26.07.2014р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Субота 7 тижня після П’ятдесятниці 

Мт. 10, 37–11, 1: «Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той недостойний мене».

Ці слова можуть бути для нас дуже різкими. Чи Господь заздрісний нашій любові до когось, а тим більше до батьків? Йдеться про щось інше. Що все що ми маємо дає нам Господь.

Дуже важливо за нашими батьками, братами, сестрами, як також і хрестами побачити Господа. Саме Бог дав нам наших батьків. Кого б ми могли любити, коли б Він нам не дав їх, кого б ми могли шанувати, цінувати, коли Господь нам би не послав. Можливо, це перше нам ще легше прийняти, хоч з трудом, бо ми їх хочемо посідати. Це мої батьки. Та не забуваймо, що вони від Бога. Друге є нам трудніше. Бо цей хрест, який Бог нам дає, це також мій хрест, і це Бог мені дав.

Важливо побачити, як за нашими батьками, друзями чи будь-якими іншими цінностями, скарбами ─  Бога, так і варто побачити за тими чи іншими прикростями, хрестами – Господа. Так, як для приготування страв є спеції солодкі та гіркі, але одні й інші є важливими. Так, як для лікування хвороби є ліки солодкі та гіркі, а ті й інші потрібні. Так само в нашому житті. Все, що дає Господь, все посилає і дає зі своєї любові!

Рим. 12, 1–3 «Кажу кожному з вас: не думати понад те, що треба думати, а думати скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному»

Для нас може здаватись дивним цей вислів апостола Павла, чому потрібно думати скромно. Чому людина не може розважати і роздумувати про великі речі, великі і поважні справи? Коли апостол вказує думати скромно, значить вказує думати, наскільки ми спроможні на цей момент. Так, ми все більше можемо для себе відкривати глибинні таємниці Божого буття, пізнавати Всесвіт, пізнавати людину, самого себе, Господа, але завжди маємо задовольнятись тим розумінням, яке маємо на даний час.

Коли буде потрібно для нас і нашої користі відкривати все більше і більше, то Бог дасть нам спроможність це зробити. Тому, тішмося тими знаннями і тими розуміннями, які маємо на ту хвилю нашого життя. Коли будемо тішитись тим, то Бог буде відкривати і давати більше і більше. 

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

26.07.2014р. Б. / Молитва майбутньої матері

Достославна мати Анно, Преблагий Господь зробив тебе захисницею і заступницею всіх вагітних. Наполегливо прошу тебе, поблагослови мене і мою дитину, яку я ношу під серцем, і хай Бог обдарує її найкращими рисами. Усвідомлюючи, що вже тепер, перед пологами, я відповідаю за мою дитину, благаю про допомогу твою. Випроси для мене добродійне життя, святу молитву і благородні думки. Свята мати Анно, допомагай мені у важкі хвилини мого життя. Дай мені тоді міцне терпіння і жертовну любов до Бога. І хай незабаром моя дитина через Хрещення стане чадом Божим, а через добре виховання – вірним чадом святої Церкви Господа. Свята мати Анно, на тебе сподіваюся. Амінь.

 

З молитовника "Щоденно з Богом"

Джерело:   КРЕДО 

25.07.2014р. Б. / Православний комунізм

У державі, яка воює з Україною, набирає обертів "православний комунізм"

"Наше завдання -- поєднати православ'я і комунізм". Це не жарт. Це цитата з виступу самопроголошеного "губернатора Донбасу" Губарева.

Його біографія, серед іншого, є наочним прикладом, як на практиці реалізуються ці ідеологічні уявлення.

Свого часу Губарев був у складі організації "Російська національна єдність". Очолює її такий собі Олександр Баркашов, фото котрого на тлi свастики нескладно знайти в інтернеті. Цей діяч навіть дійшов до того, що опублікував фотографiю, де свастику нашито на... георгіївську стрічку. Видається, у голові в пана Баркашова все дивним чином так змішалося, що поєднання цих символів його не бентежить.

До речі, Губарев своєї участі в "РНЄ", у принципі, особливо й не приховував. Та й не тiльки він. В інтернеті є фото донецьких сепаратистів, на якому вони командою передають привіт Баркашову. Але коли одного їхнього поплiчника, на тілі якого була витатуйована свастика, вбили, сепаратисти пробували від нього відхреститися, намагалися переконати, що він -- нібито член “Правого сектора”. Та згодом з'ясувалося, що вбитий був засудженим, його випустили з в'язниці, він воював на боці сепаратистів.

Сьогодні стосовно найманців iз РФ, які воюють на Донбасі, російська пропаганда творить міф, що вони борються за православ'я і захист російського світу. Хто автор цих мобілізаційних концепцій, які змушують російських людей убивати громадян України?

Допомогти нам у цій непростій справі попросили професора кафедри міжнародних відносин Донецького національного університету Ігоря Тодорова та російського політолога Андрія Окару.

-- Отже, як виникли передумови для зародження такої чудернацької ідеології, що дозволяє найманцям переступати через людське життя? 

А. Окара: -- 2006 року з'явилася праця Владислава Суркова, який тоді був заступником голови адміністрації президента Росії, -- “Суверенна демократiя”. У ній обгрунтовувалося право Росії на альтернативний варіант розвитку. Мовляв, Росія не заперечує демократичних цінностей, але заперечує те, що Захід володiє монополією на ці цінності. За його словами, Росія має свій історичний шлях, так званий третій шлях. Пізніше у навколоофіційному дискурсі додалися ще й ідеї так званого просвітницького націоналізму з людським обличчям.

А за останні роки ми бачимо, що сформувався новий ідеологічний тренд, який полягає, по-перше, у поглибленні тези про третій, особливий шлях Росії та одержавленні православ'я. Тобто православ'я з ідеями “Руского мiра” дедалі більше перетворюється на державну ідеологію.

І. Тодоров: -- Одним з головних ідеологів Росії є Олександр Дугін, котрого тривало вважали підкилимним ідеологом Кремля, але останнім часом щось у нього з Путіним не склалося. Так-от ще років двадцять тому він написав підручник “Геополітика”, де заявив, що існування незалежної України рівнозначне окупації території Росії. Ще одним ідеологом можна вважати також заступника голови Державної думи Росії, керівника Ліберально-демократичної партії Росії Володимира Жириновського. Правда, назва партії з її фактичною діяльністю не має нічого спільного. Жириновський віддзеркалює реваншистські настрої, що є в російському суспільстві. А от ще один прокремлівський ідеолог, лідер руху “Суть врємєнi” Сергій Кургінян узагалі недавно приїжджав на Донбас, щоб давати інструкції бойовикам. Він навіть прямо визнав, що Росія постачає зброю на Донбас, i висловлював незадоволення діями Гіркіна-”Стрєлкова” через відступ зі Слов’янська. Варто згадати й голову Націонал-більшовицької партії Едуарда Лимонова, котрий пропагує ідеї лівого, певною мірою навіть антиолігархічного спрямування, але вони все одно збігаються з новим геополітичним баченням, яке утверджується в Росії.

-- У чому полягає суть цього бачення? 

І. Тодоров: -- Основна маса ідеологічних течій у РФ -- незалежно від їх формальних назв -- насправді є російським шовінізмом, але з різними відтінками. Основна його ідея висловлена ще в XV столітті: “Москва -- Третій Рим, а четвертому не бути”. Ось таке гіпертрофоване уявлення про своє місце у світі й проповідують російські ідеологи під тим чи іншим соусом. Вони ще й намагаються переконати всіх, що Росія -- месія, “свята Русь”, яка несе світло світовi, що потопає у гріхах. На цьому й базується штучна концепція “Руского мiра”. Теоретично це -- концепція міжнародної трансдержавної і трансконтинентальної спільноти, об'єднаної причетністю до Росії і лояльністю до російської мови та культури, яка на практиці передбачає контроль Москви над колишніми радянськими республіками. Цю ж концепцію активно пропагує й Російська Православна Церква.

-- І тому “Русь”, якої давно не існує, в устах політиків постає ще й в образі “святої”? 

-- Так, “свята Русь” -- це політичний неологізм, введений у ширвжиток нинішнім патріархом РПЦ Кирилом. Чим вона свята, якщо Росія -- це країна масового насильства, алкоголізму і жорстокостi, ніхто не зможе до ладу пояснити. Спроба використати Кремлем ідеї православ'я у власних інтересах дійшли вже до того, що голова фракції Компартії у Держдумі Геннадій Зюганов заговорив про ідеологію “православного комунізму”, мотивуючи це тим, що нібито Ісус Христос був першим комуністом, бо захищав бідних. Активно співпрацює з РПЦ і вже згаданий Кургінян. Тепер же це дике поєднання комуністичної ідеології з православ'ям намагаються насадити і на українському сході. Я бачив, як у Донецьку сепаратисти використовували поряд два прапори: Комуністичної партії України і прапор iз зображенням Ісуса Христа. І частина людей на тлi свої неосвіченості не заперечує проти цього дикого поєднання. Притiм у Росії є і певні ліберальні настрої. Однак ліберали, як Борис Нємцов, нинi покійна Валерія Новодворська чи випущений на волю Михайло Ходорковський, ніколи не були в цій державі впливовими.

А. Окара: -- Думаю, цікаво буде знати, що так званий міністр оборони "ДНР" "Стрєлков" вважає себе воїном Христовим. Навколо нього є певна кількість людей, які готові воювати у так би мовити "православній армії", один батальйон якої вже сформували.

-- Наскільки сильними є ідеї фашизму чи його новітньої версії -- "рашизму" -- в Росії загалом? 

І. Тодоров: -- Я вважаю, що завдяки гласній чи негласній підтримці влади ідеї нацизму в Росії дуже популярнi. Вони будуються на переконаннях у своїй унікальності, протиставленні себе всьому світу. І саме такий підхід є основою ідеології у Росії, не зважаючи на те, що формально нацистські організації у РФ не є чисельними. Проте принципових відмінностей між тим, чого хочуть вони і чого хоче Кремль, немає.

-- Як же тоді розуміти існування прокремлівського руху “Нашi”, що позиціонує себе як антифашистський? 

І. Тодоров: -- Комуністичні тоталітарні режими ХХ століття також називали себе антифашистськими, хоча за суттю і методами нічим не різнилися, а в дечому були гіршими від нацистської Німеччини. Бо в Радянському Союзі вбивали передусім власний народ, а не ворогів. Рух “Нашi” організований керівною верхівкою Росії. Використання ним антифашистських гасел чітко відстежується саме щодо України: “фашистська київська хунта”, “бандерівці -- фашисти” тощо. Тобто це -- кліше, яке вписується у вислів колишнього прем'єра Великобританії Вінстона Черчiлля про те, що “фашисти майбутнього будуть називати себе антифашистами”.

-- А чому все ж останнім часом той же Дугін та частина бойовиків, які перебувають в Україні, критикують Путіна? 

А. Окара: -- Річ у тому, що в Росії є частина так званих яструбів, котрі вважають, що Україну давно пора атакувати всією потугою регулярних збройних сил РФ. Однак Путін вагається між своєю прихильністю до цих ідей і острахом перед серйозними санкціями Заходу, які можуть підiрвати росiйську економіку, а отже, і його режим.

Ірина КОВАЛЕНКО, газета "Експрес"

Джерела:    Експрес

 

Воїни Христа Царя

24.07.2014р. Б. / На прощі в Крилосі молитимуться за мир в Україні

2-3 серпня відбудеться ІІІ Всеукраїнська патріарша проща до Галицької чудотворної ікони Матері Божої, покровительки Галицького краю, в с. Крилос (Давній Галич) за участю Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ. Проща проводиться під гаслом «За мир в Україні».

«Зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в Україні, закликаю всіх вірних Церкви та людей доброї волі до безперервної молитви за кращу долю для нашого народу. Прошу всіх молитися, щоб Господь подав свою мудрість нашому суспільству загалом і кожному громадянину зокрема. Молімося, щоб Він не допустив до кайданів зла, але своїм миром і мудрістю звільнив наш народ від усього того, що його поневолює, а відтак простелив йому шлях у майбутнє», – закликає Блаженніший Святослав, Патріарх УГКЦ.

Традиційно піший хід паломників до Крилоса запланований з Івано-Франківська, Калуша і Бурштина. У програмі прощі – театралізована хресна дорога, похід зі свічками до Княжої криниці, урочисте винесення для почитання чудотворної ікони Матері Божої, молитви на оздоровлення, нічні чування та відвідання Національного музею історії Давнього Галича (Митрополичих палат), повідомив ”Вікнам” о. Ігор Тузик, журналіст радіо «Дзвони».

Під час Архиєрейської Божественної Літургії відбудуться єпископські свячення преп. о. Йосафата Мощича, який призначений Єпископом-помічником Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.

