ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

суботу, 23 лютого 2013 р.

23.02.2013р. Б. / Митрополит Іларіон про Бенедикта ХVI


Митрополит Іларіон, керівник Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату, назвав рішення Бенедикта XVI залишити Престол св. Петра "актом великої сміливості і прикладом смирення". Православний єрарх написав статтю у ватиканській газеті "L'Osservatore Romano". У світі, де багато людей, які не мають влади прагнуть її здобути, а ті, хто її має, роблять все, щоб її не втратити, рішення глави найбільшої християнської Церкви у світі "різко контрастує з поширеним менталітетом", - зауважив митрополит Іларіон . Бенедикт XVI в цьому рішенні залишився вірним своїм моральним принципам і відмовився від компромісу, вважає він.
 

Православний єрарх зазначив, що за часів понтифікату Бенедикта ХVI наступило покращення відносин між православними і католиками, особливо між Римо-Католицькою і Російською Православною Церквою. "Папа добре знає православ'я; його любов до традиції наблизила його до православ'я", - підкреслив Митрополит. Він припустив, що те, що Папа є богословом і мислителем чітких поглядів, які йшли врозріз домінуючої культури, могло перешкодити йому у виконанні його функції. "Бенедикт ХVI - це добродушна, розуміюча людина з великим смиренням і мудрістю", - зазначив керівник Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату у своїй статті в "L'Osservatore Romano".


За матеріалами http://be.radiovaticana.va


Джерело:    Воїни Христа Царя

пʼятницю, 22 лютого 2013 р.

22.02.2013р. Б. / Молодь запрошують долучитись до створення Молодіжного Катехизму УГКЦ


До творення Молодіжного Катехизму запрошує усіх молодих людей Блаженніший Святослав, Патріарх Української Греко-Католицької Церкви.

 
У 2011 р. вийшов у світ Катехизм УГКЦ. Церква прагне, щоб кожна молода особа збагатилася неоціненним скарбом християнської традиції, що понад два тисячоліття творить світову історію, зокрема нашу духовну традицію. Тому Блаженніший Святослав доручив Комісії у справах молоді УГКЦ та Патріаршій Катехитичній комісії УГКЦ укласти Молодіжний Катехизм – книгу, яка б розповідала про скарб віри Східної Католицької Церкви у молодіжному стилі. 


Комісія УГКЦ у справах молоді запрошує молодих осіб до спільного творення такого Катехизму. На першому етапі праці до кінця березня на сайті ДивенСвіт публікуватимуться невеликі фрагменти Катехизму УГКЦ. Прочитавши їх, просимо відповісти у коментарях на такі питання:
  1. Що у цьому фрагменті для мене незрозуміле?
  2. Яке речення чи фраза мене особливо вразили, чи вважаю їх особливо важливими?
Також надсилайте цитати, які допомагають зрозуміти опубліковані фрагменти, діліться своїм баченням Молодіжного Катехизму, обговорюйте його з друзями, долучайтесь до активної праці. Неправильних питань у нашій праці нема! Пишіть усе, що цікавить із теорії та практики життя християнина, викладених у фрагментах Катехизму. 


Кількість коментарів необмежена. Просимо не відповідати на коментарі інших читачів. Неприпустимими є образи та наклепи. 


Наявність богословської освіти не є обов’язковою, адже книга має бути доступною для усіх – легкою для розуміння та цікавою.  


Запрошуємо також богословів відгукнутися на духовні запити молоді, щоб разом дати вичерпні відповіді про правди віри. 


Візьми участь в історичному моменті. Найактивніші учасники не будуть забуті! 


Детальніша інформація: molod.ugcc@gmail.com  


Пригадаємо, YOUCAT - Молодіжний Катехизм Католицької Церкви із надзвичайним захопленням був сприйнятий у 2011 р. під час Світового Дня Молоді, учасниками якого стало близько двох мільйонів молодих осіб. Він продовжує активно поширюватись по всіх країнах. Молодь брала активну участь у його творенні – дискутувала щодо тем та способу подачі інформації, ділилася фотографіями, обирала дизайнера і відстояла своє бажання, щоб у Катехизмі був зображений чоловічок, який перебігає зі сторінки на сторінку. 


Джерело:    КРЕДО

22.02.2013р. Б. / Важкі питання. Як християнин повинен ставитися до астрології, до гороскопів?


ЗАПИТАННЯ: Як християнин повинен ставитися до астрології, до гороскопів?

ВІДПОВІДЬ: Спочатку слово «астрологія» було синонімом «астрономії» – науки про зірки. Ці два слова вживалися в одному значенні аж до першого століття християнської ери і навіть пізніше. Тепер астрологія позначає сукупність практик, які претендують на вивчення різних упливів небесних тіл на людину, що визначають риси її  характеру, її рішень та дій, а також різні історичні події.

Колискою астрології був Вавилон: про це свідчать тисячі глиняних дощечок ассирійського царя Ашшурбанапала (7 століття до Р.Х.). З Ассирії астрологія поширилася в Персії, Індії, Китаї, а пізніше проникла в Грецію і Рим.

Римська імперія, а потім Церква активно боролися проти астрологічних практик. Астрологія знову розцвіла в Середні віки, перш за все завдяки арабам. Аж до XVIII століття астрологія була широко популярна і практикувалася в основному серед простого народу.

І в наші дні у неї чимало шанувальників, судячи з довіри гороскопам та важливості, яку надають її прогнозам.

Астрологія є стародавнім методом ворожби. Спочатку Церква засудила цю практику. Толедський собор ухвалив: «Якщо хтось думає, що треба вірити астрології, нехай буде на того анатема». Собор мав на увазі досить поширений менталітет, згідно з яким людські дії треба було приписувати зіркам, а в кінці – Богові. Отже заперечувалася свобода людини. Святий Августин писав з цього приводу: «Астрологи претендують  на те, що на небесах є неминуча причина гріха: Венера, Сатурн або Марс, які змусили нас зробити те чи інше, щоби виправдати людину, плоть і кров з гордістю, і звинуватити Того, Хто створив і тримає небо і зірки».

«Треба визнати, що коли астрологи кажуть правду, то це відбувається під окультним упливом, якому піддаються людські душі, не усвідомлюючи цього. І оскільки це відбувається з метою обману людей, то дія ця виходить від нечистих духів і спокусників, яким дещо відомо про земні речі. Ось чому добрий християнин повинен остерігатися астрологів і всіх, хто вдається до мистецтва прорікання, особливо, коли пророкують правду, щоб вони не звабили його душу за допомогою спілкування з бісами і згоди з ними».

Безумовно, небесні тіла, і особливо Місяць, мають певний уплив на природу (досить згадати про те, як важливі фази Місяця для хліборобів, коли вони збираються сіяти або переливати вино). Небесні світила поряд з іншими метеорологічними чинниками можуть впливати на настрій людини і на такі події, як пологи. Але вони – як писав Св. Тома Аквінський, – «не можуть прямо впливати на інтелект і волю. Людина має здатність до судження і міркування про те, що вона може зробити, – і це стосується як використання зовнішніх речей, так і того, чи заохочувати, чи відкидати внутрішні пристрасті. Це було б марним, якщо б наша воля залежала від зірок і не була б у нашій владі. Таким чином, світила не можуть бути причиною рішень нашої волі».

Астрологія, що претендує на наукову класифікацію згідно з сузір’ями, насправді абсолютно нездатна створити індивідуальний гороскоп для кожної окремої людини. Положення зірок для тих, хто народився майже в один і той же час, одне і те ж. Виходить, що для цих людей гороскоп, а значить і доля, збігаються. Десятки людей мали такий же гороскоп, як Наполеон, Гете чи Ганді, але не можна сказати, що всі вони моли одну долю і характер. Зрештою, це неможливо навіть для близнюків.

Гороскоп є однією з найбільш популярних форм астрології. Для багатьох це як гра або мода. Для інших – напрямок у житті. На жаль, вони приймають свої рішення залежно від прочитаних  знаків зодіаку.

Найчастіше гороскопами захоплюються люди мирські, далекі від Церкви, що не вірять у Бога і не практикують жодної релігії. Саме про них писав святий апостол Павло: «Називаючи себе мудрими, стали дурними» (Рим. 1,22).
Катехизм Католицької Церкви без усяких вагань засуджує астрологію, стверджуючи, що вона суперечить вірі в абсолютне панування Бога над нашим життям.
 
Ось текст Катехизму: «Усі форми ворожбитства треба відкинути: вдавання до сатани чи до демонів, викликання померлих чи інші дії, що помилково передбачають «розкриття» майбутнього. Звернення до гороскопів, астрології, хіромантії, тлумачення віщувань і долі, явища ясновидіння, вдавання до медіумів містять у собі прагнення до панування над часом, над історією і, зрештою, над людьми, як і бажання увійти в спілку з окультними силами. Вони вступають у суперечність із вшануванням і повагою, які поєднані з любовним страхом, що їх ми зобов’язані віддавати єдиному Богові» (2116).

«Бог може об’явити майбутнє Своїм пророкам чи іншим святим. Однак праведна християнська поведінка полягає в тому, щоб з довірою віддавати себе в руки Божого Провидіння в тому, що стосується майбутнього, й відкидати всяку нездорову цікавості з цього приводу» (2115).

Той факт, що передбачення іноді збуваються, не означає, що використаний метод є добрим. Святий Павло також писав, що диявол може зодягнутися як ангел світла. Вдаватися до астрології, знаючи, що Бог і Церква її засуджують, означає довірити власне життя іншим силам, які не походять від Бога.

Тим, кому важко відмовитися від захоплення гороскопами і передбаченнями, можна порадити щодня читати хоча б один вірш із Святого Письма: в ньому міститься світло, яке нескінченно перевершує всі небесні світила. Слово Боже очищає і освячує нашу душу, тоді як астрологія – це не тільки марна трата часу, але вона веде в хибному напрямку. Ті, хто займаються астрологією, знаючи про те, що її не схвалює Церква, повинні покаятися в цьому на сповіді.


За матеріалами: Радіо Ватикан


Читайте також:
Важкі питання. Чи будуть відкриті нам всі гріхи людей в Судний день?
Важкі питання. Чи можна християнинові займатися йогою? Чи допомагає вона в християнській медитації?
Важкі питання. Чи може католик обмежитися боротьбою проти нелегальних абортів, за замовчуванням погоджуючись з існуючим законодавством?
Важкі питання. Що поганого в усиновленні дітей одностатевими парами?
Важкі питання. Як Церква ставиться до вакцинації і до знеболювання наркотичними препаратами?
Важкі питання. Як Церква ставиться до великої різниці у віці наречених?
Важкі питання. Чи страждає Бог через вічну загибель Своїх створінь?
Важкі питання. Чи потрібно сприймати повчання священика після сповіді як слова Самого Христа?
Важкі питання. Чи може називатися "сином Божим" людина, що відмовляється від Хрещення?
Важкі питання. Чи не є Хрещення немовлят насиллям над особистістю?
Важкі питання. Чи можна приймати Причастя щодня?

Важкі питання. Чи є нехристиянська віра даром Божим?
Важкі питання. Що відбувається під час Хрещення?
Важкі запитання: Чи є гріхом користуватися неліцензійним програмним забезпеченням?
Важкі питання. Яке відношення до апостольської традиції має догма про взяття Діви Марії на Небо?
Важкі питання. Чому католики вшановують святих і їх мощі?
Важкі питання. Чи може Католицька Церква в майбутньому дозволити висвячування жінок?
Важкі питання. Як розуміти слова апостола Павла "Немає влади не від Бога"?
Важкі питання. Чи можуть чоловік і жінка, розписані тільки в РАГСі, приступати до Сповіді та Причастя?
Важкі питання. Чи залежать від Божественного Провидіння такі дрібниці, як корки на дорогах, зустрічі та запізнення?
Важкі питання. Де у ембріона душа і чи можна його вважати людиною?
Важкі питання. Що таке первородний гріх?
Важкі питання. Чи гріх займатися радіестезією?
Важкі питання. Чи має реінкарнація відношення до походження людей?
Важкі питання. Чи існують особливі випадки, в яких допустиме використання презерватива для католиків?
Важкі питання. Як слід розуміти заклик Бога до воєн і знищення цілих народів у Старому Завіті?
Важкі питання. Що означають слова Ісуса "ви боги"?
Що робити фармацевту-католику, якого змушують продавати протизаплідні засоби?
Важкі питання. Чи можна християнинові дотримуватися кашрут?
Важкі питання. Як відрізнити одкровення Бога від диявольських навіювань?
Важкі питання. Чи можуть помисли бути таким же гріхом, як і дії?
Важкі питання.Чим психотерапевт відрізняється від духівника?
Важкі питання.Чи потрібно прощати тих, хто не просить прощення?
Важкі питання. Як вибирали Римських Пап після святого Петра?
Важкі питання. На якому камені збудована Церква – на Петрі чи на Ісусі Христі?
Важкі питання. Хто такий Антихрист?
Важкі питання. Чи є гріхом для католика перейти у православ'я?
Важкі питання. Навіщо сповідувати гріхи священикові?
Важкі питання. Чи можна молитися за перемогу улюбленої збірної на Чемпіонаті з футболу?
Важкі питання. Чи не відходять католики від Святого Письма в питанні підпорядкованості жінки чоловікові?
Важкі питання. Що сказати людині, яка думає про самогубство?
Важкі питання. Які обов'язки накладає Таїнство Шлюбу, і чи може їх невиконання стати виправданням для розлучення?
Важкі питання. Чому Церква скасувала заборону відспівувати самогубців?
Важкі питання. Чи може гомосексуаліст стати священиком?
Важкі питання. Чи є гріхом ходити на дискотеку?
Важкі питання. Чи є гріхом не перехреститися перед вживанням їжі?
Важкі питання. Чи суперечить християнству психоаналіз Фрейда?
Важкі питання. Два питання від мусульманина
Важкі питання. Чи може диявол вселитися одночасно в кількох людей?
Важкі питання. Багатство і розкіш Церкви
Важкі питання. Католицтво і англіканство
Важкі питання. Що відбувається, якщо мученик в момент смерті не перебуває в стані благодаті?
Важкі питання. Що відбувається з душею при трансплантації органів? Як позбутися сторонніх думок під час молитви?
Важкі запитання. Чи можна контактувати з померлими родичами?
Важкі питання. Хто встановлює день нашої смерті?
Важкі питання. Чи можна християнинові займатися карате?
Важкі питання. Яка різниця між святими і блаженними, між Отцями Церкви і Вчителями Церкви?
Важкі питання. Чи можна молитися за тварин?
Важкі питання.В яких джерелах йдеться про мучеництво апостола Петра в Римі?
Важкі питання. Чому важко потрапити відразу в Рай?
Важкі питання. Чи буде наше тіло у воскресінні таким же, як зараз?
Важкі питання. Чи всі помруть, коли прийде останній день?
Важкі питання. Чи можна причащатися без попередньої Сповіді?
Важкі питання. Чи можна сповідатися у різних священиків?
Важкі питання. Як перемогти страх "поганої Сповіді"?
Важкі питання. Якщо Бог знає все, то навіщо Він створює людей, які підуть в пекло?
Важкі питання. Чому Церква за аборт відлучає, а за вбивство - ні?
Важкі питання. Про реінкарнацію
Важкі питання. Чи гріх жити разом до шлюбу, дотримуючись цнотливості?
Важкі питання. Чи правда, що Адам прожив 930 років?
Важкі питання. Що значить - хула на Святого Духа не проститься?
Важкі питання. Що означає відлучення від Церкви?
Важкі питання. Вона - католичка, він – розлучений православний. Чи можливий шлюб?
Важкі питання.Чи бачить диявол наші думки?
Важкі питання. Від кого походять люди?
Важкі питання. Протестанти і апостольське спадкоємство
Важкі питання. Як Бог може бути єдиним і в той же час Трійцею?
Важкі питання.Чи нормально для християнина боятися смерті?
Важкі питання. Чому не можуть приступати до Причастя розлучені, котрі вступили в новий шлюб?
Важкі питання. Чи правда, що Бог любить мене?
Важкі запитання: Звідки взялася дружина у сина Адама і Єви?
Важкі питання: Як прийняти Таїнство Хрещення у дорослому віці?
Важкі питання: Чи правда, що євреї досі очікують прихід Месії?


Джерело:   Воїни Христа Царя

середу, 20 лютого 2013 р.

20.02.2013р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (11.02 – 17.02.)


Понеділок. Пригадаємо, що 11 лютого увесь християнський світ приголомшила новина про те, що Святіший Отець Бенедикт XVI йде у відставку. Папа скликав Консисторію кардиналів для розгляду трьох канонізацій і, як виявилося, також для того, щоб оголосити про своє рішення: «Неодноразово випробувавши мою совість перед Богом, я прийшов до впевненості в тому, що моїх сил, зв'язку з похилим віком, більше не достатньо для того, щоб вести адекватне Петрове служіння… В сьогоднішньому світі, який піддається багатьом стрімким змінам і стрясається від питань, які є глибоко важливими для життя віри, для того, щоб вести корабель Святого Петра і проголошувати Євангеліє, необхідними є і сила розуму, і тіла, сила, яка за останні кілька місяців зменшилась в мені настільки, що я мусів визнати свою нездатність адекватно виконувати служіння, доручене мені.»
 
Коментарі церковних єрархів, відгуки світових лідерів з приводу відставки Папи Бенедикта XVI та іншу цікаву інформацію на цю тему читайте тут.
 
Вівторок. Відвідувачі й туристи у Ватикані можуть знову виконувати платежі без готівки. Як повідомив 12 лютого представник Святого Престолу о. Федеріко Ломбарді, банкомати, заблоковані для міжнародних кредитних карток на початку року, знову почали діяти. Замість італійського філіалу «Deutsche Bank», ватиканські грошові термінали буде обслуговувати швейцарський «Aduno SA».
 
Середа. На початку загальної аудієнції, що відбулася 13 лютого 2013 р., перед тим, як розпочати катехизу, Папа Бенедикт XVI звернувся до присутніх з такими словами: «Дорогі брати й сестри, як ви знаєте, я вирішив зректися зі служіння, яке Господь доручив мені 19 квітня 2005 року. Я вчинив це з повною свободою задля добра Церкви, після довгих молитов та іспитуючи своє сумління перед Богом, добре усвідомлюючи серйозність цього вчинку, але також, усвідомлюючи, що я вже більше не здатен здійснювати Петрове служіння з тими силами, яких воно вимагає. Мене підтримує та просвітлює впевненість у тому, що Церква є Христовою, і їй ніколи не забракне Його проводу та Його дбання. Дякую всім за любов та за молитву, якими ви мене супроводжували.» Після оплесків Понтифік додав: «Дякую, я в ці дні, нелегкі для мене, майже фізично відчував силу молитви, як любов Церкви і ваша молитва мене підтримує. Й надалі моліться за мене, за Церкву та за майбутнього Папу. Господь нас попровадить!»
 
Минулої середи у Римо-Католицькій Церкві розпочався Великий Піст, тому на загальній аудієнції Святіший Отець прокоментував уривок з Євангелія, про те, як диявол спокушував Ісуса на пустелі. Пустеля, як пояснив Папа, це місце тиші, убогості, місце, де людина, стоїть перед фундаментальними питаннями свого існування. Саме тому там легше зустріти Бога, але пустеля – це також місце смерті. «Ісус іде на пустиню, – сказав Бенедикт XVI, – і там зазнає спокусу залишити шлях, вказаний Богом Отцем, та ступити на легші світські дороги. Таким чином, Він бере на Себе наші спокуси, зодягається у нашу неміч, щоб перемогти лукавого та відкрити нам шлях до Бога, шлях навернення». Суть усіх трьох спокус – перемінити камінь в хліб, обрати шлях панування, кинутися з висоти, випробовуючи Бога – полягає у намаганні підпорядкувати Бога своїм інтересам, своєму успіхові. «Подолати спокусу підпорядковувати Бога собі та своїм інтересам чи відсувати Його набік, навертаючись до справедливого порядку пріоритетів, віддати Богові перше місце – це шлях, яким повинен перейти кожен християнин», – вів далі Папа. «Сьогодні неможливо бути християнами, лише просто внаслідок факту проживання у суспільстві з християнським корінням: навіть той, хто народжується в християнській родині та отримує релігійне виховання, повинен щодня відновлювати своє рішення бути християнином, віддавати Богові перше місце, перед обличчям спокус, які йому невпинно пропонує секуляризована культура», – наголосив Бенедикт XVI. «У час цього Великого Посту, в Році віри, відновімо наші зусилля на шляху навернення, щоб перемогти тенденції закриватися у собі самих, роблячи, натомість, місце для Бога», - на завершення закликав Папа.
 
Цього ж дня, який в Церкві латинського обряду називається Попільною середою, Святіший Отець Бенедикт XVI відправив Літургію в базиліці св. Петра, яка була останньою великою літургійною відправою його понтифікату, тому зібрала численних вірних всіх станів. Коментуючи біблійні читання, які прозвучали під час Літургії Слова, Бенедикт XVI сказав, що вони пропонують нам вказівки, які, з Божою допомогою, повинні стати нашою поведінкою під час Чотиридесятниці. Насамперед, це могутній заклик пророка Йоіла: «Так говорить Господь: поверніться до мене усім вашим серцем, у пості, в плачі й у жалі» (2,12). Фраза «усім своїм серцем», як пояснив Святіший Отець, вказує на те, що це навернення – від центру наших думок і почуттів, від коріння наших рішень та вчинків, супроводжуване жестом повної та радикальної свободи. «Ось тепер – час сприятливий, ось тепер – день спасіння», – писав святий Павло в другому Посланні до Коринтян. Слово «тепер», повторюване кілька разів, вказує на те, що не можна змарнувати цей момент. Бог пропонує нам примирення і воно має височезну ціну, «ціну хреста, піднесеного на Голготі, на якому прибитий Божий Син, що став людиною». «Згадане “повернутися до Бога всім серцем” на нашому великопосному шляху проходить через хрест, через наслідування Христа на дорозі, яка веде до Голготи, до цілковитого дарування себе», – сказав Бенедикт XVI, додаючи, що цей шлях – це постійне перемагання егоїзму та замкненості, відкриваючи місце для Бога.
 
Після короткого здивування рішенням Святішого Отця про відхід від уряду ліберальні медіа концерни США почали безпардонно атакувати Папу, критикуючи його тверду у позицію в обороні життя та істинного значення людської сексуальності.
 
Четвер. Згідно з прийнятим звичаєм, у перший четвер Великого Посту, 14 лютого 2013 р., Єпископ Риму Бенедикт XVI зустрівся з духовенством своєї діє цезії. У своєму вітальному слові кардинал Аґостіно Валліні, Вікарій Папи для Римської дієцезії, зазначив, що вона завжди буде вдячна своєму єпископові за приклад та за піднесене бачення священичого життя. Він також попросив Папу поділитись своїми спогадами про ІІ Ватиканський Собор, «щоб також покоління священиків, які не пережили ту пору благодаті, змогли з уст Наступника святого Петра... бути зміцненими у вірі та правильній доктрині». Відповідаючи на прохання кардинала-вікарія, Бенедикт XVI розповів свої спогади про участь в Соборі: «Ми вирушили на Собор не лише з почуттям радості, але також з ентузіазмом. Існували неймовірні очікування. Ми сподівалися, що все оновиться, що насправді надійде нова П’ятидесятниця, нова епоха Церкви». Говорячи про роль засобів масової комунікації, Святіший Отець зауважив, що «Був собор Отців, справжній Собор, але також був Собор мас-медіа», які давали інтерпретації політичного характеру, а не у світлі віри, вбачаючи в Соборі змагання між різними течіями в Церкві. Наприкінці своїх спогадів, Бенедикт XVI зі зворушенням востаннє привітав своїх священиків: «Надіймося, що Господь нам допоможе. Я в усамітненні, у своїх молитвах завжди буду з вами, і всі разом йдемо вперед з Господом, у впевненості, що Господь переможе».
 
13-14 лютого в Римі проходила робота 36-ї сесії Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку. Звертаючись до учасників, Святіший Отець звернув увагу на важливість сільського господарства для економічного зростання і потребу реформ в ньому.
 
Глава Української Греко-Католицької Церкви, Блаженніший Святослав Шевчук у листі до Папи Бенедикта XVI з приводу його зречення із служіння, написав: «З одного боку, ми відчуваємо себе осиротілими, оскільки у Вашій особі вірні нашої Церкви завжди бачили Отця Церкви, – Отця, котрий багато разів звертався із батьківським словом до нашого народу його рідною мовою з нагоди різних подій в Апостольській Столиці. З іншого – у цей історичний момент бажаємо запевнити Вашу Святість у нашій близькості та синівській відданості».
 
Папська рада у справах мирян запросила на зустріч 100 молодих людей з усього світу, щоб створити Центр католицької молоді зі спостереження за соціальною справедливістю. Моніторинг переслідував мету зібрати найбільш блискучі уми, здатні взяти на себе відповідальність постійного діалогу з Церквою, і таким чином осягнути оновлення суспільств через Євангеліє.
 
14 лютого в Ватиканських музеях відбулася презентація першого в історії туристичного путівника по Ватикану. Директор Ватиканського видавництва о. Джузеппе Коста відзначив, що довідник є результатом уваги Бенедикта XVI до культури.
 
П’ятниця. У п’ятницю, 15 лютого, Бенедикт XVI прийняв на аудієнції Президента Румунії Траяна Басеску, який після цього зустрівся також з Державним Секретарем кардиналом Тарчізіо Бертоне.
 
У п’ятницю Папа Бенедикт XVI прийняв членів Асоціації «Pro Petri Sede» яка діє в Бельгії, Люксембурзі та Голландії, збираючи пожертви для потреб Апостольської Столиці та для діл милосердя Святішого Отця.
 
У Конгрегації з канонізації святих офіційно представили документацію стосовно необхідного для канонізації Івана Павла II випадку зцілення. Це означає початок важливого етапу процесу канонізації. Документацію подав постулатор процесу о. Славомір Одер.
 
Інститут релігійних справ, який також відомий як Банк Ватикану, отримав нового Главу Спостережної Ради. Комісія кардиналів на чолі із кардиналом Тарчізіо Бертоне в п’ятницю іменувала на цю посаду німецького юриста Ернста фон Фрейберга.
 
Субота. 16 лютого, Святіший Отець Бенедикт XVI прийняв на аудієнції Президента Ґватемали Отто Фернандо Переcа Моліну. Варто зазначити, що це був останній офіційний державний візит одного з Глав Держави в цьому понтифікаті.
 
16 лютого Папа Бенедикт XVI затвердив новий склад кардинальської комісії, що здійснює нагляд за Інститутом релігійних справ - установою більш відомою як Ватиканський банк.
 
Увечері 16 лютого Бенедикт XVI зустрівся з головою Ради Міністрів Італії Маріо Монті. Під час зустрічі Папа і політик обмінялися подарунками і провели коротку приватну розмову.
 
Неділя. У неділю, перед молитвою «Ангел Господній» Святіший Отець пригадав, що в середу розпочався Великий Піст, «час навернення і покаяння в приготуванні до Пасхи». Папа знову наголосив на тому, що говорив під час попередньої загальної аудієнції, що головна суть цих спокус полягає в підпорядкуванню Господа Бога своїм цілям, віддаючи перевагу успіхові та матеріальному добру. «Спокусник є підступним, він не підштовхує прямо до зла, але до фальшивого добра, спонукаючи вірити, що справжньою дійсністю є влада й те, що задовольняє першочергові потреби». Наприкінці Понтифік закликав: «Не біймося вступати в боротьбу проти духа зла: важливо, щоб ми це робили разом з Ним, з Христом-Переможцем. А щоб перебувати з Ним, звертаймося до Матері Марії. Призиваймо її з дитинним довір’ям в час випробувань, а Вона дасть нам відчути могутню присутність Свого Божественного Сина, щоб ми могли відкидати спокуси Христовим словом, щоб, таким чином, повернути Бога у центр свого життя».
 
На початку Великого Посту у Ватикані щороку відбувається період застанови й молитви. З 17 по 23 лютого Папа Бенедикт XVI не проводитиме ніяких офіційних зустрічей.  На реколекціях для Папи та Римської Курії проповідуватиме кардинал Джанфранко Равазі, Президент Папської Ради в справах культури. «Ars orandi, ars credendi. (Мистецтво молитви – мистецтво віри). Боже обличчя та обличчя людини в молитві псалмів», – такою буде тема цих духовних конференцій.
 
Біополітика повинна ґрунтуватися на біоетиці. Саме за це бореться впродовж всього свого служіння в Церкві Бенедикт XVI. Навіть документ Конгрегації віровчення на тему гідності ненародженої особи та передачі життя «Donum vitae» з 1987 р. отримав неофіційну назву «інструкції Ратцінгера», – розповів колишній голова Папської академії життя кардинал Еліа Сгречча. Він нагадав, що саме цей документ вперше підняв проблематику ембріона як особистості та експериментів над ним, штучного запліднення і клонування.
 
Пропонуємо ознайомитись:
 
 
 
 
 
Стаття редактора «La Stampa» про революційний крок Папи Бенедикта XVI «Суспільство, в якому немає місця для старіння»

Зречення Бенедикта XVI і ганьба українського телебачення

Як християни мають ставитись до так званого пророцтва Малахії?

Другий Ватиканський Собор очима Бенедикта XVI


Джерело:    Воїни Христа Царя

вівторок, 19 лютого 2013 р.

19.02.2013р. Б. / Спадщина Бенедикта XVI - Церква належить Христу


До закінчення понтифікату Бенедикта XVI залишається 10 днів. 28 лютого Папа проведе свій останній день в папських покоях Апостольського палацу. Потім, після перебування в Кастель-Гандольфо, він оселиться в монастирі на території Ватикану, щоб молитися про благо Церкви. "Для блага Церкви" - так Папа пояснив своє рішення залишити Престол св. Петра.
 
Про прихильність цьому ідеалу він багато разів свідчив протягом свого понтифікату і особливо в його останні дні. Благо Церкви для нього важливо насамперед тому, що Церква належить не нам і навіть не наступникам св. Петра. Церква  належить  Христу. Про це Святіший Отець говорив під час загальної аудієнції 13 лютого 2013р.  "Я зробив це у повній свободі для блага Церкви, після того, як довго молився і здійснив перед Богом іспит совісті (...) Мене підтримує і освітлює переконання, що Церква належить Христу, який ніколи не дозволить, щоб їй бракувало  керівництва і турботи", - сказав Папа.

На думку Бенедикта XVI, коли Церква належить Христу, тоді поділи і егоїстичні прагнення до домінування є просто неприйнятними. На самому початку Великого посту, в Попільну середу, він сказав, що необхідно починати з відмови від зла. "Я особливо думаю про гріхи проти єдності Церкви, які розділяють тіло Церкви", - сказав він і додав, що якщо Великий піст пройде в "явній церковній єдності" - це буде "смиренним і цінним знаком  для тих, хто далекий від віри або байдужий до неї".

Також в останні дні свого понтифікату Папа дав нам завдання на майбутнє: слухати Слово Боже і дозволити Його волі вести нас. "Церква, Мати і Вчителька, кличе всіх своїх членів духовно оновитися, рішуче навернутися до Бога, відчужуючи зарозумілість і егоїзм  для того, щоб жити в любові. Цей Рік віри, Великий піст - час особливо сприятливий для відкриття віри в Бога, в якості базового критерію нашого життя і життя Церкви", - сказав Святіший Отець. За словами  Бенедикта XVI, нова ера християнства почнеться з навернення віруючих до найбільш центральної події - зустрічі з Ісусом. Саме до цього Папа закликає Церкву, особливо в ці дні.

За матеріалами: http://be.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

19.02.2013р. Б. / Георг Ратцінгер про майбутнє свого брата


Брат Папи о. Георг Ратцінгер вважає, що Бенедикт XVI після 28 лютого не змінить сутану. «Напевне він залишиться при своїй білій сутані, яку ніколи не знімає» - сказав колишній диригент катедри в Ратізбоні у розмові з виданням "Passauer Neuen Presse". На його думку простий чорний священичий одяг вже не підходить через те, що якщо хтось раз є Папою, то залишається ним назавжди.
 

Також брат не вірить, що теперішній Папа повернеться до свого світського імені. У розмові минулої неділі Папа сказав йому, що ще сам не знає, як звертатись до нього в майбутньому – про це повинні подбати каноністи, причому так, щоб не ігнорувати теперішній понтифікат, а з другого боку – не створювати обмежень для майбутнього актуального Папи.
 

Отець Ратцінгер уявляє собі ситуацію так, що його брат і надалі носитиме своє папське ім’я Бенедикт, але без титулу «Святіший Отець». На його думку, він не вживатиме і титулу кардинала. Він зауважив також,  що теперішня ситуація не змінила нічого у відносинах між братами: «Як завжди, ми звертаємось один до одного по імені».
 

Неправдоподібним брат Папи вважає також майбутній візит Бенедикта  XVI до баварської батьківщини: «Лише з такої причини, що, як припускаю, його і надалі сприйматимуть як Папу Бенедикта XVI. Такий візит був би сильно пов'язаний з багатьма проблемами». Також отець Георг вважає, що його брат не буде змушений до такої ситуації, щоб ніколи не залишати свого місця перебування у ватиканському монастирі "Mater Ecclesiae". «Сам по собі він не матиме потреби рухатись кудись дальше » - сказав брат Бенедикта XVI.
 

Щодо майбутнього фінансового забезпечення Папи його найближчий родич сказав: «Про це я взагалі нічого не знаю. Але йому точно не дадуть голодувати». Він нагадав, що Папа Ратцінгер не має жодних пенсійних доходів внаслідок професорської діяльності у Німеччині чи сповнення обов’язків Архиєпископа у 1977-1981 роках. «Все відбуватиметься, як і досі – він матиме свій бюджет і регулюватиме свої видатки» - додав о.Георг.

За матеріалами: wiara.pl

Джерело:    Воїни Христа Царя

понеділок, 18 лютого 2013 р.

18.02.2013р. Б. / Церковному піару в Україні потрібен «автомат Калашникова»


 
Про те, чому українське телебачення настільки непрофесійно висвітлювало відставку Папи, чи потребує Церква піару, а Ісус – промоції як в Кока-Коли, та що є «автоматом Калашникова» для зв’язків з громадськістю Церков і релігійних організацій, говорили цієї суботи, 16 лютого, в Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського під час круглого столу-дискусії «Чи допоможе Церкві піар?». 
 
У рамках заходу відбулася презентація книжки «Церква і медіа. Сім кроків до порозуміння». 

У дискусії взяли участь: Тарас Антошевський, директор Релігійно-інформаційної Служби України, о. Войцех Сурувка, директор Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського, Юрій Чорноморець, доктор філософських наук, сучасний український богослов і філософ, публіцист, о. Микола Мишовський, головний редактор католицького суспільно-релігійного часопису CREDO, Дмитро Крикун, медіаексперт. Модерував дискусію Отар Довженко – журналіст, медіакритик, викладач Українського католицького університету. 


Щоб поговорити про те, яким чином найкраще представляти Церкву зовнішньому світу, як працювати із журналістами, як налагодити внутрішню комунікацію у Церкві та яким має бути «церковний піар», прийшли журналісти, священики, фахівці зі зв’язків з громадськістю, семінаристи, студенти, богослови, аналітики, працівники релігійних організацій. Загалом у дискусії взяло участь понад 70 чоловік. 

«Не існує піару церковного, процерковного чи антицерковного. Піар – професійна розповідь про реальну роботу», - наголосив на початку дискусії медіаексперт Дмитро Крикун. Також пан Крикун закликав представників Церков не звинувачувати медіа в антирелігійній діяльності за будь-якої нагоди, тому що рідко журналісти виконують замовлення, просто зараз такі тенденції: «Великі медіа завжди спрощують та перебільшують. Про Папу Римського запрошують розповідати Дмитра Корчинського, а про свинячий грип – Інну Богословську. Для великих аудиторій це завжди працює саме так», - сказав медіаексперт. Проте є й добрі для Церкви новини у сучасних тенденціях, якими потрібно користуватися: «Зараз якісна комунікація стає дуже людською, дуже особистою, дуже живою. Інституції не працюють, ідеологія помирає, людина стає не носієм комунікації, а її сутністю. А церковна комунікація – це розповідь про людину, розповідь людини», - сказав медіаексперт Дмитро Крикун. 


Отець Микола Мишовський, головний редактор CREDO зазначив, що часто священики самі не хочуть вести діалог зі світом. «У тому, що Церква не бачить потреби піару, є таке переконання: кому треба - той  знайде, а кому не треба - той хай вибачає. Можливо, ми надто сильно віримо, що наш продукт (Євангеліє) буде сам по собі працювати, і що нам до цього не потрібно докладати жодних зусиль», - сказав священик і одразу ж додав, що така позиція суперечить словам Христа, який казав йти та проповідувати. Також о. Микола зацитував попереднього Президента Папської Ради в справах суспільних комунікацій кардинала Джона-Патрика Фоллі, який казав, що Ісуса потрібно «продавати» як Кока-колу. 

Необов’язково кожен священик має бігти на телебачення, вважає о. Микола, але кожен повинен подбати хоча б про те, аби біля його парафії висіла дошка оголошень з розкладом богослужінь. Щоб священики краще вміли комунікувати з громадськістю, у семінаріях обов’язково потрібно запровадити уроки медіазнавства, і досвід сусідньої Польщі, де семінаристи проходять курси медіаосвіти з початку 1990-х років, показує корисність цієї практики, переконаний о. Микола Мишовський. 


Ректор Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського о. Войцех Сурувка вважає, що нечесно ставити питання таким чином: «Чи потрібен Церкві піар?», тому що всі знають що потрібен, адже це просто інструмент. Питання в іншому: як ним користуватися? Але ще важливіше, на думку о. Войцеха: «Чому Церква входить в контакт з медіа?». «Для цього існує чотири причини, - сказав священик, - Перша – це інформація: Церква повинна дати інформацію і вірним, і всьому суспільству. Друга причина – це комунікація: увійти через ЗМІ у діалог з суспільством та членами Церкви. Третя причина – це євангелізація. І остання - формування людини», - сказав о. Войцех. 

Священик наголосив, що не можна плутати формацію з інформацією, а євангелізацію з піаром. «Я не погоджуюся зі словами кардинала Джонна Фоллі і вважаю, що Ісуса не можна продавати як Кока-Колу. Краще я б не чув таких слів з вуст архиєпископа», - сказав отець-домініканець. Основна місія Церкви - це спасіння, - наголосив ректор Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського. 

Директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський чому церковним прес-службам та священикам потрібно вчитися спілкуватися із журналістами. «Нераз журналіст, який хоче написати про Церкву, не знає до кого потрібно підійти, як правильно звернутися до священика, а священики не роблять жодних кроків назустріч медіа.» Посібник, який видала РІСУ «Церква і медіа: сім кроків до порозуміння» має допомогти налагодити професійну роботу церковних прес-служб переконаний Тарас Антошевський Антошевський. 


«Це просто класний підручник з журналістики, - каже про книгу «Церква і медіа: сім кроків до порозуміння» Юрій Чорноморець, доктор філософських наук, сучасний український богослов і філософ -  Також це добрий підручник з церковних медіа, із взаємодії церкви із суспільством, із світськими ЗМІ. Тут професійно розказано все, що людині потрібно знати, без жодних зайвих роздумувань чи складних слів. Ця книга як матриця. ЇЇ потрібно тільки взяти і наповнювати конкретикою. Я тримав в руках такі самі досконалі речі – це автомат Калашникова. У нього найменше деталей з усіх автоматів, але він ніколи не відмовляє і працює бездоганно, хоч у воду його кинь, хоч піском обсип. Ця книга зроблена так само як автомат Калашникова – дуже проста і дієва». 


Нагадаємо, цього року Релігійно-інформаційна Служба України (РІСУ) видала книгу «Церква і медіа: сім кроків до порозуміння», яка буде корисною для церковнослужителів, церковних прес-служб та журналістів, що пишуть про релігію. Це практичний посібник з основ комунікацій та зв’язків з громадськістю. 

У семи розділах автори аналізують образ Церкви в медіа, розповідають про особливості роботи церковних прес-служб та про співпрацю з журналістами, а також дають відповіді на те, як прес-службам реагувати на кризи. Автори книги поєднали теорію комунікацій та контекст діяльності Церков в Україні. Робота над книгою розпочалася 2008 року з серії тренінгів та майстер-класів для прес-служб різних конфесій і студентів навчальних закладів. 

Варто зазначити, що значна частина книги написана на основі документів Католицької Церкви про засоби соціальної комунікації. Проте ці документи актуальні також і для інших християнських конфесій. Вони можуть їх застосовувати у своїй діяльності. 

Автори книги: Світлана Бабинська, піар-менеджер часопису «Кана»; Юлія Завадська, заступник головного редактора часопису CREDO; Мар’яна Карапінка, заступник директора РІСУ з питань розвитку та Олена Кулигіна, координатор тренінгових програм РІСУ.
 
Джерело:    КРЕДО

неділю, 17 лютого 2013 р.

17.02.2013р. Б. / Відбулася конференція для катехитів «Моя віра і свідчення віри в житті Церкви»


16 лютого 2013 р. у храмі Покрова Пресвятої Богородиці (вул. Личаківська, 175) відбулася зустріч катехитів Львівської Архиєпархії.
 
Захід розпочався з Божественної Літургії. Відтак о. Юрій Устяк, директор Катехитичної Школи «Благовіщення Пресвятої Богородиці» (м. Львів, вул. Пасічна, 58), поділився з катехитами думками про місію та покликання катехита. Водночас катехити мали змогу  обговорити ряд питань, що стосуються успішного здійснення їхнього служіння.
 
Опісля розпочалася конференція на тему "Моя віра і свідчення віри в житті Церкви", яку провела с. Меланія (Сидорик), СНДМ.
 
На завершення катехити ознайомилися з новими виданнями і планом роботи Катехитичної комісії на найближчі три місяці та висловили свох побажання щодо майбуніх реколекцій. Варто додати, що в цьому заході взяли участь майже 80 катехитів Львівської Архиєпархії.
 
Наступну зустріч заплановано на квітень цього ж року (про місце і дату проведення буде повідомлено завчасно).

Повідомила с. Меланія, директор Катехитичного осередку Львівської Архиєпархії

Джерела: http://www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя