08.09.2012р. Б. / Бенедикт XVI: Марія - приклад і опора Церкви

8 вересня Бенедикт XVI зустрівся з учасниками XXIII Міжнародного маріологічного конгресу, який проходить 4-9 вересня в Римі. Папа зазначив, що тема форуму "маріологія починаючи від II Ватиканського Собору", є дуже своєчасною, адже саме зараз Церква відзначає 50-річчя цієї великої події. Святіший Отець розповів, що розважання над вірою Діви Марії в цьому контексті є дуже актуальним, бо II Ватиканський Собор відкрився саме 11 жовтня - в той самий день, коли в далекому 431 р., під час Ефеського Собору, Пресвята Діва Марія була названа титулом "Theotokos" - Матір Божа.

 

Крім того, Папа нагадав, що в цьому році, також 11 жовтня, в Церкві розпочнеться Рік віри, про який він оголосив своїм спеціальним документом "Porta fidei", в якому Діву Марію представив як приклад віри. Нарешті, Папа нагадав, що сьогодні, Церква святкує літургійний  спогад Різдва Пресвятої Діви Марії.

 

Бенедикт XVI розповів, що будучи молодим богословом, в якості експерта брав участь у роботах II Ватиканського Собору і мав можливість познайомитися з різними підходами до вивчення ролі Діви Марії в історії спасіння. Він зазначив, що в той час існувала група Отців Собору, яка наполягала на тому, щоб Марії був присвячений особливий розділ в догматичній  конституції про Церкву "Lumen gentium". Однак існувала й інша група, яка наполягала на створенні окремого документа присвяченого Богоматері. Папа розповів, що в результаті голосування, яке прийшло 29 жовтня 1963, перевага була віддана першій пропозиції і таким чином Марія була "включена в основні таємниці християнської віри". "Марія, віра якої була відзначена особливим чином, була представлена в таємниці любові і єдності зі Святою Трійцею; її співпраця з Божим планом спасіння і посередництво з Христом було чітко  підкреслено. Таким чином, вона стала прикладом і опорою Церкви, яка в ній розпізнає саму себе, власне покликання та місію ", - сказав Папа.

 

За словами Святішого Отця текст Собору не розкриває всіх тем пов'язаних з Дівою Марією, але є точкою опори для подальших роздумів у богословській, духовній та душпастирській сферах  - до цього він закликав учасників маріологічного конгресу, щоб віра Марії супроводжувала віруючих в їх діяльності і житті згідно з покликанням дітей Божих.

За матеріалами be.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

08.09.2012р. Б. / Різдво Пресвятої Діви Марії (РКЦ)

 Римо-катол.: 8 вересня (свято)

Одне з досить пізніх свят у християнстві – його стали офіційно відзначати з VIII ст. Певно, Церква довго противилася офіційному визнанню даних, яких немає безпосередньо у Святому Письмі. Про батьків Пріснодіви Марії, Її народження, роки дитинства та інші милі серцю подробиці ми маємо інформацію тільки з передання, тісно пов’язаного з апокрифами різних часів.

 

Серед них варто назвати «Протоєвангеліє Якова», «Євангеліє псевдо-Матея», «Євангеліє Різдва Марії», «Арабське Євангеліє про молоді роки Христа», «Історію Йосифа-теслі» та «Книгу про Відхід Марії». Найбільший вплив на традицію мало «Протоєвангеліє Якова». Воно постало близько 150 р.н.е., а отже, за часом близьке до Євангелія від св.Йоана.

 

Свято Народження Пресвятої Діви Марії має, швидше за все, сирійське походження. Після Ефеського Собору християни активно поширювали та розвивали культ Пріснодіви. На Сході відзначення Різдва Богородиці постало раніше, ніж на Заході, де встановлення цього свята 688 року приписується Папі Сергієві. У Римі в день свята вірні громадилися в храмі св.Адріана, переробленому з колишньої зали римського сенату, і йшли процесією до базиліки Санта Марія Маджоре.

 

Свято тривалий час залишалося на рівні помічних відзначень. Аж на Ліонському Соборі (1245) Папа Інокентій IV зробив октаву свята обов’язковою для всієї Римської Церкви. Ще пізніше, за Папи Григорія (1370-1378) було встановлено вігілію – навечір’я – для цього свята і створено свій офіцій (літургійні читання).

 

В Італії та деяких латиноамериканських країнах існує культ Марії-Дитини. В Італії навіть є санктуарії, де вшановується як чудотворні статуетки та образи Марії – Немовляти в колисці. До них, зокрема, належать Madonna Bambina у Форно Канавезе, Madonna Bambina у міланській катедрі – найпрекраснішому храмі на честь Народження Пресвятої Богородиці; Madonna Bambina у каплиці генерального дому Сестер Милосердя. Матір Божа – Дитятко є Покровителькою цього згромадження. Ще один санктуарій «Мадонни-Дитяти» знаходиться у Меркателло, там образ Богородиці-дівчинки намалювала св.Вероніка Джуліані (†1727).

 

Згідно з переданням, Діва Марія народилася в домі Йоакима й Анни, який стояв у західній частині Єрусалима. Нині це територія Мусульманського кварталу Старого міста, поблизу Левових воріт. Більш точні вказівки на місце різняться у католиків і православних (втім, і ті, й ті поставили на місцях імовірного народження Діви святині, названі ім’ям Її матері – Анни). На «православному» місці стоїть монастир св.Анни з церквою Різдва Богородиці на першому поверсі, а під будівлею монастиря збереглася печера, яку вважають частиною будинку Йоакима й Анни. Католики вважають, що дім батьків Пріснодіви стояв метрів на 70 далі, безпосередньо біля Вифезди. Там постала базиліка св.Анни, в крипті якої також є давні підземні приміщення.

 

Сьогоднішнє свято нагадує нам, що Матір Божа була звичайною людиною, мала своїх батьків і день народження. І хоч Вона була збережена Божою волею від первородного гріха, та саме Її життя було по-людськи звичайним. І тільки сповнене віри «нехай станеться», сказане Нею ангелові, зробило Її тією, яку «славитимуть усіх покоління».

Джерела: CREDO

Воїни Христа Царя

07.09.2012р. Б. / УГКЦ ефективно бореться з алкогольною залежністю у суспільстві

Пошесть алкогольної залежності завдає ударів по практично кожній українській родині. Україна займає перше місце в світі за кількістю випадків алкоголізму серед  молоді, кожен четвертий залежний – жіночої статі. Держава та різноманітні громадські організації роблять спроби з цим боротись, але часто результати стають тимчасовими, а методи виявляються неефективними.

Українська Греко-Католицька Церква ж вміла ефективно допомагати жертвам алкоголю ще у минулі століття, а після виходу з підпілля активно відновила це соціальне служіння для допомоги ближньому. З 2006 року спеціально створену для цього підкомісію УГКЦ «За тверезість життя» очолював о. д-р. Андрій Логін, який з 2012 року призначений головою Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я.

У своїй першій енцикліці «Бог є любов» (Deus caritas est) Папа Бенедикт XVI зазначив, що «…основне завдання Церкви – діяльна і добре організована любов до ближнього» (див. п.21). Про те, яким чином Церква реалізовує це своє завдання, як дивиться на проблему алкогольної залежності, як організована її праця в цій сфері, куди звертатись за допомогою, що ще планує зробити для зцілення українського суспільства душпастирство охорони здоров’я та багато іншого «Католицькому Оглядачеві» розповів досвідчений борець за чесноту тверезості та невтомний працівник задля любові до ближнього о. Андрій Логін.

 

 

 

Нагадаємо, що Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я звернулася до вірних із закликом до спільної молитви за жертв узалежнень в Україні. З цього приводу у понеділок, 10 вересня о 14.00 відбудеться прес-конференція у конференц-залі Львівської архиєпархії

Джерело:   Воїни Христа Царя

06.09.2012р. Б. / Бенедикт ХVI привітав учасників екуменічної зустрічі в Бозе

5 вересня Бенедикт ХVI привітав учасників ХХ Міжнародної екуменічної конференції про православну духовність, яка почалася в монастирі в Бозе, на півночі Італії, на тему: "Людина захисник створіння".

 

Святіший Отець побажав, щоб час спільних і братніх роздумів сприяв кращому знайомству і діленню вірою, між представниками християнських конфесій, які беруть участь у форумі. Папа висловив надію, що зустріч в Бозе зміцнить і наповнить новою силою спільну діяльність християн в справі захисту навколишнього середовища, Божого дару.

 

Екуменічна зустріч в Бозе проходить 5-8 вересня. У ній беруть участь представники Католицької Церкви, Православної та Англіканської Церкви, а також різних протестантських спільнот.

За матеріалами be.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

05.09.2012р. Б. / «Європейський огляд»: Церква в Європі - загальна перспектива

У Біблії описується стародавня історія будівництва Вавилонської вежі. Люди, працюючи разом, були впевнені, що знаходяться на шляху до щастя, до досягнення неба. Вони не помітили, що щось іде не так, що хоч і працювали разом - будували один проти одного. В той час, коли думали стати як Бог, не помітили небезпеки перестати бути схожими навіть на людей. Вони втратили фундаментальний елемент, що характеризує людську особистість: здатність комунікації між собою, здатність взаєморозуміння і спільної діяльності для спільного добра.

 

Економічна криза вразила Європу. Її причини не є виключно європейськими чи економічними. Вони мають різне походження: криза банківської системи в США, динамічний розвиток Азії, наслідки все більшого безробіття серед молоді, брак відповідної освітньої системи суспільним і культурним потребам, труднощі в політиці передачі життя, демографічна криза в контексті все більшого напливу в Європу людей з інших континентів, громадські та культурні наслідки діяльності різних ідеологій і систем лобіювання, які концентруються на "особисті права" не думаючи про співтовариство, про майбутнє суспільства і т.д.

 

Сучасний розвиток є поліцентричним. Його головні герої і причини розвитку, як і недорозвинення є різнорідними. Глобалізація суспільства нас зближує, але не робить братами. Збільшується світове багатство, яке вважається глобальним, але зростають нерівності. Штучні ідеології дають спрощене бачення дійсності, в той час, як необхідно уважно аналізувати значення людських причин цих проблем. Систематичне збільшення нерівностей між суспільними групами в одній державі або серед людей різних країн не тільки знищує суспільні зв'язки, але викликає "ерозію" суспільного капіталу, цілого спектру довірливих стосунків, поваги до правил, необхідних кожному громадянському суспільству. Суспільне питання сьогодні стало питанням антропологічним. Штучне запліднення, дослідження над ембріонами, можливості клонування людей, а також численні можливості, які дають нові технології, створюють нові сценарії. Їх необхідно розглядати через призму етичного вибору, кроків до цивілізації життя або цивілізації смерті.

 

Ослаблена цивілізовано і культурно, збагачена людьми з інших континентів, культур і релігій, Європа робить кроки вирішальні для свого майбутнього. Вже в 1997 р., після зустрічі семи президентів європейських країн з Іваном Павлом II у Гнєзно, президент Німеччини Роман Герцог говорив: "зміни відбуваються швидко і навіть стає важко повірити, що через 25 років Європа залишиться окремим континентом, чи може стане лише доповненням американських ЗМІ або азіатської промисловості ". "Все залежить від того, чи зуміє Європа відшукати власну динаміку, яку протягом століть черпала з християнства", - сказав політик.

 

Бенедикт XVI зазначав: "в полікультурному світі, в якому ми всі живемо, видно, що якщо б європейська культура не мала трансцендентного і релігійного виміру, не була б в змозі встановлювати діалог з іншими культурами, так як всі мають трансцендентний і релігійний вимір, будучи вираженням людської природи. У цій ситуації завданням і місією Європи є побудова діалогу, з'єднання віри й сучасного раціонального світогляду в одне антропологічне бачення, яке створить повний образ людини і завдяки якому всі культури зможуть порозумітись ".

о. Анджей Капровскі, програмний директор Ватиканського радіо

Джерело:   Воїни Христа Царя

05.09.2012р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (27.08. –02.09.)

Вівторок. Через кардинала Тарчізіо Бертоне, Державного Секретаря Ватикану, Папа Бенедикт ХVІ висловив глибоке співчуття у зв’язку з численними людськими жертвами та суттєвою матеріальною шкодою внаслідок вибуху на нафтопереробному заводі поблизу міста Амуай у Венесуелі, що стався вранці 25 серпня.

 

Середа. У середу, 29 серпня,на загальній аудієнції Святіший Отець говорив про Івана Хрестителя, усікновення голови якого Римо-Католицька Церква згадувала того дня. Папа наголосив на тому, що основою життя Предтечі, його силою та наснагою було постійне і глибоке спілкування з Богом. «Дорогі брати й сестри, – сказав Бенедикт XVI, – відзначення мученицької смерті святого Івана Хрестителя пригадує також і нам, християнам цих часів, що з Христовою любов’ю, з його словом, з Істиною не можна вступати в компроміси. Істина є істиною. Християнське життя вимагає, так би мовити, “мучеництва” щоденної вірності Євангелію, тобто, відваги дозволити на те, щоб Христос зростав у нас, щоб Христос керував нашими думками та ділами. Це може статися в нашому житті лише за умови міцних стосунків з Богом, – додав Папа. – Молитва не є втраченим часом. Вона не означає викрадати час, призначений на діяльність, в тому числі й апостольську, вона є якраз протилежним цьому: лише якщо зуміємо вести життя вірної, постійної та довірливої молитви, то Сам Бог дасть нам здатність та сили до щасливого та спокійного життя, щоб долати труднощі та відважно свідчити про Нього».

 

Цього дня у загальній аудієнції взяли участь кілька тисяч міністрантів з Франції. Наприкінці звичної у середу зустрічі з паломниками, Бенедикт XVI присвятив для французьких підлітків окреме привітання, закликаючи юнаків звіщати іншим радість, що випливає з Божої присутності.

 

У середу близько 50-ти гостей прибули до Апостольської Нунціатури в Києві, щоб попрощатися з Першим Секретарем Апостольської Нунціатури – Монсеньором Вечеславом Туміром, який після трьох років праці в Україні отримав призначення до столиці Куби. Серед гостей були присутні Єпископи Римсько-Католицької Церкви в Україні Владика Станіслав Широкорадюк та Владика Віталій Скомаровський, а також Єпископи Української Греко-Католицької Церкви Богдан Дзюрах та Йосип Мілян, та Владика Олександр Драбинко з Української Православної Церкви, численні священики і ченці, сестри-монахині, миряни та представники дипломатичного корпусу в Україні.

 

29 серпня в Казахстані пройшла Міжнародна конференція з питань атомного роззброєння. У ній взяли участь представники 150 країн світу, які підкреслили необхідність ратифікації трактату про скорочення атомних арсеналів. Серед учасників форуму був також Апостольський нунцій в Казахстані, архиєпископ Мігель Маурі Буендіа. В інтерв'ю радіо Ватикан єрарх назвав Казахстан країною, яка може бути прикладом для інших в справі атомного роззброєння.

 

Четвер. 30 серпня в Кастель Гандольфо почали прибувати члени «Кола учнів професора Ратцінґера», об'єднання колишніх студентів Бенедикта XVI, яке сформувалося, коли Папа викладав в Регенсбургському університеті. Зустріч, яка пройде за зачиненими дверима, в цьому році буде присвячена темі екуменізму, а зокрема відносинам між католиками, лютеранами і англіканами. Відправною точкою для дискусії буде книга кардинала Вальтера Каспера, колишнього голови Папської ради сприяння християнській єдності.

 

П’ятниця. Папа Бенедикт XVI надіслав телеграму-співчуття на ім’я кардинала Анджело Сколи, Архиєпископа Мілану, з приводу відходу до вічності вислуженого Міланського архиєпископа Мартіні, серце якого перестало битися у п’ятницю, 31 серпня 2012 р.

 

Субота. у розмові з журналістами кардинал Держсекретар Тарчізіо Бертоне зазначив, що «Європейський Союз потребує більшої солідарності». Говорячи про кризу, яку переживає Старий континент, а також його деякі особливо слабкі регіони, єрарх підкреслив, що їх не можна залишати на самоті з сучасними проблемами. Між країнами Євросоюзу повинен панувати не егоїзм, але солідарність, підкреслив єрарх.

 

Неділя. У неділю, 2 серпня, перед проказуванням молитви «Ангел Господній» Святіший Отець Бенедикт XVI свою катехизу присвятив темі Божого закону, що був фундаментальним елементом єврейської релігії, але є таким також і для християнства, знаходячи своє сповнення у любові. Папа зауважив, що у Біблії не знаходимо бачення закону, як тягаря, обмежень, але як найцінніший Божий дар, свідчення його батьківської любові, його бажання бути Союзником свого народу. Проте, прибувши до обітованої землі, Божий народ починає шукати свою безпеку та свою радість, в чомусь, що вже більше не є Господнім словом: у матеріальних речах, у владі, в інших «божествах», що так насправді є лише порожніми ідолами. «Таким чином, – додав Понтифік, – релігія втрачає свій автентичний сенс, яким є жити в слуханні Бога, щоб чинити Його волю, яка є істиною про наше буття, а тому жити добре, у справжній свободі, та зводиться до здійснення другорядних звичаїв, які задовольняють, радше, людську потребу почуватися з Богом в розрахунку». На завершення Бенедикт XVI також пригадав, що й апостол Яків у своєму Посланні перестерігає перед небезпекою фальшивої релігійності. Він пише християнам: «Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи».

 

У неділю, 2 вересня, Бенедикт XVI головував у ранковій Літургії в осередку Маріаполі в Кастель Гандольфо в межах традиційного літнього семінару колишніх учнів нинішнього Папи (Йозефа Ратцінгера). Цього року він триватиме з 30 серпня по 3 вересня під заголовком «Підсумки і екуменічні питання в діалозі з лютеранством і англіканством». Бенедикт XVI завжди був переконаний, що у взаєминах з лютеранами необхідно очистити пам'ять – сказав голова асоціації колишніх учнів Святішого Отця, німецький сальваторіанець, о. Стефан Хорн. Він підсумував цьогорічну теологічну зустріч «Ratzinger Schülerkreis».

 

Пропонуємо вам ознайомитись зі статистичними даними діяльності Апостольської Столиці.

 

Пропонуємо до вашої уваги відповіді Святішого Отця на питання, які йому поставили у Мілані на Всесвітній зустрічі сімей, а також переглянути відео, у якому владика Венедикт (Алексійчук) детально пояснює про роль та участь у житті Церкви розлучених і поновновінчаних осіб (що також було одним із питань до Понтифіка).

Джерело:   Воїни Христа Царя

04.09.2012р. Б. / Про духовну освіту та священицький вишкіл - тема нового номера Католицького вісника

У посланні Pastoresdabovobis Йоан Павло ІІ називає семінарію місцем і часом. Конкретним місцем, в якому збираються кандидати до священства, таким чином стаючи спільнотою та часом для розпізнання свого покликання і формації, щоби все життя віддати Богові і людям. Про те, як саме це відбувається, розповість ректор Київської Трьохсвятительської семінарії о. Петро Жук, а також випускник і викладач Ужгородської богословської Академії блаженногоТеодора Ромжі – отець Андрій Долинич.

 

Виявляється, семінарія – не єдина форма вишколу кандидатів до священства. Як історичній, так і сучасній Церкві відомі й інші способи формації. Які? Про це читачі дізнаються з інтерв’ю директора Інституту св. Томи Аквінського, домініканця, отця Войчеха Сурувки.

 

Під час вирішення певних питань стосовно релігійної свободи, часом входять у конфлікт норми канонічного та світського права. Так сталося в Ірландії, де один із проектів світського закону приписує католицьким священикам порушувати таємницю сповіді. Деталі на сторінках рубрики: Апостольські палаци

 

Сестри Святої Терези святкують 75-ччя свого існування та 20-ття свого служіння Христу та Церкві в Україні. Про початок існування згромадження та непросте служіння любові, що його сестри несуть в Україні, читайте у рубриці Церква в Україні.

 

Сестра-урсулянка Марта Рик, яка померла 20 липня цього року, залишила по собі багато спогадів, а ще й чимало духовних дітей. Серед них миряни, богопосвячені особи та священики. Про життя сестри та її тиху і лагідну участь в житті кожного, хто її знав, читайте на сторінках рубрики Церква в Україні.

 

В рубриці Credoсвятий Фома Аквінський роз’яснює, яким чином гріх впливає на життя та стан людини. Рубрика Моя історія розповість про римо-католицьку парафію в Ярмолинцях, а рубрика Батьки і діти запропонує повчальну історію про святого Апостола Петра, а також схему візерунка для вишивання вівтарного покривала.

 

Також у свіжому номері "КВ" ви знайдете коментарі до літургійних читань і літургійний календар.

 

Заохочуємо не шкодувати часу й грошей на новини з життя Церкви та інформацію задля свідомого формування своєї віри.

 

Приємного читання!

 

***

 

"КВ" – двотижневик католиків України, до 2008 р. відомий як "Парафіяльна Газета". Кожен його номер – мов маленька енциклопедія, призначена збагатити життя Церкви в Україні та кожного українського католика зокрема. Тут є і свіжі новини з життя Церкви в Україні та світі, сучасні катехитичні матеріали, католицький погляд на культуру, суспільство та історію… Батьки та діти також знайдуть у часопису багато цікавого для свого зростання у вірі.

Запитуйте "КВ" у своїх парафіяльних кіосках або шукайте в каталозі на 2012 р. у будь-якому відділенні "Укрпошти".

Передплатний індекс – 01101, тел. редакції в Києві – (044) 503 30 22.


Джерело:  Воїни Христа Царя

03.09.2012р. Б. / «Йога не є шляхом до Бога»

Катехизуючи дітей, треба водночас проводити катехизацію їх батьків, оскільки саме в домашньому середовищі зароджується і зростає віра, – про це говорив польським катехитам і священикам архиєпископ Едвард Озоровскі. 

 

Митрополит Білостоку пояснив, що певне послаблення віри, яке можна спостерігати в сучасному суспільстві, виникає частково через те, що покоління теперішніх батьків не проходило катехизацію в школі і тому сьогодні не бачать потреби систематично навчати своїх дітей релігії. 

На конференції для катехитів виступив також священик Сергіуш Ожешко, котрий мав доповідь на тему «Йога не є шляхом до Бога». Він говорив про сучасні духовні загрози, пов’язані з культами, що походять з Далекого Сходу: буддизмом і індуїзмом. Вказуючи на основу їх філософії, отець розповів в чому полягає віра в реінкарнацію і переселення душ. Доповідач також співставив розуміння людства, божества, природи, всемогутності і спасіння у християнстві та в навчанні східних гуру. 

Отець Ожешко розповів також про негативний досвід свого перебування в одній із спільнот «крішнаїтів», яка пропагує релігійний синкретизм, що додає до індуїстичного вірування елементи християнського об’явлення. Він закликав катехитів бути уважними до тривожних явищ, які можуть свідчити про зацікавлення чи захоплення зі сторони молоді філософією Сходу. «Не достатньо просто сказати, що щось є злом. Вам потрібно здобути фахові і основні знання, щоб могти відстежити зло. Ви повинні не лише навчати, але й обороняти ту молодь», – говорив священик. 

На завершення зустрічі Архиєпископ Едвард Озоровскі підкреслив, що серед сучасних духовних небезпек найгіршими видаються явища лібералізму та індивідуалізму. Нагадуючи про Рік Віри, що розпочнеться вже в жовтні, ієрарх вказав на його мету: «оживити віру там, де вона вмерла, і впровадити її у тих сферах, в яких вона зникла».

За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:    КРЕДО

02.09.2012р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм

Тринадцята неділя по Зісл. Святого Духа -- Мт. 21, 33-42

(Св. прор. Самуїла: "Говори, Господи, слуга твій слухає!")

"Кожний парох має кожної неділі й у свята навчати всіх парафіян одну годину катехизму. Від тих, що не знають своїх релігійних обов'язків, годі чекати виконання їх. Навчання катехизму важливіше й корисніше від звичайної проповіді." - Св. Папа Пій Х

 Для збереження релігії, добра та безпеки всіх націй Церква мусить мати якнайбільшу вільність і не може бути обмежена жодною іншою владою." - Св. Папа Пій Х

«Послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні» Мт. 21, 33-42

Бачимо, що чоловік, який має виноградник і все приготовив, щоб з того виноградника отримувати вино, винаймає його іншим особам. І опісля, коли приходить час винозбору, очікує, щоб вони йому принесли плоди. Ці особи дуже жорстоко ставляться до слуг, яких господар посилає: одних б’ють, інших вбивають, а ще інших каменують. Урешті-решт вони вбивають сина, якого він послав.

Ми усвідомлюємо, що наше життя дане нам Богом, «винайняте» нам Богом, щоб ми його правильно використовували. Якщо б ми не мали життя, то все інше не мало б якоїсь цінності чи вартості. Лише в контексті нашого життя можемо мати якісь цінності чи вартості. Тому маємо розуміти, що коли Бог подарував нам життя, то Він очікує, щоб ми правильно його використовували і приносили Йому плоди в тих чи інших життєвих станах. Для цього маємо усвідомити, що наше життя дав, позичив, краще сказати, вручив нам Бог. Маємо бути свідомі того, що воно остаточно не є нашою власністю, що лише використовуємо його і що колись предстанемо перед Богом, щоб принести плоди.

Це подібно до того, коли хтось має скарб, гроші й старається найкраще вкласти їх, щоб справа приносила прибуток: або в якийсь банк або в бізнес. Так і наше життя – це величезний скарб. І питання в тому: куди ми його вкладаємо? А ми неминуче кудись вкладаємо. Якщо ми вкладаємо його правильно, то потім у вічності будемо мати відсотки з цього, прибутки.

+ Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя