28.03.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Субота акафістова

Євангеліє

Мр. 8, 27–31: «А ви, – спитав їх, – що скажете про Мене, хто Я?»

Добре коли ми читаємо Євангеліє, Новий і Старий Заповіт, твори Отців Церкви чи інші духовні, релігійні твори. Добре, що ми знаємо про Бога, вчимо катехизм, Науку Церкви. Але поки ці знання не будуть підкріпленні нашим особистим досвідом пізнання Бога, доти ми будемо знати про Нього зі слів інших.

Кожен з авторів Євангелія, –  Марко, Матей, Йоан, Лука, – написав те, що він особисто пережив і передав свої особисті знання про Бога. Коли читаємо твори якогось святого – Антонія Великого, Василія Великого, Пахомія, Григорія – хто б то не був, то це теж їхній досвід, те, що вони особисто досвідчили, як відкрили для себе Бога.

Для кожного з нас дуже важливо усвідомити, ким Бог є для мене особисто? Як в Євангелії, коли  Христос питає: «Що кажуть люди, хто я є?», то учні оповідають, що одні мають за того, другі думають про Нього інакше. І тоді Христос каже:  «А ви що скажете, Хто Я є?» І будьмо певні, що це питання до кожного з нас: «Ким Я є для тебе?» 

---

Апостол

Євр. 9, 24–28: «Христос лише один раз мав Себе принести, щоб узяти на Себе гріхи багатьох»

Непростим для нашого розуміння те, як Господь прощає людей через свою смерть і розп’яття, відкупляє людину з її гріхів, вчинених до Його розп’яття і після. Його ж велика любов до нас привела Його на смерть на хресті.

Хрест є знаком нашого спасіння, місцем нашого спасіння і тому, які б ми падіння не мали, які б недоліки ми не посідали, якими б не були промахи, завжди маємо мати перед очима цей хрест Господній, місце нашого спасіння. Господь нам дарував спасіння, воно є вже наше. Потрібно лише, щоб це спасіння стало реальністю нашого життя.  Нам це дано, лиш маймо відвагу це втілювати в своє життя.

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

28.03.2015р. Б. / Коли поточні інтереси заважають побачити Бога

Роздуми над Словом Божим на суботу V тижня Великого Посту

Віра частини свідків воскресіння Лазаря стає причиною серйозного занепокоєння релігійних лідерів у Єрусалимі. Вони охоплені панікою, тому їхні думки занадто катастрофічні. Прийняття всіма віри в Ісуса не мусило допровадити до збройної інтервенції римлян (в. 48). Ця ірраціональна реакція дає можливість для того, щоб первосвященик Каяфа, силою свого уряду, вимовив пророцтво щодо характеру смерті Ісуса. Це буде смерть замінна: за народ і люд (в. 50‑51).

Однак твердження, що Ісус помре за народ, не охоплює всього сенсу Його спасенного діяння. Він віддає своє життя за всіх розсіяних дітей Божих, також і за язичників, чиє Боже синівство тут посередньо підтверджене (в. 52). На жаль, Каяфа й інші члени Високої Ради, які відкидають Ісуса, неспроможні охопити всього сенсу подій, пов’язаних із Ним. Їхній погляд залишається звуженим до горизонту національної спільноти та її інтересів. Божий план залишається для них таємницею.

Третя Пасха, про яку згадує євангеліст, є вирішальною. Фактично виданий Ісусові вирок смерті (в. 53) та використання проти Нього влади над сумліннями, яку мала Висока Рада (в. 57), свідчать про те, що драма вступає в завершальну фазу. Рішення залишити Єрусалим (в. 54) показує, що Ісус повною мірою усвідомлює небезпеку. Міркування жителів Єрусалима, які готуються до свят (в. 56), підтверджують, що напруження досягло своєї вершини.

Джерело:    CREDO

27.03.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім читанням

П'ятниця 5-го тижня Великого посту

Бут. 22, 1–18: «Бог подбає собі ягня на всепалення»

Сьогодні перед нами постає непроста і дивна для розуміння ситуація. Господь закликає Авраама, щоб він приніс в жертву свого сина. І бачимо, що Авраам, хоча дуже тяжко це переживає у своєму серці, але не замислюється, не вагається над цим повелінням Господа. Тому що Авраам глибоко свідомий: лише Бог дав йому цього сина, а міг і не дати. Виходячи з цього мислення, це не його син, це Божий син, якого Бог дав, а значить подбає про свого сина навіть в таких незрозумілих обставинах. І Авраам готовий того сина, якого вже, здавалось би, «присвоїв», віддати назад. Як бачимо, це закінчується тим, що голос Господній – ангел Господній, зупиняє Авраама, коли той виявляє цю безмежну довіру до Бога, безмежне уповання на Нього.

У своєму житті ми часто уповаємо на себе, на близьких, на інших впливових людей, але дуже мало уповання покладаємо на Бога. Ми хочемо дати собі раду самі, бо часто несвідомі того, що коли ми довіряємо Богові, віримо Богові, покладаємося на Бога, то у Ньому все можливо.

І саме над цим ми маємо працювати – плекати своє християнське життя. Щоб основою і фундаментом нашого підходу до життя, праці, обставин, ближніх, до всього, що діється з нами, було уповання і довіра до Бога.

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

26.03.2015р. Б. / У Запоріжжі відбудеться Собор Донецького екзархату УГКЦ

 

27 березня у Запоріжжі відбудеться Собор Донецького екзархату УГКЦ «Жива парафія - місце зустрічі із живим Христом». Участь у роботі Синоду візьме Екзарх Донецький УГКЦ владика Степан (Меньок).

 Собор розпочеться  із Архиєрейської Божественної Літургії. Згодом доповідатимуть такі спікери Собору, як о. Василь Пантелюк «Милосердна рука Церкви допомоги потребуючим людям через БФ «Карітас»,  с. Єроніма Вовчак, СНДМ «Катехитичне навчання як одна з головних, визначальних та пріоритетних умов розвитку живої парафії», о. Петро Крініцкий «Головні та визначальні механізми місійності у формуванні парафій»,  о. Іван Талайло «Специфіка душпастирського служіння на окупованих тереторіях».

Продовжиться робота Собору працею в групах та прийняттям резолюції. 

Прес-служба Донецького екзархату УГКЦ

25.03.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім читанням

Середа 5-го тижня Великого Посту

Бут. 17, 1–9: «Буду їм Богом»

Бачимо, що всі інші народи, серед яких жив вибраний народ Божий, були поганами. Вони мали свої вірування, своє розуміння світу, але не знали справжнього Бога – Ягве.

Лише вибраний народ носив у собі цю спасенну віру в Єдиного Бога, який Сам себе їм об’явив. Хоча і серед них були падіння, віддалення від Бога, але віра в Єдиного Бога, довіра до Нього, яка часом жевріла лише в декотрих з них, проводила народ через будь-які обставини життя. Бо навіть коли вони не усі були Його народом, Він все одно був їхнім Богом.

Наскільки для нас важливо усвідомити, що Бог є нашим Господом, що Він дбає, піклується, турбується, а щобільше – пам’ятає про кожного з нас за будь-яких обставин. Часто ми не можемо повірити і прийняти, що в нас є такий Господь для якого ми важливі, дорогі та потрібні. Якщо ми були б свідомі цього –  то по-інакшому дивилися б на обставини свого життя і на усе своє життя! Якщо ми свідомі, що Господь є нашим Богом, то наше життя, близькі, обставини і навіть найтяжчі випробування набувають зовсім іншої ваги!

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

24.03.2015р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (15.03 - 22.03)

У Хрестопоклонну неділю, 15 березня 2015 року:
У Новій Зеландії  владика Петро (Стасюк), Єпарх для Австралії, Нової Зеландії та країн Океанії, відкрив нову парафію УГКЦ Блаженного священномученика Миколая Чарнецького в Окленді. Як повідомляє веб-портал єпархії, парохом став о. Ігор Колісник, ЧНІ, який нещодавно прибув у Нову Зеландію з монастиря редемптористів зі Львова.

Вулицями Львова відбулася багатолюдна молитовна хресна хода. У спільній молитві участь взяли: духовенство Львівської архиєпархії, монашество, студенти Львівської духовної семінарії Святого Духа, Українського католицького університету, представники влади міста і області, ректори та студентство львівських вищих навчальних закладів. З нагоди Року Митрополита Андрея Шептицького, особливістю хресної ходи були розважання слуги Божого Андрея, які читалися на молитовних зупинках.

Слово Митрополита Львівського на закінчення Хресної Дороги

Глава УГКЦ: Сьогодні Церква показує нам джерело життя і перемоги.  Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у Хрестопоклонну неділю, під час проповіді у Патріаршому соборі Воскресіння Христового, що в Києві на Лівому березі Дніпра.
Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, перебуває в Римі з робочим візитом. У програмі передбачені зустрічі в Апостольській Столиці та участь в засіданнях річних зборів товариства “Свята Софія”.

У вівторок, 17 березня:
Блаженніший Святослав відвідав дві декастерії Апостольської Столиці: Конгрегацію у справах проголошення святих та Папську раду у справах родини.

Владика Василь (Тучапець) відвідав Військово-медичний клінічний центр Північного регіону у Харкові, де проходять лікування та реабілітацію українські військові. Екзарх Харківський провідав важкопоранених бійців, помолився за їх здоров’я та передав допомогу від громади церкви Царя Христа УГКЦ у Бостоні (США).

У середу, 18 березня:
У реколекційному центрі Львівської архиєпархії в Брюховичах завершилася зустріч координаторів програми «Жива парафія». Владика Богдан (Дзюрах), адміністратор Патріаршої курії УГКЦ, підбиваючи підсумки триденної зустрічі повідомив, що відтепер такі заходи відбуватимуться двічі на рік.

В екуменічному центрі неподалік Ватикану відбулась презентація книги о. Атанасія Маквея про блаженного Микиту Будку. На презентації був присутній також Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ.

У четвер, 19 березня:
В академічному корпусі Івано-Франківського Богословського Університету ім. св. Івана Золотоустого відбулася презентація Документу Комісії УГКЦ Справедливість і Мир «Виховання мирян до суспільно-політичного життя».  Розпочалась презентація з виступу владики Йосафата (Мощича), єпископа-помічника Івано-Франківської Архиєпархії УГКЦ. Зауваживши важливість даного видання у контексті потреби євангелізації сучасного українського суспільства, владика Йосафат навів як приклад Христа, який і в храмі, і в домівках, і при міській брамі, не уникав жодної нагоди і можливості для переображення та навернення людини.

У п’ятницю ввечері, 20 березня, в соборі Святої Софії в Римі Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, звершив Літургію Напередосвячених Дарів за Архиєрейським чином. У своєму духовному слові він закликав вірних “витривати в пості, молитві та ділах милосердя”.

У неділю, 22 березня:
В Архикатедральному соборі Святого Юра  відбулася урочиста академія  «Отець Михайло Вербицький - Богом обдарований композитор», присвячена 200-річчю від дня його народження. Відкрив урочисту академію Преосвященний владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівської архиєпархії, наголосивши про складний і тернистий  шлях о. Михайла Вербицького до священства. За словами єпископа, саме цей життєвий досвід викристалізувався у знаменитий талант композитора.

Хресною дорогою вулицями Чернівців пройшли тисячі людей. Хресну ходу очолив єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ владика Василь (Івасюк). Разом з усіма городянами центральними вулицями міста йшли і багато священиків.

Недільна проповідь Блаженнішого Святослава (Шевчука) під час Архиєрейської Божественної Літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового 22 березня 2015 року.

У Львові на площі біля собору Святого Юра відбулося представлення проекту пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому. Усім охочим показали, як виглядатиме площа біля храму після її реконструкції та встановлення пам’ятника видатному діячеві Української греко-католицької церкви. Після спільної молитви зі сцени до городян звернувся єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ Венедикт.

Проект реконструкції (відновлення) Площі Святого Юра з спорудженням Пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому в м. Львові
Нам дуже гірко, що є противники встановлення пам’ятника митрополитові, - владика Возьняк
Звернення Блаженнішого Любомира до львів’ян щодо спорудження пам’ятника митрополита Андрея

Також до вашої уваги коротко про допомогу та служіння УГКЦ українському війську:
Капелани УГКЦ передали допомогу військовим на фронті
Івано-Франківська архиєпархія відправила чергову допомогу на війну
Владика Богдан Манишин освятив автомобіль для АТО
УГКЦ пожертвувала понад ₴40 млн на потреби української армії
Священики Тернопільщини привезли допомогу бійцям передової у Луганській області
Допомоги на 2,5 мільйони гривень та автівки передали для АТО віряни УГКЦ Тернополя
Капелан «Правого сектору»: Резерви української нації невичерпні
Сестра-монахиня у військовому госпіталі
Тут важлива присутність священика – капелан про служіння у Харківському військовому госпіталі
ДВАДЦЯТЬ ЧОТИРИ ДНІ В ЗОНІ АТО (Із щоденника капелана, ЧСВВ)
В Донецьку до Таїнства Єлеопомазання приступило близько 65 вірних
Учасники АТО разом із військовими капеланами молились Хресну дорогу у с. Страдч

Анонси:
У п’яту неділю Великого Посту, 29 березня 2015 року:
У Катедральному Соборі св. Володимира у Парижі на Архирейській Божественній Літургії, котра розпочнеться о 10 год 30 хв. відбудеться рукоположення у священики диякона Ігоря Ранці. За присутності Єпископа Паризького Кир Бориса Ґудзяка Святу Літургію очолить та рукоположення звершить Митрополит Львівський Кир Ігор Возьняк.

Вулицями міста Коломиї пройде щорічна Хресна дорога, яку очолить Правлячий Архієрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Кир Василій (Івасюк) разом із духовенством єпархії.

Джерело:    Воїни Христа Царя

22.03.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

4-та Неділя Великого Посту

Євангеліє

Мр. 9, 17–31: «О роде невірний, доки буду з вами?»

У Євангелії можемо знайти декілька моментів, коли Христос промовляє, здавалось би, досить категорично: коли він проганяє продавців з храму, коли називає Петра сатаною чи людей родом невірним. І так відбувається не тому, що його «довели», і Він емоційно зреагував. Христос хоче вказати на основу буття свідомості людини – життя вірою. Бо ж бачимо, що особу Христа апостоли прийняли з вірою.

Можливо, це сьогодні здається дивним, що інші люди мали нагоду пізнати Христа і цього не зробили, бо ж навколо нього ходили тисячі, і Юда Іскаріотський був поруч нього. Але одне – знати про Христа, бачити Його, а зовсім інше – повірити в нього. І це справа для кожного з нас. Ми можемо розповісти дуже багато всього про Христа, знаємо правди віри, Символ віри, можемо вживати багато цитат з Євангелія.

Але ті слова, з якими Христос звертався до людей, Він може сказати і до кожного з нас:  «О роде невірний!» Бо Він один знає наші серця і те, наскільки в нас слабка віра, наскільки ми не вміємо уповати на Бога! Тож слухаючи це Євангеліє, робімо собі іспит сумління, наскільки ми живемо вірою? Наскільки за нашою вірою Бог може діяти в нашому житті?

---

Апостол

Євр.6, 13–20

«Ми, що прибігли прийняти надію, призначену нам, у Ньому маємо неначе якір душі, безпечний та міцний»

Які би трудні та складні обставини не складалися у нашому житті, завжди маємо триматись за Господа. Саме Господь був Тим, Хто давав відвагу й витривалість мученикам ставати перед царями, переслідувачами і катами. Так само й ми, коли будемо триматися за Господа, як за єдиний якір, нічого і ніколи не зрушить нас з місця. Саме ця віра давала нашим попередникам в часи підпілля, в часи Радянського Союзу бути витривалими.

Коли нас зносить вправо, вліво, то це свідчить, що ми несильно тримаємось за Господа. Коли на нас щось впливає, щось вибиває з колії, це знову ж показує, що ми мало закорінені у Бозі. Наші прогрішення і падіння показують на це, що ми не тримаємось за Господа. Якщо б ми тримались за Нього, то ніхто і ніщо не могли б нас звести з правдивого шляху, ми б завжди перебували з Господом в будь-яких обставинах нашого життя.

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя