16.06.2012р. Б. / Сьогодні 10-та річниця канонізації св. отця Піо

 

"Життя і місія св. отця Піо свідчать про те, що труднощі і біль, коли приймаються заради любові, перемінюються в привілейований шлях до святості", - ці слова блаженного Івана Павла II нагадав 16 червня кардинал Держсекретар Тарчізіо Бертоне. Єрарх очолив Службу Божу з нагоди 10-ї річниці канонізації св. отця Піо з П'єтрельчіни. Вона пройшла в містечку Сан Джованні Ротондо - місця де довгі роки жив святий, а тепер зберігаються його мощі. Кардинал Бертоне наголосив, що св. отець Піо показав людству нашого часу гідність хреста, який може стати також символом надії. "Так, дорогі брати і сестри, бо хрест необхідний для переходу до нового життя у Христі", - сказав кардинал.

 

Єрарх звернув увагу на те, що в Євангелії, яке читалося під час літургії, прозвучало прославляння Ісусом Отця за те, що Він відкрив таємниці Царства Божого малим і приховав їх від великих і сильних. "Малі - це ті, які приймають Христа, визнаючи власні слабкості і не боячись свого хреста. Вони не промовляють з людської мудрості, але в них промовляє знайомство з Богом і Його любов'ю", - сказав кардинал Бертоне. Він додав, що "знання любові Отця є істиною, що тікає від багатьох, але його розуміють діти, які не здатні тримати тільки для себе це скарб, а відчувають заклик ділитися ним з іншими». Саме ці риси, за словами кардинала Бертоне, характеризували священиче служіння св. отця Піо, який вів до Христа тих, чиї тіла і душі були обтяжені і пригнічені.

 

Єрарх зазначив, що особа святого збирала навколо себе багатьох мирян. «Отець Піо почав жити як Христос, тому зумів увійти в близький і сильний діалог з Ним у молитві. Так, перебуваючи в школі Христа, схиляючи голову на Його серце і стаючи експертом в розпізнаванні Його внутрішніх спонукань, він теж став учителем для тих, хто шукав батьківського духовного керівництва, сприяючи формуванню у них плодів хорошого життя", - сказав кардинал Бертоне.

За матеріалами radiovaticana.org

Джерело:  Воїни Христа Царя

16.06.2012р. Б. / У Львові презентували сайт Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ

14 червня 2012 року в приміщенні Українського католицького університету у Львові відбулося чергове засідання Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ. Під час засідання о. Володимир Зінько, адміністратор сайту Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ, представив новостворений сайт комісії.

 

Відтепер офіційну сторінку сайту комісії можна переглянути за посиланням: http://kk-kgva.org.ua/main.html. Головна сторінка сайту починається словами Блаженнішого Святослава (Шевчука), Глави УГКЦ, щодо катехизації: «Катехизація – це постійний процес входження в таїнство Церкви, який стосується не лише дітей, які готуються до прийняття Святих Таїнств». За словами о. Володимира, такий сайт стане інформаційним простором, який відображатиме основні події катехизації в УГКЦ. «Сайт акумулюватиме життя нашої Церкви в катехитичному вимірі», – сказав він. Крім новин, на сайті містяться офіційні документи Синоду єпископів УГКЦ, оргкомітетів та Катехитичної комісії, які становлять основу катехитичної діяльності. Цікавим на сайті є розділ «Катехитові», у якому подано матеріали для катехитів. Крім того, на сайті є багато аудіо-, відео- й фотоматеріалів, які розповідають про життя УГКЦ у сфері катехизації. А ще на сайті є блоги. На думку о. Михайла Гарвата, голови Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ, такий сайт допоможе катехитам об’єднатися у своїй праці, бо «це є наша спільна справа».

 

На зустрічі також обговорили низку важливих питань. Зокрема, учасники засідання підвели підсумки проведення Євхаристійного тижня 1–7 червня 2012 року в парафіях УГКЦ, обговорили організаційні моменти проведення Всеукраїнської Патріаршої прощі до с. Крилос (Давній Галич) 28–29 липня 2012 року та можливу тематику конкурсу «Пісня серця-2013». На засіданні с. Луїза Цюпа, СНДМ, голова Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ, представила історію створення стратегії УГКЦ до 2020 року «Жива Парафія – місце зустрічі з живим Христом». За її словами, історія створення стратегії розвитку УГКЦ починається ще з 2001 року. Адже саме тоді Блаженніший Любомир (Гузар) на Синоді єпископів УГКЦ сказав про те, що потрібно думати про майбутнє, а отже, слід мати план розвитку УГКЦ. «Місією Церкви є її єдність, а брак такої єдності – гріхом», – підкреслила с. Луїза.

Департамент інформації УГКЦ

15.06.2012р. Б. / З нагоди святкувань 400-ліття Крехівської обителі Отці Василіяни презентують віртуальний тур: «Крехівська обитель»

 

З нагоди святкувань 400-ліття Крехівської обителі, Отці Василіяни прагнуть представити усім бажаючим, як давні, так і теперішні сторінки історії життя Василіянської обителі у новому проекті «Віртуальні мандрівки по василіянським святиням». Підготовлено тур за участі команди www.3dplus.com.ua.

Нещодавно, до дня міста Лева та Євро – 2012 було презентовано віртуальну мандрівку храмом Святого Андрія Первозванного. Наступні представлення василіянських святинь відбудуться:

18.06 – монастир Вознесіння Господнього та храм Святого Миколая (м. Золочів, Львівська обл.)
22.06 – монастир Різдва Христового та церква Пресвятого Серця Христового (м. Жовква, Львівська обл.)
25.06 – монастир та церква Святого Онуфрія (м. Львів)
7.07 – монастир Різдва Божої Матері (с. Улашківці, Тернопільська обл.).

Віртуально побувати у Крехівській обителі Отців Василіян можна за цим посиланням: «віртуальна мандрівка» (http://osbm.info/flashK/Tour_andr.html)

 

Додаток

Перша історична згадка про поселення Крехів датується 1456 роком. Монастир, за народними переказами, заснували Йоіл і Сильвестр наприкінці XVI ст. Вони оселилися у лісовій печері, а на верхів’ї скали збудували дві каплиці: Покрови і св. апостолів Петра і Павла. У першій половині XVII ст. цей монастир перенесли на місце, де знаходиться сучасний Свято-Миколаївський монастир ЧСВВ. Тут збудували церкву Пресвятої Тройці, дзвіницю св. Миколая, великий храм Преображення Господнього, допоміжні споруди, звели навколо монастиря муровані укріплення, викопали й наповнили водою глибокий рів, насипали вал. У цей період монастир мав свою друкарню, велику бібліотеку стародруків, іконописні й ремісничі майстерні. 1627 р. укладено для братії Устав монастирського життя, а 1628 р. Константинопольський патріярх Кирило І Лукаріс подарував монастирю св. Миколая грамоту на ставропігію.

Існує передання, що у вересні 1672 року, під час війни Польщі і Туреччини в монастирі розмістився загін козаків під проводом Івана Мазепи. Під час облоги монастиря один з оборонців влучив у татарського воєначальника, племінника хана Селіма Гірея. Вбачаючи в цьому злий знак, татари покинули мури монастиря. Та, щоб усмирити гнів хана й забезпечитися від нових нападів, монастир мусив сплатити немалий викуп.

У 1721-1737 роках замінено дерев’яні монастирські споруди на муровані.

Наприкінці XIX ст. з Добромиля до Крехова було перенесено новіціят, тому упродовж 1898-1902 років до монастиря добудували ще один корпус.

Крехів в кінці XIX ст. – на початку XX ст. був великим відпустовим центром. Тут відбувалися великі прощі на Благовіщення, Петра і Павла, Покрови, згодом і на св. Пасива, 11-літнього мученика IV ст., мощі якого подарував папа Лев XIII 1887 року. Та найвелелюднішими прощі були на празник Перенесення мощів святителя Миколая 22 травня.

1949 року радянська влада ліквідувала монастир. Крехівська обитель до 1990 року була і військовим штабом, і піонерським табором, і школою для осіб з особливими потребами. Лише 29 серпня 1990 року до Крехова повернулися отці-василіяни. Поволі Крехівська обитель знову повертає славу одного з прочанських, культурних і просвітницьких центрів Галичини.

Неподалік від монастиря серед лісу є джерело Божої Матері. За переказами, на цьому місці з’явилася Богородиця одній благочестивій жінці. Згідно зі свідченнями, вода має властивість не псуватися і дивним чином оздоровлює. Над джерелом споруджено капличку із фігурою Богородиці.

повідомив о.Йоаким Ковальчук, ЧСВВ

Джерело:   Воїни Христа Царя

14.06.2012р. Б. / Сьогодні свято Пресвятої Євхаристії

 

Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського
на свято Торжественного поклоніння пречистим Тайнам Тіла і Крови Господа нашого Ісуса Христа

1Кр 11,25-32; Ів 6,48-54

Господь створив людину такою, що вона потребує їжі, води та інших речей. Без їжі та води можна прожити довше ніж без повітря, однак, не довго, найбільше, десять або трохи більше днів. Без поживи людина поволі тратить сили, стає бездіяльною, трудно рухається, а згодом помирає. І люди дбають про своє здоров’я, тому що його дає нам Господь. Син Божий згадував юдеям про те, що його Отець давав їхнім батькам у пустині манну, тобто, хліб із неба. Також, потвердив, що про правдивий хліб запропонований із неба, який дає світові життя (пор. Ів 6,33). Люди бажали такого хліба, але вони не розуміли, що він говорив про духовну поживу, якою ставався він сам. Бо Господь назвав себе хлібом життя, який заспокоює духовний голод людини. Він закликав, щоб вірити у нього, прийняти його як Сина Божого, як рівного Отцеві та Святому Духові, бо він потвердив: «Я і Отець - одно» (Ів 10,30). Багато із юдеїв твердили: «Навіжений він і з глузду з’їхав. Навіщо його слухаєте?» (Ів 10,20). І до цього часу численні люди протягом століть не бажають прийняти Сина Божого за правдивого Бога, як рівного Отцеві, бо так наставляє злий дух.

 

Багато-хто зовсім не хочуть чути про існування Бога взагалі, бо таким особам здається, що так жити простіше й краще. Людина хоче стати Богом, але їй цього не вдається, бо вона обмежена, мізерна проти велетенського світу, який створив Господь. Вчені не можуть зрозуміти того, що світ кудись розширюється, що цілі планети кудись втікають, за ними не можна стежити, вони недосяжні у просторі. По людських розрахунках їхній рух мав би припинитися, а цього не стається. Хаос у вчених головах.

 

Багато із народу протягом століть не можуть зрозуміти того, що цю землю й те, що навколо неї є творінням всемогутнього Бога, який вчинив людині дарунок, щоб вона із цього користала, прославляла свого Творця, зберігала його закон, зростала у любові до нього(пор. Бут 1, 27-30). Коли ж людина не послухала Господа, Небесний Отець послав на землю свого Сина, щоб він направив життя людей у праведне русло. І Христос прийшов у світ, навчав людей, оснував свою Церкву, був розіп’ятий на хресті, винагороджуючи гріх людини, щоб вона осягнула вічну нагороду в небі. Ісус Христос справедливо називав себе хлібом з неба, бо відомо, що на тайні Вечері він не тільки обмив апостолам ноги та вказав учневі Іванові на того, хто його мав зрадити, але перемінив хліб у своє Тіло, а вино у свою Кров (пор. Ів 13,5;26; Лк 22,19-20). І в такий спосіб апостоли запричастилися, тобто, прийняли Бога у свою душу під видом хліба і вина. Він усіх обмив й сказав, що вони чисті, але не усі (пор. Ів 13,10), бо Юду теж обмив водою, але Господь натякнув на чистоту душі, а не лише тіла людини. Тому дуже важливо, щоб очистити своє сумління від духовного бруду, приступаючи до святого Причастя (пор. 1Кр 11,28). Святий І. Золотоустий дуже строго відзивається до тих, хто би насмілився причащатися з сумлінням обтяженим гріхом. Про таких він говорить, що вони будуть покарані на рівні з вбивцями Христа (пор. Бесіда на 1Кр 11,19 п.5). Цей Учитель Церкви звертається до тих, хто причащається, щоб у їхніх душах панував мир і спокій, а не шум і гнів, що чинить душу нечистою. Він говорить: «… з відповідною добропристойністю будемо підходити, як наближуючись до Царя небесного; прийнявши непорочну і святу жертву, будемо цілувати її, обіймати її очима, зігрівати свій дух… щоб наше зібрання послужило до невинності душі, до любові, до чесноти, до примирення з Богом… щоби нам і себе освятити, і ближнім принести повчання» (св. Ів. Золот., Бесіда в день Різдва ГНІХ п.7).

 

Третього червня мені прийшлося зустрітися із священиком екзорцистом, тобто, тим, хто читає молитви на вигнання злих духів. Отець Євген Дердюк із Польщі, священик латинської Церкви, розповідав про особу, дівчину, яка продала себе нечистій силі. Ця опанована розповідала, що її присутність на Службі Божій супроводжувалася вимогами злого духа, хулити Бога та проклинати його, коли відбувалася переміна хліба й вина у Тіло і Кров Господню. Коли вона не бажала цього чинити злий кидав її на підлогу, вона крутилася та кидалася по ній. Викликали швидку допомогу, забирали підозрілу, провіряли здоров’я, нічого не бракувало, усе було добре. Ця дівчина розказувала, що вона й подібні до неї особи, брали святе Причастя, не споживали його, тільки, вийшовши із церкви, у певному місці кидали Причастя на землю і топтали, промовляючи: «Маєш, на маєш…». Багато іншого розповідав мені цей духовний отець, але дякувати Богу, усе закінчилося інакше. Злого духа прогнали із неї в Ченстохові. Вона здорова тілом та душею прибула до нього і не могла говорити, тільки плакала без перестану. І чинила це тому, що не могла заспокоїтися від великого Божого милосердя для неї та доброти, бо Господь усе її простив. Говорила: «Я чинила таке велике зло, хулила Бога, відреклася його, поповняла всякого роду страшні беззаконня, … а Господь простив мені».

 

Достойні сестри і брати, любімо Господа, часто перепрошуймо його за наші та інших людей беззаконня. Щиро каймося за скоєні прогрішення, причащаймося з примиренною душею із Господом, уникаючи поганих вчинків. Пам’ятаймо на слова нашого Спасителя, який говорить про святе Причастя: «Коли хтось цей хліб їстиме, житиме по віки» (Ів 6,51). Пресвята Богородице, наша непорочна Мати, учинить нас здібними гідно брати участь у причасті Тіла та Крові Господньої, щоб бути на віки щасливими у небі.

+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ
14 червня 2012 р.Б. Храм Пресвятої Євхаристії

Джерела: www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

13.06.2012р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (04.06. – 10.06)

 

Понеділок. 4 червня кардинал Тарчізіо Бертоне дав інтерв’ю для італійського національного телебачення. Зокрема Кардинал зазначив, що Церква потребує прозорості, однак опубліковані останніми днями документи були вирвані з контексту і не включають особистих відносин, тому чином читач може отримати неправдивий образ представленої в документах реальності. Кардинал-держсекретар підкреслив, що афера «vatileaks» є втручанням в приватну сферу Святійшого Отця і його найближчих співпрацівників.

 

Розмова Папи Бенедикта XVI з сім'ями під час Всесвітньої зустрічі сімей в Мілані (повний текст)

 

Вівторок. Святіший Отець Бенедикт ХVІ надіслав привітання королеві Великобританії Єлизаветі II з нагоди 60-літнього ювілею сходження на престол.  «Протягом цих шестидесяти років, – пише Святіший Отець, – ви представили світові Об’єднане Королівство, як приклад натхненого віддання своїм зобов’язанням, захищаючи принципи свободи, справедливості та демократії, відповідно до гідного бачення ролі християнського правителя». Святіший Отець запевнив королеву у своїх молитвах: «Поручаючи Вашу Величність, і всю королівську родину під опіку Всемогутнього Бога, ще раз складаю сердечні побажання з цієї радісної нагоди, і запевняю вас у моїй молитві за ваше здоров'я та благополуччя».

 
Середа.  6 червня 2012 р під час загальної аудієнції, яка відбулася на площі Святого Петра у Ватикані, Папа Бенедикт XVI поділився своїми спогадами про перебування з учасниками VII Всесвітньої зустрічі сімей. «Жити вірною любов’ю – можливо і радісно, хоч і вимогливо», – сказав на початку аудієнції Святіший Отець, висловлюючи вдячність Богові за те, що дав йому можливість «пережити цю зустріч “з” родинами і “задля” сім’ї». «В тих, хто мене слухав у ці дні, – додав він, – я побачив щиру готовність приймати та свідчити “Євангеліє сім’ї”. Папа зазначив також те, що зустріч з численними родинами з різних континентів дала йому нагоду вперше, як Наступникові святого Петра, відвідати Міланську архидієцезію. Головними подіями, безпосередньо пов’язаними з Всесвітньою зустріччю сімей було «Свято свідчень», що відбулось у суботу ввечері, та Євхаристійне богослуження у неділю за участю мільйона вірних. Користаючи з нагоди, Святіший Отець ще раз висловився на захист часу для сім’ї, над якою висить загроза з боку «деспотизму» обов’язків, пов’язаних з працею. «Неділя є днем Господнім і днем для людини, днем, коли всі повинні бути вільними, вільними для родини і для Бога. Захищаючи неділю, захищаємо свободу людини!» – наголосив він. «Всесвітня зустріч у Мілані, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – виявилася красномовним “явленням” сім’ї, яка себе показала у різноманітності своїх виражень, але також і унікальності своєї суттєвої самобутності, якою є: спільнота любові, заснована на подружжі та покликана бути святилищем життя, малою Церквою, клітиною суспільства.

 

В Німеччині з ініціативи групи «Німеччина «за» Папу» (Deutschland pro Papa) розпочали акцію солідарності з Папою Бенедиктом XVI.

Четвер. 7 червня 2012 р., з нагоди свята Найсвятіших Христових Тіла і Крові, Папа Бенедикт XVI очолив Службу Божу на площі перед папською базилікою святого Івана на Латерані, звідки після завершення богослуження до папської базиліки Santa Maria Maggiore вирушила урочиста Євхаристійна процесія, яка закінчилася благословенням Найсвятішими Тайнами. Під час проповіді Святіший Отець запросив присутніх спільно призадуматися над «двома взаємопов’язаним аспектами Євхаристійного таїнства: над культом Євхаристії та її сакральністю». «Зустріч з Ісусом під час Служби Божої, – відзначив Бенедикт XVI, – насправді і повністю відбувається лише тоді, коли спільнота уміє розпізнавати, що Він через Найсвятіші Тайни перебуває у Своєму домі, чекає на нас, запрошує нас до Своєї трапези, а після того, як літургійне зібрання розходиться, залишається з нами через приховану та мовчазну присутність та супроводжує нас Своїм заступництвом, збираючи наші духовні жертви, жертвуючи їх Небесному Отцеві». Святіший отець зазначив, що в особі Ісуса також бачимо і сповнення сакрального. Він «підніс його до повноти, започатковуючи новий культ, який є повністю духовним, однак, оскільки ми крокуємо часом, користуємося знаками та обрядами, значущість яких вичерпається лише вкінці, у новому Єрусалимі, в якому вже не буде святині». Повнота сакрального в Христовому таїнстві означає якраз те, що не вистачить просто дотримуватись обрядів, але потрібне очищення серця та впровадження їх у життя.

 

7 червня з нагоди початку Чемпіонату Європи з футболу "Євро 2012" Бенедикт ХVI скерував спеціальне послання до голови Конференції католицьких єпископів Польщі, Архиєпископа Юзефа Міхаліка. Святіший Отець зазначив, що в цій спортивній події беруть участь не тільки організатори, спортсмени і вболівальники, але різним чином і в різних проявах, все суспільство. "Також і Церква не залишається байдужою до цієї події, особливо в забезпеченні духовних потреб тих, хто бере участь в ній. ", - написав Папа.

 

П'ятниця. 8 червня Бенедикт XVI прийняв на аудієнції Президента Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка Махінда Раджапаксе.

 

Висвітлення Агенцією Romereports.com семи загально поширених помилок щодо інформації про витік конфіденційних документів Ватикану і пояснення до них.

 

Субота. 9 червня Бенедикт XVI прийняв відставку Архіваріуса Ватиканського секретного архіву та Бібліотекаря Святої Римської Церкви кардинала Рафаеля Фаріно у зв'язку з досягненням єрархом віку, який не дозволяє займати відповідальні посади.

 

Папа Бенедикт XVI записав відеопослання до учасників Міжнародного Євхаристійного Конгресу в Дубліні.

 

Видання італійського єпископату «Avvenire» опублікувало статтю особистого секретаря Бенедикта XVI о. прелата Георга Генсвайна. «Папа говорив чітко і голосно: «Моя справжня програма управління полягає в тому, щоб виконувати не власну волю, і втілювати не свої особисті ідеї, але разом з усією Церквою слухати слово і волю Господа, дозволити Йому вести мене. Так Він сам буде вести Церкву в цей час нашої історії», – нагадав слова Святішого Отця його секретар. О. Генсвайн зазначив, що настав час переглянути образ, який деякі ЗМІ створили навколо Святішого Отця. «Це потрібно не тільки для відновлення справедливості щодо великої особи, але також, щоб мати можливість чітко чути те, що говорить людина, яка перебуває на престолі св. Петра», – зазначив він.

 

Неділя. 10 червня, перед молитвою "Ангел Господній" Папа звернувся до присутніх на площі св. Петра з короткою промовою, яку присвятив значенню Таїнства Євхаристії, євхаристійного поклоніння, а також Урочистості Тіла і Крові Христа, що відзначалась цього дня в багатьох країнах світу. «Торжество "Corpus Domini" є великим актом публічного культу Євхаристії, Сакраменту,  в якому Господь залишається присутнім, перевершуючи час богослужіння, щоб бути завжди з нами, протягом годин і днів. Тому в костелах самим сакральним місцем є те, де зберігається Євхаристія.», - наголосив Понтифік. «Це торжество пропонує нам також заново подивитися на цінність євхаристійного поклоніння. Молитва поклоніння може здійснюватись як особисто, в розважанні перед Дарохранительницею, так і в спільній формі, з псалмами і співами, але завжди віддаючи перевагу мовчанню, в якому можна внутрішньо слухати живого і присутнього в таїнстві Господа. Діва Марія є вчителькою також і цієї молитви, тому що ніхто краще за неї не вмів споглядати Ісуса поглядом віри і приймати в серце глибокі відзвуки його людської і божественної присутності. Нехай через її заступництво поширюється і зростає в кожній церковній громаді справжня і глибока віра в євхаристійну таємницю ",  - зазначив Святіший Отець.

 

Після молитви "Ангел Господній" Святіший Отець Бенедикт ХVІ привітав українських паломників з Іспанії

Джерело:    Воїни Христа Царя

13.06.2012р. Б. / Деякі радикальні угруповання хочуть зірвати процес примирення між поляками та українцями, – Глава УГКЦ

Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) висловив стурбованість, довідавшись, що деякі радикальні угрупування хочуть використати 70-ту річницю кривавих подій на Волині 1943 року, яку відзначатимуть наступного року, щоб зірвати процес примирення між поляками та українцями.

 

Про це Глава УГКЦ сказав в інтерв'ю польській Католицькій інформаційній агенції. 

«2005 року відбувся акт "примирення" між єпископатом Римо-Католицької Церкви в Польщі та Української Греко-Католицької Церкви. Це був акт прощення й зцілення наших спільних спогадів. Це наша платформа для побудови кращого майбутнього. Це був приклад, який ми, як християни, дали нашим країнам – Польщі та Україні, бо в нашій історії було багато важких і драматичних моментів. Зробили ми це для того, щоб попросити одне в одного прощення», – каже Блаженніший Святослав. 

Проте, наголошує він, ставлення до Волинської трагедії деяких радикальних угруповань показує, «як багато ще належить зробити для примирення наших народів, щоб це зрозуміли всі прошарки нашого суспільства». 

Водночас Предстоятель Церкви зазначає, що акт примирення ми повинні також зробити з Православною Церквою, особливо з Московською Патріархією. 

«Тільки визнавши взаємно свої гріхи, пробачивши їх, ми зможемо звільнитися від тягаря своєї історії, дивиться одне одному у вічі як християни, як брати й будувати християнські Україну та Росію. Це конче потрібно, тому до цього ми будемо прагнути. Хоча це буде нелегкий шлях. Знаю, що польський єпископат працює над актом примирення з Російською Православною Церквою. Між поляками й росіянами накопичилося протягом століть багато складних проблем. Та сподіваюся, що росіяни й поляки справді хочуть досягнути цього примирення. Для нас це буде хорошим прикладом і стимулом, адже й ми повинні йти в цьому напрямі», – наголосив Блаженніший Святослав. 

За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ 

Джерело:    КРЕДО

"...Блаженніший Святослав (Шевчук) висловив стурбованість, довідавшись, що деякі радикальні угрупування хочуть використати 70-ту річницю кривавих подій на Волині 1943 року, яку відзначатимуть наступного року, щоб зірвати процес примирення між поляками та українцями..."

"ШАНОВНІ" МОСКАЛІ і ПОЛЯКИ!

Ми, українці, просимо вас вибачити нас за те, що ми ще живі. Просимо вас вибачити нас за те, що попри всі ваші намагання нас знищити і поневолити наші тіла й душі ми мріємо жити в УКРАЇНСЬКІЙ Україні і славити Господа нашого, Ісуса Христа, своєю українською мовою, а не вашою польською чи московським штучним язиком. Просимо вас вибачити нас за те, що ми не раз чинили вам збройний опір захищаючи від цілковитої заглади свою українську націю. Просимо вас вибачити нам за те, що ми не могли байдуже споглядати на пацифікацію і москалізацію та насильного нав'язування нам вашої шовіністичної субкультури імперії зла. Просимо вас вибачити нас українців за... (тут можете доповнювати у своїх коментарях за що ми ще хочемо вибачитися перед нашими воріженьками) 

Один з "деяких радикально-налаштованих", негідний р.Б. Леонід.

12.06.2012р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (04.06-10.06)

 

4 червня, на свято Пресвятої Трійці:

У м. Дрогобич відбулось урочисте святкування престольного празника Катедрального собору. Почесним гостем святкувань став владика Венедикт (Алексійчук), єпископ-помічник Львівської архиєпархії. У співслужінні владики Ярослава (Приріза), єпископа Самбірсько-Дрогобицького, владики Юліяна (Вороновського), вислуженого єпископа Самбірсько-Дрогобицького, священиків Дрогобицького деканату та інших деканатів єпархії, владика Венедикт очолив святкову Божественну Літургію

У с. Потелич  Рава-Руського деканату урочисто відзначили 510-ту річницю церкви Святого Духа, яка є пам’яткою архітектури національного значення і претендує потрапити у спадщину ЮНЕСКО. Правлячий архиєрей Михаїл Колтун освятив новий престіл у вівтарі та очолив Божественну літургію. З архиєреєм співслужили шістнадцять священиків.

Увечері, у муздрамтеатрі м.Дрогобича відбулась святкова академія з нагоди 120-ліття від дня народження Патріарха Йосифа Сліпого. Святковий захід розпочався привітальним словом владики Ярослава (Приріза), Єпископа Самбірсько-Дрогобицького.

 

5 червня з Благословення Митрополита Івано-Франківського Кир Володимира Війтишина  в час зборів протопресвітерів Івано-Франківської Архієпархії, отець Андрій Логін – Голова Патріаршої комісії душпастирства у сферах охорони здоров’я мав доповідь про відкриття центру для алкозалежних, а також для всіх бажаючих християн, щоб попередити алкогольну залежність.

 

6 червня в Івано-Франківській Архієпархії відзначено День мирянина: «Бути свідком Христа у світі: в родині, парафії, громаді на місці навчання та праці» - основна тема конференції, яка відбулася в приміщенні Івано-Франківської Дховної Семінарії ім. священномученика Йосафата. Після реєстрації учасників  Архієпископ і Митрполит Івано-Франківський Преосвященний Кир Володимир Війтишин очолив Молебень до Христа Чоловіколюбця в семінарійній каплиці.

 

На презентації пастирського листа Блаженнішого Святослава «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», яка проходила у Львівській духовній семінарії Святого Духа, були присутні понад 300 священнослужителів Львівської архиєпархії. Владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівської архиєпархії, ознайомив присутніх із основними тезами пастирського листа Блаженнішого, про Боже Слово і катехизацію, пізнання правд віри і втілення їх у щоденне життя, участь у літургійному і молитовному житті, а також про життя у Святих Тайнах, про служіння ближньому і парафіяльний провід та ін..

 

7 червня 2012 року в приміщенні Патріаршої курії у Львові, що знаходиться на території Святоюрського комплексу, Владика Венедикт Алексійчук зустрівся із головами єпархіальних літургійних комісій УГКЦ . Під час засідання розглядалися питання пов’язані із використанням тексту  Молитви над матір’ю в 40-й день після пологів, вірного тексту Чину освячення престолу, правильного переліку церковної ієрархії під час Літургії та тексту Чину похорону.

 

9 червня 2012 року, у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у м. Львові, єпископ Михаїл Колтун, керівник Департаменту Патріаршої курії у справах душпастирства силових структур, очолив Молебен до Христа Чоловіколюбця. Під час Молебню капелани молилися за працівників силових структур, які виконують своє служіння для забезпечення порядку під час чемпіонату з футболу ЄВРО 2012.

 

10 червня 2012 року:

З нагоди святкування 170-ої річниці побудови Винниківського храму Воскресіння Господнього,  Високопреосвященний Владика Ігор Архиєпископ і Митрополит Львівський очолив Божественну Літургію. Перебуваючи в контексті неділі Всіх святих і святкування 720-ої річниці заснування м. Винники, владика Ігор закликав освячувати свої душі, щоб Господь міг щедро благословити храм і його місто: «Наше завдання – освячувати душу, а для цього існують різні способи, тому користаймо із навчання нашої Церкви та здобуваймо праведність, щоб бути в домі Небесного Отця, який приготував нам житло».

 

В часі Архиєрейської Божественної Літургії  Преосвященний владика Венедикт, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії, уділив священичі свячення доктору богослов’я Василю Рудейку, заступнику Голови Патріаршої Літургійної Комісії УГКЦ.

 

Преосвященний владика Венедикт, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ відвідав новостворену парафію блаж. Йоана-Павла ІІ римо-католицької Церкви, яка функціонує на території Філософсько-богословського факультету УКУ (вул. Хуторівка, 35А), з нагоди празника Пресвятої Євхаристії, який цього дня урочисто відзначали вірні римо-католицького обряду.

 

Преосвященний Владика Тарас Сеньків, Апостольський Адміністратор Стрийської єпархії УГКЦ здійснив чин освячення новозбудованого храму Святої великомучениці Параскеви П’ятниці у с. Кагуїв Миколаївського деканату.

Любомир Гузар: Історія Української Церкви – це школа нашої духовності

Відвідини Блаженнішим Святославом вірних УГКЦ в Канаді:

Глава УГКЦ прибув до Канади
Глава УГКЦ взяв участь у святкуванні 100-літнього ювілею парафії УГКЦ у м. Калґарі (Канада)
Глава УГКЦ у Канаді відвідав колишній табір інтернованих українців
Глава УГКЦ молився з учнями двомовних католицьких шкіл Канади
У Канаді Глава УГКЦ взяв участь у молитовному сніданку
Глава УГКЦ завершив перший пастирський візит до Канади


Джерело:   Воїни Христа Царя

12.06.2012р. Б. / Напади на Церкву добрі для Її здоров`я

 

Тим, які хоча б трішки пам’ятають часи Підпілля Церкви в Україні, зовсім не здаватиметься дивною ситуація, коли напади на Церкви, ущемлення прав вірних, переслідування лише скріплюють Її. Єдина з усіх християнських конфесій – Католицька Церква – ніколи не втішалася повною свободою від утисків і переслідувань. Якщо Її толерували в одних краях, чи підтримували в інших, то деінде Вона зазнавала переслідувань і гонінь. Цікавий факт. Але саме на Католицькій Церкві здійснилися і безперестанку здійснюються слова Христові: «Переслідували мене – переслідуватимуть і вас». (Ів. 15, 20). Жодна з конфесій не може примінити на себе ці слова в минулому і в теперішньому часі. Жодна. Окрім Католицької Церкви.

 

І що цікаво. Ось уже майже дві тисячі років ті, які Католицьку Церкву ненавидять, ніяк не можуть збагнути одного простого правила: що більше Церкву переслідують, що більше на Неї тиснуть – то Вона сильніша. Дивна річ. Але якби, боронь Боже, на Церкву перестали тиснути, перестали на Неї нападати, перестали Її переслідувати, перестали б Їй пакостити, Вона би точно опинилась у великій кризі, якої не було з моменту Її заснування Божественним Спасителем.

 

Так і відчайдушна спроба розкрутити скандал довкола викрадених приватних папських документів не вродила серйозним плодом віровідступництва в католицькому світі. Щобільше, якраз навпаки, у Вселенській Спільноті Католицької Церкви починає підійматися хвиля підтримки Святішого Отця. Так Лицарі Колумба  не лише самі моляться за Папу, вони закликають католиків до глобального нового молитовного хрестового походу за Папу. В затруєній ліберальною теологією Німеччині  розпочали акцію «Deutschland pro Papa» – Німеччина за Папу. І це, будемо сподіватися, тільки початок загальнокатолицької підтримки Христовому Наміснику.

 

Антипапська пропаганда ЗМІ в католиків може викликати тільки щире співчуття до журналістської ненависті до Католицької Церкви, яка закриває «об’єктивним» журналістам очі та вуха на реальні послання Папи, але розбурхує фантазію, щоб дивовижно тлумачити і висмоктувати з пальця «скандальну» інформацію про Ватикан. І це особливо чітко видно в ситуації з останнім ватиканським скандалом. Кардинал Анджело Содано, декан Колегії кардиналів і колишній Держсекретар Ватикану, зазначив, що поведінка у цій ситуації ЗМІ є свідомою деформацією інформації про Церкву.

 

Цікаво, що світові ЗМІ, чомусь не помітили бунт американських католиків проти реформи системи охорони здоров’я у США. Вони просто проігнорували акції протесту у сто тридцять одному американському місті. Даремно ви шукатимете повідомлення про це на сторінках світських світових медіа гігантів, там про це жодного слова. Хіба що християнські ЗМІ повідомили про ці акції. Не тому, що вони були малочисельними, а тому, що це не були заходи проти ущемлення «прав» гомосексуалістів чи «права» на аборти, чи проти війни в Іраку.

 

Четверта влада – ЗМІ – як й інші гілки влади, чітко зрозуміла, як потрібно маніпулювати людьми, щоб привернути їхню увагу до себе – не правдивою інформацією, а скандалами. Але так, як і кожна влада, яка не є опертою на Божих законах, і четверта влада розбещує. Оскільки ЗМІ мають майже необмежені можливості впливати на маси і формувати їхні смаки, вподобання і переконання, водночас практично не несуть жодної відповідальності за свої дії, хіба що нарвуться на грубий гаманець чи волохату руку, то вони, як четверта влада, стають усе дедалі розбещенішими і безвідповідальнішими. ЗМІ усе більше жовтіють, червоніють та рожевіють. Реальних, правдивих, непродажних, незаангажованих журналістів щораз менше.

 

Єдиним острівцем у цьому морі тотальної безвідповідальності є ті журналісти і ЗМІ, які усе ще не втратили основних моральних вартостей.

 

Але саме атаки ЗМІ на Церкву дають змогу католикам зробити рішення, яке їх ставить твердіше у Церкві, або цілковито відриває від Спільноти Христової. Фактично напади ЗМІ – це великий дар для усієї Церкви. Бо вони радикалізують ситуацію віри, ставлячи католика перед вибором: залишитися вірним Христові та Його Церкві, чи цілковито стати на сторону світу і князя світу цього. Хоча, в принципі, більшість католиків свій вибір уже зробила давно. І подальші кроки, вчинки, обставини тільки цей вибір утверджують. Тих, що хитаються, усе менше. Як завжди, Святе Письмо має рацію: «Неправедний хай ще неправду чинить, і скверний нехай ще скверниться, і праведний ще творить правду, і святий ще освячується» (Одк. 22, 11).

о.Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:   Воїни Христа Царя

11.06.2012р. Б. / Сьогодні почався Петровий (Апостольський) піст

 

Святі Апостоли молитвою і постом приготовлялися на зіслання Святого Духа. Вони багато молилися й постили перед тим, як почали проповідувати Євангелію. Після молитви й посту вони висвячували нових пресвітерів на апостольську працю, як це читаємо в Діяннях апостольських: "Вони настановили їм по церквах пресвітерів, а після молитви й посту, передали їх Господеві, в якого ті увірували" (14, 23).

 

Тож і св. Церква з давен-давна молитвою і постом приготовляє своїх вірних до зустрічі великого празника Святих Верховних Апостолів Петра й Павла, що їх пам'ять святкуємо 12 липня, а наступного дня ще й Собор 12-ти Апостолів. Цей піст наступає по св. П'ятдесятниці, тому в давнину деколи звали його постом П'ятдесятниці. Він знаний також, як піст св. Апостолів, піст Апостольський, піст Петрів і піст літній. Наш народ зве його Петрівкою.

 

Піст св. Апостолів дуже давній, бо сягає перших віків християнської віри. З 4 століття маємо про нього свідоцтва св. Атанасія Великого і св. Амвросія Медіолянського, а з 5 ст. св. Льва Великого і Теодорета Кирського.

 

Піст Петрівки ввійшов у практику в Церкві не дорогою закону, але через звичай. З тієї причини довший час не було однозгідности ані щодо його зберігання, ані щодо часу його тривання. Одні постили 12 днів, другі 6, інші 4, а ще інші тільки один день. Антіохійський патріарх Теодор Вальсамон (+ 1204) про Петрівку каже: "Через сім днів і більше до празника Петра й Павла всі вірні, це є миряни й монахи, зобов'язані постити, а хто б не хотів, то хай буде виключений з християнської спільноти".

 

Піст св. Апостолів у нашій Церкві триває від неділі Всіх Святих до 12 липня – празника св. Апостолів Петра й Павла. Він може бути довший або коротший, залежно від того, коли випадає празник Пасхи. Випаде празник Пасхи скоріше – довша Петрівка, випаде пізніше – коротша Петрівка. Вона може мати найбільше шість тижнів, а найменше один тиждень і один день.

Джерела: diocese.ko.if.ua/

Воїни Христа Царя

11.06.2012р. Б. / Папа - не політик

 

«Папа не є політиком, а його понтифікат не є проектом», – підкреслив особистий секретар Бенедикта XVI о. прелат Георг Генсвайн у статті, надрукованій у виданні італійського єпископату «Avvenire». О. Генсвайн зазначив, що настав час переглянути образ, який деякі ЗМІ створили навколо Святішого Отця. «Це потрібно не тільки для відновлення справедливості щодо великої особи, але також, щоб мати можливість чітко чути те, що говорить людина, яка перебуває на престолі св. Петра», – зазначив він.

 

«Папа говорив чітко і голосно: «Моя справжня програма управління полягає в тому, щоб виконувати не власну волю, і втілювати не свої особисті ідеї, але разом з усією Церквою слухати слово і волю Господа, дозволити Йому вести мене. Так Він сам буде вести Церкву в цей час нашої історії», – нагадав слова Святішого Отця його секретар.

 

Він додав, що Папа зосереджує свою увагу на фундаментальних речах: відновленні віри, дарах Євхаристії і єдності Церкви. «Питання про Бога не належить минулому, але навпаки, є актуальним (...) Це фундаментальне послання, яке присутнє в проповідях і промовах Бенедикта XVI», – зазначив о. Генсвайн. Він підкреслив, що Папа не боїться протистоянь і дискусій. «Він називає на ім’я недосконалості та помилки Заходу, критикує насильство, яке прикривається релігією.

 

Секретар Папи звертає увагу на те, що в центрі роздумів Бенедикта XVI є питання відносин між вірою і розумом, правдою і свободою, релігією і гідністю людини. «Нова євангелізація Європи і всього світу, каже нам Папа, буде можливою тільки якщо люди зрозуміють, що віра і розум не протистоять один одному, а взаємодіють. Віра, яка не зважає на розум, стає в результаті нераціональною і позбавленою сенсу. І навпаки, розум, який враховує тільки те, що можна виміряти, недостатній для того, щоб зрозуміти реальність», – підкреслив особистий секретар Папи.

За матеріалами radiovaticana.org

Джерело:   Воїни Христа Царя

10.06.2012р. Б. / Міжнародні Євхаристійні Конгреси. Історична довідка

 

Ідея міжнародних зустрічей, присвячених Євхаристійному культові, зродилась у Західній Європі у другій половині ХІХ століття і мала на меті як оживлення і поширення набожності до Ісуса, утаєного в Пресвятій Євхаристії, так і протистояння дедалі сильнішим антицерковним та секуляризаційним тенденціям, які поширювалися в цей час. Варто відзначити, що ініціаторами були французькі миряни, які організовували Євхаристійні прощі. Найвидатнішою з них була Емілі Тамісьє. Наступним кроком стало бажання поєднати такі прощі з конференціями, перетворюючи їх в міжнародні релігійно-наукові зустрічі. Ідею пані Тамісьє підтримали деякі представники місцевого духовенства, а згодом – Папа Лев ХІІІ.

 

Подолавши різні труднощі, пов’язані з ліберальними настроями, що панували в тогочасній Франції, за підтримки кількох підприємців, 28-30 червня 1881 року у місті Лілль проведено перший Міжнародний Євхаристійний Конгрес, на який зібралося 8 тисяч людей, між якими понад 360 делегатів з Франції та майже 50 з-за кордону, зокрема, з Чилі та Мексики. Під час зустрічі виголошено кільканадцять рефератів на тему адорації, покути, культу та поширення віри.

 

Перший Міжнародний Євхаристійний Конгрес за офіційною участю католиків східного обряду відбувся 14-21 травня 1908 року в Єрусалимі. Крім того, це був перший конгрес, очолений Папським Легатом. Вперше такий Конгрес під проводом Святішого Отця відбувся 1905 року. Це був 16-й з черги конгрес, який проходив у Римі за активної участі святого Папи Пія Х. А 23-й такий захід, що проходив у Відні 1912 року, відбувався під патронатом цісаря Франца Йосифа І. Папа Павло VI був першим Римським Архиєреєм, який брав участь в Міжнародних Євхаристійних Конгресах поза Римом: 1964 року в Бомбеї (Індія) та 1968 року в Боготі (Колумбія). Цю традицію продовжив блаженний Іван Павло ІІ. Підсумовуючи, зазначимо, що до цього часу такі Конгреси відбулися у 46-ти містах 26-ти країн світу на всіх континентах. Тричі вони відбувалися в Марійському відпустовому центрі Люрді (Франція), двічі – у Римі.

 

Організацією цих міжнародних зустрічей займається окремий Папський Комітет в справах Міжнародних Євхаристійних Конгресів. Його встановив, ще без додатку «папський», Святіший Отець Лев ХІІІ. Сучасну назву цей орган отримав на підставі Апостольського бреве блаженного Івана Павла ІІ з 11 лютого 1986 року. Від жовтня 2007 року його очолює архиєпископ Пєро Маріні.

 

Крім Міжнародних, такі конгреси відбуваються і на національному чи місцевому рівнях. Цього року вперше свідком такого заходу була Україна, нещодавно відбувся Перший Всеукраїнський Євхаристійний Конгрес Римо-Католицької Церкви.

Джерела: Радіо Ватикан

Воїни Христа Царя