Довідка. На території с. Крилос у середні віки була розташована столиця Галицько-Волинського князівства, Давній Галич. Тож невипадково в цьому селі так багато визначних пам’яток старовини, зокрема: фундаменти величного Успенського собору XII cт., спустошеної і зруйнованої Батиєвою ордою (у церкві покоїлися тлінні останки Ярослава Осмомисла); каплиця Святого Василія Великого, споруджена на цих фундаментах; церква Успіння Пресвятої Богородиці; Митрополичі палати (остання літня резиденція митрополита Андрея (Шептицького); курган-поховання знатного воїна «Галичина могила» тощо.

Однією з найважливіших серед цих пам’яток є діюча церква Успіння Пресвятої Богородиці, у якій зберігається Галицька чудотворна ікона Матері Божої з Крилоса. Церква має довгу і складну історію. Змурована у 1535 р. неподалік від фундаментів Успенського собору XII ст., вона проіснувала недовго: була повністю зруйнована під час турецько-татарської навали 1676 р. Храм було відбудовано аж через 30 років, за єпископа Йосифа (Шумлянського).

Невдовзі після того до церкви Успіння перенесли із каплиці Святого Василія Великого чудотворну ікону Пресвятої Богородиці. За народними переказами, її привезли десь всередині XII cт. до Галича із Константинополя і галицький князь Ярослав Осмомисл подарував її древньому Успенському собору. Після зруйнування собору ікона, яку знайшли неушкодженою в лісі коло Крилоса, спершу знаходилася у храмі Воздвиженського василіанського монастиря с. Сокіл, а після того як єпископ Йосиф (Шумлянський) 1707 р. проголосив її чудотворною, вона була передана до каплиці Святого Василія Великого.

Під час Першої світової війни церква Успіння зазнала значних руйнувань, проте чудотворна ікона знову залишилася неушкодженою. Після війни храм було відремонтовано, відреставровано іконостас і чудотворну ікону поміщено у вівтарі.

Прощі до Галицької чудотворної ікони відбувалися до 1960 р. Тоді Успенську церкву було закрито, вона стала експозиційною частиною Музею історії княжого Галича – філії Івано-Франківського краєзнавчого музею. А чудотворна ікона разом із іншими церковними речами знаходилася у церкві на хорах.

У 1990 р. церкву Успіння Пресвятої Богородиці повернули греко-католикам. Повернулася до храму і Крилоська чудотворна ікона. 28 серпня 2006 р. Глава УГКЦ Блаженніший Любомир (Гузар) на празник Успіння Пресвятої Богородиці коронував Галицьку чудотворну ікону Пресвятої Богородиці.

Джерела:   vikna.if.ua

 

Департамент інформації УГКЦ

 

Воїни Христа Царя

24.07.2014р. Б. / Богослови: Теологія тіла Йоана Павла ІІ не втратила своєї актуальності

Багато католиків, не лише світських, а й священиків мають хибні погляди у питаннях сім’ї. Про це заявив о. професор Меліна з Папського інституту Йоана Павла II з дослідження шлюбу і сім'ї.

 

Це пов'язано з ситуацією, яка виникла після відмови від енцикліки «Humanae Vitae». Церква не була у змозі зрозуміти багатства і новизни теології тіла, яку дав Йоан Павло II. Це парадокс, адже у світі справи, пов'язані з сексом, виходили на перший план, а між тим у Церкві ця тема не піднімалася, хоча у нас була теологія тіла, запропонована Йоаном Павлом II, в якій говорилося про це позитивним та інноваційним чином, максимально близько до людського досвіду. 

За словами глави Папського інституту, такий позитивний підхід також необхідний на Синоді Єпископів. Адже сім'я – це не проблема, але багатство, головна дорога до святості. 

Нагадаємо, у жовтні відбудеться асамблея Синоду Єпископів, присвячена питанням сім’ї. Папський інститут Йоана Павла II з дослідження шлюбу і сім'ї активно включилася у підготовку до асамблеї. Його співзасновник кардинал Карло Кафар, був першим із кардиналів, які рішуче протиставилися вимогам змінити вчення Церкви і визнати досягнення Йоана Павла II у цій галузі застарілими. 

За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:   КРЕДО 

23.07.2014р. Б. / Із Кам’янця-Подільського до Зарваниці прочани йшли чотири дні

Ще за чотири дні до початку Всеукраїнської та молодіжної прощі до Зарваниці вирушили люди з Кам’янця-Подільського. Згодом до них приєдналися парафіяни з храмів Оринина, Скали-Подільської та Лосяча і в результаті їх кількість становила біля 100 осіб. Про це повідомила прочанка Олеся Москавлюк.

Приємно зауважити й те, що парафіяни УГКЦ Скали-Подільської щороку дбають про те, аби тепло зустріти, нагодувати і поселити на нічліг прочан.  Незважаючи на несприятливі погодні умови, дощ, град, а також натерті мозолі на ногах і розтягнуті м’язи, щодня прочани долали відстань 30-40 км.

Кожен із радістю жертвував свій час, болі, втому й терпіння для Богородиці і розумів, що це лише маленька частинка порівняно з жертвою Ісуса Христа.

Джерела:   Департамент інформації УГКЦ

Воїни Христа Царя

22.07.2014р. Б. / "Наш обов’язок – вміло і правильно управляти Божими дарами",- Патріарх Святослав про Синод Єпископів (+video)

7–14 вересня 2014 року у Брюховичах, поблизу Львова, відбудеться Синод Єпископів УГКЦ на тему: «Відповідальність за Божі дари».

Як розповідає Блаженніший Святослав, Патріарх УГКЦ, про перебіг роботи Синоду, до його підготовки й організації «залученовсе церковне Тіло»,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Департамент інформації УГКЦ. Бо, за його словами, Синод своїми рішеннями впливає на життя парафій та різні ініціативи, що стосуються і мирян. Як зазначає Глава Церкви, напередодні вірним повідомляють тему, яку Синод розглядатиме, щоб і вони могли долучитися до його проведення.

Щодо теми Синоду Єпископів УГКЦ: «Відповідальність за Божі дари», то вона, на думку Блаженнішого Святослава, важлива, адже кожна людина обдарована Богом. «Наш обов’язок – вміло і правильно управлятиБожими дарами. Ми,одержуючи дар,одержуємоі відповідальність за нього. Тож повинні прозвітувати перед нашим Творцем за ці дари», – пояснює він.

Є різні види дарів: часу, здоров’я, фізичних можливостей, талантів і обдаруваньтощо. «Основна ідея відповідальності полягає в тому, що дари не дані нам як ексклюзивна власність. І тому добре управляти Божими дарами– це ділитися ними з нашими ближніми. Лише тоді вони будуть помноженні йзростатимуть», – пояснив він.

Наприкінці Блаженніший Святослав закликав молитися за успішне проведення сесії Синоду та задуматися над ефективністю управління своїми дарами.

Джерело:   КІРІОС

22.07.2014р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (14.07 – 20.07)

На Тернопільщині,з благословення владики Дмитра, Єпарха Бучацького УГКЦ, було проведено збірку на потреби українського війська. На зібрані кошти придбали бронежилети. Священики єпархії, зокрема о. Володимир Заболотний, генеральний вікарій, та о. Володимир Білінчук ці бронежилети, а також молитовники, вервиці, продукти роздали безпосередньо в руки військовим.

З 7 по 11 липня 2014 р. у Згромадженні сестер святого Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії проходила Генеральна капітула. Головував на капітулі о. Віталій Дуткевич, синкел у справах мирян та монашества Львівської архиєпархії. На капітулі було обрано нову генеральну настоятельку - с. Єлисавету Бігун.

15 липня Блаженніший Святослав, Глава Української Греко-Католицької Церкви, увів на престол Митрополита й Архиєпископа Володимира (Ковбича). Подія відбулася в Куритибі (Бразилія) в архикатедральному Соборі святого Івана Хрестителя.

16 липня Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, зустрівся з Бето Рішою, губернатором штату Парана, в рамках візиту до Бразилії.

У Тернополі презентували книгу про Патріарха Йосипа Сліпого. Презентація антології поезій під назвою «Серця живе джерело» відбулась у приміщенні фундації «Справа Патріарха Йосифа».

18 липня Секретар Синоду єпископів УГКЦ владика Богдан (Дзюрах) помолився перед Посольством Нідерландів в Києві за упокій загиблих у збитому терористами Боїнгу 777.

У п’ятницю, 18 липня, від Архикатедрального собору Тернополя до Зарваниці вирушила найчисленніша група паломників, яка за два дні подолала пішки 54 кілометри. В дорозі вірні молилися за мир в Україні та несли мощі блаженного єпископа Василя Величковського.

18 липня, о 15.00 год. у гарнізонному храмі Святих апостолів Петра і Павла Преосвященний владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівської архиєпархії, разом з настоятелем храму о. Степаном Сусом, капеланами та іншими священнослужителями, рідними, друзями, знайомими попрощалися із військовослужбовцями, що загинули під Зеленопіллям: Лущиком Віктором Федоровичем (23-03-1979 – 11-07-2014), Березою Іваном-Віталієм Володимировичем (11-09-1991 – 11-07-2014) та Голубом Юрієм Григоровичем (10-08-1991 – 11-07-2014).

Лист-співчуття Глави УГКЦ до Послів іноземних держав, у зв’язку із загибеллю їхніх громадян внаслідок терористичного акту 17 липня 2014 року.

18 липня 2014 року, минуло 70 років від дня трагічної смерті молодої Сестри Служебниці Тарсикії Ольги Мацьків.

Як боротися зі злом, піднятися з колін, подолати корупцію та змобілізуватися під час війни навчав Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, молодих учасників Всеукраїнської та молодіжної прощі до Зарваниці 19 липня на зустріч, яка відбулася на площі біля парафіяльного храму.

У ніч проти 20 липня після багатотисячного походу зі свічками в Зарваниці відбулася Панахида за героїв Небесної Сотні та воїнів, які віддали своє життя за волю і незалежність України. Молитву очолив Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ. Пастирське слово виголосив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії.

Молодіжний «Молитовний Майдан», духовно-патріотична програма, яка відбулась у Зарваниці вночі з 19 на 20 липня, на здивування самих організаторів (комісії у справах молоді Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ), зібрав більше 10 тисяч юнаків та дівчат.

У неділю, 20 липня, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк традиційно долучився до всеукраїнської Прощі до Зарваниці на Тернопільщині. Після закінчення Літургії на запрошення Глави УГКЦ Патріарха Святослава Арсеній Яценюк звернувся до зібраних прочан. «Наша країна встояла від більшовиків, Церква пережила “совєти”, і можу вас запевнити – ми вистоїмо і переможемо. З нами Бог і з нами правда», - сказав Глава Уряду. До прощі до Зарваниці долучилися Міністр культури України Євген Нищук та Радник Прем’єр-міністра України Віктор Єленський.

Стаття отця Ореста-Дмитра ВІльчинського «Ми є учасниками епічної боротьби добра і зла».

Джерело:   Воїни Христа Царя

21.07.2014р. Б. / Чудо — це не засіб вербування

  Роздуми над Словом Божим на понеділок XVI Звичайного тижня, рік ІІ

            Ісус однозначно негативно відреагував на прохання книжників і фарисеїв підтвердити свій авторитет знаком, тобто чимось видовищним, чудом. Зі схожим проханням маємо справу і в Мт 16,1-4, коли від Нього вимагають «знаку з неба». Якесь чудо, вчинене Ісусом Христом «на замовлення», зробило б Його вірогідним і полегшило би справу поширення Євангелія. Не буде перебільшенням, якщо, узагальнюючи, скажемо: перед Ісусом постійно стояла спокуса чуда. Адже Він міг запросто навернути натовпи людей одним порухом пальця. Символічно ця спокуса представлена у сцені, коли диявол вивів Ісуса на наріжник храму в Єрусалимі з дивною пропозицією кинутися вниз (пор. Мт 4,5-7). Чи ж вигляд Ісуса, якого ангели, на очах людей (а в храмі й біля нього завжди було повно паломників) спускають із неба, не мав би миттєво надати йому статусу Месії та суттєво спростити його місію? 

          Віра має випливати не так зі знаків, як із прийняття щирим серцем слова Євангелія. Єдиним знаком буде знак Йони, тобто тріумфальне воскресіння Христа. Але, крім символу воскресіння, «знак Йони» містить у собі ще інший посил: ніневітяни повірили самому слову пророка, який закликав до навернення і не супроводжував своєї проповіді ніякими чудесами. Так повірили і найближчі учні — апостоли: описи їхнього покликання не пов’язані з чудотворною діяльністю Ісуса. Знаменно, що ті ж найближчі учні запитують Ісуса про знаки (знаки другого Його приходу, пор. Мт 24, 6), — і отримують докладну відповідь! Знак, чудо — це дар з неба віруючій людині, а не засіб, який Бог використовує, щоб завербувати собі вірних. 

Джерело: КРЕДО

21.07.2014р. Б. / У Зарваниці Патріарх УГКЦ та Прем’єр-міністр України молилися за мир в Україні (ФОТО)

Проти ночі на 20 липня понад 10 тисяч молодих прочан взяли участь у «Молодіжному молитовному Майдані» на Співочому полі Зарваниці. Таке число молоді стало несподіванкою й для самих організаторів.

У Богослужінні взяли участь 16 архиєреїв УГКЦ та близько 300 священиків. Разом з священнослужителями молилися Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, міністр культури Євген Нищук, голова Тернопільської облдержадміністрації Олег Сиротюк, мер Тернополя Сергій Надал і десятки тисяч паломників з різних куточків України та з-за кордону.

Предстоятель УГКЦ вручив відзнаки (пам’ятні медалі і грамоти) духовенству та мирянам з нагоди 25-ої річниці виходу УГКЦ з підпілля, а спільно із намісником Марійського духовного центру Зарваниця кир Василієм Семенюком під оплески десятків тисяч вірних особливо вітав у Зарваниці прочан із Донецька, Харкова, Херсону, Запоріжжя, Одеси, Полтави, біженців із Слов’янська та інших східних регіонів і, як зазначив кир Василій, «з українського Криму».

Християнський портал КІРІОС, за матеріалами Прес-служби Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.

Джерело:   КІРІОС

20.07.2014р. Б. / «На Церкву сьогодні дують супротивні вітри», - Блаженніший Святослав у Зарваниці (+foto)

Про це сказав Глава УГКЦ у ніч проти 20 липня після багатотисячного походу вірних за свічками до монументу Матері Божої у місці Її об'явлення. «Ми, як християни, проповідуємо слово надії. Та рятівна, спасительна правиця протягнута до нас. Христос не тільки переведе нас через ту бурю, але Він є той, який дасть нам майбутнє».

Блаженніший Святослав підтримав вірних на дусі у нелегкий часи війни і сказав: «Буря може наробити багато лиха, але вона не триває вічно. Вічність належить тільки мирові, бо Господь є вічним нашим миром».

Аналізуючи євангельський уривком, коли Христос ішов по воді, а на зустріч Йому вирушив Петро, Глава УГКЦ сказав: «Ми зійшлися з різних сторін України для того, щоб разом молитися і просити миру і спокою для нашої соборної незалежної України. Тільки там, де є Христос, там є безпечно. Христос разом зі своїми учнями серед найбільшої небезпеки, яку вони тої хвилини пережили і можливо найбільшу науку, яку вони отримали, було те, що їхнє життя, їхнє спасіння лежить у спадаючій десниці Господній… Від віку образом Церкви був човен, який пливе по розбурханому, житейському, чорному від гріха морі. Цей човен рятує усіх, хто у ньому знаходиться, бо у ньому Христос перебуває».

Блаженніший Святослав висловив подяку Господу за 25 років свободи УГКЦ. "Коли наша Церква вийшла з підпілля, її перемога над злом була офіційно підтверджена. Багато хто сумнівався чи та Церква зможе вижити, і до всіх них Христос каже: «Чого ти сумніваєшся маловіре?» Ми сьогодні дякуємо Господу Богу за те, що Він в човні нашої Церкви разом з нами пливе нашим житейським морем. Ми дякуємо за тих духовних провідників, якими Господь наділив нашу Церкву».

Похід зі свічками розпочався біля парафіяльного храму Зарваниці, де зберігається ікона Матері Божої Зарваницької. Після Літургії, яку очолив владика Йосафат Говера, екзарх Луцький, вірні центральною вулицею села несли свічки та у супроводі оркестру співали пісню “Із Києва міста”. Відтак на чудотворному місці вдарили дзвони, а прочани наблизились до монументу, де Глава УГКЦ спільно з єпископами та священиками розпочав Молебень до Матері Божої.

 

о. Олег Харишин,
керівник прес-служби архиєпархїі

Джерела:   прес-служба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії

Воїни Христа Царя