30.03.2013р. Б. / Патріарх УГКЦ: «Постать святого Йосафата може об’єднати всі Церкви в Україні»

«Для нас постать святого Йосафата є по-особливому значущою… Під час відвідин Рівного, Луцька, Здолбунова, Дубна усі люди, яких я зустрічав, питали мене, коли ж нарешті всі Церкви в Україні об’єднаються? Коли ж нарешті наступить момент, коли українці зможуть втішатися єдиною помісною Церквою? Церквою київської традиції, яка народилася 1025 років тому. Що зробити для того, аби Церква відновила свою первісну єдність? Гадаю, постать Йосафата дає нам унікальну відповідь. Бо саме наша Церква має його як першого мученика за єдність Христової Церкви. Він є той, хто віддав своє життя, аби всі були єдині».

 

Про це сказав Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук у п’ятницю, 29 березня, у Володимирі-Волинському після Акафісту до святого Йосафата.

 

Патріарх Церкви вважає, що ми повинні по-новому відкрити для себе постать священномученика Йосафата. Тому що сьогодні Україна ще не знає історичної правди про Йосафата й багато з нас досі перебувають «у лоні неправд і міфів, які повстали після його смерті».

 

Цікаво, каже Блаженніший Святослав, що цього року наша Церква особливо вшановує святого Йосафата. Бо цього року 25 листопада виповнюється 50 років з дня урочистого перенесення мощів святого Йосафата до базиліки Святого апостола Петра в Римі. «З усіх українських святих він найближче спочиває до гробу апостола Петра. І сьогодні цим славним сином волинської землі, скарбом української Церкви втішається все християнське суспільство», – вважає Патріарх УГКЦ.

 

Він поділився планами, що на завершення Року віри в нашій Церкві відбудеться проща до гробу святого Йосафата на знак вдячності Господу Богу за дар його життя, його служіння і мученицької смерті.

 

Насамкінець Блаженніший подякував усім за те, що разом молимося і думаємо разом, як нам, християнам, бути в новому часі, щоб привести всіх людей до Господа Бога – джерела нашого життя.

 

Окремо подякував і владиці Йосафату за служіння у Луцькому екзархаті та отцям василіанам, які так ревно служать у цьому місті. А також усім, хто є спадкоємцем скарбу, який нам залишив святий Йосафат.

 

Патріарх побажав, аби богослужіння завершилося дуже символічним жестом – щоб кожен поцілував хрест, аби іскра, яка запалила серце Йосафата, потрапила до серця кожного з присутніх.

 

А на згадку про зустріч Блаженніший залишив кожному вірному маленьку іконку київської Оранти.

 

Нагадаємо, що 26 - 31 березня Патріарх УГКЦ Блаженніший Святослав з пастирським візитом перебуває у Луцькому екзархаті УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ

Воїни Христа Царя

30.03.2013р. Б. / Хрест - відповідь Бога на зло

 

«Хрест — це відповідь Бога на зло», — сказав Папа Римський Франциск наприкінці Хресної Дороги, яка традиційно у Велику П'ятницю відбулася в Колізеї. 

 

Святіший Отець подякував за спільну молитву усім, хто взяв участь у Хресні Дорозі, зокрема й тим, хто долучився до відправи за допомогою медіа, а найбільше — хворим та людям похилого віку. 

«Цієї ночі хай залишиться одне слово — це слово „хрест“, це слово, яким Бог дав відповідь на зло у світі», — сказав Папа і додав: «Часом нам здається, що Бог не реагує на зло. Але насправді Бог дав відповідь — це хрест. Його слово — це прощення, милосердя, а також і суд. Бог судить нас з любов’ю. Якщо я приймаю його любов, я спасенний, якщо я відмовляюсь — я приречений.» 

Понтифік наголосив, що хрест — це також відповідь християн. «Християни відповідають на зло добром і беруть на себе хрест, як це зробив Ісус», — сказав Святіший Отець. Папа Франциск закликав християн ходити Хресною Дорогою у своєму щоденному житті, зберігати глибоко в серці любов та прощення та очікувати воскресіння. Хрест — це перемога любові, сказав Папа. 

Святіший Отець подякував також ліванській молоді за свідчення віри. Нагадаємо, цьогорічні роздуми Хресної Дороги приготувала група молоді з Лівану під керівництвом маронітського кардинала Бешара Бутроса Раї. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото: Georg Gänswein's

Джерело:     КРЕДО

30.03.2013р. Б. / Дослідники: Туринська плащаниця походить з першого століття

 

Нові дослідження підкріплюють припущення, що Туринська плащаниця походить від історичної доби Ісуса Христа. 

 

Наукові дослідження Падуанського університету показали, що полотно з відбитком обличчя та силуетом розіп’ятого чоловіка могло з'явитися в першому столітті н. е. — тобто, у період життя Ісуса Христа, — повідомив у вівторок, 27 березня, інтернет-портал «Vatican Insider». Результати дослідження представлені в книжці, яка цього дня мала була з’явитись в Італії. Авторами цієї праці з назвою «Таємниця плащаниці» є Джуліо Фанті, професор механічно-термічного дослідження, та журналіст Саверіо Ґета.

В результатах різних наукових досліджень існують суперечності щодо автентичного датування походження плащаниці, яка зберігається в Туринському кафедральному соборі. Так, її вивчення методом датування C-14, проведене 1988 року, яке показало час появи плащаниці в період Середньовіччя, виявилось помилковим.

Згідно із згаданим вище повідомленням, нові дослідження ґрунтуються на методі дослідження з використанням інфрачервоного випромінювання, а також на методі зі сфери т. зв. спектроскопії, за допомогою якого можна визначити вміст енергії досліджуваного зразка. Поряд з цим, за допомогою механічного методу дослідження, було проведено порівняння ниток плащаниці з іншими зразками періоду від 3 тис. років до народження та 2 тис. років після народження Христа. За словами вчених, результат показує з близько 95% ймовірністю, що плащаниця походить з античності, й, цілком можливо, що вона могла з'явитися у час розп’яття Ісуса Христа.

Сьогодні, у Страсну суботу, 30 березня, плащаниця буде виставлена на короткий час в Туринському кафедральному соборі, щоб наголосити на Році віри. Її зможе побачити лише група з близько 300 осіб, серед яких буде молодь і хворі, включаючи людей з обмеженими можливостями. Папа-емерит Бенедикт XVI під час свого візиту 2010 року назвав плащаницю «іконою Страсної суботи». 

За матеріалами: КІРІОС

Джерело:      КРЕДО

29.03.2013р. Б. / Велика П’ятниця з Папою Франциском

Сьогодні, у Велику П’ятницю, Папа Франциск  у ватиканській базиліці св.Петра очолить  Літургію Господньої муки та Хресну дорогу у Колізеї. Українці зможуть спостерігати за подіями завдяки телетрансляціям.

 

 Літургія Господньої муки розпочнеться о 17:00 за римським часом. А о 21:15 римського часу розпочнеться традиційна «Хресна дорога», яка проходить ярусами Колізею. Нагадаємо, цього разу тексти роздумів Хресної Дороги підготувала ліванська молодь під проводом маронітського Патріарха Блаженнішого Бешари Бутроса Раї. 

Відправа «Хресної дороги» з Папою буде транслюватись теремережею «Мундовізії». Як і минулими роками, телеглядачі України матимуть можливість брати участь у цій відправі, яку від 22:15 до 24:00 київського часу транслюватимуть телеканали «Перший національний», «5 канал», та телебачення Віковічного Слова EWTN у співпраці з Католицьким Медіа-Центром. 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:     КРЕДО

29.03.2013р. Б. / Папа омив ноги неповнолітнім злочинцям

 

Вперше в обряді омивання ніг, який Папа проводить у Великий Четвер, брали участь жінки. Усупереч усталеній традиції, ця Меса відбулась не в соборі св. Петра чи в базиліці св.Йоана на Латерані, а у римській колонії для неповнолітніх «Casal del Marmo».

 

Сама Літургія мала камерний характері пройшла дуже скромно, як це побажав Папа. У ній взяло участь 50 ув'язнених і близько 100 співробітників та гостей. На подію навіть не впустили телебачення. 

Папа омив ноги 12 в’язням різних національностей і віросповідань, серед яких були дві дівчини. Під час Літургії лунали пісні під гітару у виконанні групи віруючих з руху «Обнова у Святому Дусі», які зазвичай допомагають в організації недільної Месси у колонії. 

Зазвичай у Месі Господньої Вечері ноги омивали лише чоловікам, оскільки усі апостоли Ісуса були чоловічої статі. Проте кардинал Хорхе Берґольйо й раніше включав жінок в церемонію, ще коли він був архиєпископом Буенос-Айреса. Але у Папській церемонії Великого Четверга, жінки брали участь вперше. Речник Ватикану також зазначив, що двоє з 12, чиї ноги були омиті, є мусульманами. 

У своїй проповіді Папа нагадав про приклад Христа, який, напередодні своїх страждань, омив ноги учням і закликав їх повторювати їх цей жест. «Це не означає, що ми кожен день повинні мити ноги іншим», - сказав Папа і пояснив, що вчинок Господа означає, що віруючі повинні служити і допомагати один одному. «Ісус прийшов саме для цього - щоб служити і допомогти нам». 

 

 

 

 

 

 

Джерело:    КРЕДО

27.03.2013р. Б. / Митрополит Мечислав Мокшицький також запросив Папу Франциска в Україну

«Наша українська пастирська спільнота запрошує Вас до України, поновлюючи запрошення, свого часу скероване до Папи Бенедикта ХVI», – читаємо у привітанні, яке архиєпископ Мечислав Мокшицький, Львівський Митрополит, надіслав Папі Франциску від імені Конференції римо-католицьких єпископів України.

 

Висловивши «від імені Конференції єпископів України та від себе особисто» найщиріші вітання Папі з нагоди обрання, архиєпископ Мечислав Мокшицький також склав подяку Святому Духові за провід Колегії Кардиналів, зазначаючи, що «почуття пошани і приязні», які зродилися вже з моменту першої появи Папи в лоджії базиліки Святого Петра, «змінили настрій, ставлення і серця стосовно особи Святішого Отця та до Католицької Церкви». 

Запросивши Папу Франциска відвідати Україну, Голова Конференції римо-католицьких єпископів України запевнив його від імені спільноти латинського обряду в молитвах, про які просив Святіший Отець, щоб «зростали віра й увага до вбогих у таких регіонах, як-от наш, де ще є багато нужденних». 

Нагадаємо, раніше Глава УГКЦ Святослав Шевчук також запрошував Папу Франциска відвідати Україну. 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:    КРЕДО

27.03.2013р. Б. / Блаженніший Святослав порадив українцям готуватися до візиту Папи

 

Українцям вже час починати готуватися до візиту Папи Франциска, а не просто чекати на нього, вважає Патріарх УГКЦ Святослав (Шевчук).

 

На переконання Блаженнішого Святослава, Папа Римський обов’язково відвідає Україну. «Я думаю, що необхідно на нього очікувати, вже навіть потрібно до нього готуватися», – додав Блаженнійший Святослав. 

«Тільки думаю, що дата цього візиту ще буде додатково проголошена. Це мусить бути зроблено з боку Святійшого отця. Але з нашого боку таке запрошення він вже отримав», – зазначив він. «Як тільки сам буду знати, я вам скажу», – додав Патріарх УГКЦ. 

Нагадаємо, Блаженніший Святослав надіслав Папі Францискові вітального листа з нагоди обрання на Святий Престол і запросив його відвідати Україну з нагоди 1025-річчя Хрещення України. 

Як уже повідомлялося, Блаженніший Святослав Шевчук ще раніше запрошував кардинала Хорхе Маріо Берґольйо, нинішнього Папу Франциска, відвідати Україну. 

Попередній Патріарх УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар також сподівається, що Папа приїде в Україну. «Оскільки сьогоднішній Папа має знання про Україну і таке певне сентиментальне прив’язання до українців, я думаю, що можна сподіватись, що він відвідає Україну», - сказав екс-Патріарх УГКЦ. 

Нагадаємо, римо- та греко-католики запрошували відвідати Україну попереднього Папу Бенедикта XVI. Хоча Ватикан прийняв усі ці запрошення, проте, візит Папи Бенедикта XVI в Україну так і не відбувся. 

У 2001 році до України приїжджав Папа Йоан Павло ІІ.

За матеріалами: zik 

Джерело:     КРЕДО

26.03.2013р. Б. / Папа Франциск і отець Степан Чміль

Перед написанням більшої статті про обрання аргентинського кардинала Хорхе Маріо Бергольо новим Папою Римським і про нелегкі завдання, які його чекають, хотів би розповісти про обставини, котрі дають нам підстави говорити, що він багато знає про Україну та українську культуру. Це знання зумовлено передусім його зустріччю в юні роки з українським священиком Степаном Чмілем (народився 1914 року в Судовій Вишні на Львівщині, а помер 1978 року в Римі) − першим салезіанином УГКЦ. Аби представити, як Боже провидіння перетнуло життєві дороги цих людей, потрібно накреслити певні штрихи з біографії отця Чміля.

Митрополит Андрей Шептицький на початку 30-х років минулого сторіччя доручив Перемишльському єпископові для українців-католиків у Польщі Йосафату Коциловському зібрати групу юнаків, які бажали б поїхати до Італії, щоб стати духовними синами святого Дона Боско, основоположника Салезіанського згромадження, головним завданням якого є виховання молоді, головно безпритульної й злиденної. Серед юнаків, які вирушили 1932 року на навчання до салезіанського училища в Івреї, був майбутній священик Степан Чміль. Із такою ж метою до Івреї поїхало згодом, у 1937  і 1938 роках, ще дві групи хлопців. Після завершення навчання молоді священики мали повернутися в Україну, щоб зайнятися вихованням української молоді − митрополит Андрей хотів заснувати українську гілку отців салезіан.

На жаль, Друга світова війна порушила плани митрополита і молоді салезіани змушені були залишитися в Італії. Владика Іван Бучко, тодішній Апостольський візитатор для українців-католиків у Західній Європі, намагався задіяти їх за межами України. За допомогою отців салезіан та Конгрегації для Східних Церков він заснував у 1947 році в Люрі у Франції  Малу семінарію (для вишколу духовенства для наших вірян у Європі) і доручив очолити її французьким салезіанам, долучаючи до них перших українських салезіан. Коли центр семінарії було перенесено спершу до Кастель-Гандольфо, за 30 км від Рима, відтак до столиці Італії (1959), провід був повністю переданий українським салезіанам.

У 1960 році ректором Малої семінарії було призначено отця Степана Чміля. За його ректорства, у 1962 році, я мав нагоду відчути на собі батьківську його опіку, а пізніше, як співбрат у Салезіанському згромадженні, не один раз слухати розповіді про його дванадцятирічне душпастирство в Аргентині, у Буенос-Айресі.

Отця Чміля скерували на служіння до Аргентини в 1948 році за порадою владики Івана Бучка та Конгрегації для Східних Церков. Він повинен був надавати душпастирську опіку українським біженцям (мав досвід роботи з біженцями, оскільки перед тим обіймав посаду директора гідів Катакомб святого Каллиста в Римі).

Прибувши до Буенос-Айреса, він разом зі співбратами-салезіанами почав виконувати служіння в Колегії Дона Боско в Рамос Мехії, на заході Великого Буенос-Айреса. Уже покійний отець Василь Зінько, ЧСВВ, про нього писав: «У будні працював у салезіанській книгарні, а в суботу, неділю і свята відвідував наших вірян зі Службою Божою та уділяв їм Святі Таїнства. Наші вірні його поважали, дуже любили, він також любив їх всією душею і цілісно віддавався душпастирській праці».

Щоранку священик прокидався раніше від інших, ішов до каплиці та сам відправляв Літургію. Він служив лише у візантійському обряді: тоді літургійною мовою була старослов’янська. Перебуваючи в Колегії, він, як наставник, спілкувався з вихованцями: на подвір’ї в час дозвілля, в їдальні, у каплиці... Він, напевно, розповідав студентам про Україну, можливо дехто з них був українцем, бо багато наших людей наприкінці XVIII століття виїхали до Аргентини внаслідок аграрного переселення в Західній Україні і за намовою різних агентів, які вербували людей на роботу до далеких Північно- і Південноамериканських континентів.

Якось, ішов 1949-й рік, отець Чміль запитав юнаків, які юрмилися навколо нього на подвір’ї, чи бажає хтось із них прислуговувати йому під час Святої Літургії. І серед них один таки зголосився: Хорхе (Юрій) Маріо Бергольо − сьогоднішній Папа Франциск! Пригадую, як отець мені розповідав, що той хлопчина вивчив нашу Літургію і навчився відповідати «Господи помилуй!» До речі, в 6-му класі він мав найвищі оцінки з поведінки та релігії. Не скажу точно, як довго він прислуговував під час наших Богослужінь − мусив вставати раніше він інших учнів, − але, добре знаючи отця Степана Чміля, можу ствердити, що на майбутнього Папу не могла не вплинути його батьківська турбота, святість, любов до молитви, життєрадісність і душпастирське піклування про наших людей.

 

Той, хто був знайомив із отцем Чмілем, захоплювався його відданістю Богові й любов’ю до України. Припускаю, що під час частих прогульок студентів Колегії зі священиками, молодий Хорхе не відступав від свого наставника і цікавився Україною, знання про яку йому стало в пригоді, коли він був призначений архиєпископом Буенос-Айреса і ординарієм для східних католиків, зокрема тих, які не мали своєї ієрархії.

Якщо теперішній Папа Франциск є покірним, скромним, відзначається пасторальним запалом та особливою турботою про нужденних – то це частково завдяки виховній роботі отця Степана Чміля, який прищеплював ці прикмети в його душі.

Дай Боже, щоб доля нашої Церкви за урядування Папи Франциска була справді світлою!

О. Євген Небесняк, салезіанин

Джерела: http://www.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя

26.03.2013р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (18.03 – 24.03.)

16-17 березня 2013р. Преосвященний владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівський, провадив реколекції для спільноти греко-католиків в соборі Святої Софії в м. Римі.Під час днів духовної віднови ієрарх очолював Божественну Літургію та виголосив три науки, присвячені темі Великого посту.

 

18 березня 2013 року у католиків східного обряду та у православних християн розпочавсяВеликий піст.

Пастирське посланняБлаженнішого Святослава до вірних Української Греко-Католицької Церкви на Великий піст 2013 року

Офіційні правила посту в УГКЦ

«Піст – час для діяльної любові», – о. Андрій Нагірняк

"Піст у їжі повинен стати для нас додатком до посту духовного", - о. Роман Шуп'яний

 

Під час інавгураційної Служби Божої, яку Святіший Отець Франциск очолив на площі Святого Петра у вівторок, 19 березня 2013 року, Свята Євангелія читалась тільки грецькою мовою. Ця честь випала українському греко-католицькому диякону із Стемфордської єпархії у США, що навчається у Папській грецькій колегії святого Атанасія в Римі.

 

Цього ж дня відбулася зустріч Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука зі священиками-капеланами, що душпастирюють для українських мігрантів в Італії та Іспанії.Зустріч відбулась у рамках спільних великопісних реколекцій, які цього року українські душпастирі проходять у м. Ріано неподалік Рима.

 

21 березня Блаженніший Любомир (Гузар),Архиєпископ-емерит, зустрівся з викладачами і студентами вишів Києва та інших міст України,що брали участь у Всеукраїнській конференції "Капеланське служіння у вишах. Комунікативний аспект." Зустріч з Блаженнішим Любомиром на тему «Змінити світ вірою» відбулася в Київському міському будинку учителя з ініціативи Центру академічного душпастирства Київської Архиєпархії УГКЦ.

 

А у Івано-Франківській духовній семінарії відбулася презентація Великопосної екологічної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння»,яку вже традиційно у часі Великого посту проводить Бюро УГКЦ з питань екології.

 

22 березня 2013 року, з благословення Блаженнішого Святослава, відбулася щорічна молодіжна проща до Майданека (Люблін, Польща) – місця ув’язнення та мученицької смерті блаженного священномученика Омеляна Ковча,яка з нагоди Року віри проходила під гаслом: «Скріплюймо віру свідченням мучеників».

Урочистості розпочались Молебнем до блаженного священномученика Омеляна Ковча, який очолив Преосвященний Владика Тарас Сеньків, Апостольський Адміністратор Стрийської єпархії у співслужінні з Владикою Венедиктом, Єпископом-помічником Львівським та духовенством з різних єпархій та екзархатів УГКЦ України.

 

23 березня 2013р. в реколекційному домі Сестер Служебниць у м. Надвірна, Івано-Франківської обл., розпочала свою роботу VII Провінційна Капітула Сестер Служебниць в Україні на тему «Світло віри оживляє нас».

 

Проповідь Глави УГКЦ в Першу неділю Великого посту

 

Проповідь владики Венедикта Алексійчука в першу неділю Великого Посту. Храм Всіх Святих українського народу. Львів 24.03.13

 

Священик Андрій Нагірняк, керівник відділу соціальних питань Патріаршої Курії УГКЦ про ювенальну юстицію

 

Анонс:

З 30 березня до 7 квітня 2013 р. Б. на Львівщині проходитиме акція «Тиждень за життя».Цього року ініціативу ЛОГО Товариство „Рух за життя” підтримало духовенство УГКЦ, Асоціація лікарів-католиків, спільноти УМХ, ТУСК „Обнова”, інші громадські та релігійні організації. Подібні акції проходитимуть також в інших областях України.

Джерело:   Воїни Христа Царя

26.03.2013р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (18.03 – 24.03.)

Понеділок. 18 березня вранці Папа Франциск повідомив, що вирішив залишити собі свій єпископський герб і девіз. До нього додано лише синій фон, папську мітру, схрещені золотий і срібний ключі, а також червоний шнур з китицями – символ папського уряду.

 

У понеділок Папа Франциск зустрівся з президентом Аргентини Крістіною Фернандес де Кіршнер. Перед цим Святіший Отець привітав учасників аргентинської делегації, які супроводжують главу держави. Під час зустрічі президент Аргентини подарувала Папі шалик і горнятко з металевою трубкою для мате, традиційного аргентинського чаю. Папа подарував пані президент барильєф із зображеннями базиліки Св. Петра, а також кілька книжок про соціальну доктрину Церкви.

 

Також цього дня Понтифік прийняв на аудієнції кардинала Держсекретаря Тарчізіо Бертоне, повноваження якого на цій посаді він підтвердив 16 березня.

 

Папа Римський Франциск розпорядився передати в дар Катедральному собору Буенос-Айреса свій кардинальський перстень, який він носив, будучи Архиєпископом столиці Аргентини.

 

Стало відомо, що Святіший Отець Франциск є активним вболівальником аргентинського футбольного клубу «Сан Лоренцо». Як вияв подяки своєму найвідомішому вболівальнику клуб вирішив розмістити зображення Папи на своїй футбольній формі.

 

Вівторок. У вівторок вранці, Святіший Отець зателефонував до настоятеля катедрального собору в Буенос-Айресі о. Алехандро Руссо, щоб через нього привітати людей, які зібралися на площі перед храмом, щоб молитися за Папу Франциска. Зазначимо, що в цей час в Аргентині була лише 3:30 ночі. Телефонний дзвінок був підсилений настільки, що привітання свого нещодавнього Архиєпископа змогли почути всі присутні.

 

19 березня відбулась інавгураційна Меса Папи Франциска. На ній були присутні численні політичні та релігійні лідери. Уперше після 1054 року Патріарх Константинопольський взяв участь в інавгураційній Службі. На Літургії Святішому отцеві вручили Перстень Рибалки. Під час інавгураційної Служби Божої Свята Євангелія читалась тільки грецькою мовою. Ця честь випала українському греко-католицькому диякону Валтеру Волошину із Стемфордської єпархії у США.

 

19 березня Католицька Церква латинського обряду відзначає свято святого Йосипа, тому в своїй інавгураційній проповіді Папа зверну увагу вірних на особу Ісусового опікуна. Бог довірив Йосифові місію охоронця Ісуса та Марії. Однак ця охорона згодом поширюється на Церкву. Святіший Отець звернув увагу на те, як Йосип здійснював своє служіння: в покорі, тиші, вірності, слуханні Бога, готовності виконати Його волю. «Йосиф є «опікуном», тому що вміє слухати Бога, дозволяє, аби його вела Божа воля. Саме тому він надзвичайно вразливий на довірених йому осіб, вміє реалістично відчитувати значення подій.» Папа додав, що оберігання стосується не лише християн, але закликає нас оберігати все створіння та його красу. «Це означає оберігати людей, турбуватися з любов’ю про всіх, про кожну особу, а особливо про дітей, літніх осіб… Це турбота одне про одного в сім’ї: подружжя взаємно себе оберігає, потім батьки турбуються про дітей, а з часом діти стають також опікунами батьків. Це також означає зі щирістю переживати дружбу, яка є взаємним оберіганням у довірі, пошані й добрі. По суті, усе довірене опіці людини. Це відповідальність, яка стосується нас усіх. Будьте хранителями Божих дарів!» також Понтифік зауважив, що покликанням Єпископа Риму є служити та оберігати всіх людей доброї волі. Попросив заступництва Пресвятої Богородиці та вірних молитись за нього.

 

Після закінчення інавгураційної Літургії, яку відслужив Папа Франциск, в його акаунті в «Твіттері» з'явилися два повідомлення. У першому Папа закликав «захищати Христа в нашому житті, піклуватися про ближніх і захищати створіння з любов'ю». У другому твіт-повідомленні Понтифік ще раз пояснив, в чому полягає справжня влада і як її має реалізовувати Наступник св. Петра: «Справжня влада – це служіння. Папа повинен служити всім, особливо найбіднішим, найбільш слабким і найменшим».

 

20 березня в Апостольській Столиці відбулася зустріч Папи Франциска і Патріарха Константинопольського Варфоломія I. Понтифік прийняв запрошення Предстоятеля відвідати Патріаршу резиденцію в стамбульському кварталі Фанар. Крім того, було вирішено, що Папа і Патріарх зустрінуться в січні 2014 року в Єрусалимі в 50-річчя історичної зустрічі Павла VI і Патріарха Афінагора.

 

Ввечері цього дня Папа Франциск зателефонував Папі-емериту Бенедикту XVIта привітав його з іменинами.

 

Екс-прем’єр міністр України Юлія Тимошенко надіслала привітання Святішому Отцеві Франциску з нагоди його інтронізації.

 

Середа. У середу Папа Франциск призначив своїм секретарем отця прелата Альфреда Ксуереба, який був другим секретарем попереднього Папи.

 

Організація Об'єднаних Націй розраховує на підтримку Католицької Церкви та особисто Святішого Отця у боротьбі з голодом. «Ми надіємось на Папу Франциска і його сприяння правам і потребам незахищених верств населення, дітей, жінок і чоловіків», – сказав Генеральний директор ФАО Хосе Граціано да Сілва.

 

20 березня на приватній аудієнції Папа прийняв президента Бразилії. Дімла Руссеф запросила Святішого Отця на Всесвітній День Молоді до Ріо де Жанейро.

 

Крім того, на приватних аудієнціях Папа прийняв відповідального за зовнішні стосунки Московського патріархату митрополита Іларіона Алфєєва і представника Латиноамериканського Конгресу Євреїв Клаудіо Епельмана.

 

На честь нового Папи Римського в Аргентині пропонують перейменувати вулицю і назвати станцію столичного метро.

 

Четвер. 21 березня на інтронізацію прибув Джастін Уелбі, Архиєпископ Кентерберійський, Глава Світової Англіканської Спільноти. Він отримав привітання від Бенедикта ХVІ та від Папи Франциска.

 

У четвер на аудієнції Святіший Отець Франциск прийняв лауреата Мирної Нагороди Нобеля, аргентинського правозахисника Адольфо Переза Ескуівела, який обороняє Папу проти звинувачень у співпраці з військовою диктатурою, яка колись керувала в Аргентині. Після приватної зустрічі п.Ескуівел сказав журналістам, що Папа Бергольйо «не мав нічого спільного з військовою диктатурою, не був її спільником».

 

Цього ж дня Папа Франциск зустрівся із представниками християнських Церков та інших релігій. Промовляючи до зібраних, Святіший Отець закликав усі християнські Церкви почуватися «глибоко з’єднаними з молитвою нашого Спасителя в часі Тайної Вечері, з Його благанням: ut unum sint, щоб були всі одно. Попросімо Отця Милосердного сподобити нас жити в повноті тієї віри, що ми отримали в дар у день нашого Хрещення, і зробити нас здатними вільно, радісно і сміливо свідчити про неї.». Звертаючись до представників єврейського народу, Понтифік надію на те, що «а допомогою Всевишнього ми зможемо плідно продовжити той братній діалог, якого бажав ІІ Ватиканський Собор і коли справді здійснився, принісши чимало плодів, особливо в останні десятиліття». Привітав Папа також і представників інших релігій, найперше мусульман, закликаючи не зациклюватись на відмінностях, але прагнути до взаємопорозуміння та миру.

 

П’ятниця. Вранці 22 березня Папа Франциск відслужив Службу Божу для садівників і тих, хто доглядає за чистотою на площах і вулицях Ватикану. Вона відбулася в теплій, сімейній атмосфері в каплиці Дому св. Марти.

 

22 березня Папа Франциск прийняв на аудієнції представників Дипломатичного корпусу, акредитованого при Апостольській Столиці. На зустрічі були присутні представники понад 180 країн, суверенних орденів та міжнародних організації, з якими Апостольська Столиця підтримує дипломатичні взаємини. Серед учасників зустрічі була також пані Тетяна Іжевська, Надзвичайний і повноважний Посол України при Святому Престолі. Звертаючись до дипломатів, Папа сказав: «Боротись з бідністю, матеріальною і духовною, будувати мир і споруджувати мости – ось орієнтири для подорожі, до якої хочу запросити всі країни, які ви тут представляєте. Але ця подорож буде важкою, якщо ми не навчимося зростати в любові до нашого світу. І тут також я згадую про ім’я Франциска, котрий вчить нас глибокої поваги до всього творіння і захисту нашого довкілля, яке ми дуже часто жадібно використовуємо на шкоду один одному, замість того, щоб використовувати на благо.» Також Понтифік зазначив, що неможливо будувати мости між людьми, забуваючи про Бога. Але дійсним є і протилежне ствердження: неможливо встановити справжній зв’язок з Богом, ігноруючи ближніх.

 

Субота. У суботу, 23 березня, Папа Римський Франциск відвідав Папу-емерита Бенедикта ХVІ, який зараз перебуває у Кастель Ґандольфо. Як тільки Папа Франциск зійшов з гелікоптера, Бенедикт ХVІ поспішив до нього з обіймами. Після прибуття до папської резиденції, під час молитви в каплиці, Бенедикт ХVІ запропонував Папі Франциску почесне місце, але той відмовився, кажучи: «Ми – брати», і бажав, щоб вони обидва стали навколішки поряд. Упродовж 45-ти хвилин в бібліотеці тривала їхня приватна розмова.

 

Неділя. Літургія Квітної Неділі зібрала на площі св. Петра у Ватикані велику кількість вірних з усього світу. На початку диякон зачитав уривок з Євангелія від св. Луки, який розповідає про тріумфальний в'їзд Ісуса в Єрусалим, після чого Папа освятив пальми і процесія вирушила навколо площі перед Ватиканською базилікою. До процесії приєднався і Папа Франциск. У своїй проповіді на Літургії він зосередився на трьох словах: радість, хрест і молодь. Перше пов'язане з тріумфальним в'їздом Ісуса в Єрусалим. «І ми також висловили радість, що йдемо з Ним і знаємо, що Він поруч з нами, присутній в нас і серед нас, як друг, брат, а також як Владика, тобто як яскраве світло, є орієнтиром нашого життя.» Папа закликав присутніх ніколи не бути людьми сумними, бо «християнин не може бути сумним!» Понтифік зауважив, що натовп називає Ісуса Царем і він не відмовляється. Але варто придивитись, яким Царем є Ісус? Він їде на віслюку, не має свити… «Ісус не входить у Святе Місто, щоб отримати повагу, що належить земним царям. (...) Входить, щоб отримати терновий вінець, бути побитим, отримати червону накидку, Його Царство буде предметом насмішок. Входить, щоб зійти на Голготу, несучи дерево хреста.» Саме Хрест переміг зло, наголосив Папа. Тому ми не можемо вірити дияволу, «який нам говорить: нічого не можеш зробити проти насильства, корупції, несправедливості, проти твоїх гріхів! Нам ніколи не треба звикати до зла. З Христом ми можемо перемінити себе і світ», – наголосив Папа. Святіший Отець привітав молодь, зібрану на ватиканській площі, і сказав, що саме вона вчить усіх нести радість віри і переживати віру молодим серцем.

Радимо ознайомитись:

Кольорові ватиканісти і драма лемінга

Глава УГКЦ – Папа показує себе таким, як він є насправді

Єзуїт з Парагваю: Бергольйо врятував мені життя


Джерело:    Воїни Христа Царя

25.03.2013р. Б. / Проповідь Патріарха УГКЦ в Першу неділю Великого посту

«Боже, ущедри нас і благослови нас, просвіти лице Твоє на нас і помилуй нас».

 

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь. Слава Ісусу Христу!

Високопреподобний отче-ігумене, преподобні отці, брати, дорогі в Христі брати і сестри. Ми знаходимо у Святому Письмі один дуже глибокий і цікавий символ, який представляє нам присутність нашого Бога серед людей. І цим символом є символ Божого обличчя. Коли Господь Бог учив Мойсея та Арона, як потрібно їм благословляти людей, ми про це читаємо у Книзі Чисел у 6 главі, тоді Господь Бог сказав промовити такі слова: «Нехай Господь благословить тебе і охороняє тебе! Нехай поверне своє обличчя до тебе і змилосердиться над тобою! Нехай засяє своїм обличчям над тобою і дасть тобі мир!» Отож, тут два рази згадується про Боже обличчя.

 

Боже обличчя це ніщо інше, як справді присутність Божої Особи серед своїх людей і серед свого народу до тої міри, що у старослов’янській мові слово «лице» може означати «обличчя», а може означати «особу». Коли Бог є присутній між своїми людьми, тоді людина чується впевненою, захищеною. Якщо Його обличчя сяє до людини, то тоді її життя стає радісним, сповненим життя. Пригадайте, як два дні тому небо захмарилося і довкола була темрява, сповнена снігом, і ми всі сумували. А як сонце засяяло, то начебто нове життя почалося, нові перспективи відчувалися. Як сяє Боже обличчя, тоді людина відчуває мир, себто повноту життя. Тому то ми читаємо в Псалмах про те, що коли душа людини прагне Бога, тоді людина шукає Божого обличчя. В Псалмах ми читаємо, як паломники, які йшли до Єрусалиму, щоб у храмі стати перед Божим обличчям, кажуть: «Як лань прагне до джерел водяних, так моя душа прагне живого Бога. Коли ж на кінець то я прийду і насищуся оцим Божим обличчям?» Але у Старому Завіті Боже обличчя лишалося завжди невидимим. Господь Бог сказав до Мойсея: «Ти не можеш побачити Мого лиця і лишитися живим». Тому що цей прямий досвід вічного, безконечного Бога так само змінює людину, людина уподібнюється до того Божого обличчя, яке хоче споглядати. Якщо Бог стає невидимим, тоді людина, яка бачить це лице, покидає цей видимий світ і досвідчує щось подібне, як хтось, хто знаходиться на межі життя і смерті.

 

«Боже, ущедри нас і благослови нас, просвіти лице Твоє на нас і помилуй нас». Так ми співаємо щонеділі у другому недільному антифоні, шукаючи того Божого лиця, бо ми теж з вами є подорожуючим Божим людом, який шукає Божого миру, Божого спокою і Божого благословення. Але раз і назавжди Бог-Отець звернув до нас, людей, своє лице. Більше того – засяяв на нас своїм обличчям і нас благословив у своєму Синові Єдинородному Ісусі Христі. Про Нього так і каже апостол Павло: «Він є образ невидимого Бога, печать Його істоти, у Якому спочиває уся повнота божества». У воплоченні Другої Божої Особи, Ісусі Христі невидимий Отець став видимим в обличчі людському, обличчі свого Сина. Тому то святі отці говорили, що у воплоченні Ісус Христос нам об’явив Отця, «visibilium patrum». В Ісусі ми бачимо невидимого Бога-Отця до тої міри, що на Тайній Вечері, коли Филип каже: «Учителю, покажи нам Отця і нам буде досить», — Він каже: «Так довго ти був зі Мною і не знаєш, що Я в Отці, а Отець в Мені і хто бачив Мене, той бачив Отця». Тому то пригадуєте, коли засяяло Боже обличчя волоченої Другої Божої Особи, Ісуса Христа на Таворській горі, тоді апостоли кажуть: «Добре нам тут бути». Вони відчули повноту того щастя, яке людина може отримати лише тоді, коли справді повстане перед Божим лицем. Тому апостол Павло каже, що вічне життя у небі, вічне щастя полягатиме у тому, що ми будемо споглядати Бога лицем в лице.

 

«Боже, ущедри нас і благослови нас, просвіти лице Твоє на нас і помилуй нас». Ми можемо себе спитати, чи ця благодать, ця нагода споглядати обличчя волоченого Бога Ісуса Христа і відчувати, що Бог реально є присутній своєю особою серед нас, була привілеєм не багатьох, тільки тих учнів, які були з Христом і Його бачили своїми очима, чули Його слова. Ми скажемо: «Ні». Тому що Ісус Христос захотів, щоби здатність споглядати Боже обличчя і відчувати на собі Його сяйво, ця здатність і можливість відкрилася усім нам, навіть нам, які живемо сьогодні. Ми пам’ятаємо два випадки, коли Ісус Христос начебто передає відблиск свого обличчя людям. Під час Хресної Дороги Вероніка, яка милосердиться над страждущим Христом, отримує на хустині відбиток Його обличчя. А Ісус Христос ще перед тим посилає відбиток свого лиця едейському царю Авгару для того, щоби сповнити його прагнення перебувати у Божій присутності. Ось тому то повнотою церковного передання, повнотою істинної віри є передання здатності споглядати Боже обличчя.

 

Ми сьогодні святкуємо неділю, яка називається Неділею православ’я. Це є неділя повноти християнської віри. А особливо у цей Рік віри для нас є так важливо збагнути, що повнотою того скарбу віри є ніщо інше, як реальна, повна і навіть видима присутність Божої Особи, Бога у Тройці, Отця і Сина і Святого Духа серед своїх людей. Тому то сьогодні, у цю неділю ми урочисто будемо вшановувати святі ікони. Тому що саме ікона є тим моментом, коли ми можемо з вами споглядати Боже обличчя силою благодаті Святого Духа, споглядати на Боже обличчя у людському лиці, в якому відкривається нам передсмак оцього вічного щастя і миру.

 

Справді, коли хтось знаходиться перед освяченою іконою, він відчуває, що на мене і на вас є звернене Боже обличчя. Те Боже сяйво на нас з вами спочиває і те прадавнє Архиєрейське благословення, якими Господь Бог вчив благословити людей Арона і Мойсея, сьогодні звершується на нас. Боже благословення, мир, спокій і захист є у тому, хто справді здатний відчути Божу присутність у святій іконі. Ось тому ми перед святими іконами ставимо лампади, які нам наче звіщають, що ікона – це є таїнство присутності Особи, бо через ікону зображена Особа є реально присутня тут між нами. Цей древній святий храм є сповнений святими ликами. Як ми тут відчуваємо повну, глибоку присутність Божу між нами.

 

У сьогоднішньому Євангелії ми чуємо такі слова, які каже Христос до Натанаїла: «Побачиш небеса відкриті і ангелів, які висходять і сходять на Сина Чоловічого». Свята ікона якраз і є відкритими небесами. Але ікона є для нас лише початком духовної дороги, тому що вона наче преображає, змінює очі того, хто на неї споглядає і вчить бачити невидиме. Свята ікона є наче віконцем, відкритим у вічність. І тому ми з вами, які почитаємо святі ікони, почитаємо Божу Особу, яка через них присутня і впроваджує нас у цей невидимий, небесний, Божий світ. Ми повинні навчитися бачити глибше ніж те, що є безпосередньо видиме тілесним очам. Так є важливо, щоби ті, що почитають святі ікони і розуміють, що в них є присутні святі особи, могли добачити присутність Божу у кожній людині, бо кожна людина є образом і подобою Божою. Як дивно, коли хтось почитає святі образи, їх цілує, кладе перед ними святі поклони, а потім виходить на вулицю і побачить свого брата, свою сестру, сусіда і вже більше не бачить у ній того образу, який у ній, у живій особі, залишив Творець. Тому так є важливо нам почитати Бога, присутнього у всьому сотворінні, але особливо в особі, в особі людини, яка веде нас до вічності. Один із знатних філософів ХХ століття говорив, що обличчя людини є вікном у вічність. Як важливо, щоби ми це вікно знайшли і могли у цю вічність переступити.

 

«Боже, ущедри нас і благослови нас, просвіти лице Твоє на нас і помилуй нас». Я хочу всім вам щиро побажати, вам, які розпочали цей великопосний духовний подвиг, цей шлях до Христового воскресіння, щоб ви вміло користали з цієї Божої присутності в іконах, а відтак робили крок за кроком до того Божого обличчя, яке для всіх нас приготоване у вічності. Амінь. Слава Ісусу Христу!

 

Джерело: http://headugcc.info
 
аудіо http://catholicobserver.org/audio/listen/one/61
 
Фото www.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя

25.03.2013р. Б. / Хресна Дорога в снігу

 

У п’ятницю, 22 березня, незважаючи на сніг та вітер в старовинній частині Кам'янця-Подільського пройшла уже традиційна Екуменічна Хресна Дорога. Понад дві години віруючі римо- та греко-католики, православні й протестанти несли великий дерев’яний хрест та роздумували над стражданнями Христа.

 

І вже традиційно в Хресній Дорозі разом з віруючими християнами пройшли представники міської влади. 

Єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський на початку Хресної Ходи привітав усіх присутніх і закликав до спільної молитви за всіх християн, особливо за тих, хто переживає проблеми або є далеко від Бога. Кожне стояння проводили представники різних конфесій та спільнот. Під час Хресної Дороги вірні молилися в різних намірах, але найбільше про єдність усіх християн. Хрест по черзі несли священики, сестри-монахині, чоловіки, жінки, молодь, діти та різні спільноти. 

Хід завершився біля римо-католицького храму св. Миколая і всі охочі могли поцілувати хрест. На закінчення владика Леон благословив усіх присутніх і запросив на наступну Хресну Дорогу, яка відбудеться наступного року у п'ятницю перед Вербною Неділею. 

 

 

 

Джерело:     КРЕДО

24.03.2013р. Б. / Папа у Квітну Неділю: християнин не може бути сумним

Літургія Квітної Неділі зібрала на площі св. Петра у Ватикані велику кількість вірних з усього світу. На початку диякон зачитав уривок з Євангелія від св. Луки, який розповідає про тріумфальний в'їзд Ісуса в Єрусалим, після чого Папа освятив пальми і процесія вирушила навколо площі перед Ватиканською базилікою. У ній йшли кардинали і єпископи, які співслужили Літургію зі Святішим Отцем, а також багато мирян, серед яких було багато молоді. До процесії приєднався і сам Папа Франциск.

У своїй проповіді на Літургії він зосередився на трьох словах: радість, хрест і молодь. Перше пов'язане з тріумфальним в'їздом Ісуса в Єрусалим. Папа порівняв атмосферу на ватиканській площі з тим, що відбувалося з учнями, які вітали Христа, як Царя, розстиляючи перед ним свій одяг. "І ми також прийняли Ісуса. І ми також висловили радість, що йдемо з Ним і знаємо, що Він поруч з нами, присутній в нас і серед нас, як друг, брат, а також як Владика, тобто як яскраве світло, є орієнтиром нашого життя. У цей момент спадає на думку перше слово: радість! Ніколи не будьте людьми сумними: християнин не може бути сумним! Не піддавайтеся знеохоті! Наша радість виникає не від володіння безліччю речей, але від зустрічі Особи: Ісуса, від знання, що, якщо ми з Ним, ми ніколи не самотні, навіть у важкі часи, навіть тоді, коли на дорозі життя ми стикаємося з проблемами або труднощами, які здаються непереборними, і їх так багато! Ми поруч, йдемо за Ісусом, але перш за все знаємо, що Він супроводжує нас і підтримує: в цьому наша радість, надія, яку ми повинні вносити в наш світ. Давайте будемо нести всім радість віри!", - запросив вірних Папа.

 

Святіший Отець нагадав, що Ісус входить до Єрусалима, щоб померти на хресті. "На самому початку натовп проголошує Його царем, і Він не відмовляється", "але яким царем є Ісус?", - запитав Понтифік і запросив придивитися до Того, Котрий їде верхи на віслюку, не має свити, яка йде за Ним , Його не оточує військо. "Його приймають люди смиренні, прості, – зауважив Папа. – Ісус не входить у Святе Місто, щоб отримати повагу, що належить земним царям. (...) Входить, щоб отримати терновий вінець, бути побитим, отримати червону накидку, Його Царство буде предметом насмішок. Входить, щоб зійти на Голготу, несучи дерево хреста. І тут з'являється друге слово: Хрест", - звернув увагу Папа Франциск. Ісус пішов на нього, щоб взяти на себе гріхи світу, підкреслив Понтифік. Тут він перелічив: "війни, насильство, економічні конфлікти, які б'ють в найбільш слабких, жадоба грошей, влади, корупція, розділи, злочини проти людського життя та створеного світу". Ісус прийшов також в спокутування наших гріхів, звернув увагу Папа, «відсутність любові та поваги до Бога, ближнього і всіх створінь". Саме Хрест переміг зло, наголосив Папа. Тому ми не можемо вірити дияволу, "який нам говорить: нічого не можеш зробити проти насильства, корупції, несправедливості, проти твоїх гріхів! Нам ніколи не слід звикати до зла. З Христом ми можемо перемінити самих себе і світ", - наголосив Папа. Для цього потрібно не боятися вийти з закритості в самих собі і піти до інших.

 

Святіший Отець привітав молодь, зібрану на ватиканській площі, і сказав, що саме вона вчить всіх нести радість віри і переживати віру молодим серцем. "З Христом серце ніколи не старіє!", - наголосив Папа і запросив молодь "не соромитися свого хреста", оскільки в самопожертві знаходиться справжня радість, що Бог переміг зло любов'ю. Святіший Отець пообіцяв молодим людям, що зустрінеться з ними влітку цього року на Всесвітніх днях молоді в Ріо-де-Жанейро і запросив їх добре підготуватися, щоб ця зустріч стала "символом віри для всього світу".

 

Папа Франциск звернувся з проханням до Пресвятої Діви Марії, щоб вона навчила всіх християн радості зустрічі з Христом і любові, з якої потрібно дивитися на Нього під Хрестом.

За матеріалами http://be.radiovaticana.va/

Джерело:    Воїни Христа Царя