24.05.2012р. Б. / Як розпізнавати істинність об’явлень і видінь

Ватикан оприлюднив офіційні правила розпізнавання істинності видінь і персональних об’явлень. Документ, складений у 1978 році, опублікований на сайті Конгрегації доктрини віри. 

 

Публікація становить собою офіційний переклад сучасними мовами (французькою, англійською, італійською, іспанською та німецькою) документа, який був 24 лютого 1978 р. апробований Слугою Божим Папою Павлом VI, а потім опублікований латиною.

 Як зазначає у вступі нинішній префект Конгрегації віровчення, кардинал Вільям Левада, – коли цей документ побачив світ, вважалося, що латинського тексту буде достатньо, тим більше що адресований він насамперед єпископам. Однак за цей час вийшло кілька його перекладів у різних працях, без належного схвалення Апостольською Столицею. Крім того, це питання порушив в Апостольському посинодальному повчанні «Verbum Domini» Папа Бенедикт XVI. Святіший Отець розпорядився «допомагати вірним у правильному розрізненні слова Божого і приватних об’явлень, роллю яких є не (…) «доповнення» остаточного Об’явлення Христа, а допомога в повнішому переживанні його за певної історичної епохи».

Нормативи Конгрегації віровчення становлять своєрідне «vademecum» (керівництво) щодо того, що робити, коли єпископ отримує інформацію про імовірні приватні об’явлення чи видіння. Бо ж до обов’язків ординарія місця належить початкове дослідження таких явищ. Це важливо також і з огляду на швидкість, із якою поширюється інформація про імовірні об’явлення, та можливість виникнення спонтанних паломництв. Отже, такі явища становлять виклик для церковних властей.

Норми представляють «позитивні» та «негативні» критерії, які мають слугувати визначенню, чи певне явище справді є надприродним. Основоположною метою є захист віри людей та уникання того, щоб поширювалися ствердження, суперечні вченню Церкви або й зовсім протилежні йому.

Аби отримати моральну впевненість щодо досліджуваного факту, обов’язковим є строге розслідування. Воно стосується з’ясування психічної рівноваги імовірного візіонера, його чесності, праведності життя, щирості, послуху церковній владі та здатності повернутися до нормального життя вірою. Серед іншого, мають бути виключені випадки масового психозу чи істерії. 

Аби визнати надприродний характер об’явлення – самого навернення замало, попри те, що своє значення мають «тривалі та щедрі духовні плоди». Послання, отримане через візіонерів, мають бути згідні з безпомилковим ученням. Приводом для недовіри може бути, наприклад, виразне шукання користі, пов’язане з досліджуваним фактом, або ж морально злі вчинки, скоєні візіонером чи його прихильниками під час імовірного об’явлення чи у зв’язку з ним. 

Кожний єпископ має бути пильний, шукати інформацію і робити конкретні кроки, щоб запобігти зловживанням у богослужінні. До його обов’язків належить засудження помилкових учень і запобігання небезпеці фальшивого містицизму. Якщо ж існує впевненість у надприродному характері явища, єпископ може дозволити публічні прояви побожності. 

Як відзначає на сторінках порталу коментатор Андрес Бельтрамо Альварес, рішення оприлюднити ці норми не пов’язане з якимись особливими подіями. З іншого боку, він підкреслює, що це стається у той час, коли скликана Апостольською Столицею спеціальна міжнародна комісія досліджує широко відомі марійні об’явлення у Меджугор’ї (Боснія). Це явище всесвітнього масштабу, і його давні та ревні прихильники – і суперники – обчислюються вже сотнями тисяч. Апостольська Столиця висловиться на цю тему згідно з об’єктивними критеріями, які тепер загальнодоступні і стосуються всіх випадків імовірних об’явлень. 

За матеріалами: gosc.pl 

Джерело:   КРЕДО

30.04.2012р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (22.04.–29.04.2012)

 

Неділя. 22 квітня 2012 року, опівдні, перед проказуванням Богородичної молитви «Царице Неба», Папа Бенедикт XVI виголосив коротке повчання, присвячене дійсній присутності воскреслого Ісуса серед людей усіх часів. Коментуючи євангельський уривок, в якому розповідається про те, як учні не впізнали Ісуса, думаючи що це привид, цитуючи відомого богослова Романо Ґвардіні, Святіший Отець зазначив, що Воскресіння є незрозумілою для нас дійсністю, але, незважаючи на це, – воно реальне, оскільки «тілесне». Після воскресіння, яке не знищило знаки розп’яття, Ісус насправді живий та в тілі, так що споживає разом з учнями печену рибу. І саме ці знаки допомагають учням подолати сумніви. «Спаситель запевняє Свою дійсну присутність між нами через Боже слово та Пресвяту Євхаристію», – зазначив далі Папа, пригадуючи випадок з учнями з Емаусу, які впізнали Христа «під час ламання хліба», та додав: «Таким чином, також і ми зустрічаємося з Господом під час Євхаристійного богослуження».

 

У неділю кардинала Карла Джозефа Беккера Папа призначив кардиналом-дияконом Сан Джуліано Мартіре; кардинала Джона Тонга Хона кардиналом-священиком «Реґіна Апостолорум»; а кардинала Мануеля Монтейро де Кастро кардиналом-священиком Сан Домініко де Ґусман.

 

Понеділок. 23 квітня Бенедикт ХVI спрямував послання до учасників VII Всесвітнього конгресу душпастирства туризму, який проходив у Мексиці з 23 по 27 квітня. У ньому Папа підкреслив цінність туризму як характерного явища нашого часу. Подібно людському існуванню – туризм, за словами Папи, повинен бути освітлений і змінений Божим словом. Папа визначив три сфери, на які душпастирство туризму має звернути особливу увагу: по-перше, сприяти розвитку етичного та відповідального туризму, по-друге, показати, що туристичні маршрути можуть бути шляхом до Бога, і тому слід організовувати їх з повагою до святих місць, по-третє, це допомога християнам у використанні відпочинку та вільного часу для людського і духовного зростання. Святіший Отець наголосив також на необхідності підвищеної дбайливості пастирів, професіоналів світового туризму, а також всього міжнародного співтовариства, з метою запобігання і зупинення злочинів у цій сфері.

 

Вівторок. 24 квітня у Відні голова Папської Ради сприяння християнській єдності кардинал Курт Кох, коментуючи справу лефевристів, вказав, що Папа Бенедикт XVI виступив з пропозицією до Братства св. Пія X про об'єднання як богослов і знавець історії Церкви. Адже він знає кожен з розколів, які відбувалися до тепер на Соборах, і хоче уникнути проблеми, яка могла б стати повторенням історії. Але «двох відомих відповідей лефевристів з листопада минулого року і березня цього року не досить для цього, якщо вони відкидають 65% рішень Собору», – зазначив ватиканський єрарх.

 

У вівторок під час 45-тої сесії Комісії ООН в справах Населення і Розвитку, яка розпочалась у Нью-Йорку, делегація Апостольської Столиці виголосила доповідь про виховну роль батьків в якій зокрема підкреслювалось, що природне, а тому і основне, відношення між батьками і дітьми треба підтримувати і скріплювати, а не піддавати сумнівам, а також наголошувалось про відповідальність батьків за забезпечення права дітей на освіту і їх право на вибір її характеру.

 

Середа. Під час загальної аудієнції у середу 25 квітня 2012 р., яка зібрала на площі святого Петра у Ватикані понад п'ятдесят тисяч паломників, Папа Бенедикт ХVІ звернув особливу увагу на першість віри та звіщення Божого Слова в християнському житті. Він окремо зупинився на служінні потребуючим у першій християнській громаді Єрусалиму, як це описано в книзі Діянь Апостолів (Ді 6, 1-7). Святіший Отець наголосив, що без щоденної молитви наша діяльність зводиться до звичайного активізму. «Коли молитва оживлена Божим Словом, – зазначив Святіший Отець, – ми можемо бачити дійсність новими очима, очима віри, і Господь, що промовляє до розуму й до серця, в кожній хвилині та в кожній життєвій ситуації, освітлює наш шлях новим світлом». Папа зазначив, що саме молитва є для пастирів найпершою та найціннішою формою служіння стадові, яке їм повірене.

 

25 квітня опубліковано програму візиту Папи Римського в італійську єпархію Ареццо-Верн-Сансеполькра 13 травня 2012. Понтифік відвідає міста Ареццо, Верн та Сансеполькра де зустрінеться з єпископами тосканського регіону, монахами та монахинями,  місцевими жителями.

 

Бенедикт XVI вислав на Конференцію єпископів Німеччини та Австрії спеціальний лист з роз'ясненням позиції Святого Престолу щодо змін в перекладі слів консекраційної молитви під час св. Меси. «Глибока повага Церкви до слів Ісуса Христа і вірність Ісусові через точну передачу слів Святого Письма - це подвійна честь», за словами  Папи, і є конкретною причиною перекладу «für viele» (багатьох) в новому виданні німецькомовного Міссалу. У своєму листі Понтифік наголошує на обов'язку «буквального перекладу Святого Письма».

 

В середу прес-служба Святого Престолу поінформувала, що Бенедикт ХVI вирішив створити спеціальну кардинальську комісію для розслідування інцидентів з витоком та опублікуванням таємних документів Святого Престолу в ЗМІ. До завдань цього органу належить проведення «авторитетного розслідування» з метою з'ясувати події. Справа стосується документів різного типу і важливості, насамперед про економічну діяльність Губернаторства, а також правових та нормативних актів Святого Престолу.

 

Владика Хосе Форалоссо, S.D.B., був призначений єпископом Мараба (Бразилія).

 

Цього ж дня о. Методій Цюй Ай-лін був висвячений на Архиєпископа-Митрополита Чанша (Китай), Апостольського адміністратора Чанша, Апостольського адміністратора Хенгзу, Апостольського адміністратора Юанлінг, Апостольського адміністратора Ліжу, Апостольського адміністратора Боакінг, Апостольського адміністратора Ксіангтан , Апостольського адміністратора Юежу і Апостольського адміністратора Юнчжоу.

 

В середу вічно спочив 71-річний владика Ян Бернард Шлага, єпископ Пельпліну (Польща).

 

Четвер. 26 квітня, в римському Папському Університеті Святого Хреста (Pontificia Università Santa Croce) розпочався XVI Симпозіум з Канонічного Права. Темою цієї зустрічі були актуальні питання щодо подружніх процесів в церковних трибуналах у справі визнання сакраментального подружжя недійсним на підставі нездатності подругів (чи одного із них) дати правосильну згоду, зокрема, через брак оціночного розпізнання щодо істотних подружніх прав та обов’язків та з причин психічної природи нездатності взяти на себе істотні подружні обов’язки (див. Канон 818 ККСЦ).

 

В четвер кардинала Франческо Коккопальмеріо Папа призначив кардиналом-дияконом Сан Джузеппе деї Фалєгнамі.

 

П'ятниця. У п’ятницю 27 квітня у Римі розпочався семінар під назвою «В школі Джузеппе Таньєла», який проходить за ініціативою Папських рад «Iustitia et pax» та у справах мирян. Ця зустріч приурочена до беатифікації Слуги Божого Джузеппе Таньєла - економіста і соціолога, університетського викладача, батька 7 дітей, одного з найвидатніших католицьких громадських діячів Італії. Учасників семінару привітав кардинал Держсекретар Тарчізіо Бертоне. Говорячи про приклад Слуги Божого, кардинал звернув увагу на обов'язок всіх мирян, за прикладом дванадцяти апостолів та їх численних учнів, приймати участь в євангелізації

 

Субота. 28 квітня Бенедикт XVI прийняв вірчі грамоти у Цезаря Касцілло Раміреcа, нового посла Республіки Перу при Святому Престолі.

 

Кардинал Жан Луї Торан, голова Папської ради з міжрелігійного діалогу, у статті часопису «L'Osservatore Romano» прокоментував нову книгу архиєпископа Діжона Ролана Мінерата «Відносини між Католицькою Церквою і державами. Два століття конкордатів, 1801-2010 р.», зазначивши зокрема, що конкордати сприяють вдосконаленню юридичної спадщини і покликані гарантувати віруючим правову безпеку та безпеку діяльності, повагу до прав людини.

 

Владика Мартін Мунянві подав у відставку з посади єпископа Гверу (Зімбабве).

 

Монсеньйор Тадуеш Літинські був призначений титулярним єпископом Цемерініанусу та єпископом-помічником Жєльона Ґура-Ґорзув (Польща).

Джерело:  Воїни Христа Царя

23.04.2012р. Б. / Папа про Писання і Передання

Боже слово не обмежене лише тим, що воно записане.

На це звернув увагу Папа Бенедикт XVI у своєму посланні, скерованому учасникам Пленарної Асамблеї Папської Біблійної Комісії, яка цими днями відбувалась у Ватикані на тему «Натхнення та Істина Біблії». 

 

У листі, написаному в останній день засідань, 20 квітня, на ім’я кардинала Вільяма Левади, Префекта Конгрегації Віровчення, який також очолює згадану комісію, Папа вказує на те, що згадана тема є «фундаментальною для правильного пояснення біблійного послання. Саме натхнення, як Божа дія, спричиняється до того, що в людських словах виражається Боже слово». Папа наголошує, що «інтерпретація священних текстів, яка не зважає або забуває про їхнє натхнення, не бере до уваги їхньої найважливішої та найціннішої характеристики, тобто, їхнього походження від Бога». 

Саме завдяки дарові натхнення книги Святого Письма мають силу прямого та конкретного заклику. «Але, – додав Бенедикт XVI, – Боже слово не залишається обмеженим в тому, що воно записане. Якщо й справді акт об’явлення завершився зі смертю останнього Апостола, об’явлене слово і далі звіщається та пояснюється живим Переданням Церкви». Церковна традиція, яка бере свій початок з апостольських часів, за словами Папи, розвивається завдяки допомозі Святого Духа та зростає з роздумуваннями та дослідженнями віруючих, з особистим досвідом духовного життя та через проповідь єпископів. 

Святіший Отець пише, що необхідно поглиблювати вивчення теми натхнення та істини Біблії, бо «для життя та місії Церкви є фундаментальним, щоб священні тексти пояснювалися відповідно до їхньої природи». 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:  КРЕДО 

22.04.2012р. Б. / Програма богослужінь Папи Бенедикта XVI на квітень-червень 2012

 

У Ватикані оприлюднено програму богослужінь за участю Папи Бенедикта XVI на найближчий період.

Так, 29 квітня, коли за новим стилем припадатиме IV Неділя Пасхи, яка в латинському обряді називається «Неділею Доброго Пастиря» і в яку відзначається Всесвітній День молитви за покликання, Єпископ Риму очолить Службу Божу в базиліці Святого Петра у Ватикані, під час якої уділить священичі свячення.

 

Через два тижні, 13 травня, Папа здійснить чергову душпастирську подорож в межах Італії, відвідуючи Ареццо, Ла Верну та Сан-Сеполькро, що розташовані в центральноіталіському регіоні Тоскана. А в Неділю П’ятидесятниці за новим стилем, 27 травня, Святіший Отець очолить Євхаристійне богослуження в базиліці Святого Петра у Ватикані.

 

Перші дні літа, від 1 до 3 червня, Бенедикт XVI перебуватиме в Мілані на півночі Італії з нагоди VII Всесвітньої зустрічі сімей. А вже у четвер, 7 червня, з нагоди урочистості Найсвятіших Тіла та Крові Христових, очолить Службу Божу в Папській базиліці святого Івана на Латерані, після якої – Євхаристійну процесію до Папської Базиліки Santa Maria Maggiore, яка завершиться благословенням Найсвятішими Тайнами. У п’ятницю, 29 червня, коли за новим стилем припадатиме свято Апостолів Петра і Павла, Римський Архиєрей очолить Службу Божу у Ватианській базиліці, під час якої накладе паллії на митрополитів, призначених протягом останніх 12-ти місяців.

Джерела: Радіо Ватикан

Воїни Христа Царя

17.04.2012р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (08.04. –14.04.)

Неділя. У неділю, 8 квітня, Папа Бенедикт XVI очолив Пасхальну Службу Божу на площі Святого Петра у Ватикані. Після біблійних читань не було проповіді, адже опівдні Римський Архиєрей виголосив своє великоднє послання. Після завершення Служби Божої він піднявся до лоджії Ватиканської базиліки, свідки звернувся до міста Риму та всього світу з традиційним посланням «Urbi et Orbi». Темою цьогорічного святкового звернення Папа обрав надію, подаровану Воскреслим Христом. Святіший Отець привітав з Воскресінням різними мовами присутніх паломників та народи світу, які єдналися з площею Святого Петра у Ватикані за допомогою засобів суспільної комунікації. Наприкінці Римський Архиєрей уділив спеціальне Апостольське благословення «Urbi et Orbi».

Керівництво Ліванської Республіки і Комісія католицького єпископату країни повідомили у ЗМІ, що 14-16 вересня відбудеться апостольська подорож Святішого Отця до Лівану.

Понеділок. В понеділок, перед проказуванням молитви «Царице Неба», яка в пасхальному часі замінює «Ангел Господній», Святіший Отець заохотив вірних у святкові дні не забувати про суть свята – Воскресіння Господа, перечитуючи і роздумуючи над уривками з Євангелій, які розповідають про цю подію. Папа також звернув увагу на те, що Марія «через перемінюючий досвід Пасхи Свого Сина стала також Матір’ю Церкви, тобто, кожного віруючого та цілої спільноти». «Нехай же Марія випросить для нас ласку досвідчувати живу присутність Воскреслого Господа, джерела надії та миру», - побажав на завершення Понтифік.

Вівторок. У вівторок, в віці 89-ти років, до Господа відійшов кардинал Луіс Апонте Мартінес, кардинал-священик Санта Марія Мадре делля Провідензе а Монте Берде, та почесний Архиєпископ-Митрополит Сан Хуан де Пуерто Рико (Пуерто Рико).

Цього ж дня вічно спочив 79-ти річний владика Леонардо Маріо Берначчі, O.F.M., почесний Апостольський вікарій Каміру (Болівія).

Середа. Перебуваючи на короткому відпочинку в Кастель Гандольфо, Святіший Отець прийняв досить незвичайний подарунок на 85-й День народження, який припадає на наступний понеділок (16 квітня). Подарунком стала книга «Бенедикт XVI - знаменитості говорять про Папу». Це збірник роздумів та спогадів відомих німців, серед яких були такі діячі, як колишній футболіст Франц Беккенбауер чи Федеральний міністр фінансів Вольфганг Шойбле. Від імені авторів книгу до Кастель Гандольфо привіз один з провідних політиків в Баварії Едмунд Штойбер.

Проповідь Бенедикта XVI в середу на загальній аудієнції була присвячена значенню великоднього часу для християнського життя, як часу, що особливо сприяє відкриттю джерел віри. Папа вказав на два упривілейовані «місця» зустрічі із воскреслим Ісусом, згідно із розповіддю євангелиста Луки про подорож Христа із двома учнями до Емаусу, це слухання Божого Слова і ламання хліба, тобто Пресвята Євхаристія. «Нехай же великодній час буде для всіх нас сприятливою нагодою для того, щоб наново, з радістю та ентузіазмом, відкрити джерела віри, – сказав Бенедикт ХVІ. – Йдеться про те, щоб пройти тим самим шляхом, яким Ісус повів Своїх учнів з Емаусу через відкриття Божого Слова та Євхаристії». Підсумовуючи, Святіший Отець мовив: «Дозвольмо, щоб нас зустрінув Воскреслий Христос! Він, живий і справжній, є завжди серед нас».

За словами глави кубинської Церкви, Архиєпископа Діонісіо Гуіллермо Гарсії Ібанеза, марійний ювілей здійснив перелом у релігійному житті острова. Архиєпископ відзначив, що відродження віри через Марію знайшло придатний ґрунт для живої марійної побожності, яку не змогла заглушити примусова атеїзація, а сьогоднішні зміни релігійного характеру відкривають дорогу для інших видів трансформації, яких потребує кубинське суспільство.

Апостольський вікарій Антіохійського Патріархату для католиків маронітського обряду архиєпископ Хайфи і Святої Землі Пол Набів Саях відзначив великий ентузіазм ліванських віруючих у зв'язку з візитом Папи. Він висловив міркування, що Папа закличе ліванські християнські спільноти до відновлення і діалогу між собою.

В середу, у віці 83-ох років, до Господа відійшов владика Аґустін Алехо Рлман Родріґес, почесний єпископ-помічник Майамі (США).

Четвер. Архиєпископ Леопольдо Жиреллі, Апостольський нунцій у Східному Тиморі, поінформував, що Святий Престол затвердив статут Конференції католицьких єпископів цієї країни. На чолі єпископату став ординарій Баутау єпископ Басіліо до Наскіменто.

П’ятниця. В п’ятницю спочив у Бозі Архиєпископ Маріо Різзі (86 років), почесний Апостольський нунцій в Болгарії.

Субота. 14 квітня Бенедикт ХVI призначив нового Апостольського нунція в Азербайджані. Ним став архиєпископ Марек Сольчинскі, що є також Апостольським нунцієм в Грузії та Вірменії.

Анонс: Прес-центр Святого Престолу інформує, що 16–20 квітня у Ватикані відбудеться Пленарна сесія Папської біблійної комісії. Її очолить кардинал Вільям Левада, голова комісії і префект Конгрегації віровчення. Роботою форуму буде керувати о. Клеменс Сток.

Джерело:  Воїни Христа Царя

16.04.2012р. Б. / Папі Бенедикту XVI виповнилось 85 років

 

Йозеф Ратцінгер, майбутній Папа, народився 16 квітня 1927 р в містечку Марктль-ам-Інн, в дієцезії Пассау, у німецькому регіоні Баварії. Це була Велика Субота і того самого дня, в навечір'я Пасхи, немовля охрестили в місцевій парафіяльній церкві. 

 

Після закінчення семінарії у Фрайзінгу, 29 червня 1951 року отримав священиче рукоположення. 60-ту річницю цієї події ми відзначали минулого року. 25 березня 1977 року Слуга Божий Папа Павло VI призначив професора богослов’я о. Йозефа Ратцінгера Архиєпископом Мюнхена і Фрайзінга, і 28 травня того ж року він прийняв єпископські свячення, а через місяць Папа підніс його до кардинальської гідності. 1981 року блаженний Йоан Павло ІІ призначив його префектом Конґреґації Віровчення, яку він очолював до 2005 року, адже 19 квітня того року кардинали обрали його на Наступника святого Апостола Петра і він взяв ім'я Бенедикт XVI. Через три дні відзначатимемо сьому річницю його понтифікату.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:  КРЕДО 

10.04.2012р. Б. / Через досвід Пасхи Свого Сина Пречиста Діва Марія стала Матір’ю Церкви

 

«Понеділок після Пасхи в багатьох країнах є вихідним днем, в який робляться прогулянки на природу, їздиться відвідати дальших родичів, щоб зібратися в родинному колі. Але я бажав би, щоб в думках та серцях християн завжди перебувала причина цього вихідного, тобто Воскресіння Ісуса – вирішальне таїнство нашого спасіння», – на це звернув увагу Папа Бенедикт XVI перед проказуванням Богородичної молитви «Царице Неба» у понеділок, 9 квітня 2012 р. Зустріч Святішого Отця з вірними відбулася на внутрішньому подвір’ї Папської резиденції у Кастель Ґандольфо, куди Римський Архиєрей від’їхав на тижневий відпочинок після великодніх богослужень у Ватикані.

 

Бенедикт XVI заохотив перечитувати в ці дні Євангельські розповіді про Христове Воскресіння, зазначаючи, що ця подія, як така, не описана, вона залишається таїнственною. Розповіді стосуються подій наступного після суботи ранку, зокрема, йдеться про жінок, які прийшли намастити Ісусове тіло, але знайшли порожній гріб, отримали благовість про Його воскресіння від ангела, а згодом зустріли Учителя. «В усіх Євангеліях, – додав Папа, – жінкам присвячено багато місця у розповідях про з’явлення воскреслого Ісуса, як, зрештою, й у розповідях про Ісусові страсті та смерть». Святіший Отець зауважив, що в тогочасному Ізраїлі свідчення жінки не мало офіційної цінності, натомість з Ісусом вони мали досвід особливого зв’язку, і це стосується кожної епохи, а не лише початків Церкви.

 

Прикладом цих взаємин з Ісусом та Його Пасхальним таїнством Римський Архиєрей назвав Його Пречисту Матір. «Якраз через перемінюючий досвід Пасхи Свого Сина Пречиста Діва Марія стала також Матір’ю Церкви, тобто, кожного віруючого та цілої спільноти, – сказав на завершення Бенедикт XVI. – До Неї тепер звертаємося, призиваючи Її як Царицю Неба, тобто, молитвою, яка згідно з традицією заміняє молитву “Ангел Господній” протягом всього пасхального періоду. Нехай же Марія випросить для нас ласку досвідчувати живу присутність Воскреслого Господа, джерела надії та миру».

Джерела: Радіо Ватикан

Мандрівники Христа Царя

01.04.2012р. Б. / Папа Бенедикт XVI очолив на площі Святого Петра у Ватикані богослуження Квітної Неділі

 

Поглядом, отриманим від Христа, вміти правильно дивитися на ціле людство, на його різні культури та цивілізації – це одна з великих спонук сьогоднішнього свята. На це звернув увагу Папа Бенедикт XVI у проповіді, виголошеній під час Служби Божої з нагоди Квітної чи Пальмової неділі, яку він очолив на площі Святого Петра у Ватикані у неділю, 1 квітня 2012 р.

 

На початку Богослуження відбулося посвячення пальмових і оливкових галузок та пройшла урочиста процесія, що є спогадуванням славного в’їзду нашого Божественного Спасителя до Єрусалиму. Далі розпочалася Служба Божа, яка в латинському обряді має спеціальну назву – «Служба Божа Страстей Господніх». Під час неї читається Євангелія, яка розповідає про останню вечерю Ісуса з учнями, про молитву в Оливному городі, про ув’язнення, суд, розп’яття, смерть і поховання Ісуса Христа. Ця відправа є введенням до Великого Тижня, протягом якого християни покликані день за днем брати активну участь в різних відправах, що пригадують основні моменти нашого спасіння.

 

Квітна неділя – це також день, коли на місцевому рівні відзначається Всесвітній День Молоді. Тому площа Святого Петра у Ватикані, в більшості, була заповнена молоддю, насамперед – з Римської дієцезії, але не бракувало й тих, які приїхали до Вічного Міста з усіх куточків світу. Представники різних груп молоді взяли участь в процесії з галузками. Саме з нагоди відзначення Дня молоді з Римським Архиєреєм співслужили кардинал Аґостіно Валліні, Вікарій Папи для Римської дієцезії, кардинал Станіслав Рилко, Президент Папської Ради в справах мирян, яка відповідає за проведення Всесвітніх Днів Молоді, кардинал Антоніо Роуко Варела, Архиєпископ Мадрида, в якому проходила всесвітня зустріч молоді у 2011 році та Архиєпископ Ріо-де-Жанейро Високопреосвященніший Орані Жоау Темпеста, який прийматиме Папу та молодь з усього світу наступного року.

 

Богослуження закінчиться проказуванням молитви «Ангел Господній» та Апостольським благословенням.

Джерела: Радіо Ватикан

Мандрівники Христа Царя

31.03.2012р. Б. / Ісус до кінця доніс тягар наших гріхів, щоб ми могли підвестися

 

Коли на Хресній Дорозі бачимо Ісуса, Який падає на землю, розуміємо, що Він розділив з нами нашу людську природу, але Він вставав, і нам дасть сили підвестися, – на це звернув увагу Папа Бенедикт XVI у посланні до учасників молитовної Хресної Дороги, яка у п’ятницю, 30 березня 2012 р., була відслужена в приміщеннях римської в’язниці «Ребіббія».

 

Покаянне богослуження, тема якого була «Сьогодні будеш зі мною в раю», очолив кардинал Аґостіно Валліні, Вікарій Папи для Римської дієцезії. В молитві взяли участь Директор пенітенціарної установи, Директор Карітасу Римської дієцезії, волонтери та семінаристи, які здійснюють волонтерське служіння у в’язниці, та в’язні.

 

«Ця ініціатива мені особливо близька, тому що в моєму серці залишається завжди живим спогад про візит, здійснений мною до в’язниці “Ребіббія” перед минулим Різдвом, пам’ятаю обличчя, які побачив, та слова, які тоді почув, і які залишили в мені глибокий знак», – пише Бенедикт XVI в посланні, за посередництвом якого духовно приєднується до цієї молитви.

 

Святіший Отець пригадав слова одного з ув’язнених, який від час його візиту зазначив, що «в’язниця служить для того, щоб підвестися після падіння, щоб примиритися з собою, з іншими та з Богом». «Коли під час Хресної Дороги бачимо Ісуса, Який падає на землю один, два, три рази, то розуміємо, що Він розділив з нами нашу людську природу, це тягар наших гріхів спричинився до того, що Він впав, але Ісус тричі підвівся, щоб продовжити шлях на Голготу; так само, з Його допомогою, і ми можемо підвестися з наших падінь, і навіть допомогти підвестися іншому, нашому ближньому», – зазначив Бенедикт XVI.

 

«Що ж додавало Ісусові сили, щоб іти вперед?» – запитує Папа, відповідаючи: «Впевненість у тому, що Небесний Отець був з Ним». Навіть якщо у Своєму серці від відчував усю гіркоту самотності, Ісус знав, що Отець Його любить, і ця любов була сильнішою від насильства та зневаг.

 

«Ось це, дорогі друзі, і є той великий дар, який Ісус зробив нам Своєю Хресною Дорогою: Він об’явив нам, що Бог – це безмежна любов, милосердя, що Він до самого кінця доніс тягар наших гріхів, щоб ми могли підвестися, примиритися та відшукати мир», – сказав Святіший Отець, додаючи, що завдяки цьому і ми не боїмося своїх «хресних доріг», нести власні хрести разом з Ісусом. Бо «Він є з нами. І з нами є також Марія, Його та наша Мати».

Джерела: Радіо Ватикан

Мандрівники Христа Царя

27.03.2012р. Б. / «Світ без Бога стає ворожим до людини», - Папа під час Літургії в Сантьяго-де-Куба

 

200000 осіб взяли участь в Літургії, очоленій Бенедиктом XVI, на Площі ім. Антоніо Масео в Сантьяго-де-Куба, з нагоди 400-ої річниці отримання шанованого образу Діви Марії Милосердя дель-Кобрі, покровительки Куби. Був присутній також глава кубинської держави Рауль Кастро.

 

У проповіді, присвяченій Євангелію Урочистості Благовіщення, Бенедикт XVI пояснив значення Таємниці Утіловлення Бога, що став людиною: "У Христі, - сказав він, - Бог реально прийшов у світ, увійшов в нашу історію, жив серед нас, виконавши тим самим палке бажання людського роду, щоб світ був дійсно домом для людини. І навпаки, коли Бога витісняють, світ перетворюється на місце  вороже до людини, порушуючи справжнє покликання творіння: бути простором для союзу, для любові між Богом і людством, яке відповідає Йому взаємністю".

 

Далі Святіший Отець пояснив, що метод Бога - це метод свободи: "Наш Бог, увійшовши в світ, побажав довіритися вільній згоді одного зі Своїх творінь. Лише коли Діва відповіла Ангелу: «Се, Раба Господня, нехай буде мені по слову твоєму» (Лк. 1,38), - починаючи з цього моменту предвічне Слово Отця почало своє існування в часі. Зворушливо бачити, що Бог не просто поважає людську свободу, але, здається, потребує її. І ми бачимо також, як початок земного існування Сина Божого відзначено подвійним «так» спасаючій волі Отця: «так» Христа і «так» Марії. Цей послух Богові відкриває двері світу перед істиною і спасінням. Воістину, Бог створив нас як плід Своєї безмірної любові, тому жити згідно з Його волі - це шлях для здобуття самих себе, істини нашого буття, в той час як віддаляючись від Бога, ми віддаляємося від самих себе і потрапляємо в пустку. Послух вірі є справжньою свободою".

 

Бенедикт XVI потім висловив підтримку кубинським католикам, які трудяться "мужньо і самовіддано" в цей особливий історичний момент, який переживає вся країна, - побажавши їм, щоб "Церква все більше проявляла своє справжнє обличчя, стаючи місцем зустрічі, в якому Бог наближає Себе до людей". Папа закликав їх продовжувати цю місію "без страху і комплексів", слідуючи за Ісусом на шляху хреста і приймаючи "з терпінням і вірою будь-які протидії і страждання. Господь, - сказав він - "переміг силу зла, яка все затьмарює, і дав прорости новому  світу, світу Бога, світла, істини і радості".

 

На закінчення Святіший Отець закликав захищати шлюб і сім'ю, "її найвищу місію бути основним осередком суспільства". "Куба, - сказав він, звертаючись до католицьких сімей, - потребує свідоцтва вашої вірності, вашої єдності, вашої здатності приймати людське життя, особливо найбеззахисніше".

За матеріалами Радио Ватикана



Джерело:  Мандрівники Христа Царя

25.03.2012р. Б. / «Кожен з вас є Божим даром для вашої країни та для світу»,- Бенедикт XVI до дітей

 

«Дорогі діти, я щасливий, що можу зустрітися з вами та побачити ваші радісні обличчя, якими наповнена ця площа. Ви займаєте дуже особливе місце у серці Папи. Тож у цей момент хочу, щоб про це знали всі діти Мексики, особливо ті, які несуть тягар страждання, відкинення, насильства чи голоду, який цими місяцями особливо дав про себе знати в певних регіонах задля посухи», – розпочав своє слово до наймолодших мексиканців Святіший Отець. Промовляючи у суботу, 24 березня 2012 р., ввечері, з балкону адміністративного палацу «Casa del Conde Rul» до дітей та батьків, зібраних на Площі Миру в м. Ґванахуато, він подякував за цю зустріч, та, звертаючи увагу на радісний настрій, який її супроводжував, наголосив на тому, що це дуже важливо. «Бог хоче, – сказав Бенедикт XVI, – щоб ми завжди були щасливі. Він знає нас і любить. Якщо дозволимо, щоб Христова любов перемінила наші серця, тоді зможемо змінити світ. Ось таємниця справжнього щастя».

 

Далі Святіший Отець звернув увагу на місце, на якому відбувалася ця подія, яке носить ім’я глибокого прагнення всіх народів – «миру», дару, що походить з висоти. «Ісусів учень, – додав він, – не відповідає злом за зло, але завжди є інструментом добра, вістуном прощення, носієм радості, служителем єдності». Папа зазначив, що Ісус хоче написати в житті кожного з присутніх історію дружби, а тому заохотив прийняти Його, як найкращого Приятеля. «Кожен з вас, – наголосив Бенедикт XVI, звертаючись до дітей, – є Божим дарунком для Мексики й для світу. Ваша сім’я, Церква, школа і ті, на кому лежить суспільна відповідальність, повинні разом працювати над тим, щоб ви могли отримати в спадок кращий світ, позбавлений ненависті та поділів». У цьому контексті Святіший Отець звернувся до всіх із закликом «захищати дітей та займатися ними, щоб ніколи не згасла їхня усмішка, щоб вони могли жити в мирі та з довір’ям дивитися у майбутнє».

 

Повертаючись до «своїх маленьких друзів», Папа запевнив їх, що вони не самі: «Розраховуйте на допомогу Христа і Церкви, щоб провадити християнський стиль життя, – сказав він. – Беріть участь у недільній Службі Божій, в катехизації, в групах апостоляту, шукаючи місць молитви, братерства та милосердної любові». Як приклад для наслідування Святіший Отець запропонував юних мучеників з Тласкали блаженних Крістобала, Антоніо та Хуана, які «пізнавши Ісуса в період першої євангелізації Мексики, відкрили, що не існує скарбу, більшого від Нього».

 

«Я б хотів більше часу провести з Вами, але мушу вже їхати. Ми й надалі будемо єднатися в молитві. Тому, заохочую вас завжди молитися», – сказав на завершення Бенедикт XVI, просячи наймолодших мексиканців молитися за нього та запевнив, що молиться за них і за їхню батьківщину.

 

З Ґванахуато Святіший Отець повернувся до Колегії Пресвятої Богородиці де-Мірафлорес у Леоні.

 

На неділю, 25 березня, заплановані великі богослуження. Це – Служба Божа в парку Двохсотліття Незалежності в Леоні, яка завершиться проказуванням молитви «Ангел Господній», та вечірня в катедральному соборі за участю єпископату Латинської Америки. Задля різниці в часі згадане Євхаристійне богослуження розпочнеться уже після того, як ми записуємо нашу передачу, то ж про ці події розповімо вам в наступних репортажах.

Джерела: Радіо Ватикан

Мандрівники Христа Царя

20.03.2012р. Б. / Папа про умови зцілення і спасіння

 

«Щоб бути зціленим, кожен повинен визнати, що є недужим; кожен повинен визнати свій гріх, аби Боже прощення, вже подароване на хресті, могло здійснитися в його серці та житті», – на це звернув увагу Папа Бенедикт XVI, промовляючи перед молитвою «Ангел Господній» у неділю, 18 березня. 

 

Святіший Отець зазначив, що великопосний шлях до Пасхи – це шлях з Ісусом через «пустелю», тобто час на те, щоб більше прислухатися до Божого слова та викривати спокуси, «що промовляють у нас всередині». На обрію цього шляху вимальовується хрест. Ісус знає, що він є вершиною його місії. В Євангелії від святого Йоана читаємо, як Спаситель говорить про Себе: «Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним» (Йн 3,14-15). Папа пояснив, що ці слова стосуються події зі Старого Завіту, коли на Ізральський народ у пустелі напали отруйні гадюки, від укусів яких багато людей померло. Тоді Бог наказав Мойсеєві зробити мідяного змія та поставити на жердину, а кожен, хто на нього поглянув, був вилікуваний. «Також Ісус, – додав Бенедикт XVI, – буде піднесений на хресті для того, щоб кожен, хто в небезпеці смерті задля гріха, був спасенний, звернувшись до Нього, померлого за нас».

Святий Августин, слова якого навів Святіший Отець, цю подію прокоментував, зазначаючи, що лікар, наскільки це від нього залежить, приходить, щоб врятувати людину, і якщо хтось не дотримується його приписів, той сам себе руйнує. «Спаситель прийшов у світ. І якщо ти не хочеш бути Ним спасенний, то сам себе засуджуєш», – сказав Бенедикт XVI, цитуючи згаданого Отця Церкви, та додав: «Отож, якщо такою безмежною є милосердна любов Бога, Який дійшов до того, що віддав свого Єдиного Сина як викуп за наше життя, великою є також наша відповідальність». Адже, як навчав святий Августин: «Бог засуджує твої гріхи, і якщо також і ти їх засуджуєш, то єднаєшся з Богом». 

Папа зазначив, що іноді людина більше любить темряву, бо прив’язана до своїх гріхів. «Але лише відкриваючись на світло, лише щиро сповідуючи свої провини перед Богом, можна знайти справжній мир і справжню радість», – додав він, пригадуючи про важливість Святої Тайни покаяння, зокрема, під час Великого Посту. 

«Дорогі друзі, завтра відзначатимемо урочисте свято святого Йосифа. Від щирого серця дякую всім, які згадуватимуть про мене у своїх молитвах у день моїх іменин», – сказав на завершення Бенедикт XVI, особливо прохаючи молитися за його Апостольський візит до Мексики й на Кубу, який розпочнеться наступної п’ятниці. 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:  КРЕДО 

16.03.2012р. Б. / Папа Бенедикт XVI прийняв на приватній аудієнції Главу УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука

 

У п’ятницю, 16 березня 2012, в Апостольському Палаці у Ватикані Святіший Отець Бенедикт XVI прийняв Блаженнішого Святослава Шевчука, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького.

 

Перед зустріччю з Главою Української Греко-Католицької Церкви Римський Архиєрей спілкувався з кардиналом Енніо Антонеллі, Президентом Папської Ради в справах сім’ї, а після Блаженнішого Святослава прийняв на приватних зустрічах єпископів чергової групи ієрархів зі США, що прибули до Риму з візитом «ad Limina Apostolorum».

Джерела: Радіо Ватикан

Мандрівники Христа Царя

15.03.2012р. Б. / Створено документальний фільм в 3D форматі про беатифікацію Івана Павла ІІ (video)

 

Італійський режисер Італо Москаті випустив документальний фільм у 3D форматі тривалістю 22 хвилини про беатифікацію Івана Павла II. Його фільм "Іван Павло II, Гігант" показує життя, понтифікат і беатифікацію Папи.

Для того, щоб створити фільм, Москаті співпрацював з Ватиканом та італійськими телеканалами. 1 квітня, у сьому річницю з дня смерті Івана Павла ІІ, фільм покаже італійський канал Rai HD.

За матеріалами: Romereports.com

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

13.03.2012р. Б. / «Вибрати Бога означає терпеливо, погоджуючись з Його ритмом, розвивати екуменічний та міжрелігійний діалог»

 

«Вибрати Бога означає терпеливо, погоджуючись з Його ритмом, розвивати екуменічний та міжрелігійний діалог». На це звернув увагу Папа Бенедикт XVI, проповідуючи 10 березня 2012 р., під час вечірні в римській базиліці святого Григорія, в присутності Архиєпископа Кентерберійського Роуена Вільямса, Примаса Англіканської Співдружності.

 

Екуменічне богослуження відбулося в монастирі, з якого 596 року вирушила група монахів-бенедиктиців на місію серед племені англів. Воно було приурочене літургічному споминові святого Папи Григорія Великого та 1000-річчю камедульської гілки Чину Бенедиктинців, монахи якої сьогодні служать в базиліці святого Григорія.

 

Пригадуючи історію Отців Камедулів та коментуючи її у світлі послань святого Павла, Папа пригадав як видатні постаті з минулого, так і роль монахів у історії сучасних місій, їхню постійну молитву, постійність якої іноді сягає героїзму.

 

Святіший Отець також звернув увагу на те, що цей монастир є місцем, в якому зродився особливий зв’язок між християнством британських земель та Церквою Риму, а екуменізм є характеристикою сучасної камедульської духовності. «Безперервна присутність монахів на цьому місці, – зазначив Бенедикт XVI, – вже сама по собі є свідченням вірності Богові та Його Церкві, яку ми з радістю звіщаємо всьому світові».

 

Маючи на увазі присутність англіканської делегації та те, що вони разом з архиєпископом Вільямсом запалили дві свічі перед престолом святого Григорія, Папа висловив сподівання, що «цей знак», покладений перед вівтарем, на якому святий приносив Євхаристійну жертву, «стане не лише згадкою про нашу братерську зустріч, але також спонукою для всіх вірних, католиків та англіканців» з нагоди відвідин римських святинь з оновленою ревністю молитися та діяти на корить єдності, «щоб жити повністю згідно з отим “щоб усі були одно”, з яким Ісус звертався до Небесного Отця».

Джерела: Радіо Ватикан

Мандрівники Христа Царя

11.03.2012р. Б. / Папа про Таїнство сповіді

Між святістю та Таїнством Сповіді існує дуже тісний зв'язок, засвідчений численними святими в історії християнства. Про це під час приватної аудієнції нагадав учасникам курсу для священиків-сповідників Папа Бенедикт XVI. 

 

Від 5 до 9 березня у Римі, в приміщенні Апостольської Пенітенціарії відбувався курс для сповідників. Це вже 23 раз поспіль Ватикан організовує кількаденний курс для священиків-сповідників, як також і для тих, які приготовляються до священичого служіння, маючи на меті висвітлити богословський, духовний, моральний і канонічний аспект Святої Тайни Покаяння, наголосити на її суті, значенні і найважливіших елементах та допомогти священнослужителям знайти відповіді на актуальні запитання, пов’язані з уділенням цієї Святої Тайни. 

9 березня, з нагоди закінчення цьогорічного курсу, в апостольському палаці його учасників прийняв на приватній аудієнції Папа Бенедикт ХVІ. На початку своєї промови Святіший Отець привітав кардинала Мануеля Монтейро де Кастро, який цього року вперше як Головний Пенітенціарій очолив організований курс для сповідників, а також усіх тих, що спричинились до організації та успішного проведення даного формаційного курсу і всіх його учасників. 

Звертаючись до присутніх, Папа наголосив на тому, що Святі Тайни і звіщення Божого Слова ніколи не повинні бути розділені, адже згідно із вченням самого Ісуса, звіщення Божого Царства є метою Його послаництва, проте це звіщення не є лише промовою, але, одночасно, воно включає у себе й діяння. Священик представляє Христа, продовжує Його послаництво за допомогою «слова» та «Святих Тайн». Папа підкреслив, що вже сама Свята Тайна Примирення є звіщенням, а, отже, й шляхом нової євангелізації. 

Далі Папа пригадав, що між святістю та Святою Тайною Покаяння існує дуже тісний зв'язок, засвідчений численними святими в історії християнства. Справжнє навернення серця, що є відкритістю на перемінюючу та відновлюючу дію Бога, є двигуном, рушійною силою будь-якої реформи і стає правдивою євангелізаційною силою. «У сповідальниці розкаяний грішник, через безкорисливу дію Божого милосердя, отримує виправдання, прощення та освячення, залишає стару людину, щоб одягнутись у нову», – зазначив Бенедикт ХVІ, наголошуючи, що лише той, хто дозволяє Божій ласці його відновити, може нести у собі, а, отже, і звіщати іншим Добру Новину про спасіння. 

«Дорогі священики, дорогі диякони, які приготовляєтесь до священства, в уділенні цього Таїнства вам дана чи вам буде дана можливість бути знаряддями завжди відновленої зустрічі людей з Богом», – мовив далі Святіший Отець додаючи, що до служителів цієї Святої Тайни звертатимуться люди з причини свого гріховного стану та великого бажання змінитись, благаючи Божого милосердя. Папа запевнив учасників курсу у тому, що вони будуть співробітниками та головними діючими особами багатьох можливих «нових початків», що це пенітенти будуть до них приходити, усвідомлюючи, що справжнє значення кожного нового початку не полягає, насамперед, у залишенні минулого грішного способу життя, а в прийнятті Ісуса Христа та у відкритості на Його присутність, що є завжди новою і завжди спроможною перемінити та просвітлити усі наші темні сторони. 

За словами Бенедикта XVI нова євангелізація розпочинається також і з Сповідальниці, тобто, розпочинається від таємничої зустрічі між невичерпною потребою-запитанням людини і Божим милосердям, що є єдиною гідною відповіддю на прагнення людини до нескінченного. І якщо звершення Таїнства сповіді буде тією зустріччю, і якщо у ній вірні досвідчуватимуть безмежного подарованого нам Божого милосердя, то вони самі стануть свідками святості, що є метою нової євангелізації. 

На закінчення Папа пригадав, що це є актуальною правдою не лише для мирян, але, в особливий спосіб, для священиків, адже служитель Таїнства співпрацює для нової євангелізації через відновлення, перш усього, себе самого, своєї свідомості, що і він є пенітентом та потребує сакраментального прощення. Після чого Папа побажав присутнім священикам і дияконам, щоб новизна Христа завжди була центром та рацією їхнього священства, щоб усі ті, які їх зустрічають, завдяки їхньому служінню, могли сказати разом з святими Андрієм та Іваном: «Ми знайшли Месію» (Ів.1,41). А закінчилась зустріч спільною молитвою «Отче Наш» та апостольським благословенням.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:  КРЕДО 

08.03.2012р. Б. / Папа: Мовчання є невід`ємною частиною молитви (відео)

Значенню мовчання у взаєминах з Богом присвятив своє повчання Бенедикт XVI, виголошене під час загальної аудієнції у середу, 7 березня. Він зазначив, що воно потрібне для того, щоб прийняти Боже Слово та поглибити наш зв’язок з Богом перед обличчям фізичних і духовних страждань. 

 

За словами Святішого Отця, Христовий хрест не тільки показує Ісусове мовчання, як Його останнє слово, звернене до Отця, але також і те, що Бог промовляє через тишу. Папа підкреслив, що внутрішня і зовнішня тиша є потрібними для того, щоб почути саме таке слово, а тому існує необхідність навчитися цінності мовчання, відкривати сенс зосередження та внутрішнього спокою. Це стосується не тільки особистої молитви, але також участі в літургії. «Тиша, – сказав Бенедикт XVI, – може розчистити внутрішній простір в глибині нас самих, щоб там міг оселитися Бог, щоб Його слово тривало в нас, щоб любов до Нього закоренилася в наших думках і серці та оживляла наше життя». 

Існує також трудний для сприйняття аспект «Божого мовчання», коли нам здається, що Господь не чує нас і нам не відповідає. Святіший Отець зазначив, що ця тиша не означає відсутності. Християнин добре знає, щоб Бог присутній та слухає, навіть в темряві болю, відкинення та самотності. Прикладом непорушної віри в таких умовах є старозавітній Йов.

Свідком та вчителем молитви для нас є Господь Ісус. «Для нас, часто заклопотаних успішністю та конкретними результатами, молитва Ісуса вказує на те, що ми потребуємо зупинитися, пережити хвилини близькості з Богом, «вириваючись» із щоденного гомону, щоб слухати, приступити «до коріння», яке підтримує та живить наше життя», – зазначив Бенедикт XVI, додаючи, що вершиною Ісусової молитви була хвилина смерті, коли Він висловив остаточне «так» волі Отця, показуючи нам, що людська воля знаходить своє сповнення саме в повному поєднанні з Божою. 

«В молитві Ісуса, в Його воланні на хресті до Отця, включені «всі тривоги людства всіх часів, поневоленого гріхом та смертю, всі благання та заступництва історії спасіння... І ось Отець їх приймає, та, понад будь-яку надію, вислуховує їх, воскрешаючи Свого Сина»», – наголосив Святіший Отець, заохочуючи слухачів вчитися від Ісуса, яким повинно бути наше спілкування з Богом. 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:  КРЕДО 

29.02.2012р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (19 – 25 лютого)

 

Неділя. 19 лютого у базиліці Святого Петра Святіший Отець Бенедикт ХVІ очолив Службу Божу, в якій йому співслужили також і 22-ва нові кардинали. В часі проповіді Папа звернувся до кардиналів, нагадуючи, що вони повинні бути ревними та дбайливими пастирями Христового стада і свідчити радість Божої любові людям. Папа вручив нових кардиналів під опіку Марії, Матері Воплоченого Слова, щоб вона захищала шлях Церкви і підтримувала своїм посередництво діяльність пастирів.

18 лютого під час звичайної публічної консисторії в базиліці св. Петра Папа Бенедикт XVI оголосив про завершення Канонізацій них процесів семи блаженних. 21 жовтня 2012 року на вівтар слави будуть піднесені: французький єзуїт Жак Берц’є, убитий на Мадагаскарі, і мирянин катехит з Філіппін Педро Калунгсод; засновники чернечих згромаджень: італійський священик  Жан Батіста П’ямарта та іспанка Марія з гори Кармель; американська черниця Марія Анна Коуп; і дві світські особи - канадійська індіанка Катерина Текаквіта і німкеня Ана Шеффер.

Понеділок. У понеділок 20 лютого у ватиканському залі імені Папи Павла VІ Святіший Отець Бенедикт ХVІ прийняв нових кардиналів, їхніх співробітників, родину. Папа особливо підкреслив необхідність єдності вірних навколо своїх пастирів та наступника святого Петра. Святіший Отець наголосив, що урочисті події цих днів є нагодою для роздумування над вселенською місією Церкви в історії людства. Церква завжди присутня в людській історії, несучи Христа – світло й надію для всього людства.

Новий Апостольський нунцій в Ірландії, Архиєпископ Чарльз Джон Браун, склав ввірчі грамоти президенту країни Майклу Гіґґінсу. Він пообіцяв «укріпляти та посилювати» відносини між Апостольською Столицею та Ірландією.

20 лютого міністр зовнішніх справ Ірландії Еймон Гілмор заявив, що Ірландія не збирається відміняти свого рішення стосовно закриття посольства у Ватикані. Пан Гілмор зазначив, що це рішення може бути переглянуте лише у випадку, якщо фінансове становище Ірландії покращиться або Апостольська Столиця перегляне свої вимоги, відповідно до яких Ірландія має мати окремі посольства у Італії і Ватикані.

Владика Тімоті Костелло, S.D.B., титулярний єпископ Клуан Ірайд і єпископ-помічник Мельбурна (Австралія), Папою був призначений Архиєпископом-Митрополитом Перті. Він замінив Архиєпископа Джеймса Баррі Хікі, який подав у відставку з цього посту.

Владика Йоахім Фрідріх Рейнельт подав у відставку з посади єпископа Дрезден-Мейсен (Німеччина).

Вівторок. У вівторок Держсекретар Ватикану Тарчізіо Бертоне зустрівся з ректором Папського Католицького Університету в Перу Марсіалем Рубі Корреа. Кардинал Бертоне передав ректору університету висновок Святого Престолу про діяльність закладу, що був укладені на підставі численних контактів і апостольської візитації кардинала Петера Ердо у 2011 році. Держсекретар звернув увагу ректора на необхідність внесення деяких змін до статуту університету для збереження його католицької ідентичності та блага всієї Церкви в Перу.

До Господа відійшов 89-тирічний владика Мануель Франко да Коста де Олівера Фалькао, почесний єпископ Бехи (Португалія).

Монсеньйор Джордж Артур Шельтц був призначений титулярним єпископом Хіріну та єпископом-помічником Галвестону (США).

Середа.У середу на загальній аудієнції Святіший Отець давав навчання на тему Великого Посту, який у Римо-Католицькій Церкві розпочався саме у Попільну середу. Папа розповів про історію становлення Чотиридесятниці та про її символіку. Бенедикт XVI нагадав через які спокуси довелось перейти Ісусові у час його сорокаденної «пустині» та побажав усім вірним віднайти сміливість для того, щоб покірно та з вірою прийняти кожну важку ситуацію, усякий смуток та випробування, усвідомлюючи те, що Господь з темряви ночі викличе новий день. І якщо ми зуміємо бути вірні Ісусові на хресній дорозі, нам буде наново подарований світ Бога, світла, правди і радості.

Владика Хасінто Фуртадо де Бріто Сорбіньо, був призначений Архиєпископом Митрополії Терезіна (Бразилія). До того він виконував обов’язки єпископа Креату.

Владика Пітер Джеймс Куллінейн залишив посаду єпископа Пальмерстон-Норт через досягнення вікового обмеження. На його місце Папа призначив владику Чарльза Едварда Дреннана.

Четвер.23 лютого Папа Бенедикт XVI зустрівся із парохами своєї римської дієцезії, адже, Святіший Отець є також і єпископом Риму. Ця зустріч відбувається на початку Великого Посту і Бенедикт ХVІ проводить молитовне читання Святого Письма. Святіший Отець звернувся до священиків із заохотою бути вірними Божому покликанню, зростати в покорі, лагідності, великодушності, наголосивши, що саме відсутність покори руйнує єдність, а покора – це основна чеснота єдності і тільки так зростає єдність Христового Тіла, яким є Церква.

У четвер на приватній аудієнції Папа Бенедикт XVI прийняв Короля Королівства Тонга, Його Величність Джорджа Тупоу V. Після того Король зустрівся з Архиєпископом Домініком Мамберті, секретарем у справах відносин з державами.

Спеціально до візиту Святішого Отця до Мексики, який відбудеться наприкінці березня 2012 року, Леонська Архиєпархія в Мексиці оголосила про відкриття інтернет-радіо. Радіо «Cristo Rey» (Христос Владика) буде знайомити слухачів з особистістю Святого Отця і його навчанням. Радіостанція вестиме також трансляції із заходів за участю Папи під час його візиту в Мексику.

З огляду на те, що сучасна молодь мало уваги приділяє посту і часто не постить взагалі, тому Папська Рада Соціальних Комунікацій виступила з ідеєю сфокусувати серця і думки на проблемах, які порушує послання Папи Бенедикта XVI на Великий Піст 2012 року. Починаючи від Попільної Середи уривки папського послання щодня протягом посту викладатимуться в Твіттер, а потім до уваги пропонуватимуться його промови і документи з метою зацікавити медіа-покоління і заохотити їх шукати більшого. Цей проект виявився дуже успішним, адже за добу від відкриття сторінки кількість підписників збільшилася на 400%. О. Тай заявив, що «ця ініціатива дозволяє Папі знаходитись у контакті з народом Божим, і зокрема із молоддю».

П’ятниця. У п’ятницю, 24 лютого, Папи Бенедикта XVI прийняв членів Товариства Святого Петра – харитативної організації, заснованої 1869 року в Римі, яка до сьогодні здійснює численні соціальні проекти. Як і щороку, члени Товариста Святого Петра вручили Папі пожертви на харитативну діяльність, зібрані в римських парафіях. Промовляючи до зібраних, Святіший Отець зауважив, що Чотиридесятниця – сприятливий час, аби з допомогою Божого слова та Святих Тайн відновитися у вірі та любові, як на особистому, так і на спільнотному рівнях. Автентичність нашої вірності Євангелію, за його словами, «перевіряється на основі уважності та конкретної підтримки, яку намагаємося проявити щодо ближнього, особливо щодо найслабших та відкинених», бажаючи їм добра. «Навіть якщо сучасна культура, як здається, загубила відчуття добра і зла, потрібно наголошувати на тому, що добро існує та перемагає, – сказав Бенедикт XVI. – Відповідальність за ближнього означає, отже, бажати і чинити йому добро, прагнучи того, щоб він відкрився на логіку добра; цікавитися братом означає відкрити очі на його потреби, перемагаючи закам’янілість серця, яка робить сліпими щодо страждань інших».

Цього ж дня на приватній аудієнції у Папи Римського Бенедикта XVI побував Міністр надзвичайних ситуацій України Віктор Балога. Під час прийняття урядовець передав Його Святості вітальний лист від Президента України Віктора Януковича і вручив від імені президента подарунок – рідкісне видання Євангелія. Папа побажав Україні та її народові процвітання. Міністр також зустрівся з префектом Конгрегації у справах Східних Церков кардиналом Леонардо Сандрі. Він вручив В.Балозі державну нагороду Ватикану – Папський лицарський орден святого Сильвестра. Пан Балога подарував кардиналу Л.Сандрі картину закарпатського художника Василя Бурча із зображенням мукачівського замку «Паланок».

