04.05.2013р. Б. / Катехизація дорослих - тема нового номера «Католицького вісника»

Навіщо катехизувати дорослих? Для того, щоб вони, утвердившись у вірі, мали змогу передати її сучасникам та своїм дітям. Проте дорослі – категорія специфічна, вони не такі легковірні, як діти, а досвід життєвих ран і щоденних клопотів стоїть на заваді їхнього пізнання істини. Тож питання про те, як катехизувати дорослих, і стало темою цього числа "Католицького Вісника".

 

«Не можемо говорити про жодну нову євангелізацію, якщо катехизація дорослих тупцює на місці або взагалі відсутня», – так висловився Синод єпископів із питань нової євангелізації. А про те, як підготувати вже дорослу людину до прямування дорогами віри та чому катехизація дорослих аж така важлива, ви дізнаєтеся зі статті "Дорослі – також діти".

 

Своїм свідченням про дорослішання у вірі, пов'язані з цим труднощі й перемоги, страхи та радість із читачами ділиться автор статті "Треба дорослішати" в рубриці Тема номера.

 

Рубрика Біблійне коло запропонує читачам сягнути глибинного сенсу Книги книг. Тоді як буквальний зміст біблійних текстів доступний майже всім, читання Святого Письма з вірою вимагає наполегливості у його вивченні, постійного пошуку знань – та розуміння того, як втілювати Боже Слово у власному житті.

 

Як завжди, до уваги читачів рубрика Школа віри зі святим Томою, коментарі до недільних читань, літургійна школа, а також традиційні рубрики Домашньої Церкви.

--

Не задовольняйся поверхневим!

"Католицький Вісник" – часопис для тих, хто прагне більшого.

Передплату можна здійснити у будь-якому відділенні "Укрпошти". Передплатний індекс: 01101.

Джерело:   Воїни Христа Царя

03.05.2013р. Б. / Проповідь Патріарха УГКЦ на Страсний Четвер

Слава Ісусу Христу!

Преосвященні владики,
Всесвітліші, Високопреподобні, Всечесні отці,
преподобні сестри, дорогі брати семінаристи,
дорогі в Христі брати і сестри,

Ми з вами щойно побували на Тайній Вечері, яку звершив Сам наш Спаситель Господь Бог наш Ісус Христос. Завдяки діянню Святого Духа ми могли бути не лише спостерігачами, але справжніми реальними учасниками тієї Вечері, сісти поміж дванадцятьох апостолів. Не лише чути, що Христос навчає, але бачити, що Він чинить.

Тайна Вечеря не була вечерею таємною, секретною, але Таїнственною, тому що, відходячи від своїх учнів на смерть, Ісус Христос хотів їм лишити не лише те, що Він робив, що навчав, але Він хотів їм залишити те, ким Він є. Лишити себе самого у таїнственний, часом людському розумові незбагненний спосіб. Ми сьогодні бачили Ісуса Христа як Найвищого Священнослужителя. Він сам був священиком на цій Тайній Вечері, тому ми посвячували Миро Святе, яке є на Престолі. Миро, яким у старозавітньому періоді помазувалися священики, царі і пророки. Той Священик приніс у жертву Себе. Не когось іншого – Себе Самого. Тому ми сьогодні звершували Таїнство Пресвятої Євхаристії, де Христос дам нам споживати Своє Тіло і Свою Кров. Він був і Священик, і Жертва, але разом з тим і Престіл, на якому ця Жертва, у той Страсний Чистий Четвер довершилася.  Тому ми сьогодні посвячували престоли, усі антимінси, які лежать на престолі перед нашими очима.

Священик, Жертва і Престіл в одній Особі. Пояснюючи, що лишив Ісус Христос Своїй Церкві, святий апостол Павло у листі до євреїв каже так: ми такого маємо Первосвященика, який може співчувати нашим немочам (пор.Євр.4,15). По-грецьки каже συμπαθῆσαι ταῖς ἀσθενείαις  – не просто симпатизувати, не просто мати якісь почуття перед тим, хто страждає, ні. Це означає співстраждати. І в цих днях ми побачимо, що наш Спаситель увійде в повноту усього людського буття. З біллю, страхом, смертю. Такого ми маємо Первосвященика, який розділив з нами все, крім гріха,– навчає нас апостол Павло.

Ще є друга риса цього священства, Христового священства, – це священство не може ніхто сам собі взяти, але лише той, хто покликаний як Арон. Бо ніхто з людей не може звершувати Боже діло, якщо Бог його сам до цього не покличе, не вповноважить і не зробить дійсним те священнослужіння, яке довершує той священик.

Страждає разом з нами наш Спаситель, але теж і покликає. Він покликає до служіння багатьох з нас. На тій Тайній Вечері ми святкуємо встановлення важливих Таїнств Христової Церкви. Таїнства Пресвятої Євхаристії, Причастя Тіла і Крові Христових, але теж і Таїнство Його Священства. Христос знає, що немає досконалих людей і до цієї своєї божественної служби, яку ми бачили сьогодні під час Чину умивання ніг він покликає тих, у кого дух бадьорий, але тіло немічне. Він покликає тих, хто носить цей скарб у глиняних посудинах. Того, хто відрікається тричі Його в один вечір, як Петро. Але покликає для того, щоб розділити з усіма нами все те, ким Він є, даючи нам Боже життя, через людське наше з вами буття і служіння. Даючи нам вічне життя, спасаючи нас своєю животворящою смертю.

