01.12.2012р. Б. / Бенедикт XVI: проблема французького католицтва - незнання змісту віри

До щирих зусиль з нової євангелізації закликав 30 листопада Бенедикт XVI групу французьких єрархів, що знаходяться у Ватикані з візитом "Ad limina apostolorum".

 

На його думку, проблемою французького католицтва є незнання сучасними віруючими змісту віри, яке носить подвійний характер: незнання особистості Ісуса Христа і незнання величі його вчення. Це явище приводить "нове покоління до нездатності зрозуміти історію і відчувати себе нащадками християнської традиції", зазначив Папа. Він нагадав, що саме ділення  вірою стоїть в центрі особливого року, який почався в Церкві і отримав назву «Року віри".

 

Святіший Отець назвав "обнадійливими" активність мирян у житті Церкви у Франції. "Миряни, разом з єпископами та священиками, є героями життя Церкви та її місії євангелізації", - зазначив Бенедикт XVI. За його словами, "вірні миряни є представниками  світу в Церкві і в той же час представниками Церкви у світі".

 

Папа дуже стурбований зниженням кількості священичих і монаших покликань у Франції. Він запропонував французьким єрархам мобілізувати всі доступні засоби, щоб "молоді люди могли почути голос Господа". А оскільки, сім'я є місцем нових покликань, Святіший Отець звернув увагу єпископів на необхідність її підтримки. Крім того, в процесі освіти, особливо в католицьких навчальних закладах, молодь повинна отримувати не тільки знання, але "засвоювати людські та християнські цінності, прагнути до пошуку і любові до істини і краси".

 

Папа завершив своє звернення вдячністю французьким єрархам за їх віддану працю в нелегких умовах секулярного  суспільства.

За матеріалами: http://be.radiovaticana.va/

Джерело:   Воїни Христа Царя

30.11.2012р. Б. / Префект Конгрегації науки віри про єретичну інтерпретацію Собору

За словами Архиєпископа Герхарда Людвіга Мюллера, традиціоналісти виявляють брак ортодоксії, коли говорять про ІІ Ватиканський Собор як про «зиму Католицької Церкви». Ті, хто вважає ІІ Ватиканський Собор відхиленням від Церковної Традиції, «єретично інтерпретують» цю величну церковну подію. І цю доктринальну помилку роблять не лише модерні новатори: її також допускаються нео-традиціоналісти, які вважають, що Cобор повернувся спиною до «традиційної Церкви». 

 

Такі зауваження Префект Конгрегації Науки Віри висловив 28 листопада в часі презентації сьомого тому німецької редакції книги Йосифа Ратцінгера “Opera Omnia”, систематичної колекції праць Папи-богослова, присвяченої Соборові і документам, які стали його плодами.

 

Під час презентації глава доктринальної дикастерії чітко підкреслив, що єдиною правовірною інтерпретацією ІІ Ватиканського Собору є бачення його як нагоди до реформи і онови, даної Богом. Така герменевтика враховує «нерозривну єдність між Святим Письмом, цілісною і повною Традицією і Вчительським Урядом Церкви, який своє найвище вираження має у Соборі, очоленому Наступником святого Петра як видимим главою Церкви».

 

Кардинал порівняв це «єдине правовірне тлумачення» з «єретичним тлумаченням», яке він окреслив як «герменевтику розколу, як на прогресивістському, так і на традиціоналістському франтах». За словами префекта, два ці напрями об’єднує спільне відкидання Собору: «Прогресивісти хочуть залишити його позаду, наче він був фазою, яку треба відкинути з метою руху в напрямі до іншої Церкви; традиціоналісти ж не хочуть рухатись в напрямі такої Церкви».

 

У своїй промові Архиєпископ Мюллер описав вклад Йосифа Ратцінгера, спочатку як богослова під час актуальних соборових засідань (в тому числі як радник кардинала Джозефа Фрінгса) а тоді протягом довгих і непростих фаз приймання соборового навчання. «Це був час великих очікувань. Мало статись щось велике» - написав Бенедикт XVI  в передмові до презентованого німецького видання.

За матеріалами: lastampa.it

Джерело:   Воїни Христа Царя

29.11.2012р. Б. / Правила посту в Українській Греко-Католицькій Церкві

Піст в практиці Церкви існує від самих початків. Але з бігом часу кожна із конфесій встановила свою практику посту. Слід однак пам’ятати, що основна мета посту – духовна, тобто, насамперед, потрібно постити від гріха, злих схильностей. У дні посту необхідно стримуватись від лихих діл, думок, слів; зберігати погідність духу, внутрішній мир та радість. Стримування від гріха набагато важливіше ніж стримування від їжі, хоча це також необхідне та допомагає поборювати гріх, вправлятись у духовному зрості, духовному житті. Нам же потрібно пам’ятати та виконувати і одне і друге.

 

Оскільки протягом двох останніх десятиліть Синод Єпископів УГКЦ не розглядав питання правил посту в докладний спосіб, а лише обмежився підтвердженням попередніх правил, які мають загальний характер (1), то на сьогоднішній день ці правила залишаються знову ж таки складні для однозначного визначення. Передовсім у питаннях, як повинен вірний постити в „середині” окремих періодів постів (декілька тижневих). Ієрархія УГКЦ у 1966 р., приймаючи, а патріарх Йосиф проголошуючи постанови про піст, внесла певні корективи у посну традицію нашої Церкви. На початку свого Послання та проголошення цих постанов, тодішній глава УГКЦ подає точну практику постів у нашій традиції. Згодом подає зміни, які вносяться у неї. З огляду на це, не слід вважати, що попередні практики повністю скасовані, та введені нові. Ці нові (з 1966 р.) постанови слід віднести до попередніх, змінюючи в них те, що змінила ієрархія УГКЦ. Зокрема, якщо йдеться про довготривалі пости, то зміни стосувались лише перших днів та першого і останнього тижнів. Усе інше, в цих періодах, слід залишити так як було (із певними модифікаціями стосовно молитов за споживання м’ясних страв). На це вказує і той факт, що патріарх Йосиф на початку свого документу чітко вказує та описує докладну практику посту в попередніх століттях та роках. Зокрема спірним та неоднозначним залишається питання першого і останнього тижнів Великого Посту. В постановах 1966 р. чітко вказана зміна: (тільки) перший і останній день без молочних та м’ясних продуктів. Натомість попередня, давня практика наказувала утриматись від згаданих продуктів увесь перший та останній тиждень. Однак йдучи в чітко зазначеному і рішучому напрямку змін, які відзначила та ввела ієрархія УГКЦ в 1966 р., слід прийняти практику записану у постановах 1966 р., тобто в першому та останньому тижні Великого Посту лише перший день посту та Страсна П’ятниця – суворий піст.

 

Тому, якщо співставити рішення та постанови греко-католицької ієрархії впродовж останніх декількох століть та пристосувати їх до останніх правил 1966 р. (2), то актуально зобов’язуюча практика посту в УГКЦ виглядатиме наступним чином:

 

Усі п’ятниці року зобов’язує піст від продуктів та страв із м’ясом (окрім загальниць).

 

Пилипівка (з 28 листопада по 6 січня): стримуватись від вживання продуктів та страв із м’ясом (тільки). А саме: у перший і останній день, а також у всі понеділки, середи і п’ятниці цього посту. В інші дні дозволено вживати усі види продуктів та страв. Винятком є Новий рік (31 грудня – 1 січня), коли, згідно із Розпорядженням Єпископів УГКЦ (3), дозволяється вживати усі види продуктів і страв та взагалі не зобов’язують правила посного дня (танці, святкування, тощо). В надвечір’я Різдва зобов’язує порядок посту, як і у надвечір’я Богоявління.

 

Надвечір’я Богоявління (18 січня): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. Проте слід зменшити кількість вживання їжі, тобто протягом дня їсти менше, ніж зазвичай. У підтвердженнях приписів стосовно посту глава УГКЦ І. Любачівський дав наступне пояснення цього: „…вдовольнятися дворазовою їжею до ситості, з додатковими скромними покріпленнями…” (4). Хоча постанова з 1966 р. дозволяла на одноразову їжу до ситості. Однак, оскільки Синод Єпископів УГКЦ в 2008 р. вказав на підтвердження постанов 1966 р., тому слід практикувати так, як подано у цій (1966 р.) постанові.

 

Великий Піст (кожного року в інший період, потрібно дивитись церковний календар): в перший день посту і у Страсну П’ятницю – суворий піст, тобто слід стримуватись від вживання продуктів і страв, які містять м’ясо, мають молочну основу, а також яєць. У інші тижні посту в понеділки, середи та п’ятниці (5) слід стриматись від продуктів і страв, що містять м’ясо; подібно, як і у страсну суботу. В інші дні (вівторок, четвер, суботу, неділю) дозволено усі види продуктів та страв. Заохочується (не має чіткого зобов’язання) (6), щоб у перший і останній тижні посту взагалі (у всі дні, окрім неділі) утримуватись від продуктів та страв, які містять м’ясо, а у середу та п’ятницю – також страв з молокопродуктів.

 

Петрівка (кожного року в інший період, потрібно дивитись церковний календар): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом, а саме у перший і останній день, а також у всі понеділки, середи і п’ятниці посту. В інші дні дозволено вживати усі види продуктів та страв.

 

Успенський (кожного року в інший період, потрібно дивитись церковний календар): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. А саме: у перший і останній день, а також у всі понеділки, середи і п’ятниці посту, в інші дні дозволено вживати усі види продуктів та страв. Винятком є лише День Незалежності (24 серпня), коли, згідно із Розпорядженням Єпископів УГКЦ (7), дозволяється вживати усі види продуктів та страв і взагалі не зобов’язують правила посного дня (танці, святкування, тощо)

 

Усікновення голови св. Івана Хрестителя (11 вересня): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. Проте зменшити кількість вживання їжі, тобто протягом дня їсти менше, ніж зазвичай (8).

 

Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. Проте зменшити кількість вживання їжі, тобто протягом дня їсти менше, ніж зазвичай (9).

 

Постити зобов’язані вірні греко-католицької Церкви віком від 14 років і до дня 60-річчя. В посні дні зобов’язує також утримання від участі в гучних забавах, танцях та подібних заходах. Звільняються від будь-якого посту особи: хворі; тим, кому потрібне повноцінне харчування; особи після операції; матері в часі вагітності, родів та аж до закінчення годування грудьми; подорожуючі; ті, що важко працюють; харчуються в громадських їдальнях чи в гостях і не мають змогу вибору їжі; учні та студенти в період підготовки та здачі екзаменів чи сесії (коли організм потребує повноцінного харчування).

 

Немає обов’язку постити (загальниця), якщо у посний день випаде свято, що вшановує Господа чи Богородицю (але не святого). В окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх (єпархіальний єпископ, протосинкел, синкел), парох, або сповідник, на підставі поданої прохачем причини.

 

Подана тут практика встановлена Єпископами УГКЦ тільки як мінімум, який зобов’язує вірних. Заохочується до практики давніх способів посту, суворіших ніж ці. Хоча при доборі особливо суворого постування необхідно порадитись із священиком, щоб підійти до цього питання розумно та без шкоди для фізичного і духовного здоров’я.

 

Не порушує посту приготування їжі на основі смальцю, тваринного жиру в цілому. Скажімо коли готуємо їжу: смажимо, заправляємо, додаємо. Також не порушує посту споживання їжі, яка готувалась з додаванням м’яса: коли в борщі чи супі (іншій страві) знаходиться м’ясо (при умові споживання лише самої страви, без м’яса, що у ній).

 

Що стосується слухання музики чи розважальних програм, то слід із виваженням ставитись до цього виду речей. Загально беручи заборону справляння та участі у гучних забавах (танцях) містить у собі і заборону гучного слухання музики, тощо. Звідси слідує, що заборонено лише гучно її слухати, тому можна слухати її у навушниках, потиху в кімнаті (не гучно). Проте слід зважати, щоб музика не звучала постійно, оскільки у Піст слід обмежити себе і у цій приємності. Також потрібно пам’ятати, що музика в цьому випадку (та й взагалі в цілому) повинна нести гармонію, позитив, бути будучою, корисною.

 

Ця публікація не має офіційного характеру, не може сприйматись, як документ, тощо. Становить виключно опрацювання офіційних документів УГКЦ та висвітлює позицію розуміння постанов про піст автором публікації. В своїй основі подані правила повністю відповідають актуально зобов’язуючим постановам ієрархії УГКЦ. Застереження, як вже було зазначено, можуть лише викликати правила подані для першого та останнього тижнів Великого Посту.

Джерела: ugcc-bg.org.ua

Воїни Христа Царя

29.11.2012р. Б. / Швейцарія: «Тут заборонено демонструвати свою віру»

 

Проект Comenius полягає у співпраці та обміні досвідом шкіл із різних держав Євросоюзу. Цього року до проекту приєдналася також і Швейцарія. 11 листопада на запрошення партнерської школи в Женеві туди поїхала група учнів з учителькою англійської мови та директоркою школи – сестрою Зузанною Філіпчак, урсулинкою.

 

Наступного дня, 12 листопада, їх вітали в школі. У планах була участь у двох уроках. Однак перед цим пані, яка займається проектом Comenius, провела гостей будівлею школи. Вони зайшли до класу інформатики. І певної миті керівник групи відкликала сестру вбік на розмову. «Мені дуже шкода, але у нас такий закон, що свою віру забороняється демонструвати з допомогою зовнішніх знаків», – сказала ця пані, уточнюючи, що йдеться про монаше вбрання і хрест. 

– Я дуже здивувалася, але в першу мить подумала, що не стану здіймати шуму, – розповідає с.Зузанна. – На дві години я пішла до готелю, домовившись, що повернуся, й ми підемо гуляти Женевою. 

Після повернення до школи сестру викликали до кабінету директора, який хотів «пояснити» їй деякі справи. Він повідомив сестрі, що у швейцарському законодавстві, а особливо у Женевському, вельми суворо підходять до питань прояву своєї віри у школі. Отож йому дуже шкода, що сестра не зможе піти на домовлені уроки і що наступного дня вона не зможе взяти участі в заняттях на тему прав людини, бо й школі не можна говорити про свою релігійність. 

– Я слухала це все з широко розплющеними очима. Кажу цьому панові: «Я рік тому була в Туреччині й там сподівалася отаких ситуацій, але нічого такого не сталося. Навпаки – там різнорідність, принаймні з огляду на те, що ми гості, була вшанована. Ми могли ділитися відмінностями наших вір, і ніхто нікому не зашкодив. Це ж абсурд, особливо в контексті теми прав людини!».

Директор їй на це відказав, що він не був поставлений до відома, що керівник школи з Рибніци приїде в хабіті. Однак якщо сестра дуже хоче бути на цих заняттях, то він поклопочеться про спеціальний дозвіл перед вищою владою. Проте в такому разі сестрі буде заборонено розмовляти зі швейцарськими учнями. Директор мусить про це дбати, бо то школи при ООН, багатонаціональна.

– Я сказала, що в такому разі не бажаю бути непроханим гостем, не буду шкодити швейцарським учням, але мушу повідомити своїх учнів та вчительку, щоб вони знали, з якої саме причини мене з ними немає. І додала, що мої учні мають свої погляди і зуміють їх виразно викласти, – сказала черниця. 

По обіді, коли група з Польщі повернулася з екскурсії Женевою, на них уже чекав директор. Він повідомив, що дістав спеціальний дозвіл на присутність черниці на заняттях, однак з огляду на те, що вона представляє конкретну релігію, виступати їй не можна. Почувши це, учні запротестували. Вони сказали, що почуваються дискримінованими. Дехто з дівчат, шоковані, вийшли з плачем. 

Сестра Зузанна сказала: «Пане директоре, я розумію, що у Швейцарії таке законодавство, що я не можу висловлюватися, розмовляти з учнями, ба навіть перебувати на території школи. Я про це дізналася сьогодні вранці. А що ж сталося за ці чотири години, що тепер я таки можу тут перебувати?» Директор розгубився, не знав, що відповісти. Сестра поставила йому наступне запитання: «Що я мала би відповідати швейцарському учневі, якби він у їдальні підійшов до мене й запитав, хто я?» Директор відказав: «Прошу пані, відповідайте, що ви – керівник польської групи».

Вочевидь на заняття наступного дня с.Зузанна не пішла. Коли присутні там представники партнерських шкіл із Франції, Німеччини та Італії почули про причину її відсутності – були обурені й думали бойкотувати заняття. Директор вислав с.Зузанні листа з перепрошеннями, де запевняв, що він особисто поважає її переконання, але своїх рішень не змінив. 

На заняттях одна з дівчат сказала: «Ми – католицька школа». Пробувала пояснити, що цінності, яких навчають у цій школі, впливають на атмосферу, яка там панує. На що керівник стала махати руками, сигналізуючи, що цю тему розвивати заборонено, а дівчині перервали виступ. Коли трохи пізніше учні з Польщі заявили свої застереження при темі усиновлення дітей гомосексуальними парами – вибухнула гроза. Цього разу обурення було загальне. Бо ж то «право людини»! 

Пікантності цій історії додав факт, що за день до приїзду поляків прибула до Женеви група з п’ятьох учениць і двох учительок із партнерської школи в Англії. Так склалося, що всі ті учениці й одна вчителька – мусульманки, і з’явилися на заняття у своєму одязі, з хустками на головах. Однак щодо їхньої «демонстрації зовнішніх ознак релігійності» не було вжито жодних кроків, вони мають безпроблемний дозвіл перебувати на території школи. 

А останній штрих у цій картині – те, що лист із «перепрошеннями», написаний до с.Зузанни директором школи, був видрукуваний на фірмовому бланку з гербом Женеви. На щиті – орел і ключ святого Петра. Над щитом – монограма імені Христового, IHS… 

За матеріалами: Gość Niedzielny

Джерело:    КРЕДО

28.11.2012р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (19.11. – 25.11.)

Понеділок. 19 листопада Папа Бенедикт XVI прийняв на аудієнції Президента Республіки Бенін Томаса Боні Яі. У повідомленні Прес-центру Святого Престолу зазначено, що після цього політик зустрівся з Держсекретарем Ватикану Тарчізіо Бертоне та о. прелатом Етторе Балестрера, помічником секретаря Держсекретаріату Святого Престолу з відносин з державами.

 

Цього ж дня Папа Бенедикт XVI призначив Преподобного о. Ніла Юрія Лущака, ЧБМ, викладача Ужгородської греко-католицької богословської академії ім. Блаженного Теодора Ромжі, Єпископом-помічником Мукачівської Греко-Католицької Єпархії, надаючи йому титулярний осідок Фленуклети.

 

Вівторок. У вівторок, 20 листопада 2012 р., у Ватикані відбулося представлення книги Йозефа Ратцінґера – Папи Бенедикта XVI «Дитинство Ісуса», яка є третьою книгою із серії «Ісус з Назарету». Вона вийшла у світ одночасно 9 мовами (італійською, бразилійською, хорватською, французькою, англійською, португальською, іспанською, польською та німецькою) у 50 країнах світу, а загальний тираж першого видання перевищив 1 мільйон примірників.

 

Середа. У середу під час загальної аудієнції Святіший Отець пояснив, що віра не є абсурдною. «Бог - це не абсурд, хоча і є таємницею, яка, в свою чергу, не є ірраціональною, але повна сенсу, значення, істини. Якщо дивлячись на таємницю, розум бачить темряву, це відбувається не тому, що таємниця не є світлом, але тому що є незвично велика. Так, якщо очі людини дивляться прямо на сонце, бачать тільки темряву, але хто скаже, що сонце не ясне? », - запитав Понтифік. «Так, віра не входить у конфлікт з наукою, але навпаки - співпрацює з нею, даючи базові критерії для сприяння благу всіх, закликаючи відмовитися тільки від тих спроб, які, всупереч початковому плану Бога, можуть привести до ефектів, які вибухнуть проти самої людини», - сказав Папа.

 

Після загальної аудієнції Папа звернувся із закликом про припинення військових дій між Ізраїлем і Сектором Газа.

 

21 листопада у Римі відбулось щорічне засідання Папської академії присвячене зв'язку між красою, мистецтвом і вірою. До учасників зустрічі Святіший Отець скерував спеціальне послання, у якому Бенедикт XVI закликав усіх християнських художників зробити зі свого художнього досвіду духовний шлях, «на якому всі виміри людського існування будуть задіяні у свідченні краси віри в Ісуса Христа, вияві хвали Бога, Який освітлює історію людства».

 

У середу, 21 листопада, 174-сторінкова книга Понтифіка, присвячена дитинству Спасителя, з'явилася в магазинах 50 країн. Італійський ватиканіст Паоло Радарі зауважив, що для Папи розповідь про дитинство Ісуса - не легенда чи химерна реконструкція. Це реальна історія, яка сталася насправді, і яку можна зрозуміти лише на підставі Божого Слова. Кардинал Крістоф Шенборн охарактеризував останній том папської трилогії, сказавши, що книга «дає свіжий погляд на дитинство Ісуса, і, в той же час, на витоки християнської віри».

 

Конгрегація у справах Інститутів Богопосвяченого життя і Товариств Апостольського життя визнала Мирянський Рух Дона Оріоне «Громадським об'єднанням мирян».

 

Четвер. В четвер у Ватикані пройшла зустріч керівників пенітенціарних установ країн членів Ради Європи. Виступаючи перед присутніми Папа наголосив, що слід дбати не лише про поліпшення умов утримання засуджених, але гарантування їм більш ефективних методів підтримки і виховання.

 

22 листопада в Апостольському Палаці відбулась зустріч Бенедикта ХVI та Президента Гаїті Мішеля Мартелло. Обидві сторони висловили задоволення станом взаємовідносин та відзначили важливість продовження співпраці на благо гармонійного розвитку гаїтянського суспільства.

 

П’ятниця. ХХІІІ Всесвітній конгрес морського апостоляту, який відбувався у Ватикані з 19 до 23 листопада, зібравши понад 400 делегатів з 71 країни світу, розглядав тему: «Нова євангелізація в морському середовищі» (Нові засоби та способи звіщення Доброї Новини). Бенедикт ХVІ згадав труднощі, з якими зустрічаються моряки та рибалки та закликав усіх, хто трудиться в морському апостоляті, бути вірними апостолами у місії звіщення Євангелія, виявляючи дбайливе обличчя Церкви, яка по-материнському піклується людьми моря, стараючись дати адекватні пасторальні відповіді на їхні проблеми.

 

23 листопада Святіший Отець зустрівся з Президентом Лівану Мішелем Сулейманом, який прибув до Риму з нагоди консисторії, яка відбулась наступного дня.

 

У п’ятницю Папа Бенедикт ХVІ призначив Архиєпископа Джеймса Майкла Харві архипресвітером Папської базиліки св. Павла за мурами. До цього єрарх обіймав посаду префекта Папського дому.

 

Субота. У суботу, 24 листопада, в базиліці св. Петра відбулась консисторія, на якій Папа призначив 6 нових кардиналів. Звертаючи до нових кардиналів, Бенедикт XVI нагадав про їхні обов'язки вірності Христові та Євангелії та про обов’язок послуху Святій Апостольській Римській Церкві. «Отримуючи червону бірету, пам'ятайте: вона свідчить, що ви повинні бути готовими до мужньої поведінки, аж до пролиття власної крові, заради зміцнення християнської віри, злагоди та миру народу Божого.»

 

Папська рада з культури опублікувала 24 листопада спростування статті, оприлюдненої в одному з ізраїльських інтернет-ресурсів, у якій голову дикастерії, кардинала Джанфранко Равазі, обвинувачують в антисемітизмі. Рада категорично заявляє, що ватиканський єрарх ніколи не висловлював таких тверджень.

 

Неділя. У неділю зранку, 25 листопада, Святіший Отець відправив Літургію з нагоди свята Господа нашого Ісуса Христа – Царя Всесвіту. В проповіді Папа прокоментував уривок з Євангелія від Івана, в якому описується як Ісус, якого засудили до страти роз’яснює Пилатові про Своє царство, що не передбачає світової сили і влади, але ґрунтується на любові, яка служить. Здавалось би, як може чоловік у такому стані бути царем, проте, Ісус відповідає: «Ти кажеш, що я цар. Я на те уродився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину. Кожен, хто від істини, слухає голос мій». Ісус говорить про царя, про царство, але вказує не на владу, а на правду. «Ісус прийшов, щоб об’явити і принести нове царство, Боже царство; прийшов, щоб засвідчити правду про Бога, Який є любов’ю (див. 1Ів. 4, 8.16) і Який хоче установити царство справедливості, любові та миру. Хто є відкритим на любов, той слухає це свідчення і приймає його з вірою, щоб увійти у Боже царство», – наголосив Понтифік. Коментуючи уривок із Одкровення (Отк. 1, 4-6), Папа зауважив, що «бути учнями Ісуса означає не дозволити світській логіці влади нас зачарувати, але нести у світ світло Божої любові та правди». Святіший Отець також додав, що що навернення, як відповідь людини на Божу благодать, – це умова для встановлення Божого царства. Це є сильним запрошенням для усіх нас: щоразу навертатись на Боже царство, на Його володарювання у нашому житті, що є володарюванням Правди.

 

Опівдні Папа Бенедикт знову зустрівся з вірними для спільного проказування молитви «Ангел Господній». Перед молитвою Понтифік сказав: «Всі ми покликані продовжувати спасенне Боже діло, навертаючись до Євангелія, рішуче прямуючи за тим Царем, який не прийшов для того, щоб Йому служили, але, щоб служити і дати свідчення істині». Він окремо закликав молитись за нових кардиналів, «щоб Святий Дух зміцнив їх у вірі та любові й наповнив їх Своїми дарами, щоб вони переживали свою нову відповідальність як поновне посвячення Христові та Його Царству».

 

Пропонуємо до вашої уваги Послання Святішого Отця Бенедикта ХVІ на ХХVІІІ Всесвітній День Молоді в Ріо-де-Жанейро (23-28 липня 2013 року).

Джерело:   Воїни Христа Царя

27.11.2012р. Б. / Патріах УГКЦ бере участь у черговому засіданні ХІІІ Звичайної ради Генерального секретаріату Папського Синоду Католицької Церкви

 

26 листопада 2012 року у Ватикані розпочалося чергове засідання ХІІІ Звичайної ради Генерального секретаріату Папського Синоду Католицької Церкви, в якому бере участь Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ.

 

Звичайна рада Генерального секретаріату Папського Синоду Католицької Церкви складається із 15 єпископів-делегатів, які були учасниками ХІІІ сесії Папського Синоду, що відбувся у Ватикані 7-28 жовтня 2012 року на тему «Нова євангелізація як передавання віри». Дві третини членів Ради були обрані учасниками Синоду, а решту іменував Святіший Отець. Додамо, що Блаженніший Святослав був іменований Папою Бенедиктом XVI як представник Східних Католицьких Церков для роботи в цій важливій папській інституції. Крім обраних та призначених членів Ради, до праці залучені також окремі провідні католицькі богослови та ректори римських папських університетів.

 

Відкрив зустріч Високопреосвященний Владика Микола Етерович, Секретар Папського Синоду, який підсумував основні моменти синодальних засідань. У загальній дискусії та роботі в групах було проаналізовано богословські, літургійні, катехитичні та душпастирські теми, які були висунуті отцями Синоду, як також їхні прохання, скеровані до Римського архиєрея. Було обговорено та запропоновано план папського листа, який би враховував основні теми та побажання, що були висловленні у пропозиціях Синоду, синодальному зверненні до Божого люду та дискусіях в малих робочих групах. Завданням Звичайної ради є допомагати Святішому Отцеві в опрацюванні пропозицій Синоду, підбитті підсумків синодальних дискусій для того, щоб підготувати постсинодальне папське послання про передавання Церквою християнської віри в нових культурних та історичних обставинах.

Департамент інформації УГКЦ

27.11.2012р. Б. / 1 грудня відбудеться презентація твіттер-каналу Бенедикта XVI

Прес-служба Святого Престолу повідомила, що 1 грудня відбудеться презентація твіттер-каналу Бенедикта XVI. Проект спрямований насамперед на молодь і почне діяти до кінця цього року. У форматі коротких повідомлень – 140 знаків – у Твіттері будуть міститися в першу чергу уривки з промов Святішого Отця.

 

Як повідомляє Радіо Ватикану, презентацію проведе глава Папської ради у справах засобів масової комунікації Архиєпископ Клаудіо Марія Челлі разом зі своїми співробітниками. На презентації будуть присутні також медіа-експерти. Архиєпископ Челлі зізнався, що кожне з коротких повідомлень буде затверджувати особисто Бенедикт XVI.

Джерело:     Воїни Христа Царя

26.11.2012р. Б. / В Одесі бульдозером переривають подвір’я катедри

 

Сьогодні, 26 листопада, на подвір’я одеської римо-католицької катедри Успіння Пресвятої Богородиці в’їхали бульдозери, які перекопали усі під’їзди до храму.

 

Будівельні роботи проводить сусідній магазин «Модесса», що належить екс-меру Одеси Валентину Симоненку. Таким чином магазин прокладає дорогу до свого приміщення. 

 «Ми просили відкласти роботи хоча б до весни, але до нас не прислухалися», - говорить настоятель собору отець Йосип. 

Між тим, у самій «Модессі» кажуть, що їх дії абсолютно законні, адже Вищій господарській суд підтвердив права комерційної структури на частину церковного подвір’я. 

Нагадаємо, Одеський дім модельного одягу «Модесса» розпочав своє існування з рейдерського захоплення території, що прилягає до храму Успіння Пресвятої Богородиці. Вони розмістились у колишній плебанії та переробили будівлю без огляду на її архітектурну цінність. 

За матеріалами: dumskaya.net 

Джерело:      КРЕДО

25.11.2012р. Б. / Бенедикт ХVІ: Бути учнями Ісуса означає не дозволити світській логіці нас зачарувати

Сьогодні, 25 листопада 2012 року, з нагоди празника Господа нашого Ісуса Христа – Царя Всесвіту, за григоріанським календарем, Вселенський Архиєрей Бенедикт ХVІ очолив Службу Божу у ватиканській базиліці Святого Петра. Цього дня окрім численних кардиналів, єпископів та священиків із Святішим Отцем співслужили шість ієрархів, які напередодні, 24 листопада, під час прилюдної консисторії, були піднесені Папою до кардинальської гідності.

 

На початку своєї проповіді Єпископ Риму зазначив, що ця остання неділя літургійного року запрошує нас урочисто вшанувати Господа Ісуса як Царя Всесвіту, заохочує скерувати наш погляд у майбутнє, до нашої остаточної мети, якою є вічне та остаточне царство Господа Ісуса. Христос, Який був з Небесним Отцем під час сотворення світу, у повноті виявить Свою владу при кінці світу, коли судитиме всіх людей. Папа Бенедикт ХVІ підкреслив, що біблійний уривок з Євангелії від святого Івана, який читався цього дня у латинських храмах, розповідає нам про Ісуса, Який знаходиться в упокоряючій ситуації, у статусі звинуваченого перед римською владою. Він був заарештований, Його ображали, з Нього насміхались і тепер намагаються отримати дозвіл на те, щоб Його розіп’ясти.

 

Ісусові вороги представили Його Пилатові як такого, що прагне політичної влади, як того, який називає себе юдейським царем. Відповідаючи на запитання Пилата, чи Він і справді є царем, Ісус вияснює римському урядовцю природу Свого месіанського послаництва і Свого царства, що не передбачає світової сили і влади, але ґрунтується на любові, яка служить. Таким чином, Господь дає зрозуміти Пилатові, що не має жодних політичних амбіцій, що Його Царство не від цього світу; Боже Царство цілком відрізняється від земних царств. Христос не хоче, щоб Його захищали зброєю, але бажає повністю виконати волю Свого Отця та установити Своє царство не силою зброї та насилля, але любов’ю, яка, на перший погляд, видається слабкою, однак, саме вона дарує життя. Саме тому, перед таким беззахисним, слабким, упокореним чоловіком як Ісус, такий владний чоловік як Пилат здивований, адже чує від Нього про царство тих, які служать. Отож, запитує Його вдруге: «То ти таки цар?». Здавалось би, як може чоловік у такому стані бути царем, проте, Ісус відповідає: «Ти кажеш, що я цар. Я на те уродився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину. Кожен, хто від істини, слухає голос мій». Ісус говорить про царя, про царство, але вказує не на владу, а на правду. Пилатові це важко зрозуміти, для нього важко усвідомити, що може існувати влада, яку людина отримує не за допомогою людських засобів, влада, яка не відповідає логіці панування та сили. «Ісус прийшов, щоб об’явити і принести нове царство, Боже царство; прийшов, щоб засвідчити правду про Бога, Який є любов’ю (див. 1Ів. 4, 8.16) і Який хоче установити царство справедливості, любові та миру. Хто є відкритим на любов, той слухає це свідчення і приймає його з вірою, щоб увійти у Боже царство», – наголосив Папа.

 

Святіший Отець, коментуючи друге літургійне читання з книги Одкровення, що було прочитане під час Служби Божої, вказав на те, що також і ми беремо участь у царюванню Ісуса Христа. У ньому читаємо: «Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його, і від Ісуса Христа, що є свідок вірний, первісток із мертвих і володар царів земних. Йому, що полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кров'ю своєю і зробив нас царством священиків Богові й Отцеві своєму, – йому слава і влада на віки вічні! Амінь» (Отк. 1, 4-6). Своєю жертвою на хресті Ісус відкрив для нас шлях до глибоких стосунків з Богом: у Ньому ми стали справжніми усиновленими дітьми, і, таким чином, стали учасниками Його царювання у світі. «Отож, бути учнями Ісуса означає не дозволити світській логіці влади нас зачарувати, але нести у світ світло Божої любові та правди», – наголосив Святіший Отець, додавши, що автор книги Одкровення вказує на те, що навернення, як відповідь людини на Божу благодать, – це умова для встановлення Божого царства. Це є сильним запрошенням для усіх нас: щоразу навертатись на Боже царство, на Його володарювання у нашому житті, що є володарюванням Правди.

 

А на закінчення Святіший Отець заохотив усіх, одним серцем та однією душею, піднести молитву до Господа: «Нехай прийде Царство Твоє». Амінь.

Джерела: Радіо Ватикан

Воїни Христа Царя

 

 Сайт Парафії Преображення Господнього м.Кам'янське