28.11.2011р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (21 – 26 листопада)

 

Понеділок. Підсумовуючи візит Святішого Отця до Беніну, отець Федеріко Ломбарді сказав, що Папа поглянув на Африку з іншого боку, за що йому дуже вдячні всі африканці.

21 листопада Папа Римський призначив Архипресвітером римської базиліки Санта Марія Маджоре Архиєпископа Сантоса Абріла і Кастелло. На цій посаді він замінив кардинала Бернарда Лоу, якому на початку листопада виповнилось 80 років.

Вівторок. У Ватикані від Конгрегації богослужінь та дисципліни Таїнств створюється комісія сакраментального мистецтва і літургійної музики. Вона відповідатиме за оцінки проектів нових церков та поглиблення питань пов’язаних з музикою, яка використовується під час літургій. Також комісія планує давати духовенству правильне пояснення літургійної реформи, проведеної під час ІІ Ватиканського Собору.

Середа. Цього тижня на загальній аудієнції, після короткої молитви та читання уривку зі Святого Письма, Папа Бенедикт XVI підбив підсумки своєї подорожі до Беніну. Святіший Отець подякував Богові за можливість ще раз побувати на африканському континенті та пригадав, з яким теплом його там зустріли. Понтифік нагадава, що у своїх проповідях він поставив окремий наголос на духові примирення, на надії, яка повинна одухотворювати шлях Африки, на необхідності побудови суспільства, де стосунки між різними етнічними групами та релігіями відзначались би духом свободи та справедливості.

Після цього Папа Римський привітав паломників з України словами: «Щиро вітаю україномовних учасників. Нехай ваша проща до могил святих Апостолів та зустріч з традиціями Вічного Міста скріплять вашу віру та стануть джерелом духовного росту. Всім вам уділяю своє благословення! Слава Ісусу Христу!»

Того ж дня Бенедикт XVI прийняв на аудієнції змішану делегацію католицьких і православних єрархів, які брали участь у II Європейському католицько-православному форумі на тему «Взаємини між Церквою і державою». Захід відбувався 18-22 жовтня 2010 року на грецькому острові Родос. Серед учасників делегації був також митрополит Мінсько-Могилевський Тадеуш Кондрусевич. Під час зустрічі зі Святішим Отцем єрархи вручили Папі спеціальне видання «Матеріалів форуму».

Рада Єпископських Конференцій Європи (ССЕЕ) та Папська рада cприяння новій євангелізації організували семінар «Європа і нова євангелізація». Виступаючи під час зустрічі, Держсекретар Ватикану кардинал Тарчізіо Бертоне сказав, що у наші часи говорити про Бога доводиться в контексті часто байдужому, а не раз відверто ворожому. Проте, кардинал Бертоне закликав учасників покладати надію в Бозі і Його Слові, з реалізмом розпізнаючи перешкоди, намагаючись розпорошити упередження і приготувати землю під євангелізаційний засів.

Четвер. До Ватикану з візитом «ad limina» прибула друга група американських єпископів. Монсеньйор Фігейредо, котрий несе відповідальність за візити близько 200 єпископів, пояснив, що ці візити дозволяють єпископам інформувати Папу і Ватикан «про становище єпархій в таких важливих питаннях, як покликання, євангелізація, відповідь на кризу сексуального зловживання», а у відповідь отримати «мудрість Папи Бенедикта XVI» і Римської Курії.

В Італії вийшла книжка для дітей, що складається з фрагментів промов Бенедикта XVI про життя Пресвятої Діви Марії та основних літургійних свят, пов'язаних з Божою Матір'ю під назвою «Марія. Мама Ісуса.» У книзі "Марія. Мама Ісуса" промови Святого Отця представлені в дуже легкій і зрозумілій для дітей формі. Папа вчить найменших читачів завжди пам'ятати, що справжню радість приносять не речі, а Бог; дякувати Йому за подарунки, як Марія дякувала своїм «Маґніфікатом»; залишатися мужніми перед темрявою і бути покірними, просячи прощення за провини.

Щоб відзначити 40-річчя італійського «Карітасу» 24 листопада до Ватикану з’їхалось понад дванадцять тисяч представників єпархіальних «Карітасів» з усієї Італії. В базиліці святого Петра для них відправив Службу Божу кардинал Анджело Баньяско, президент Італійської Єпископської Конференції. Опівдні вони мали зустріч із Святішим Отцем Бенедиктом ХVІ. Папа вказав на те, що крім матеріальної допомоги потребуючим, «Карітас» повинен виконувати також і велику виховну місію стосовно церковних громад, сімей та всього суспільства.

У четвер Владика Ренато Корті пішов у відставку з посади єпископа Новари (Італія) через досягнення вікового обмеження. На його місце заступив Владика Франко Джуліо Брамбілла, титулярний єпископ Тулії та єпископ-помічник в Мілані (Італія).

П’ятниця. У Ватикані розпочалося пленарне засідання Папської ради у справах мирян під назвою «Питання про Бога сьогодні». Обговорення також торкатиметься характеру сучасної релігійності, як оцінки душпастирства чи одвічного питання відносин між розумом і вірою.

25 листопада Папа Бенедикт XVI прийняв на аудієнції учасників пленарної сесії Папської Ради у справах мирян, яка проходить у Римі. Понтифік підкреслив, що великим завданням мирян є «християнське натхнення часового порядку», тому, не дивлячись на «закриту на трансцендентність ментальність» сучасного суспільства, вони покликані «свідчити про Бога в родині, на роботі, у політиці та економіці». Бенедикт XVI закликав вірних поглиблювати свою віру через постійний особистий контакт із Богом і завжди ставити Його у центр своїх думок і справ.

У Римі розпочалася щорічна конференція для медичних працівників, організована Папською Радою у справах душпастирства охорони здоров'я. Цього року тема зустрічі не є суто медичною – про вчення та свідчення блаженного Івана Павла II. Як зазначив польський учасник конференції, отець Петро Краков’як, Папа Іван Павло ІІ мав особливу чуйність до хворих. Отець також сказав, що ця зустріч є доброю нагодою пригадати досвід страждання і вчення про страждання, синтезоване в Апостольському листі Salvifici Doloris. «Це дійсно спосіб нової євангелізації у сфері охорони здоров'я та соціальної допомоги.» - запевнив о. Краков’як.

В п’ятницю у відставку з посту єпископа-помічника Портленду в штаті Орегано (США), подав 74-річний Владика Кеннет Штайнер.

Також Владика Хуан Вісенте Кордоба Віллота, SJ, титулярний єпископ Аускурра та єпископ-помічник Букараманга (Колумбія), був призначений єпископом Фонтібон (Колумбія). Він заступив на місце Владики Енріке Сармьєнте Аногуло, який пішов у відставку через досягнення граничного віку.

Субота. З нагоди 40-річчя існування Ради Єпископських Конференцій Європи (ССЕЕ) Папа Бенедикт XVI прийняв делегацію єпископів на аудієнцію.

 Кардинал Енніо Антонеллі представив програму пленарної сесії Папської Ради у справах сім’ї. Вона відбуватиметься з нагоди двох 30-літь: апостольського звернення «Familiaris consortio», а також створення ватиканського «міністерства у справах сім’ї». Перший день засідань буде присвячений впливу «Familiaris consortio» на церковне і душпастирське життя, а другий – ситуації сім’ї в сучасному суспільстві.

Сьогодні датському кардиналу Адріанусу Йоханнесу Сімонісу виповнюється 80 років, і він втрачає право брати участь у конклаві. Таким чином кількість кардиналів, що можуть обирати папу римського становить тепер 111.

Ірландці все ще сподіваються, що Святіший Отець Бенедикт XVI відвідає їх країну з нагоди 50-го Міжнародного Євхаристичного Конгресу 10-17 червня в Дубліні. Один з головних організаторів, о. Джуліан Грін, пояснює, що папський візит ще можливий і ірландці готові до такої можливості.

У суботу Владика Чарльз Джон Браун, помічник секретаря Міжнародної богословської комісії, був призначений титулярним Архиєпископом Аквілеї і Апостольським нунцієм Ірландії.

Єпископ Марек Сольчинскі був призначений титулярним Архиєпископом Кесарії в Мавританії та Апостольським нунцієм у Грузії.

Владика Йоханнес Вільгельм Марія Лізен, титулярний єпископ Туннуна і єпископ-помічник Хертогенбош (Нідерланди), був призначений єпископом Бреда (Нідерланди).

Отець Антоніо Де Лука, C.SS.R., був обраний єпископом Теґьяно-Полікастро (Італія).

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

24.11.2011р. Б. / На загальній аудієнції Папа згадував Африку та говорив українською мовою

Вчора, 23 листопада, у ватиканському концертному залі імені Папи Павла VI відбулась загальна аудієнція кільканадцятьох тисяч вірних із Папою Бенедиктом ХVІ. Зустріч традиційно розпочалась короткою молитвою та прочитанням євангельського уривку, після чого Святіший Отець виголосив повчання. На завершення Папа привітав українську групу прочан їх рідною мовою.

 

Цього дня Папа присвятив загальну аудієнцію підсумкам своєї нещодавньої подорожі до Беніну. Спочатку він подякував Господу за те, що дозволив йому вдруге повернутись на африканську землю, цього разу, щоб відзначити 150-ліття від початку євангелізації цієї країни та щоб підписати і вручити місцевим єпископам Апостольське повчання, що є результатом напрацювань Другої спеціальної для Африки Асамблеї Синоду Єпископів, яка відбулась у жовтні 2009 року. Окремим приводом подорожі була молитва на гробі його співробітника у Ватикані та приятеля кардинала Бернардіна Ґантіна, якого, як зазначив Папа, вважають духовним батьком Беніну та усього африканського континенту.

Бенедикт ХVІ висловив свою щиру вдячність президенту Беніну за теплий прийом, усім єпископам, священикам, ченцям, черницям та мирянам за те, що у різний спосіб супроводжували його протягом тієї апостольської подорожі.

Папа, підсумовуючи свої промови до мешканців африканської землі, зазначив, що у них він поставив окремий наголос на духові примирення, на надії, яка повинна одухотворювати шлях африканського континенту, на необхідності побудови суспільства, де стосунки між різними етнічними групами та релігіями відзначались би духом свободи та справедливості. Папа також заохотив усіх до того, щоб бути справжніми сівачами надії у будь-якій реальності та у кожному середовищі. Святіший Отець закликав бенінців та усіх африканців до того, щоб вони були будівничими єдності, миру, солідарності, співпрацюючи, таким чином, для спасіння душ. Серед іншого, Папа закликав вірних континенту докласти усіх зусиль у звіщенні Євангелія тим, які ще його не мали нагоди пізнати, адже кожний охрещений покликаний євангелізувати, і тим самим, сприяти примиренню, миру та справедливісті.

Святіший Отець, зокрема, пригадав недільне богослужіння, у якому взяли участь численні молоді та старші бенінці, а також вірні інших країн Африки, яке було яскравим виявом того, як віра може об’єднати людей різного віку, різних поколінь, і вміє відповісти на виклики усіх пір людського життя. Папа пригадав, що однією з центральних подій стало вручення Апостольського Повчання єпископам Африки, у якому, за словами Папи, кожний вірний зможе знайти головні напрямні, що керуватимуть та підбадьорюватимуть шлях Церкви в Африці, яку сьогодні називають сіллю землі і світом світу.

А наприкінці аудієнції з вуст Бенедикта ХVІ пролунала українська мова. Промовляючи до прочан, зібраних на загальній аудієнції, Папа привітав окремо українських паломників такими словами:

«Щиро вітаю україномовних учасників. Нехай ваша проща до могил святих Апостолів та зустріч з традиціями Вічного Міста скріплять вашу віру та стануть джерелом духовного росту. Всім вам уділяю своє благословення! Слава Ісусу Христу!».

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:   КРЕДО

22.11.2011р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (13 – 20 листопада)

 

Неділя. В неділю перед молитвою «Ангел Господній» Папа Бенедикт XVI звернувся до вірних з проповіддю на уривок Євангелія про таланти. Святіший Отець сказав, що кожен з нас повинен поводитись так, як двоє добрих слуг, які, знаючи, що таланти їм не належать, все ж помножили їх і були готовими до повернення пана. «Милосердна любов є фундаментальним благом, який ніхто не може не старатися привести до плодів і без якого будь-який інший дар є марним. Якщо Ісус полюбив нас настільки, що віддав за нас Своє життя, як ми можемо не любити Бога усім, що є в нас, та не любити щирим серцем одні одних? Лише практикуючи любов, також і ми зможемо взяти участь в радості нашого Господа. Нехай Пречиста Діва Марія буде для нас вчителькою дієвої та радісної пильності на шляху до зустрічі з Богом», – побажав Бенедикт XVI.

Після молитви, з нагоди Всесвітнього Дня боротьби з діабетом, Папа висловив свою солідарність з усіма, хто хворіє на діабет та запевнив, що молиться за хворих і їх рідних.

Також, звертаючись до німецькомовних паломників, Понтифік висловив радість з приводу беатифікації австрійського священика, мученика нацизму, блаженного Карла Лампера.

Понеділок. 7 грудня Папа Бенедикт XVI запалить вогні на найбільшій у світі ялинці з допомогою Ipad. Ця ялинка складається із ліхтарів, розміщених на горі, що височить над італійським містом Губбіо.

Теолог і секретар Папської Ради в справах культури єпископ Бартоломю Адукону, сказав, що Католицька Церква Беніну очікує від Папи порад щодо діалогу між іншими релігіями (іслам, вудду), які розповсюджені в цій країні.

У Ватикані відбулась зустріч із журналістами, в якій взяв участь кардинал Джанфранко Равазі. Голова Папської Ради з питань культури вказав на дві найпоширеніші помилки ЗМІ: використання спрощень та журналістські маніпуляції, пошуки пікантних тем і скандалів. Причиною того, що ці помилки часто виникають є антиклерикалізм, ворожість до Церкви та некомпетентність журналістів в церковних і богословських питаннях.

Триденну конференцію, присвячену православно-католицькому діалогу, що відбулась у Мінську, відвідав кардинал Курт Кох, Голова Папської Ради сприяння християнській єдності.

Міністр закордонних справ Ірландії повідомив, що ірландське посольство у Ватикані може бути відновлене, коли покращиться економічний стан цієї країни.

Також у понеділок спочив у Господі 83-річний Владика Моріс-Адольф Ґайдон, почесний єпископ Кагору (Франція).

Архиєпископ Джон Алексіус Бесерсбі, через досягнення граничного віку, подав у відставку з посади Архиєпископа Метрополії Брісбена (Австралія).

Отець Франческо Кавіна був обраний єпископом Капрі (Італія). Він заступив на місце Владики Еліо Тінті, який пішов у відставку через досягнення вікового обмеження.

Вівторок. У вівторок кардинал Дональд Вюрл оголосив, що ординаріат для англікан США, що хочуть перейти до Католицької Церкви буде офіційно відкрито 1 січня 2012 року.

15 листопада Архиєпископа Адріано Бернардіні, Апостольського нунція Аргентини, було призначено Апостольським нунцієм Італії та Сан Маріно.

Владика Ельмар Фішер подав у відставку з посади єпископа Фельдкірху (Австрія) через досягнення граничного віку.

Середа. Цього тижня на загальній аудієнції Папа Бенедикт XVI закликав вірних до щоденної молитви псалмами. На завершення циклу розважань над псалмами Святіший Отець розглянув псалом 110 (109). Молитва, яка можливо була укладена з нагоди коронації царя, набрала ширшого значення, ставши величанням переможного Месії, прославленого по правиці Бога. «Молячись цим псалмом, просімо в Господа Бога благодаті зуміти іти Його дорогами, наслідуючи Христа, Царя-Месію, бути готовими зійти разом з Ним на хресну гору, щоб разом з Ним увійти у славу й споглядати Його, як сидить по правиці Отця, переможного Царя та милосердного Священика, Який дарує прощення та спасіння всім людям», – заохотив вірних Бенедикт XVI.

Після загальної аудієнції Папа зустрівся з міністром національної гармонії Пакистану Ахрамом Масіхом Гіллем. Міністр попросив у Святішого Отця молитися за пакистанських християн і розповів про їх очікування. Під час візиту пана Гіллем було підписано угоду про співпрацю Пакистану з Папським Латеранським університетом та схвалено будову нової церкви.

Папська Рада у справах мирян має багато завдань, як наприклад, стимулювати цілеспрямованість, ідентичність та відповідальність мирян. 24-26 листопада Папська Рада у справах мирян проведе у Римі пленарну Асамблею. Одним із основних завдань є відсунути в сторону т.зв. технічну працю і зосередитись на Бозі та Його посланні. Для участі у Пленарній Асамблеї очікують велику кількість осіб, в тому числі і представників мирянських рухів.

Кардинал Тарчізіо Бертоне передав співчуття Святішого Отця урядові Мексики та всьому народові з приводу загибелі міністра внутрішніх справ Мексики Хосе Франсіско Бейк Мора.

Архиєпископ Сільвано Томазі, речник Ватикану, виступаючи під час ревізійної конференції у Женеві в справі заборони чи обмеження використання певних типів конвенціональної зброї, які завдають занадто сильних терпінь або наслідки яких є неконтрольовані, заявив, що Апостольська Столиця проти створення альтернативних конвенцій в справі касетної зброї, оскільки це було би безпрецедентною дискредитацією зобов’язуючого міжнародного закону.

Цієї середи у віці 83-х років до Господа відійшов Архиєпископ Якоб Дуйнвервуд, M. S. C., почесний Архиєпископ Метрополії Мерауке (Індонезія).

Четвер. У межах підготовки до поїздки Святішого Отця у Бенін, Апостольський нунцій в Польщі зустрівся з послами африканських країн. «Я сподіваюся, що значення цієї поїздки вийде за межі Беніну і стане святом віри також і для інших», – сказав після зустрічі Архиєпископ Селестіно Мільоре.

В четвер у віці 91-го року вічно спочив Владика Хосе де Акіно Перейра, почесний єпископ Ріо-Прету (Бразилія).

П’ятниця. У п’ятницю зранку Святіший Отець Бенедикт XVI вирушив до Беніну. Нагодою для цього апостольського візиту стала 150-та річниця євангелізації цієї країни. Крім того, там Папа оголосив апостольське повчання «Africae munus», яке є плодом Другої Спеціальної Асамблеї для Африки Синоду Єпископів, що відбувся у 2009 році.

Перша зустріч Папи Бенедикта XVI та нового прем’єр-міністра Італії Маріо Монті відбулась в аеропорту. Пан Монті привітав Папу і побажав йому приємної подорожі.

Під час прес-конференції, яка відбулась на борту літака, Святіший Отець сказав, що в Африці, як і в інших країнах, є багато проблем. Проте, поки що, відбувається більше розмов, ніж дій. Папа зазначив, що необхідно наважитись піти далі і «давати більше, ніж брати». Також Понтифік назвав Африку «духовними легенями світу».

Після майже 6-годинного перельоту Папа Бенедикт XVI прибув до Беніну. Його літак приземлився в міжнародному аеропорту м.Котону, де Святішого Отця привітали президент Томас Яї Боні з дружиною Шантал.

В часі вітальної промови Папа, насамперед, подякував Президенту Беніну за теплий прийом. Тоді Святіший Отець сказав, що він бажав повернутися до Африки і для цього було три причини: запрошення пана Президента і Єпископської Конференції, 40-ва річниця встановлення дипломатичних стосунків між Ватиканом і Беніном та 150-річчя євангелізації цієї країни, а третя причина – особиста. Понтифік зазначив, що завжди мав велику пошану до сина цієї землі, кардинала Бернардіна Ґантіна, з яким Бенедикт ХVІ, ще перед своїм обранням на Петровий престол, протягом багатьох років співпрацював для добра усієї Церкви. Папа сказав, що не потрібно боятися сучасності, але перехід до неї повинен базуватись на критеріях , що опираються на чесноти та високі моральні цінності. А на закінчення Вселенський Архиєрей, мовою місцевого населення, сказав: «Боже, благослови Бенін!»

Після цього Бенедикт XVI папамобілем відправився до катедри Котону, зробивши велике коло вулицями міста. Незважаючи на різницю у віросповіданні та спеку, мешканці міста з великим ентузіазмом вітали Бенедикта ХVІ. Звертаючись до вірних, зібраних в катедрі, Папа говорив про Боже милосердя та роль Пресвятої Богородиці в християнському житті. Він наголосив, що Боже милосердя виявляється не тільки у відпущенні наших гріхів, але також і у тому, що Господь, наш небесний Отець, іноді не без болю, смутку і страху з нашого боку, наново веде нас шляхом правди і світла, бо не хоче, щоб ми були втрачені. Своє слово Бенедикт ХVІ закінчив молитвою до Пресвятої Богородиці, благаючи у Божої Матері, покровительки Африки, одужання для хворих, утішення для пригнічених, прощення для грішників.

Нігерійський кардинал Френсіс Арінзе сказав, що візит Папи Бенедикта XVI в Бенін залишить позитивну і міцну спадщину для всіх африканців. Кардинал Арінзе сподівається, що багато африканців будуть читати звернення Папи. Він спонукав журналістів, вчених, викладачів, політиків та інших громадських лідерів «відкрити для себе документ, переварити його, вивчити і запитати себе, що ми повинні зробити для сприяння примиренню, справедливості і миру на нашому континенті?»

18 листопада в Римі відбулося торжество відкриття архіву Апостольської Пенітенціарії. Для вчених стали доступними 745 реєстраційних книг в шкіряних палітурках періоду з 1409 по 1890 роки, більше тисячі пакетів латинських текстів, що знаходяться в 413 ящиках, а також інші документи.

Субота. Суботній день Вселенського Архиєрея в Беніні розпочався відправою Служби Божої в Апостольській Нунціятурі, де Бенедикт ХVІ перебуває під час свого візиту. Потім Святіший Отець вирушив до президентського палацу, щоб зустрітись з владою та представниками урядових інституцій, дипломатичного корпусу, а також представниками головних релігій Беніну. В президентському палаці Папу привітав Президент Томас Яї Боні та канцлер Беніну Кубурат Осенні, яка є мусульманкою. Вона назвала Бенедикта ХVІ справжнім другом Африки і африканців.

В свою чергу звертаючись до присутніх у президентському палаці Святіший Отець Бенедикт ХVІ сказав, що дуже часто ми зупиняємося на пересудах та картинах, які представляють Африку в негативному світлі, підкреслюючи невдачі, набираючи моралізаторського тону. Святіший Отець пропонує подивитися на життя континенту у світлі Енцикліки «Spe Salvi». У цьому контексті Римський Архиєрей звертається із закликом до відповідальних за політику й економіку: «Не позбавляйте своїх народів надії! Не відбирайте їх майбутнього, калічачи їхню теперішність! Поєднуйте етичний підхід з відважністю у вашій відповідальності, а якщо ви віруючі, моліть Бога, щоб дав вам мудрість». Потім Папа здійснив візит ввічливості до Глави держави, який пройшов у президентському палаці. Президент Яї Боні подарував Вселенському Архиєреєві золотий нагрудний хрест з написом: «Бенін 2011 – мир, справедливість, примирення».

Після зустрічі з політиками, дипломатами та представниками інших релігій Святіший Отець відправився до міста Уїда. Спершу він прибув до семінарії, де помолився на могилі кардинала Бернардіна Ґантіна. Папа також зустрівся з сотнями священиків, семінаристів, богопосвячених осіб та мирян, наголошуючи на особливій відповідальності духовних осіб у підтримці миру, справедливості і поєднання. Бенедикт XVI закликав плекати справжню й живу віру та підкреслив, що любов до Бога і Його Слова, любов до Святих Тайн і до Церкви сприяє відповідній інтеграції справжніх культурних цінностей у християнську віру.

Близько 12:00 кортеж Понтифіка прибув до базиліки Непорочного Зачаття в Уїда. Тут Папа підписав постсинодальне Апостольське звернення «Africae munus», заключний документ Синоду Єпископів Африки. Перед підписанням документа Папа взяв участь у короткому євхаристійному поклонінні разом з учасниками Синоду Єпископів Африки, а також місцевими єрархами і багатьма вірними. Потім Святіший Отець звернувся до присутніх із промовою, в якій пригадав ІІ Спеціальний Синод для Африки та закликав завжди шукати шляхи до миру.

Ввечері, 19 листопада, після короткої зустрічі з організаційним комітетом візиту, Бенедикт XVI від’їхав до місцевої парафії святої Ріти, при якій діє «Дім Миру та Радості», яким опікуються Сестри Місіонерки Милосердної Любові, Першим етапом відвідин був сам «Дім Радості і Миру». Святішого Отця зустріли регіональна та місцева настоятельки, які провели його на внутрішнє подвір’я, де їх танцями й співом привітали діти, які також подарували Папі власноручно виконану картину. Після спільного проказування молитов «Отче наш» та «Радуйся, Маріє», Бенедикт XVI уділив присутнім своє благословення, а тоді всі разом перейшли до парафіяльного храму, де зібралися інші діти. Понтифік звернувся до дітей, заохочуючи їх до частого Святого Причастя, до особистої зустрічі з Богом під час молитви, щоб наповнюючись Його любов’ю вони могли дарувати її іншим. «Дорогі діти, Ісус любить вас! Просіть також своїх батьків молитися разом з вами! Іноді, необхідно їх трохи спонукати. Не вагайтесь це робити. Бог є настільки важливим!», – закликав Бенедикт XVI найменших бенінців.

Після зустрічі з дітьми, Бенедикт XVI повернувся до Апостольської нунціатури в Котону, де відбулася зустріч є Єпископською Конференцією Беніну. Папа закликав єрархів оновити євангелізацію країни, щедро ділячись Словом Божим та зміцнюючи єдність. «Єпископське служіння, до якого вас покликав Господь, має свої радощі та свої турботи, – сказав Бенедикт XVI. – Зустрічаючись з вами цього вечора, бажаю залишити кожному з вас послання надії. Протягом оцих останніх 150-ти років Господь учинив великі речі між народом Беніну. Будьте певні, що Він і надалі день-за-днем супроводжуватиме вас у ваших стараннях у служінні євангелізації».

Папська Рада з нової євангелізації запросила до свого складу К’яру Аміранте – засновницю громади "Нові горизонти", яка протягом 20 років у свої 36 притулках дає житло людям, що опинилися в особливо складній життєвій ситуації.

Крім цього в суботу з посади єпископа Ламеґо (Португалія) пішов у відставку Владика Хасінто Томас де Карвальйо Ботельйо. На його місце заступив Владика Антоніу Жозе да Роша Куто, титулярний єпископ Азура та єпископ-помічник Бразі (Португалія).

Отець Кеннет Девід Освін Річардс був обраний єпископом Сант Донс-Бастер (Антигуа і Барбуда).

Неділя. У неділю вранці, 20 листопада, Святіший Отець Бенедикт XVI. прибув на «Стадіон Дружби» міста Котону, де очолив Службу Божу, під час якої вручив єпископам Африки своє післясинодальне повчання. Стадіон, де відбувалося богослуження, зміг вмістити лише 50 тис вірних, тож сотні тисяч паломників зібралися біля встановлених назовні велетенських екранів. Прибули вірні з Гани, Нігерії, Того, Нігеру, Буркіна-Фасо, Кот-Д’Івуару та інших країн. Після святого Причастя відбулася церемонія вручення Апостольського Повчання «Africae munus» Президентам єпископських конференцій континенту. З подячним словом до Папи звернувся архиєпископ Нікола Етеровіч, Секретар Синоду Єпископів Католицької Церкви. Богослуження завершилося проказуванням молитви «Ангел Господній» та апостольським благословенням. Перед цим Бенедикт XVI поручив заступництву Пречистої Діви Марії новий етап місії Церкви на Африканському континенті.

Близько 16:00 Папа прибув у міжнародний аеропорт "Кардинал Ґантін" в Котону, де відбулася церемонія прощання. Бенедикт ХVI звернувся до присутніх представників влади, церковних єрархів та вірних з промовою, в якій подякував усім за теплий прийом. Папа закликав жителів Беніну жити по-братськи та показати усьому світові, що мир, незважаючи на відмінності між людьми, не є утопією. На завершення Святіший Отець закликав весь африканський континент завжди бути «сіллю землі і світлом світу».

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

19.11.2011р. Б. / Боже милосердя і роль Пресвятої Богородиці в християнському житті. Папа Бенедикт ХVІ в катедральному храмі міста Котону (Бенін)

 

Перший день Апостольської подорожі Святішого Отця Бенедикта ХVІ до Беніну (18 листопада 2011) завершився зустріччю з вірними в катедральному соборі.

Прямуючи до катедрального храму Матері Божої Милосердя, спорудженого 1901 року, панорамний «папамобіль» зробив великий круг вулицями міста Котону, проїжджаючи біля осідку Єпископської Конференції Беніну, мостами, які сполучають озеро Нукуе з Атлантичним океаном, обидвома узбережжями, таким чином даючи можливість якнайбільшій кількості людей побачити і привітати Святішого Отця. І, незважаючи на різницю у віросповіданні та на велику спеку, мешканці міста з великим ентузіазмом вітали Бенедикта ХVІ. Бенінці сприймають візит Вселенського Архиєрея, як благословення для всієї Африки.

У бічних каплицях катедрального собору знаходяться гробниці двох попередніх архиєпископів Котону, Хрістофа Адіму та Ісідоре де-Соуза, і віддавши шану Євхаристійному Ісусові, Бенедикт ХVІ помолився біля поховань цих великих церковних провідників країни.

Звернення Святішого Отця до вірних, зібраних у катедральному храмі, було виключно душпастирського характеру. Посилаючись на назву храму – Матері Божої Милосердя – Папа говорив про Боже милосердя та роль Пресвятої Богородиці в християнському житті. Він наголосив, що Боже милосердя виявляється не тільки у відпущенні наших гріхів, але також і у тому, що Господь, наш небесний Отець, іноді не без болю, смутку і страху з нашого боку, наново веде нас шляхом правди і світла, бо не хоче, щоб ми були втрачені. «Цей подвійний вияв божественного милосердя, – мовив Святіший Отець, – вказує наскільки Господь вірний завітові, заключеному з кожним християнином у Хрищенні.

Папа підкреслив особливу роль Пресвятої Богородиці у виявленні Божого милосердя до людей. Завдяки участі у посланництві Свого Сина Ісуса Христа, Вона є Матір’ю Милосердя, отримавши привілей поспішати нам з допомогою завжди і всюди.

Своє слово Бенедикт ХVІ закінчив молитвою до Пресвятої Богородиці, Матері Милосердя, Цариці Надії, Миру, Справедливості, благаючи у Божої Матері, покровительки Африки, одужання для хворих, утішення для пригнічених, прощення для грішників. «Вставляйся за Африкою у Свого Божого Сина та виєднай для всього людства спасення і мир! Амінь!» – цими словами Святіший Отець Бенедикт ХVІ закінчив свою першу зустріч з вірними Беніну в катедральному храмі міста Котону.

Джерела: Радіо Ватикан

Мандрівники Христа Царя

18.11.2011р. Б. / Папа зустрівся із новим прем'єр-міністром Італії + відео

 

Сьогодні вранці о 9:13 год. Папа Бенедикт XVI зайшов на борт літака, щоб летіти до Африки. Його подорож триватиме 5 годин.

В італійському аеропорту Папу привітав новий прем'єр-міністр Італії пан Маріо Монті і побажав йому приємної подорожі.

Це була перша зустріч Папи Бенедикта XVI із прем'єром Монті.

За матеріалами Romereports.com

Джерело:   Мандрівники Христа Царя

30.10.2011р. Б. / Представники усіх релігій на аудієнції у Папи

 

Представники різних релігій, які приймали участь в Асижському «Дні призадуми, діалогу та молитви за справедливість і мир в усьому світі», повернулися до Ватикану, де Папа Бенедикт XVI прийняв їх на аудієнцію, щоб подякувати за моменти спілкування під час зустрічі. 28 жовтня на завершення міжрелігійної зустрічі, Держсекретар Ватикану кардинал Тарчізіо Бертоне пригостив усіх обідом.

 

Звертаючись до учасників зустрічі, яка стала можливою через відважність та далекоглядність Івана Павла ІІ і його помічників, Папа Бенедикт XVI подякував усім, хто захотів «розділити з ним паломництво» та співпрацювати заради переміни світу на краще. «Озираючись назад ми подивляємо далекоглядність покійного Папи Івана Павла ІІ, який скликав першу зустріч в Асижі. Прагнення багатьох чоловіків та жінок різних релігій до спільного свідчення духовного шляху – це завжди шлях миру».

 

Святіший Отець зазначив, що подібні зустрічі через ряд обставин відбуваються рідко, але, тим не менше, вони показують, що кожного дня у світі люди, які належать до різних релігійних традицій, живуть і працюють разом і в гармонії. Бенедикт XVI впевнений, що День призадуми, діалогу та молитви показав щире бажання усіх зробити внесок для загального добра: «В певному розумінні, ця зустріч представляє мільярди чоловіків і жінок усього світу, які активно співпрацюють у досягненні справедливості та миру. Це також знак дружби і братства, які розцвіли завдяки зусиллям великого числа людей, які першими спробували провадити такий діалог. Нехай і надалі росте дружба між послідовниками усіх релігій світу, а також між людьми доброї волі».

 

За матеріалами: www.radiovaticana.org
 

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

23.10.2011р. Б. / «Octava Dies». Рік віри

 

"Оголошений Папою Рік віри є однією з ініціатив, які повністю характеризують його понтифікат", - підкреслює в своїй щотижневій рубриці "Octava Dies" о. Федеріко Ломбарді, директор Ватиканського радіо і глава прес-служби Святого Престолу.

О. Ломбарді зазначає, що перші фрази спеціального послання Бенедикта XVI з цього приводу нагадують про першу промову Святішого Отця в Сікстинській каплиці на наступний ранок після його обрання на престол св. Петра про "необхідність відкрити заново шлях віри, щоб показати велику радість і відновити натхнення, яке народжується від зустрічі з Христом". "Ця думка є також основною в словах Папи, виголошених під час подорожі до Німеччини чи у зверненні з приводу створення Папської ради з нової євангелізації", - підкреслює він.

"З великою радістю Папа поєднує Рік віри з 50-річчям відкриття II Ватиканського собору. У той час як Собор продовжує бути в центрі дискусій, добрим є те, що невпинне знайомство з його багатою спадщиною, практичне використання всім Божим народом відбувається під керівництвом Папи, тому що саме під керівництвом Римських первосвящеників вона була створена і стала "компасом"для подальшого руху Церкви", - зазначив о. Ломбарді.

"Бенедикт XVI нагадує нам і про 20-річчя публікації Катехизму Католицької Церкви, твору надзвичайної відваги, появи якого дуже хотів Іван Павло II, вірний рішенням Собору, щоб зробити нашу віру більш повною, органічною і зрозумілою", - звертає увагу директор Ватиканського радіо. Він відзначає також, що про цю ідею добре знав кардинал Ратцінгер, роль якого стала визначальною.

"Рік віри буде насамперед новим етапом в історії, живим шляхом, який бере свій початок ще із старовинних часів Авраама і Мойсея, Давида і пророків, від великої кількості свідків віри, про які говорить Послання до євреїв. Серед них також йде Марія, апостоли, мученики та святі, до яких Папа запрошує нас приєднатися, не відриваючи свого погляду від Ісуса, "автора і вдосконалювача віри". Чого більше ще може навчити пастир народу Божого, який продовжує свій шлях в історії? ", - запитує о. Ломбарді.

За матеріалами Ватыканскае радыё

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

12.09.2011р. Б. / В Анконі Папа говорив про євхаристійну духовність

e-mail від Відправити Натисніть Ctrl+D щоб додати в закладки

Вчора, 11 вересня, Папа Бенедикт XVI здійснив одноденну душпастирську подорож, 24-ту з черги в межах Італії. Він відвідав місто Анкону на Адріатичному узбережжі Італії, де очолив Службу Божу з нагоди закриття італійського XXV Національного Євхаристійного Конгресу. Ввечері Папа також зустрівся з сім’ями, священиками та нареченими. 

 

Євхаристійне богослужіння з нагоди закриття Національного Євхаристійного Конгресу Папа очолив на території Анконської корабельної верфі. На спільну молитву з наступником святого Петра у портовій зоні міста зібралося понад сто тисяч вірних. 

«Найдорожчі брати й сестри, шість років тому, перша в моєму понтифікаті Апостольська подорож в межам Італії привела мене до міста Барі, на 24-й Національний Євхаристійний Конгрес. Сьогодні я прибув, щоб тут, у Анконі, урочисто закінчити 25-й. Дякую Господеві за ці насичені церковні хвилини, які зміцнюють нашу любов до Пресвятої Євхаристії та об’єднують нас навколо Пресвятої Євхаристії», – розпочав проповідь Бенедикт XVI. 

«Жорстока ця мова! Хто може її слухати?» – говорили слухачі Ісусової проповіді про хліб життя та багато-хто відійшов від Нього. І, як зазначив Папа, така реакція притаманна також і нам, адже насправді прийняти цей дар означає зректися себе. Ці слова здаються нам жорстокими, бо дуже часто ми плутаємо свободу з відсутністю будь-яких зобов’язань, з переконанням у тому, що можемо усе робити самі, без Бога. І така ілюзія, за словами Святішого Отця, без зволікань приводить до розчарування, породжуючи неспокій та страх. «У дійсності, – сказав Бенедикт XVI, – лише через відкритість на Бога, через прийняття Його дару, ми стаємо справді вільними, вільними від рабства гріха, який викривлює людське обличчя, та здатними служити справжньому добру ближніх». 

Христове слово здається нам жорстоким також і тому, що людина часто піддається ілюзії, ніби вона може перемінити каміння у хліб. «Відсунувши Бога набік, або толеруючи Його лише як приватне рішення, яке не повинно впливати на громадське життя, певні ідеології намірялися організувати суспільство силою влади та економіки, – вів далі Папа. – Історія в драматичний спосіб показує нам, як спроба забезпечити всім розвиток, матеріальний добробут та хліб, оминаючи Бога та Його об’явлення, закінчилося тим, що людям було дано камінь замість хліба». Хліб, натомість, є плодом праці, що вказує на відповідальність, доручену нам, але передовсім – це плід землі, яка з висоти отримує сонце й дощ, є даром, про який ми повинні молитися, покірно промовляючи: «Отче, ... хліб наш насущний дай нам сьогодні».

Людина, за словами Святішого Отця, нездатна дати життя сама собі, без Бога, та може зрозуміти себе лише завдяки Богові та спілкуванню з Ним. Тому, першочерговим завданням є відновити першість Бога в нашому світі та нашому житті. Але з чого починати, щоб це здійснити? «З Пресвятої Євхаристії, – відповідає Бенедикт XVI, – тут Бог стає настільки близьким, що стає нашою поживою, тут Він стає силою для долання часто тяжкого шляху, стає дружньою присутністю, яка перемінює». Під час Тайної Вечері переломивши хліб та поблагословивши чашу, Христос дарує Себе учням, передвіщаючи акт найвищої любові – смерті на хресті.

Однак, що означає в нашому щоденному житті ось це «розпочинати від Пресвятої Євхаристії, щоб ствердити першість Бога?» Папа пригадав, що святе Причастя «вириває нас з нашого індивідуалізму, передає нам дух умерлого та воскреслого Христа, єднає нас з ближніми в таїнстві сопричастя, яким є Церква», Пресвята Євхаристія «підтримує та перемінює ціле наше щоденне життя». Свідками того, як із причастя з Господом, з Пресвятої Євхаристії, народжується «нове та насичене взяття на себе відповідальності на всіх рівнях спільнотного життя, тобто народжується позитивний суспільний розвиток, в центрі якого є людська особа, особливо, бідна, убога чи хвора», є численні святі, якими багата двотисячолітня історія Церкви. «Живитися Христом, – сказав Бенедикт XVI, – це дорога до того, щоб не залишатися байдужими до долі співбратів, але увійти у логіку любові та дару хресної жертви; хто уміє приклякнути перед Пресвятою Євхаристією, хто приймає Господнє Тіло, той не може серед звичного життєвого ритму не залишатися уважним до ситуацій, які не гідні людини, та вміє сам схилитися над потребами, вміє розламати свій хліб з голодним, поділитися водою зі спраглим, зодягнути нагого, відвідати хворого та ув’язненого». Саме тому, за словами Папи, Євхаристійна духовність є протиотрутою від егоїзму, яким часто наповнене наше життя, вона веде до відкриття безкорисливості та важливості стосунків з ближніми. Вона є душею церковної спільності, долаючи поділи та протиріччя. Євхаристійна духовність надає гідності кожному дневі та допомагає прийняти різні форми людських немочей, знаючи, що вони не знищують гідності людини. 

«Як Пречиста Діва Марія, – закликав на завершення Святіший Отець, – ставаймо також і ми «лоном», готовим нести Ісуса людині нашого часу, пробуджуючи в ній глибоке прагнення спасіння, яке походить лише від Нього». 

За матеріалами: Радіо Ватикан
Джерело:
http://www.credo-ua.org/2011/09/50609 

07.09.2011р. Б. / «Спокуса проти віри є останнім нападом ворога», – Бенедикт XVI

 

«Дорогі брати й сестри, сьогодні знову відновлюємо аудієнції на площі Святого Петра, тому у «школі молитви», яку разом переживаємо під час катехиз у середу, хочу розпочати роздуми над деякими Псалмами, які, як я говорив у червні, творять виняткову «книгу молитви»», – цими словами Папа Бенедикт XVI розпочав своє повчання, виголошене 7 вересня під час загальної аудієнції, яка вперше після літнього відпочинку Папи відбулася на площі Святого Петра у Ватикані.

Бенедикт XVI розпочав з 3-го Псалма, який, за його словами, є «стогоном та благанням, пронизаним глибокою довірою, у якому впевненість у Божій присутності стає основою молитви, яка випливає із ситуації крайніх труднощів, у якій перебуває той, хто молиться».

Традиція приписує цей псалом цареві Давидові, який втікає від свого сина, що узурпував трон та примусив його залишити Єрусалим. «У голосінні псалмоспівця, – зазначив Святіший Отець, – кожна людина може впізнати почуття болю, гіркоти, а, одночасно, довіри до Бога, які, згідно з біблійною розповіддю, супроводжували втечу Давида зі свого міста».

Псалом починається словами: «Господи, як багато моїх ворогів, багато їх повстали проти мене. Багато тих, що мені кажуть: «Нема йому спасіння в Бозі!»». Це нагадування про кількість та велич ворогів служить для висловлення абсолютної диспропорції між молільником та його переслідувачами, що дає підстави його голосінню, і, в той же час, першим його словом є «Господи!», призивання Бога. Вороги, однак, пробують захитати його віру, кажуть, що Господь не може його спасти. «Це – найбільша спокуса, якою випробовується віруючий, спокуса втратити віру, втратити довір’я до Божої близькості», – сказав Бенедикт XVI, додаючи: «Мені здається, що тут цей Псалом заторкує нас дуже особисто в багатьох проблемах. Нас спокушає думка, що може навіть Бог не спасе мене, бо не знає мене, або не може це зробити. Спокуса проти віри є останнім нападом ворога, і ми повинні йому протистояти, щоб зустріти Бога та віднайти Життя».

У дійсності, псалмоспівець відповідає: «Але ти, Господи, щит мій навколо мене, ти моя слава, підносиш голову мою вгору. Я голосно візвав до Господа, і Він вислухав мене з гори святої своєї». Чисельності ворогів протистоїть лише «Ти» Господнє, але воно значно сильніше від безлічі противників. Людина більше не сама, бо Господь вислуховує голосіння пригнобленого. «Це переплетення людського благання та божественної відповіді є ключем до зрозуміння усієї історії спасіння», – зазначив Папа, пояснюючи, що заклик молільника є вираженням віри в Божу близькість. «Дуже важливою у нашій молитві є наявність переконання та впевненості у присутності Бога», – наголосив Бенедикт XVI.

«Я ліг собі й заснув, і пробудився, – бо Господь мене зберігає. Я не боюся безлічі людей, що навколо мене обсіли», – каже далі псалмоспівець. Не зважаючи на небезпеку, молільник спить спокійно, що є вираженням повної довіри до Бога, впевненості у Його близькості. А далі, після призивання Господа, молільник описує Божу перемогу, зокрема й те, що знищені уста супротивників, тому більше не зможуть злословити та сіяти сумніви щодо віри.

«В хвилини болю, небезпеки, гіркоти з приводу нерозуміння чи образи, слова цього Псалма відкривають наше серце на впевненість віри, яка дає втіху. Бог завжди близько, також і в труднощах, проблемах, темних періодах життя, Він вислуховує, відповідає та спасає Своїм способом», – сказав на завершення Бенедикт XVI, зазначаючи, що для цього потрібно вміти розпізнавати Його присутність та погодитися на Його спосіб. «Нехай же Господь дарує нам віру, поспішить на допомогу нашій слабкості та вчинить нас здатними молитися в кожній нашій тривозі, в болісних ночах сумнівів та довгих днях терпіння», – побажав Папа, а тоді привітав присутні групи прочан різними мовами.

Промовляючи італійською, Святіший Отець звернувся до юнаків і дівчат: «Дорога молоде, – сказав він, – повертаючись після канікул до звичних занять, умійте кожного дня знаходити час на розмову з Богом та поширювати довкола себе Його світло та мир». А промовляючи до хворих, Папа побажав знаходити «розраду у Господі Ісусі, Який продовжує своє діло відкуплення в житті кожної людини». На зустріч з Римським Архиєреєм прибули також пари, які нещодавно уклали подружжя. Їм Бенедикт XVI пригадав про важливість молитви, кажучи: «Навчайтеся молитися разом, в домашньому колі, для того, щоб ваша любов завжди була справжньою, плідною та тривкою». 

За матеріалами: Радіо Ватикан
Джерело:
http://www.credo-ua.org/2011/09/50428 

12.08.2011р. Б. / Стації Хресної Дороги ВДМ у Мадриді (відео)

19 серпня в рамках Всесвітнього Дня Молоді у Мадриді відбудеться Хресна Дорога, стації якої представляють Страсті Христові. Молитва розпочнеться о 19:30 на Plaza de Colón, пройде через Paseo de Recoletos до Plaza de Cibeles.

Для цієї Хресної Дороги приготували 15 скульптур з 12 різних міст Іспанії. Найстаріші зображення походять ще з 17 століття і мають велику художню, культурну та історичну цінність. До речі, їх вперше вивезуть за межі міста, в якому вони розташовані.

Для того, щоб захистити фігури він впливу погоди, кожну з них розмістять під навісом. Кронштейни будуть червоного і білого кольорів. А ззаду них буде написаний текст з Євангелія.

Очолить молитву Хресної Дороги Святіший Отець Бенедикт XVI разом із Архиєпископом Мадриду, кардиналом Антоніо Марія Руко Варелою. Група молоді з 15 країн нестимуть Хрест Паломників, який є символом ВДМ. Цих 15-ьох представників обрали з тих країн, де Церква зараз стоїть перед багатьма викликами. Група зупинятиметься біля кожної стації, щоб промовити коротку молитву, яку підготували монахині з Севільї.

Хід Хресної Дороги завершиться молитвою перед зображенням Богородиці Самотності з Севільї.

За матеріалами Romereports.com
Джерело:
Мандрівники Христа Царя

Бенедикт ХVІ : Щоб піднятись, людині необхідно вхопитись за руку Христа

e-mail від Відправити Натисніть Ctrl+D щоб додати в закладки

 

Триває літній відпочинок Папи Бенедикта ХVІ у папській резиденції у Кастель Ґандольфо, неподалік від Риму. 7 серпня під час загальної аудієнції Папа поділився роздумами над біблійним уривком, який читався цього дня на Месі, помолився з вірними та уділив їм своє апостольське благословення. 

 

Коментуючи уривок з Нового Завіту, Папа зазначив, що Ісус Христос, віддаляючись на гору, щоб помолитись, виявляє свою глибоку близькість з Небесним Отцем та необхідність порозмовляти з Ним на самоті. За словами Папи, це віддалення Спасителя від світу не означає, що Ісус не цікавиться людьми, що залишає апостолів на самоті. Зовсім навпаки, Господь каже учням увійти до човна та переплисти на інший берег, щоб згодом вони знову могли там зустрітись.

І тут, під час подорожі апостолів морем, знялась буря і води почали заливати човен. На допомогу наляканим апостолам вийшов Ісус, йдучи по поверхні води. Учні не впізнали свого Учителя, думаючи, що бачать привида. «Заспокойтесь, – це Я, не страхайтеся!» – промовив Ісус до апостолів, повелівши Петрові підійти до Нього також по воді. Папа зазначив, що море у цьому євангельському уривку символізує теперішнє життя та нестабільність видимого світу, буря вказує на різного роду труднощі, які зустрічає людина на своєму шляху, човен, натомість, – це символ Церкви, побудованої на Ісусі та керованої апостолами. На думку Папи, Христос бажає навчити Своїх учнів мужньо переносити усі життєві труднощі, ввіряючись Богові.

А повертаючись до події з апостолом Петром, який вийшов із човна на зустріч Ісусові, однак, через свою малу віру почав потопати, Святіший Отець пригадав слова святого Августина, який наголошував, що Ісус схилився до потопаючого апостола і подав йому руку. Святий Августин бажав підкреслити, що власними силами людина не може піднятись, їй необхідно вхопитись за руку Спасителя, Який до неї схиляється. Петро не йшов по воді власними силами, а завдяки Божій ласці, а коли, з причини страху, перестав вдивлятись в Ісуса, почав потопати. 

За матеріалами: Радіо Ватикан

29.07.2011р. Б. / Папа Іван Павло ІІ про святого Володимира Великого та Хрищення Руси-України

Сьогодні, повертаючись до рубрики, яку ми започаткували з нагоди беатифікації Папи Івана Павла ІІ та 10-ої річниці його візиту в Україну, хочемо пригадати його слова про Хрищення Руси-України та святого Володимира Великого, виголошені під час Служби Божої в латинському обряді, яку він відправив у Києві 24 червня 2001 року. Слід згадати, що протягом усього свого понтифікату блаженний Іван Павло ІІ багато разів звертався до цієї теми, зокрема під час святкувань хрищення Руси-України, які проходили в Римі у липні 1988 року. А 14 лютого 1988 року було оприлюднене окреме Послання Святішого Отця Івана Павла ІІ «Великий дар Хрищення», написане до українців-католиків з нагоди Тисячоліття Хрищення Київської Русі.

Ось слова Папи Івана Павла ІІ, виголошені ним під час Служби Божої у Києві:

Тут, на цьому місці, відбулося хрищення Русі. З Києва почало розквітати те християнське життя, що його виростило Євангеліє спершу на землях древньої Русі, відтак на територіях Східної Європи, а згодом, за Уралом, на просторах Азії. Отже, також і Київ, у певному значенні, відіграв роль “Господнього предтечі” між численними народами, до яких, виходячи звідси, пізніше дійшла благовість спасіння.

Святий Володимир і мешканці Русі отримали Хрищення від місіонерів, які прийшли з Константинополя, найбільшого центру християнства на Сході, і таким чином молода Церква увійшла у сферу багатої спадщини віри і культури візантійської Церкви. Це було наприкінці першого тисячоліття. Хоч Константинопольська і Римська Церкви тоді жили за двома окремими традиціями, однак вони ще перебували у повній єдності. В Апостольському Листі Euntes in mundum – Ідіть у світ я написав таке: “Ми повинні спільно дякувати Господеві за ту подію, яка сьогодні є побажанням і надією. Бог хотів, щоб Мати Церква, видимо з’єднана, прийняла у своє лоно, вже тоді багате націями та народами, і то у часи місіонерської експансії як на Заході, так і на Сході, цю свою нову дочку на берегах Дніпра”.

Якщо сьогодні відправляємо Євхаристію згідно з римською традицією, то цим пригадуємо той момент, який так глибоко пов’язаний з візантійською традицією, - а з ним є спогад про єдину купіль Хрищення. Ми робимо це з вдячністю, а також з бажанням, щоб пам’ять про неї допомогла віднайти ту обставину сопричастя, в якій різниця традицій не перешкоджала єдності у вірі та у церковному житті.

З Хрищенням, яке відбулось тут, у Києві, почалась 1000-літня історія християнства на територіях нинішньої України і цілого регіону. Сьогодні, маючи оту благодать зупинитись на цьому історичному місці, мій погляд витає над більше ніж десятьма століттями, впродовж яких ласка першого Хрещення продовжувала переливатися на наступні покоління синів і дочок цього Народу. О, який розквіт духовного, літургійного та церковного життя розпочався від зустрічі відмінних культур і релігійних традицій! Ця чудова спадщина тепер довірена вам, дорогі брати й сестри. У ці дні, коли я, як прочанин, відвідую вашу Землю, молю Бога разом із вами, щоб це ваше покоління на початку нового тисячоліття було на висоті славних традицій минулого.

Народе Божий, що віриш, надієшся і любиш на українській землі, наново у радості втішайся даром святого Євангелія, що ти його отримав понад 1000 років тому!

Джерела:
Радіо Ватикан
Мандрівники Христа Царя

19.06.2011р. Б. / Господь Бог об’являє грішникові Свою милосердну любов, щоб завжди дати можливість навернення та прощення

У неділю, 19 червня 2011 р., Вселенський Архиєрей Бенедикт XVI здійснив душпастирський візит до дієцезії Сан-Марино-Монтефельтро. Головною церковною подією подорожі є Євхаристійне богослуження, яке Святіший Отець очолив на Олімпійському стадіоні в місті Серравале.

«Я прибув, щоб розділити з вами радості й сподівання, труднощі та старання, ідеали та прагнення цієї дієцезальної спільноти», – сказав на початку проповіді Святіший Отець, складаючи усім подяку за щиросердечність, з якою його зустріли санмаринці. «Усім вам, – додав він, – запевняю свою духовну близькість та згадку в молитвах, до яких додаю заохочення бути витривалими у свідченні людських та християнських цінностей, так глибоко вкорінених у вірі та історії цієї території та цього народу».

В неділю після П’ятидесятниці Церква відзначає свято Пресвятої Тройці. «Бог Отець, Син і Дух Святий. Коли думаємо про Пресвяту Тройцю, на думку, головним чином, спадає аспект таїнства: Вони є Троє і Вони є Одно, Один Бог у трьох Особах», – сказав Папа, додаючи, що літургічні тексти звертають нашу увагу на любов, «яка вміщена в цьому першому та головному таїнстві нашої віри». «Отець, Син і Святий Дух є Одністю, тому що Бог є Любов’ю: Отець усе віддає Синові, Син усе з вдячністю отримує, а Святий Дух є немовби плодом цієї взаємної любові Отця і Сина», – пояснив Бенедикт XVI.

Першим прочитаним біблійним читанням був уривок з старозавітної книги Виходу, в якому розповідається про те, як пророк Мойсей отримав на горі Синай Божі Заповіді та про невірність вибраного народу, який тим часом створив собі ідола, на що Господь, однак, відповів Своїм милосердям. Саме після великого гріха, вчиненого народом об’являється Божа любов. Довга відсутність Мойсея спонукала народ просити Арона зробити золотого тельця. Сходячи з гори, Мойсей побачив, що сталося, та розбив щойно отримані від Господа таблиці закону, «конкретне вираження завіту з Богом». «Здається, що все втрачено, дружба розірвана. Але, незважаючи на цей величезний гріх народу, Бог, за заступництвом Мойсея, постановляє простити та запрошує Мойсея знову зійти на гору, щоб ще раз отримати Його закон – десять Заповідей», – сказав Святіший Отець, додаючи, що на прохання пророка об’явитися, показати Своє обличчя, Всевишній так назвав Себе: «Господь, Господь! Бог милосердний і ласкавий, нескорий на гнів, многомилостивий, і вірний» (Вих, 34,6). «Це самоокреслення Бога, – сказав Бенедикт XVI, – об’являє Його милосердну любов, любов, яка перемагає гріх, його закриває та викорінює… Ми маємо Бога, Який відмовляється знищувати грішника, але бажає виявити Свою любов у ще глибший та несподіваніший спосіб саме перед грішником, щоб завжди дати можливість навернення та прощення».

Ще більше світла на те, якою є Божа любов, проливають Христові слова, записані святим євангелистом Іваном: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (3,16). «У світі є зло, існує егоїзм та злоба, – зазначив Папа, – і Бог міг би прийти, щоб осудити цей світ, щоб знищити зло, щоб покарати тих, які діють у темряві. Він, натомість, показує, що любить світ, любить людину, не зважаючи на гріх, і посилає те, що має найціннішого – свого Єдинородного Сина. І не лише посилає, але дарує Його світові». І дійсно, Ісус народився і жив для нас, лікував недужих, відпускав гріхи, всіх приймав. Він віддав за нас Своє життя, і саме на хресті «милосердна Божа любов сягнула Своєї вершини». У контексті сьогоднішнього свята Святіший Отець зазначив, що на хресті бачимо присутньою Пресвяту Тройцю: «Отця, Який дарує Свого Єдинородного Сина за спасіння світу, Сина, Який до кінця сповнює Отцевий задум, Святого Духа, відданого Ісусом в хвилині смерті, Який приходить, щоб вчинити нас учасниками божественного життя, перемінити наше існування, щоб воно було оживлене божественною любов’ю».

«Дорогі брати й сестри! – звернувся Бенедикт XVI до санмаринців. – Віра в Триєдиного Бога протягом давньої та славної історії характеризувала також віру Церкви Сан-Марино/Монтефельтро». Своєю вірою в Бога, об’явленого в Ісусі Христі, Святі Марино та Леон, за словами Папи, принесли в місцеву дійсність нові цінності та перспективи, спричиняючись до появи культури та цивілізації, зосередженої на людській особі, як Божому образові, а тому – носієві прав, які випереджують будь-яку людську юрисдикцію. «Тому, з цілковитою рацією можна сказати, – додав він, – що багатством цього народу, вашим багатством, дорогі санмаринці, була і є віра, і ця віра створила насправді унікальну цивілізацію».

У цьому контексті Святіший Отець звернув увагу на те, що не вистачає бути гордим та вдячним за отриману спадщину, бо найкращим способом її доцінити є її зберігання та збагачування. Сьогодні доводиться брати до уваги швидкі культурні, суспільні, економічні, політичні зміни, які окреслили нові орієнтири та змінюють ментальність, звичаї та чутливість. Утверджується переконання, що багатством людини є не віра, але її особиста та суспільна влада, її розум, культура, наукові здібності. І це є викликом для церковної спільноти. «Дорогі санмаринці, – закликав Бенедикт XVI, – залишайтеся і надалі міцно вірними спадщині, збудованій протягом століть завдяки натхненню ваших Небесних покровителів святих Марино та Леона!»

Джерела:
Радіо Ватикан
Мандрівники Христа Царя

10.06.2011р. Б. / Папа прийняв 6 нових послів при Ватикані (відео)

Над людиною, якій Бог доручив добре управляти природою, не може домінувати техніка, і людина не може бути їй підпорядкована. Важливою необхідністю є екологія людини - говорив Бенедикт XVI, приймаючи в четвер нових послів Молдавії, Екваторіальної Гвінеї, Белізу, Сирії, Гани і Нової Зеландії при Апостольській Столиці.

Це дипломати, які проживають на щоденній основі поза Римом. Кожному з них Святіший Отець вручив текст послання, скерованого до даної країни, а потім, виголосив виступ до всієї групи нових послів.

Звертаючись до представників Молдавії, Екваторіальної Гвінеї, Белізу, Сирії, Гани і Нової Зеландії, Бенедикт XVI закликав до політичних і економічних дій, які пропагували б стиль життя, що поважає природне середовище людини, а також підтримували б пошуки і використання енергій, що дбають про навколишнє середовище і водночас не є шкідливими для людини.

Папа нагадав, що в першій частині цього року відбулося багато природних катастроф. Перед їх лицем Папа підкреслив примат людини. „Над людиною, якій Бог доручив добре управляти природою. не може домінувати техніка і людина не може бути їй підпорядкована. Усвідомлення цього повинне схилити держави до спільної рефлексії над короткостроковим майбутнім нашої планети, перед лицем їх відповідальності за наше життя і технології. Важливою необхідністю є екологія людини. Політичним і економічним пріоритетом має бути прийняття стилю життя, дружнього до середовища і підтримка досліджень та експлуатації чистих енергій, що охороняють спадок створіння і є безпечними для людини”, – сказав Святіший Отець.

Бенедикт XVI запропонував переглянути наш підхід до природи. Вона є не лише простором, придатним до експлуатації чи розваги, але місцем, в якому народиться людина, в певному сенсі її „домом”. Він висловив переконання, що „зміна ментальності в цій області повинна довести до такого стилю суспільного співжиття, який поважає союз між людиною та природою, без якого людській сім'ї грозить загибель”. Папа вказав на необхідність поглиблених роздумів і пропонування конкретних рішень, зауважуючи, що найбільш відповідною платформою для таких роздумів мають бути Об'єднані Нації.

Святіший Отець спонукав також до роздумів над відповідним місцем техніки. Він застеріг перед опредметненням людини і трактуванням техніки як єдиного чинника щастя чи прогресу. „Техніка, яка панує над людиною позбавляє її людяності”, – підтвердив Папа Римський, застерігаючи водночас перед гордістю і гедонізмом, які виникають з такої позиції.

„Ослаблення примату людського фактору спричиняє екзистенціальну втрату і певну втрату сенсу життя. Бачення людини і речі, без посилання на трансценденцію, викорінює людину із землі, а що важливіше, призводить до зубожіння її ідентичності. Тому конче необхідно пов'язати техніку із сильним етичним виміром, оскільки здатність людини до перетворення і в певному сенсі створення світу власною працею, опирається завжди на первинному дарі, отриманому від Бога. Техніка повинна допомогти природі в розвитку, відповідно до лінії, визначеної Творцем”, – сказав Бенедикт XVI.

Папа Римський зазначив, що рішення, які мають таку підставу, берегтимуть життя людини і її крихкість, а також права теперішніх і майбутніх поколінь, але людство зможе як і раніше користуватися прогресом, який вміє досягти людина своїм інтелектом.

Святіший Отець закликав ті ж уряди до насадження гуманізму, що поважає духовний і релігійний вимір людини, оскільки її гідність не залежить від коливань громадської думки. „Повага її прагнення до справедливості і миру дозволяє будувати суспільства, що розвивається, коли підтримує сім'ю чи відкидає, наприклад, виключний примат фінансів”- зазначив Бенедикт XVI.

Святіший Отець підкреслив, що кожна країна живе повнотою життя своїх громадян, свідомих своїх обов'язків і здатних до вираження своїх переконань. Він нагадав, що природне прагнення до правди і добра є джерелом динамізму, який зароджуватиме бажання діяти разом для досягнення спільного добра. Це в свою чергу приводить до безперестанного збагачення громадського життя.

Папа Римський нагадав, що громадське життя є перш за все духовною реальністю, а місією політиків є мирне приведення народів до згоди і мудрості, яка повинна осягати свою вершину в релігійній свободі.

Джерела:
info.wiara.pl
Мандрівники Христа Царя