01.09.2012р. Б. / «У світі катастрофічно зростає рівень релігійної безграмотності», – Глава УГКЦ

В інтервʼю для сайту "Католицький Оглядач", говорячи про проблеми церковного життя УГКЦ в Україні Патріярх Святослав Шевчук зазначив: "Сьогодні у нашій Церкві рівень релігійної неграмотності дуже високий, багато осіб, які вважають себе вірними саме УГКЦ, не розуміють чи знають достатньо добре віровчення цієї Церкви. Але це не є проблемою тільки України чи тільки УГКЦ."

 

«Згідно з останніми дослідженнями, бачимо, що сьогодні багато людей вважають, що віра це релігійне почуття, а ми знаємо, з вчення Церкви, що віра – це чеснота. І віра завжди має раціональний елемент. Св. Августин казав: «Я розумію для того, щоб вірити, і вірю, щоб розуміти». Апостол Павло наказує кожному з нас, щоб ми були готові у кожний момент представити рації нашої з вами віри і надії. Це справді одне з нелегких завдань нашої Церкви.

Хтось би міг сказати, що це незнання пов’язане з тим, що Україна пережила тоталітарний період свого існування, що було заборонено християнське виховання і навчання і так далі. Але уся Католицька Церква у вільному світі переживає ідентичну ситуацію. Я це можу стверджувати на основі свого досвіду в Латинській Америці. Те саме говорять наші єпископи з різних країн світу. Сьогодні релігійна безграмотність на загал у світі росте з катастрофічною швидкістю, що країни старого християнства, які ніколи не знали тоталітарних режимів, починають втрачати віру. І тому-то Святіший Отець цього року проголосить Рік Віри в Католицькій Церкві. Проблема існує і дуже серйозна.

Що ми робимо у нашій Церкві? Найперше, відразу, коли Церква вийшла з підпілля, ми намагалися налагодити відповідну мережу катехитичного виховання. Щоби кожна наша спільнота, кожна наша парафія перетворилася на середовище навчання віри. Не тільки під час недільної проповіді священика, яка теж, безперечно, повинна бути і катехитичною, але у ширшому контексті: навчання віри як можливість і нагода пізнати правди віри через катехизацію. За двадцять років, я би сказав, ця мережа розвивається. Чи вона сьогодні є достатня? Ні. І тому катехизація є одна із перших складових стратегії нашої Церкви. Катехизація і виховання віруючих людей у парафіях до свідомої віри, до свідомого сприйняття тої чистоти, повноти католицького віровчення, про яке Ви згадували, а відтак належна формація духовенства і монашества. Отож, та освітня складова, вона є домінуючою, зокрема, коли хтось почитає моє Послання, яке я написав про живу парафію, там це сказано чітко. Сьогодні, відповідно до рішень Синоду нашої Церкви, коли у якійсь парафії немає катехитичної школи, то тоді душпастирська діяльність такого пароха кваліфікується як незадовільна. Хоча би той парох збудував церкву зі золотими куполами.

Тут теж треба наголосити, що дуже часто є помилкове уявлення про катехизацію. Більшість наших людей часом думають, що катехизація – це є щось, що стосується тільки дітей, яких ми готуємо тільки до прийняття Святий Тайн, Першої Сповіді і урочистого Святого Причастя.

Отож, користуючись, можливо, навіть цим інтерв’ю, хочу сказати: «Ні!». Кожен християнин повинен зростати у пізнанні глибин правди своєї віри все своє життя. І тому Церква, наша Церква сьогодні намагатиметься помагати нашим людям і цій дорозі. Ми опрацьовуємо окрему програму катехизації для дорослих, окрему програму так званого катехуменату осіб, які приступають до Хрещення вже у дорослому віці. А для того, щоби дати фундамент, допомогу для такого пізнання правд католицької віри, яку зберігає у своїй традиції наша Церква, – це є приготування і подання до рук наших віруючих Катехизму нашої Церкви «Христос – наша Пасха».

До речі, хочу сказати, що цей Катехизм наші вірні читають. Знаю, що в багатьох парафіях кожної неділі люди збираються перед Вечірнею чи після Вечірні й читають його разом. Дуже дякую за такі ініціативи і сподіваюся, що той Катехизм стане ще однією можливістю зробити доступним відкриття і пізнання правд своєї віри. Хочу теж нагадати, що це обов’язок кожного християнина.» - 

вважає Глава УГКЦ.

Джерело:   Воїни Христа Царя

31.08.2012р. Б. / Православні в Хмільнику обіцяють різню у випадку зведення каплиці УГКЦ

Джерело: kriminal.ictv.ua

Дозвіл на розроблення паспорту прив’язки для розміщення тимчасової споруди – каплички на розі вулиць Некрасова та Свердлова у м.Хмільник на Вінничині, рішення про надання якого релігійній громаді (парафії) Святого Івана Богослова Української Греко-Католицької Церкви ухвалила міська рада, викликав хвилю протестів з боку духовенства УПЦ МП.

Своєрідний протест під час зібрання, за участі керівництва міста, виказали настоятелі міських храмів Московського Патріархату.

Благочинний храмів Хмільницького району отець Михаїл Шикирун, висловив від імені духовенства та парафіян занепокоєння цією подією, повідомив про «збирання підписів невдоволеними прихожанами храмів, а також закликав представників влади проявити мудрість та поміркованість в цьому питанні».

Настоятелі інших православних міських храмів зазначили, що «історично цього віросповідання у Хмільнику не було, а отже – потреби у зведенні каплички немає».

Варто зазначити, що це зібрання відбувалося без представників греко-католицької громади. Настоятеля релігійної громади Святого Івана Богослова Української ГКЦ отця Олександра мають намір запросити на досесійне засідання, проведення якого заплановано 3 вересня цього року.

Історія греко-католицької громади у Хмільнику пов’язана з іменем Слуги Божого о. Романа Бахталовського ЧНІ, який приїхав до міста у 1976 р. і незважаючи на заборону радянської влади, через служіння при римо-католицькій парафії, міг підпільно опікуватися греко-католиками. 22 листопада 2006 року розпочато беатифікаційний процес Слуги Божого о. Романа.

Варто пригадати, що до о. Романа Бахталовського у 1978 р. приїхав на студії з сторії Церкви, догматики та морального богослов'я, тоді брат Ігор Возьняк, а тепер Архиєпископ і Митрополит Львівський.

Особливу роль в житті парафії сповнила мати Агафія (в миру Параскевія Юріївна Скрегунець), настоятелька Згромадження сестер Непорочного Серця Марії Фатімської, яка виступила ініціатором офіційного реєстрування громади у державних органах 27 листопада 1992 р.

Джерела: pravo-hm.org.ua / www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

30.08.2012р. Б. / Єпископи УГКЦ просять вірних про молитовну підтримку перед Синодом

Звернення
Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
до духовенства і вірних в Канаді
з нагоди проведення Священного Синоду Єпископів 2012 року

«Зважайте на самих себе і на все стадо,
над яким Дух Святий поставив вас єпископами,
щоб пасти Церкву Божу, що її він придбав кров’ю власною».
Ді. 20, 28

Дорогі в Христі!

Ці слова святого апостола Павла, скеровані до старійшин християнської спільноти Мілета, стосуються не тільки людей апостольської доби, а й всіх нас, що живемо сьогодні, у ХХІ столітті. Тоді як ми, єпископи Української Греко-Католицької Церкви з усього світу, готуємося до щорічного Священного Синоду, святий Павло нагадує нам, що через це зібрання нас покликано піклуватися Божою Церквою, яку Господь здобув ціною власної крові і за яку впродовж понад тисячолітньої історії поклало своє життя багато її синів і дочок.

 

Цього року Синод Єпископів УГКЦ збирається у Вінніпезі (Канада), аби відзначити соту річницю з часу прибуття до Канади першого єпископа для наших вірних – блаженного священномученика Микити (Будки). Синод – це особливе Боже діяння, що довершується людиною: вияв присутності та особливого прояву Святого Духа в житті Христової Церкви.

 

Готуючись до цієї події на канадській землі, хочемо від усього серця привітати всіх українців та їхніх нащадків, всіх синів і дочок Української Греко-Католицької Церкви, котрі живуть у Канаді, запевнити у нашій молитві за кожного з вас, нашій пошані й любові! У Синоді візьмуть участь владики з Канади, України, Західної Європи, Латинської Америки, Сполучених Штатів та Австралії.  Бажаємо звернутися до вас із Божим Словом надії, прагнемо покріпити вас у вірі, будучи сповнені великою радістю передчуття зустрічі з вами!

 

Ми переконані, що синодальні діяння сповнять особливою благодаттю Святого Духа всі наші канадські громади, принесуть свіжий подув цього Духа у вітрила Української Церкви в цій країні, додадуть вам сили й відваги і далі жити християнським життям та вірою своїх батьків.

 

Коли блаженний Микита 1912 року приїхав до Канади, він побачив намагання наших людей влаштувати своє життя на теренах,  де їх спіткало чимало труднощів і перешкод. Усі ці люди добре знали традиції та звичаї рідного українського краю, – знали, як порати землю, як виховувати своїх дітей, як жити і практикувати свою віру. А тут вони неначе опинилися в іншому світі. Тут по-іншому обробляли землю. Тут був інший уряд. Тут були чужа мова і чужі звичаї. Тут було багато церков і релігій, що спантеличувало їх.  Як мав владика Микита доглядати Божу паству в таких суворих умовах? Як мав допомогти нашим вірним зберегти християнську віру та українські звичаї у світі, який часто був супроти них таким чужим і негостинним?

 

Цілковито покладаючись на Бога, єпископ з гідним подиву запалом і великою євангельською самопосвятою, у співпраці з духовенством, чернецтвом та активними мирянами, взявся за зміцнення  і розбудову українського церковного та громадського життя на розлогих теренах Канади. Завдяки його старанням і жертовній праці його послідовників протягом останнього століття наша Церква в Канаді досягнула чимало. Вона розвинулася в першу поза межами України митрополію. Вона виховала багато єпископів, священиків, ченців і черниць для нашої Церкви не лише в Канаді, а й у всьому світі. Велике число мирян досягли успіхів у канадському суспільстві як вчителі та юристи, лікарі та інженери, політичні діячі та військові посадовці. Наші люди збудували багато храмів дивовижної краси, шкіл, осередків культури, видавництв і пансіонатів. Українські греко-католики належать до різноманітних організацій, через роботу і місію яких вони сповідують свою святу віру та допомагають поширювати Слово Боже.

 

Ви, дорогі брати і сестри, разом зі своїми священиками та єпископами,  є спадкоємцями і носіями цієї славної церковної та національної спадщини, яку приніс зі собою і зберіг наш український народ на цих землях. Користаючи з нагоди, прагнемо висловити вам наше щире визнання та сердечну вдячність за вірність вірі батьків та за збереження нашої національно-культурної традиції.

 

Вашу відданість і вірність Божій справі наша Церква в Україні особливо відчула на зламі 80–90-х років минулого століття, коли після довгих десятиліть переслідувань Господь дарував їй і рідному народові свободу. Тоді ви охоче поспішили на допомогу та своїми молитвами, щедрими пожертвами і безпосередньою участю спричинилися до відродження і розбудови Української держави та рідної Церкви. Пам’ятаємо про це і дякуємо вам за це!

 

Нині, готуючись до святкування 1025-ліття Хрещення Русі-України та до посвячення Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві, яке, сподіваємося, відбудеться в недалекому майбутньому, спільно з вами заносимо до престолу Всевишнього подячну молитву за дар святої віри і свободи для нашого народу, благаючи у Господа благословення на дальшу працю, щоб Божа правда та національна єдність цілковито утвердилися на матірній землі.

 

Дорогі брати і сестри у Христі! Духовно з’єднані з усіма вами, 9 вересня розпочнемо цьогорічний Священний Синод Єпископів УГКЦ. Разом із святкуванням 100-літнього ювілею прибуття до вас першого нашого єпископа, хочемо краще пізнати життя нашої української громади в цій країні, з усіма досягненнями та викликами, які переживаєте. Тому зі святою нетерпеливістю очікуємо на зустрічі, молитву і спілкування з вами.  Молимося, щоб цей Синод став нагодою до того, щоб пóдув Святого Духа наповнив нашу Церкву і був нашим керманичем у майбутнє.

 

У цей важливий момент нашої мандрівки на шляху до Божого Царства  звертаємося до вас із проханням про молитву та підтримку. Моліться, аби через Синод 2012 року всі члени нашої Церкви зросли у вірі та мудрості й були повсякчасно готові поширювати Христову Благовість.

Благословення Господнє на вас!

Від імені Синоду Єпископів УГКЦ
† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
25 серпня 2012 року Божого,  у день Святих мучеників Фотія і Аникити

Джерела: www.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя

29.08.2012р. Б. / Він не погодився на компроміс, – Папа про Йоана Хрестителя

Йоан Хреститель – приклад безкомпромісної вірності Богу. Про це сьогодні говорив Папа Римський Бенедикт XVI під час загальної аудієнції, яка відбулася у літній резиденції Кастель Ґандольфо.

 

Насамперед, Святіший Отець пригадав про те, що культ святого Йоана Хрестителя є дуже давнім у Церкві, і вже в IV столітті у Самарії вшановувано його чесну голову. У Євангеліях, натомість, дуже добре пояснено його роль в стосунку до Ісуса. Він почав проповідувати за часів імператора Тиберія, в 27-28 році нашої ери, закликаючи народ приготуватися до зустрічі з Господом, випрямити криві стежки свого життя через радикальне навернення свого серця. Крім того, – зауважив Папа, – Предтеча не обмежується проповідуванням покаяння, але з глибокою покорою вказує на Ісуса, як на істинного Божого посланця, поступаючись, аби слухали Його та йшли за Ним. І, врешті, останнім його кроком було свідчення невідступної вірності. 

«Запитуємо, з чого народжується ось таке життя, з такою сильною внутрішньою силою, настільки прямолінійне, послідовне, цілковито віддане Богові та щоб приготувати дорогу Ісусові?», – сказав Бенедикт XVI, і продовжив: «Відповідь є простою: з взаємин з Богом, з молитви, яка була провідною ниткою всього його життя». Йоан Хреститель, – вів далі Папа, – є Божим даром, якого довгий час просили батьки. Звіщення про його народження відбулося у місці молитви, в Єрусалимському храмі. І навіть саме народження було позначене молитвою: піснею радості, хвали та подяки, яку батько Захарія підніс до Всевишнього. «Ціле життя Ісусового Предтечі черпало сили із взаємин з Богом, особливо, під час періоду, проведеного в пустинних землях, які є місцем спокуси, але також місцем, в якому людина відчуває свою убогість, позбавлену можливості опиратися на матеріальні забезпечення, та розуміє, що єдиною стійкою точкою опори є сам Бог», – зазначив Святіший Отець, додаючи, що Йоан Хреститель не лише є людиною молитви, але й провідником до цих стосунків з Богом. Підтвердженням цього може бути євангельський уривок, що розповідає про те, як Ісус навчив учнів молитви «Отче наш». Він зробив це, відповідаючи на їхнє прохання: «Господи, навчи нас молитися, як Йоан навчив своїх учнів». 

«Дорогі брати й сестри, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – відзначення мученицької смерті святого Йоана Хрестителя пригадує також і нам, християнам цих часів, що з Христовою любов’ю, з Його словом, з Істиною не можна вступати в компроміси. Істина є істиною. Християнське життя вимагає, так би мовити, «мучеництва» щоденної вірності Євангелію, тобто, відваги дозволити на те, щоб Христос зростав у нас, щоб Христос керував нашими думками та ділами. Це може статися в нашому житті лише за умови міцних стосунків з Богом, – додав Папа. – Молитва не є втраченим часом. Вона не означає викрадати час, призначений на діяльність, в тому числі й апостольську, вона є якраз протилежним цьому: лише якщо зуміємо вести життя вірної, постійної та довірливої молитви, то Сам Бог дасть нам здатність та сили до щасливого та спокійного життя, щоб долати труднощі та відважно свідчити про Нього». 

За матеріалами: Радіо Ватикан 

Джерело:   КРЕДО

28.08.2012р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (20.08-26.08)

22 серпня у день Св. Ап. Матія до гарнізонного храму Львова завітав Преосвященний Владика Гліб Лончина, Апостольський Екзарх для українців-католиків у Великобританії. Очоливши Архиєрейську Божественну Літургію, він уділив дияконські свячення піддиякону Любомиру Филипчаку.

 

Греко-католицька Церква також прагне примирення з Московським Патріархатом– про це 23 серпня сказав Архиєпископ Іван Мартиняк, Митрополит Перемишльсько-Варшавський УГКЦ. Таким чином Архиєпископ підтримав заклик глави УГКЦ Святослава Шевчука до ініціювання процесу примирення з РПЦ.

 

24 серпня з нагоди 21-ої річниці від Дня проголошення незалежності України в Архикатедральному соборі Святого Юрія служилась святкова Архиєрейська Божественна Літургія.

Очолив Богослуження Високопреосвященний Архиєпископ і Митрополит Львівський, владика Ігор. У спільній молитві також взяли участь, єпископ-помічник Львівський, Преосвященний владика Венедикт, священнослужителі собору Святого Юрія, парафіяни храму та чисельна громада м. Львова.

 

У цей день на центральній площі Львова служилась екуменічна молитва за Україну. Очолили акафіст до Пресвятої Богородиці духовенство Греко-Католицької, Православної та Римо-Католицької громад Львова. Співом молитву супроводжувала Львівська академічна чоловіча хорова капела «Дударик».В кінці акафісту священнослужителями була виголошена молитва за Україну.

Опісля, зі своїм словом до громади звернулися Преосвященний владика Венедикт, єпископ-помічник Львівський та Високопреосвященний владика Макарій, митрополит Львівський УАПЦ.

 

Під час семінару «Для вас я єпископ, з вами я – християнин», організованого Інститутом релігії та суспільства УКУ і проведеного 25 серпня у конференц-залі Філософсько-богословського факультету УКУ ( вул. Хуторівка, 35а)

о. Петро Ґаладза, професор Інституту східнохристиянських студій ім. Митрополита Андрея Шептицького в Оттаві розкрив слухачам тему: «Літургічне пояснення чину єпископської хіротонії»

Пропонуємо відеозапис доповіді о.Петра.

 

26 серпня 2012 року відбулась Архиєрейська хіротонія ректора Українського католицького університету, громадського діяча, провідного науковця отця Бориса Ґудзяка. Напередодні нововисвячений Апостольський Екзарх для українських греко-католиків Франції, Швейцарії, Бельгії, Голландії та Люксембургу розповів в інтерв’ю ZAXID.NET про те, які зміни чекають на Український католицький університет, чи багато греко-католиків у Франції і як духовній людині на парламентських виборах прийняти вільне та моральне рішення.

 

Опісляу Львові урочисто відкрили Колегіум ім. патріарха Йосипа Сліпого Українського католицького університету. Глава УГКЦ Святослав (Шевчук), владика Борис (Ґудзяк) у співслужінні з єпископами та священиками провели чин освячення новозбудованого Колегіуму.

 

Нещодавно вийшов друком «Заповіт» Патріарха Йосифа Сліпого, книга, яка згідно задуму єпископа Михаїла Колтуна, призначена для ознайомлення молодого покоління з життям Патріарха Йосифа.

 

А також до вашої уваги:

"Все, що робить Церква, має мати євангелізаційну мету", - Блаженніший Святослав про деякі фундаментальні питання

Блаженніший Святослав в Коломиї. Літургія, проповідь, прес-конференція

Глава УГКЦ: Діалог з невіруючими – виклик для нашої Церкви

"Віра без дії - мертва" - голова УГКЦ

  Лист-привітанняБлаженнішого Святослава до вірних УГКЦіз нагоди 21-ї річниці Незалежності України
 
Чин архиєрейського найменування отця Бориса Ґудзяка (відео)

Проповідь Блаженнішого Святослава під час хіротонії владики Бориса Ґудзяка (відео)

Подячне слово владики Бориса після хіротонії(відео)

Вітання Папського нунція владиці Борису після хіротонії (відео)

 

Анонси:

Сестри Катехитки Святої Анни запрошують молодих дівчат віком від 16 років на Духовні Реколекції, які розпочнуться 31 серпня, у п’ятницю ввечері і закінчуться 2 вересня, у неділю після обіду.

 
Тема реколекцій: “Моє покликання від Бога, яке воно?” або “Стань, ким ти є!”

 

Українські прочани, учасники всеукраїнської прощі до Риму, яка відбудеться у жовтні, зустрінуться з Папою Римським та матимуть змогу взяти участь в урочистій Літургії в центральному Соборі Католицької Церкви, Соборі св.Петра, - повідомив журналістам Глава УГКЦ під час прес-конференції у Коломиї.

Джерело:  Воїни Христа Царя

28.08.2012р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (20.08. –26.08.)

Понеділок. Центром ліванського католицтва є містечко Харріса, яке є  святинею Богоматері Ліванської. Сюди, відразу після прибуття до Лівану,  прибуде Бенедикт XVI. Планується, що в цьому санктуарії Святіший Отець підпише Апостольське звернення для Близького Сходу - підсумковий документ Синоду Єпископів для цього регіону, який проходив у Ватикані в 2010 р. Крім Папи Бенедикта XVI у Харрісі уже побували папа Іван ХХІІІ (ще як кардинал Анджело Ронкалі) та Іван Павло ІІ.

 

Вівторок. 21 серпня Церква згадує св. Пія Х, який очолював Церкву з 1903 по 1914 р. Пій Х провів великі реформи в Церкві. Однією з його головних заслуг було написання катехизму, яким користувалося не одне покоління католиків.

 

Речник Ватикану о. Федеріко Ломбарді повідомив, що папамобіль уже в Бейруті. Цим він спростував побоювання щодо можливої відміни Апостольського візиту Папи до Лівану, через загострення ситуації в Сирії.

 

Середа. У літургійному календарі латинського обряду 22 серпня припадає літургійний спомин Пречистої Діви Марії Цариці. Цьому Папа Бенедикт XVI присвятив своє повчання, виголошене під час загальної аудієнції у середу. На початку Святіший Отець пояснив, що Марія поєднана з Ісусом і в його земному житті і в Небесному царюванні. «Вона бере участь у Божій відповідальності за світ та в Божій любові до світу», – сказав Бенедикт XVI, додаючи, що існує популярне бачення царя чи цариці, як особи, що має багатство та владу. Але не такими є царственість Ісуса та Марії. Ісус є Царем, який служить своїм слугам та віддає за них своє життя. Свою царственість, яка полягає у служінні любові, Марія здійснює через заступництво за людей перед Богом: «Вона може випросити у свого Сина благодать і милосердя, необхідні для нашого паломництва шляхами світу», - вказав Папа. На завершення Понтифік закликав наслідувати Марію: її життя, її віру, її прийняття Ісуса. «Нехай в наших молитвах не забракне звернень до Неї. Марія ж не забариться заступатися за нас перед Своїм Сином», - сказав Святіший Отець.

 

Видавництво Ватикану та компанія споживчої електроніки «Apple» вирішили об’єднати зусилля для того, щоб зробити папські катехези доступними у цифровому форматі через планшети та смартфони. Серію папських катехитичних наук разом із ілюстраціями різних шедеврів мистецтва вже впродовж двох місяців можна придбати через i-Tunes. Вже готовий том під назвою «Людина в молитві», і готується до випуску «Молитва в Новому Завіті».

 

Четвер. У четвер Бенедикт XVI надіслав телеграму співчуття на ім'я єпископа тайванської єпархії Каосіюнг Пітера Ліл Ченг-Чанга у зв'язку зі смертю китайського кардинала Пола Шана Куо-Хсі, ординарія цієї єпархії на пенсії.

 

23 серпня перед учасниками форуму «Зустріч заради дружби між народами», який проходив в італійському Ріміні, виступив архиєпископ Сільвано Томазі, постійний спостерігач Святого Престолу при ООН. Ватиканський дипломат нагадав, що права віруючих людей сьогодні обмежуються не лише на Сході, де християни становлять меншість, але і на Заході. За словами єрарха в країнах Заходу, права християн обмежують не представниками інших релігійних груп, але самим суспільством.

 

В інтерв’ю для Католицького Оглядача Блаженніший Святослав Шевчук сказав, що Папа Бенедикт XVI задоволений провідною ідеєю стратегії УГКЦ, в якій акцент ставиться саме на парафії. «Папа сказав, що ми таким чином пропонуємо, з одного боку, дуже традиційний підхід до розуміння євангелізаційної місії Церкви, а з іншого боку – дуже сучасний, навіть постмодерний, оскільки звертаємо увагу на персональний, особистий духовний досвід кожного віруючого, який повинен бути живим членом тої чи іншої парафіяльної спільноти.», - зазначив Блаженніший Святослав.

 

П’ятниця. У п’ятницю, 24 серпня, Святіший Отець Бенедикт XVI надіслав на ім’я Президента України Віктора Януковича привітання з нагоди 21 річниці Незалежності України.

 

Субота. Апостольська подорож Бенедикта XVI до Лівану, яка відбудеться 14-16 вересня, збігається з 65-річчям дипломатичних взаємин між Святим Престолом і цією близькосхідною країною. Вони були встановлені 1947 року під час понтифікату Пія XII.

 

Неділя. У своїй проповіді перед спільним проказуванням молитви «Ангел Господній» Папа Бенедикт XVI прокоментував реакцію учнів на проповідь Ісуса в капернаумській синагозі. Від того часу багато Ісусових учнів не йшли вже за ним, бо не повірили, що він є обіцяним Месією. Бачачи це Ісус звернувся до апостолів, зі словами: «чи ви теж хочете піти?» (Ів. 6, 67). Відповідаючи від імені усіх апостолів, Петро сказав: «Господи, до кого ми підемо? Ти маєш слова життя вічного. А ми повірили й пізнали, що Ти є Святий Божий» (Ів. 6,68-69). Проте і між дванадцятьма був один, який не повірив – Юда. Він відійшов би якби був чесною людиною, але вирішив відімстити Ісусові.

 

Бенедикт XVI призначив кардинала Едуарда Веля Кірибога, Архиєпископа-емерита Куіто, своїм спеціальним посланцем на урочистості, присвячені 475-річчю створення першої католицької єпархії Куско в Перу і всій Південній Америці. Святкування відбудеться 24–28 жовтня.

Джерело:   Воїни Христа Царя

27.08.2012р. Б. / Папа пояснив, чому учні зраджували Ісуса

Віра є шляхом до пізнання Ісуса. Про це говорив Папа Бенедикт XVI у своєму повчанні, перед молитвою «Ангел Господній» разом з кількома тисячами вірних, які в неділю, 26 серпня, зібралися на внутрішньому подвір’ї літної папської резиденції у Кастель Ґандольфо поблизу Риму. 

 

Повчання, яке виголосив Святіший Отець, було продовженням двох попередніх катехиз. Пригадаємо, що два тижні тому Папа поділився роздумами над чудесним помноженням хліба, яке здійснив Ісус, нагодувавши п’ятьма хлібами та двома рибами тисячі людей. Слово про хліб життя, сказане Христом після цього, стало темою повчання з 19 серпня, натомість цієї неділі Бенедикт XVI говорив про реакцію учнів на ці слова, про реакцію, яку, за Його словами, Христос Сам хотів викликати. 

Євангеліст Йоан розповідає, що з цього часу багато з Христових учнів повернулися назад та більше не ходили з Ним. «Чому?» – запитав Святіший Отець, відповідаючи: «Тому що не увірували в слова, сказані Ісусом: Я хліб життя, що зійшов з неба, хто їсть моє тіло та п’є мою кров, житиме вічно». Ці слова дійсно важкі до прийняття та зрозуміння, але лише для тих, хто намагався їх зрозуміти в матеріальному значенні, в той час, як вони передвіщали пасхальне таїнство Ісуса, в кому Він дарував Себе Самого за спасіння світу, – пояснив Бенедикт XVI. 

Бачачи, як численні з учнів відійшли, – вів далі Папа, – Ісус звернувся і до Апостолів із запитанням, чи й вони не бажають відійти. Від імені Дванадцятьох, як і в інших випадках, знову відповів святий Петро: «Господи, до кого ж ми підемо? У тебе слова вічного життя, і ми увірували та пізнали, що Ти – Святий Божий». Зазначивши, що ми також можемо поставити собі запитання: «Куди ж підемо?» – Святіший Отець запропонував слухачам коментар святого Августина на цей євангельський уривок: «Бачите, як святий Петро, завдяки Божій благодаті та натхненню Святого Духа, все зрозумів? Чому він зрозумів? Тому що увірував. Ти маєш слова вічного життя. Ти даєш нам вічне життя, віддаючи своє воскресле тіло та твою кров. І ми увірували та пізнали. Не каже: ми пізнали, а тоді повірили, але ми увірували, а тоді пізнали. Ми увірували, щоб могти пізнати; якщо б, у дійсності, ми бажали би пізнати, перше, ніж увірувати, ми б не змогли ні пізнати, ні повірити», – сказав Бенедикт XVI, повторюючи за святим Августином, додаючи, що тим, у що ми увірували та що пізнали, є істина про те, що Ісус є Божим Сином, що Він є вічним життям, що Він через тіло та кров дає нам те, чим Він Сам є. 

Далі Святіший Отець зауважив, що Ісус знав, що й серед Дванадцятьох Апостолів був один, що не повірив. Юда міг відійти, як це зробили багато інших, і якщо би був чесним, то, можливо, повинен був відійти. Він залишився, але не з огляду на віру чи любов, але з прихованим бажанням помсти. Чому? «Тому що Юда, – пояснив Папа, – почувався зрадженим Ісусом, а тому постановив при нагоді зрадити Його. Юда належав до партії зелотів, [тобто «ревних»], він хотів Месії, який би очолив повстання проти римлян. Ісус розчарував ці сподівання. Проблема полягає в тому, що Юда не пішов, його найбільшою провиною є фальшивість, яка є знаком диявола», – додав Бенедикт XVI, закликаючи вірних молитися до Пречистої Діви Марії, щоб Вона «допомогла нам вірити в Ісуса, як святий Петро, та бути завжди щирими з Ним та зі всіма». 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:   КРЕДО

26.08.2012р. Б. / Чин архиєрейського найменування отця Бориса Ґудзяка

Чин архиєрейського найменування отця Бориса Ґудзяка

Архикатедральний собор св. Юра, площа Святого Юра, 5

Джерело:   Воїни Христа Царя