18.05.2013р. Б. / Святий Престіл досліджує феномен «New Age»

Апостольська Столиця серйозно цікавитися явищем нових релігійних рухів. Як повідомляє Радіо Ватикану, 16 травня у Ватиканському Дому св. Марти відбулися консультації на цю тему, організовані Папською Радою з міжрелігійного діалогу. Близько 40 учасників, що представляли дикастерії Римської курії, папські університети, Конференцію єпископів Італії та вікаріат Риму, розглянули можливості для дослідження теми, яка заслуговує на увагу і роздуми, йдеться в офіційному повідомленні з нагоди зустрічі.

Стало відомо, що зараз продовжується вивчення феномена нових релігійних рухів, насамперед протестантських і "New Age", на рівні Папської Ради з міжрелігійного діалогу, Конгрегації євангелізації народів, Папських Рад зі сприяння християнській єдності та з культури.

Ватикан останніми десятиліттями систематично працював, аналізуючи новий для себе феномен, йдеться у повідомленні. З 1986 року, коли була опублікована коротка доповідь під назвою "Явище сект і нових релігійних рухів, як пастирський виклик", що стала результатом анкетування, проведеного на рівні єпископських конференцій, дикастерії Святого Престолу продовжили роботу з дослідження цього феномену.  Результатом цього стало видання антології текстів Католицької Церкви на цю тему за 1986-1994 роки. У 2003 р. вийшла книга "Ісус Христос носій Води Життя. Християнські роздуми про "New Age" під егідою Папської Ради з культури та з міжрелігійного діалогу, а 2004 року відбулися міжнародні консультації з появи того ж "New Age".

Згадана зустріч, на думку її організаторів, є ще одним кроком на шляху рефлексії, вивчення та знаходження ефективних пастирських відповідей.

Джерело:   Воїни Христа Царя

17.05.2013р. Б. / Присутність у Церкві мирянських асоціацій є знаком присутності Святого Духа

Тривають заходи, присвячені Рокові Віри, і вже наступної неділі за участю Святішого Отця відбудеться така наступна зустріч. У середу, 15 травня 2013 р., під час брифінгу у Ватиканському прес-центрі, Архиєпископ Ріно Фізікелла, голова Папської Ради сприяння новій євангелізації, представив «День церковних рухів, нових спільнот, асоціації та товариств мирян», який відбуватиметься у Ватикані з нагоди П’ятидесятниці за новим стилем.

 

«У п’ятдесяту річницю початку Другого Ватиканського Собору, щоб гідно відзначити Рік Віри, не могло забракнути зустрічі з церковними дійсностями, які є найочевиднішим плодом Собору. Ми обрали навечір’я П’ятидесятниці, щоб ще краще унаочнити те, що присутність у Церкві кожного руху, нових спільнот, мирянських асоціацій та найрізноманітніших церковних дійсностей є знаком присутності Святого Духа, Духа Воскреслого Христа, Який провадить свою Церкву в ділі євангелізації», – так Архиєпископ Фізікелла пояснив причини зустрічі, для участі в якій зголосилися вже понад 120 тисяч вірних, які представляють приблизно 150 різних церковних спільнот з усіх континентів.

 

Програма заходу відбуватиметься під гаслом «Вірую! Збільши нашу віру!» Як зазначив голова Папської Ради сприяння новій євангелізації, у вірі кожен повинен висловити своє приєднання до Христа і до Церкви, але сама віра є актом спільноти.

 

Події, приурочені цій зустрічі, розпочнуться в суботу, 18 травня, вранці. Групи прочан здійснюватимуть паломництво до гробу святого Петра у крипті Ватиканської базиліки, як це було під час попередніх заходів з нагоди Року Віри. О 15-й годині на площі Святого Петра розпочнеться чування, під час якого відбуватиметься молитва, призадума, музика та свідчення в очікуванні Святішого Отця. Коли він приєднається до молільників, буде внесено ікону Пресвятої Богородиці Спасіння римського люду, прозвучить читання Божого слова. Свідченнями про віру та нову євангелізацію поділяться ірландський письменник Джон Уотерс та пакистанський лікар Поль Батті, який очолює Альянс пакистанських меншин. Далі Папа Франциск відповість на деякі запитання присутніх.

 

Серед учасників будуть також особи з різними обмеженими фізичними можливостями, група осіб з вадами слуху, для яких здійснюватиметься сурдопереклад, група італійських парламентарів, близьких до руху «Спільність і визволення».

 

Закінченням святкувань буде урочисте Євхаристійне богослуження, яке Папа Франциск очолить 19 травня, в неділю П’ятидесятниці, на площі Святого Петра, і яке закінчиться проказуванням молитви «Царице Неба».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va

Джерело:    Воїни Христа Царя

17.05.2013р. Б. / Святий для спеціальних завдань

Коли комуністи виставили тіло Анджея Боболі як музейний експонат у Москві, швидко переконалися в ефективності Святого. Люди почали молитися перед мощами вже біля Кремля.

Уряд Кремля хотів висміяти «релігійні забобони». Тому 1922 року виставив оголене тіло потім благословенного Анджея Боболі на гігієнічні виставці. Думали, що мощі мученика-єзуїта почнуть розкладатися. – Цього не сталося. Люди почали спонтанно клякати і молитися навіть у музеї, – каже о. Александер Яциняк, засновник і куратор музею св. Анджея Боболі при святині на вул. Раковецькій.

Про те, що на виставці в Москві є мощі істинного святого, поширилося серед населення, що не забувало свого православного коріння. «Експонат» ставав щораз більш невигідним для більшовиків. Про мощі також говорив Ватикан. У травні 1924 року тіло святого Боболі, як своєрідну «плату» за допомогу під час голоду, передали Апостольській Столиці. Проте тоді комуністи зажадали, щоби тіло оминуло територію Польщі.

Відомий після смерті

Святий Анджей Боболя з 2002 року є одним з покровителів Польщі. Однак за його життя ніщо не прогнозувало, що Церква згадуватиме його в Літанії до всіх святих.

Він народився 1591 року в Стахоціні, Сяноцький Повіт, серед мальовничих пагорбів. Майбутній святий був стрімким, нетерплячим, різким. Проректор Новацкі 1628 року навіть визнав брата Андрія «нездатним до навчання в школах і перебування на посаді генерального уряду».

Його почали цінували за мужність і відданість під час небезпечних хвиль епідемії в 1625-1629 роках. Пізніше він розпочав місіонерську працю в болотистій місцевості Пінська. І ця власне місіонерська діяльність на стику двох конфесій – католицької і православної привела його до мученицької смерті.

У 1657 році його жорстоко вбили козаки. Попри різні тортури (обрізання шкіри, зняття скальпу, дірявлення щік і обрізання язика) не зрікся своєї віри. «Коли його запитали, чи є він латинський священиком, Анджей відповів: Я є католицьким священиком. У цій вірі я народився і в ній хочу померти. Моя віра істинна і веде до спасіння» – так про св. Анджея писав Папа Пій XII.

Однак його смерть, хоча і дуже жорстока, не була чимось надзвичайним в часи козацької діяльності. Єзуїти втратили в той час близько 50 монахів, а після смерті св. Анджея ще 12. Чому ж тоді о. Боболя сьогодні є одним з найбільш важливих польських святих?

– Як не дивно, за життя він був не особливо відомою постаттю. Джерела його культу треба шукати після його смерті. Він просто не давав забути про себе. Він дав чіткі знаки, робив чуда і закликав молитися. Таким є і сьогодні, – пояснює о. Яциняк.

Незвичайні мощі

Святий Анджей, ймовірно, розділив би долю інших мучеників цього періоду зі східних кордонів Речі Посполитої. – Ті єзуїти, що вижили, не могли збирати пам'ятки, які залишилися після нього, чи розвивати його культ. Вони повинні були насамперед дбати про своє виживання. Св. Анджей, отже, мусів сам про себе нагадати, – каже о. Яциняк.

Він зробив це за 45 років після смерті. Тоді з’явився керівникові Колегії єзуїтів у Пінську, який переймався майбутнім ордену. – Анджей Боболя дуже безпосередньо повідомив йому, що він не шукає допомоги там, де треба.

Він пояснив йому, що є одним з єзуїтів, яких вбили козаки, і що він піклуватиметься про єзуїтів, якщо їхній керівник відшукає його тіло, – каже куратор музею.

Коли відшукали прогнилу труну, виявилося, що тіло мученика немає жодних ознак розкладання. Відкриття спричинило, що відразу розпочався розквіт культу о. Боболі. Цікаво, що мощі майбутнього святого стали об'єктом паломництва не тільки католиків, а й православних. Святий, якого вбили заради боротьби з католицизмом, почав об'єднувати воюючі Церкви.

Вдруге мученик нагадав про себе 1819 року, коли до нього звернувся за допомогою переслідуваний царською владою домініканець о. Алоізій Коженєвскі. Він вже збирався лягати спати, коли побачив перед собою єзуїта і бачення великої війни, під час якої багато народів воювали один з одним з безпрецедентною жорстокістю. «Коли війна, яку бачиш перед собою, закінчиться миром, Польща буде відновлена і мене вважатимуть її покровителем», – пояснила постать святого. Тільки за 100 років згадали про пророцтво, яке виявилося правдою.

Ефективний захисник

Мощі мученика на початку XIX  століття помістили в Полоцьку. Так було до часу, коли 1922 року озброєні більшовики викрали їх, б’ючи, ранячи і мордуючи католиків, які захищали їх. Спрофановані мощі перевезли до Москви. З тих пір як уряд Речі Посполитої, так і Апостольської Столиці, робили дипломатичні спроби отримати важливі для Церкви мощі. Ватикан відшукав тіло 1924 року, а 1938 року Папа Пій XI проголосив мученика  святим, а його мощі передав Польщі. – До труни з тілом нового святого зібралися натовпи. На вокзали, площі та до церков приходили сотні тисяч віруючих, – розповідає о. Яциняк.

Історики вказують, що це були найбільші релігійні урочистості в міжвоєнний період. Також часто наголошують, що повернення св. Анджея було релігійною подією, яка приготувала поляків до важкого іспиту і масового мучеництва ІІ світової війни.

Попри плин років єзуїтський святий, як і раніше, дивує і згадує про себе. Список випрошених ласк і чудес за його заступництвом дуже довгий. – Це дуже ефективний святий – переконано каже о. Яциняк. Святий сам ініціює свій культ, щоби допомагати людям. У цьому сенсі продовжує пастирську місію, яку розпочав у земному житті. – Він має особливу ласку швидкого випрошування у Бога справ, про які звертаємося за його заступництвом. Однак для того, щоби він міг діяти, потрібний молитовний зв’язок з ним. Його треба просити. Якщо він може можете втрутитися, зазвичай це відбувається відразу, – каже єзуїт.

Іноді він буває різким і перекірливим – так, як і за життя. О. Яциняк відчув це, коли одного разу він старанно сканував текст про св. Анджея, але пристрій відмовився працювати. – Вистрибнуло повідомлення про якусь велику аварію. Я не зміг з цим впоратися, тому почав молитися про допомогу до св. Анджея. Реакція була негайною, сканер почав функціонувати. Коли з радості я вже забув про молитву, він попередив, бо пристрій знову зупинився. І знову молитва допомогла. – Каже о. Яциняк. – Такі ситуації зі св. Анджеєм відбуваються дуже часто.

В ефективності св. Анджея Боболі переконаний також пастир святині на вул. Раковецкій, о. Вальдемар Божишковскі. – Видно, що наш брат продовжує залучати людей до Церкви. Маємо паломників з усієї Польщі – каже він. – Я теж прошу його про допомогу в складних випадках.

Актуальне послання

За словами пастиря святилища, єзуїтський мученик є досконалим прикладом для Року Віри. – Зрештою, він свідомо віддав своє життя за неї. Так показує нам, що віра не є доповненням до повсякденного життя, але найважливішим аспектом, – говорить о. Божишковскі.

Про те, що св. Анджей Боболя залишається актуальним можна переконатися з  енцикліки Пія XII, що видана 1957 року, а саме до 300-ої річниці з дня смерті мученика-єзуїта. Папа скерував спеціальне послання до поляків, яких потім тероризував комунізм.

Папа прямо називає св. Анджея воїном Христа, який боровся до кінця на славу Божу. «Нехай, отже, поляки, наслідуючи його яскравий приклад віри, продовжують захищати свою віру від усіх небезпек, нехай стараються пристосувати звичаї до християнських норм, нехай мають у цьому тверде переконання, як у найбільшій славі батьківщини. Через невпинне наслідування непохитної сили предків досягнуть, що Польща завжди буде вірною основам християнства. На це вказує історія, свідок часу, світло істини і вчителька життя, що Бог цю роль призначив польському народові», – писав до поляків Папа Пій XII.

За матеріалами: niedziela.pl

Джерело:    Воїни Христа Царя

16.05.2013р. Б. / Папа Франциск: Христова благовість часто є незручною, але її слід звіщати з апостольською ревністю

Церква дуже потребує апостольської ревності, яка спонукає нас звіщати Ісуса. На цьому наголосив Папа Франциск під час ранкової Святої Меси, яку він очолив вранці у четвер, 16 травня 2013 р., в каплиці резиденції «Дім святої Марти». Разом з Єпископом Риму молилися працівники Папської Ради «Справедливість і мир» на чолі з кардиналом Пітером Тарксоном, Президентом, та архиєпископом Маріо Тозо, Секретарем, а також чергова група працівників Ватиканського Радіо, серед яких і з української редакції.

 

Коментуючи черговий уривок з Діянь Апостолів, Святіший Отець зазначив, що життя святого Павла було постійним змаганням, було наповнене численними випробуваннями, переслідуваннями, але він не знеохочувався, а завжди прямував вперед. «Павло занепокоює: це людина, яка своєю проповіддю, своєю працею, своєю поведінкою турбує, а це тому, що звіщає Ісуса Христа, а звіщення Ісуса Христа нашим зручностям, часто комфортним структурам, також і християнським, викликає неспокій», – зауважив Папа, додаючи: «Господь завжди бажає, щоб ми прямували вперед, вперед, і ще далі вперед... Щоб ми не шукали прихистку у спокійному житті».

 

Отож, святий Павло, проповідуючи, викликає почуття занепокоєння в слухачів, але він не відступає, тому що має в собі «це дуже християнське наставлення, яким є апостольська ревність». «Він не був людиною компромісів. Ні! Істина – вперед! Звіщення Ісуса – вперед!», – наголосив Святіший Отець, відзначивши, що не йдеться лише про темперамент, про характер, але й про те, що Сам Господь бере в цьому участь, підтримуючи і підбадьорюючи Апостола.

 

«Апостольська ревність, – вів далі проповідник, – не є ентузіазмом для того, щоб мати владу, аби щось здобути. Це щось, що випливає з середини, щось, чого Господь бажає від нас: щоб ми були християнами з апостольською ревністю». Але звідки її взяти? Вона походить «із пізнання Ісуса Христа», але не з наукового, інтелектуального пізнання, яке також є важливим, а з «цього первісного пізнання, яке походить з серця, із особистої зустрічі».

 

Ця «апостольська ревність», за словами Святішого Отця, має в собі також щось безумного, але йдеться про «духовне, здорове безумство», і святий Павло «мав оте здорове безумство». Слід просити цієї духовної апостольської ревності, і це стосується не лише місіонерів, яких є багато і які роками несуть Боже слово різним народам. Існують, однак, літеплі, салонного формату християни, які не «відчувають, що йдуть вперед», які не вміють «породжувати дітей для Церкви своїм звіщенням та апостольською ревністю». «Сьогодні можемо просити Святого Духа, щоб дав нам усім цю апостольську ревність», – сказав на завершення Папа Франциск, додаючи: «Церква цього дуже потребує! Не лише в далеких землях, у молодих Церквах, серед народів, які ще не пізнали Ісуса Христа, але також тут, у містах, потребують цього звіщення Ісуса Христа. Отож, – закликав він, – просімо в Святого Духа цієї благодаті апостольської ревності, щоб бути християнами з апостольською ревністю. І якщо ми турбуємо, то дякувати Богові. Вперед, як каже Господь святому Павлова: Бадьорися!»

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va

Джерело:    Воїни Христа Царя

16.05.2013р. Б. / Греко-католики відзначають Тиждень подружжя

Цього року вже втретє УГКЦ долучається до проведення в Україні Тижня подружжя. З цього приводу у парафіях будуть проводитись Богородичні молебні, виголошуватись проповіді на родинну тематику, тощо.

 

Тиждень подружжя – це міжнародний рух, спрямований на поширення в суспільстві сімейних цінностей. Святкування тижня в УГКЦ розпочалося із Дня матері і триватиме до 19 травня», - про це сказав у відеокоментарі о. Богдан Тимчишин, голова Комісії УГКЦ у справах родини. 

Комісія у справах родини УГКЦ розробила пропозиції щодо проведення Тижня родини в парафіях. Протягом цього часу рекомендується парафіяльним священикам та представникам прородинних організацій, а також сім’ям провести різні святкові заходи. Це, зокрема, Молебні до Пресвятої Богородиці, виголошення проповідей на родинну тематику, показ фільмів, тематичні лекції чи семінари, тобто провести такі заходи, які звертатимуть увагу вірних та громадськості на важливість подружжя і родини для Церкви і суспільства, на зміцненні традиційних сімейних цінностей. 

За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ

 КРЕДО0

15.05.2013р. Б. / 120-літній Ювілей заснування першої захорони Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Галичині

15 травня 1893 року в с. Жужель на Сокальщині в приміщенні першого монастиря Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії була заснована перша в Галичині захоронка (дитячий садок). Першою захороняркою, або ж в нашому розумінні – вихователькою цього дитячого закладу стала сестра Арсенія Анна Гордашевська, рідна сестра блаженної сестри Йосафати Гордашевської. Для того, щоб очолити цю захоронку с. Арсенія отримала відповідну педагогічну освіту та практичний курс по веденню захоронок в римо-католицьких сестер феліціянок у Жовкві. 

В цьому контексті спробуємо відповісти на ряд питань: що стало причиною заснування  захоронок в Галичині? Чому Сестри Служебниці? Яку педагогічну систему використовували сестри у веденні цих захоронок? Яким чином сестри підготовлялися професійно до провадження цих дошкільних закладів? Який був результат їх поширення?

Перші прототипи захоронок з'явилися вже наприкінці 19 ст. у Європі. По різних парафіях, як католицьких так і протестанських засновувалися виховні заклади, насамперед для бідних дітей, батьки яких працювали і зовсім не мали часу займатися вихованням своїх дітей.   Такі діти часто були залишені напризволяще, про релігійне чи  національне виховання було й годі говорити, інколи дозвілля таких залишених самих на себе дітей закінчувалися трагічними випадками. Тому, перед тогочасними педагогами постало питання про заснування дошкільних закладів, мета який: доповнити недостатнє виховання дітей у сім’ях та «виповнити прогалину, яка існує між домом і школою»[1].

Галицькі захоронки, проваджені Сестрами Служебницями базувалися на  виховному методі німецького педагога Фрідріха Фребеля. За його стараннями у 1837 р. був відкритий заклад ігор та занять для бідних дітей дошкільного віку. Саме він вперше ввів назву  для цього закладу – «дитячий садок». Фребель вважав, що дитина повинна всесторонньо розвиватися через: дидактичні ігри, працю, навчання, красу та релігію. У цих виховних закладах виховательками мали бути тільки жінки з належною освітою. Цей тип дитячих садків запропонованих Фребелем згодом почали називати «фреблівками» чи більш поширеною назвою в Галичині – захоронки,  як також педагогічні курси, які готували майбутніх  виховательок називалися - «фреблівки».

Ця педагогічна теорія дошкільного виховання швидко поширилась на території Австо-Угорської імперії та навіть Правобережній Україні.

Однією із причин заснування Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у 1892 році було ведення захоронок. Це читаємо із перших Правил інституції: «…їхнім завданням буде…засновувати захоронки для малих сільських дітей».  Також, перед сестрами як гасло стояв заклик засновників Згромадження: «Виховувати серце народу», цим серцем були діти та молодь, які часто у цьому часі були полишені і своїми батьками і самим суспільством напризволяще: "А як конечно потребує та бідна дітвора опіки в той час літніх робіт! Перейдіться тоді по селі, загляньте на кожне обійстя, до хати, то побачите, що робить, чим,  та  як бавиться наша дітвора. По придорожних ровах повно їх, брудних…А скільки шкід по садах, городах, скільки великих пожеж, скільки хоріб і каліцтв на ціле життя. І що з тої дітвори виростає?" -   такі і подібні питання ставили собі галицька  інтелігенція та греко-католицьке духовенство. Отож, бачивши невідрадний стан дітей по Галичині, засновники нового Згромадження ставили питання заснування захоронок – пріоритетним.  Була велика потреба у відкриті цих захоронок, в яких сестри могли б піклуватися про дітей, дбаючи про їх духовний, розумовий, культурний, патріотичний та фізичний розвиток., при тому виховувати їх на морально-християнських та національно свідомих громадян Української держави.

Метою навчаль-виховного процесу у захоронці Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії був всебічний розвиток дитини із врахуванням її індивідуальних та вікових особливостей.

Захоронки сестер виконували благодійну опіку над дітьми дошкільного віку від 3 до 7 років. Діти виховувались у дусі католицької педагогіки та національної свідомості. Сестри дбали про всесторонній розвиток дитини: фізичний, моральний та розумовий, діти готувалися до початкової школи.

Діти, які відвідували захоронки поділялися на вікові групи-категорії. У захоронках мовою навчання та спілкування була  лише українська. У Правилах 1907 року Сестер Служебниць написано про захоронки наступне: «У захоронці мають сестри вчити дітей молитов, катехизму, біблійної історії, рахування, діточих забав, віршиків і пісень, згідно з виробленою системою». У кожному монастирі, де діяла захоронка, сестри в своїй бібліотеці  старалися мати дитактичні матеріали та посібники педагогічного спрямування, ілюстровані матеріали, шкільні приладдя та іграшки.

Можна виділити наступні напрями виховання, які використовували Сестери Служебниці у захоронках:

• • релігійне виховання – його здійснювали через молитву, відвідування храму, катехитичні бесіди, оповідання, поезії та пісні  відповідно до Літургійного року;
• • моральне виховання – це вироблення позитивних навичок, товариських відносин з іншими, плекання моральних чеснот;
• • національне виховання – це формування національної свідомості,  патріотизму,  любові до рідної мови, пісні та традицій;
• • інтелектуально-культурне виховання – це розбудження зацікавлення дитини, її уміння мислити, заглибитись у суть предметів та явищ, плекання любові до краси, розвиток естетичних почуттів;
• •фізичне виховання – здійснювалось через активність дітей у дихальних вправах, гімнастиці, танцях, іграх, прогулянках на свіжому повітрі, через ручну працю. Особлива увага зверталася на особисту  та спільну гігієну. Сестри приймали участь в іграх разом з дітьми.

Сестри, які працювали в захоронках відбували професійний вишкіл у сфері педагогічної діяльності. Про це сестер  зобов'язували Правила: «Сестра, котра провадить захоронку, має бути до того приготовлена і вправлена». Навіть вже в новіціяті (початковій  школі духовного життя молодих сестер) приготовлялися лекції та практика старшими сестрами по веденню захоронок, очевидно тут подавалися елементарні засади провадження цими дошкільними закладами.

В тогочасній Галичині освіта підпорядковувалася світському керівному органу – Шкільній Краєвій Раді, яка вимагала провадження захоронок на засадах Фребеля. Ця ж Рада зобов’язувала всіх монахинь, які займаються педагогічною діяльністю проходити необхідні педагогічні курси, або ж здобувати грунтовну державну педагогічну освіту.

Для здобуття вищої педагогічної освіти Сестри Служебниці навчалися у Державній Захоронярській Семінарії ім. Станіслава Яховича у Львові, також навчалися в Приватній Захоронярській Семінарії ім. свящ. Йосафата, яку провадили Сестри Василіянки. Сестри Служебниці проходили педагогічні курси по веденню  захоронок у Товаристві «Українська захоронка» у Львові, а також навчались у Державній Захоронярській семінарії у Львові, деякі   брали участь у Вищому Педагогічному курсі, який відбувався у Варшаві.

Захоронки Сестер Служебниць, за словами Митрополита Андрея Шептицького, були «початком і основою морального відродження цілого села та піднесення релігійного життя цілої парохії».  Однозначно, що діти в захоронках виховувалися в дусі католицької педагогіки, сестри плекали в дітях релігійний світогляд.

Захоронки стали місцем не лише релігійного,  але й культурного виховання майбутнього церкви та народу. Захоронки Сестер Служебниць відіграли важливу роль у збереженні національної та обрядової самобутності українців, зокрема, в умовах утисків на мову, історію, культуру. Виховуючи дітей, сестри позитивно впливали і на дорослих.

До програми у захоронках входили такі виховні елементи, як: ритмічна гімнастика, спів, дихальні вправи, малювання, ручна праця, вправи володіння мовою. Сестри-виховательки ознайомлювали дітей з літерами абетки та цифрами. Великою радістю для дітей були прогулянки-екскурсії до лісу, в поле, на річку. Діти мали не лише можливість дихати свіжим повітрям, але також поширювати свій кругозір, пізнавати назви дерев, квітів, птахів, звірів та пори року. Після екскурсій наступав час для усних математичних вправ.

В особливий спосіб діти у захоронках приготовлялись до релігійних та національних свят, зокрема: Різдва, святого Миколая, День Матері, Пресвятої Євхаристії,  Тараса Шевченка.

Статистичні дані про  захоронки Сестер Служебниць: на 1938 рік сестри мали 76 захоронок, які відвідувало 4 215 дітей.  Майже при всіх домах сестер служебниць існували захоронки, які в середньому відвідували від 30 до 60 дітей. Галицькі села та міста, у яких було відкрито захоронки: Самолуски, Цигани, Ланівці, Більче Золоте, Перегінське, Крилос, Угнів, Городенка, Микуличин, Бучач, Станіславів, Делятин, Тисмениця, Надвірна. Як правило ініціаторами заснування захоронок були місцеві парохи, інколи місцева інтелігенція, наприклад у Циганах фундаторкою та опікункою захоронки була  княжна Сапіжна.

Один із прикладів занотований у Хроніці  Сестер Служебниць про відкриття захоронки у селі Новосілка (1929) Львівської архиєпархії. Ініціатором заснування захоронки у цьому селі став похилий віком управитель місцевої школи – пан Кам'янський. Він особисто написав листа до  Настоятельки  Згромадження, в якому просив приїхати в Новосілку та заснувати там захоронку,  для матеріальної підтримки  захоронки  пан Кам'янський пожертвував усі свої  заощадження.  

Церковна влада благословляла та матеріально підтримувала захоронки сестер. Духовенство УГКЦ добре усвідомлювало, що діти – це майбутнє народу, які повинні формуватися на християнських засадах. Вивчаючи тогочасні періодичні видання, бачимо, що часто заохочувалося духовенство та місцеву владу відкривати у своїх місцевостях захоронки Сестер Служебниць, інколи автори статтей навіть подавали конкретні поради про те, яким мало бути приміщення захоронки, як також про фонди для них.

Ще до сьогодні живуть люди, які в дитинстві відвідували захоронки Сестер Служебниць, і які з особливою вдячністю згадують сестер-захоронярок, які своїм життям та педагогічним хистом показали приклад, який залишився актуальним для них через ціле їхнє життя.

 

  Дипломна робота с. Єлизавети Проць, СНДМ (УКУ), Захоронки Сестер Служебниць та їх роль у національному дошкільному вихованні (1893-1939р.р.), Львів 2003.

  Атанасій Великий, ЧСВВ, Нарис історії Згромадження СС. Служебниць П.Н.Д.М., Рим 1968.

Джерела: http://edu-ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

14.05.2013р. Б. / Папа про дорогу любові та шлях егоїзму

 

Якщо хочемо по-справжньому наслідувати Ісуса, ми повинні прожити життя, як дар, призначений для того, щоб його дарувати іншим, «а не як скарб, який треба зберегти». Про це говорив Папа Франциск під час проповіді, яку він виголосив у вівторок, 14 травня, під час Меси в каплиці «Дому Святої Марти».

 

У євангельському уривкові прозвучали слова Ісуса: «Ніхто не має більшої любові, як той, хто життя своє дає». 

Згадуючи про Юду Іскаріота, Святіший Отець звернув увагу на те, що він «ніколи не розумів, що означає дар». Це бачимо, коли Магдалина намастила Ісусові ноги дорогоцінним миром, а Юда гостро її скритикував: «Це ж можна було використати для бідних». «Це, – сказав Папа Франциск, – перша згадка в Євангелії, яку я знайшов про бідність, як ідеологію. Ідеолог не знає, що таке любов, бо не вміє даруватися». Хто любить, «той віддає своє життя, як дар», натомість, егоїст «дбає про своє життя, зростає в цьому егоїзмі і стає зрадником, але завжди самотнім», в той час, як той, «хто віддає своє життя з любові, ніколи не самотній: він завжди в спільноті, в родині». 

Юда, за словами Святішого Отця, був ідолопоклонником грошей, і це ідолопоклонство «привело його до того, що він відокремився від спільноти», і в цьому полягає «трагедія ізольованого сумління». «Коли християнин починає відокремлюватися, то також ізолює своє сумління від спільного сенсу, від чуття Церкви», – зауважив Папа, додаючи, що той, хто дарує своє життя, втрачає його і віднаходить в повноті, як навчав Ісус. 

«В ці дні очікування зішестя Святого Духа, просімо: Прийди, Святий Духу, прийди і дай мені це широке серце, це серце, яке буде здатним любити зі смиренням, з лагідністю, просімо широкого серця, яке буде здатним любити», – закликав Святіший Отець. 

За матеріалами: Радіо Ватикан 

Джерело:    КРЕДО

14.05.2013р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський престіл (6.05 - 12.05)

Понеділок. У понеділок вранці Святіший Отець Франциск, уже традиційно, відправив Літургію в Домі св. Марти. Свою проповідь Папа присвятив Святому Духу, який є "Богом, Особою Божою, який дає свідчення про Ісуса Христа серед нас". Папа кілька разів закликав до молитви, завдяки якій ми в будь-який момент можемо отримати милість "плідності Великодня". Це багатство можливо сприйняти завдяки Святому Духу, – сказав Понтифік. Потім Папа наголосив, що християнищодня роблять "іспит сумління", щоб мати можливість прийняти до свого серця те, що дає Господь. http://catholicnews.org.ua/papa-frantsisk-svyatii-dukh-nash-suputnik-bez-yakogo-mi-ne-m#point

6 травня до Ватикану прибули родичі нових гвардійців та офіційні делегації зі Швейцарії. Особливим гостем був Президент Швейцарської Конфедерації Улі Маурер. Перед тим, як відбулося складення присяги, Святіший Отець прийняв новобранців та їхніх родичів у Климентинському залі Апостольського палацу. Святіший Отець склав щиру подяку за те, що «кожного дня має нагоду особисто досвідчити жертовність, професійність та любов», з якими гвардійці здійснюють своє служіння, та в контексті Року віри закликав: «Добре запам’ятайте: віра, яку Бог дав вам у день Хрищення, є найціннішим даром, який маєте! І саме в ній є також джерело вашої місії на служінні Папі та Церкві». http://catholicnews.org.ua/papa-frantsisk-vira-%E2%80%93-tse-naitsinnishii-dar-danii-bogom#point

Вранці 6 травня кардинал Держсекретар Тарчізіо Бертоне служив св. Літургію  в базиліці св. Петра. На ній були присутні Папські гвардійці. http://catholicnews.org.ua/kardinal-bertone-peredav-podyaku-papi-simyam-gvardiitsiv#point

Пізніше цього ж дня Папа  Франциск прийняв на приватній аудієнції в Апостольському палаці Ватикану Президента Швейцарії Улі Маурера. http://catholicnews.org.ua/papa-zustrivsya-z-prezidentom-shveitsariyi#point

Вівторок. Під час Літургії у вівторок вранці Понтифік вказав на те, що навіть серед випробувань, християнин ніколи не є сумним, але завжди свідчить Христову радість. Святіший Отець пригадав про те, що багато мучеників, як засвідчено, були радісними в хвилини смерті. "Коли приходять труднощі, приходять також різні спокуси. Наприклад – нарікання", – вів далі Папа Франциск, вказуючи на те, що така поведінка не відповідає поведінці того, хто наслідує Ісуса. http://catholicnews.org.ua/papa-frantsisk-dobrii-khristiyanin-ne-narikaye#point

З 3 по 7 травня у Римі відвалась пленарна зустріч Міжнародного Союзу Генеральних Настоятельок. В останній день зустрічі Папа зустрівся з її учасницями. Звертаючись до настоятельок, Святіший Отець вказав на те, що переходом від власного егоїзму до служіння Божій волі та іншим є поклоніння та служіння, "які неможна розділити, але які повинні завжди іти поруч", – сказав він, закликаючи настоятельок допомагати своїм спільнотам жити цим «переходом», чому сприяють, насамперед, «три основи» богопосвяченого життя: послух – слухання Божої волі, убожество – подолання егоїзму згідно з євангельською логікою, та чистота задля Божого Царства, що стає знаком майбутнього світу, в якому променіє Божа першість. http://catholicnews.org.ua/papa-frantsisk-zustrivsya-z-generalnimi-nastoyatelkami-zhino#point

7 травня в Вашингтоні відбулося підписання угоди між Апостольською Столицею та США про протидію відмиванню грошей і фінансуванню міжнародного тероризму. http://catholicnews.org.ua/svyatii-prestol-i-ssha-budut-spivpratsyuvati-u-finansovikh-p#point

Середа.  Вранці 8 травня, служачи Літургію в Домі св. Марти, Святіший Отець наголосив на тому, що християнин, який хоче проповідувати Євангеліє, має вести діалог з усіма, усвідомлюючи, що ніхто не володіє істиною, оскільки її дає виключно зустріч з Ісусом. Папа навів приклад апостола Павла, який знав, що проголошення Христа залежить не тільки від нього, він повинен зробити все можливе, але вирішальна роль належить тут Святому Духу. http://catholicnews.org.ua/svyatishii-otets-pro-yevangelizatsiyu-i-prozelitizm#point

"Вірую в Святого Духа, Господа Животворящого"– такою була тема загальної аудієнції з Папою Франциском. Найдетальніше Папа зупинився на тому, що Святий Дух є невичерпним джерелом Божого життя у нас». Людина всіх часів прагне життя у повноті, справедливого й доброго життя, якому не загрожує смерть. «Людина є немовби подорожнім, який, переходячи через пустелі життя, відчуває спрагу живої джерельної та свіжої води, здатної погасити глибоке прагнення світла, любові, краси і миру. Ми всі відчуваємо це прагнення! І Ісус дарує нам цю живу воду», – наголосив Папа Франциск, вказуючи на те, що нею і є Святий Дух, який походить від Отця і Якого Ісус вливає у наші серця. "Святий Дух, “жива вода”, дар Воскреслого, Який оселяється у нас всередині, очищає нас, просвітлює, оновлює, перемінює, вичиняючи учасниками самого ж життя Бога, Який є Любов’ю", – наголосив Папа. http://catholicnews.org.ua/papa-frantsisk-svyatii-dukh-vtamovuye-spragu-spovnenogo-i-do#point

Папа висловив свої співчуття сім'ям загиблих під час трагедії в передмісті Мехіко.  У телеграмі на ім'я місцевого єпископа він висловив духовну близькість всім постраждалим від цієї трагедії, а також запевнив у своїй молитві за загиблих у катастрофі. http://catholicnews.org.ua/papa-spivchuvaye-zhertvam-katastrofi-v-meksitsi#point

Четвер. 9 травня у Німеччині представили книжку, яку три роки тому видали в Аргентині. Називається вона "Хорхе Бергодбйо, Авраам Скорка про небо і зумлю".  Це серія розмов, які на телебаченні на релігійно-етичні теми вели друзі: Архиєпископ Буенос-Айреса і рабин. http://catholicnews.org.ua/papa-i-rabin-obgovoryuyut-vazhlivi-temi-na-storinkakh-knizhk#point

Нещодавно у Латеранському університеті відбулась конференція, темою якої була проблема передавання віри в сім'ї. "Передавання віри стосується насамперед молоді, – вважає генеральний секретар Синоду Єпископів Архиєпископ Нікола Етерович. – Це є завданням сім'ї. Так було завжди. Це природний і традиційний спосіб передачі віри. Який сьогодні, однак, трохи не функціонує. Позаяк багато батьків не мають достатнього рівня знань віри. Тому віра не може перейти від них до майбутніх поколінь. У такому випадку, вся спільнота Церкви повинна допомогти батькам. Я маю на увазі парафії, рухи і різні церковні ініціативи." http://catholicnews.org.ua/tserkva-maye-dopomogti-batkam-peredavati-viru-svoyim-dityam-#point

Прес-служба Ватикану повідомила, що Префекти двох Конгрегацій – Конгрегації у справах Інститутів богопосвяченого життя і спільнот апостольського життя та Конгрегації Віровчення – разом працюватимуть над оновою монашого життя, особливо тією реформою, яку з волі Святішого Отця мають провести у американських жіночих згромадженнях. http://catholicnews.org.ua/dvi-kongregatsiyi-vatikanu-pratsyuyut-nad-reformoyu-amerikan#point

Міжнародна корпорація з розподілу адресного простору інтернету (ICANN) схвалила заявку Святого Престолу на домен верхнього рівня кирилицею "католик". Папська Рада із засобів масової комунікації повідомила, що імена в цій доменній зоні не виділятимуться приватним користувачам і блогерам. У ній будуть представлені єпархії, парафії та інші офіційні структури. http://catholicnews.org.ua/svyatii-prestol-otrimav-prava-na-domennu-zonu-katolik#point

9 травня розпочався візит до Риму Глави Коптської Православної Церкви Єгипту, Його Святості Тевадроса (Теодора) ІІ, Папи Олександрії та Патріарха столиці святого Марка. http://catholicnews.org.ua/papa-frantsisk-zustrivsya-z-glavoyu-koptskoyi-pravoslavnoyi-#point

Пятниця.  10 травня на ранковій Літургії  з Папою молився о. Федеріко Ломбарді, ТІ, Директор Ватиканського Радіо, та частина працівників Папського Радіо. В поповіді Понтифік вказав на те, що послідовник Ісуса Христа – це "чоловік і жінка радості." Він підкреслив, що радість християнина не є веселістю, яка також є доброю, однак, її причиною є якісь моменти, а радість є даром Господа Бога, що має зовсім інші причини, і він заповнює людину зсередини. Далі Папа Франциск підкреслив, що неможливо запастися тією радістю і затримати її виключно для себе, не ділячись нею з ближніми. http://catholicnews.org.ua/papa-frantsisk-spravzhnya-khristiyanska-radist-ye-darom-gosp#point

Також 10 травня відбулась офіційна зустріч Глави Коптської Православної Церкви Єгипту та Вселенського Архиєрея Франциска, після якої у ватиканській каплиці Мати Відкупителя була проведена спільна молитва. http://catholicnews.org.ua/papa-frantsisk-zustrivsya-z-glavoyu-koptskoyi-pravoslavnoyi-#point

Папа Франциск співчуває у зв'язку з трагедією, що сталася в порту італійської Генуї. У телеграмі, підписаній кардиналом Держсекретарем Тарчізіо Бертоне, наголошується, що "Святіший Отець поділяє біль, які охопив все місто, і запевняє у своїх гарячих молитвах підтримки за трагічно загиблими". http://catholicnews.org.ua/papa-spivchuvaye-u-zvyazku-z-tragediyeyu-v-genuyi#point

З 9 по 12 травня у словацькій Братиславі тривала Міжнародна конференція "Св. Кирило і св. Методій та їх культурна і духовна спадщина: міст між Сходом і Заходом". З цієї нагоди Святіший Отець Франциск скерував спеціальне послання до учасників, в якому сказав, що хоче, щоб історичний аналіз діяльності св. Кирила і св. Методія сприяв новому місіонерському завзяттю, прогресу на шляху до єдності між християнами і відкриттю культурного та духовного коріння європейського континенту. http://catholicnews.org.ua/papa-vkazav-na-tsinnist-prikladu-svsv-kirila-i-metodiya#point

У пятницю Святіший Отець призначав своїх посланців на урочистості з нагоди 1150-річчя прибуття св. Кирила і св. Методія на територію сучасних Чехії та Словаччини. Святкування пройдуть у цих країнах 5 липня. Кардинал Йосіп Бозаніч, Архиєпископ загребський буде представником Папи на урочистостях в чеському Велеграді. У свою чергу, інший посланець Папи, кардинал Франц Роде, префект-емерит Конгрегації у справах інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя, прибуде на святкування в словацьку Нітру. http://catholicnews.org.ua/papa-priznachiv-poslantsiv-na-urochistosti-v-chekhiyi-ta-slo#point

Папа Франциск готує своїх читачів у "Твіттері" до торжества Зіслання Святого Духа. Упродовж кількох днів Понтифік направив два твіт-певідомлення, присвячені Третій Особі Пресвятої Трійці. "Дорогоцінний дар, який Святий Дух несе в наші серця – це глибока довіра до любові й милосердя Бога", – написав Папа 9 травня. Наступного дня було опубліковане ще одне повідомлення: "Святий Дух, дає нам новий погляд на інших – ми бачимо в них братів і сестер Ісуса, яких потрібно поважати і любити". http://catholicnews.org.ua/papa-gotuye-viruyuchikh-do-pyatidesyatnitsi#point

Субота. У Лурді з 9 по 11 травня тривала Національна зустріч "Діаконія 2013", девіз якої був "Будемо служити братству. Жити Церквою для бідних ". У посланні, скерованому Святішим Отцем до учасників зустрічі, наголошується, що відповіддю на економічну кризу, яка особливим чином торкнулася найбільш вразливих  і незахищених груп населення, повинна стати "креативна любов", якою управляє віра, далека від індивідуалістичних ідеологій, що постійно поглиблюють бідність. http://catholicnews.org.ua/papa-kreativna-lyubov-%E2%80%93-vidpovid-na-ekonomichnu-krizu#point

Неділя. У неділю, 12 травня, Святіший Отець Франциск проголосив нових святих Католицької Церкви:  мучеників Антоніо Прімальдо та співтоваришів з Отранто (Італія), преподобну Марію Ґвадалупе Ґарсія Савала з Мексики та преподобну Лауру від святої Катерини Сієнської з Колумбії. ля участі в урочистій канонізації до Ватикану прибули офіційні делегації з країн походження нових святих. Обряд канонізації розпочався Літанією до всіх святих, а згодом розпочалось Євхаристійне Богослужіння. Під час проповіді Папа Франциск запросив приглянутися до постатей новопроголошених святих у світлі прочитаних біблійних уривків. Так, в читанні з Діянь Апостолів розповідалося про святого апостола і первомученика Стефана, якого названо «сповненим Святого Духа».  Подібно, у вірі знаходили сили 800 мучеників з італійського містечка Отранто, які були вбиті за те, що не погодилися зректися Христа. Євангельський уривок представив так звану Архиєрейську молитву Ісуса, коли Він під час Тайної Вечері молився за учнів «щоб були одно». У цьому контексті Святіший Отець зазначив, що свята Лаура від святої Катерини Сієнської, місіонерка колумбійських індіанців, навчає нас ділитися вірою, нести і передавати її іншим, розпізнавати Христове обличчя в ближньому, долаючи байдужість та індивідуалізм. Щодо мексиканської святої Марії Ґвадалупе, то Папа Франциск зазначив, що вона добре розуміла, що вірність мучеників, як і щоденна вірність християнському покликанню, черпають сили із Божої любові. http://catholicnews.org.ua/svyati-%E2%80%93-priklad-dlya-nashogo-zhittya-ta-sponuka-prizadumati#point

Радимо ознайомитись:

Кому в Церкві не подобаються слова Папи Франциска? http://catholicnews.org.ua/komu-v-tserkvi-ne-podobayutsya-slova-papa-frantsiska#point

Програма Апостолької Подорожі Папи Франциска до Ріо-де-Жанейро. http://catholicnews.org.ua/programa-apostolskoyi-podorozhi-papi-frantsiska-do-rio-de-zh#point

Джерело:   Воїни Христа Царя

13.05.2013р. Б. / Глави церков закликають ВР відхилити законопроект № 2342 щодо дискримінації

КИЇВ – У Верховній Раді на вівторок, 14 травня, запланований розгляд у першому читанні законопроекту № 2342 щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні, повідомляє Інститут релігійної свободи.

 

Глави церков і релігійних організацій, просімейні організації та віруючі громадяни різних конфесій закликають парламентарів відхилити цю урядову ініціативу з метою захисту традиційних моральних цінностей та інституту сім’ї.

 

Як повідомляв ІРС, внесений  Кабінетом Міністрів законопроект вводить до законодавства України новий термін “сексуальна орієнтація”, пропонує уточнити визначення та форми дискримінаційних дій у Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та посилити відповідальність за них.

 

Урядовці зауважують, що законопроект розроблений на виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.

 

Профільний парламентський Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин підтримав даний законопроект і рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу. Співдоповідачем під час розгляду цього питання буде заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань гендерної рівності Ірина Луценко (ВО «Батьківщина»).

 

Тим не менш, Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловило низку зауважень до законопроекту № 2342. “Незрозуміло, яким чином будуть  встановлюватися факти дискримінації особи у трудових відносинах за ознакою сексуальної орієнтації. Тому необхідність прийняття запропонованих доповнень до вищезазначеного кодексу викликає значний сумнів”, – відзначається у висновку ГНЕУ.

 

З наміром Уряду надати особливий правовий захист прихильникам одностатевих відносин незгодна і релігійна спільнота України.

 

“У разі прийняття та застосування цих норм, звичайна проповідь про гріх гомосексуалізму, про Божественний задум сім’ї як союзу чоловіка і жінки, а також публічні заяви віруючих людей про протиприродність одностатевих відносин та на користь традиційних сімейних цінностей, можуть бути кваліфіковані як дискримінація у тій чи іншій формі”, – наголошується у зверненнях Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій до керівників парламентських фракцій.

 

“Відмова від традиційних сімейних цінностей та християнських моральних засад – це завелика ціна, яку Уряд пропонує сплатити українському суспільству за безвізовий режим із країнами Європейського Союзу”, – зауважив Предстоятель УПЦ КП патріарх Філарет (Денисенко) під час зустрічі членів ВРЦіРО з міжфракційним депутатським об’єднанням «За сприяння свободі сумління».

 

При цьому митрополит Володимир (Сабодан) від імені Української Православної Церкви звернувся до парламентарів із проханням “не допустити прийняття законопроекту № 2342 та посприяти у знятті його з розгляду Верховною Радою України”. Аналогічні звернення до депутатського корпусу підготувала Рада Євангельських Протестантських Церков України.

 

Водночас, Глава УГКЦ верховний архієпископ Святослав (Шевчук) підкреслив, що Всеукраїнська Рада Церков виступає за збереження в Україні традиційних моральних цінностей та підтримує ініціативу законодавчого обмеження пропаганди гомосексуалізму в інтересах захисту дітей. Відповідний законопроект № 0945 вже підтриманий попереднім складом парламенту у першому читанні та очікує остаточного рішення Верховної Ради.

 

Нагадаємо, що у Декларації «Про негативне ставлення до явища гомосексуалізму та спроб легалізації так званих одностатевих шлюбів (реєстрації одностатевих партнерств)» від 15.05.2007 року глави 19 українських конфесій заявили, що “виступають категорично проти законодавчого встановлення в Україні одностатевих шлюбів чи реєстрованих одностатевих партнерств, проти пропагування одностатевої сексуальності, оскільки шлях віддалення закону від суспільної моралі веде у прірву”.

Джерело:   Воїни Христа Царя

13.05.2013р. Б. / Папа: Чи знаємо ми Святого Духа?

 

Існує багато християн, які не знають про Святого Духа. Вони про Нього дещо чули, проте, так до кінця не знають Ким Він є насправді, зауважив під час ранкової Меси 13 травня Папа Франциск.

 

У своїй проповіді Святіший Отець зупинився над уривком з книги Діянь Апостолів, де розповідається про те, як святий апостол Павло, прибувши в Ефес, знайшов там деяких учнів Ісуса Христа і мав нагоду з ними поспілкуватись. Він запитав їх: «Чи Ви отримали Святого Духа, коли увірували»? На що ці відповіли: «Та ми й не чули, чи є Святий Дух», – оскільки вони хрестились хрещенням Йоана, а не хрещенням Ісуса. Після цієї розмови вони були охрещені також й хрещенням Господа Ісуса. 

Папа Франциск підкреслив, що подібна ситуація дуже поширена також і у наш час, адже існує багато християн, які не знають про Святого Духа. Вони про Нього дещо чули, проте, так до кінця не знають Ким Він є насправді. Простіше з Богом Отцем,... а також з Богом-Сином, натомість із Святим Духом виникає трудність. Святіший Отець наголосив, що Святий Дух є Богом, третьою Особою Пресвятої Тройці, Який, як читаємо у Святому Письмі, є Тим, Хто пригадує нам усе те, що говорив Ісус. 

Папа окремо звернув увагу зібраних на особливості Святого Духа пригадувати слова Спасителя, Його діло відкуплення людського роду, визволення кожного з нас особисто із рабства гріха до нового життя. Єпископ Риму наголосив, що християнином є той, хто пам’ятає, хто пам’ятає свою історію спасіння, пам’ятає шлях, яким разом з ним ішов Ісус Христос. 

За матеріалами: Радіо Ватикан 

Джерело:     КРЕДО

13.05.2013р. Б. / УВАГА! ПАРАФІЯЛЬНОМУ САЙТУ ЗАЛИШИЛОСЬ ЖИТИ ДО ЗАКРИТТЯ: 6 (ШІСТЬ) ДНІВ

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Любі, у Христі Ісусі, брати й сестри, взв'язку з тим, що цей "СТАРИЙ" сайт через шість днів перестане існувати (не питайте "чому?"), пропонуємо Вам скопіювати ті статті чи розділи, які Вам потрібні і, або й викачати цілий сайт програмою Teleport Pro 1,62 , щоб ви могли згодом переглядати його в "OF LINE", тобто в себе на комп'ютері.

З повагою і любов'ю р.Б. Леонід.