11.07.2012р. Б. / Кардинал Торан: Християни реагуватимуть на переслідування

"Переслідувані християни в таких країнах як Нігерія, Єгипет, Індія і Пакистан показують неймовірну мужність. Дивлячись на них, я пишаюся тим, що можу бути католиком", – сказав кардинал Жан-Луї Торан, голова Папської Ради з міжрелігійного діалогу. В інтерв'ю для італійського тижневика "Tempi" він висловив своє розчарування нападами на християн у Нігерії. У березні він відвідав цю країну, яка наповнила його оптимізмом. Усі мусульмани, з якими я говорив, запевнили мене про бажання мирного співіснування з християнами. "Я не очікував, що ситуація може так погіршитися", – каже кардинал Торан.

 

На його думку, напади на християн, безумовно, підтримуються з-за кордону. З іншого боку, ми маємо враховувати реакцію християн. Не можна їх трактувати як ягнят, готових до забою. "Це нормально, що вони реагують на насильство", – сказав французький кардинал. Він також наголосив, що діалог з мусульманами є складним. "Основною проблемою є Сам Христос, Який є нашою Правдою і Якого не можемо зректися", – сказав глава дикастерії Ватикану з міжрелігійного діалогу.

За матеріалами: Radio Watykańskie

Джерело:   Воїни Христа Царя

02.07.2012р. Б. / У Броварах на Київщині вчинено підпал хреста біля каплиці УГКЦ

 

У місті Бровари Київської області, біля каплиці Трьох Святителів Української Греко-Католицької Церкви, у ніч з 30 червня на 1 липня вчинено акт вандалізму. Зловмисники підпалили дерев’яний хрест, освячений у 2007 році Владикою Богданом Дзюрахом. Настоятель храму о. Олег Панчиняк для розкриття злочину звернувся до правоохоронних органів.

 

За словами о. Олега, хрест намагалися витягнути, проте це стало зловмисникам не під силу. Тоді вони його нахилили і, нанісши легкозаймисті матеріали, підпалили. Хрест обгорів у нижній частині.

 

«Хочу сердечно подякувати людям, які мешкають біля каплиці, за те що викликали пожежників і хрест не згорів повністю. Вони повелися як люди із великої літери, які не байдужі до чужого горя і наруги над святинею», - сказав о. Олег.

 

Крім того, мер Броварів п. Ігор Сапожко дав розпорядження правоохоронним органам якнайшвидше знайти винних у святотацтві.

Як повідомили у пожежній частині, виклик поступив о 5.05.

Хрест встановили 18 серпня 2007 року з нагоди дня Собору молоді, що проходив у Києві.

Департамент інформації УГКЦ

23.06.2012р. Б. / Вчора вночі невідомі зловмисники здійснили гріх святотатства

Вчора вночі, невідомі зловмисники здійснили своїм вчинком гріх святотатства - облили чорною фарбою новопоставлений хрест з розп'яттям і пам'ятний знак з таблицею під ним, на якій було зазначено про початок будівництва на цьому місці храму Преображення Господнього.

Адміністратор парафії о.Ігор разом з вірними будуть молитися за те, щоб Господь наш, Ісус Христос, як милосердний Батько, не карав суворо заблудлих дітей своїх за цей гріх, а щоб змилосердився над ними і дав їм іскру прозріння та навернув їх до себе в той спосіб, який Він сам краще знає аби тільки в них руки не повсихали за це святотатство, а самі, добровільно розкаялися і примирилися з Ним через Тайну Сповіді.

08.06.2012р. Б. / У Севастополі невідомі розписали стіни католицького храму

Правоохоронці Севастополя впродовж місяця не можуть знайти осіб, які у ніч з 8 на 9 травня розписали стіни римо-католицької церкви святого Климента. На стінах храму тоді хтось написав «Верните храм верующим».

 

Місцеві католики відтак губляться у здогадах: чи невідомі зробили ці написи з наміром допомогти громаді отримати святиню, чи це звичайна провокація. Правоохоронці ж донині ніяк не коментують цей випадок. 

За словами настоятеля Севастопольської римо-католицької громади святого Климента, отця Юрія Зімінського, віруючим відома точна дата, коли було нанесено написи. 

«Коли парафіяни йшли на службу 9 травня вранці, вони побачили це і прийшли до мене», - говорить отець Юрій. 

«Хто це робить, ми не знаємо. Правоохоронці ніяк не реагують. Мабуть для них це дрібниця. Але точно можу сказати, що це зробили не наші віруючі», - додав він. 

На початку червня громада звернулась до прес-служби управління МВС України у Севастополі, де їм пообіцяли прокоментувати ситуацію найближчим часом. Але донині ніякої інформації не поступило. Як зазначають севастопольські римо-католики, незважаючи на суперечки, які вже багато років точаться у місті з приводу передачі чи не передачі храму громаді (проти цього рішення активно виступають Севастопольські комуністи), будівля є історичною пам’яткою. На відповідній табличці зазначено серед іншого, що вона охороняється законом, але жодна із відповідальних структур чи комунальних служб за місяць не спромоглась не те, що захистити будівлю, а навіть витерти зроблені червоною фарбою написи. 

Нагадаємо, єпископ Одесько-Сімферопольської дієцезії Броніслав Бернацький закликав католиків молитися за мудрість для місцевої влади Одеси і Севастополя. Ієрарх сподівається на молитовну підтримку українських католиків у справі повернення храму у Севастополі та будинку священика в Одесі.

Довідка

 

Римо-католицький храм св. Климента у Севастополі був збудований 1911 року на пожертви католиків, яких у Севастополі на той час було понад 3 тисячі. Дві третини католиків служили на Чорноморському флоті. 

В часи репресій, 1936 року, настоятеля парафії о. Матвія Гудайтіса розстріляли, а церкву закрили. Під час ІІ Світової у будівлі храму розташовувався радіовузол. Під час війни будівля трохи постраждала, але 80% храму вціліло, а 1958 року святиню перебудували під театр. 

1994 року вийшов Указ Президента України «Про повернення релігійним організаціям культового майна». У ньому сказано: «На виконання статті 17 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації» місцевим органам державної виконавчої влади забезпечити до 1 грудня 1997 року передачу в безплатне користування або повернення безплатно у власність релігійних організацій культових споруд і майна, які знаходяться в державній власності і використовуються не за призначенням». 

Впродовж усіх цих років католицька громада Севастополя кілька разів зверталася до представників влади з проханням повернути храм, але депутати відхиляли це прохання, пропонуючи натомість іншу територію для будівництва нової церкви. 

Наразі католики Севастополя моляться у тимчасовому приміщенні – житловій квартирі, перебудованій під каплицю. Спільнота налічує 400 вірних різних національностей. Служби Божі правляться українською, церковно-слов'янською та польською мовами. Крім богослужінь у парафії регулярно проводяться катехизи. 

За матеріалами: РІСУ 

Джерело:    КРЕДО

08.05.2012р. Б. / У Римі відбудеться похід солідарності з переслідуваними християнськими спільнотами

 

Ввечері 9 травня 2012 р., що є Днем пам’яті про італійські жертви тероризму, на площі перед римським Колізеєм, що є найбільшим амфітеатром Стародавнього Риму та символом імператорської могутності, відбудеться похід із запаленими свічками та смолоскипами, як вияв солідарності усім християнським спільнотам, що стали жертвами переслідувань та дискримінацій у світі. Після чергової розправи над християнами у Нігерії, які саме в той час перебували на молитві, спільнота Святого Еґідія та спільнота євреїв Риму проявили ініціативу виявити свою солідарність тим християнським спільнотам та підтримати їх на дусі.

 

З цієї нагоди, 9 травня, о 20: 30 місцевого часу на площі перед Колізеєм буде вимкнуте світло, щоб таким чином привернути увагу громадськості до феномену переслідування та дискримінації християн у світі. На думку організаторів, суспільство не може і не повинно залишатись байдужим та нечутливим та страждання християнський громад. Кожного дня ми стаємо свідками нових терористичних актів та нечуваного насильства стосовно християнських громад у світі. Організатори походу із запаленими свічками та смолоскипами закликають усіх людей до молитви за жертви тих насильницьких актів, до виявлення солідарності тим християнським спільнотам та до відкинення і засудження усіх форм релігійного фанатизму та екстремізму.

Джерела: Радіо Ватикан

Воїни Христа Царя

26.03.2012р. Б. / «Християнофобна» Європа і «боголюбива» Україна

 

Стара Європа вже давно заслужила собі фаму християнофобного регіону. Не раз і не два «великі» європейці з великим ентузіазмом, підбадьорені толеранцією усіх і кожного, звісно, окрім християн, пробували загнати європейських християн в мишачу нірку, і щоб вони навіть звідти носа не вистромлювали. Оприлюдненні нещодавно дані Центру спостереження за нетерпимістю і дискримінацією щодо християн у Європі стосовно 180 випадків дискримінації та утиску християн у Європі у 2011 році змушують поглянути на Європу, колиску християнської цивілізації, зовсім інакшими очима. Слід зауважити, що 180 випадків – це тільки ті, які працівники Центру вивчили. Франція, Великобританія, Нідерланди – лідери у цьому. І це зважаючи на те, що у Великобританії існує офіційна державна церква Англії (англіканська церква).

Такий невтішний стан речей використовують різні квазіхристиянські ідеологічні групи для антиєвропейської риторики. Особливо подібні аргументи полюбляють у нас, в Україні, прихильники «русскава міра». Цікаво, що часто прагнуть виставити ЄС, як таку собі антихристиянську наддержаву, яка має в кінцевому результаті розродитися Антихристом.

Те, що антихристиянство не є офіційною ідеологією ЄС, виявлялося уже не раз. І цими днями ми могли спостерігати нехарактерну для Європи реакцію, чи, краще сказати, реакцію, до якої ми не звикли. Президент Європейської Ради Герман ван Ромпей та президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу 20 березня оприлюднили Спільну заяву проти релігійної нетерпимості. «Ми рішуче засуджуємо останні напади проти низки релігійних громад в Європі та за межами Європи. Будь-яка форма переслідування і акти насильства щодо релігійних громад не повинні мати місця в Європі та й у світі», – заявили високопосадовці європейської спільноти.  Така рішуча заява мала би відкрити очі європейським обивателям на правду про те, що офіційні органи ЄС ніколи не вимагають від влад окремих країн утискати своїх громадян, сповідників Христа. Адже часто антихристиянські дії влади окремих європейських країн оправдовують міфічними вимогами Європи, які, до речі, ніхто ніколи  так і не підтвердив і не озвучив.

Євроантихристиянство є, скоріше, надбанням ліберальної групи європейських політиків, аніж явищем дирегованим спільними європейськими установами. І тому є ще одне підтвердження. За логікою антиєвропейських квазіхристиянських кіл, Європейський суд з прав людини мав би віднести «право» на гомо-«шлюб» до людських прав. Але він вчинив зовсім протилежне. «Право» на гомосексуальний «шлюб» не належить до прав людини, тому держава, яка не надає такої можливості або її забороняє, не порушує людських прав, – таким є вирок Європейського суду з прав людини у  Стразбурзі. Це підтвердження прецеденту 2010 року, коли той самий суд визначив у своєму вироку, що Австрія не порушує права людини відмовою у реєстрації гомо-«шлюбів».

Отже, джерело європейської християнофобії слід шукати в ліберальному, масонському, ґей-лобі, а не в євроінституціях. Ніхто не винен, що європейські християни не стають до оборони своїх прав, а дозволяють антихристиянам постійно збиткувати ся над собою. Але цим також здійснюються і Христові слова: «Діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла» (Лк. 16, 8с). Очевидно, що варто європейським християнам задуматися над своєю поведінкою і перестати толерувати напади на власну віру.

Тому заборону на хрести і Біблії в часі футбольного Євро-2012 не слід приписувати антихристиянству єврочиновників, а дурості організаторів цього спортивного дійства.

Прикладом того, що держави, які відкрито сповідують анти християнство, можуть усе ж таки з належною толерантністю відноситися до своїх громадян католиків, свідчать дві латиноамериканські країни: Мексика, де масонська Конституція країни не дозволяє чиновникам звертатися до Папи інакше, аніж «пане Рацінґер», та марксистська Куба. І це незважаючи на те, що Святіший Отець Бенедикт ХVІ закликав кубинців відмовитись від марксизму, називаючи цю ідеологію такою, що не відповідає дійсності. Направду, декому в Європі потрібно повчитися релігійної толеранції і шанобливого ставлення до релігійних переконань інших. І не лише в Європі…

А тим часом в Україні черговий скандал на реляції «Київ – Брюссель». І до того ж, не просто політичний скандал, до яких ми за останніх кілька років звикли, а скандал за участю найвпливовіших релігійних організацій України. Після довгої відсутності державно-конфесійного діалогу раптово відбулась зустріч президента України та представників Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій. Ні для кого не секрет, що європейські політики вважають, що ця зустріч відбулася тільки для того, щоб унеможливити зустріч представників Ради з єврочиновниками. Якби там не було, чи цю зустріч зумисно зорганізували, щоб зірвати візит, чи ні, але сама собою вона була не конче чемно організована. За два дні до цього українські чиновники надіслали запрошення на позачергову зустріч президента з лідерами конфесій і навіть не повідомили учасників про порядок денний, неначе це такі собі дрібні чиновники президентського апарату. Хоча навіть і до дрібних чиновників глава апарату мав би мати хоч мінімум поваги. Але президент (чи його оточення), висловлюючи неповагу до глав найвпливовіших українських конфесій, фактично показав свою неповагу до віруючих громадян України, яких представники Ради церков репрезентують. Така відверта неповага до Глав українських конфесій особливо контрастно виглядає на тлі декларативної «боголюбності» нашого політикуму.

Але всяке може бути. Можливо, дійсно виникли якісь екстрені обставини, які вимагають зустрічі глави держави з Главами конфесій. Однак… Нічого такого на цій зустрічі не було. Що більше, президентський посил про економічні дива якось зовсім не вписувався у формат зустрічі – зустрічі з релігійними діячами. А президентський ляп про те, що на весну «разом з природою оживають високі моральні якості людей чи суспільства», викликає справжнісінький шок. Тобто президент України переконаний, що люди і суспільство стають моральними тільки на весну і що це є нормальний природній цикл, чи що?

Про те, що поведінка президента була нечемною і недоречною, у надзвичайно ввічливій формі зробив зауваження президенту Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук. У своєму слові Глава УГКЦ передусім висловив здивування членів ВРЦіРО тим фактом, що про зустріч з Президентом їх було повідомлено за два дні до її проведення, а сама зустріч призначена на той день, коли мав розпочатися офіційний візит делегації ВРЦіРО до Брюсселю. У своєму виступі Предстоятель УГКЦ також наголосив на необхідності розвитку державно-церковних стосунків, що «є важливим чинником гармонійного розвитку нашої країни». Він підкреслив, що сьогодні у нашій державі часом відчувається гостра відсутність діалогу між владою та різними частинами громадянського суспільства. «Розвиток діалогу дозволить знімати ту напругу у суспільстві, яку сьогодні спостерігаємо», – наголосив Глава УГКЦ. Говорячи про міжнародний вимір діяльності Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, Блаженніший Святослав наголосив, що її українській владі не потрібно боятися. «Метою нашої заплановані поїздки до Брюсселю є демонстрація євроінтеграційних прагнень громадян України». Він наголосив, що українська держава має бути зацікавлена у таких контактах, адже вони служать розвитку європейської перспективи України. Блаженніший Святослав висловив сподівання, що про планові зустрічі з Президентом їх учасників повідомлятимуть щонайменше за тиждень до їхнього приготування та стосунки між органами влади та представниками Церков будуватимуться на паритетній основі. Залишається подіватися, що президент усе-таки врахує ці зауваження.

А те, що президентська зустріч з Главами українських конфесій самі конфесії сприйняли, як пусту і некорисну, свідчить «Звернення Всеукраїнської Ради Церков до Президента України Віктора Януковича» від 21.03.2012, оприлюдене у ЗМІ 22 березня, в якому члени Ради перераховують реальні проблеми у взаємостосунках держави та конфесій в Україні, що про них на зустрічі 21.03.2012 навіть не йшлося.

І дійсно, проблеми у державно-конфесійних стосунках в Україні значно більші та систем ніші, аніж європейська християнофобія. Звісно, мене, як католика, найбільше болить те, що Україна одна з небагатьох держав Європи немає врегульованих стосунків з Ватиканом. Адже навіть маленька православна Чорногорія, де католиків, як кіт наплакав, уже майже готова до підписання Конкордату з Апостольським Престолом. А найбільша європейська країна, де католики становлять майже 9% населення, до того ж більшість з них компактно проживає на заході країни, і немає якогось договору з Ватиканом, і навіть вочевидь не вважає це за потрібне.

На тлі постійних утисків католиків в Україні відсутність конкордату з Ватиканом виглядає особливо зловісно. Держава Україна не готова брати на себе хоч якісь зобов’язання стосовно прав католиків в Україні, а що більше, закріпити їх міжнародним договором. Така ситуація рано чи пізно має принести не зовсім добрі плоди. Дай Боже, щоб цьому вдалося завчасу зарадити.

о.Орест-Дмитро Вільчинський


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

12.03.2012р. Б. / Тижневий огляд: переслідування християн (04.03.-10.03)

 

6 березня з’явилося повідомлення про те, що єпископ Контуму, В'єтнам, пообіцяв, що під час Страсного тижня, незважаючи ні на що, відправлятиме богослужіння в тих місцях, які  влада вважає «нерелігійною зоною».

У Конго в результаті вибухів у неділю, 4 березня, на арсеналі в Браззавілі, що забрали, за деякими даними, життя близько 200 осіб, повністю зруйнований католицький храм.

7 березня повідомляється, що парафія редемптористів у В’єтнамі стала місцем частих зіткнень між поліцією та вірянами, які чинили опір щодо посягань уряду, проте безуспішно.

Присутність християн у Святій Землі дуже часто асоціюється лише з прощами, які проходять у рамках молитовних відвідин Святих місць. Проте, ця земля багата на свою власну християнську традицію, перед якою сьогодні стоять багато викликів та завдань.

За даними 8 березня читаємо, що представник ісламістського терористичного угруповання Боко Харам заявив, що група «розпочне низку координованих атак, які є частиною плану з викорінення християн з Нігерії».

9 березня з’явилося повідомлення про те, що у пакистанському місті Касур (провінція Пенджаб) на протестантського пастора Джона Первеза напали двоє радикально налаштованих мусульман. Пастору нанесли безліч ножових поранень, від яких він ледве не помер.

Молоде покоління ортодоксальних євреїв в Ізраїлі виховують у страху і ненависті до християн. Так, наприклад, широко розповсюджено плювати перед хрестом або священиком.

У південно-єгипетському місті Асван буде організований «курс антихристианізаціі», спрямований, як вказують його впроваджувачі, на «ісламську освіту молоді, роз'яснення способів протистояння спробам навернення на християнство».

Згідно з інформацією за 10 березня читаємо, що терористичне ісламістське угруповання Боко Харам, яке загрожує повністю знищити Християнство в Північній Нігерії, оголосило, що буде викрадати жінок-християнок, щоб домогтися якнайшвидшого здійснення своєї мети.

11 березня повідомляється, що уряд Великобританії вважає, що носіння хрестиків не є обов'язковою вимогою до віруючих християн, і роботодавці можуть заборонити їх.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

10.03.2012р. Б. / Ізраїльські поштарі відмовляються доставляти в будинки Біблії, які містять Новий Завіт

 

Десятки ізраїльських поштарів з міста Рамат-Гані, що в передмісті Тель-Авіва, відмовилися постачати в житлові будинки християнські Біблії, що містять Новий Завіт, стверджуючи, що доставка таких Біблій заборонена відповідно до єврейських законів Галаха.

 

Галаха – традиційне юдейське право, сукупність законів і постанов юдаїзму, що регламентують релігійне, сімейне та громадське життя віруючих євреїв. Єврейські закони Галаха містяться в Торі, Талмуді.

 

Працівники Поштової компанії Ізраїлю отримали завдання роздати тисячі примірників Нового Завіту, перекладеного на іврит. Але відмовилися виконати завдання, пославшись на те, що роздача Нового Завіту може бути визнана незаконною.

 

"Ми завжди поширювали різні листівки без проблем, незважаючи на те, чи згодні ми з їхнім змістом, чи ні", – розповів один з працівників пошти.

 

"Але цього разу все по-іншому. Це місіонерські матеріали, а в нас є закон, що забороняє це робити. Це не релігійне питання", – додав співробітник Поштової компанії Ізраїлю.

 

Варто зазначити, що прозелітизм (прагнення повсюдно встановити свою віру) в Ізраїлі є законним.

 

Проте в понеділок Поштова компанія Ізраїлю опублікувала неоднозначну заяву в Ynet News, в якій говориться: "Поштова компанія Ізраїлю є державною компанією, що працює відповідно до Поштового закону, який зобов'язує її поширювати будь-яку поштову кореспонденцію. Таким чином, компанія буде здійснювати доставку пошти відповідно до закону".

 

В опублікованій заяві також говориться: "Є неприйнятним, щоб Поштова компанія Ізраїлю брала участь у поширенні місіонерських матеріалів серед єврейських жителів Ізраїлю. Ми маємо пояснити місіонерам, що закон забороняє це робити".

За матеріалами: christiantoday.com

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

23.01.2012р. Б. / Тижневий огляд: переслідування християн (15-21 січня)

 

16 січня повідомляється, що у 2011 році зафіксовано 2141 випадків агресії і гонінь на християн в Індії, – такі дані оприлюднила організація Світський Католицький Форум (CSF), яку підтримує Архиєпископ Бомбею, кардинал Освальд Грасіас.

Представник великого муфтія Джамму і Кашміру, переважно мусульманського штату Індії, оголосив, що шаріатський суд засудив 80-річного голландського католицького священика-місіонера і протестантського пастора за звинуваченням у примусовому наверненні мусульман у християнство.

У Пакистані християни живуть у гірших умовах, ніж раби. Влада не реагує, навіть коли ґвалтують і катують їхніх дітей. Так описує ситуацію, в якій перебувають послідовники Христа в районі Карачі, католицький політик Майкл Джавед.
Минулого 2011 року у Пакистані було звинувачено 161 особу за порушення горезвісного «закону про богохульство», а 9 осіб вбито.

За даними 17 січня читаємо, що Архиєпископ Савіо Хон Тай Фай, секретар Конгрегації Євангелізації Народів, дав оцінку кампанії інформаційного агентства "AsiaNews", яка має на меті звільнення у Китаї католицьких єпископів і священиків, кинутих владою у в'язниці і трудові табори. 

Юзеф Надархані, іранський протестантський пастор, засуджений в 2010 році до смерті за відмову від ісламу і перехід до християнства, знову відхилив запропоновану йому можливість вийти з в'язниці на волю, повернувшись в іслам.

18 січня з’явилося кілька повідомлень, зокрема про те, що за словами представників Коптської Церкви в період з січня по листопад 2011 р. близько 100 тис. коптів покинули Єгипет, рятуючись від насильства.

У Судані кілька невідомих осіб увірвалися на територію парохії св. Жозефіни Бахіти і викрали двох католицьких священиків.

Згідно з інформацією за 19 січня читаємо, що Церква Пакистану відкинула пропозицію компенсації, яку їй висловила влада провінції Пенджаб. Адміністрація запропонувала християнській спільноті нові ділянки в заміну на зруйновані минулого тижня каплицю, школу та притулок Карітасу.

Чергові три терористичних напади, під час яких загинуло щонайменше семеро людей, організували члени радикальної мусульманської секти Боко Харам в Нігерії.

Ставлення до католиків у Боснії та Герцеговині повинно бути таким самим, як і до інших представників суспільства. Таку позицію висловив кардинал Вінко Пуліч, Архиєпископ Сараєво.

20 січня повідомляється, що двоє священників, яких викрали 15 січня почуваються добре. Тривають перемовини щодо їхнього звільнення.

Поліція Філіппін розслідує смерть австралійського священика-місіонера, тіло якого знайшли у річці.

Архиєпископ Джон Онаєкан в Абуджі, Нігерія, повідомив, що телефонні текстові повідомлення, що поширюються на півночі країни, попереджають "про плани деяких мусульманських груп щодо вбивства християн на півночі певної ночі".

Християнські журналісти Пакистану висловили побоювання про власну безпеку після того, як на початку цього тижня було вбито репортера.

За даними 21 січня читаємо, що ісламський трибунал у Кашмірі вимагає вигнання з країни п'ятьох християнських місіонерів та передачі контролю над школами, які провадить Церква в Індії.

Католицькі єпископи Іраку звертають увагу на те, що боротьба за владу між шиїтами, сунітами і курдами б’є по християнській меншості в цій країні.

Викрадачі двох священиків зажадали викупу за їхнє звільнення.


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

03.01.2012р. Б. / Тижневий огляд: переслідування християн (25 - 31 грудня)

 

Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве слово, обмовляючи вас за Мене. Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах (Мт. 5,11-12).

Молімося за тих, кого сьогодні переслідують за любов до Ісуса. Вони дуже потребують наших молитов!

26 грудня повідомляється, що у Сирії вечірню Літургію 24 січня переносили на день, оскільки християнська громада побоювалась нових терористичних атак, які в останні дні забрали життя понад 40 осіб.

«Теракт у храмі святої Терези в Абуджі саме в час денних різдвяних богослужень є, нажаль, ще одним проявом жорстокості, сліпої та абсурдної ненависті, яка не має жодної пошани до людського життя й намагається пробудити й підтримувати подальші ненависть і безлад», – зазначив Речник Апостольської Столиці о. Федеріко Ломбарді.

У Малайзії, зокрема, в місті Кланг, в агломерації столиці Куала-Лумпур, влада заявила, що ті, хто хочуть колядувати, мусять попередньо отримати дозвіл.

Колишній диктатор Панами Мануель Антоніо Нор’єга постане перед судом за викрадення католицького священика.

«Святе Різдво ще сильніше спонукає нас молитися до Бога, щоб зупинилися насильницькі руки, які сіють смерть, і щоб у світі змогли панувати справедливість і мир», – сказав Папа Бенедикт XVI.

За даними 27 грудня читаємо, що у Нігерії арештовані двоє  підозрюваних в організації вибуху біля християнської церкви.

В нігерійському місті Потіскум підпалено близько 30 торгових будинків. Тут на півночі Нігерії почалися погроми магазинів, які належать християнам. З міста сотнями втікають люди, котрі бояться за своє життя.

Єгипетські християни не будуть платити подушний податок – джизью, скасований єгипетським хедивою (правителем країни) ще в XIX ст. Знову ввести цей податок вимагають салафіти.

Пакистанська влада заборонила відвідини в'язнів-християн з нагоди Різдва. Багато послідовників Христа засуджені за звинуваченнями в хулі на іслам. П'ятеро з них засуджені до смертної  кари.

28 грудня з’явилося кілька повідомлень, зокрема про те, що бідність і неуцтво живлять нетерпимість мусульманського населення щодо християн в Пакистані. Так вважає єдиний християнин, котрий входить до складу уряду країни.

Від наступного року у іракському місті Кіркук Різдво буде вихідним днем – оголосив губернатор цього міста, вітаючи місцевого Архиєпископа і вірних у катедрі халдейського обряду.

«Мирне співіснування християн і мусульман у Нігерії під загрозою», – застерігає Архиєпископ Джон Oнаєкан зі столичної Абуджі.

Перше Різдво в незалежному Південному Судані, на жаль, не всюди було веселим. До однієї з церков у Кхорфулус, в штаті Джонглей, під час богослужіння вторглися південно-суданські солдати і почали стріляти в цивільних осіб.

Як повідомляє американська правозахисна група, в день Різдва поліція в Китаї побила і застосувала сльозогінний газ проти християн-протестантів, які проводили «неофіційні» різдвяні богослужіння.

Згідно з інформацією за 29 грудня читаємо, що у штаті Плато, в Нігерії, за допомогою мачете вбили християнську сім’ю з чотирьох осіб. Жертви належали до племені бером, а підозрюваним у різанині є представник племені фулані, що пов'язане з послідовниками ісламу.

Як і щороку, під час Різдва зростають переслідувань християн в Лаосі. Цьому сприяє бездіяльність уряду.

30 грудня повідомляється, що Умар Мулінде, протестантський лідер і колишній шейх, який перейшов до християнства з ісламу, сильно постраждав від важких опіків, які отримав після того, як на нього вихлюпнули кислоту.

Вища релігійна влада Єгипту, імами релігійного університету Аз-Азхар, зажадали від уряду закрити коптський телеканал Аль-Карама (Виноградник).

У В'єтнамі заарештували католика, що бере участь у діяльності Центру Бл. Івана Павла II, яка стосується захисту життя у єпархії Вінь.

Єпископська Конференція Нігерії опублікувала заяву, в якій зазначає, що жертвами терористичних атак на християнські храми в країні під час Різдва стали близько 200 чоловік.

Страх і надія: такі суперечливі почуття відчували на Різдво християни Орісси. І цього року фоном свята стало вшанування жертв насильства проти християн в 2007 і 2008 роках.

За даними 31 грудня читаємо, що на завершення року багато видань публікують списки осіб, які певним чином прославились у 2011 році. Переважно це особи, що представляють світ політики або культури. Католицька агенція AsiaNews вирішила цього року зламати цю тенденцію і до свого «рейтингу» обрала «Визначних невідомих».

Тисячі католицьких місіонерів були вбиті за останні три десятиліття у всьому світі. Тільки наприкінці 2001 року вбили 26 осіб. Найнебезпечнішими країнами для місіонерів уже чимало років є Колумбія і Мексика.

В інтерв’ю для італійського телебачення о. Федеріко Ломбарді звернув увагу на проблему переслідування послідовників Христа.

1 січня з’явилося повідомлення про те, що після Різдвяних нападів на церкви, в результаті яких загинуло понад 200 осіб, зважаючи на бездіяльність влади, християни Нігерії вирішили захищатися.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

16.12.2011р. Б. / Війна з Різдвом: рік 2011

 

Ідеологія «тоталітарного релятивізму», мультикультурності і войовничого секуляризму, надзвичайно впливова на Заході, прагне повністю підпорядкувати собі громадське життя. Одна з перешкод на її шляху - християнські свята, особливо найголовніше (для західного християнства) і найулюбленіше з них - Різдво.

Оглядач телеканалу "Фокс" Джон Гібсон кілька років тому зібрав у книзі «Війна з Різдвом» численні факти про спроби витравити з цього свята всяку згадку про Христа і християнство.

З його легкої руки словосполучення «війна з Різдвом» стало терміном. І війна ця не припиняється. Найбільш безвинні її прояви - заборона зображати християнську символіку на різдвяних листівках, виконувати традиційні різдвяні гімни, виставляти в публічних місцях вертепи, влаштовувати поза церковними стінами традиційні різдвяні вистави. Під заборону підпадає і саме слово «Різдво» - тим більше, що в англійській це слово (Christmas) походить від «Христос» (Christ): заради політкоректності в офіційному вжитку воліють вираз «зимові свята» чи «святковий сезон», різдвяні ялинки перейменовують в «святкові» і т.д.

Зазначимо, до речі, що «політкорректори», по суті, намагаються зробити те ж саме, що з успіхом зробили більшовики. Прийшовши до влади, вони спершу скасували всі християнські свята та пов'язані з ними традиції. Але в тридцяті роки Сталін почав демонстративно повертати деякі прикмети знищеного ним світу, пристосовуючи їх до панівної ідеології. Так, багато прикмет Різдва повернулися в побут, але були рішуче відірвані від колишнього контексту: зимовим святом став Новий рік.

Різдвяна ялинка символізувала весь світ: нагорі - Вифлеємська зірка, нижче - зірки-гірлянди, кульки-планети і янголятка, ще нижче - фігурки тварин, під ялинкою - вертеп, що зображає печеру, де народився Христос, поруч - подарунки дітям від Народженого. Новорічна ялинка ніякого певного значення не мала - хіба що вічнозелене дерево асоціювалося з зимою, а зірка на верхівці - з кремлівськими зірками.

Ні немовля Христос, ні святий Миколай на радянському святі з'явитися, звичайно, не могли. Тому був створений образ Діда Мороза: за основу взяли Санта-Клауса, додали йому деякі риси Морозка з російської казки, а як свиту надали йому онучку Снігуроньку з однойменної опери Римського-Корсакова. Але новорічний настрій - передчуття добрих чудес - запозичене у Різдва.

Досвід виявився цілком вдалим: Новий рік став (і залишається) найулюбленішим святом у більшості колишніх радянських республік, відтіснивши Різдво далеко на другий план. Правда, на Заході противники Різдва дещо обмежені в коштах, ніж їх радянські попередники. Прямих репресій проти тих, хто зберігає вірність християнському святу, вони собі дозволити не можуть. Тому в хід ідуть будь-якого роду дрібні блюзнірства (так, наприклад, цього року в одній з передач канадського телебачення, приурочених до Різдва, Богородицю зображала порноактриса Памела Андерсон).

У штаті Нью-Йорк Батавський шкільний округ заборонив святкувати в школах Різдво (а заодно і юдейську Хануку, яка припадає на ці ж зимові дні). Школи відтепер не можна прикрашати ні різдвяною, ні ханукальною символікою, а вчителям заборонено бажати дітям веселого Різдва.

Те ж відбувається і в інших штатах: у Вірджинії відзначатимуть «зимові торжества», в Техасі в школі не може з'явитися Санта-Клаус і заборонено дарувати один одному подарунки.

У Вісконсіні мережа магазинів «Mills Fleet Farm Stores» виставила зі своїх приміщень добровольців знаменитої благодійної організації «Армія Порятунку», тому що вони були в червоно-білих ковпаках Санта-Клауса (потім, правда, власник мережі скасував заборону і вибачився).

У Меріленді точно так само зі словами: «Різдвяні гімни не можна співати в державній установі» - виставили з поштової дільниці групу колядників.

За матеріалами: Regions.Ru

Джерело:  Мандрівники Христа Царя