ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

суботу, 26 листопада 2011 р.

26.11.2011р. Б. / «Дуже важливо те, щоб наша Церква мала святих та мужніх священиків», - владика Ігор

Слово Архиєпископа Львівського
в день пам’яті святого священомученика Йосафата, Архиєпископа Полоцького

Євр 4,14-5,10; Лк 6,17-23.

Достойна, люба, молитовна громадо, вдячний вам за те, що ви знаходитеся у церкві, яку любите й до якої приходите постійно молитися. Очевидно, що своїм приходом бажаєте показати своє служіння Богові, від якого сподіваєтеся отримати нагороду. І це - справедливо, бо й сам апостол Петро, одного разу відізвався до Спасителя й запитав: «Ось ми покинули все й пішли за тобою; що будемо за те мати?» (Мт. 19,27). У кожному випадку йдеться про вічність, а менше про життя на землі, тому що проживанням на цьому світі, якраз і здобуваємо вічну щасливість. Цим дорожили святі, наші попередники, батьки, матері та прабатьки, які подібно як і ми боролися за своє вічне спасіння. І ті, хто гідно змагалися, хто відкидав підступи диявола, хто щиро каявся за свої духовні промахи, очевидно, отримали нагороду.

Свята Церква кожного дня ставить перед нашими очима різних святих осіб, різних століть та різного віку, щоб ми відважно та з великою довірою до Бога змагалися за наше спасіння. Таким був святий Йосафат, священомученик, який сміливо без жодних вагань вийшов назустріч тим, хто намірялися його вбити. Він про це говорив наперед, але не ховався, не боявся, бо давно переміг смерть у самому собі, цілковито надіючись на Бога. Його любов до Бога та свого народу, до своєї Церкви та правди, стали важливішими від життя. Не знаємо докладно його року уродин, але відомо, що народився в місті Володимирі на Волині у небагатій родині. Виховувався доброю християнською матір'ю, яка прищепила йому любов до Бога та Церкви. Згодом став монахом, священиком а в 1607 році єпископом. Доля його звела із світичами нашої Церкви митрополитом Іпатієм Потієм (+1613) та митрополитом Венямином Рутським. Великим противником Йосафата був нез'єднаний із вселенською Церквою єпископ Мелетій Смотрицький, якого патріарх Єрусалиму що перед приїздом у Київ побував у Москві, призначив єпископом Полоцьким, де служив праведний Йосафат. Цей дуже воював із чистим Йосафатом. Йосафата противники малювали із рогами на голові та гаком у руках, називаючи - «душехватом». І це була правда, бо він дорожив людськими душами, часто сповідав людей й роздавав їм милостині. Простолюддя дуже любило праведника.

Коли трапилося Йосафатові, як монахові, бути у київській Лаврі, спочатку тамтешні монахи нападали на нього й кричали. Притихши, слухали його голосу, а він лагідно повідомив їх, що він готовий перейти на їхню сторону, лише бажає, щоб хтось довів йому правоту їхнього нез'єднання із Вселенською Церквою. Не знайшлося жодної особи із 200 монахів, щоб переконати його. Коли він ще промовляв до них, тоді він так приєднав їх, що усі вийшли проводжати його до брам монастиря. Звичайно, це був час після проголошення віднови єдності нашої Церкви із Вселенською або унія, що означає єдність. Тому подібно, які в наші недавні часи, багато із людей були противниками святої Церкви, яка знаходиться під проводом Святішого Отця, Римського Папи. Архієпископ Йосафат мав дуже багато праці, коли прибув у Полоцьк, де обняв свій престол. Крім цього, що він багато молився, сповідав вірних, йому приходилося забирати церковні та монастирські добра, які прибрали до рук певні миряни. Дуже багато зусиль докладав він до цього, щоб підняти низький рівень духовенства. Увесь у праці та служінні, не мав часу для відпочинку й не шукав собі цього. Був цілковито відданий святій Церкві та своєму народу. Проти нього велику колотнечу піднімав православний не з'єднаний єпископ Смотрицький М. Той знайшов певних людей, які відверто постановили вбити Йосафата. Праведник знав їхній задум і, коли перебував у Вітебську, противники реалізували свій гріховний намір - вбили Святого сокирою, вдаривши по голові. Відвага святого священмученика, його вірність Богові та святій Церкві, стали перемогою над страхом й смертю. Це сталося 12-го листопада 1623 року. Приблизний вік святого Йосафата 43 роки. Це були роки панування на нашій території польсько-литовського Князівства. Король призначив розслідування, бо це було нелюдське вбивство невинної людини. Багатьох, що завинили у цьому - покарали. Головний винуватець, єпископ Мелетій С. втік у Царгород. Митрополит В. Рутській про цю втечу сказав, що винного буде переслідувати осуд Божий. Як вчена особа, архієпископ Смотрицький М., пізнав свій блуд, покаявся, приїхав у Русь й помер у 1638 році як син вселенської апостольської Церкви. Цікаво, що сам король Польщі на той час говорив, що унія триватиме до цього часу, поки живе митрополит Рутський Венямин. Але, дякувати Богу, деякі із нас пережили жорстокі недавні часи, що були скеровані проти нашої Церкви, однак, правда завжди на Божій стороні. Наша Церква жива, розвивається й служить своєму народові. Один із істориків опису життя святого написав, що дивно те, що такі речі повторяють люди, які називають себе синами католицької Церкви (див. І. Я. Луцик «Життя святих» 1907 стр. 487). Відомо, що більшість із урядовців нашої країни та чимало різних церковних діячів бажали б зникнення нашої Церкви, але дякуємо Богові, який запевнив свою Церкву, що «пекельні ворота її не подолають» (пор. Мт 16,18). Молімося до святого священомученика Йосафата, щоб «захищав нас від заколотів та усякого лиха й напасті».

Дуже важливо те, щоб наша Церква мала святих та мужніх священиків, які б не пристосовувалися до немудрих бажань певних осіб, а вміли боронити своєї Церкви, її вчення та обряду. Тому потрібно багато молитися за покликання добрих й праведних служителів Церкви та, щоб Господь посилав їх нашому народові. Від священика дуже багато залежить духовний стан вірних, яким він служить. Господь грозив спустошенням Єрусалиму, коли народ разом забув про свята й суботи «і відкинув у палкому гніві царя та священика» (Пл Єр 1,6). Велику провину несли за це священики, які не напоумляли людей про святі дні та принесення жертв. Господь устами пророка жаліється на те, що «священики його святи осквернили, закон згвалтували» (Соф 3,4). А пророк пригадує, щоб не попадати у розпач, бо є вихід із найгіршої ситуації: «Надягніть, о священики, вереття і плачте! Слуги жертовника, ридайте!» (Йоіл 1,13). Потрібна покута й покаяння за різні сподіяні злочини. Коли пророк звертається до посвячених осіб, то це означає, що їхня покута й каяття мають вплив на цілий народ, якого Господь готовий пощадити й направити на спасенну путь. Ми стали свідками народження священиків, яких ставить Бог для свого служіння рукою єпископа. Священик може принести дуже багато добра, як з іншого боку й вчинити велику загальну руїну, коли його життя направлене проти закону Бога. Святий апостол Павло пригадує про волю Божу, як святість нашу, щоб уникати злочинів проти правила (пор. 1Сл 4,3). Дуже важливо, щоб священик зберігав гідної й достойної практики життя у Христі. У нього повинно бути непохитне бажання освятити свою душу, що можливо для кожної особи, інакше ми б не почули відповідних закликів. Святий Альфонс пригадує, що «слабеньке бажання не заведе нікого до святості» (св. А. Ліґуорі «Велич і обов'язки священика», розд. II «Як можна належати Богові» п.7). Звичайно, що святі завжди мали великі перешкоди здобувати праведність і це існує до сьогодні. Часом потрібно терпіти від своїх, як це було із святим Іваном від Хреста. Хто намірився здобути вершину, така особа, повинна подолати усі труднощі на своєму шляху. Іншим це вдавалося, бо вони цього дуже бажали й довіряли своє освячення Богові. Тому закликаю усіх, а особливо, поставлених сьогодні у священство, щоб їхньою першою метою було подобатися Богові, а потім зважати на це, ще люди будуть говорити. Люди часто помиляються у своїх твердженнях - Господь ніколи! Тому, достойні слуги Бога, зважайте на волю Господню й щиро виконуйте її, в такий спосіб осягнете вічну нагороду. Хай святий священомученик Йосафат буде вам завжди добрим прикладом до освячення! Віддаю вас в опіку Пресвятій Богородиці та святим вашого Згромадження, щоб берегли вашого гідного служіння Богові та людям!


+ Ігор
Архиєпископ Львівський, УГКЦ
25 листопада 2011 р.Б. Храм Святого священомученика Йосафата. м. Львів.

Джерела: www.ugcc.lviv.ua


Мандрівники Христа Царя

26.11.2011р. Б. / «Я б хотів, щоби свічка пам'яті жертв Голодомору пломеніла у кожній українській родині», - Блаженніший Святослав

«Я б хотів, щоби всеукраїнська акція "Запали свічку" охопила всі українські родини і домівки, адже цього дня ми повинні бути справді єдині. Полум'я свічки пам'яті повинно зцілити нашу свідомість, щоби ми могли у майбутньому запобігати таким лихоліттям», -  сказав Блаженніший Святослав (Шевчук) в інтерв'ю для радіо «Воскресіння».

 
Предстоятель УГКЦ вважає, що спомин про цю трагічну сторінку історії нашого народу є вкрай необхідним, адже Голодомор, окрім того, що забрав величезну кількість невинних життів, завдав ще й глибокої рани соціальній свідомості українського народу, внаслідок чого багато людей і сьогодні бояться говорити про це, навіть на політичному рівні. Тому Глава УГКЦ закликає українців в День вшанування пам'яті жерт Голодомору, 26 листопада 2011 року, долучитися до загальноукраїнської акції «Запали свічку», поставивши на підвіконнях своїх домівок запалені свічки.

 
«Спомин про Голодомор 1932 -1933 років  є пам'яттю, котра зцілює і дає можливість визволитися від того паралізуючого страху, який панував у часи комуністичної ідеології. Зцілення пам'яті українського народу робить нас здатними не допустити того, щоб у майбутньому будь-яка інша людиноненависницька  ідеологія могла завдати подібного удару», - сказав Блаженніший Святослав (Шевчук).

 

 
Довідка
Акція «Запали свічку» відбувається у День пам'яті жертв голодоморів у четверту суботу листопада кожного року. Традиційно о 16.00 пам'ять загиблих внаслідок геноциду українського народу вшановують хвилиною мовчання та ставлять запалену свічку на підвіконні. У великих містах України на головних майданах кожен охочий може запалити свічку пам'яті.


пʼятницю, 25 листопада 2011 р.

25.11.2011р. Б. / 32 знамениті особистості підписали «заклик про життя»


В ООН та світі лунають заклики визнати право на життя з моменту зачаття. Спочатку в Нью - Йорку, а потім у Лондоні, Страсбурзі та Римі був представлений відповідний документ «San Jose Articles» (www.sanjosearticles.org), підписаний 32 знаменитими особистостями різних національностей. 

 

У Нью - Йорку документ був представлений Робертом Р. Джоржем, викладачем права Прінстонського Університету, радником з біоетики президента Джорда У. Буша - молодшого, автором книги «Природне право в добу плюралізму», яка нещодавно опублікована в Італії видавництвом «Lindau».


Професор Джорж повідомив ЗМІ та спостерігачам з ООН, що «San Jose Articles» був складений великою групою експертів з права, медицини, міжнародних відносин, щоб допомоги державним чиновникам відмовитися від політики заохочення абортів і скорочення народжуваності.


Серед експертів, що склали і підписали цей документ, фігурують такі особистості, як професор Джон Фінніс з Оксфорда, професор Джон Хелдейн з Університету Св. Ендрю, Франсиско Татад, колишній лідер руху «За життя», що представляє Більшість у Сенаті Філіппін, Хав'єр Боррего, колишній суддя Європейського Суду з прав людини, професор Картер Снід з міжнародного комітету UNESCO з біоетики, Лорд Ніколас Віндзор, прихильник права на життя, член британської королівської сім'ї.


«San Jose Articles» вже був представлений у Палаті Лордів британського парламенту, в Європейському парламенті у Страсбурзі, у Парламенті Італії. Подання цього документа очікується також у громадських місцях у Мадриді, Вашингтоні, Сантьяго, Манілі, Буенос Айресі, Калгарі та Сан Хосе в Коста Ріці.


У дев'яти статтях, що складають цей документ, стверджується, що науково доведено, що людське життя починається з моменту зачаття, що кожне людське життя є континуум, що починається із зачаття і поетапно просувається аж до природної смерті, що всі люди, як члени людської сім'ї, мають право на визнання своєї незаперечної гідності і захисту своїх невід'ємних прав, як це визнається «Загальною Декларацією Прав Людини», Міжнародним Договором про громадянські та політичні права та іншими документами, що мають міжнародний характер.


«San Jose Articles» констатує, що не існує права на аборт, що міжнародні структури не повинні чинити тиск на країни, щоб змусити їх приймати закони, що заохочують переривання вагітності. Такий тиск призводить до порушення свободи і права на життя, зумовлюючи надання економічної та політичної допомоги заходами з обмеження та дискримінації народжуваності.


Країни, навпаки, повинні відстоювати закони, що гарантують право на життя. Вони повинні нести відповідальність за захист дитини з моменту зачаття, а також забезпечувати матерів медичною допомогою для того, щоб полегшити їм народження.


За матеріалами: Католицький Оглядач

25.11.2011р. Б. / Євангелізація та виховання через конкретні знаки милосердя

«Карітас» Італії відзначає 40-річчя свого заснування. Італійський «Карітас» входить у міжнародну мережу католицьких доброчинних організацій, яка складається із 165 національних організацій.

 
Щоб відзначити 40-річчя італійського «Карітасу» 24 листопада до Ватикану з’їхалось понад дванадцять тисяч представників дієцезальних «Карітасів» з усієї Італії. В базиліці святого Петра для них відправив Службу Божу кардинал Анджело Баняско, президент Італійської Єпископської Конференції. Опівдні вони мали зустріч із Святішим Отцем Бенедиктом ХVІ.

 
Папа вказав на те, що крім матеріальної допомоги потребуючим, «Карітас» повинен виконувати також і велику виховну місію стосовно церковних громад, сімей та всього суспільства. Бенедикт ХVІ заохотив євангелізувати та виховувати через конкретні знаки милосердя, адже воно говорить про Бога, звіщає надію. А діла милосердя зроджуються з віри. Людство шукає знаків надії, нашим джерелом надіє є Господь наш Ісус Христос. «Карітас» потрібний не тільки для того, щоб доручати йому благодійні діла, але для того, щоб бути знаком любові Христа, знаком, що несе надію.

 
Карітас Італії був заснований 1971 року, незабаром після закінчення ІІ Ватиканського Собору. Слід згадати, що десятки, а може й сотні тисяч українських трудових мігрантів в Італії, користувались і надалі користуються доброчинною діяльністю цієї католицької організації.

 
Координація харитативної діяльності, яку завжди виконувала Церква, в інших країнах настала набагато раніше. Перша організація «Карітасу» була створена в Німеччині наприкінці ХІХ сторіччя. В Україні діють дві церковні структури «Карітасу» – Карітас України УГКЦ та «Карітас-Спес» Римо-католицької Церкви в Україні.


Джерела: Радіо Ватикан


Мандрівники Христа Царя

четвер, 24 листопада 2011 р.

24.11.2011р. Б. / Папські Ради доєдналися до щорічного кінофестивалю, розважаючи над темою «Кіно і віра»


Офіси Папської Ради з культури і Папської Ради з питань засобів масової комунікації стали сценами сьогоднішнього відкриття прес-конференції 15-го фестивалю Tertio Millennio Film Fest . Його організувала італійська організація Fondazione Ente dello Spettacolo під головуванням Даріо Е.Вігано. Фестиваль пропонує кіно, як "привід задуматися над проблемами і викликами сучасного світу, а також протистояти тим питанням, яких ніхто з нас не може уникнути". Тема цьогорічного фестивалю: "Любов, смерть, чудеса. Феноменологія сучасного суспільства".

Секретар Папської Ради у справах ЗМК, монсеньйор Пол Тай, говорить, що однією з основних особливостей цьогорічного фестивалю є дводенна міжнародна конвенція про "Кіно і віру" в Папському Латеранському Університеті 1 і 2 грудня. Він каже: "Ми хотіли подивитися на одну з важливих реалій в житті молодих людей, яким є світ кіно, світ уяви і побачити, як це пов'язано зі світом віри".

Конвенція складається з п'яти сесій, і це є можливістю замислитися про віру і те, як її відтворили режисери в суспільстві, яке піддається все більш радикальним перетворенням і секуляризації.

Монсеньйор Тай каже, що конвенція не обов'язково хоче подивитися на те, як фільми пов'язані тільки з вірою чи релігією: "Багато що зі світу кіно відкриває світ, відкритий для трансцендентності. Ми хочемо побачити, як покоління дітей, які виросли разом з Гаррі Поттером, Володарем Кілець ..., здатні думати про більш глибокі питання в житті: сенс життя, цінності життя, жертвування, і подивитися, чи зможемо ми використовувати це як засіб, щоб доєднати їх до діалогу розуміння віри, віри християн".




За матеріалами: Vatican Radio


Джерело:   Мандрівники Христа Царя

24.11.2011р. Б. / На загальній аудієнції Папа згадував Африку та говорив українською мовою




Вчора, 23 листопада, у ватиканському концертному залі імені Папи Павла VI відбулась загальна аудієнція кільканадцятьох тисяч вірних із Папою Бенедиктом ХVІ. Зустріч традиційно розпочалась короткою молитвою та прочитанням євангельського уривку, після чого Святіший Отець виголосив повчання. На завершення Папа привітав українську групу прочан їх рідною мовою.

 

Цього дня Папа присвятив загальну аудієнцію підсумкам своєї нещодавньої подорожі до Беніну. Спочатку він подякував Господу за те, що дозволив йому вдруге повернутись на африканську землю, цього разу, щоб відзначити 150-ліття від початку євангелізації цієї країни та щоб підписати і вручити місцевим єпископам Апостольське повчання, що є результатом напрацювань Другої спеціальної для Африки Асамблеї Синоду Єпископів, яка відбулась у жовтні 2009 року. Окремим приводом подорожі була молитва на гробі його співробітника у Ватикані та приятеля кардинала Бернардіна Ґантіна, якого, як зазначив Папа, вважають духовним батьком Беніну та усього африканського континенту.


Бенедикт ХVІ висловив свою щиру вдячність президенту Беніну за теплий прийом, усім єпископам, священикам, ченцям, черницям та мирянам за те, що у різний спосіб супроводжували його протягом тієї апостольської подорожі.


Папа, підсумовуючи свої промови до мешканців африканської землі, зазначив, що у них він поставив окремий наголос на духові примирення, на надії, яка повинна одухотворювати шлях африканського континенту, на необхідності побудови суспільства, де стосунки між різними етнічними групами та релігіями відзначались би духом свободи та справедливості. Папа також заохотив усіх до того, щоб бути справжніми сівачами надії у будь-якій реальності та у кожному середовищі. Святіший Отець закликав бенінців та усіх африканців до того, щоб вони були будівничими єдності, миру, солідарності, співпрацюючи, таким чином, для спасіння душ. Серед іншого, Папа закликав вірних континенту докласти усіх зусиль у звіщенні Євангелія тим, які ще його не мали нагоди пізнати, адже кожний охрещений покликаний євангелізувати, і тим самим, сприяти примиренню, миру та справедливісті.


Святіший Отець, зокрема, пригадав недільне богослужіння, у якому взяли участь численні молоді та старші бенінці, а також вірні інших країн Африки, яке було яскравим виявом того, як віра може об’єднати людей різного віку, різних поколінь, і вміє відповісти на виклики усіх пір людського життя. Папа пригадав, що однією з центральних подій стало вручення Апостольського Повчання єпископам Африки, у якому, за словами Папи, кожний вірний зможе знайти головні напрямні, що керуватимуть та підбадьорюватимуть шлях Церкви в Африці, яку сьогодні називають сіллю землі і світом світу.


А наприкінці аудієнції з вуст Бенедикта ХVІ пролунала українська мова. Промовляючи до прочан, зібраних на загальній аудієнції, Папа привітав окремо українських паломників такими словами:


«Щиро вітаю україномовних учасників. Нехай ваша проща до могил святих Апостолів та зустріч з традиціями Вічного Міста скріплять вашу віру та стануть джерелом духовного росту. Всім вам уділяю своє благословення! Слава Ісусу Христу!».


За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:   КРЕДО

середу, 23 листопада 2011 р.

23.11.2011р. Б. / ЩОДЕННА МОЛИТВА З ЧИТАННЯМ СВЯТОГО ПИСЬМА В СІМ`Ї

«Слово Христове нехай у вас перебуває щедро: навчайтесь у всякій мудрості й напоумлюйте одні одних, співаючи Богові з подякою від свого серця псалми, гимни та духовні пісні» (Кол. 3, 16)

З метою духовної підготовки вірних нашої Церкви до відзначення 1025-річниці Хрещення Руси-України Синод Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ доручив Патріаршій Катехитичній комісії у рамках Біблійного Апостоляту представити план заходів на Рік Божого Слова та доручив опрацювати план молитовного читання Святого Письма у сім’ї. На п’ятдесят четвертій сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ, що відбулася у Львові-Брюховичах 27-28 жовтня 2011 року, було прийнято рішення: “Поблагословити План щоденної молитви з читанням Святого Письма в сім’ї з 27 листопада 2011 року до 28 липня 2013 року в рамках підготовки до святкування 1025-ліття Хрещення Русі-України та рекомендувати його для популяризації та використання у Києво-Галицькому Верховному Архиєпископстві УГКЦ” (рішення № 7).

Про важливість щоденного читання Божого Слово у родині слуга Божий митрополит Андрей навчає: «Треба, щоб кожний християнин ясно здавав собі справу з користі читання і знання Святого Письма. Святе Євангеліє є предметом, що хату освячує, і стягає на неї благодать, бо є предметом віри й любови жителів хати. Воно стереже їх перед злом, показує їм дорогу, підносить їх серця до неба, очищує плями їх душ. Я не вагався б сказати, що воно лікує рани їх тіл. Звичай читати Святе Письмо кожного дня, хоч би хвилинку, повинен стати звичаєм кожної християнської родини. Те читання повинно бути щоденним кормом людей. Воно ж кормом здоровим, цілющим, скріпляючим...». (МИТРОПОЛИТ АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ, Про почитання Св. Хреста).

З благословенням Синоду Єпископів подаємо до Ваших рук і сердець план молитовного читання Святого Письма у християнській сім’ї. Не біймося читати Святе Письмо з вірою та відкритим серцем, щоб почути Боже Слово, прийняти Його до наших сердець та жити згідно з Ним. Хай Пресвята Богородиця, яка є «образом Церкви, яка слухає Слово Боже, Яке в Ній стає тілом. .Марія також є прикладом відкритості до Бога і до інших: символом активного слухання, що дозволяє глибоко прийняти й засвоїти, в чому Слово стає способом життя» (Слово Господнє, 27). Нехай наша спільна молитва буде символом єдності з усією Церквою, яка з вдячністю і радістю духовно готується до святкування 1025-ліття великого Божого дару Хрещення Руси-України та зміцнить нашу віру і любов до Христа Спасителя нашого Господа.

Бажаємо всім Божої благодаті, натхнення та дару Святого Духа в поширенні Слова Божого у різних вимірах життя і діяльності Церкви.

Львів, 17 листопада 2011 р. Б.
     о. Тарас Барщевський
   координатор Біблійного Апосоляту


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

23.11.2011р. Б. / Інститут екуменічних студій УКУ презентували на міжнародній конференції у Мінську

13 листопада у Мінську стартувала триденна міжнародна конференція «Православно-католицький діалог: християнські етичні цінності як внесок у соціальне життя Європи». Інститут екуменічних студій УКУ та проект Екуменічного соціального тижня представила його координатор Ірина Кітура.

«Екуменічний соціальний тиждень в Україні є частиною мережі Європейських соціальних тижнів, але особливістю такого заходу у Львові є акцент на екуменізмі. Екуменічний соціальний тиждень є яскравим прикладом співпраці представників різних конфесій у соціальній сфері», – розповіла на конференції Ірина Кітура.

Учасники міжнародної конференції у Мінську обговорювали питання міжконфесійної співпраці у економічній, соціальній та культурній сферах. Вони також розглянули актуальні проблеми біоетики, зокрема, абортів, евтаназії, клонування. Почесними гостями заходу були митрополит Мінський і Сілуцький Філарет, Патріарший екзарх всієї Білорусі кардинал Курт Кох, голова Папської ради сприяння християнській єдності, Апостольський нунцій в Білорусії архиєпископ Клаудіо Гуджероцці. Серед доповідачів – гості з Естонії, Італії, Литви, Польщі, Росії, України.

Хоча конференція стосувалася теми католицько-православного діалогу, участь у заході взяли представники юдейської та мусульманської общин.

«Міжхристиянські взаємини необхідно будувати на засадах порозуміння. Треба навчитися сприймати християн інших конфесій не як суперників, а як братів, – закликав митрополит Мінський і Сілуцький Філарет. – Єдність християн – це не тільки єдність віри, а і єдність добрих справ».

Голова Папської ради сприяння християнській єдності кардинал Курт Кох представив історію занепаду християнських цінностей у Європі, а тому закликав до нової євангелізації Європи: «Справжня євангелізація має передавати людям ту ідею, яку передав нам Господь. У час, коли поширюються секулярні тенденції, нашим завданням є підтримувати в світі думку про Христа».

Учасники конференції також обговорили потребу нової євангелізації, міжконфесійної співпраці у соціальній сфері, очищення пам’яті минулого.


Джерела: ucu.edu.ua


Мандрівники Христа Царя

вівторок, 22 листопада 2011 р.

22.11.2011р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (13 – 20 листопада)

Неділя. В неділю перед молитвою «Ангел Господній» Папа Бенедикт XVI звернувся до вірних з проповіддю на уривок Євангелія про таланти. Святіший Отець сказав, що кожен з нас повинен поводитись так, як двоє добрих слуг, які, знаючи, що таланти їм не належать, все ж помножили їх і були готовими до повернення пана. «Милосердна любов є фундаментальним благом, який ніхто не може не старатися привести до плодів і без якого будь-який інший дар є марним. Якщо Ісус полюбив нас настільки, що віддав за нас Своє життя, як ми можемо не любити Бога усім, що є в нас, та не любити щирим серцем одні одних? Лише практикуючи любов, також і ми зможемо взяти участь в радості нашого Господа. Нехай Пречиста Діва Марія буде для нас вчителькою дієвої та радісної пильності на шляху до зустрічі з Богом», – побажав Бенедикт XVI.

Після молитви, з нагоди Всесвітнього Дня боротьби з діабетом, Папа висловив свою солідарність з усіма, хто хворіє на діабет та запевнив, що молиться за хворих і їх рідних.

Понеділок. 7 грудня Папа Бенедикт XVI запалить вогні на найбільшій у світі ялинці з допомогою Ipad. Ця ялинка складається із ліхтарів, розміщених на горі, що височить над італійським містом Губбіо.

Теолог і секретар Папської Ради в справах культури єпископ Бартоломю Адукону, сказав, що Католицька Церква Беніну очікує від Папи порад щодо діалогу між іншими релігіями (іслам, вудду), які розповсюджені в цій країні.

У Ватикані відбулась зустріч із журналістами, в якій взяв участь кардинал Джанфранко Равазі. Голова Папської Ради з питань культури вказав на дві найпоширеніші помилки ЗМІ: використання спрощень та журналістські маніпуляції, пошуки пікантних тем і скандалів. Причиною того, що ці помилки часто виникають є антиклерикалізм, ворожість до Церкви та некомпетентність журналістів в церковних і богословських питаннях.

Триденну конференцію, присвячену православно-католицькому діалогу, що відбулась у Мінську, відвідав кардинал Курт Кох, Голова Папської Ради сприяння християнській єдності.
Міністр закордонних справ Ірландії повідомив, що ірландське посольство у Ватикані може бути відновлене, коли покращиться економічний стан цієї країни.

Також у понеділок спочив у Господі 83-річний Владика Моріс-Адольф Ґайдон, почесний єпископ Кагору (Франція).

Архиєпископ Джон Алексіус Бесерсбі, через досягнення граничного віку, подав у відставку з посади Архиєпископа Метрополії Брісбена (Австралія).

Отець Франческо Кавіна був обраний єпископом Капрі (Італія). Він заступив на місце Владики Еліо Тінті, який пішов у відставку через досягнення вікового обмеження.

15 листопада Архиєпископа Адріано Бернардіні, Апостольського нунція Аргентини, було призначено Апостольським нунцієм Італії та Сан Маріно.

Владика Ельмар Фішер подав у відставку з посади єпископа Фельдкірху (Австрія) через досягнення граничного віку.

Середа. Цього тижня на загальній аудієнції Папа Бенедикт XVI закликав вірних до щоденної молитви псалмами. На завершення циклу розважань над псалмами Святіший Отець розглянув псалом 110 (109). Молитва, яка можливо була укладена з нагоди коронації царя, набрала ширшого значення, ставши величанням переможного Месії, прославленого по правиці Бога. «Молячись цим псалмом, просімо в Господа Бога благодаті зуміти іти Його дорогами, наслідуючи Христа, Царя-Месію, бути готовими зійти разом з Ним на хресну гору, щоб разом з Ним увійти у славу й споглядати Його, як сидить по правиці Отця, переможного Царя та милосердного Священика, Який дарує прощення та спасіння всім людям», – заохотив вірних Бенедикт XVI.

Після загальної аудієнції Папа зустрівся з міністром національної гармонії Пакистану Ахрамом Масіхом Гіллем. Міністр попросив у Святішого Отця молитися за пакистанських християн і розповів про їх очікування. Під час візиту пана Гіллем було підписано угоду про співпрацю Пакистану з Папським Латеранським університетом та схвалено будову нової церкви.

Папська Рада у справах мирян має багато завдань, як наприклад, стимулювати цілеспрямованість, ідентичність та відповідальність мирян. 24-26 листопада Папська Рада у справах мирян проведе у Римі пленарну Асамблею. Одним із основних завдань є відсунути в сторону т.зв. технічну працю і зосередитись на Бозі та Його посланні. Для участі у Пленарній Асамблеї очікують велику кількість осіб, в тому числі і представників мирянських рухів.

Кардинал Тарчізіо Бертоне передав співчуття Святішого Отця урядові Мексики та всьому народові з приводу загибелі міністра внутрішніх справ Мексики Хосе Франсіско Бейк Мора.

Архиєпископ Сільвано Томазі, речник Ватикану, виступаючи під час ревізійної конференції у Женеві в справі заборони чи обмеження використання певних типів конвенціональної зброї, які завдають занадто сильних терпінь або наслідки яких є неконтрольовані, заявив, що Апостольська Столиця проти створення альтернативних конвенцій в справі касетної зброї, оскільки це було би безпрецедентною дискредитацією зобов’язуючого міжнародного закону.

Цієї середи у віці 83-х років до Господа відійшов Архиєпископ Якоб Дуйнвервуд, M. S. C., почесний Архиєпископ Метрополії Мерауке (Індонезія).

Четвер. У межах підготовки до поїздки Святішого Отця у Бенін, Апостольський нунцій в Польщі зустрівся з послами африканських країн. «Я сподіваюся, що значення цієї поїздки вийде за межі Беніну і стане святом віри також і для інших», – сказав після зустрічі Архиєпископ Селестіно Мільоре.

В четвер у віці 91-го року вічно спочив Владика Хосе де Акіно Перейра, почесний єпископ Ріо-Прету (Бразилія).

П’ятниця. У п’ятницю зранку Святіший Отець Бенедикт XVI вирушив до Беніну. Нагодою для цього апостольського візиту стала 150-та річниця євангелізації цієї країни. Крім того, там Папа оголосив апостольське повчання «Africae munus», яке є плодом Другої Спеціальної Асамблеї для Африки Синоду Єпископів, що відбувся у 2009 році.

Перша зустріч Папи Бенедикта XVI та нового прем’єр-міністра Італії Маріо Монті відбулась в аеропорту. Пан Монті привітав Папу і побажав йому приємної подорожі.

Під час прес-конференції, яка відбулась на борту літака, Святіший Отець сказав, що в Африці, як і в інших країнах, є багато проблем. Проте, поки що, відбувається більше розмов, ніж дій. Папа зазначив, що необхідно наважитись піти далі і «давати більше, ніж брати». Також Понтифік назвав Африку «духовними легенями світу».

Після майже 6-годинного перельоту Папа Бенедикт XVI прибув до Беніну. Його літак приземлився в міжнародному аеропорту м.Котону, де Святішого Отця привітали президент Томас Яї Боні з дружиною Шантал.

В часі вітальної промови Папа, насамперед, подякував Президенту Беніну за теплий прийом. Тоді Святіший Отець сказав, що він бажав повернутися до Африки і для цього було три причини: запрошення пана Президента і Єпископської Конференції, 40-ва річниця встановлення дипломатичних стосунків між Ватиканом і Беніном та 150-річчя євангелізації цієї країни, а третя причина – особиста. Понтифік зазначив, що завжди мав велику пошану до сина цієї землі, кардинала Бернардіна Ґантіна, з яким Бенедикт ХVІ, ще перед своїм обранням на Петровий престол, протягом багатьох років співпрацював для добра усієї Церкви. Папа сказав, що не потрібно боятися сучасності, але перехід до неї повинен базуватись на критеріях , що опираються на чесноти та високі моральні цінності. А на закінчення Вселенський Архиєрей, мовою місцевого населення, сказав: «Боже, благослови Бенін!»

Після цього Бенедикт XVI папамобілем відправився до катедри Котону, зробивши велике коло вулицями міста. Незважаючи на різницю у віросповіданні та спеку, мешканці міста з великим ентузіазмом вітали Бенедикта ХVІ. Звертаючись до вірних, зібраних в катедрі, Папа говорив про Боже милосердя та роль Пресвятої Богородиці в християнському житті. Він наголосив, що Боже милосердя виявляється не тільки у відпущенні наших гріхів, але також і у тому, що Господь, наш небесний Отець, іноді не без болю, смутку і страху з нашого боку, наново веде нас шляхом правди і світла, бо не хоче, щоб ми були втрачені. Своє слово Бенедикт ХVІ закінчив молитвою до Пресвятої Богородиці, благаючи у Божої Матері, покровительки Африки, одужання для хворих, утішення для пригнічених, прощення для грішників.

Нігерійський кардинал Френсіс Арінзе сказав, що візит Папи Бенедикта XVI в Бенін залишить позитивну і міцну спадщину для всіх африканців. Кардинал Арінзе сподівається, що багато африканців будуть читати звернення Папи. Він спонукав журналістів, вчених, викладачів, політиків та інших громадських лідерів «відкрити для себе документ, переварити його, вивчити і запитати себе, що ми повинні зробити для сприяння примиренню, справедливості і миру на нашому континенті?»

18 листопада в Римі відбулося торжество відкриття архіву Апостольської Пенітенціарії. Для вчених стали доступними 745 реєстраційних книг в шкіряних палітурках періоду з 1409 по 1890 роки, більше тисячі пакетів латинських текстів, що знаходяться в 413 ящиках, а також інші документи.

Субота. Суботній день Вселенського Архиєрея в Беніні розпочався відправою Служби Божої в Апостольській Нунціятурі, де Бенедикт ХVІ перебуває під час свого візиту. Потім Святіший Отець вирушив до президентського палацу, щоб зустрітись з владою та представниками урядових інституцій, дипломатичного корпусу, а також представниками головних релігій Беніну. В президентському палаці Папу привітав Президент Томас Яї Боні та канцлер Беніну Кубурат Осенні, яка є мусульманкою. Вона назвала Бенедикта ХVІ справжнім другом Африки і африканців.

В свою чергу звертаючись до присутніх у президентському палаці Святіший Отець Бенедикт ХVІ сказав, що дуже часто ми зупиняємося на пересудах та картинах, які представляють Африку в негативному світлі, підкреслюючи невдачі, набираючи моралізаторського тону. Святіший Отець пропонує подивитися на життя континенту у світлі Енцикліки «Spe Salvi». У цьому контексті Римський Архиєрей звертається із закликом до відповідальних за політику й економіку: «Не позбавляйте своїх народів надії! Не відбирайте їх майбутнього, калічачи їхню теперішність! Поєднуйте етичний підхід з відважністю у вашій відповідальності, а якщо ви віруючі, моліть Бога, щоб дав вам мудрість». Потім Папа здійснив візит ввічливості до Глави держави, який пройшов у президентському палаці. Президент Яї Боні подарував Вселенському Архиєреєві золотий нагрудний хрест з написом: «Бенін 2011 – мир, справедливість, примирення».

Після зустрічі з політиками, дипломатами та представниками інших релігій Святіший Отець відправився до міста Уїда. Спершу він прибув до семінарії, де помолився на могилі кардинала Бернардіна Ґантіна. Папа також зустрівся з сотнями священиків, семінаристів, богопосвячених осіб та мирян, наголошуючи на особливій відповідальності духовних осіб у підтримці миру, справедливості і поєднання. Бенедикт XVI закликав плекати справжню й живу віру та підкреслив, що любов до Бога і Його Слова, любов до Святих Тайн і до Церкви сприяє відповідній інтеграції справжніх культурних цінностей у християнську віру.

Близько 12:00 кортеж Понтифіка прибув до базиліки Непорочного Зачаття в Уїда. Тут Папа підписав постсинодальне Апостольське звернення «Africae munus», заключний документ Синоду Єпископів Африки. Перед підписанням документа Папа взяв участь у короткому євхаристійному поклонінні разом з учасниками Синоду Єпископів Африки, а також місцевими єрархами і багатьма вірними. Потім Святіший Отець звернувся до присутніх із промовою, в якій пригадав ІІ Спеціальний Синод для Африки та закликав завжди шукати шляхи до миру.

Ввечері, 19 листопада, після короткої зустрічі з організаційним комітетом візиту, Бенедикт XVI від’їхав до місцевої парафії святої Ріти, при якій діє «Дім Миру та Радості», яким опікуються Сестри Місіонерки Милосердної Любові, Першим етапом відвідин був сам «Дім Радості і Миру». Святішого Отця зустріли регіональна та місцева настоятельки, які провели його на внутрішнє подвір’я, де їх танцями й співом привітали діти, які також подарували Папі власноручно виконану картину. Після спільного проказування молитов «Отче наш» та «Радуйся, Маріє», Бенедикт XVI уділив присутнім своє благословення, а тоді всі разом перейшли до парафіяльного храму, де зібралися інші діти. Понтифік звернувся до дітей, заохочуючи їх до частого Святого Причастя, до особистої зустрічі з Богом під час молитви, щоб наповнюючись Його любов’ю вони могли дарувати її іншим. «Дорогі діти, Ісус любить вас! Просіть також своїх батьків молитися разом з вами! Іноді, необхідно їх трохи спонукати. Не вагайтесь це робити. Бог є настільки важливим!», – закликав Бенедикт XVI найменших бенінців.


Після зустрічі з дітьми, Бенедикт XVI повернувся до Апостольської нунціатури в Котону, де відбулася зустріч є Єпископською Конференцією Беніну. Папа закликав єрархів оновити євангелізацію країни, щедро ділячись Словом Божим та зміцнюючи єдність. «Єпископське служіння, до якого вас покликав Господь, має свої радощі та свої турботи, – сказав Бенедикт XVI. – Зустрічаючись з вами цього вечора, бажаю залишити кожному з вас послання надії. Протягом оцих останніх 150-ти років Господь учинив великі речі між народом Беніну. Будьте певні, що Він і надалі день-за-днем супроводжуватиме вас у ваших стараннях у служінні євангелізації».

Папська Рада з нової євангелізації запросила до свого складу К’яру Аміранте – засновницю громади "Нові горизонти", яка протягом 20 років у свої 36 притулках дає житло людям, що опинилися в особливо складній життєвій ситуації.

Крім цього в суботу з посади єпископа Ламеґо (Португалія) пішов у відставку Владика Хасінто Томас де Карвальйо Ботельйо. На його місце заступив Владика Антоніу Жозе да Роша Куто, титулярний єпископ Азура та єпископ-помічник Бразі (Португалія).

Отець Кеннет Девід Освін Річардс був обраний єпископом Сант Донс-Бастер (Антигуа і Барбуда).

Неділя. У неділю вранці, 20 листопада, Святіший Отець Бенедикт XVI. прибув на «Стадіон Дружби» міста Котону, де очолив Службу Божу, під час якої вручив єпископам Африки своє післясинодальне повчання. Стадіон, де відбувалося богослуження, зміг вмістити лише 50 тис вірних, тож сотні тисяч паломників зібралися біля встановлених назовні велетенських екранів. Прибули вірні з Гани, Нігерії, Того, Нігеру, Буркіна-Фасо, Кот-Д’Івуару та інших країн. Після святого Причастя відбулася церемонія вручення Апостольського Повчання «Africae munus» Президентам єпископських конференцій континенту. З подячним словом до Папи звернувся архиєпископ Нікола Етеровіч, Секретар Синоду Єпископів Католицької Церкви. Богослуження завершилося проказуванням молитви «Ангел Господній» та апостольським благословенням. Перед цим Бенедикт XVI поручив заступництву Пречистої Діви Марії новий етап місії Церкви на Африканському континенті.


Близько 16:00 Папа прибув у міжнародний аеропорт "Кардинал Ґантін" в Котону, де відбулася церемонія прощання. Бенедикт ХVI звернувся до присутніх представників влади, церковних єрархів та вірних з промовою, в якій подякував усім за теплий прийом. Папа закликав жителів Беніну жити по-братськи та показати усьому світові, що мир, незважаючи на відмінності між людьми, не є утопією. На завершення Святіший Отець закликав весь африканський континент завжди бути «сіллю землі і світлом світу».


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

понеділок, 21 листопада 2011 р.

21.11.2011р. Б. / Собор Архистратига Михаїла і всіх безтілесних сил

Усі ангели, які були спочатку добрими і милими Богові й перебували у Господній благодаті, були поставлені на випробування, чи вони далі хочуть Йому вірно служити. Після випробування, як написано в книзі "Одкровення", третина ангелів згорділа і пішла проти Бога, заявляючи свою рівність з Ним. Архангел Михаїл (це єврейське ім'я означає у перекладі "хто як Бог") очолив усіх вірних Богові ангелів і прогнав з раю збунтованих ангелів на чолі з люцифером (у перекладі "світлоносець"), яких називаємо злими духами.
 
Про архангела Михаїла у Святому Письмі згадується ще три рази. В книзі св. пророка Даниїла сказано, що в час великої боротьби наприкінці світу, яку почне антихрист з дияволом проти вірних Богові людей, Михаїл зі своїми ангелами знову виступить проти Божих противників (Дан 12, 1). Михаїлові було присвоєно звання архистратига усіх ангелів. Його змальовують на образах з вогненним мечем, яким він прогнав не лише злих духів, але також Адама і Єву з раю. Зазвичай Михаїла змальовують на дияконських дверях храмів.
 
Послання святого апостола Павла до Євреїв 2, 2-10
 
Браття, коли слово, проголошене ангелами, було таке зобов'язуюче, що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару, то як ми утечемо, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене тими, що його чули, коли Бог засвідчив знаками, чудами й різними силами, і дарами Святого Духа, які він роздає по своїй волі. Не ангелам бо підкорив він світ майбутній, про який ми говоримо. Бо десь хтось засвідчив, кажучи: Що таке людина, що Ти про неї пам'ятаєш? Або син людський, що Ти навідуєшся до нього? Ти вчинив його мало що меншим від ангелів. Увінчав його славою і честю. Усе підкорив йому під ноги. Коли ж усе підкорив під нього, то не лишив нічого, що було б йому непідкореним. Та нині ще не бачимо, щоб йому все було підкорене, а бачимо Ісуса, увінчаного славою й честю, за те, що перетерпів смерть, який на короткий час був нижче ангелів, щоб за ласкою Божою за всіх зазнати смерти. Годилось бо Йому, заради Якого все і через Якого все, що ввів багато синів у славу, стражданням удосконалити провідника їхнього спасіння.
 
 
Євангеліє від Луки 10, 16-21
 
Сказав Господь Своїм учням: Хто слухає вас, Мене слухає, і хто відрікається вас, Мене відрікається, а хто відрікається Мене, відрікається пославшого Мене. І вернулися сімдесять з радістю, кажучи: Господи, і біси повинуються нам з-за Твого імені. Він сказав їм: Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба. Ось даю вам власть наступати на зміїв, скорпіонів і на всю силу вражу, і ніщо вам не шкодитиме. Одначе не радійте тому, що духи вам повинуються, але радійте тому, що імена ваші записані на небі. В той час Ісус зрадів духом і сказав: Ісповідую Тобі, Отче, Господи неба і землі, що Ти втаїв це від премудрих і розумних і відкрив те дітям. Так, Отче, бо таке було благовоління перед Тобою.

 
Джерела: ugcc.org.ua


Мандрівники Христа Царя

21.11.2011р. Б. / Глава УГКЦ в Нью-Йорку: Поза Богом неможливо бути свобідним

20 листопада 2011 року Блаженніший Святослав (Шевчук) відслужив Архієрейську Літургію в Нью-Йорку. Він молився в місцевому греко-католицькому храмі Святого Юрія у співслужінні митрополита Філадельфійського Степана (Сороки), єпископів Павла (Хомницького) і Василя (Лостена) із Стемфордської єпархії, священиків і місцевих вірян.
 
"Нью-Йорк є містом перетину різних культур, народів та релігій, -  зазначив у проповіді Глава УГКЦ. Це місто, збудоване задля ідеї свободи, що підтверджує статуя Свободи. Однак, якщо місто втікає від Бога, воно починає жити без людської гідності. Поза Богом неможливо бути свобідним".
 
На думку Блаженнішого Святослава, "хто відкидає Бога, той повертається до гріха. Лише в Ісусі Христі людина спроможна відновити свій образ, подобу та правдиву свободу. Ця свобода не є можливістю обирати між добром і злом. Вона дає змогу зробити правильний і визволяючий вибір на користь євангельських цінностей".
 
Глава УГКЦ заохотив місцевих греко-католиків свідчити свою віру на місці свого проживання. "Будьте вільними і робіть вільними тих, хто вас оточує. Хай ця можливість до свободи супроводжує нас до правильної волі. Про це ми молимося у молитві-гимні "Боже великий, єдиний". Волю і долю можна знайти саме в Ісусі Христі".
 
Департамент інформації УГКЦ
 
Історична довідка
 
Греко-католики відслужили першу Літургію в Нью-Йорку в жовтні 1890 року в церкві Святої Бригіди. Початок служіння в храмі Святого Юрія датується 1905 роком. Освячення церкви відбулося в жовтні 1911 року. Від 1940 року при парафії діє католицька школа.
 
Довідка про недільне Євангеліє
 
Євангеліє неділі 20 листопада розповідає про гадаринського біснуватого, що жив без одягу, в гробах та був закутий в кайданах. Христос визволив його з неволі злого духа, повернувши гідність людини, яке Євангеліє описує через повернення одягу та слухання Божого слова біля стіп Ісуса. Завдяки сціленню злий дух увійшов в стадо свиней, яке кинулося з кручі в море. Жителі гадаринських околиць не прийняли Ісуса, оскільки через цей його вчинок вони втратили матеріальні добра. Святі Отці називали свинопасами тих, хто догоджав своїм пристрастям.


Джерела: ugcc.org.ua


Мандрівники Христа Царя