05.11.2011р. Б. / «October Baby» – фільм, який лікує душі

 

«Цей фільм зцілив частину моєї душі», – так описує свою реакцію на нову кінострічку, що виходить на екрани Америки, Келлі Клінгер, колишня бек-вокалістка у Брітні Спірс. Свого часу жінка зробила два аборти, а нині належить до захисників життя.

Повнометражний фільм братів Джона й Енді Ервінів частково постав на основі реальної історії Джанни Єссен – жінки, яка пережила власний аборт. Героїня кінорозповіді – Ханна, яку грає Рейчел Гендрікс. У пошуках своєї біологічної матері вона відкриває жахливу правду про себе: про те, що вона народилася в процесі аборту. На думку Келлі Клінгер, яка представляє християнську антиабортну організацію «Silent No More Awareness», цей образ правильно показує людину, яка пройшла через велетенську травму на самому початку життя. Хоч цей досвід і не зберігся в її пам’яті, однак він справляє свій вплив на її ставлення до близьких та світу, – відзначає рецензентка.

Попри те, що головна героїня фільму не може відшукати свою біологічну матір, вона вирішує за порадою священика написати на поштівці слова пробачення, адресовані її матері і водночас невдалій вбивці. «Як жінка, що зробила аборт, я справді вірю, що ця сцена у фільмі вилікувала часточку моєї душі. Мені сниться, що я чую: «Прощаю тебе». Може, якогось дня…» – пише Клінгер, навернена прихильниця абортів, нині – матір двох дітей.

Фільм вийшов у прокат у кінотеатрах штатів Міссісіпі, Алабами і Теннесі.

Джерело: CREDO

04.11.2011р. Б. / У Києві презентували дитячу книгу про Голодомор

e-mail від Відправити Натисніть Ctrl+D щоб додати в закладки

Фото: Таїсії Стеценко/Корреспондент.net

 

«Це сталося, коли в Україну прийшли комуністи, які хотіли її завоювати через родючі землі. Але наш народ не хотів здаватися і боровся. Через це в людей позабирали всю їжу, хотіли, щоб народ зламався. Та народ не скорився і, попри голод, — вижив», — так про причини Голодомору 1932—33 років розповідає одинадцятирічна київська школярка Олеся Юрченко. Відповіді на дорослі запитання її змушують шукати журналісти, які прийшли на офіційну презентацію першої в Україні книжки для дітей про Голодомор «Зернятко надії».

 

«Кілька років тому, працюючи в дитячому журналі «Крилаті», мені дали завдання підготувати цілий випуск, присвячений Голодомору, — згадує упорядниця книги Людмила Юрченко. — Коли ж я почала шукати, чим наповнити номер, то зіткнулася з тим, що жодного художнього твору для дітей на цю тему не було». Щоб заповнити нішу, жінка звернулася до дитячих письменників iз проханням написати про ту трагічну сторінку української історії. Хтось відгукнувся, хтось — ні. Найкращі ж твори ввійшли до «Зернятка надії», яке вийшло друком у видавництві «Свічадо» за підтримки Львівської міської ради та Спілки української молоді. 

У книжечці немає моторошних епізодів і безнадії, а є щемливі оповіді, які зворушують, змушують задуматися, співпереживати. 

Кандидат психологічних наук Людмила Гридковець, яка брала активну участь у відборі творів для збірки, зазначає, що головним критерієм було подання інформації не просто в контексті трагедії, жаху й осудження інших, а в контексті набуття конструктивного досвіду. 

«Цей досвід полягає в тому, щоб маленький читач, відчувши чужий біль, зробив висновок: я не хочу цього повторювати, — каже Людмила Гридковець. — Дитина має зрозуміти: будь–яка велика подія починається з маленької. І важливо навчитися помічати цю маленьку подію. Наприклад, у класі є дитина, яка росте в незаможній родині чи без батьків, і вона не те що цукерки, а інколи шматка хліба не має. Ця книжка й спрямована на те, щоб дитина ставала уважнішою до тих, хто поряд. Це формує засади благочинності, милосердя». 

Психолог наголошує: оповідання зі збірки здебільшого закінчуються позитивно — вони дають дитині надію. Адже, щоб розвиватися, людина повинна мати позитивний образ майбутнього. 

Нагадаємо, 2 листопада у Києві перехожих частували стравами Голодомору.


За матеріалами: Україна Молода 


Джерело:  КРЕДО 

02.11.11р.Б. / В Єрусалимі знайшли унікальну мініатюрну ікону Візантійського періоду

Стародавній образ був знайдений в ході археологічних розкопок в Єрусалимі неподалік від стін Старого міста. 

У ході археологічних розкопок в Єрусалимі неподалік від стін Старого міста було виявлено унікальну мініатюрну ікону, яка датується VI-VII століттям нашої ери (Візантійський період). 

Унікальна знахідка була вперше показана широкій публіці на конференції «Інновації в археологічних роботах у Єрусалимі та його околицях», яка проводиться п'ятий рік поспіль Управлінням старожитностей за підтримки Єврейського університету і компанії «Моріа». 

Ікона являє собою коробочку (довжина 2,2 см, ширина 1,6 см) з кістки великої тварини, на кришці якої вирізаний хрест.

Ікона декорована сусальним золотом. Археологи вважають, що власник цієї іконки носив її в полотняному мішечку.

31.10.2011р. Б. / Блаженніший Святослав узяв участь в урочистостях з нагоди десятирічного ювілею повернення до Києва отців василіан

 

30 жовтня в храмі Святого Василія Великого в Києві відбулися святкування з нагоди десятирічного ювілею повернення до Києва отців василіан. Урочистості розпочалися Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Блаженніший Святослав (Шевчук), Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.

Під час проповіді він привітав «ченців цієї святої обителі, які сьогодні святкують десять років відновлення чернечого життя Чину святого Василія Великого тут, у стольному граді Києві».

Блаженніший наголосив саме на слові «відновлення», адже ми, за його словами, насправді повертаємося «до коріння Київської Церкви».

«Вітаю з цим святом увесь чернечий чин в особі найвищого настоятеля в Україні отців василіан - протоархимандрита о. Василія Ковбича, ЧСВВ. Предстоятель попросив звернути увагу на те, які рясні плоди принесла молитва, праця отців василіан у Києві».

 

Крім того, Блаженніший Святослав привітав громаду храму Святого Василія Великого з завершенням духовних вправ – реколекцій, які проводив отець Теодозій Янків. Отець Теодозій, по суті, й відновив чернече життя в Києві.

 

«Знаю, що під час реколекційних вправ ви роздумували над особою блаженного Івана Павла ІІ. Нехай він для всіх нас буде прикладом людини, яка сама іде за Христом у життя вічне і провадить за собою всю громаду, всю свою церкву. Нехай Христос буде нашим світлом, нашим дороговказом, поводирем до життя вічного, аби це святе місто, наш золотоглавий Київ, який називаємо «другим Єрусалимом» не був «пасткою смерті», а місцем живих і дорогою до життя вічного».

 

Говорячи про освячення дзвонів, Блаженніший наголосив, що сьогодні «ця обитель пережила історичний момент, тому що голос її, голос проповідника від цього дня буде чутно не лише всередині храму, він поширюватиметься назовні, будитиме всіх людей до зустрічі з Господом Богом. Ми тут освятили дзвони. А ви знаєте, що найбільший дзвін у нашій слов’янській традиції ми називаємо «благовість». А тою благою вістю є Євангеліє, те Боже Слово, яке кличе, будить на зустріч з живим Христом», – додав Предстоятель УГКЦ.

 

Дзвони освятили та ще й охрестили. Тепер кожен з них має ім’я: Богдан, Михайло, Роман, Тарас, Любомир, Василь, Рафаїл, Теодозій, Іван, Сергій, Юрій, Олег. Також вірні у храмі Святого Василія відновили акт Хрещення.

 

Ігумен монастиря Святого Василія Великого у Києві отець Василь Тучапець «дякує Богові, що Він благословляє їхню працю в Києві, бо вони справді відчули присутність живого Христа, адже за ці десять років до їхнього храму на Львівській площі прийшло сотні нових парафіян, особливо молодих».

 

Департамент інформації УГКЦ

31.10.2011р. Б. / Ерозія релігійної свободи у США

 

Існує аргументований острах за стан релігійної свободи у США, які самі ніби інтенсивно цікавляться цією проблемою поза своїми кордонами. Такі підозри має католицький єпископат країни.

У часі зустрічей конституційної підкомісії єпископату у Вашингтоні єпископ Вільям Лорі зауважив, що Церква «із зростаючим неспокоєм зауважує, що народне прив’язання до релігійної свободи стає предметом все частіших атак  і щоразу швидшої ерозії». Єрарх закликав Конгрес якомога швидше зреагувати на ситуацію. В першу чергу йдеться про діяльність Департаменту Здоров’я і Суспільної Опіки, який промує контрацепцію, аборти і стерилізацію, намагаючись включити це все до «базових медичних послуг». Єпископат протестує проти спроб заставити церковні інституції та суспільні організації виконувати ці процедури своїм клієнтам чи пацієнтам.

Неспокій викликають також спроби зміни дефініції подружжя. Тому єпископ порівняв ситуацію американського суспільства до тяжкої хвороби, причини якої «лежать глибоко. Однак доки на неї знайдеться лікарство, необхідними є також протисимптомні засоби, оскільки хвороба поширюється дуже швидко».

За матеріалами: Radio Watykanskie

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

30.10.2011р. Б. / Представники усіх релігій на аудієнції у Папи

 

Представники різних релігій, які приймали участь в Асижському «Дні призадуми, діалогу та молитви за справедливість і мир в усьому світі», повернулися до Ватикану, де Папа Бенедикт XVI прийняв їх на аудієнцію, щоб подякувати за моменти спілкування під час зустрічі. 28 жовтня на завершення міжрелігійної зустрічі, Держсекретар Ватикану кардинал Тарчізіо Бертоне пригостив усіх обідом.

 

Звертаючись до учасників зустрічі, яка стала можливою через відважність та далекоглядність Івана Павла ІІ і його помічників, Папа Бенедикт XVI подякував усім, хто захотів «розділити з ним паломництво» та співпрацювати заради переміни світу на краще. «Озираючись назад ми подивляємо далекоглядність покійного Папи Івана Павла ІІ, який скликав першу зустріч в Асижі. Прагнення багатьох чоловіків та жінок різних релігій до спільного свідчення духовного шляху – це завжди шлях миру».

 

Святіший Отець зазначив, що подібні зустрічі через ряд обставин відбуваються рідко, але, тим не менше, вони показують, що кожного дня у світі люди, які належать до різних релігійних традицій, живуть і працюють разом і в гармонії. Бенедикт XVI впевнений, що День призадуми, діалогу та молитви показав щире бажання усіх зробити внесок для загального добра: «В певному розумінні, ця зустріч представляє мільярди чоловіків і жінок усього світу, які активно співпрацюють у досягненні справедливості та миру. Це також знак дружби і братства, які розцвіли завдяки зусиллям великого числа людей, які першими спробували провадити такий діалог. Нехай і надалі росте дружба між послідовниками усіх релігій світу, а також між людьми доброї волі».

 

За матеріалами: www.radiovaticana.org
 

Джерело:  Мандрівники Христа Царя