10.05.2014р. Б. / Чудо материнської любові (+video)

Дитина Кейт Огг народилася мертвою. Жінка дві години притуляла його до себе. Лікарі казали їй цього не робити, не давати собі надії.

 

Кейт мала передчасні пологи, народилися близнюки, дівчинка Емілі і хлопчик Джеймс. Однак хлопчик не пережив важких пологів. Мати, прагнучи попрощатися з дитям, попросила лікарів про можливість притулити його до себе. 

Далі цілих дві години немовля лежало на материнських грудях, а мама його торкалася, гладила, прикладала до грудей. Лікарі казали, що це шкідливо для її психіки і краще не живити в собі надію. І раптом… сталося чудо. 

Лікарі не мають що сказати перед здатністю материнської любові повернути дитину до життя. Вони неспроможні дати медичне пояснення того, що відбулося у шпиталі в Сиднеї. Говорять про чудо материнської любові. 

Джерело:    КРЕДО

09.05.2014р. Б. / «Війна – це не парад, а трагедія, нещастя, біль...», - владика Богдан (Дзюрах)

«Цього дня 69 років тому в Берліні гітлерівська Німеччина підписала безумовну капітуляцію. Цим самим було покладено край великому терпінню багатьох народів світу, особливо європейців. Таким чином, на Європейському континенті закінчилася велика драма, що тривала довгих шість років», - про це сказав владика Богдан (Дзюрах), Адміністратор Патріаршої курії УГКЦ під час Архиєрейської Божественної Літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві з нагоди Дня закінчення Другої світової війни, що вшановується в Європі.

За словами єпископа, у самій тільки Україні в той час 14 мільйонів людей не дочекалися того дня, коли припиниться війна. Він також підкреслив, що будь-яке насилля, агресія є відступництвом від Бога, зрадою Його правди. Тому кожен, хто вбиває свого брата, є «богоборчим і людиноненависницьким знаряддям диявола».

Владика Богдан пояснив, як потрібно ставитися до урочистостей, що, зазвичай, відбуваються в державі з нагоди Дня перемоги. «Ми повинні пам’ятати про загиблих у війні, щоб не допустити подібної агресії в сучасній історії людського роду. Проте ця пам’ять має перейти в молитву за тих, хто віддав своє життя за визволення від нацизму, за тих, хто став причиною цього страждання, а також за себе, щоб у нас не закралася ненависть і бажання помсти», - вважає проповідник.

Єпископ звернув увагу вірних на те, що війна починається не на полі битви, а зароджується в людському серці, позбавленому благодаті Божої і Його любові. «Завтра в нас будуть святкувати День перемоги, що сягає коренями радянського минулого і несе цю ідеологію. Бо до 1965 року в СРСР ця дата не була позначена червоним кольором і навіть не була вихідним днем. Проте війна – це не парад, а трагедія, нещастя, біль. Міркуючи про це, можна тільки скорбити, тужити і молитися, дякуючи Богові за мир», - додав він. Тому, за його словами, немає особливого приводу для святкувань, а є нагода для роздумів, молитви і відповідальності, особливо в нашій країні, яка зараз не має приводу до святкувань, бо частина української землі - окупована. «У нас проливається українська кров і сльози наших матерів. Тому в цей день потрібно молитися, щоб це нещастя не поширилося далі і щоб анексія Криму не стала прелюдією до ще більшої трагедії», - сказав владика Богдан.

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Департамент інформації УГКЦ.

Джерело:   КІРІОС

08.05.2014р. Б. / Хорхе Берґольйо про зцілення від корупції

«Корупція та гріх. Кілька думок на тему корупції», — книжка під такою назвою авторства архиєпископа Хорхе Маріо Берґольйо була опублікована у грудні 2005 року Буенос-Айресі.

 

Йдеться про текст, який Хорхе Маріо Берґольйо написав 1991 року, ще перед тим, як був призначений єпископом-помічником Буенос-Айреса. А 2005 року, вже як кардинал, він представив доповнений текст архидієцезіальній асамблеї. 

У передмові до італійського видання, яке побачило світ під назвою «Зцілитися від корупції» вже після того, як автора було обрано на Наступника святого Петра, пригадується про те, що корупція є давнім злом, яке постійно заражало людську природу. Слово «корупція», яке походить від латинського corrumpere — псувати, згідно з тлумачним словником української мови означає використання посадовою особою свого службового становища з метою особистого збагачення, чи підкупність, продажність урядовців і громадських діячів. 

Ще в 70-му році до Христа римський сенатор Цицерон у своїх промовах під час процесу над претором Сицилії Ґаєм Ліцинієм Верресом, якого було звинувачено у здирництві, казав: «Так гине держава. Відбирати від інших для себе чи для свого угруповання більше шкодить добру країни, ніж війни і посуха». 

Бич корупції приховує у собі зневагу до спільного добра, протиставляє власні приватні інтереси загальним. А коли хтось ставить перед собою завдання аналізувати та поборювати це явище, то усвідомлює, що шлях пролягає через непрохідні хащі. Глибокі думки тодішнього кардинала Берґольйо вказують на корупцію не лише, як на кількісну вершину гріха, але й як на бур’ян, який точить основи, на яких тримаються демократичні держави і сама ж Церква. 

«Під час зустрічей архидієцезальних та громадських структур нашого міста часто, майже постійно, піднімається тема корупції, як однієї із звичних дійсностей життя», — пише автор у вступі, зазначаючи, що часто говориться про корумпованих осіб чи про інституції, які вступили у фазу розпаду, втратили свою консистенцію, здатність існувати, зростати, прямувати до повноти, служити суспільству. У цьому немає нічого нового: відколи людина є людиною, завжди існувало це явище, яке, очевидно, є процесом вмирання. Адже коли завмирає життя, починається процес псування. 

Дуже часто корупцію ототожнюється з гріхом, але на думку Папи Франциска це не зовсім точно. Стан гріха і стан корумпованості, зіпсуття, — це дві відмінні, хоч і тісно пов’язані між собою дійсності. Ми знаємо, що всі ми є грішниками, але певною новизною, яка входить у колективну уяву, є ставлення до корупції, немов до чогось такого, що становить частину нормального життя суспільства, певний вимір, який викривається, але з яким погоджуємось у суспільному житті. 

Але не можемо вдавати, що не бачимо проблеми корупції. Варто над нею замислитися, також і про її зв’язок з поняттям гріха. Буде корисним перетрясти душу пророчою силою Євангелія, яка веде нас до істини, відкидаючи опале листя, під яким людська слабкість, разом зі спільництвом, створює сприятливий для корупції ґрунт. У світлі Божого слова потрібно навчитися відрізняти різні стадії корумпованості, які нас оточують та своїми спокусами піддають нас небезпеці зіпсуття. Що кожен є грішником, це слід визнати, але треба остерігатися того, щоб не приймати стан корумпованості, як ще один «грішок». 

За матеріалами: Радіо Ватикану 

Джерело:   КРЕДО 

08.05.2014р. Б. / Покликання це плід, що дозріває на добре оброблюваному грунті взаємної любові, - Папа Франциск

Зробімо з наших сердець „родючу ріллю” для того щоб слухати та приймати Слово Боже, і через те приносити плоди – написав папа Франциск в посланні на цьогорічний, 51 Всесвітній День Молитви за Покликання. За багаторічною практикою, цей день відзначається в Неділю Доброго Пастиря, тобто в IV Великодню Неділю, яка цього року припадає 11 травня. Цьогорічний День буде відзначатися під гаслом „Покликання – свідчення правди”.


Дорогі брати і сестри!

1. Євангеліє оповідає, що „обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку. А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха. Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав. (Мт 9,35-38)). Ті слова застають нас зненацька, бо всім нам відомо, що спершу треба зорати, посіяти та обробляти, щоби потім могти в належний час, зібрати рясний плід. А Ісус говорить, що „жнива великі”. Хто ж працював щоб осягнути такий результат? Відповідь одна: Бог. Очевидно, що полем, про яке говорить Ісус, є людство, ним є ми. А результативні дії, єфектом яких є „рясний плід”, це благодать Бога, єдгість з Ним (пор. Йо 15, 5). Молитва, якої Ісус очікує від Церкви, стосується відтак прохання про те, щоб зростала кількість осіб, котрі служать Його царству. Св. Павло, котрий був одним з тих „співпрацівників Бога”, невтомно посвячувався справі Євангелія та Церкви. Із свідомістю людини, котра особисто досвідчила, що спасенна воля Бога незбагненна, а ініціатива благодаті є джереломкожного покликання. Апостол пригадує християнам з Коринту: „Ви Боже поле” (пор. 1 Кор 3, 9). Тому в нашому серці спершу народжується здивування від рясного плоду, яким може обдарувати лише Бог; потім вдячність за любов, яка нас завжди випереджує; і врешті прославлення за справу яку Він довершив, яка вимагає від нас добровільно приєднатися щоб діяти разом з Ним і для Нього.

2. Ми багато разів молилися словами Псалмоспівця: „Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська.” (Пс 100 [99], 3); а також: „Бо вибрав Господь собі Якова, Ізраїля на власність Свою!” (Пс 135 [134], 4). Тому, ми є „власністю” Бога не в сенсі володіння, яке зневолює, але завдяки сильному зв’язку, що нас єднає з Богом і між нами, згідно із завітом, що триває повіки, „бо навіки Його милосердя” (пор. Пс 136 [135]). У розповіді про покликання пророка Єремії, для прикладу, Бог пригадує, що невпинно чуває над кожним, щоб в нас здійснилося Його Слово. Тут з’являється образ гілки мигдального дерева, яке зацвітає перше з усіх, звістуючи відродження життя весною (пор. Єр 1, 11-12). Все походить від Нього і є Його даром: світ, життя, смерть, сучасність, майбутнє, але – переконує Апостол – „ви ж Христові, а Христос Божий” (1 Кор 3, 23). Так пояснюється в який спосіб ми належимо до Бога: через неповторний та особистий зв’язок з Ісусом, який від початку нашого відродження до нового життя надало нам Хрещення. І тому саме Христом невпинно стимулює нас своїм Словом, щоб ми Йому довірилися, люблячи Його „всім серцем (…), всім розумом і з цілої сили” (пор. Мк 12, 33). Тому кожне покликання, при різноманітті шляхів, завжди вимагає виходження поза себе, щоб зосередити своє життя на Христі та Його Євангелії. Чи тов подружньому житті, чи в різних формах чернечого посвячення, чи в священичому житті треба позбуватися способів мислення та діяння, що не згідні з волею Божою. Це „'вихід', який скеровує нас на шлях адорації Господа і служіння Йому в братах та в сестрах” (Промова до Міжнародного Об’єднання Генеральних Настоятельок, 8 травня 2013 р.). Тому всі ми покликані адорувати Христа в наших серцях (пор. 1 Пт 3, 15), щоб нас міг досягнути імпульс благодаті, що міститься в зерні Слова, котре мусить в нас зростати і перемінюватися в конкретне служіння ближньому. Ми не повинні лякатися: Бог з пристрастю та вміло опікується ділом, що вийшло з Його рук, в кожній фазі життя. Він ніколи нас не покидає! Йому залежить на тому, щоб здійснився Його задум по відношенню до нас, і він завжди бажає реалізувати його за нашою згодою і при нашій співпраці.

3. Також сьогодні Ісус живе і мандрує в наших реаліях звичайного життя, щоб наблизитися довсіх, починаючи останніми, і зцілити нас з нашої слабкості та недуг. Зараз я звертаюся до осіб, що готові вслухатися в голос Христа, що лунає в Церкві, щоб зрозуміти яке їхнє покликання. Заохочую вас слухати Ісуса і піти за Ним, дозволити щоб ваше нутро було переображене Його словами, які „є духом і життям” (Йо 6, 63). Марія, Мати Ісуса і наша мати, говорить також і нам: „Зробіть все, що вам скаже” (Йо 2, 5). Користь вам принесе якщо ви з довірою долучитеся до спільнотного шляху, який спроможний визволити в вас і навколо вас найкращі сили. Покликання цн плід, що дозріває на добре оброблюваному грунті взаємної любові, що виражається через служіння один одному в контексті автентичного церковного життя. Жодне покликання не народжується саме з себе і не живе для себе. Покликання народжується із серця Бога і проростає на доброму грунті вірного народу, досвідчуючи братню любов. Чи не сказав Ісус: „По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою” (Йо 13, 35)?

4. Дорогі брати і сестри, життя за тією „високою міркою звичайного християнського життя” (Йоан Павло II, Апостольске послання Novo millennio ineunte, 31) інколи означає, що треба йти проти течії і також можна зустріти перешкоди, поза нами і в нас. Сам Ісус застерігає нас: добре зерно Слова Божого часто викрадає Злий, буває придушене терзаннями, заглушене турботами та світовими оманами (пор. Мк 13, 19-22). Всі ті труднощі могли б нас знеохотити, схиляючи зійти на дороги на перший погляд зручніші. Але справжня радість покликаних полягає в тому щоб вірити досвідчувати те, що Він, Господь, вірний і зНим ми можемо йти, бути учнями та свідками любові Бога, відкрити серце на великі ідеали, на великі справи. „Ми, християни, вибрані Богом не до малих справ, постійно йдіть вперед, в бік великих справ. (…) посвячуйте життя великим ідеалам!” (Гомілія під час Святої Меси для миропомазаних, 28 квітня 2013 р.). Вас, єпископи, священики, ченці, спільноти та християнські сім’ї, прошу, звернути на те душпастирство покликань, супроводжуючи молодих людей на шляхах святості, котрі, з огляду на те, що є індивідуальними, вимагають „справжньої педагогіки святості, котра спроможна налаштуватися до ритму окремих осіб. Вона повинна поєднувати все багатсво пропозицій, що доступні для всіх з традиційними формами індивідуальної та групової допомоги, а також з новішими формами, які надають товариства та рухи визнані Церквою (Йоан Павло II, Апостольске послання Novo millennio ineunte, 31).

Вчинімо, отже, з наших сердець „родючу ріллю”, щоб слухати Слово, прийняти його, жити ним і так приносиит плоди. Чим більше ми зможемо єднатися з Ісусом через молитву, Святе Писання, Євхаристію, Таїнства звершувані та досвідчувані в Церкві, через життя в братерстві, тим більше зростатиме в нас радість від співпраці з Богом у служінні царства милосердя та правди, справедливості та миру. А жнива будуть щедрі, пропорційні благодаті, яку ми смиренно зможемо в собі прийняти. Бажаючи того і просячи вас про молитву за мене, з серця всім уділяю моє Апостольське Благословення.

Ватикан, 15 січня 2014 р.

ФРАНЦИСК

---

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на оф.сайт Львівської Архідієцезії РКЦ
Джерело:   КІРІОС

07.05.2014р. Б. / Папа: Християнство – не релігія ідей, це – свідчення!

Християнин, який не дає свідчення, стає безплідним. Про це, коментуючи біблійну розповідь про мучеництво святого Стефана, сказав Папа Франциск, у своїй проповіді під час ранкової Меси 6 травня.

 

Він зазначив, що Церква не є «школою релігії», але Божим людом, який йде за Ісусом. 

Смерть первомученика повторює смерть Учителя. Також і він, за словами проповідника, зустрівся «із заздрістю провідників народу», які намагалися його усунути. На його «поспішному» процесі свідчили лжесвідки. Стефан попереджував їх, вказуючи, що вони противляться Святому Духові, як про це говорив Ісус. Але «не маючи миру у своєму серці», ці люди були наповнені ненавистю, тому, почувши слова Стефана, сповнилися люті. Ненависть, посіяна в їхніх серцях дияволом, чинить з Христовим учнем те саме, що вчинила з Учителем під час страстей, але, з іншого боку, Ісус навчав Своїх послідовників, що їх ненавидітимуть. А свідчення Христа своїм життям є одним із євангельських Блаженств. 

«Martirio-мучеництво, – пояснив Папа, – це грецьке слово, яке означає свідчення. Такими чином, можемо сказати, що дорога християнина веде слідами цього свідчення, слідами Ісуса, щоб свідчити про Нього, і нерідко це свідчення закінчується жертвуванням власного життя. Годі зрозуміти християнина, якщо він не є свідком, якщо він не свідчить. Ми не є релігією ідей, чистої теології, прекрасних речей та заповідей. Ні, ми є людом, який іде за Ісусом Христом та дає свідчення». 

В Діяннях Апостолів читаємо, що після каменування святого Стефана, розпочалось велике переслідування проти Єрусалимської Церкви, яке, в свою чергу спричинилося до того, що християни розсіялися по всій Юдеї та Самарії, звіщаючи Євангеліє. Саме так, за словами Святішого Отця, розпочалася «місія Церкви». Адже багато людей, чуючи їх, наверталися. Так що один з Отців Церкви сказав: «Кров мучеників є насінням християн». 

«Свідчення, як у щоденному життя, так і переносячи труднощі, а також і в переслідуваннях, у смерті, завжди є плідним, – наголосив Папа. – Церква є плідною, є матір’ю, коли свідчить Ісуса Христа. І навпаки, коли Церква замикається у собі, вважає себе, скажімо, «університетом релігії», з прекрасними ідеями, храмами, музеями та іншими чудовими речами, але не дає свідчення, то стає неплідною. І так само трапляється з християнином. Християнин, який не свідчить, залишається неплідним, не передає того життя, яке отримав від Ісуса Христа». 

Папа зауважив, що святий Стефан був сповнений Святим Духом, тому що «без присутності в нас Святого Духа неможливо давати свідчення». У цьому контексті Святіший Отець заохотив, щоб у важкі хвилини, коли треба приймати рішення, молитися до Святого Духа. А також, в контексті сьогоднішніх роздумів, відповісти собі на запитання: «Яким є моє свідчення? Чи я є справжнім християнином – свідком Ісуса Христа?». 

За матеріалами: Радіо Ватикану 

Джерело:   КРЕДО 

07.05.2014р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (28.04 – 04.05)

2 травня 2014 року розпочався офіційний візит Глави і Отця УГКЦ Блаженнішого Святослава до Канади. Протягом днів свого перебування на канадській землі Верховний Архиєпископ УГКЦ відвіє найбільші міста країни (Тороното, Монреаль, Оттава) і греко-католицькі парафіяльні спільноти. Завершиться візит Глави УГКЦ до Канади 12 травня 2014 року.

У перший день візиту Блаженніший Святослав відвідав Інститут східно-християнських досліджень ім. Митрополита Андрея Шептицького та парафію Святого Великомученика Димитрія у Торонто. Разом з владикою Стефаном (Хміляром), Єпархом української католицької єпархії Торонто і Східної Kанади, та духовенством, Глава Церкви відслужив Молебень, зустрівся з молоддю та дітьми денної школи, що діє при парафії. Він також відвідав резиденцію  для старших парафіян та Дім опіки.

4 травня Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, очолив Божественну Літургію в Архикатедральному соборі Святого Юра. Саме з неї  розпочались заплановані урочистості з нагоди канонізації Папи Івана ХХІІІ та Папи Івана Павла ІІ, що відбулася 27 квітня у Ватикані. Під час Божественної Літургії владика Ігор виголосив проповідь, у якій підкреслив важливість дпро красу душі так, як дбали мироносиці. 

Слово Митрополита Львівського на неділю про мироносиць

Також до вашої уваги:

Послання Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ з нагоди Президентських виборів.

Глава УГКЦ закликає українців прийти на виборчі дільниці 25 травня.

«Місія Церкви не є політичною чи суспільно-економічною, а передусім – релігійною», – Владика Богдан (Дзюрах). У зв’язку з виборами Президента України, що відбудуться 25 травня, владика Богдан (Дзюрах), адміністратор Патріаршої курії УГКЦ, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, нагадує священикам про правила поводження служителів Церкви під час виборчих кампаній.

ЧИН МОЛЕБНЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ ПРОТИ СУПРОТИВНИКІВ

Звернення Екзарха Одеського УГКЦ з приводу ситуації в Одесі

Любомир Гузар вважає, що Україна має право на збройний захист

Блаженніший Любомир Гузар заявив, що використовувати зброю допустимо лише для оборони, а не для агресії.

"Російський тоталітарний режим не зупиниться тільки на Україні", - заявив митрополит Стефан Сорока. Архиєпископ, який 27 квітня був присутній у Ватикані на церемонії канонізації двох Римських Пап, заявив, що Папа Франциск намагається знайти вихід з ситуації в Україні.

«Я був би вдячний, якби хтось офіційно пояснив, що в Україні відбувається…» – Блаженніший Любомир (Гузар). «Ми не знаємо, чому Бог допускає те, що коїться в Україні. Проте все, що відбувається, діється з Його волі. Гадаю, це випробування...» – таку думку висловив Блаженніший Любомир, Архиєпископ-емерит УГКЦ, в ефірі «Громадського.ТБ» 30 квітня 2014 року.

Нема перемоги без боротьби, - Любомир Гузар.  Наша боротьба повинна бути за правду, за справедливість, аби правда і справедливість були отою провідною вартістю, цінністю у нашому житті. Здобувати це мусимо спільними силами, - сказав Гузар. 

Як повідомив голова Патріаршої комісії у справах монашества Української Греко-Католицької Церкви о. Петра Баран, ЧНІ, розпочав роботу оновлений офіційний сайт монашества УГКЦ.

Анонс:

14 травня 2014 року, в м. Перемишляни, відбудеться ІІІ Всеукраїнська проща духовенства УГКЦ, присвячена п’ятій річниці проголошення блаженного священномученика Омеляна Ковча покровителем душпастирів Української Греко-Католицької Церкви, а також 25-тій річниці легалізації УГКЦ. Архиєрейську Божественну Літургію очолить Високопреосвященний Владика Василь, Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський.  Програма прощі.

Джерело:   Воїни Христа Царя

06.05.2014р. Б. / Послання Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ з нагоди Президентських виборів

ПОСЛАННЯ
Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства
Української Греко-Католицької Церкви до вірних та всіх громадян України
з нагоди Президентських виборів

Дорогі в Христі!

Верховна Рада України відповідно до чинного законодавства призначила позачергові Президентські вибори, які будуть проведені в непростих суспільно-політичних обставинах. Ця важлива подія повинна стати новим етапом розвитку нашої держави, яка визначить долю кожного її громадянина на десятиліття.

Двадцять п’ятого травня ми не тільки віддаватимемо свій голос за певного кандидата, а й цим голосуванням вибиратимемо майбутнє наших дітей. Цей вибір визначить, чи підтримуємо ми ті цінності, за які наші співвітчизники в далекому і зовсім близькому минулому віддали своє життя: за свободу, справедливість, гідність, свою і кожного громадянина нашої країни. У світлі їхньої найвищої жертви відповідальність за наш вибір набуває ще більшої ваги і значення. Отож закликаємо вірних нашої Церкви та всіх громадян України активно сприяти проведенню цих доленосних виборів і сумлінно взяти в них участь.

Новітня історія незалежної Української Держави ще не знала такої напруженої передвиборчої кампанії, яка б відбувалася в настільки драматичних умовах: окупація Криму, тривала зовнішня агресія, котра супроводжується нечуваною за масштабами інформаційною війною, провокації та саботаж у багатьох місцевостях України… Уже ні для кого не є секретом, що всі ці дії в ближчій перспективі скеровані на зрив чи відтермінування Президентських виборів. А перенесення дати цих виборів на пізніше несе зі собою загрозу самому існуванню незалежної Української Держави. Ось чому нам сьогодні як ніколи потрібне єднання всіх здорових суспільних сил та інституцій. Кожний, хто живе на українській землі і дорожить справжньою свободою, має обов’язок захистити власну державу, а отже, своє право жити у свобідній та справедливій Україні. Пам’ятаймо: агресор вважає всіх нас потенційною загрозою і ворогами, незалежно від того, якою мовою ми розмовляємо, до якого храму ходимо чи яким політичним силам віддаємо перевагу. 

Тому перед лицем стількох чисельних зовнішніх і внутрішніх небезпек піднесімо наші серця до неба, вимолюючи в Господа такого потрібного всім нам дару єдності: «Боже, вислухай благання. Нищить недоля наш край. В єдності – сила народу. Боже, нам єдність подай!»

Окремо звертаємося до кандидатів на пост Президента України, їхніх партій і представників із наполегливим закликом діяти чесно, прозоро і відповідально! Пропонуємо не вживати гучних, порожніх та оманливих гасел, а представити правдиву і конкретно здійсниму програму проведення необхідних реформ задля морального, суспільно-політичного та економічного оновлення нашої держави. Закликаємо у своїх діях керуватися не інтересами чужих держав, не власними егоїстичними чи вузькопартійними вигодами, а лише добром рідного народу і турботою про збереження незалежності та соборності Української Держави. Вважаємо, що не можуть претендувати на пост Президента України люди, котрі своїми попередніми чи теперішніми діями спричиняли чи спричиняють ослаблення української державності, котрі підривали єдність українського народу, протиставляючи різні частини країни одна одній. Такі особи позбавили себе морального права представляти Українську Державу і говорити від імені її народу. Надто високу ціну заплатив наш народ за власну свободу, щоб тепер знову повертатися до «дому неволі», хоч би під якими привабливими «вивісками» його нам подавали. Господь Ісус, що переміг диявола і всю потугу зла, брехні і ненависті, «визволив нас на те, щоб ми були свобідні», і закликає нас устами св. ап. Павла: «Тож стійте і під кормигу рабства не піддавайтеся знову!» (Гал. 5, 1).

Тривалою недугою наших виборчих кампаній є корупція, тобто намагання купити голоси виборців чи готовність громадян продати свій голос за якісь матеріальні вигоди. Мусимо покласти край цій ганебній практиці, якщо бажаємо справжніх і тривалих системних змін у житті країни. Якщо ми не готові більше миритися з корупцією серед політиків, то мусимо подолати схильність до корупції також у власному серці. У наших силах – у силах кожного громадянина – зробити зміни на краще в нашій державі незворотними. Достатньо сказати самому собі, стоячи перед Божим обличчям: «Я не даватиму і не братиму хабарів за жодних умов. Я не намагатимуся купувати прихильність виборців, а здобуватиму їхню довіру переконливими діями та чесною поведінкою. Я не продаватиму свого сумління за принизливу подачку, яку мені пропонуватимуть кандидати, бо для мене власна гідність і свобода – понад усе». Пам’ятаймо, що кожен даний чи прийнятий хабар може знову привести на посаду негідного кандидата в Президенти, тому будьмо чуйні і відповідальні!

Закликаємо всіх членів виборчих комісій дуже відповідально і чесно виконувати свої завдання і не ставати співавторами фальсифікацій чи маніпуляцій волевиявлення громадян. Ні в кого – ані всередині країни, ані поза нею – не повинно виникнути жодних достовірних сумнівів щодо демократичності прийдешніх виборів. Навпаки, усі зацікавлені сторони – передусім органи державної влади, громадські організації, міжнародні спостерігачі та представники самих кандидатів – повинні зробити все від них залежне, щоб вибори були вільними, чесними, прозорими і демократичними. Поручаємо особливій Божій опіці наші правоохоронні органи, щоб вони могли запевнити мир і спокій як під час виборчої кампанії, так і в сам день виборів, усунувши таким чином загрозу для здоров’я чи життя громадян та гарантуючи кожному виборцеві можливість реалізувати свій громадянський обов’язок. 

Усі наші навіть найкращі зусилля і труди не принесуть бажаних результатів, якщо будуть поставлені гріховні перешкоди діянню Божої благодаті. «Коли Господь та не будує дому, – дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, – дарма пильнує сторож»,– пригадує всім нам псалмопівець (Пс. 127). Підсильмо наші молитви за Боже благословення і постановімо докласти всіх зусиль у проведенні чесних і успішних Президентських виборів. Зокрема, прохаємо надалі промовляти після кожної Літургії Молитву митрополита Андрея про кращу долю українського народу, а о 21.00 щодня заносити молитви у храмах, домівках, чернечих спільнотах та приватно за Україну та прийдешні вибори. 

Віддаємо весь наш народ під могутній Покров Пресвятої Богородиці, вимолюючи в неї захисту і допомоги. Нехай за заступництвом Пречистої Діви Марії зійде на нашу державу і на наш народ благословення всемогутнього Бога – Отця, і Сина, і Святого Духа! Амінь. 

Від імені Синоду Єпископів Києво-Галицького
Верховного Архиєпископства

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святого преподобного Теодора Сикеота, 5 травня 2014 року Божого

Інформаційна служба Комісії УГКЦ Справедливість і Мир

Воїни Христа Царя

06.05.2014р. Б. / Папа – Швейцарській Гвардії: Привертати увагу повинна не форма, а особа (+video)

Служба у Папській Швейцарській Гвардії – це особливий досвід, який включає зустріч часу та простору в особливому вимірі, пов’язаному з унікальністю Вічного Міста. На це звернув увагу Святіший Отець Франциск, приймаючи 5 травня особовий склад Папської Швейцарської Гвардії разом з родинами та духовними провідниками. 

 

Зустріч відбулася напередодні присяги новобранців, яка здійснюється в річницю героїчного подвигу їхніх попередників, які в XVI столітті віддали своє життя, захищаючи Папу Климента VII. 

Звертаючись до гвардійців, Наступник святого Петра склав їм вдячність за служіння, та згадуючи героїчних попередників, підкреслив: «Ваша посвята є підтвердженням того, що їхня сміливість та вірність принесли плоди, як каже Євангеліє: зерно, вкинене у землю та померле, проросло». 

Святіший Отець зауважив, що відтоді церковний та суспільний контекст дуже змінився, але залишилося таким самим «серце людини, її здатність бути вірною та сміливою», як написано у гаслі Папської Швейцарської Гвардії «acriter et fideliter». «Ваше служіння, отже, є справжнім свідченням, тому що є конкретним вираженням бажання посвятитися важливому і зобов’язуючому завданню», – сказав Папа, зазначивши, що до цього рішення вони прийшли також і завдяки родинам та спільнотам, які їх виховали, за що він склав щиру подяку теж і їм. 

«Звершувати службу у Папській Швейцарській Гвардії, – означає переживати досвід, який дозволяє пережити в особливому вимірі зустріч простору й часу: Рим є багатим на численні пам’ятники та історичні й мистецькі місця, які свідчать про велич його культури й історії, — зазначив Папа. — Одночасно, це місто не є лише великим музеєм, але й перехрестям туристів і паломників, які походять з усього світу, це люди відмінних мов, традицій, релігій та культур, які прибувають сюди з різних причин. І в цьому вирі історії та особистих історій перебуває також кожен з вас. Через своє особливе служіння, ви покликані давати спокійне та радісне християнське свідчення тим, які прибувають до Ватикану, щоб відвідати базиліку Святого Петра та зустрітися з Папою». 

Святіший Отець звернув увагу на те, що гвардійці носять особливу форму, відому в усьому світі, і яка привертає увагу відвідувачів Ватикану. Її кольори є символами посвяти, серйозності та безпеки, ототожнюючись «з особливим служінням та славним минулим». Але «за кожною уніформою стоїть конкретна особа», яка має родину, батьківщину, особистість, життєві проекти. «Пам’ятайте, – наголосив Папа своїм охоронцям, – не уніформа, але той, хто її носить повинен вражати інших ввічливістю, духом гостинності, наставленням любові до всіх».

Більше про Швейцарську Гвардію, її історію та особливості форми читайте тут. 

За матеріалами: Радіо Ватикану 

Джерело:   КРЕДО 

05.05.2014р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Понеділок 3-го тижня після Воскресіння

Йо. 4, 46–54:  «І увірував сам та й увесь дім його»

Євангеліє розповідає нам, як до Ісуса Христа приходить царський урядовець просити  про зцілення свого сина. Його син був не просто хворий, а вже мав вмирати. І бачимо, що Господь відсилає його додому, стверджуючи, що його син живий-здоровий. Цей чоловік, повертаючись у свій дім, дійсно бачить зцілення свого сина. Бачимо, що його довір’я до Ісуса, як і кожного, хто покладає свої надії на Нього, було виправданим.

Кожен із нас отримує якісь Божі знаки в нашому житті, зцілення, очевидну Божу допомогу. Бог постійно діє в нашому житті. І це дуже важливо для нас, коли ми бачимо цю дію Божу, зростати у вірі. Бо, як каже Євангеліє, «вони увірували в Нього». Бог посилає нам ті чи інші знаки для того, щоб ми зростали у вірі. Однак часто часто, коли Бог вислуховує наші молитви, ми швидко забуваємо.

Бог дає нам знаки, зцілення, мудрість у складних ситуаціях, вирішення наших проблем, щоб ми зростали у вірі.

Ді. 6, 8–7, 5, 47–60  «Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом»

В цьому місці згадуємо первомученика Стефана, якого схопили за те, що він проповідував слово Боже. Бачимо, що його проповідь була натхненна Святим Духом – він споглядає Господа і свідчить про це людям, але ті не хочуть чути: «затуливши вуха, кинулись на нього». Звучить страшно!

Однак і в нашому житті часто буває щось подібне. Тоді коли обставини промовляють про щось, вказують на те, що нам треба слухати і прийняти, коли хтось говорить щось важливе для нас. Однак дуже часто ми затуляємо вуха, не хочемо слухати, не хочемо змінюватись, не хочемо каятись. Намагаймося щораз більше зауважувати присутність Божу в нашому житті і чути Господа, який повсякчас промовляє через людей, через обставини, через кожну події, і наближатися до Нього! 

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

05.05.2014р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престол (28.04 – 04.05)

В понеділок, 28 квітня 2014 року,  у Ватикані в приміщенні Інституту релігійних справ, відомого під назвою Ватиканський банк, відбулася зустріч Комісії кардиналів з нагляду за розробленням керівних принципів для цієї структури. Комісія  займається загальною стратегією банку та контролює виконання ним статутних норм.

В неділю Папа Франциск оголосив святими Католицької Церкви Римських єпископів Івана XXIII та Івана Павла II.  Пропонуємо Вашій увазі розмову про Папу  Римського Івана XXIII.,  проведену Віталієм Портніковим і  записану у 2003р.,  взяту з  архіву Радіо Свободи: http://catholicnews.org.ua/papa-rimskiy-ivan-hhiii

Також є цікавими факти з життя Анджело Джузеппе Ронкаллі (мирське ім'я Папи Івана XXIII): http://catholicnews.org.ua/7-faktiv-pro-papu-ivana-xxiii і факти з життя Кароля Войтили - Папи Івана Павла II: http://catholicnews.org.ua/25-faktiv-pro-papu-ivana-pavla-ii

Італійський Папа Іван XXIII мав веселу вдачу і гострий язик, що дозволяло йому жартувати на фоні італійської культури. Отож представимо деякі веселі жарти Папи, який вже став святим: http://catholicnews.org.ua/papa-ivan-hhiii-mav-chudove-pochuttya-gumoru

Після завершення церемонії канонізації Івана XXIII та Івана Павла II 27 квітня в Ватикані президент США Барак Обама зробив заяву, присвячену новим святим. На думку американського президента, їх діяльність змінила не тільки Католицьку Церкву, але і весь світ. Папа Іван XXIII чітко сформулював роль Церкви у справі досягнення миру і справедливості в усьому. А «Папа Іван Павло II надихнув рух «Солідарність» у Польщі, який поширився і поклав кінець комунізму на території Східної Європи. Він виступав проти апартеїду в Південній Африці і геноциду в Руанді».

У вівторок, 29 квітня, 2014р. Папа Франциск прийняв у Ватикані короля Іспанії Хуана Карлоса і королеву Софію. Відбувся обмін думками з питань міжнародного характеру, з особливим акцентом на різні кризові ситуації.

Під час ранкової Святої Меси у Домі Святої Марти Папа Франциск проповідував на основі читання з Першого послання святого Йоана (1Йн 1,5-2,2), і підкреслив три ознаки Церкви перших віків: здібність до згоди в її межах, свідчення про Христа назовні, турбота про те, щоб ніхто з її членів не потерпав від бідності.

У Ватикані відбулася  четверта зустріч Восьми членів Ради Кардиналів.  Роботу координував кардинал Оскар Андрес Родрігес Марадьяга з Гондурасу. Темою обговорення стала реформа Римської Курії.

В цей день  в Папському університеті Святого Хреста в Римі (Італія) архиєпископ Ліону (Франція) Філіп Барбарен виступив із розглядом тематики викликів родинного життя та свідчення віри у сучасному суспільстві. Аборти, одностатеве співжиття, нівелювання моральних та духовних принципів, втрата «страху» перед вчиненням гріха і багато суміжних до цих явищ стають не лише реальністю суспільного життя, але претендують залишатися нормою, яка скріплена і потверджена законодавчими постановами.

Під час загальної аудієнції в середу, 30 квітня 2014 року, Папа Франциск наголосив, що Дар розуму дозволяє нам зростати у зрозумінні того, що сказав і вчинив Господь, дедалі краще усвідомити, що все є даром Його безмежної любові до нас. Перед Пасхою Святіший Отець розпочав новий цикл катехиз про дари Святого Духа, зупинившись на першому дарі – мудрості. А 30 квітня він звернув увагу на дар розуму. Йдеться не про людський розум, інтелектуальні здібності, але про дар Святого Духа. «Коли Святий Дух живе в наших серцях і просвічує наш розум, дозволяє нам день за днем зростати в розумінні того, що Господь сказав і вчинив».

Постійний спостерігач Святого Престолу при ООН архиєпископ Френсіс Чуллікат, на форумі ООН у Нью-Йорку, нагадав, що впродовж багатьох років він закликає до ліквідації ядерної  зброї, щоб врятувати світ від масового знищення. У світі є ще близько 17 тисяч ядерних боєголовок, а плани модернізації передбачають, що ядерна зброя входитиме до складу військових арсеналів ще в другій половині ХХІ століття. Це все підриває основні положення договору про нерозповсюдження такої зброї.

В цей день відбулася зустріч учасників міжнародного семінару із соціальних комунікацій у Церкві із головою прес-служби Апостольського Престолу, о. Федеріко Ломбарді. Тематикою зустрічі було представлення праці церковної інституції та особливості комунікації Папи Франциска та служб, які допомагають її поширювати. Голова прес-служби Святішого Отця зізнався, що радіє із своєї праці за цього понтифікату, як і за попереднього. «Повідомлення Папи Франциска є прості, зрозумілі, конкретні. Менше зараз зауважуємо негативних оцінок щодо Церкви у порівнянні до добрих відгуків» – зазначив о. Федеріко.

 

В четвер, 1 травня, стали відомі папські молитовні намірення на травень: загальне: щоб засоби масової інформації були знаряддям в службі правді та миру. Місійне: щоб Марія, Зірка Євангелізації, вела місію Церкви, коли вона звіщає Христа всім народам.

В цей день, коли Католицька Церква вшановує святого Йосифа робітника, а в світі відзначається Міжнародний день праці, через обліковий запис Святішого Отця в соціальній мережі Твіттер розповсюджено наступний заклик: «Прошу всіх, на кому лежить політична відповідальність, не забувати про дві речі: про людську гідність і про спільне добро». Сьогодні у світі нараховується понад 200 мільйонів безробітних. Святіший Отець суворо критикує актуальну модель розвитку, яка позбавляє багатьох людей можливості працювати. Папа Франциск вказує на те, що проблема безробіття є наслідком «економічної системи, яка вже не здатна створювати працю, тому що поставила у центрі ідола, який називається гроші».

2 травня 2014 року, в п’ятницю,  у каплиці «Дому Святої Марти», Святіший Отець наголосив на тому, що в наш час, на жаль, є люди, які вбивають чи переслідують інших в ім’я Бога, а є інші, ті, які схожі до апостолів, що з радістю готові піти до в’язниці й витерпіти зневаги за Ісуса Христа.

В п’ятницю Папа Франциск прийняв на аудієнції членів Ради з економічних питань - нової структури Апостольського Престолу, заснованої Святішим Отцем 24 лютого 2014р. Звертаючись до присутніх, Франциск нагадав, що заснування Ради є відображенням усвідомлення Церквою своєї відповідальності за уважне збереження та управління майном у світлі місії євангелізації та особливої уваги до знедолених.

Приймаючи делегації Італійської Федерації Футболу та команд «Фйорентіна» і «Наполі», напередодні фінального поєдинку між цими командами за Кубок Італії, Папа Франциск вказав на відповідальність, яка лежить на них: «Ви перебуваєте у центрі уваги, і багато ваших прихильників – це молодь. Пам’ятайте про це. Задумайтеся над тим, що ваша поведінка викликає резонанс як у доброму, так і в злому. Тому завжди залишайтеся справжніми спортсменами».

В суботу, 3 травня 2014 року, На спеціальній аудієнції Святіший Отець прийняв президента Анголи Жозе Едуарду душ Сантуш. Метою візиту африканського політика до Ватикану було зміцнення взаємин і подяка Святому Престолу за внесок у мирний процес в Анголі.

Італійська Католицька Акція наприкінці квітня-початку травня цього року проводила свою XV Національну Асамблею, завершенням якої стала зустріч з Наступником святого Петра, що відбулася у суботу в залі ім. Павла VI у Ватикані. Промовляючи до семи тисяч делегатів, Святіший Отець закликав їх дбати про те, щоб Католицька Акція була відкритою організацією і щоб ніколи «не стояла на місці», звершуючи своє служіння з радістю Воскреслого Ісуса.

4 травня 2014 року, в неділю, за тиждень після зарахування до лику святих Католицької Церкви Римських Понтифіків Івана ХХІІІ та Івана Павла ІІ, Святіший Отець Франциск очолив подячну Службу Божу за дар канонізації Папи Івана Павла ІІ у храмі Святого Станіслава, де здійснюється душпастирство поляків Риму.

Також Папа  звернувся до десятків тисяч паломників, які зібралися у Ватикані, із закликом молитися за примирення та загиблих на Україні. «Дорогі брати й сестри, бажаю заохотити вас ввірити Пресвятій Богородиці ситуацію в Україні, де не припиняються протистояння, ситуація залишається важкою». Крім того, у проповіді Святіший Отець наголосив, що Святе Письмо  та Пресвята Євхаристія – дві передумови для зустрічі з Господом Богом.

Стало відомо, що Папа Франциск направив спеціальне послання римському Католицькому університету Найсвятішого Серця Ісуса - «Sacro Cuore» - з нагоди 90-річчя з дня його заснування. Святіший Отець пише про невпинну увагу Католицької Церкви до питань з боку молоді про істину і про повну життєву реалізацію: саме католицькі університети повинні давати на них ґрунтовні відповіді.

Джерело:   Воїни Христа Царя

04.05.2014р. Б. / В Одесі відбудеться жалобна Служба Божа за жертви кривавих сутичок

У своєму Душпастирському Листі від 3 травня, єпископ Броніслав Бернацький запросив всіх громадян "незалежно від того, по якій стороні конфлікту вони стояли" на жалобну Святу Літургію, яка відбудеться 5 травня в Одеському Кафедральному Соборі Успіння Пресвятої Діви Марії. Літургія розпочнеться о 18.00 годині.

_______
Довідка:

Дата / початок: Понеділок 5 травня 2014 р. о 18:00 годині.
Адреса: Римсько-католицький Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії. 65045 Одеса, вул. Катерининська, 33,
Тел.: +380 (48) 728-64-83, 728-10-71, 728-10-72

Джерела: www.catholic-media.org

Воїни Христа Царя