Соромитися
своїх гріхів – це чеснота смиренної людини, що приготовляє до прийняття
Божого прощення. Про це Папа Франциск говорив під час Святої Меси, яку
він відслужив вранці, 29 квітня в каплиці Дому святої Марти.
Коментуючи нинішнє Перше читання з Першого Послання святого Йоана Апостола,
в якому говориться, що «Бог є світлом і жодної темряви немає в Ньому»,
Святіший Отець підкреслив, що ми, натомість, в своєму житті маємо
«сутінки», моменти, хвилини, «коли все, також і у власному сумлінні, є
темрявою», але це ще не означає «ходити в темряві». «Ходити в темряві, –
пояснив він, – означає бути задоволеним самим собою: бути переконаним в
тому, що мені не потрібно жодного спасіння». І з такої дороги нелегко
звернути назад.
Визнати, що ми грішники, це початок повернення, а «коли визнаємо свої
гріхи», Бог залишається вірним та очищає нас від наших беззаконь. Коли
Господь нам прощає, то «чинить справедливість», – вів далі Папа.
Насамперед, тому що «Він пришов, щоб спасти та простити», Він є лагідним
з тими, хто повертається до Нього, «завжди розуміє», та бажає
подарувати мир, «який може дати лише Він».
Саме це відбувається під час сповіді, хоча ми, іноді, вважаємо, «що
піти до сповіді - це немов, походом до хімчистки», щоб почистити своє
вбрання. Сповідь, натомість, «є зустріччю з Ісусом, з тим Ісусом, Який
чекає на нас, чекає на таких, якими ми є». І коли ми соромимося своїх
гріхів, то йдеться про справжню християнську чесноту, а навіть людську,
про здатність соромитися, адже зустрічаємо людей, яких називаємо
«безсоромними».
Святіший Отець додав, що крім сорому, потрібне також довір’я, віра в
те, що Ісус є нашим захисником перед Отцем і перед нашими слабкостями. І
приступати до Сповіді «не є тортурою», це – прослава Бога, за те, «що
я, грішник, Ним спасенний».
За матеріалами: Радіо Ватикан
Джерело: КРЕДО
Немає коментарів:
Дописати коментар