11.11.2011р. Б. / Католики і православні намагаються відстояти і не дозволити закриття і перетворення на овочевий ринок церкви св. Катерини в Брюсселі

У бельгійській столиці активно обговорюється спільний проект брюссельської міської влади та столичної архиєпархії Мехелена-Брюсселя, які планують закрити і десакралізувати церкву св. Катерини, розташовану в центрі міста, повідомляє агентство KIPA-APIC.

Як причину планованої секуляризації храмової будівлі, що може відбутися найближчим часом, вказують те, що сьогодні громада цієї католицької парафії складається з надто малої кількості вірних - близько 100 осіб.

Будівля церкви св. Катерини, побудована в кінці XIX ст. в стилі, що поєднує псевдороманські  і псевдоготичні форми, на місці середньовічного храму, сьогодні перебуває в жалюгідному стані. Церква потребує термінової реставрації, яка обійдеться дуже дорого. У католицької єпархії Мехелена-Брюсселя на це немає грошей.

Влада Брюсселя пропонує закрити храм для богослужінь та перетворити його будівлю на ринок овочів і фруктів.

Парафіяни церкви Сен-Катрін виступили з петицією на захист свого храму. У своєму зверненні вони нагадують, що ця церква має не тільки давню історію, але сьогодні є центральною парафією з динамічним життям. Крім того, парафіяни церкви вказують, що одну з її бічних прибудов, надано в розпорядження громади Румунської Православної Церкви, яка не має власної храмової будівлі. Вірні-католики відзначають, що православних на богослужіннях у церкві св. Катерини сьогодні збирається навіть більше ніж католиків у недільні дні - близько 250 чоловік, а в дні великих церковних свят - до півтори тисячі.

Вірні просять підтримати їхній заклик зберегти церкву св. Катерини в Брюсселі в якості діючого храму.

За матеріалами www.sedmitza.ru

Джерело: Мандрівники Христа Царя

"...Не бійтеся, бо якби влада Брюсселя прийняла рішення закрити і перетворити на овочевий ринок одну із синагог, то це була б не просто "рядова подія", але, як мінімум, МІЖНАРОДНИЙ СКАНДАЛ, з усіма витікаючими з цього наслідками і гроші на відбудову храму Божого дала б сама влада, щоб бодай пом'якшити наслідки від нього..."

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.

10.11.2011р. Б. / У Росії висвятили ще одного греко-католицького священика

 

У вівторок, 8 листопада, на Божественній Літургії, відслуженій в Преображенському кафедральному соборі Новосибірська, був рукопокладений в єреї (візантійського обряду) диякон Павло Гладков. Літургію очолювали греко-католицький єпископ Мукачівський Мілан Шашек і ординарій католиків візантійського обряду в Російській Федерації єпископ Йосиф Верт.

Павло Сергійович Гладков народився в Калузі в православній родині 13 серпня 1982 року, возз'єднався з Католицькою Церквою 1999 року на парафії св. Франциска Ассизького та св. Георгія Побідоносця міста Калуги.

У 2003 – 2006 роках навчався в Греко-Католицькій Духовній Семінарії Святого Духа у Львові. Після затвердження в Росії канонічних структур для католиків візантійського обряду на чолі з ординарієм Йосифом Вертом, провів рік (2006 – 2007) в просемінарії Новосибірська. У 2007 – 2009 роках продовжив навчання в Католицькій Духовній Семінарії Санкт-Петербурга. Закінчив свою освіту в греко-католицької Ужгородській Духовній Академії ім. блаженного священномученика Теодора Ромжі в 2009 – 2011 роках

13 серпня 2011 року одружився з Гаяне Валерівною Гладковою (уродженою Манвелян), прихожанкою Преображенського кафедрального собору в Новосибірську.

14 жовтня 2011 року, на прохання ординарія для католиків візантійського обряду в РФ єпископа Йосипа Верта, єпископ Мукачівський Мілан Шашек рукоположив його в диякони в селі Горяни Ужгородського району.

Священичі свячення він отримав 8 листопада 2011 року в Новосибірську.

За матеріалами: sibcatholic.ru

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

"Радіймо разом з російськими братами у Христі, бо правдива Христова Церква, створена митрополитом Андреєм Шептицьким за участю блаженного священомученика Леоніда Фьодорова у Росії, зростає..."

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.

08.11.2011р. Б. / УГКЦ створює три нові митрополії в Україні

 

 За рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, в Українській Греко-Католицькій Церкві буде створено три нові митрополії з осідками у Львові, Івано-Франківську та Тернополі. Про це заявив Блаженніший Святослав, сьогодні, 8 листопада, під час веб-конференції на інтернет-порталі tochka.net. 

 

За словами Глави УГКЦ, народження нових митрополій є важливим кроком на шляху до проголошення Патріархату УГКЦ. У день святого апостола і євангелиста Матея, 29 листопада 2011 р., у архикатедральному соборі св. Юрія у Львові, відбудеться інтронізація Митрополита Львівського та урочисте проголошення Львівської митрополії. До новоствореної структурної одиниці увійдуть чотири греко-католицькі єпархії, які знаходяться на території Львівської області. Це зокрема Львівська архиєпархія, Самбірсько-Дрогобицька, Стрийська та Сокальсько-Жовківська єпархії.

Урочистості з нагоди проголошення двох інших митрополії відбудуться 13 та 22 грудня, у катедральних храмах Івано-Франківська та Тернополя. Слід зазначити, що єпархії, які стануть осідками Митрополитів піднесено до гідності архиєпархії. Таким чином до складу Івано-Франківської митрополії увійде Івано-Франківська архиєпархія та Коломийсько-Чернівецька єпархія, Тернопілько-Зборівська митрополія складатиметься із Тернопільсько-Зборівської архиєпархії та Чортківсько-Бучацької єпархії. 

Нові митрополії очолять: Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський, Владика Володимир (Війтишин), Єпарх Івано-Франківський, та Владика Василь (Семенюк), Єпарх Тернопільсько-Зборівський.

За матеріалами: ugcc.lviv.ua 


Джерело:  КРЕДО 

08.11.2011р. Б. / Блаженніший Святослав: «Ми прямуємо до Патріархату»

 

Відповідаючи на запитання під час веб-конференції, що проводиться на сайті  news.tochka.net, Блаженніший Святослав оголосив про створення нових митрополій УГКЦ.

Запитання: Владико, даруйте, що послуговуюся чутками, але чи правдою є те, що УГКЦ створює нові митрополії і що невдовзі матиме патріархат?

Святослав Шевчук: Я хочу дуже подякувати, що Ви даєте нагоду донести інформацію.

Ми є напередодні створення трьох митрополій. Сьогодні є лише одна митрополія з центром у Києві. Ця єдина митрополія своєю структурою віддзеркалює структуру Київської церкви, якою вона була за часів Київської Русі. Тому ми будемо створювати три нових митрополії. Я є той, хто буде створювати ці три митрополії.

29 листопада у свята апостала Матея буде проголошена Львівська митрополія. Осідком буде княже місто Львів. Тому мі запрошуємо всіх на цю урочистість.

Наступна митрополія буде проголожена у Івано-Франківську. Титулом буде - архиєписком івано-франківський. Ця подія відбудеться 13 грудня цього року.

І наступна митрополія буде проголошена в Тернополі. Титул - архиєписком тернопільско-зборівський. До складу входитимуть всі ієпархії тернопільської області. Свято відбудеться 22 грудня.

Отож, ми будемо свідками народження нових митрополій. До патріархата ми прямуємо.

Джерела: news.tochka.net

Мандрівники Христа Царя

07.11.2011р. Б. / Українське суспільство вважає за краще ігнорувати греко-католиків

 

Минулого тижня різними заходами відзначалася 67-ма річниця смерті великого митрополита Андрея Шептицького. Українські ЗМІ цю подію наче б і не помітили. Повна ігнорація українськими ЗМІ цієї дати з одного боку не дивує, адже 76 років – не кругла дата, але з іншого, направду, дивовижною є впертість українського суспільства, яке з одного боку багато говорить про єдність українського народу, а з іншого - вперто ігнорує цілий пласт власної історії – історії українців-католиків.

Нехай там як є. Але. Так само байдуже ЗМІ поставилися до іншої дати, важливої для українських греко-католиків – 200-ої річниці о. Маркіяна Шашкевича – будителя приспаного на той час галицького русиньства. І кругла дата, і національно зафарбований ювілей, і більш знаний як письменник, а не греко-католицький священик… Але… І цього українські ЗМІ радо «недобачають».

Часами складається враження, що істина про цю частину української історії для пересічного українського обивателя радше виглядає як докір сумління, аніж як щось чим можна гордитися. Адже визнати, що існує хтось, хто зберіг українську мову і витворив своєрідну культуру, витримав натиск полонізації, мадяризації, германізації, русифікації, завдячуючи перш за все своїй вірі і своїй Церкві, не вигідно. Це вимагає перегляду усталених концепцій і стереотипів. Це вимагає руйнування вигідних міфів і перегляду світоглядних позицій.

Легше просто ігнорувати невигідні історичні факти і особистості. Легше, як міністр Табачник, створювати чергові міфи і розповсюджувати безмежно брехливі памфлети проти галичан: не те расове коріння, не та мова, не та історія, не та віра. Але й націонал-патріоти та націоналісти радше схильні до ігнорування галицького, і не тільки галицького, історичного надбання замість того, щоб спробувати вивчити досвід успішного будівництва української спільності в умовах ворожого ставлення держави до українського питання. Легше включити ігнорацію.

Постать митрополита Андрея Шептицького підноситься над галицьким суспільством подібно до того, як постать Мойсея підноситься над суспільством єврейським. Без особистості митрополита Андрея неможливо зрозуміти ні феномену українського П’ємонту, ні національної свідомості галицького українства, ні УГА, ні УПА, ні безперервної боротьби галичан у ХХ столітті за свою незалежну державу.

Саме митрополиту Андрею вдалося в умовах польської окупації за кілька років створити українську квазідержаву – зі своїми банками, підприємствами, сільськогосподарськими кооперативами, лічницями, культурними установами та навіть дипломатією, адже греко-католицькі прелати через Ватикан і напряму добивалися перед міжнародними чинниками для українського населення Галичини, Волині, Закарпаття та Буковини права на власну українську державу.

Саме в теперішніх обставинах досвід митрополита Андрея міг би стати для України золотим скарбом мудрості, який би допоміг будувати українську державу.

Але, скоріше за все, йдучи за комплексом національної меншовартості, українське суспільство та його політикум радше продовжуватимуть мавпувати чужоземні ідеї і системи, будуючи і далі на хисткому ґрунті безкорінності свої хисткі, як фата-моргана, політичні проекти.

о. Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

07.11.2011р. Б. / Австрійський професор у Школі біоетики УКУ розповів про найскладніші виклики сучасної науки

  

Сьогодні найскладніші питання, які доводиться вирішувати членам біоетичних комітетів Європи, стосуються завершальної стадії життя (коматозного або вегетативного стану), смерті мозку людини, біомедичних досліджень, застосування репродуктивних технологій, покращення людського організму. Про це розповів австрійський професор морального богослов’я, член біоетичного комітету університетської клініки (м. Грац), член Європейської асоціації зі трансплантації органів, співпрацівник Національної етичної комісії Австрії о. д-р Вальтер Шауп.

 

31 жовтня-2 листопада у Школі біоетики УКУ він прочитав курс лекції на тему «Біоетичні комітети Європейського Союзу».

 

Професор розповів про діяльність етичних комісій та біоетичних комітетів на національному рівні у різних європейських країнах: «Такі установи в Австрії почали створювати кілька років тому. Однак лише зараз вирішують питання освіти людей, які заангажовані у цих інституціях. В Україні, зокрема у Львові, ви ідете іншим шляхом, який, як на мене, є кращим. Адже спочатку людей треба підготувати до праці у таких комітетах та комісіях, а відтак дозволити їм вирішувати непрості, але дуже важливі питання», – зазначив професор.

 

Отець Вальтер Шауп також поділився особистим досвідом роботи у біоетичному комітеті у Граці (Австрія). Свою лекцію він доповнив багатьма прикладами з лікарської практики, також студенти Школи біоетики мали нагоду поставити питання до лектора.

 

Нещодавно Школа біоетики УКУ видала посібник «Провідні етичні цінності в діяльності біоетичних комітетів лікувальних установ Європейського Союзу». Це курс лекцій професора Вальтера Шаупа. «Нове видання допоможе у підготовці компетентних фахівців для роботи в етичних комісіях та біоетичних комітетах, – наголошує керівник Школи біоетики УКУ о. д-р Ігор Бойко. – Сподіваюся, що такі лекції та представлені напрацювання вже незабаром матимуть свої результати. Україна потребує експертів з питань біоетики, які працюватимуть в етичних комісіях і зможуть професійно вирішувати етичні та моральні питання сучасної медицини».

 

Нагадаємо, що співпраця між Школою біоетики УКУ та Університетською клінікою м. Грац розпочалася 2010 року, коли професор Вальтер Шауп вперше прочитав курс лекцій для учасників сертифікатної програми з біоетики «На службі охорони життя».

 

Довідка

О. Вальтер Шауп, проф. морального богослов’я (Австрія), член Біоетичного комітету Університетської клініки (м. Грац), член Європейської асоціації зі трансплантації органів, співпрацює з Національною етичною комісією Австрії, з 2010 року гостьовий професор Школи біоетики УКУ, де викладає курс «Провідні етичні цінності в діяльності біоетичних комітетів лікувальних установ Європейського Союзу».

Школа біоетики УКУ

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

06.11.2011р. Б. / У п’ятницю Східні католицькі єпископи Європи застановлялися над головною темою цьогорічного зібрання

 

У п’ятницю, 4 листопада Східні католицькі єпископи Європи, зібрані в місті Орадеа, Румунія, застановлялися над головною темою цьогорічного зібрання: «Будете моїми свідками: Євангелізація в Східних Католицьких Церквах» - повідомив Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ. Розпочався робочий день Божественною Літургією, яку учасники Зустрічі служили в греко-католицькій катедрі Орадеа, очолив Блаженніший Святослав. Літургія служилася різними мовами, «виявляючи тим самим єдність у різноманітності місцевих традицій Східних Католицьких Церков Європи». У проповіді Глава УГКЦ підкреслив «особливість стосунку Христа до своїх учнів, яких Господь в Євангелії називає друзями. А це означає, що Господь прагне поділитися з учнями своїм життям та дати їм найбільший дар - Святого Духа. Саме силою Святого Духа вони зможуть бути Його свідками у світі, не вагаючись навіть життя віддати за Христа. Той самий Святий Дух учинить Христових учнів вільними від страху і наповнить їхні серця справжньою любов'ю».

Відтак перед зібраними виступив Владика Сальваторе Фізікелля, Голова Папської Ради у справах нової євангелізації. У доповіді він пригадав слова Венедикта XVI-го з Апостольського Послання «Ubicumque et semper»: «Приймаючи на себе турботу моїх славних Попередників, вважаю корисним запропонувати адекватні відповіді, щоб уся Церква, даючи себе відродити Святим Духом, показала сучасному світові місіонерський запал, здатний здійснити нову євангелізацію. Вона відноситься передовсім до Церков давнього походження, які, живучи в досить різних реальностях і відповідно маючи різні потреби, очікують різних євангелізаційних імпульсів». Аналізуючи даний вислів Святішого Отця, доповідач звернув увагу на необхідність давати «адекватні відповіді» на виклики сучасності, одним з яких є секуляризм, що спровокував глибоку кризу ідентичності в сучасній людині. Ця криза виявляється в дуже низькому рівні обізнаності християн з основними правдами віри, що призводить до нездатності захищати свою приналежність до християнської спільноти. Як наслідок – багато християн віддаляються від Церкви. Говорячи про «місіонерський запал», що має відродитися в Церкві під впливом Святого Духа, владика Фізікелля зауважив, що в ще не далекому минулому дехто помилково вважав, що вистачить лише давати свідчення життям, і не потрібно виразного проповідування Євангелія. Нині Церква, натомість, мусить з новим запалом проповідувати Христа, запрошуючи наслідувати Його. На кінець, пояснюючи «різноманітні реальності», що вимагають «різних євангелізаційних відповідей» доповідач представив роль, яку могли б відіграти Східні Католицькі Церкви в євангелізації європейського континенту. Особливо цінними в цьому контексті могли б бути Літургія, дияконія і краса, за посередництвом яких Східні Католицькі Церкви дадуть виразне свідчення Христові в наших часах.

Другим виступаючим був о. д-р Борис Гудзяк, Ректор Українського Католицького Університету, який виступив з доповіддю «Східні Католицькі Церкви: 20 років після падіння тоталітарних режимів і нова євангелізація». Як приклад нових підходів до проповідування Христа сучасній людині о. Борис представив проект побудови студентського центру у місті Львові, який здійснюється останніми роками. Зокрема, основа, на якій будуватиметься життя Центру, є свідчення новомучеників ХХ-го століття. Зі свого боку мешканці спільноти «Арка», що проживатимуть в Центрі поряд зі студентами, зможуть своїм життям поставити перед ними екзистенціальні питання про сенс життя і про здатність відкриватися до другої особи, любити її безумовною любов’ю. Таким чином стануть «професорами людських взаємин».

Під час після обідньої сесії о. Марко Рупнік, ТІ виступив з доповіддю «Візантійське сакральне мистецтво в контексті нової євангелізації». Відомий митець і богослов зауважив, що євангелізація матиме успіх лише за умови, що самі євангелізатори будуть людьми, відродженими у Святому Дусі. Саме тому євангелізація в першу чергу скерована до членів Церкви. Доповідач вважає, що в Європі зникло розуміння символу як здатності бачити в певній дійсності укриті послання, бачити Бога, присутнього в людській історії. Іншими словами, йдеться про здатність дивитися на світ очима Бога. Відродити цей духовний погляд на оточуючу дійсність – це завдання, яке стоїть перед віруючими в наших часах. У цьому процесі ключову роль, на думку о. Рупніка, відіграє досвід молитви і краса візантійського богослужіння.

Ввечері учасники зустрічі відвідали кілька греко-католицьких парафій в місті Орадеа та околицях, а також, на запрошення місцевого єпископа Римо-Католицької Церкви, молилися Вечірню в латинській катедрі м. Орадеа.

Джерело: Департамент інформації УГКЦ