Тому сьогодні я хочу в особливий спосіб привітати усе духовенство нашої Церкви. Усіх тих, кого Господь Бог, знаючи про наші немочі і співчуваючи нам, співстраждаючи з нами покликав до Своєї служби. Вітаю вас, Преосвященні владики, вітаю вас дорогі отці. Сьогодні до нас Христос не лише каже, але і діяв, показуючи: "Ви звете мене Учителем, ви хочете наслідувати, бути учасниками мого служіння? Ось я Вам покажу, що воно означає. Хто хоче серед вас бути першим, нехай буде останнім. Нехай буде кожному слугою". Це є те служіння, до якого покликає у священстві Христос кожного з нас.

Нехай Всемилостивий Господь скріпить нас. Усіх нас, священиків, щоб бути достойними тієї величезної служби, яку вручив у цей Страсний Четвер в наші руки наш Спаситель. Молімося, щоб в нашій Церкві ніколи не забракло покликань до священичого і монашого стану. Молімося щоб нашим людям на цілій земній кулі ніколи не забракло Небесного Хліба – Тіла і Крові Ісуса Христа. Того Хліба, який може бути поданий тільки руками священика.

Я пригадую в Аргентині в одній парафії не було близько 30-ти років священика, коли я приїхав відвідувати їх, сивоголові старці з плачем мене просили: "Владико, дайте нам священика, щоб нам не забракло Небесного Хліба, а на земний хліб ми вже якось самі собі запрацюємо".

Нехай Господь Бог буде прославлений за великий дар священства на спасіння людського роду, щоб ми чинили за його прикладом і служили Богові і людям так, як Сам Христос нам це сьогодні показав у своїм упокоренні. Амінь.

За матеріалами http://ugcc.tv

Джерело:   Воїни Христа Царя

03.05.2013р. Б. / Копія ікони Матері Божої Ченстоховської відвідала 24 країни

 

Фотовиставку, яка задокументувала подорож копії ікони Матері Божої Ченстоховської 24-ма країнами Європи та Азії, вікрито в четвер у Рицарській залі ясногурського санктуарію. За час паломництва, який охопив більше року, ікона подолала близько 65 тис. км.

 

Виставка «Від океану до океану – І етап перегринації копії Ченстоховської ікони світом на захист життя» документує візити копії чудотворного образу у 24 країнах Європи й Азії, від узбережжя Тихого океану до океану Атлантичного – від Владивостока до Фатіми / Назаре. 

Експозиція містить сотні фотографій з Португалії, Іспанії, Франції, Ірландії, Швейцарії, Італії, Білорусі, Казахстану та ін. 

«Ікону приймали однаково як у Православних Церквах, так і в Католицьких. Молитовний намір урочистого паломництва – захист цивілізації життя й любові у сучасному світі», – повідомляє прес-бюро Ясної Гури. 

Копію ікони освятили 28 січня 2013 р. в Ченстохові, до Владивостока вона доїхала у червні, а останнє місце поклоніння на трасі паломництва було 8 квітня ц.р. Під час цього останнього етапу подорожі ікону перевезли з Фатіми, вона з’явилася на узбережжі Атлантичного океану в португальському Назаре, де – як повідомляє на своїй інтернет-сторінці організатор виставки – її «гаряче вітали місцеві рибалки». 

Під час подорожі ікони, що налічувала близько 65 тис. км., вона відвідала близько 400 населених пунктів на території 24 країн, вила виставлена у 75 катедрах, 73 санктуаріях, 5о православних храмах. Роздано близько 250 тис. флаєрів із зображенням Матері Божої Ченстоховської та актом ввірення Їй захист життя і любові. 

Організатор виставки – Міжнародна коаліція від океану до океану з Матір’ю Божою на захист життя, у співпраці с ясногурським монастирем. Цілком можливо, що паломництво копії ікони продовжуватиметься, і Матір Божа Ченстоховська відвідає також обидві Америки та Африку. 

Нагадаємо, що у списку відвіданих країн є також наша держава. Влітку минулого року копія ясногурської ікони побувала в Україні. 

За матеріалами: РАР

Джерело:    КРЕДО

02.05.2013р. Б. / Міжшкільна Хресна Дорога вулицями міста Стрия

У вівторок Страсного тижня 30 квітня 2013 року вулицями міста Стрия пройшла Хресна Дорога, яка мала одну особливість: її стаціями були майже всі школи міста, а її учасниками – шкільна молодь і вчителі. Уже вдруге поспіль її організувала Комісія у справах сім’ї і мирян Стрийської єпархії спільно із Стрийським міським відділом освіти. Ідея її організації належить Товариству вчителів-католиків, яке вже третій рік існує в Стрийській єпархії.

Розпочалася хода із ЗОШ №3 і закінчилася у ЗОШ №9. Учні кожної школи по черзі читали свої розважання над відповідною стацією хресної дороги, несли хрест і образ своєї стації. Священик або диякон, який є закріплений за кожною школою, звертався із словами короткої духовної науки. Майже всі школи належно приготувалися до своєї участі, більшість шкіл виводило на шкільне подвір’я всіх школярів, частина з яких продовжувала участь у ході аж до останньої стації. Під час ходи брати-семінаристи, священики і диякони співали страсних пісень. Після закінчення Хресної Дороги на подвір’ї ЗОШ №9 перед фігурою Богородиці присутні священики, вчителі та учні помолилися Панахиду за директором цієї школи п. Зеновієм Івашківим, який не так давно помер від важкої недуги. Він був одним із натхненників ідеї проведення цієї Хресної Дороги та робив чимало зусиль для співпраці Церкви і школи в Стрийській єпархії. На закінчення всього зробили пам’ятне фото із тими, хто дійшов до кінця.

Велика вдячність Стрийському відділу освіти в особі п. Миколи Мазура, начальнику Міського Відділу Міліції п. Андрію Біласу за міліційний супровід, ТРК «Лан» за інформаційну підтримку, парафії Всіх Святих Українського Народу в особі о. декана Івана Барабаша за надане озвучення, а також дирекції, вчителям та учням усіх шкіл м. Стрия за спільну молитву та розважання над страсними подіями життя Господа Нашого Ісуса Христа.

Всі фото можна переглянути за цим посиланням


Джерела: http://paraskeva.org.ua

Воїни Христа Царя

02.05.2013р. Б. / Вперше у стінах катехитичної школи «Воскресіння» відбувся майстер-клас з писанкарства

З давніх-давен наші діди та прадіди глибоко і тонко відчували навколишній світ, чутливою душею реагували на прекрасне і були його творцями. Висока духовність, небуденний талант, природний розум нашого народу, можливо найбільше розкрилися в писанкарстві.

Продовжуючи традиції нашого народу, напередодні Великодня, 27 квітня, в катехитичній школі «Воскресіння» провели майстер-клас під назвою "Розмалюй писанку". Учні та батьки катехитичної школи долучилися до створення такого мініатюрного художнього шедевру вперше.

Керівником гуртка прикладного мистецтва, що від недавна діє при нашій катехитичній школі, є Пані Оксана Слободян – майстер виробничого навчання Вищого художнього професійного училища №3. Вона дуже гарно розповіла про всі тонкощі писанкарства та оригінальний орнамент писанок, які чарують своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту. До цієї, можна сказати мистецької події, також приєднались учні з катехитичного центру "У Долонях Неба", що діє при монастирі оо.Редемптористів в Івано-Франківську.

Скільки було захоплення та запалу в дітей, коли вони вимальовували писачками безліч цікавих візерунків. Ділились своїми ідеями, допомагали один одному, адже, здавалось, немає нічого складного в цьому ремеслі  – взяв писачок, віск тай малюєш. Та як виявилось, не все так легко, як здавалось на перший погляд. Цей процес вимагає  пильності, вправності рук, винахідливості, але з певністю можу сказати, що діти впорались з цим завданням блискуче. Звичайно, що ці роботи були виконані не так професійно, проте, кожен мав можливість відтворити в орнаменті частинку свого внутрішнього світу. Своєму першому власноруч розписаному яйцю кожен з учасників радів по-дитячому щиро, і по закінченню майстер-класу з гордістю забрав додому, щоб покласти до великоднього кошика. Проте вдалося також із кількох писанок виготовити композицію, яка на закінчення навчального року візьме участь у виставці робіт учнів катехитичної школи.

Анна Авдієвська
Катехит Катехитичної школи «Воскресіння»


Джерела: http://www.katedra-ugcc.if.ua/

Воїни Христа Царя

01.05.2013р. Б. / Кому дається ангел-охоронець — тільки охрещеним чи всім?

Питання: Кому дається ангел-охоронець — тільки охрещеним чи всім людям? 

Відповідь: Відповідно до нашої віри, деякі ангели призначені для того, щоб охороняти людей і допомагати їм. Про це стверджується в Святому Письмі, наприклад, у Посланні до Євреїв: «Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?» (Євр. 1,14). 

Святе Письмо приписує служінню ангелів такі функції: вони передають людям Божественні вказівки, доносять Богові молитви людей, охороняють людину від демонів і допомагають їй виконувати свої обов'язки. 

Згідно з Біблією і Переданням, існування і служіння ангелів-охоронців треба приймати як догмат щодо людей в цілому. Твердження ж про те, що кожен окремий вірний має власного ангела-охоронця, не належить до догмату, але є незаперечним богословським вченням.

Усі середньовічні богослови поділяли доктрину про ангела-хоронителя і вважали, що не тільки християн, але всіх людей охороняє небесний дух. 

У Катехизмі Католицької Церкви про це говориться таке: «Від свого початку до смерті людське життя перебуває під їх охороною та заступництвом. «Кожен вірний має біля себе ангела-хоронителя й вихователя, який веде його в житті» (це цитата святого Василія Кесарійського). Уже на землі християнське життя бере участь через віру у блаженній спільноті ангелів і людей, з'єднаних у Бозі» (ККК 336). 

Ми можемо стверджувати, таким чином, що не тільки кожний вірний, але й кожна людина має свого ангела-хоронителя. Тому що Бог хоче привести до спасіння всіх людей. 

У різних богословських трактатах про ангелів-охоронців говориться, що вони оберігають нас від небезпек тіла і душі, надихають нас робити добро, приносять наші молитви Богові й дбають про нас. Нарешті, в момент смерті вони приводять нас до Бога. Згідно з ученням святих отців, захист від диявола тих, хто вмирає, ввірений насамперед архангелові Михаїлу. 

Католицький Оглядач 

КРЕДО 

01.05.2013р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (22.04 – 28.04.)

Понеділок. У понеділок вранці в Домі св. Марти Святіший Отець Франциск відправив Літургію. В проповіді Папа вказав на те, що єдиною дорогою і дверима до Царства Божого є Ісус. Папа Франциск зазначив, що в середовищі християн існують ті, хто свідомо чи несвідомо робить вигляд, що входить до «стада», але насправді «краде славу Ісуса, хоче власної слави», на подобу фарисеїв. За словами Папи, щоб увійти у двері, треба бути смиренним, бідним і справедливим.

 

У понеділок, 22 квітня, виповнилося 40 років відтоді, як отець Хорхе Берґольйо, теперішній Папа Франциск, склав урочисту чернечу професію (довічні обіти) в Товаристві Ісуса.

 

Політики Венесуели миттєво відреагували на заклик Папи щодо припинення насильства у країні та про діалог між владою і опозицією. Президент і лідер опозиції погодилися зі Святішим Отцем. «Разом з  Папою будемо просити Христа Спасителя і св. Франциска Ассизького, щоб їхні благословення захистили народ  і настав мир», – написав президент Венесуели Ніколас Мадуро у своєму «Твіттері».

 

Вівторок. 23 квітня, коли Католицька Церква відзначає за григоріянським календарем літургійний спомин Святого Юрія, мученика, припадають іменини Святішого Отця Франциска, бо ім’я Юрій іспанською мовою звучить як Хорхе. З нагоди іменин за традицією, підтвердженою Папою Франциском, 23 квітня є у Ватикані вихідним днем. Відсвяткував Папа свої іменини відправою Святої Літургії в Паолінській каплиці у Ватикані разом із кардиналами, які служать та проживають у Римі. Коментуючи літургійні читання, Святіший Отець підкреслив, що саме тоді, коли почались переслідування, розквітла місійність Церкви. Папа згадав слова Папи Павла VІ про те, що є суперечливою абсурдною роздвоєністю прагнути жити з Христом без Церкви, йти за Ісусом поза Церквою, любити Ісуса без Церкви. Закінчуючи проповідь, Святіший Отець закликав просити в Господа апостольської ревності, яка спонукує прямувати вперед, несучи Христове ім’я в лоні Святої Матері Церкви, яка, за словами святого Ігнатія Лойолі, є «єрархічною і вселенською».

 

Святіший Отець скерував своє вітання учасникам Національного Євхаристійного конгресу в Коста-Ріці. Він проходить на тему: «Євхаристія: Хліб Життя для нашого народу». Папа запросив віруючих до зміцнення молитовного життя, ставлячи Євхаристію в центрі християнської спільноти, щоб таким чином дати новий імпульс до кращого проголошення Євангелія.

 

Вже скоро Папа Франциск стане ціллю нападів. Саме тому Понтифік потребує підтримки і молитви всіх людей доброї волі. Про це говорить кардинал Вальтер Каспер, колишній глава ватиканської дикастерії у справах екуменізму.

 

Середа. Вранці 24 квітня під час Літургії в Домі Святої Марти Папа Франциск сказав, що приріст церкви добра річ, але він також може наштовхнути до того, щоб іти на певні компроміси, заключати договори, задля того, щоб залучати якомога більше членів. «Натомість, шлях, який Ісус обрав для Своєї Церкви, є іншим: це шлях труднощів, дорога хреста, переслідувань... І це спонукає нас задуматися: чим же ж є ця Церква?» святіший Отець пояснив: «Церква розпочинається там, у серці Отця, Якому прийшла ця ідея. Не знаю, чи Отець мав якусь ідею: Він має любов. Він розпочав цю історію любові, настільки довгу історію любові, що простяглася через всі часи і ще не скінчилася. Ми, жінки і чоловіки Церкви, стоїмо посеред довгої історії любові: кожен з нас є ланкою цього ланцюга любові. І якщо ми цього не зрозуміємо, ми нічого не розуміємо про те, чим є Церква».

 

Катехиза загальної аудієнції минулої середи була присвячена роздумам про другий прихід Христа. Святіший Отець роздумав над трьома притчами, в яких Ісус говорив про останні часи: про десять дів, про таланти і про Страшний суд. Притча про дів говорить нам про «час очікування», в якому ми якраз живемо. «Наречений – це Господь, і час очікування Його пришестя – це віра, яку Він нам дарує, всім нам, милостиво і терпляче, до Свого останнього пришестя; цей час неспання; час, впродовж якого ми повинні тримати запаленими світильники віри, надії і любові, тримати серце відкритим до добра, до краси і до істини. Життя християн, що заснули, сумне, в ньому немає щастя. Християнин повинен бути щасливим, він повинен бути радістю Ісуса! Не спімо!», - пояснив Папа. Друга притча, про таланти, змушує задуматися про дари, отримані від Бога і про Його повернення. Святіший Отець ствердив, що той, хто закопує свої таланти не є християнин. «Він не вдячний Господу за все, що Він йому подарував! Це говорить нам про те, що очікування повернення Господа є часом дії – ми живемо в час дії – часом, коли потрібно змусити дари Бога приносити плоди, не для нас самих, але для Нього, для Церкви, для інших. І особливо, в цей час кризи, сьогодні, важливо не замикатися в собі, зариваючи свої таланти, свої духовні, інтелектуальні, матеріальні багатства, все те, що дав нам Господь, але розкритися, бути солідарними, бути уважними до інших.» Нарешті, кілька слів про уривок про Страшний суд, в якому описується друге пришестя Господа, коли Він буде судити всіх людей, живих і мертвих. Ця притча говорить нам про те, що Бог буде судити нас по нашій любові, по тому, як ми любили Його в наших братах, особливо в найбільш слабких і нужденних. Звичайно, ми завжди повинні пам’ятати про те, що ми виправдані, спасенні благодаттю, безкорисливою любов’ю Бога, Який завжди нас випереджає у Своїй милості; ми самі не можемо нічого. «Від нас вимагається довіритися Йому, відповідати дару Його любові добрим життям, що складається з вчинків, рухомих вірою і любов’ю», - зауважив Понтифік. В кінці аудієнції Папа закликав молитись за мир у Сирії.

 

В середу о. Федеріко Ломбарді провів брифінг, на якому повідомив, що наразі подорож до Ріо-де-Жанейро на Всесвітній День Молоді єдина запланована закордонна поїздка Папи Франциска на 2013 рік. Отець Ломбарді також зазначив, що він не виключає можливості, що ще цього року побачить світ перша енцикліка Папи Франциска.

 

Четвер. Під час ранкової Літургії в четвер Папа вказав на те, що Господь перебуває зі всіма, хто звіщає Євангеліє «і це повинно додавати християнам великодушності. Боязкий християнин – це непорозуміння: великодушність є властивістю християнського покликання – завжди більше і більше, завжди вперед». Християнин «звіщає Євангеліє більше своїм свідченням, ніж словом», – наголосив проповідник, додаючи, що Євангеліє від святого Марка закінчується «прекрасною фразою» про те, що Господь «утверджував слово знаками, які Його супроводжували». «Коли ми йдемо вперед з цією великодушністю, але також з цим смиренням, коли не лякаємося великих речей, цього розлогого горизонту, але приймаємо і малі речі – покору, щоденну любов – Господь утверджує слово».

 

25 квітня Папа Франциск прийняв на аудієнції членів Ради Єпископатів Латинської Америки (Celam). Під час зустрічі єрархи поінформували Святішого Отця про пастирські програми Конференцій єпископів континенту, присвячених напрямкам діяльності Церкви.

 

Цього ж дня Святіший Отець прийняв на приватній аудієнції знаменитого аргентинського футболіста Хав'єра Санеті з сім'єю.

 

На ім’я Блаженнішого Святослава (Шевчука) надійшов лист від Святішого Отця Франциска. В листі Папа поручив УГКЦ опіці Пресвятої Діви Марії та попросив про молитву за нього та за служіння, «яке Господь мені доручив».

 

Пресі стало відомо, що Святіший Отець Франциск звернувся до свого давнього знайомого шевця з Аргентини з проханням полагодити його старі черевики. Проте швець вирішив все-таки запропонувати Папі пару нових черевиків.

 

У пресі з’явився лист Папи до Президента Аргентини Крістіни Фернандес де Кіршнер. У своєму листі Святіший Отець згадує «тих, хто при владі, щоб у своєму служінні шукали найліпших союзників і невпинно працювали, щоб зміцнити злагоду, діалог та примирення; дітей, які мають право жити в світі, повному гідності та цінностей, які відповідають гідності людини; подружжя, щоби мали можливість зміцнювати сім'ї у розумінні та вірності щодо життя».

 

П’ятниця. Зранку 26 квітня на проповіді під час Служби Божої в резиденції Святої Марти, Папа Франциск запропонував присутнім призадуматись над прочитаними під час Святої Літургії словами Ісуса Христа: «Нехай не тривожиться серце ваше». Папа також заохотив застановитись над тим, що ж означають слова: «Йду приготувати вам місце»? «Усе християнське життя – це діло Ісуса, Святого Духа над тим, щоб приготувати нам місце, приготувати наші очі для того, щоб бачити», – наголосив Папа Франциск. Вселенський Архиєрей наголосив, що під час нашої життєвої мандрівки Господь приготовляє наші серця випробуваннями, радостями, тривогами і добрими речами.

 

В п’ятницю на приватній аудієнції Папа Франциск прийняв кардинала Франческо Коккопальмеріо, главу Папської Ради інтерпретації законодавчих текстів.

 

Субота. Святіший Отець Франциск прийняв на приватній аудієнції президента Республіки Мадагаскар Андрі Нірина Радуеліна.

 

Маронітський Патріярх Антіохії, кардинал Бешара Бутрос Раї, під час свого пастирського візиту до Аргентини отримав дозвіл відвідати квартиру Архиєпископа Буенос-Айреса, в якій донедавна жив нинішній Папа.

 

27 квітня ввечері Держсекретар Ватикану кардинал Тарчізіо Бертоне очолив св.Літургію у Ватиканській базиліці св. Петра, під час якої уділив єпископські свячення трьом новим Апостольським Нунціям: Етторе Балестрера з Італії, Міхаелю Банаху із США і Браяну Удайгве з Камеруну. Вони будуть дипломатичними представниками Святого Престолу в Колумбії, Папуа-Нова Гвінея і в Беніні

 

Неділя. 28 квітня Святіший Отець очолив Святу Месу на площі св. Петра, під час якої уділив Святу Тайну Миропомазання 44 католикам з різних кінців світу. Папа звернувся із закликом до тих, хто отримує Миропомазання: «Залишайтеся стійкими на дорозі віри, з непохитною надією на Господа. Ось де секрет нашого шляху! Він додає нам відваги іти проти течії. Молоде, добре послухай: іти проти течії приносить користь серцю, але вимагає відваги, а Бог дає нам цю відвагу». За словами Святішого Отця, не існує таких труднощів, страждань, непорозумінь, які повинні нас лякати, якщо ми перебуватимемо в єдності з Богом.

 

Перед молитвою «Царице Неба» Папа сказав: «я б хотів довірити Богородиці усіх, хто прийняв Миропомазання і всіх вас. Пресвята Діва вчить нас, що значить жити у Святому Дусі і що значить прийняти новизну Бога у наше життя. Вона зачала Ісуса Святим Духом, і кожен християнин, кожен з нас покликаний прийняти Слово Боже, прийняти в себе Ісуса і потім нести Його всім.»

 

В неділю Папа написав нове повідомлення в «Твіттері»: «Прошу єднатися зі мною в молитві за жертви трагедії в Даці, Бангладеш, щоб Господь послав утішення та силу їхнім родинам».

 

Напередодні 47-го Всесвітнього дня засобів масової комунікації, що відзначається у неділю 12 травня, голова Папської Ради з засобів масової комунікації звернув увагу на значення соціальних мереж в місії Церкви. На думку ватиканського єрарха, важливим є перебування священиків у соціальних медіа. Але вони, звичайно, повинні зберегти свою ідентичність у мережі і проводити пастирську роботу.

 

Оперна співачка з Аргентини Хайді Дабусті назвала Папу Франциска справжнім знавцем класичної музики та опери.

Радимо ознайомитись:

Викладач згадує свого учня – Хорхе Маріо Бергольйо.
Кардинал Торан відкрив невідомі факти понтифікату Бенедикта XVI.


Джерело:   Воїни Христа Царя

30.04.2013р. Б. / Священики мають свою місію у соцмережах

Священики повинні бути у соцмережах і мають мати технічну та професійну підготовку для душпастирської роботи в інтернеті, переконаний Голова Папської Ради з засобів масової комунікації архиєпископ Клаудіо Марія Челлі.

 

Напередодні 47-го Всесвітнього дня засобів масової комунікації, що відзначається у неділю 12 травня, голова Папської Ради з засобів масової комунікації звернув увагу на значення соціальних мереж в місії Церкви. Архиєпископ Клаудіо Марія Челлі наголосив, що приклад дає сам Папа. Він назвав "твітти" Святішого Отця «іскрами істини і мудрості».

«У наш час, коли поширюється духовна порожнеча, прекрасно приймати ці короткі, але інтенсивні дари істини і краси», – зазначив ієрарх. Він додав, що соціальні мережі повністю відповідають логіці євангелізації, яка є місією, що не обмежена ні часом, ні простором, що характерно і для соціальних інтернет-спільнот. Християнину, на думку голови Папської Ради, тут треба просто бути, ділячись знаннями, ведучи діалог, будуючи нові взаємини.

На думку ватиканського ієрарха, важливим є перебування священиків у соціальних медіа. Але вони, звичайно, повинні зберегти свою ідентичність у мережі і проводити пастирську роботу. Тому потрібно, щоб священики були технічно і професійно підготовленими і компетентними для цієї місії, звернув увагу голова Папської Ради.

Архиєпископ Челлі нагадав, що саме II Ватиканський Собор «відкрив шлях» до сьогоднішнього розуміння соціальної комунікації в Церкві. Соборний документ «Inter Mirifica» якимось чином передбачив не тільки розвиток технологій, але й зміну способу життя людей. Сьогодні Церква прагне зробити свій практичний внесок у світ ЗМІ, «намагаючись все краще і краще координувати свої дії», – зазначив Архиєпископ Челлі в інтерв'ю італійській «La Stampa». 

«Рятівна любов Христа досягає людину там, де вона перебуває, навіть у мережі», – висловив переконання ватиканський ієрарх. Проте, на його думку, «людина має знайти суспільство, яке прийме її і допоможе жити в повноті взаєминами з Христом». 

За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:    КРЕДО

30.04.2013р. Б. / Сповідь – це не тортура, а зустріч з Ісусом

Соромитися своїх гріхів – це чеснота смиренної людини, що приготовляє до прийняття Божого прощення. Про це Папа Франциск говорив під час Святої Меси, яку він відслужив вранці, 29 квітня в каплиці Дому святої Марти.

 

Коментуючи нинішнє Перше читання з Першого Послання святого Йоана Апостола, в якому говориться, що «Бог є світлом і жодної темряви немає в Ньому», Святіший Отець підкреслив, що ми, натомість, в своєму житті маємо «сутінки», моменти, хвилини, «коли все, також і у власному сумлінні, є темрявою», але це ще не означає «ходити в темряві». «Ходити в темряві, – пояснив він, – означає бути задоволеним самим собою: бути переконаним в тому, що мені не потрібно жодного спасіння». І з такої дороги нелегко звернути назад. 

Визнати, що ми грішники, це початок повернення, а «коли визнаємо свої гріхи», Бог залишається вірним та очищає нас від наших беззаконь. Коли Господь нам прощає, то «чинить справедливість», – вів далі Папа. Насамперед, тому що «Він пришов, щоб спасти та простити», Він є лагідним з тими, хто повертається до Нього, «завжди розуміє», та бажає подарувати мир, «який може дати лише Він». 

Саме це відбувається під час сповіді, хоча ми, іноді, вважаємо, «що піти до сповіді - це  немов, походом до хімчистки», щоб почистити своє вбрання. Сповідь, натомість, «є зустріччю з Ісусом, з тим Ісусом, Який чекає на нас, чекає на таких, якими ми є». І коли ми соромимося своїх гріхів, то йдеться про справжню християнську чесноту, а навіть людську, про здатність соромитися, адже зустрічаємо людей, яких називаємо «безсоромними». 

Святіший Отець додав, що крім сорому, потрібне також довір’я, віра в те, що Ісус є нашим захисником перед Отцем і перед нашими слабкостями. І приступати до Сповіді «не є тортурою», це – прослава Бога, за те, «що я, грішник, Ним спасенний». 

За матеріалами: Радіо Ватикан 

Джерело:    КРЕДО

29.04.2013р. Б. / У Квітну неділю завершились реколекції владики Венедикта у храмі свв. Ольги і Єлизавети

28 квітня 2013 р. у день празнику Торжественного в’їзду Ісуса Христа в Єрусалим, Архиєрейською Божественною Літургією завершились трьохденні реколекції на парафії свв. Ольги і Єлизавети (м. Львів, пл. Кропивницького), які провадив Преосвященний владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівський.

 

У перший день реколекцій ієрарх у своїй науці спробував застановитися, якою є наша молитва до Господа, чи вона є щирою, уважною, відкритою і закликав вірних «Бути уважними» під час особистої молитви, а ще більше - впродовж Богослужінь у храмі.

Друге повчання архиєрея стосувалося пояснення молитви Св. Єфрема Сиріна, яка за словами реколектанта є «декалогом покаяння».

Кульмінацією, великопосних реколекцій для вірних цього храму стала Архиєрейська Божественна Літургія в день празнику торжественного в’їзду Ісуса Христа в Єрусалим. Упродовж Богослуження владика Венедикт виголосив останню реколекційну науку, звершив поставлення у диякони піддиякона Віктора Шпака та благословив вербові галузки, які були принесені до храму.

Джерела: http://www.ugcc.lviv.ua/ http://olha-church.org.ua

Воїни Христа Царя

29.04.2013р. Б. / Папа Франциск написав листа Патріархові УГКЦ

 

Блаженніший Святослав отримав листа від Папи, в якому Святіший Отець дякує за вітання, благословляє та просить про молитву.

 

У листі, зокрема, йдеться: «Сердечно дякую Вам за привітання, які Ви надіслали мені від імені всієї Української Греко-Католицької Церкви з нагоди мого обрання на Петровий престол. 

Я мав нагоду пізнати спільноту українських греко-католиків в Аргентині і згадую з великою приємністю наші зустрічі в Буенос-Айресі та Вашу ревність у пастирській опіці свого стада.

Поручаю всю Вашу Церкву опіці Пресвятої Діви Марії і прошу Вас молитися за мене та за служіння, яке Господь мені доручив. Уділяю Апостольське благословення Вам, всьому Священному Синодові, священикам, богопосвяченим особам і всій Українській Греко-Католицькій Церкві». 

Лист датований 17 квітня 2013 року.

За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ 

Джерело:    КРЕДО

28.04.2013р. Б. / Неділя Квітна. Вхід Господній у Єрусалим

Коротка історія

Празник торжественного в'їзду Ісуса Христа до Єрусалима належить до найдавніших празників у Східній Церкві. Свідчення про його святкування сягають III століття. Святкування цього празника почалося в Єрусалимі і невдовзі стало празником усієї Східної Церкви.

Сильвія Аквітанська у щоденнику свого паломництва святими місцями детально описує, як відбувався цей празник у Єрусалимі в IV столітті. Там читаємо, що вірні Єрусалима щорічно намагалися наново переживати подію Христового в'їзду до Єрусалима так, як вона відбулася перший раз. У Квітну неділю, після ранішніх відправ у храмі Божого Гробу, вірні збиралися близько першої години пополудні на Оливній Горі коло церкви Христового Вознесення. Сюди приходив єпископ з дияконами, і коли збирався народ, співа­ли різні гімни і псалми та читали зі святого Євангелія про подію Христового в'їзду до Єрусалима. Приблизно через дві години, коли вже всі зійшлися, починався величавий похід-процесія в сторону Єруса­лима. Під час процесії і старші, й діти, несучи пальмові чи оливкові галузки співали гімни і псалми, що закінчувалися окликами: "Благословен, хто йде в ім'я Господнє". Похід замикав єпископ із своїми поміч­никами. І він, подібно як Христос, їхав на осляті. Процесія ішла через місто аж до храму Божого Гробу. Торжество закінчувалося відправою вечірні.

У VII сторіччі різні церковні письменники, наприклад, Андрій Критський, Косма Маюмський, Йоан Дамаскин, Теодор і Йосиф Студити, уклали стихири й канони на цей празник. Квітна неділя, хоча належить до великих Господських празників, не має ані перед­- ані попразденства в церковній службі, бо її святкують у часі посту.

У VI-VІІ століттях цей празник перейшов до Західної Церкви під назвою Пальмової неділі. У цей день на Заході практикували організовувати процесії з пальмовими віттями. Посвячені пальми зберігають аж до Попільної середи наступного року. Тоді їх спа­люють і попелом посипають в середу голови на знак покути.

Квітна неділя в наших богослужбових книгах має такі назви: "неділя Ваїй", Цвітна, Цвітоносна і Цвітоносія", а в народі ще: "неділя Шуткова, Вербна чи Вербниця". Усі ті назви пов'язані із звичаєм благословляти й роздавати того дня в церкві пальмові чи оливкові галузки. Через брак пальмового чи оливкового віття в нашій країні ми маємо прадавній звичай використовувати гілки лози чи верби, бо вони навесні найшвидше розвиваються.

 

Про ікону

Тріумфальний в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим — це велике торжество, в якому народ виявляє спонтанну радість і прославляє Господа Бога. Христові учні та народ вітали Христа з нагоди Його божественної перемоги над смертю — воскресіння Лазаря (Йо. 12, 17). Вони славили Бога також за всі бачені ними Його чуда (Лк. 19, 39). .

У цей урочистий момент, всіма оспівуваний та прославлюваний, Христос тримається скромно: так Він поводився завжди і цього навчав інших (Мт. 11, 27-30). Він їде на скромному осляті, як це про­рокував пророк Захарія (9, 9).

Ікона передає зворушення народу, який стрічає Христа з пальмами та оспівує Його. Де­які стелять перед Ним, як вияв пошани, свою верхню одежу, інші зрізають пальмові гілки, щоб простелити їх перед Христом (Мт. 21, 8). Часом, щоб не розбивати композицію, люди на деревах та біля Христа зображуються дуже зменшеними.

Урочистість цієї процесії досягнула вершини, коли народ оспівував Христа як царя Ізраїля і сина Давида, який приходить в ім'я Боже. Вони вигукували «Осанна на висоті» (Мр. 11, 8-10; Мт. 21, 8-9). Це було явним ви­знанням Христа як обіцяного Божого Месії і обурило фарисеїв. Вони наказували Йому стримати ці вигуки. На це Христос відповів, що коли замовкнуть люди, то кричатиме каміння (Лк. 19, 40), тобто що це — незрушима Божа воля.

Був і сумний момент в цій урочистій процесії: Христос затримався й заплакав над Єрусалимом. Він бачив, яка руїна чекає його за те, що не зрозумів і не прийняв Божого Месії (Лк. 19, 44).

 

Тропар та кондак

Тропар, глас 1: Спільне воскресення перед твоїми страстями запевняючи, з мертвих воздвигнув ти Лазаря, Христе Боже; тим-то й ми, як отроки, знамена перемоги носячи, тобі, переможцеві смерти, воскликуємо: Осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім'я Господнє.

Слава: Тропар, глас 4: Погребавши себе разом з тобою через хрещення, Христе Боже наш, сподобилися ми безсмертної жизні через твоє воскресення і, заспіву­ючи, кличемо: Осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім'я Господнє.

І нині: Кондак, глас 6: На престолі на небі, на жереб'яті на землі тебе носять, Христе Боже; ангелів хваління і дітей оспівування прийняв ти; вони кликали до тебе: Благословенний ти, що йдеш Адама призвати.

 

Послання святого апостола Павла до Филип'ян 4, 4-9

Браття, радуйтеся завжди в Господі, і ще раз кажу, радуйтеся. Лагідність ваша нехай буде знана всім людям. Господь близько. Ні про що не журіться, але в усьому молитвою і молінням з благодаренням висказуйте ваші прохання до Бога. І мир Божий, що перевищає всякий ум, нехай збереже серця ваші і розуміння ваші у Христі Ісусі. А наостанку, брати мої, все, що є істинне, що чесне, що праведне, що пречисте, що любе, що доброхвальне, коли яка чеснота, коли яка похвала, це роздумуйте. Чого і навчилися, і прийняли, і почули, і виділи в мені, те творіть, і Бог миру буде з вами.

 

Євангеліє від Івана 12, 1-18

Перед шістьма днями до Пасхи прийшов Ісус у Витанію, де був Лазар умерлий, що його воскресив з мертвих. Справили Йому там вечерю, і Марта служила, і Лазар був один з тих, що возлежали з Ним. Марія ж, узявши літру мира нардового, чистого, дорогоцінного, помазала ноги Ісусові й обтерла своїм волоссям ноги Його. Храмина ж наповнилася запахом масти пахучої. Сказав же тоді один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що хотів Його видати: Чому мира цього не було продано за триста динаріїв і не роздано бідним? Сказав же він це не тому, що журився вбогими, але тому, що був злодій і мав калитку і носив те, що вкидали. Сказав же Ісус: Лишіть її, вона зберегла це миро на день Мого похорону. Бо бідних завжди маєте з собою, а Мене не завжди маєте. І довідалося багато народу з юдеїв, що Він там, прийшли не тільки ради Ісуса, але щоб і Лазаря побачити, що його воскресив з мертвих. Архиєреї ж врадили, щоб і Лазаря вбити, бо многі його ради відходили від юдеїв й вірували в Ісуса. А на завтрашній день багато народу, що прийшли на празник, почувши, що Ісус іде в Єрусалим, прийняли пальмове віття і вийшли Йому назустріч, і кликали, кажучи: Осанна, благословен хто йде в ім'я Господнє, цар Ізраїлів! Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано: Не бійся, дочко Сіонська, ось цар твій іде верхи, сидячи на молодім ослі. Цього ж спершу не зрозуміли Його ученики, але, коли Ісус прославився, тоді згадали, що це було писано про Нього і що це вчинили Йому. Свідчив же народ, що був передше з Ним, коли Він Лазаря викликав з гробу і воскресив Його з мертвих. Того ради і зустрів Його народ, бо чули, що Він вчинив це чудо.

Джерела: http://www.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя