалозі і поглиблювати співпрацю з усіма, хто належить до інших релігійних традицій і розділяє їх прихильність розвивати дружні відносини, - повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан.

Джерело:   КІРІОС

20.05.2014р. Б. / Амінь – «приймаю з вірою»

«Переживаючи Євхаристію, переживаємо велику таємницю нашої віри. І ось ви, малі християни дозріли до того, щоб у цієї тайні брати повну участь. Причастя – це повна участь у Євхаристії» (святий Йоан Павло ІІ).

 

Людині треба їсти й пити, щоб могла жити. Це їжа для земного життя. Євхаристія може заспокоїти голод вічного життя.

 

У парафії Христа Царя Всесвіту м. Новограда-Волинського учора, 18 травня 2014 р., Діти Божі вперше прийняли Ісуса до своїх сердець. Урочисту Святу Месу очолив настоятель парафії о. Юзеф Ліпецький. Також радість парафіяльної спільноти розділив о. Віталій Прилепа. 

Отець Юзеф у проповіді підкреслював, як важливо підтримувати духовного життя через молитву і часте приймання Ісуса. Діти відновили обітниці Святого Хрещення, щоби всім показати, який вони вибрали напрямок.

«Церква живе завдяки Євхаристії» (св. Йоан Павло ІІ)

Виховання дітей розпочинається в сім’ї. Саме в гроні родині ми вчимося довіри, любові. Для дитини батьки є авторитетом: їхні слова, вчинки, показують дитині шлях. Відповідно, обов’язок мами і тата — використати цей шанс для духовного розвитку малюка. Свідчення віри батьків це найкращий приклад і фундамент духовного розвитку дитини. 

Ісус в особливий спосіб цінував невинність дітей і поставив дитину апостолам за взірець. «Пустіть дітей приходити до Мене, не боронить їм: таких бо Царство Боже» (Мк 10, 14). Діти готувалися до цієї великої події кілька років. Майже всі вони належать до оазової спільноти Дітей Божих, де поглиблюють свої духовні знання. Великий, канонізований Церквою Папа Пій Х видав 8 серпня 1910 р. декрет Quam singulari, в якому читаємо, що до Першої сповіді та Причастя можуть приступати діти, які розрізняють добро і зло та знають, яке значення має Євхаристія. У документі написано:« Коли Господь візьме серце дитини – злий дух не зможе в ньому запанувати».

Діти новоград-волинської парафії, виражаючи радість, казали:

«Мені немов небо відкрилося над головою!»
«А я хочу сказати, що так сильно люблю Ісуса, що хочу аж плакати.»
«Дякую Ісусові за Перше Причастя, за хрещення. Прошу Ісуса, щоб мене провадив у житті.»
«Найкращий подарунок — це Ісус.»
«Це найгарніший день мого життя!»

Прекрасний час прийняття Першого Причастя. Через цей дар ми маємо участь у Божій природі, і ми всі — Божі діти. Дякую Господу Богу за цих дітей, за чудових батьків, які так гарно мені допомагали у приготуванні дітей до зустрічі з Ісусом в Євхаристії.

с. Марієтта Мікса

Джерело:   КРЕДО

20.05.2014р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (05.05 – 18.05)

5 травня 2014 року Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ, очолив Архиєрейську Божественну Літургію в катедральному соборі Святого Йосафата, що в Торонто (Канада). Участь у Богослужінні взяли вихованці Школи святого Йосафата. Під час проповіді Блаженніший Святослав звернув увагу вірних на те, що є тільки одне Єство, яке може повернути нам цілісність – Бог: «Мир є даром Божим. Тому молімося до Господа за дар цілісності нашого народу і миру для України».

6 травня, в день пам'яті Святого великомученика Юрія Побідоносця:

В Архикатедральному соборі Святого Юра відбулися урочистості з нагоди святкувань престольного празника. Розпочалося торжество Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський. Разом з ним молились: Преосвященний владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії, Преосвященний владика Тарас, Єпарх Стрийський, Преосвященний владика Михаїл, Єпарх Сокальський, духовенство Львівської митрополії, представники місцевої влади, численна парафіяльна спільнота та гості святкувань.

Владика Степан (Меньок), Екзарх Донецький УГКЦ, освятив новозбудований храм в с. Азов Розівського району, що на Донеччині. Храм Святого Юрія Побідоносця будувався протягом 2,5 років. Адміністратором цього храму є о. Юрій Селін. 

8 травня Блаженніший Святослав, Глава Української Греко-Католицької Церкви, зустрівся зі Стівеном Гарпером, Прем’єр-міністром Канади. Головна тема розмови – політична ситуація в Україні. Цими днями Верховний Архиєпископ Києво-Галицький перебував в Канаді з десятиденним візитом, під час якого відвідує найбільші міста Торонтонської єпархії УГКЦ.

У неділю, 11 травня:

У храмі Собору Пресвятої Богородиці с. Прилбичі Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, завершилася піша проща родин. Зазначимо, проща розпочалась 10 травня о 9.00 год. Божественною Літургією в м. Рудки, відтак прочани, вшановуючи 70-ту річницю смерті Митрополита Андрея і 110-ті роковини смерті його матері Софії, здолали 40 км шляху.

Українські іммігранти в Італії здійснили спільне паломництво до Собору святої Софії в Римі. Захід відбувся з нагоди святкування Cвята матері, яке вже 14 років поспіль організовує УГКЦ в Італії. Особливістю цьогорічного паломництва було виставлення мощів новопроголошених святих Папи Івана XXIIІ та Папи Івана Павла ІІ. Розпочалось паломництво Архієрейською Літургією, яку очолив владика Діонісій (Ляхович), Апостольський візитатор для українців греко-католиків Італії та Іспанії. З ним співслужив владика Іриней (Білик). 

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час Архиєрейської Літургії в храмі Успіння Божої Матері в місті Монреаль провінції Квебек (Канада) привітав усіх матерів з їхнім святом. Глава Церкви закликав молитися, щоб та материнська любов ніколи не загасла. «Молімося, щоб ніколи нашому народові не забракло жертовних матерів, які приймають дар життя, піклуються ним, чувають над ним, моляться за своїх дітей», – сказав Блаженніший Святослав.

Із сумом повідомляємо, що у ніч на 11 травня невідомі підпалили храм Покрови Пресвятої Богородиці Тернопільсько-Зборівської архиєпархії у селищі Залізці Зборівського району та вчинили зневагу на Святими Тайнами.

У понеділок, 12 травня 2014 р.:

У Ватикані повідомлено про те, що Святіший Отець Франциск підніс дотеперішню Єпархію святого Івана Христителя УГКЦ в Бразилії з осідком у Куритибі до статусу Архиєпархії та митрополичого осідку. Першим архиєпископом-митрополитом призначено дотеперішнього Єпарха владику Володимира Ковбича, ЧСВВ. Одночасно, повідомлено про те, що Папа Франциск створив Єпархію Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ з осідком у Прудентополі, виокремивши її територію з новоствореної Архиєпархії святого Івана Христителя та підпорядкувавши її цьому митрополичому осідку. Першим Єпархом новоствореної Єпархії призначено владику Мирона Мазура, ЧСВВ, дотеперішнього єпископа-помічника Куритибської єпархії УГКЦ.

Розпочалось 56-е Міжнародне військове паломництво до Люрду. Українська делегація на чолі з військовим єпископом Михаїлом (Колтуном) вирушила з Києва, щоб подорожуючи молитися спільно з військовими делегаціями усього світу за мир в Україні та просити заступництва Пресвятої Богородиці для нашої держави, відвідуючи святині Європи на шляху до Люрду. Українські військовослужбовці вже 17 раз представляють Україну на міжнародному рівні у Франції.

Завeршився oфiцiйний пастирський вiзит Блажeннiшoгo Святoслава дo єпархiї Тoрoнтo i Схiднoї Канади, Правлячим єпискoпoм якої є владика Стeфан (Хмiляр). Протягом десятиденного візиту відбулися числeнні зустрiчі Предстоятеля УГКЦ з мoлoддю та дiтьми, членами грoмадських oрганiзацiй, парафiяльних грoмад, українських шкіл; високий гість брав участь у вeличавих кoнцeртах та бeнкeтах, а найважливiшe – очолив низку лiтургiйних вiдправ, у яких вiрнi пiд його проводом прoславляли Гoспoда, вiдчуваючи oсoбливу єднiсть із матiрньoю Цeрквoю в Українi.

14 травня священики УГКЦ взяли участь у третій Всеукраїнській прощі до Перемишлян. Богослужіння цього року очолив Архиєпископ Василь Семенюк, митрополит Тернопільський, у співслужінні Архиєпископа Ігоря Возьняка, митрополита Львівського, владики Василя Івасюка, єпарха Коломийсько-Чернівецького, владики Тараса Сеньківа, Апостольського адміністратора Стрийської єпархії, владики Йосафата Говери, екзарха Луцького, та численного духовенства з усіх єпархій УГКЦ.

15 травня у Львівській духовній семінарії Святого Духа відбулась зустріч Інституту постійної формації духовенства Львівської архиєпархії. Очолив засідання Преосвященний владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівської архиєпархії.

У неділю, 18 травня о 17.00 в Архикатедральному соборі Святого Юра, з благословення Високопреосвященного владики Ігоря, Архиєпископа і Митрополита Львівського, відбулася прем’єра “Акафісту до Теребовлянської ікони Божої Матері”.

Очолив молитву Високопреосвященний владика Ігор. Йому співслужили: митр. прот. Роман Кравчик, адміністратор Архикатедрального собору Святого Юра та духовенство архикатедри.

Слово Митрополита Львівського на Неділю самарянки

XXI Міжнародна молодіжна піша проща «Львів-Унів», яка тривала з 16-18 травня продовжилась в Лаврі нічними  чуваннями, які очолив Преосвященний владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії. Після Вечірньої учасники пішого ходу, а також ті, хто долучився звечора до загальної прощі, молились Утреню, яку супроводжував монаший хор Свято-Успенської Унівської лаври. Уривок з проповіді Преосвященного владики Венедикта під час нічних чувань в Уневі.

До вашої уваги:

«Війна – це не парад, а трагедія, нещастя, біль…» - владика Богдан (Дзюрах) про День перемоги

Церква буде спротивлятися спробам купити її з боку політиків, - владика Богдан (Дзюрах).

Про спроби купити церкву і про те, як священнослужителям розмежувати свою духовну дільність та політичні права - у другій частині розмови з владикою Богданом (Дзюрахом)

«Якщо хтось не йде на вибори, бо йому не хочеться, то це вже гріховність…» − Блаженніший Любомир (Гузар)

«Кожний думай, що на тобі мільйонів стан стоїть…» - Блаженніший Любомир (Гузар) 

«Українці не люблять авторитарної влади, а не росіян…», − владика Павло (Василик)

Звернення Українського католицького університету до 70-ї річниці депортації кримськотатарського народу

«У Польщі навіть комуніст залишався поляком», − Блаженніший Любомир (Гузар)

Звернення Блаженнішого Святослава до вірних Української Греко-Католицької Церкви з нагоди Декади місійності

Анонси:

ВЕЛИКИЙ ВІДПУСТ з нагоди свята ікони Кохавинської Богородиці 22 травня – 25 травня 2014 року Божого.

24 травня 2014 року Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав спільно з Митрополитом і Архиєпископом Львівським Ігорем Возьняком в Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрий об 11:00 год. звершать Чин інтронізації Єпарха Стрийського УГКЦ Преосвященного владики Тараса Сеньківа.

Джерело:  Воїни Христа Царя

19.05.2014р. Б. / Папа: Плітки, заздрість, ревнощі ніколи не приводять до згоди (+video)

Про єдність серед християнської громади говорив у своїй катехизі перед молитвою «Regina Coeli» 18 травня Папа Франциск.

 

Слова Святішого Отця на ватиканській площі звучали особливо символічно в контексті його зустрічі з Патріархом Константинопольським, яка відбудеться цього тижня в рамках візиту Папи до Святої Землі. Франциск закликав не приховувати факту, що навіть  серед перших християн існували конфлікти, які були наслідком світських амбіцій. Тут важлива була постава апостолів, які не закривали очі на проблеми, але разом намагалися їх вирішити. Вони не робили вигляд, що у них все гаразд, але відкрито дивились на реальність, відокремлюючи справи духовні від матеріальних. І саме в останніх, на думку Папи, потрібно просити особливої допомоги Святого Духа. Особи, які в Церкві займаються розподілом матеріальних цінностей повинні бути людьми віри й молитви, нагадав Франциск. 

«Сьогодні читання з Книги Діянь Апостолів говорить нам, що навіть в ранній Церкві виникали перші напруженість і розбіжності, — зауважив Папа — У житті є конфлікти, проблема в тому, як до них підходити. До того часу єдності християнської громади сприяла приналежність до однієї етнічної групи і культури — єврейської. Але, коли християнство, яке з волі Ісуса існує для всіх народів, відкривається на культуру грецьку, ця одноманітність втрачається і виникають перші труднощі. Вітри невдоволення, є скарги, чутки про фаворитизм і нерівності, що відбувається іноді і в наших парафіях. У допомозі з боку спільноти особам, які потребують — вдовам, сиротам і взагалі бідним — здається, християни єврейського походження мають привілеї. 

Апостоли, перед лицем цих конфліктів, взяли ситуацію у свої руки. Вони збирають розширене засідання учнів і обговорюють це питання разом. Всі разом! Проблеми не вирішуються через намагання зробити вигляд, що їх не існує! І це чудово, що є ця дискусія між пастирями і вірними. Таким чином, вони приходять до поділу відповідальності. Апостоли роблять пропозицію, яка приймається усіма: вони присвятять себе молитві і служінню Слову, а семеро людей, диякони, забезпечать обслуговування їдалень для бідних. Ці сім обрані не тому, що є експертами в даній справі, але тому, що вони чесні люди з хорошою репутацією, повні Святого Духа і мудрості. Вони встановлені на своє служіння через покладання рук апостолів. 

І так знаходиться вихід з цієї незадоволеності, скарг, чуток про фаворитизм і нерівності. Обговорюючи, дискутуючи і молячись вирішуються конфлікти в Церкві. Обговорюючи, дискутуючи і молячись! З упевненістю, що плітки, заздрість, ревнощі ніколи не можуть привести до згоди, гармонії і спокою. Там був також Святий Дух, Який коронував цю угоду. І це можна зрозуміти тільки тоді, коли ми дозволимо Святому Духу вести нас. Він приведе нас до гармонії, єдності та поваги до різних дарів і талантів. Ви розумієте це? Без пліток, заздрості і ревнощів! 

Нехай Діва Марія допоможе нам бути слухняними Святому Духу, щоб ми з повагою ставилися один до одного і все більше і більше поглиблювали віру і любов, зберігаючи серце відкритим для потреб братів», — сказав Папа. 

Після молитви Франциск закликав пам'ятати про жертви повені, яка спустошила значну частину Балкан, особливо в Сербії та Боснії. 

За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:   КРЕДО 

19.05.2014р. Б. / Бог об’являється не світові, а віручим

 

Роздуми над Словом Божим на понеділок V Великоднього тижня

 

«Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об’явитися маєш, а не світові?» — повністю логічне запитання. Насправді, чому той, хто прийшов у світ об’явити повноту правди, ховається перед світом? 

Ісус не дає безпосередньої відповіді на це запитання апостола. Те, що Юда не розуміє Ісуса, стає нагодою поглибити тему єдиної можливої, справжньої присутності Бога в житті віруючого. Господь виразно стверджує: «Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього». Тільки той, хто насправді любить, тобто не на словах, а через зберігання слів (=заповідей) Ісуса, спроможний прийняти Його присутність, духовну і внутрішню. 

Ісус не ставить за мету предстати перед світом Царем Всесвіту, Він уже ним є. Він хоче, щоб Боже Царство оселилося в серці кожного, тобто щоб у кожному серці перебував Бог у Трійці Єдиний.

о. Валентин Матушевський

Джерело:   КРЕДО

18.05.2014р. Б. / Незвичайна зустріч

Роздуми над Словом Божим на Неділю Самарянки (УГКЦ) 

   Самарія – область між Галилеєю на півночі та Юдеєю на півдні[i]. Коли Ісус з учнями йшов з Юдеї до Галилеї або назад, вони проходили через Самарію. Географічно це був найзручніший маршрут, хоча й небезпечний: іноді самаряни грабували паломників, які прямували з Галилеї до Єрусалиму, тож більшість воліла йти обхідним маршрутом долиною Йордану до Єрихону й звідти вгору, до Єрусалиму. Але того разу, про який оповідає Йоан, вони без пригод йшли на північ через Самарію. Було спекотно, учні відлучилися, а Ісус зупинився біля криниці Якова, яка існує і понині. До Нього підійшла жінка. 

            Побожні євреї не вважали за можливе залишатися наодинці з жінкою, а якщо вже таке траплялося, ні в якому разі не стали б вести з нею розмову. 

            Одна деталь ще більше "погіршувала" ситуацію – жінка була самарянкою. Коли єврейські вигнанці (вірніше, якась їх частина) повернулися з вавилонського полону, з'ясувалося, що центральна область їх колишньої території захоплена народом, який вважав себе істинними нащадками Авраама. Ці люди противилися поверненню євреїв, між ними весь час спалахували сварки, доходило навіть до кровопролиття. Тому для євреїв було дуже принциповим не спілкуватися з самаритянами, й особливо не їсти та не пити разом з ними, не користуватися загальним посудом. Як же ж Ісус просить цю жінку дати Йому напитися ? 

            На довершення всього, жінка явно не з "порядних". Колодязь знаходився за містом, й тому жінки сходилися до нього рано вранці або ввечері, коли було прохолодніше. Самарянка ж прийшла в сам розпал полуденної спеки, уникаючи всіх, хто її знав, а головно її минуле та не добру репутацію. Скоро Ісус дасть зрозуміти, що здогадується про всі ці обставини, однак спочатку Він запрошує жінку до розмови, яка містить в собі духовний підтекст. Ісус просить напитися й водночас каже самарянці, що це вона повинна просити води у Нього. Природно, жінка думає, що Він має на увазі звичайну воду, яку п'ють всі люди. Але епітет "жива" підказує, що Ісус мав на увазі не звичайну воду. Його сучасники часто вживали вираз "жива вода" стосовно проточної води в струмку чи річці, на відміну від води з ставка або колодязя, оскільки проточна вода зазвичай буває свіжою, та не так швидко застоюється. Але тут вже йдеться про подвійне значення, адже Ісус має на увазі не матеріальну проточну воду, а нове життя, яке Він пропонує кожному – всім і кожному, незалежно від статі, місця проживання, раси та навіть незалежно від репутації. Коли Ісус починає описувати "живу воду", стає ясно, що Він говорить про щось особливе, адже тільки Його вода вгамує спрагу до тої міри, що людина ніколи більше не потребуватиме цієї вологи. Усі води землі є тільки прообразами, знаками, які вказують на цю воду. Джерело цієї води відкриється в самій людині й буде зрошувати її новим життям, яке приходить у світ з Ісусом, життям нового світу, який творить Бог (4:14). 

            Заглиблення в серце 

            Коли людина впускає у своє внутрішнє та зовнішнє життя світло Ісуса Месії, – все стає набагато ясніше. Євангеліє  завжди діє з особливою силою – різкий поштовх, спалах світла,- й тоді розум і мораль "включаються" і вперше починають працювати по-справжньому. Спочатку людина ще не розуміє, що з нею сталося, й реагує так само, як самарянка: її зацікавила можливість отримати "живу воду", й вона попросила Ісуса дати їй цієї води, ще не здогадуючись, що спочатку потрібно позбутися застояної, заболоченої води, яку ти пив все життя, й лише потім Ісус дарує тобі чисту, проточну воду, яка заб'є ключем у глибині твоєї душі. У випадку самарянки, їй слід було передусім розібратися зі своїм шлюбом, чи точніше, з тим, що їй замінювало шлюб. Ісус бачить її наскрізь. Ця жінка переживала падіння одне за другим,- з'являвся черговий "чоловік," а потім кидав її, так що число їх стало цілком достатнім, щоб у маленькому місті тільки про неї й пліткували. Жінка бачила, як безнадійно заплутується її життя, й вона бачила, що Ісус знає все. Однак довший діалог показує, що вихід з лабірінту заплутаного життя не є легким – жінка в якої намацали болюче місце, пробує перевести розмову на інші загальнорелігійні теми, – через які, врешті, ми також маємо унікальну можливість почути навчання Ісуса про головне та другорядне в духовному житті людини (текст Йо 4:16-24). Далі, щоб покласти край неприємній розмові, жінка вдається до іншого викрутасу: "Ось прийде Месія, – бадьоро каже вона, – Він  нам все і роз'яснить." А до тих пір чи варто нам сперечатися? "Це Я," – відповідає їй Ісус. Кожного разу  коли Його слухачі ухиляються від головних питань і твердять: "Почекаємо, поки прийде той, хто може у всьому цьому розібратися," Ісус відповідає: "Це Я." Якщо ми чекаємо Його, то Він тут. 

            Свято Божого врожаю 

            Розмова Ісуса з самарянкою стає причиною того, що Ісус від щасливого хвилювання навіть не хоче їсти. Жінка теж схвильована, розгублена та, якось для самої себе, незрозуміло щаслива. Вона ще не цілком розуміє, хто такий Ісус – чи  Месія, чи провісник, але ця розмова вже надала їй достатньо сили, щоб побігти до сусідів і розповісти їм про Ісуса. Для Ісуса реакція самарянки теж показала щось важливе: за межами вибраного народу, далеко від Єрусалиму панує такий самий духовний голод, – й хоча цей голод інколи приймає спотворені форми, однак люди так само хочуть чути Його слово. Ісус бачить образ поля, яке вже дозрілого для жнив. 

            Загалом, вся ситуація унікальна та дуже промовиста. Ось жінка: щойно, годину тому, вона була заручницею свого аморального життя, "ізгоєм" серед своїх одноплемінників, – без минулого, без майбутнього, аби якось пережити день. Навіть до колодязя вона ходила опівдні, щоб нікого не бачити та не чути насмішок. І ось вона – перший апостол, несе звістку про Ісуса самарянам. Перша з поміж всіх учнів Ісуса вона проголосила Його Месією. Сусіди вийшли з міста подивитися на Ісуса – і теж увірували. Вони надали Ісусові титул, який якраз в цей час почав використовувати імператор в далекому і грізному Римі: "Спаситель світу." Йоан часто показує нам, як люди неправильно тлумачать слова Ісуса, але він також показує, як часом спонтанно, майже без будь-якої допомоги, вони прориваються до настільки глибокої істини, що в двох словах формулюють все те, що намагається сказати він сам в Євангелії. Ісус – Спаситель світу, – воістину так! Це – частина місії Месії Ізраїлю. Спасіння й справді приходить від юдеїв (4:22), але  його сенс якраз полягає в тому, що воно  виходить далеко за межі Ізраїлю та юдаїзму, охоплюючи весь світ. Все це почалося з розмови біля колодязя Якова. 

            Скількох розмов чи зустрічей ми уникаємо, дивлячись на людей надто поверхово та стереотипно? Наскільки вміємо розрізняти в людях головне від другорядного "намулу"? 

            Для жінки самарянки зустріч з Ісусом стала нагодою щоб свідчити, що в результаті призвело до того, що інші (мешканці міста) також пережили зустріч з Ісусом, й відтак змогли самі засвідчити вже не завдяки чужому свідченню (самарянки), але особистому, власному досвіду. 

            Бог й надалі проводить Свою роботу. Для її успіху, Він потребує, щоб Ти і я відважилися на свідчення та зустріч з іншими…

---

[i] Роздуми основані на Райт Н. Т., Иоанн. Евангелие. Популярный комментарий / Пер. с англ (Серия "Читая Библию").- М.: ББИ 2009, 32-42 

о. Юрій Щурко, slovobozhe.blogspot.de 

Джерело:   КРЕДО