09.06.2012р. Б. / У Римі презентують книгу «Патріарх Йосиф Сліпий у документах радянських органів державної безпеки (1939-1987)»

 

Українська Греко-Католицька Церква в Італії з нагоди року Патріарха Йосифа Сліпого запрошує на презентацію двотомника «Патріарх Йосиф Сліпий у документах радянських органів державної безпеки (1939 – 1987)».

 

- 9 червня (субота) о год. 16:00 в конференц-залі при Соборі Святої Софії (Via di Boccea, 478);

 

- 10 червня (неділя) о год. 11:00 при українській парафії Свв. Сергія і Вакха в Римі (Piazza Madonna dei Monti, 3).

 

Книгу презентуватиме упорядник видання Володимир Сергійчук, академік Академії наук вищої школи України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

 

У виданні вперше публікуються матеріали радянських спецслужб про різні аспекти життя і діяльності Патріарха Йосифа Сліпого, протоколи допитів, агентурні справи тощо.

 

Постать Патріарха Йосифа Сліпого, Глави УГКЦ, який провів 18 років (1945-1963) в ув'язненні та на заслані, стала символом опору тоталітарній радянській системі та викликає сьогодні особливий науковий інтерес. Збірка документів з'явилася з нагоди 120-ої річниці від народження Патріарха.

Додаткова інформація за тел.: +39 320 951 0506 (о. Марко Ярослав Семеген)

Прес-служба УГКЦ в Італії

Джерело:   Воїни Христа Царя

08.06.2012р. Б. / У Севастополі невідомі розписали стіни католицького храму

Правоохоронці Севастополя впродовж місяця не можуть знайти осіб, які у ніч з 8 на 9 травня розписали стіни римо-католицької церкви святого Климента. На стінах храму тоді хтось написав «Верните храм верующим».

 

Місцеві католики відтак губляться у здогадах: чи невідомі зробили ці написи з наміром допомогти громаді отримати святиню, чи це звичайна провокація. Правоохоронці ж донині ніяк не коментують цей випадок. 

За словами настоятеля Севастопольської римо-католицької громади святого Климента, отця Юрія Зімінського, віруючим відома точна дата, коли було нанесено написи. 

«Коли парафіяни йшли на службу 9 травня вранці, вони побачили це і прийшли до мене», - говорить отець Юрій. 

«Хто це робить, ми не знаємо. Правоохоронці ніяк не реагують. Мабуть для них це дрібниця. Але точно можу сказати, що це зробили не наші віруючі», - додав він. 

На початку червня громада звернулась до прес-служби управління МВС України у Севастополі, де їм пообіцяли прокоментувати ситуацію найближчим часом. Але донині ніякої інформації не поступило. Як зазначають севастопольські римо-католики, незважаючи на суперечки, які вже багато років точаться у місті з приводу передачі чи не передачі храму громаді (проти цього рішення активно виступають Севастопольські комуністи), будівля є історичною пам’яткою. На відповідній табличці зазначено серед іншого, що вона охороняється законом, але жодна із відповідальних структур чи комунальних служб за місяць не спромоглась не те, що захистити будівлю, а навіть витерти зроблені червоною фарбою написи. 

Нагадаємо, єпископ Одесько-Сімферопольської дієцезії Броніслав Бернацький закликав католиків молитися за мудрість для місцевої влади Одеси і Севастополя. Ієрарх сподівається на молитовну підтримку українських католиків у справі повернення храму у Севастополі та будинку священика в Одесі.

Довідка

 

Римо-католицький храм св. Климента у Севастополі був збудований 1911 року на пожертви католиків, яких у Севастополі на той час було понад 3 тисячі. Дві третини католиків служили на Чорноморському флоті. 

В часи репресій, 1936 року, настоятеля парафії о. Матвія Гудайтіса розстріляли, а церкву закрили. Під час ІІ Світової у будівлі храму розташовувався радіовузол. Під час війни будівля трохи постраждала, але 80% храму вціліло, а 1958 року святиню перебудували під театр. 

1994 року вийшов Указ Президента України «Про повернення релігійним організаціям культового майна». У ньому сказано: «На виконання статті 17 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації» місцевим органам державної виконавчої влади забезпечити до 1 грудня 1997 року передачу в безплатне користування або повернення безплатно у власність релігійних організацій культових споруд і майна, які знаходяться в державній власності і використовуються не за призначенням». 

Впродовж усіх цих років католицька громада Севастополя кілька разів зверталася до представників влади з проханням повернути храм, але депутати відхиляли це прохання, пропонуючи натомість іншу територію для будівництва нової церкви. 

Наразі католики Севастополя моляться у тимчасовому приміщенні – житловій квартирі, перебудованій під каплицю. Спільнота налічує 400 вірних різних національностей. Служби Божі правляться українською, церковно-слов'янською та польською мовами. Крім богослужінь у парафії регулярно проводяться катехизи. 

За матеріалами: РІСУ 

Джерело:    КРЕДО

08.06.2012р. Б. / У Львові відбудеться урочиста академія присвячена новомученикам УГКЦ

 

"У ХХ столітті мучеництво стало кульмінацією духовного життя Церкви Христової. Незважаючи на стрімкий суспільно-економічний розвиток, Церква зазнавала переслідування та знищення в усьому світі.

 

Українська Греко-Католицька Церква вповні сповнила Заповіт Христа – залишилася вірною аж до Хресної смерті через своїх мучеників та ісповідників віри" - сказав Високопреосвященніший Архиєпископ і Митрополит Львівський владика Ігор (Возьняк) про новомучеників УГКЦ ХХ століття.

 

З нагоди беатифікації 28 новомучеників УГКЦ, яка відбулася 27 червня 2001 року у м. Львові під час Архиєрейської Божественної Літургії, яку довершив Святіший Отець Іван Павло ІІ Львівська Архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви спільно з Місією «Постуляційний центр беатифікації та канонізації святих УГКЦ», Редемптористами Львівської Провінції, Фундацією «Андрей» та Львівським відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки запрезентують львів’янам та гостям міста Присвяту Мученикам та ісповідникам віри ХХ століття Української Греко-Католицької Церкви.

 

Розпочнуться ці знакові заходи у неділю, 24 червня в 11.30 год. Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолить Високопреосвященніший владика Ігор, Архиєпископ та Митрополит Львівський у Храмі блаж. Миколая Чарнецького (пр. Чорновола).  Відтак о 18.00 год. у Львівській обласній філармонії (вул. Чайковського) відбудеться урочиста академія на якій Вступне слово виголосить преосвященний Владика Михаїл Гринчишин, Голова Місії «Постуляційний центр беатифікації та канонізації святих УГКЦ» та живий свідок поневірянь УГКЦ ХХ ст.

 

Продюсером цього проекту виступив Михайло Перун, голова фундації "Андрей".

Квитки у Львові можна замовити та придбати за адресами:

- Капела "Трембіта", вул. Січових Стрільців 10. Тел. 272-37-13. Моб. +38 096 20 46 466.

- Каси Львівської обласної філармонії, вул. Чайковського, 5. Тел. 254-04-40.

Джерела: www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

07.06.2012р. Б. / На час Євро-2012 у кількох храмах Львова служитимуться Літургії іноземними мовами

 

Львів – місто із давніми християнськими традиціями. А щоб туристи та вболівальники мали змогу ознайомитись із східним католицьким обрядом, який є традиційний для української церкви, у храмах Львова під час ЄВРО-2012 відбуватимуться Святі Літургії англійською, німецькою і португальською мовами. Це храми Петра і Павла, Преображення Господнього та Пресвятої Євхаристії. Тут священики також уділятимуть св. Тайну Сповіді рідною для гостя міста мовою. Літургія триватиме близько години.

 

"Ми визначили три храми, де наші священики, які володіють тими іноземними мовами, будуть служити Служби. Існуватиме графік, згідно з яким відбуватимуться Служби. Це ми зробили зумисне, адже так окрім краси нашого обряду гості Львова зможуть побачити різність церков, їх красу. Богослужіння відбуватимуться щодня, крім неділі, о 10.00 год. із 5 по 23 червня.

 

Було обрано храми, які знаходяться в центральній частині міста. Це є величні давні храми, які приваблюють своєю архітектурою, своїм багатим наповненням. І тому їх відвідує багато туристів. Ми  звикли до того, що наші храми під час вихідних є наповнені туристами, які приїжджають, аби познайомитися з нашою культурою, помолитися. І тому ми обрали ці три давні храми".

координатор-організатор Богослужінь іноземними мовами у храмах Львова отець Інокентій Волошин

 

"В ці дні, коли центральна частина нашого міста перетвориться в фан-зону і буде місцем скупчення людей, ці храми будуть доброю нагодою для гостей нашого міста збагатитися позитивними емоціями не лише від спортивних подій, але і збагатитися нашою духовністю. Ми обрали різні мови. Чому? Тому що вірні, які приїдуть до нас, - це є в основному вірні латинського обряду, які ознайомлені з латинською месою. Східну Літургію їм важко зрозуміти. Для того, щоб їм краще було пізнати про що йде мова, ми будемо молитися англійською, німецькою, португальською мовами, але на мелодії наших піснеспівів. Щоб вони змогли відчути цей дух і зрозуміти цю мову, якою буде промовлятися.

Також важливо зазначити, що на цих Богослужіннях ми молитимемося за те, щоб Господь Бог  заопікувався нашими гостями, львів’янами, за успішне проведення тих подій, які мають відбутися у Львові, за мир, спокій і добробут в нашому місті".

 

капелан Львівської міської ради отець Павло Дроздяк

Богослужіння відбуватимуться:

	португальською	англійською	німецькою
Храм Петра і Павла (Костел Єзуїтів), вул. Театральна, 11	щосереди та щосуботи	щопонеділка та щочетверга	щовівторка та щоп’ятниці
Храм Преображення Господнього, вул. Краківська, 21	щовівторка та щоп’ятниці	щосереди та щосуботи	щопонеділка та щочетверга
Храм пресвятої Євхаристії, пл. Музейна,1	щопонеділка та щочетверга	щовівторка та щоп’ятниці	щосереди та щосуботи

 

Усі охочі віруючі вболівальники та туристи зможуть почути візантійську святу Літургію на рідній мові, а також ближче ознайомитись з історією та сьогодненням Української греко-католицької Церкви, також оглянувши презентацію про УГКЦ у гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна,11).

 

Як повідомлялось раніше у гарнізонному храмі щонеділі о 15.00 год. служиться св. Літургія на англійській мові.

Джерела: www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

06.06.2012р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (28.05. – 03.06.)

 

Понеділок. 28 травня Бенедикт XVI прийняв на аудієнції делегацію мальтійських єпископів, які прибули до Риму з нагоди візиту «Ad limina Apostolorum».

 

У понеділок Папа Бенедикт XVI прийняв на аудієнції Президента Республіки Коста-Ріка Лауру Чинчилья.

 

Вівторок. У вівторок Папа прийняв відставку владики Едварда Урбана Квейка, єпископа Буфало (США). На його місце Понтифік призначив владику Річарда Джозефа Малоне, який до того був єпископом Портланду-ін-Майне.

 

Цього ж дня владику Семюеля Джозефа Акіла, єпископа Фарго (США), Папа призначив Митрополитом-Архиєпископом Денверу.

 

Середа. 30 травня 2012 року Святіший Отець Бенедикт ХVІ, під час загальної аудієнції,  виголосив катехизу присвячену темі молитви, як справжній особистій зустріч з Богом Отцем в Христі через Святого Духа. «В молитві благословення, якою починається Друге Послання до Коринтян, – зазначив Папа, – поряд з темою скорботи домінує тема втіхи, яку слід розуміти не як просто розраду, але, передовсім, як заохочення та заклик не дозволити, щоб нас перемогли труднощі та випробування». «Це означає постійно єднатися з Христом на молитві, довіряти Його присутності». «Наше життя часто позначене труднощами, нерозумінням, стражданнями, але в щоденній витривалій молитві ми також можемо конкретно досвідчити потішення, яке приходить від Бога і це зміцнює нашу віру, адже дозволяє відчути Боже «так» щодо людини, відчути вірність Його любові, яка доходить аж до жертви Його Сина на хресті.» «Віра не є першочергово людською дією, але – безкорисливим Божим даром, закоріненим в Його вірності, Його «так», що допомагає нам зрозуміти, як жити, люблячи Його та ближніх», – сказав Бенедикт XVI, додаючи, що Божий спосіб діяти відрізняється від нашого. Запорукою того, що між нами завжди присутнє та живе Боже «так» в Христі Ісусі, є Святий Дух, Який пробуджує в наших серцях прагнення іти за Ним, щоб «одного дня увійти в Його любов, коли отримаємо нерукотворну домівку у небі». «Не існує людини, до якої б не досягнула, до якої б не звернулася ця вірна любов, здатна чекати навіть тоді, коли отримує у відповідь «ні» через відкинення чи заскорузлість серця», – наголосив Святіший Отець, додаючи: «Бог чекає на нас, завжди шукає нас та хоче прийняти нас до сопричастя зі Собою, щоб дарувати кожному з нас повноту життя, надії та миру».

 

Під час загальної аудієнції, Папа Бенедикт XVI також торкнувся теми останніх подій у Ватикані, пов’язаних зі слідством у справі витоку в пресу зарезервованих та приватних документів Апостольської Столиці. Понтифік зазначив: «Події, які трапились цими днями стосовно Курії та моїх співробітників, засмутили моє серце, але ніколи не затьмарили моєї непохитної впевненості в тому, що, незважаючи на людську слабкість, труднощі та випробування, Церквою провадить Святий Дух, і що Господь ніколи не залишить її без Своєї допомоги, щоб підтримати її на своєму шляху».

 

Четвер. 31 травня ввечері, на завершення «Марійського» місяця, ватиканські працівники та члени богопосвячених спільнот Риму зібирались у ватиканських садах на спільне проказування молитви на вервиці. Процесійний хід, молитву та Літургію Слова біля каплиці Люрдської Богоматері очолив кардинал Анджело Комастрі, Вікарій Папи для Держави-Міста Ватикану. «Я завжди з радістю беру участь у цьому Марійському чуванні у Ватикані, яке хоч і відбувається за участю багатьох людей, завжди має родинний та близький характер», – сказав Бенедикт XVI, зазначаючи, що місяць травень закінчується літургічним спогадом біблійної події, яка розповідає про відвідини Божою Матір’ю Її родички Єлизавети. Особливістю цих відвідин є подячна молитва «Величає душе моя Господа, і дух мій радіє в Бозі, Спасі моєму», яка є свідченням того, що Пречиста Діва Марія поставила у центрі Свого життя Бога, з довір’ям віддалася Його волі. Як зауважив Папа, ми завжди можемо чогось навчитися від нашої Небесної Матері: «Її віра, – сказав він, – запрошує нас дивитися далі, від того, що нам здається, та міцно вірити, що щоденні труднощі приготовляють весну, яка вже розпочалася у Воскреслому Христі.» Святіший Отець наголосив на тому, що радість, плід Святого Духа, є «фундаментальною відзнакою християнина», адже «ґрунтується на надії на Бога, черпає силу з неустанної молитви, дозволяє спокійно переносити випробування» і побажав, щоб «ця духовна радість, що виливається з переповненого вдячністю серця Христової та нашої Матері, була дедалі міцнішою в наших серцях, у нашому особистому та родинному житті, в кожному середовищі».

 

У четвер отця Фаусто Рамона Мехія Ваєхо було призначено єпископом Сан-Франциско де Мекоріс (Домініканська Республіка). Він заступив на місце владики Хесуса Марія де Хесус Мова, який пішов у відставку через досягнення вікового обмеження.

 

П'ятниця. 1 червня, Папа Бенедикт XVI прибув до Мілану для участі у VII Всесвітній зустрічі сімей. Понтифік зустрівся з представниками єрархії, різних рівнів цивільної влади та громадою міста, відвідав концерт, який відбувся у «Teatro alla Scala» на честь його приїзду.

 

Парламент Республіки Чорногорія затвердив конкордат з Ватиканом. Документ, який підписали у червні 2011 р., регулює правовий статус Католицької Церкви у Чорногорії.

 

Субота. 2 червня вранці Бенедикт ХVІ прибув до міланського катедрального храму, щоб очолити частину з Літургії Часів разом із священиками, семінаристами та богопосвяченими особами. «Любов до Бога – це суть та спонука священичого служіння», наголосив Вселенський Архиєрей, звертаючись до духовенства та закликаючи богопосвячених осіб бути свідками краси повної посвяти Богові та Церкві.

 

Пізніше на міланському стадіоні Джузеппе Меацца, відбулась святкова зустріч Бенедикта ХVІ із підлітками, які готуються прийняти Святу Тайну Миропомазання або прийняли її цього року та понад вісімдесяти тисяч дітей, підлітків, їхніх батьків, родини, вихователів, катехитів та представників VІІ Всесвітньої зустрічі сімей. Молитовна зустріч із Бенедиктом ХVІ була оживлена хореографічною композицією, яка представляла віру та символи Святого Духа та супроводжувалась молитвами, свідченнями й піснями. Понад тисяча юних артистів зайняли все футбольне поле, а Святішого Отця вітав транспарант, завдовжки 500 метрів. Святіший Отець закликав прагнути високих ідеалів, бути святими, наводячи приклади таких великих святих, як святого Амвросія, Домініка Савіо, Марії Ґоретті. Святість – це звичайна дорога християнина і вона не зарезервована тільки для небагатьох вибраних, але відкрита для всіх.

Цього ж дня ввечері, у садибі міланського архиєпископа пройшла зустріч Папи Бенедикта ХVI з італійськими політиками. «Ніяка людська влада не може розглядатися як божественна, а значить жодна людина не може бути володарем іншої людини», - сказав Папа, звертаючись до присутніх. Понтифік зазначив, що закони кожної держави повинні знаходити обґрунтування і силу в природному праві, яке є основою кожного людського життя і зазначив, що законодавство і діяльність державних установ повинні бути спрямовані на служіння родині. Папа підкреслив, що в цьому служінні держави громадянам важливе конструктивне співробітництво з Церквою, яка може пожертвувати суспільству свій досвід, навчання, традицію, установи, якими вона служить народу і закликав політиків з великою відданістю працювати на благо добра громадян, що є ясним проявом і видимим знаком любові з їхнього боку.

 

В суботу також пройшло «Свято свідчень» за участю Папи Бенедикта XVI та 350-ти тисяч людей з усього світу, учасників VII Всесвітньої зустрічі сімей. Зустріч проходила у свідченнях про життя у світлі Євангелія, музичних та хореографічних постановок та відповіді Глави Католицької Церкви на 5 запитань, що стосуються родинної проблематики.

 

Неділя. 3 червня в Мілані закінчилась VII Всесвітня зустріч сімей. В Євхаристійному богослужінні, яке з нагоди цієї події очолив Святіший Отець, взяли участь понад один мільйон вірних. На початку своєї проповіді Папа Бенедикт ХVІ висловив велику радість з приводу спільної Євхаристійної молитви. Як підкреслив Вселенський Архиєрей, у Святій Тайні Хрищення нам був подарований паросток нового, божественного життя, яке зростатиме аж до свого остаточного звершення у небесній славі; ми стали членами Церкви, родиною Господа Бога. Бенедикт ХVІ наголосив, що нам довірене завдання будувати церковну спільноту, трудячись для того, щоб вона дедалі більше ставала родиною, щоб її члени були спроможними віддзеркалювати красу Пресвятої Тройці і євангелізувати не лише словом, але й силою любові, якою живуть, немов випромінюючи її на інших. Як зазначив Святіший Отець, не лише Церква покликана бути образом-відображенням Одного Бога в Трьох Особах, але також і сім’я, що основана на подружжі між чоловіком та жінкою. «Любов є тим, що вчиняє людину правдивим образом Бога», – наголосив Єпископ Риму, звертаючись, передусім, до зібраних на VII Всесвітню зустріч родин, додавши, що, живучи подружнім життям, подруги не дарують один одному якусь частинку себе чи своєї активності, але усе своє життя, а подружня любов є плідною, оскільки вони бажають і трудяться для добра один одного у взаємному даруванні і прийнятті. Папа заохотив подругів дбайливо піклуватись про їхніх дітей, передаючи їм силу віри, вказуючи їм на високі цілі та підтримуючи їх у їхніх немочах, а звертаючись до дітей, Святіший Отець наказав завжди підтримувати з батьками глибокі зв’язки любові та дбайливої опіки. «Ваше покликання не є легким – підкреслив Папа, звертаючись до подружніх пар, – особливо сьогодні, але дійсність любові є чудовою, єдиною силою, яка може насправді перемінити світ».

 

Пропонуємо у своїх молитвах долучитись до молитовних намірень Папи Бенедикта XVI на червень.

Джерело:   Воїни Христа Царя

06.06.2012р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (28.05-03.06)

 

29 травня Україна та світова спільнота відзначила Міжнародний День миротворців Організації Об’єднаних Націй. З цієї нагоди Владика Михаїл Колтун привітав миротворців з їхнім святом.

 

Також у цей день  відбулася зустріч  Владики Богдана (Дзюраха), Адміністратора Патріаршої курії УГКЦ  із працівниками Патріаршої курії УГКЦ.

 

В середу, 30 травня 2012 р.:
У Римі в приміщенні Будинку Уряду відбулося друге засідання перманентної конференції «Релігії, культура та інтеграція». Цього разу новостворений дорадчий орган при Італійському міністерстві з міжнародного співробітництва та інтеграції розглядав питання інтеграції дітей іммігрантів в контексті італійської національної системи освіти і виховання, співжиття між різними культурами та посередницьку роль у цьому процесі з боку релігій, до яких приналежні іммігранти. З боку УГКЦ в Італії в конференції взяв участь Апостольський Візитатор Преосвященний Владика Діонісій (Ляхович), який є постійним членом ради, та диякон Іван Стефурак.

 

У духовно-реколекційному центрі в смт Брюховичі священнослужителі Сокальсько-Жовківської єпархії закінчили опрацьовувати стратегію оновлення парафіяльного життя «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Правлячий архиєрей Михаїл Колтун закликав священнослужителів «жити з переконання» та «засвоїти Євангеліє так, щоб могти з нею іти до людей». Щодо втілення Стратегії розвитку Церкви, то єпископ Михаїл наголосив, що «Важливо, щоб ми усі були лицем Церкви, щоб на цю Церкву задивлялися».

В часі проведення наук, до священиків мав слово Блаженніший Любомир Гузар.

 

У четвер, 31 травня 2012 року:
В УКУ розпочалася конференція  «Другий Ватиканський Собор:  дари Духа – таїна Церкви – свідчення людини».
Урочисте відкриття конференції провів ректор УКУ о. Борис Ґудзяк.  

        
На міжнародну конференцію до Львова зголосилися приїхати відомі релігійні діячі з України та з-за кордону, зокрема, Верховний Архиєпископ-емерит Києво-Галицький УГКЦ Любомир (Гузар), Апостольський нунцій в Україні Томас Едвард Ґалліксон, Митрополит Львівський РКЦ в Україні Мєчислав Мокшицький, єпископ-ординарій Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан (Шашік), апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Великобританії Гліб (Лончина), о. Петро Ґаладза, Інститут східнохристиянських студій ім. Митрополита Андрея Шептицького (Оттава), архимандрит Кирило (Говорун), Загальноцерковна аспірантура і докторантура імені свв. рівноапост. Кирила і Мефодія (Москва), о. Юрій Аввакумов, кафедра історичного богослов’я Університету Нотр-Дам (США), Мирослав Чех, «Ґазета виборча» (Варшава), єпископ Циріл (Васіль), ТІ, Секретар Конгрегації Східних Церков (Святий Престол), єпископ Дрогобицький, вікарій Львівської єпархії УПЦ (МП) Філарет (Кучеров), о. Іван Дацько, Інститут св. Климента Папи УКУ (Львів – Рим), Віктор Єленський, Українська асоціація релігійної свободи (Київ) та ін.

Організаторами заходу виступили Інститут екуменічних студій УКУ (Львів), Інститут релігії і суспільства УКУ (Львів) та Інститут Святого Климента Папи УКУ (Рим).

Від імені Блаженнішого Святослава учасників конференції привітав Кир Любомир Гузар, Верховний Архиєпископ-емерит Києво-Галицький УГКЦ, котрий виголосив вітальну промову. (ВІДЕО)

 

Пропонуємо Вашій увазі запис інавґураційної доповіді архиєпископа Циріла Васіля, ТІ, секретара Конгрегації Східних Церков:
Другий Ватиканський Собор і східне церковне право

 

А також, Апостольський нунцій в Україні, Архиєпископ Томас Едвард Ґалліксон, який був присутній на відкритті конференції «Другий Ватиканський Собор:  дари Духа – таїна Церкви – свідчення людини», люб’язно погодився відповісти на кілька питань для «Католицького Оглядача».

 

Блаженніший Святослав (Шевчук) прибув до Едмонтонської єпархії в рамках свого першого пастирського візиту до Канади. Предстоятеля УГКЦ в аеропорту м. Калґарі привітав Владика Давид (Мотюк), Єпарх Єдмонтонський, разом із представниками духовенства, чернецтва та мирян єпархії.

 

П’ятниця, 1 червня:
«У наш час ще багато дітей помирають з голоду, інші, ненароджені, гинуть в утробі матерів. Церква уболіває за усіх та подає свій голос захисту й допомогу, щоб рятувати тих, до яких має можливість дійти», - сказав Вископреосвященний Владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський з нагоди Дня захисту дітей та проведення архиєпархіальної дитячої прощі .

 

2 червня Блаженніший Святослав (Шевчук), Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, в рамках свого першого пастирського візиту до Канади, взяв участь у святкуваннях 100-літнього ювілею парафії Успення Пресвятої Богородиці у м. Калґарі

 

3 червня 2012 року владика Михаїл Колтун, в часі Архиєрейської літургії у с. Бабичі Радехівського деканату, запросив присутні подружжя із дітьми до спільної молитви за українську християнську родину, адже згідно плану проведення Євхаристійного тижня у парафіях УГКЦ в Україні у цей день заносимо свої особливі молитви за благословення сімей.

 

До вашої уваги:
Не біймося «русского міра», будуймо український світ – глава УГКЦ Святослав Шевчук
Не бійтесь бути християнами навіть тоді, коли це невигідно, – Блаженніший Святослав
Телепрограма за участю Глави УГКЦ на Донецькій облдержтелерадіокомпанії
Слово Архиєпсикопа і Митроополита Львівського з нагоди Дня захисту дітей та Архиєпархіальної дитячої прощі
Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського на свято Зіслання Святого Духа
Уроки Архиєпископа Челлі для нових медій
Роман Тереховський: "Митрополит пообіцяв подарунок на уродини. Того дня вона одужала"

 

Анонс:
За запрошенням Бучацької єпархії УГКЦ з 22 червня по 27 червня 2012р. в м.Чорткові проводитиме реколекції пані Еріка Гібелло - секретар Міжнародної Асоціації Служби Звільнення та Екзорцизму, особистий секретар і помічник покійного Руфуса Перейри, відомий доповідач на міжнародних форумах. Авторка книги -"..а тепер постало багато антихристів.."

Джерело:   Воїни Христа Царя

05.06.2012р. Б. / Верховна Рада планує змінити порядок реєстрації релігійних організацій

 

КИЇВ – На вівторок, 5 червня, у Верховній Раді запланований розгляд законопроекту №10221, який передбачає зміну порядку набуття релігійними організаціями статусу юридичної особи та запровадження їх “подвійної” реєстрації.

 

Як повідомляв Інститут релігійної свободи, законопроект передбачає внесення суттєвих змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», насамперед до статей щодо реєстрації релігійних організацій. При цьому очевидними є ускладнення реєстраційних процедур у зв’язку із запровадженням “подвійної” реєстрації, не узгодженої між собою.

 

Також законопроект № 10221 погіршує для іноземних релігійних діячів процедуру погодження їх діяльності в Україні, необхідної для отримання візи. Відповідні погодження пропонується оформлювати усім релігійним організаціям в Мінкультури – тобто лише в Києві, що суперечить статті 24 Закону.

 

Слід зауважити, що з цього приводу 21 травня 2012 року відбулась нарада за участі Представника Президента України у Верховній Раді депутата Юрія Мірошниченка, Першого заступника Міністра юстиції Інни Ємельянової, представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій та експерта Інституту релігійної свободи.

 

Під час наради представники конфесій пояснили представникам влади позицію ВРЦіРО, яка полягає у недоцільності внесення будь-яких змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» за відсутності їх консенсусного погодження. Раніше Президент України В.Янукович особисто пообіцяв главам конфесій про дотримання принципу узгодження з ними усіх законодавчих ініціатив з питань свободи віросповідання.

 

Зі свого боку Інна Ємельянова запевнила представників ВРЦіРО, що Мін’юст врахує позицію релігійної спільноти та пропоновані міністерством законодавчі зміни не будуть торкатись базового для релігійних організацій Закону.

 

Під час останнього засідання Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій Перший заступник Міністра культури Юрій Богуцький підтримав занепокоєння глав конфесій щодо законопроекту № 10221. Він відзначив, що проблемні питання реєстрації релігійних організацій будуть опрацьовані Робочою групою з підготовки законопроектів у сфері свободи совісті Мінкультури.

Джерело:  Воїни Христа Царя

04.06.2012р. Б. / «...Церква має свої ювілеї, бо це храм живого Бога», - Митрополит Львівський

 

Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського
на свято Зіслання Святого Духа

Ді 2,1-11; Ів 7,37-52;8,12.

Всечесні отці,
Дорогі та любі християни села Наварії,
Вельмишановні гості-молільники,

мені дуже приємно стояти у церкві посеред молитовної громади вашого села Наварія. Радію тим, що можу на рівні з вами спільно єднати наші молитви, спрямовуючи добрі прохання до Бога. Господь зібрав нас в одне ціле, в єдину духовну силу, щоб наші спільні моління очистити та прийняти наші покірні просьби. Можливо, хтось сумнівається про успішність своєї молитви, про її правильність, про кількість молінь, але тут важливо те, щоб стати перед Богом у правді, покорі, простоті та щиро звертатися до нього, як до свого найкращого батька. Бог дуже любить нас, тому й послав свого Сина на землю, щоб врятувати нас від вічного нещастя. А молитва однієї людини, що єднається з іншими, очищується взаємно і вислуховується Господом. Дуже важлива - спільна молитва, тому й люди збираються разом у побудованих церквах, щоб усім миром стати перед Богом. Зрештою, сам Син Божий дуже ясно сказав: «Бо де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я посеред них» (Мт 18,20). Вашій церкві 140 років. Її будували ваші прабатьки, які думали про прийдешні генерації, хоч не могли знати нікого із вас, однак, ця духовна будівля служить уже не одному поколінню. У суспільстві, як звичайно, рідко святкується річницю побудови певної споруди, наприклад, річницю будови рідної хати, а, ось, церква має свої ювілеї, бо це храм живого Бога. Тут мешкає Ісус Христос під видом хліба й вина. Він постійно перебуває посеред нас, хоронить від усякої небезпеки, найбільше, - уболіває за стан людських душ. Давно відійшли у вічність ті, хто споруджував цю церкву, а вона стоїть як свідок їхньої пам’яті, як спогад про їхню доброту та живу віру в Бога. Це - гарний пам’ятник посеред вашого села, церква, що свідчить про довіру цього люду до Бога та надію на вічне життя. Помолімося за тих, хто любив свою Церкву, хто щиро вірив у Бога, хто любив свій народ, хто у вічності єднається із нашими моліннями!

 

Після смерті Ісуса Христа на хресті та його по його воскресінні, апостоли розгубилися, не віднаходили свого місця  в духовному покликанні, не знали, що робити, як діяти. Хоч воскреслий Господь був уже з’явився Петрові та учням, вони все ще тягнулися до свого ремесла: «Тож каже до них Симон Петро: Іду ловити рибу. А ті йому: Підемо й ми з тобою» (Ів 21,3). Трудно було апостолам збагнути свою місії, до якої їх готував Божий Син. Тому Господь перед своїм вознесінням на небо зібрав усіх своїх учнів, пригадав їм про силу Святого Духа, який зійде на них й піднявся в гору так, що вони його перестали бачити. Після цього наступила якась дивна зміна. Учні зібралися у Єрусалимі в одній із горниць на молитві, вибрали Матія на апостола замість Юди на заклик Петра й спільно очікували приходу Святого Духа. І цей Утішитель прибув до них попереджений неприродним шумом, що сповнив увесь дім. Учні від такого явища, притихши сиділи у горниці, а над ними з’явилися немов вогняні язики, певний символ наповнення їх Святим Духом. Вони вмить змінилися, бо стали говорити іншими мовами, «як Дух давав їм промовляти». Шум, який наповнив дім не обмежувався тільки до цього місця, його почули люди, що перебували в Єрусалимі. Це спричинило великий збір народу у місті, що дало можливість промовити учням Господнім до людей так, що вони почули про величні діла Божі кожен у своїй мові. В апостолів Христових пропав страх, вони відверто, не боячись юдеїв, навчали про Ісуса Назарянина, як правдивого Бога. Збувалися слова Ісуса Христа, якими він промовляв до апостолів, що Святий Дух навчить їх добра й пригадає їм усе те, чого він навчав своїх учнів (пор. Ів 14,26). Хтось пробував пояснити проповідування апостолами слова Божого  різними мовами, як наслідок від випитого молодого вина, але вина зранку ніхто не пив у цій місцевості й від вина не приходить знання інших мов, навпаки, такі уста дуже трудно вимовляють слова у своїй мові. Святий Дух, який прибув до апостолів, вчинив їх духовними особами і Господь, як обіцяв, не залишив своїх учнів та усіх нас сиротами. Святий Учитель Церкви навчає: «Нерішучі і боязливі, після прийняття Духа, подалися в середовище небезпеки й безстрашно пішли і на залізо, і у вогонь, і на звірів, і в морську бездну, і на усякі муки» (св. Ів. Золот., Бесіда LXXV п.5). Невченим передше апостолам, вистарчила трилітня школа, учителем якої був сам Спаситель, а решту доповнив Святий Дух. Після промови апостола Петра, люди розжалобилися серцем й запитували його як їм дальше жити. А учень Господній закликав їх до покаяння та вказував, що потрібно охреститися в ім’я Ісуса Христа, щоб прийняти Святого Духа (пор. Ді 2,37-38). Змінилося життя людей, які хрестилися, бо вони з вірою у Господа збиралися на молитву та ламання хліба, а навіть, ділилися своїми маєтками. Споживали спільно їжу і так зростали у любові до Бога та ближніх. Святий Дух здатний змінити життя людини, направити його у благородне русло й допровадити до вічного спасіння. Ось, дар та дія Святого Духа! Хто призиває Святого Духа у своїх моліннях, цей Дух руйнує печаль; знищує пристрасть, проганяє страх, взагалі, чинить людину іншою, яка з легкістю спілкується з Богом, прямуючи до неба (пор. св. Ів. Золот., Бесіда LXXV п.5). Святий Дух чинить людину іншою, більш духовною, спосібною віддаляти усяке зло та підступи диявола. Така особа, стає переможцем усякого зла, підноситься вище земських бажань, бо бачить себе в іншому житті мешканцем неба. Мудрець навчає: «Бо Святий Дух напоумлення уникне обманливого і віддалиться від безглуздих думок, і урозумлятиме як надійде неправедність» (Муд 1,5). Прийди, Святий Духу, очисти наші душі від усякого духовного бруду і наповни нас твоїми святими щедротами! Пресвята Богородице виблагай нам необхідних дарів Святого Духа: мудрості, розуму, ради, кріпості, знання, побожності та Божого страху.

+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ
3 червня 2012 р.Б.

Джерела: www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

03.06.2012р. Б. / 3 червня 2012 року - Зіслання Святого Духа. П'ятидесятниця.

 

Коротка історія

Світлий празник Пасхи завершується не менше світлим і великим празником Святої П’ятдесятниці. По Христовому Різдві і Воскресінні цей празник належить до найбільших празників нашого церковного року. Зіслання Святого Духа це - наче вінець і печать на ділі спасіння людського роду, що його доконав Божий Син. В дні св. П’ятдесятниці сам Святий Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя. В дні Зіслання Святого Духа родиться і починає діяти Христова Церква. Святий Дух її провадить, просвічує, освячує і зберігає на дорозі правди.

СТАРОЗАВІТНЯ П’ЯТДЕСЯТНИЦЯ

Євреї у давнину щорічно святкували три великі празники: празник Пасхи, празник П’ятдесятниці і празник Кучок. Свою назву празник має від того, що це був 50-тий день після празника Пасхи, а також 50-тий день від початку жнив. Первісно 50-ця це було свято жнив і подяки. Того дня за приписом закону приходили до Єрусалиму великі маси євреїв з усіх усюдів, навіть з далеких країв, щоб подякувати Богові за земні плоди та зложити з них у храмі свою жертву. В пізніших часах до празника 50-ці, як свята жнив, долучився ще й історичний мотив: річниця надання Божого Закону на горі Синай 50-го дня після виходу з Єгипту.

ХРИСТИЯНСЬКА П’ЯТДЕСЯТНИЦЯ

Апостоли й перші християни як празник Пасхи, так і празник 50-ці перейняли від Старого Завіту й задержали його назву, бо і для них це був 50-ий день після Пасхи, але надали йому цілком іншого змісту і значення. Головний мотив святкування 50-ці для новозавітньої Церкви це подія приходу Святого Духа на апостолів. Звідси цей празник має ще назви, День Зіслання Святого Духа або День Святої Тройці.

В понеділок після празника 50-ці святкує наша Церква празник Святого Духа. А це тому, що Східна Церква з давен-давна має звичай, щоб наступного дня по великім празнику віддавати честь тим особам, що виконували головну роль в дні празника. День св. П’ятдесятниці святкує саму подію зіслання Святого Духа на апостолів, а понеділок призначений на віддання особливої чести Святому Духові, як третій Божій Особі.

На осібну увагу заслуговує вечірня понеділка, яка звичайно правиться не в неділю вечором, але зараз по Св. Літургії коло полудня в сам день 50-ці. Поєднання вечірні з Літургією пояснює о. Дольницький тим, щоб усі присутні на Літургії могли взяти участь у коліноприклонних молитвах. Ця вечірня відзначається тим, що крім інших молитов має три довші покутного змісту молитви, що їх мав написати св. Василій Великий (+ 379).

Про ікону

У празнику Зіслання Святого Духа сповняється обіцянка Христа, що після Його відходу на небо Отець пішле учням і Церкві іншого Утішителя, Святого Духа, який дасть повне навчання всього, що Христос об'явив (Йо. 14, 26). Оскільки учні не змогли зразу прийняти все, а Христос казав, що має ще „багато” що їм оповісти, то зробити це мав Святий Дух: „Дух істини... наведе вас на всю правду” (Йо. 16, 13).

Великі майстри східної ікони воліли зосередити свою увагу на найважливішому: на народженні Церкви. Як не дивно, але тут нема постаті Богородиці. Проте не забуваймо, що апостоли сидять на кріслах, як учасники Вселенського Собору. Посеред них бачимо порожнє, але освітлене місце: це невидимий, але завжди присутній Христос, Глава свого містичного Тіла.

Іконографічна композиція цього празника має вгорі традиційний півкруг неба, який символізує Божу присутність. З неба спливають світлі промені дарів і ласк Святого Ду­ха. Звичайно зображені Апостоли, які сидять півколом. Півколо – це символ об'єднання Церкви. Над усіма Апостолами є вогненні язички, якими проявилася присутність Святого Духа (Ді. 2, 3). Другий прояв – шум вітру – неможливо зобразити візуально, але його можна відчути посеред­ньо – у виразах збудження та схвильованості Апостолів, бо во­ни, крім цього, почали говорити різними мовами (Ді. 2, 4). Вог­ненні язички саме й нагадують про цей дар мови. Крім того, во­гонь очищує та гріє, отже, вог­ненні язики – це вияв нового, теплого відношення любові між Богом та людьми. Як колись Бог об'я­вився Мойсеєві у горіючому кущі, так і тепер – у вогненних язиках.

Колись, при будівництві вавилонської вежі, Бог покарав гордість будівничих тим, що замішав їх язики-мови, бо це був бунт проти Бога. Тепер же Святий Дух дає Церкві новий дар язиків-мов, щоб таким способом сповнилася місія поширення Божої правди. Св. Йоан Предтеча пророкував, що Христос буде христити водою і вогнем (Мт. 2, 11). Це сповнилося у Христовому хрищенні та у Зісланні Святого Духа.

Св. Павло, який історично не був присутній при цій події, як і при Вознесінні, тим не менше зображений на іконі. Він символізує всіх неприсутніх, в тому числі й нас, яких у Церкві Христовій надихає та навчає Святий Дух.

У нижній частині композиції, в темноті, часто зображена алегорична людська постать. Це Космос, тобто всесвіт, який, обтяжений гріхами Адама та людства, чекає у темряві на просвічення та очищення. В прос­тертих руках він тримає рушник, щоб прийняти Божі ласки.

Архітектура й стіни символізують Христову Церкву, яка є видимою спільнотою всіх віруючих. Хто шукає правди, той може знайти Христа й наглядно бачити Його у навчанні Церкви та у відданому житті вірних.

Тропар та кондак

Тропар, глас 8: Благословен єси, Христе Боже наш, що премудрими рибаків явив, зіславши їм Духа Святого, і ними уловив вселенну. Чоловіколюбче, слава тобі.

Кондак, глас 8: Коли ти, зійшовши, язики змішав, розділив ти народи, Всевишній. Коли ж вогненні язики ти роздавав, у з'єднання всіх ти призвав. І одноголосно славимо Пресвятого Духа.

Діяння святих апостолів 2, 1-11

В ті дні, коли настав день Пятдесятниці, всі апостоли були однодушно вкупі. Аж ось зненацька залунав із неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. і з'явились їм поділені, мов вогонь, язики, і сіли на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм говорити. Були ж у Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. І як зчинився той шум, зійшлася сила народу і збентежилася, бо кожний чув, що вони говорили його мовою. І дивувалися всі, і чудувалися кажучи один до одного: Хіба ось всі, що говорять, це не галилеяни? Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову: партяни, мідяни, еламії і мешканці Месопотамії, Юдеї й Кападокії, Понту й Азії, Фригії й Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що прибули, юдеї і проселіти, крітяни й араби, як ми їх чуємо, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі!?

Євангеліє від Івана 7, 37-52; 8, 12

Останнього великого дня свята стояв Ісус і кликав на весь голос: Коли хто спраглий, нехай прийде до Мене і п'є! Хто вірує в Мене, як каже Писання: Ріки води живої потечуть із нутра його. Так Він говорив про Духа, що мали прийняти ті, які увірували в Нього. Бо не прийшов був ще Дух Святий, тому що Ісус не був ще прославлений. Деякі з народу, чуючи ті слова, казали: Він справді пророк. Інші говорили: Він — Христос. Ще інші мовили: Чи Христос прийде з Галилеї? Хіба не сказано в Писанні, що Христос має прийти з роду Давида, з села Вифлеєму, звідки був Давид? І виник роздор через Нього серед народу. Деякі хотіли Його схопити, та ніхто не наклав на Нього рук. Вернулись слуги до первосвящеників та фарисеїв, і ті їх питають: Чому ви Його не привели? Слуги відповіли: Ніколи чоловік не говорив так, як Цей чоловік говорить. Фарисеї казали: Чи й ви дали себе звести? Невже хто зі старшини або фарисеїв увірував у Нього? Та проклятий народ, що не знає закону! Озвавсь до них Никодим, що приходив до Нього вночі, один із них: Хіба закон наш судить чоловіка, не вислухавши його спершу і не довідавшись, що він робить? Ті йому у відповідь сказали: Чи й ти з Галилеї? Розсліди і побачиш: з Галилеї пророки не приходять. І знову говорив до них Ісус, кажучи: Я — світло світу. Хто йде за Мною, не буде ходити в темряві, а матиме світло життя.

Проповідь

У світі постійно відбуваються зміни. Про усе, що відбувається ми не можемо знати. Нам відомо тільки про певні речі та зміни, що знаходяться близько нас. Такі зміни зауважуємо у наших ближніх, в природі та у собі. Ми міняємо наш життєвий стан, коли одружуємося чи виходимо заміж, міняємо також місце праці. Відбуваються внутрішні зміни моральних якостей людини, зміни у природі, тощо. І навіть те, що змінюється близько нас ми не завжди вміємо зауважити.

У своїх розмовах та навчаннях Ісус Христос неодноразово обіцяв апостолам послати Святого Духа, що мав навчити їх багатьох справ, а найбільше Божої справи – побожного життя. Апостоли залишалися у світі, щоб, керовані Святим Духом, трудилися над освяченням та спасінням людського роду. Їхнє завдання - проповідувати слово Боже, яке, знайшовши місце у душі людини, змінює її на краще. Людина своїми стараннями та силами не здібна самостійно змінити свого духовного життя на краще. А Господь завжди очікує можливості діяти у людині через Святого Духа, щоб вчинити її своїм помешканням (пор. І Кр 6,19). Спаситель прийшов у світ спасати й відшукати те, що загинуло через гріх, щоб своїм світлом та силою вчинити людину здібною жити праведно й, таким способом увійти, у мешкання Небесного Царства. Життя у цьому світі нінащо не пригодиться людині, коли вона розминеться і не здобуде вічного щастя. Тому нам потрібно навчатися жити так, як цього бажає Святий Дух, якого Ісус Христос послав апостолам і Він не перестає діяти до сьогодні у святій Церкві, тобто, в людях, що співпрацюють з ним. «А Утішитель Святий Дух, якого Отець в ім'я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам» (Ів. 14,26).

Святий Дух нагадує нам та промовляє до нашого духа, щоб уникати всього того, що оскверняє людину. В іншому разі Він, Господь, не може залишатися у людині, коли вона дозволяє приходити злу до її серця. Бог – ревнивий і не терпить жодного бруду. «Не можете ви служити Господеві і чужим богам, бо Він - Святий Бог, Бог ревнивий... Як покинете Господа й служитимете богам чужоземним – він відвернеться від вас, і після того, як був до вас добрий, наведе на вас лихо й вигубить вас» (Іс. Н 24,19-20). Ісус Христос попереджав, що не можна одночасно служити Богові та мамоні. Такого служіння не існує. Це людина може себе потішати й думати, що вона служить Богові, коли ніби молиться до Нього, складаючи руки, а разом з тим поповнює грішні вчинки. За кожною людиною стоїть вибір: служити Господеві, через любов, або божкам – вчиняючи гріхи., Господь опускає, особу що прихиляється до гріхів, і тільки через щире покаяння, простивши людині прогрішення, він знову повернеться до чистого серця та чистої душі. Коли людина намагається прозрівати, тобто, наладнати своє життя із Богом, це означає, що вона дозволяє Святому Духові діяти у ній. В іншому випадку, Господь не буде втручатися у життя людини, що віддалася в руки ворога Божого і служить противникові.

Святий Дух старається показати людині її безглузде життя, але вибір покинути його та перепросити Бога завжди залишається за дією людини. Слід пам'ятати, що Господь відчиняє нам духовні очі та пропонує поєднання з ним. Праведний Симеон не знав про прихід Спасителя та зустріч з ним, лише: «Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерті перш, ніж побачить Христа Господа» (Лк 2,26). Святий Дух усилено трудиться над тим, щоб допомагати нам в освячені та спасінні нашої душі.

Апостоли з Матір'ю Божою зібралися на молитву й однодушно тривали у ній так, як їм вказав сам Христос. У вказаний день почули шум, неначе подув буйного вітру, та побачили ніби вогняні язики над собою. Вони не злякалися, але відчули у собі велику зміну, про яку самі не сподівалися, хоч були свідомі що отримають Духа з висоти. Стали говорити різними мовами, не вивчаючи їх. В одну мить Святий Дух дав їм такий дар. Вийшли мужньо зі свого укриття й стали безстрашно проповідувати слово Господнє, навчаючи, зокрема, про Ісуса Христа, як Божого Сина. Зник страх в учнів Христа, а чужоземці почули звернення до них у їхній рідній мові. Їм проповідувалося діло спасіння, в якому вони почули про розп'ятого Господа, що віддав з любові до них своє життя, відчиняючи ворота Небесного Царства. Сталася велика зміна в боязливих та непевних учнях Господніх.

Людина боїться зміни. А в цьому випадку, коли Святий Дух наповнив апостолів, як ми дізналися із читання Діянь, відбулося щось неймовірного: шум, ніби віяння вітру та язики, немов вогонь. Святий Дух приносить зміну до людини, бо випалює усе негідне, гидке та грішне у її душі. Святий вітер трощить усе, що йому не подобається, розкидає та ламає усякі грішні прив'язання, очищує душу, вчиняє її світлою, прозорою та здібною спілкуватися з Богом. Особа спілкується з Ним зі страхом, але це така боязнь, що обертається для людини премудрістю, освяченням та спасінням. Мудрець потверджує: «Страх Господній – то ненависть до зла» (Прип 8,13); «Страх Господній – то слава й честь, веселощі й вінок раювання» (Сир 1,11).

Любімо нашого Бога-Творця, Любов та Світло. Він усюди є, усе наповнює добром, любов'ю, миром та спокоєм. Прислуховуймося до Святого Духа, який промовляє до нас через Святе Писання, внутрішні натхнення та побожні повчання святої Церкви: «Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога» (2 Пт 1,21). Прийди до нас, Святий Душе! Повій у наше серце та загрій нашого холодного духа святим вогнем Своєї любові. Амінь.

+Владика Ігор (Возьняк)

12.06.2011

Отець Церкви про празник

Святий Дух невпинно повіває чудовим запахом — приємним, солодким і незрозумілим для людського роду. Але хто пізнав цю втіху Духа та Його насолоди, крім тих, що удостоїлись, аби Він вселився в них? Святий Дух вселяється в душі, які каються не інакше, як після багатьох трудів. Чимало подібного бачимо і в світі. Дорогоцінні камені, наприклад, не здобуваються інакше, як тільки з великим трудом. Шукаючи того Духа, святі знайшли Його, і Він є правдивою многоцінною перлиною, про яку згадує Євангеліє (Мт. 13:45-46) в притчі про купця, що шукав справжню коштовність, а знайшовши, пішов, продав усе й купив її. Присутність Духа засвідчує й інша притча про скарб, захований в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає те, що має, і купує те поле (Мт. 13:44). Нікого так не випробовують спокуси, як тих, що отримали Святого Духа. І наш Господь, коли на Нього після хрещення зійшов Святий Дух у вигляді голуба, був ведений Духом у пустиню, де диявол спокушував Його усіма своїми спокусами, але нічого не зміг Йому вдіяти, як і пишеться про це в Євангелії від Луки: "І закінчивши всі спокуси, диявол відійшов від Нього до якогось часу" (Лк. 4:13). Господь же Ісус повернувся до Галилеї в силі Духа. Так і всіх, хто прийняв Духа і хто бореться та перемагає, Святий Дух скріплює й подає силу перемагати кожну спокусу.

Серафим, якого бачив пророк Єзекиїл (Єз. 1:4-9), є образом вірних душ, що намагаються досягнути досконалості. Він мав шість крил, всіяних очима. Мав також чотири обличчя, які дивилися на чотири боки: одне обличчя подібне до обличчя людини, друге обличчя подібне до тельця, третє — до лева, четверте — до орла. Перше обличчя Серафима (з людським обличчям) означає вірних, які, живучи у світі, зберігають заповіді, на них покладені. Якщо хтось з них вступить до монашества, то він стає подібним до обличчя тельця, тому що несе важкі труди у виконуванні монаших правил та здійснює більші тілесні подвиги. Хто, удосконалившись в приписах спільного життя, переходить до усамітнення і вступає у боротьбу з невидимими демонами, той уподібнюється до вигляду лева — царя диких звірів. Коли ж переможе він невидимих ворогів, опанує пристрасті й підкорить їх собі, тоді буде підхоплений вгору Святим Духом і побачить Божі видіння. Тут уподібниться до обличчя орла: його розум тоді буде бачити все, що може статися з ним із шістьох сторін, тим самим нагадуючи шестикрилого Серафима з численними очима. Так він цілковито стане духовним Серафимом й успадкує вічне блаженство.

Чистота, безперервний і незмінний спокій, повне милосердя та інші прекрасні чесноти, котрі вінчаються благословенням, є заповідями Божими. Намагайтесь сповнити ці веління Духа, якими оживляються ваші душі і за посередництвом яких приймете ви Господа: вони ж є безпечним шляхом...

Із творів Св. Антонія Великого

Для створення сторінки використано такі видання:
Катрій Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004;
Шпідлік Т. Рупнік М.-І. Про що розповідає ікона. - Львів: Свічадо, 1999;
Креховецький Я. Богослов'я та духовність ікони. - Львів: Свічадо, 2000.
А також ікону Зіслання Св. Духа.

Джерела: www.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя