ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

суботу, 17 листопада 2018 р.

17.11.2018р. Б. / «Якщо Господь на першому місці – все інше на своєму місці», - Митрополит Володимир до студентів (+VIDEO)

17 листопада відзначається Міжнародний день студента. Це свято встановлено 17 листопада 1946 на Всесвітньому конгресі студентів, що відбувся в Празі, на згадку про чеських студентів-патріотів. З нагоди свята, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин звернувся до студентів, вітаючи їх з професійним святом.

"Напевно, найвеселіші і діяльні часи в житті людини, це студентські роки, роки звершень, закоханостей, поривів і розчарувань. Це, здавалося б, довгий час, який дуже і дуже швидко минає. І тільки те, що ви здобудете протягом цього часу – насправді важливе та закарбується у вашій пам’яті назавжди", - йдеться у привітанні.

Владика наголосив на тому, що ми живемо в той час, коли дуже складно прожити без фахових інтелектуальних знань, а тому наше майбутнє в великій мірі залежить від сьогоднішніх набутих навиків студентів.

"Однак, ще більшою мірою, наше майбутнє залежить від Того хто є осереддям усього знання. Ним є Господь Ісус, Боже Слово та Божа Мудрість. Будучи з Ним ви не осоромитеся, а постійно матимете сили і відваги звершувати ваші заповітні мрії", - вважає духовний лідер греко-католиків Прикарпаття.

Владика Володимир також процитував св. Августина, який в свій час сказав: «Якщо Господь на першому місці – все інше на своєму місці».

"Якщо заглянемо до історії сьогоднішнього свята, побачимо найперше сміливість та віру в свої переконання. І сьогодні, дорогі студенти, живемо в такі часи, коли мусимо чітко розрізняти що є біле, а що чорне; де є правда, а де – лукавство. Будьте сміливі і ви у відстоюванні своєї ідентичності, правди свого народу і своєї християнської віри!", - заохотив Митрополит Володимир.


Джерело:       Прес-служба Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

пʼятницю, 16 листопада 2018 р.

16.11.2018р. Б. / У Володимирі-Волинському представники різних Церков молилися разом у день спомину мученицької смерті св. Йосафата Кунцевича

12 листопада 2018 року, у день спомину мученицької смерті св. Йосафата Кунцевича, у храмі Святих Йоакима та Анни у Володимирі-Волинському – місті, де у 1580 р. народився святий Йосафат Кунцевич – відбулася Свята Літургія.

Спільна молитва біля Господнього вівтаря зібрала представників Римо-Католицької, Греко-Католицької й Православної Церков, на чолі з Єпископом-ординарієм Луцької дієцезії РКЦ Віталієм (Скомаровським), Екзархом Луцьким Йосафатом (Говерою), правлячим Архиєреєм Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ Михайлом (Колтуном) та Єпископом Володимир-Волинським і Турійським Української Православної Церкви Київського Патріархату Матфеєм (Шевчуком).

Прибули також брати-кармеліти, зокрема о. Богдан Мегер, настоятель польської провінції чернечого Ордену братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель,  до якого належить о. Лєх Кошляга, настоятель парафії Святих Йоакима та Анни. Саме він ще в 90-х роках започаткував та розвинув добру традицію спільної молитви у день спомину св. Йосафата.

Владика Йосафат (Говера), звертаючись до присутніх під час проповіді, зазначив, що не слід шкодувати праці й зусиль для проповідування єдності між християнами, приклад чого показав нам св. Йосафат Кунцевич. «Справа, за яку ця людина віддала своє життя, варта, щоб над нею глибоко задуматись. «Возлюбімо одне одного» — заповідь, дана усім, без неї людська душа порожня. Що означає бути християнином? Це жити Євангелієм та виконувати Божі заповіді. Сучасні люди живуть, наче відгородившись одне від одного високим парканом, не знаючи потреб одне одного, в той час, коли хтось, можливо, потребує нашої допомоги, очікує від нас вчинків милосердя. Єдність – справа нелегка і кропітка, що вимагає насамперед молитви і чималих зусиль, однак молитва й праця можуть вчинити її дійсністю. Звертаючи очі до св. Йосафата, треба насамперед шукати єдності з Богом та одне з одним», - сказав владика Йосафат.

Свята Літургія завершилася спільною молитвою біля реліквій св. Йосафата та гімном прославлення «Te Deum». Опісля лунали слова подяки, зокрема, владика Михайло (Колтун) зазначив, що єдність не прийде, якщо не будемо її прагнути, а вона сьогодні потрібна скрізь, в усіх сферах нашого життя.

Очільник Володимир-Волинської і Турійської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату владика Матфей додав, що єдність повинна здійснюватись не на словах, а на ділі. Духовенство показує приклад суспільству, громаді, вірянам, що може бути в єдності, і це – приклад християнського життя.

Зі словами вдячності звернулися настоятель польської провінції Ордену кармелітів о. Богдан Мегер та о. Лєх Кошляга, котрий усю заслугу в цій справі віддає св. Йосафату, за посередництвом якого Господь єднає своїх дітей.

Варто пригадати, що святий Йосафат Кунцевич є також одним з покровителів України.

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами http://www.sokaleparchy.org.ua

четвер, 15 листопада 2018 р.

15.11.2018р. Б. / Екзарх Харківський взяв участь в урочистостях у Вільнюському василіанському монастирі

З благословення Блаженнішого Святослава, Патріарха УГКЦ, Владика Василій (Тучапець), Екзарх Харківський, 11 листопада очолив святкування на честь Священномученика Йосафата, Архиєпископа Полоцького у храмі Пресвятої Трійці Василіянського монастиря м. Вільнюса.

Під час Урочистої Святої Літургії Архиєрею співслужили Преосвященніший Арунас Понішкайтіс, єпископ-помічник Вільнюського римо-католицького архиєпископа, провінційний радник о. Сергій Крутовський, ЧСВВ, настоятель Вільнюського монастиря о. Вінкентій Пелих, ЧСВВ, ігумен Дрогобицького монастиря о. Йосиф Кралька, ЧСВВ, котрий провів передсвяткові реколекції, диякон Петро Токач, а також інші священики, що разом з вірними прибули з України, Польщі, Білорусії, Словаччини.

У своєму пастирському слові Владика Василій звернув увагу на постать св. Священномученика Йосафата, який “свій духовний шлях розпочинав з цього храму і цього монастиря та став великим мучеником за єдність Церкви і народу”. На основі Євангелія про Доброго самарянина Екзарх Харківський застановився над сенсом людського життя, а це є любов до Бога і ближнього, прикладом якого був Священномученик Йосафат. “Любов до ближнього виявляється тоді, – зазначив проповідник, – коли ми готові проявити милосердя до людини, незважаючи на те, якої вона національності, якої вона релігії, як вона ставиться до нас – чи симпатизує нам, чи ворогує з нами!”

На завершення Владика Василій побажав, “щоби за прикладом св. Священномученика Йосафата, кожен у своєму житті виявляв любов до Господа Бога, дотримуючись Його Заповідей, і до ближнього, виявляючи милосердя до тих, хто є в потребі, щоби за Божою ласкою і Божою благодаттю кожен осягнув життя вічне у Царстві Небесному.”

Варто додати, що опісля Святої Літургії на фасаді храму Пресвятої Трійці було урочисто відкрито меморіальний барельєф князю, великому литовському гетьману Костянтину Острозькому. Барельєф благословив Екзарх Харківський Владика Василій за участі духовенства, вірних, а також офіційних осіб, представників української громади, литовської громадськості. Авторами відкритого барельєфа стали скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов (Київ), а виділив кошти – меценат Роберт Габул (Київ).

Зазначимо, що храм Пресвятої Трійці побудував князь Костянтин Острозький на місці, де були замучені Віленські мученики Антоній, Іван та Євстатій. Святиня постала як подяка Господу Богу за перемогу над московським військом в битві під Оршею у 1514 році.

Прес-служба Харківського екзархату

середу, 14 листопада 2018 р.

14.11.2018р. Б. / Міністр Гриневич і Рада Церков готові розвивати взаємодію в сфері освіти

Відбулося урочисте засідання з нагоди 10-річчя діяльності Громадської ради при МОН України з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями.

Захід відбувся 12 листопада за участі Міністра освіти і науки Лілії Гриневич, голови Громадської ради Володимира Марущенка, Головуючого у ВРЦіРО Рабина Якова Дов Блайха та інших членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, повідомляє Інститут релігійної свободи.

Міністр наголосила, що від самого початку Громадська рада створювалась як майданчик для забезпечення постійного діалогу і взаємодії між МОН і релігійною спільнотою.

Говорячи про досягнення, Лілія Гриневич наголосила на важливості того, що Громадська рада, до складу якої входять фахівці у сфері освіти від різних конфесій – члени ВРЦіРО, своєю діяльністю наочно засвідчила можливість і високу ефективність співпраці представників різних церков і релігійних організацій, що має важливе значення для формування суспільної злагоди і консолідації українського суспільства.

Зі свого боку представники Ради Церков висловили подяку міністру за сприяння у розвитку богословської освіти в Україні, зокрема, визнання наукових ступенів і дипломів вищих духовних навчальних закладів, державного ліцензування та акредитації цих закладів освіти. Представники Громадської ради брали активну участь у розробленні базових нормативних документів для подальшого розвитку системи освіти в Україні, зокрема Законів України «Про вищу освіту» та «Про освіту».

Окрім цього, під час засідання присутні обговорили і проблемні питання реформування освіти. Всеукраїнська Рада Церков висловила низку зауважень відносно заангажованості та необ’єктивності антидискримінаційної експертизи підручників і освітніх програм, яку проводить МОН. Також представники конфесій надали критичну оцінку проекту Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти «Освіта: гендерний вимір — 2021», наголосивши на неприпустимості включення в цей документ гендерної ідеології, яка небезпечно спотворює рівність прав жінок і чоловіків.

Учасники зустрічі також обговорили важливість подальшого впровадження в школах предметів духовно-морального спрямування, які позитивно впливають на учнів і мають позаконфесійний характер, як цього вимагає Конституція України. Цьому процесу також активно сприяє ця спеціалізована Громадська рада.

Міністр Лілія Гриневич подякувала членам Громадської ради за їхню працю, а також вручила заступнику голови Громадської ради Юрію Решетнікову Почесну грамоту Кабінету Міністрів України за особистий вагомий внесок у розвиток державно-конфесійних відносин в Україні.

Нагадаємо, що Громадську раду з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями було утворено при Міністерстві освіти і науки України у жовтні 2008 року з метою сприяння всебічному забезпеченню свободи совісті та подальшої гармонізації державно-конфесійних відносин в галузі освіти, підтримання постійного діалогу із Церквами та релігійними організаціями, більш ефективного використання їхнього потенціалу у виховному процесі. Вона стала першим консультативно-дорадчим органом такого формату та прикладом для створення аналогічних органів при інших міністерствах, зокрема, Міноборони, колишньої Державної пенітенціарної служби України (тепер – Мін’юсті), МОЗ, МЗС.

Щорічно відбувається 4-5 засідань Громадської ради. Починаючи з 2014 року, Громадська рада практикує проведення виїзних засідань у різних областях України. За п’ять років проведено десять виїзних засідань – у Рівненській, Волинській, Львівській, Донецькій, Черкаській, Запорізькій, Хмельницькій, Дніпропетровській, Одеській та Житомирській областях.

Крім того, за сприяння з боку Громадської ради відбуваються всеукраїнські науково-практичні конференції та круглі столи з питань морально-духовного виховання та викладання цих предметів, всеукраїнські науково-практичні семінари для методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, Всеукраїнські олімпіади «Юні знавці Біблії» та Всеукраїнські конкурси «Учитель року з предметів духовно-морального спрямування», Всеукраїнський учнівський турнір юних філософів та релігієзнавців тощо.

Джерело:  Воїни Христа Царя

вівторок, 13 листопада 2018 р.

13.11.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

2Сол. 1,10–2,2:  «Не дайте легко вивести себе з рівноваги»

Як бачимо зі свого щоденного досвіду, дуже легко втратити рівновагу. Хтось щось скаже, що нам не подобається, і це нас дратує, робить хтось нам зауваження – це забирає у нас почуття миру. 

Погляньмо, як багато хто і чого нами «керує», наскільки ми залежні від постави тих чи інших людей, життєвих ситуацій. Апостол вказує тут нам на те, щоби ми не давали себе вивести з рівноваги, щоб ми в будь-яких життєвих ситуаціях вміли довірятися Богові, пам’ятали, що Господь – Цар над царями, Пан над панами, що Він остаточно контролює кожну ситуацію, що Бог є за всім, що діється в нашому житті. 

Тож стараймось зберігати мир і не давати вивести себе з рівноваги, що би не діялось у нашому житті, бо лише в мирі зможемо залишатися в Божій присутності, чути Його голос і чинити діла, гідні Божих дітей.

***
Лк. 12,42-48:  «Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть»

Часто ми сприймаємо все добре, що з нами відбувається, як закономірне. Навіть у тому, що ми є такими, як є, нерідко найперше бачимо свою заслугу. Але що було б з нами, якби ми мали інших батьків, виросли в іншому середовищі, народилися в іншій державі, в іншій політичній чи економічній ситуації? Напевно, наше життя склалося б зовсім інакше, і, можливо, у нас були б значно серйозніші труднощі, значно складніші проблеми… 

Значить, нам все це дано від Господа. Про це важливо пам’ятати! Як багато маємо всього, чого могли б не мати, завдяки тому, що наш милосердний Бог своїм багатством обдарував всіх нас!

А найголовніше наше багатство – що маємо Бога!

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

13.11.2018р. Б. / Складні запитання: навіщо ходити до церкви

Навіщо потрібно ходити до церкви, якщо я і так охрещений, вірю і молюся?

Вірити і молитися – це прекрасно і необхідно. Але в такому випадку охрещена людина нічим би не відрізнялася від неохрещеної, наприклад, від катехумена. У Таїнстві Хрещення у віруючій людині відбувається щось нове. Хрещення прищеплює до Христа зримим чином, і з цього моменту християнське життя живиться Таїнствами, подібними до великих артерій, якими людині передається благодать.

Ось що сказав Ісус про Таїнство Євхаристії: «Хто тіло моє їсть і кров мою п'є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня» (Ів. 6,54). Це воістину велика обітниця! Св. Тома Аквінський так коментував ці слова Господа: «Як же справедливо наділяти таким ефектом Таїнство Євхаристії! Як писав Августин, Слово воскрешає душі, але Слово, що стало плоттю, оживотворяє тіла. Крім того, в цьому Таїнстві Слово перебуває не тільки у своїй Божественності, але і в істині Своєї плоті: ось чому воно веде не тільки до воскресіння душі, а й до воскресіння тіла. «Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих» (1 Кор. 15,21). Ось чому така очевидна користь від цієї їжі» (Тлумачення Євангелія від Івана).

У Євхаристії відбувається також перетворення власного життя у Христа. Той, хто живиться Христом, чи не перетворює Його в себе, як це відбувається з будь-якою їжею, що перетворюється в нашу плоть; той, хто живиться Тілом Христовим, перетворюється на Христа, тобто набуває нової сили, щоби щораз більше уподібнюватися до Христа і узгодитися з Ним у всьому. Св. Тома Аквінський говорив, що «Євхаристія – це їжа, здатна зробити людину Божественною і захопити її Своєю Божественністю».

Участю у Святій Літургії ми долучаємося до спасительної жертви Христа, а також до всієї спільноти, адже християнин живе не для себе, а покликаний стати даром для братів.

Але є ще одне Таїнство, якого всі ми потребуємо: Таїнство Примирення для прощення гріхів. Недостатньо просити про прощення в Господа в особистій молитві, адже Сам Христос встановив Таїнство Покаяння в день, коли Він воскрес: «Кому відпустите гріхи – відпустяться їм; кому ж затримаєте – затримаються», – сказав Він Своїм учням. Господь хотів, щоб відпущення гріхів у Таїнстві Покаяння відбувалося через служителів Ісуса Христа.

Якщо християнин не бере участі в Таїнстві Євхаристії і не сповідається, цим він ніби показує Господу, що не потребує Його жертви і Його прощення.

понеділок, 12 листопада 2018 р.

12.11.2018р. Б. / «Ця парафія є символом відродження, зцілення, а також свідком воскресіння Української Церкви у США», — Блаженніший Святослав у Чикаго (+VIDEO)

«Сьогодні ми хочемо згадати події 50-літньої давнини, коли свідок воскресіння та муж Божої сили патріарх Йосиф Сліпий прибув сюди, щоб оздоровити дух української громади в Чикаго, і заснував парафію Святих Володимира і Ольги».

На цьому наголосив Патріарх УГКЦ Блаженніший Святослав у своєму слові до вірних у неділю, 11 листопада 2018 року, під час Архиєрейської Божественної Літургії в храмі Святих Володимира і Ольги в Чикаго. Того ж дня відбувся ювілейний бенкет у культурному осередку цієї парафії.

«Я думаю, що ця парафія є символом відродження, зцілення і надії, а також свідком воскресіння Української Церкви в США. Найважливіше те, що воскресла надія, а українці, зокрема у вільному світі, перестали боятися про майбутнє своєї Церкви, громади і свого народу. Навіть тоді, коли Церква на рідних землях перебувала у стані переслідувань, світло надії засяяло над нашим народом. Ми сьогодні хочемо скласти подяку Богові за нашого великого ісповідника віри, свідка воскресіння і носія Божої сили патріарха Йосифа Сліпого», — промовив духовний лідер греко-католиків.

Глава УГКЦ висловив слова глибокої вдячності владиці Венедиктові (Алексійчуку), Правлячому єпископу Чиказької єпархії, за організацію візиту та служіння.

Варто зазначити, що Предстоятель подякував усім священикам за присутність, особливо “ветерану” парафії о. Івану Кротцю, який є свідком становлення та розвитку парафії. Окрім цього, була зачитана патріарша грамота пароху парафії о. Олегові Кривокульському, який разом з парафією святкує 50-ліття з дня народження, а також 20-річчя свого священичого служіння.

«Головний винуватець свята — громада храму Святих Володимира і Ольги. Це до вас я приїхав, щоб від усієї Церкви привітати вас і подякувати вам за працю, служіння, молитви, а також за все, що ви робите (можливе і неможливе), щоб підтримати розвиток розбудови нашої Церкви», — зауважив Блаженніший Святослав.

І одразу додав: «Це свято є святом не лише цієї парафії, а й усієї нашої Церкви. Я дякую за вашу віру й жертовність, а особливо за відданість Главі Церкви і справі розбудови нашого патріархату. Тому я приїхав, щоб вас обійняти і сердечно вам подякувати».

Крім того, була проголошена патріарша грамота пароху та прихожанам з нагоди святкування ювілею, а також освячено пам’ятну таблицю четвертих патріарших відвідин з нагоди 50-ліття парафії Святих Володимира і Ольги Патріархом Святославом.

Нагадаємо, що 12 листопада Глава Церкви відвідає ще одну парафію УГКЦ в Чикаго — Святого Йосифа Обручника. Тут буде відслужена Божественна Літургія (початок о 18:30).
Довідка
Собор Святих Володимира і Ольги — храм Української Греко-Католицької Церкви, розташований у районі «Українське село» в Чикаго. Це один із головних центрів Чиказької єпархії УГКЦ.
Парафія Святих Володимира і Ольги в Чикаго була заснована в 1968 році патріархом Йосифом Сліпим і єпископом Чиказької єпархії Ярославом Габро.
Будова храму тривала у 1971 - 1973 роках. 20 травня 1973 року Блаженніший Йосиф освятив новозбудований собор.
Архітектор храму Ярослав Корсунський. Він опрацював план цього храму на основі візантійсько-українського стилю, вживаного в Україні упродовж ХІ – ХІІІ століть.



неділю, 11 листопада 2018 р.

11.11.2018р. Б. / Презентація книги отця студита Юстина Бойка “Розмови з Богом за кавою” (VIDEO)

«Роздуми з Богом за кавою» – це низанка фейсбучних дописів отця студита Юстина (Юрія) Бойка, опублікованих упродовж 2016–2018 років. Перші з них з’явилися в Інтернеті за його настоятельства у Свято-Іванівській Лаврі, що у Львові, й були плодом молитовних роздумів отця за горнятком кави біля монастирського хреста. Модератор презентації - відомий письменник, любитель історії та добрих справ, знавець історії Львівської кави і не тільки - Юрій Винничук.