Святіший Отець Бенедикт XVI надіслав телеграму зі співчуттями жертвам і їхнім близьким до Аргентини, де пасажирський поїзд зіткнувся з будівлею станції Онсе в аргентинському Буенос-Айресі.

Постановою Святішого Отця в Еритреї, на території єпархії Асмара, постала нова католицька єпархія зі столицею в Сегенеіті. Першим єпископом нової єпархії буде о. Aбба Фікремаріам Хагос Тсалім, який до цього часу був протосинкелом єпархії Асмара.

Монсеньйор Домінік Швазерлап був призначений титулярним єпископом Фрігенто і Єпископом-помічником Кельну (Німеччина).

Субота. Папський вікарій Римської єпархії кардинал Агостіно Валліні повідомив про початок беатифікаційного і Канонізаційного процесу Папи Бенедикта XIII (1649-1730), домініканця, котрого 29 травня 1724 р. обрали на Престол св. Петра. Після свого обрання на Престол св. Петра з папського двору переселився в побудовану спеціально для нього просту монашу келію. Виступав проти розкоші кардиналів і духовенства.

Архиєпископ Джузеппе Мані подав у відставку з посади Архиєписокпа-митрополита Кальярі (Італія). На його місце було призначено владику Арріго Мільо, єпископа Івреї (Італія).

Владика Джон Форосуело Ду, єпископ Думаґете (Філіппіни), був призначений Архиєпископом Митрополії Пало (Філіппіни).

Пропонуємо до вашої уваги Послання Папи Бенедикта ХVI на Великий Піст 2012 року.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

24.02.2012р. Б. / Будьте покірні, великодушні та з’єднані між собою, не поступайтесь поглядам світу

 

23 лютого 2012 р., відбулась традиційна зустріч Папи із парохами своєї римської дієцезії, адже, Святіший Отець є також і єпископом Риму. Ця зустріч відбувається на початку Чотиридесятниці й Бенедикт ХVІ проводить молитовне читання Святого Письма, тобто Lectio Divina.

 

З нагоди цьогорічної зустрічі, що відбулась у четвер після Попільної Середи, Святіший Отець поділився своїми роздумами над уривками з 4-го розділу Послання святого Павла до Ефесян (Еф 4, 1-16), де, зокрема, апостол закликає бути покірними й лагідними, довготерпеливими, стараючись зберігати єдність духа, жити по правді та в любові.

 

Святіший Отець звернувся до священиків із заохотою бути вірними Божому покликанню, зростати в покорі, лагідності, великодушності, наголосивши, що саме відсутність покори руйнує єдність, а покора – це основна чеснота єдності і тільки так зростає єдність Христового Тіла, яким є Церква.

 

Бенедикт ХVІ також підкреслив важливість Року Віри, який у католицькій Церкві розпочнеться 11 жовтня цього року, у п’ятдесяту річницю відкриття Другого Ватиканського Собору, висловлюючи сподівання на катехитичне оновлення, щоб краще пізнати віру, більше пізнати Христа та щоб зростала єдність в істині.

 

Бенедикт ХVІ звернув також увагу на те, щоб не поступатись поглядам світу, диктатурі засобів масової інформації. «Лише у свободі дітей Божих, що спільно вірять у Тіло Христове, ми будемо насправді вільними й здатними відповісти на виклики нашого часу», – сказав Святіший Отець.

Джерела: Радіо Ватикан

Мандрівники Христа Царя

22.02.2012р. Б. / Послання Папи Бенедикта XVI на Великий Піст 2012

Послання Папи Бенедикта XVI на Великий Піст 2012

«Зважаймо один на одного, заохочуючи до любові й до діл добрих» (Євр. 10, 24).

Браття і сестри!

Великий піст дає нам ще одну нагоду замислитися над серцем християнського життя – любов'ю. Адже це справді сприятливий час, щоб через Слово Боже і святі тайни ми відновили свій шлях віри, як особистий, так і спільнотний. Це шлях позначений молитвою, діленням, тишею і постом, час очікування пасхальної радості.

 

Цього року хочу запропонувати декілька думок у світлі короткого біблійного тексту, взятого з Послання до євреїв: «Зважаймо один на одного, заохочуючи до любові й до діл добрих» (Євр. 10, 24). Це речення з уривку, у якому автор закликає надіятися на Ісуса Христа як первосвященика, який здобув для нас прощення та доступ до Бога. Плодом прийняття Христа є життя, основане за трьома богословськими чеснотами, що означає прийти до Господа «із щирим серцем у повноті віри» (Євр. 10, 22), непохитно тримати «визнання нашої надії» (Євр. 10, 23), стараючись разом із братами постійно «поступати з любов'ю і робити добрі діла» (Євр. 10, 24). Також для того, щоб підтримувати цю євангельську поведінку, важливо брати участь у літургійних та молитовних зустрічах спільноти, зважаючи на есхатологічну ціль – повне сопричастя у Бозі (Євр. 10, 25). Акцентую увагу на 24 стиху, який у кількох словах пропонує цінне і завжди актуальне повчання про три аспекти християнського життя: увагу до ближнього, взаємність і особисту святість.

 

1. «Проявімо увагу»: відповідальність щодо ближнього.

Першим елементом є запрошення звернути увагу: тут вжито грецьке слово катаноейн, яке означає добре спостерігати, бути уважним, дивитися з усвідомленням, зауважувати якусь дійсність. Ми читаємо про це в Євангелії, коли Ісус запрошує учнів «спостерігати» за птахами у небі, які хоч і не працюють важко, однак є об'єктом турботливого Божого Провидіння (пор. Лк. 12, 24), і «усвідомити» колоду в своєму оці перед тим, як дивитися на скалку в оці брата» (пор. Лк 6, 41). Чуємо про це також у іншому уривку того ж Послання до євреїв, де є запрошення «звернути увагу на Ісуса» (3, 1), апостола і верховного священика нашої віри. Отже, слово, яке відкриває наше звернення, запрошує затримати погляд на іншому, а передусім на Ісусові, і бути уважними одні до одних, не бути чужими, байдужими до долі братів.

 

Натомість часто стикаємося з протилежним почуттям – байдужістю, яка народжується з егоїзму, прикритого маскою пошани до «приватної сфери». Сьогодні також сильно звучить голос Господа, який кличе кожного з нас дбати про іншого. Сьогодні також Бог кличе нас бути «сторожами» наших братів (пор. Бут. 4, 9), встановлювати стосунки, характерними для яких є взаємна турбота, увага до добра іншого та до всього його добра.. Велика заповідь любові до ближнього вимагає і спонукує до усвідомлення відповідальності щодо тих, які, як і я, є створіннями та дітьми Божими: бути братами в людському вимірі, і в багатьох випадках також і вірі, – що мусить спонукати нас до того, щоб бачити в іншому правдивого іншого мене, якого безмежно любить Бог. Якщо ми розвиваємо цей погляд братерства, з нашого серця природно буде випливати солідарність, справедливість, а також співчуття. Слуга Божий папа Павло VI стверджував, що світ страждає сьогодні передусім від відсутності братерства: «Світ хворий. Його біль не так у розтраті ресурсів чи в захопленні цих ресурсів кимсь, як у браку братерства між людьми і народами» (Енц. Populorum progressio, 26 березня 1967, №66).

 

Бути уважним до іншого означає бажати добра йому чи їй у всіх аспектах – фізичних, моральних і духовних. Здається, що сучасна культура втратила відчуття добра і зла, тому потрібно акцентовано підтвердити, що добро існує і виграє, тому що Бог є «добрий і робить добро» (Пс. 119, 68). Добро – це те, що піднімає, захищає і сприяє життю, братерству і сопричастю. Бути відповідальним щодо ближнього означає бажати і робити добро іншому, бажаючи, щоб також і він відкрився на логіку добра. Цікавитися братом означає хотіти розплющити очі на його потребу. Святе Письмо застерігає від небезпеки затвердіння серця через своєрідну «духовну анестезію», яка робить людей сліпими до страждання інших. Євангелист Лука переказує дві притчі Ісуса, в котрих є приклади такої ситуації, яка може виникнути в серці людини. У притчі про доброго самарянина священик і левіт байдуже «проходять повз» нещасного, якого обікрали і побили розбійники (пор. Лк. 10, 30 – 32). У притчі про багача розповідається про чоловіка перенасиченого благами, який не помічає страждань бідного Лазаря, котрий помирає з голоду перед його дверима (пор. Лк. 16, 19). В обох випадках маємо справу з чимось протилежним до «вияву уваги», погляду любові і співчуття. Що ж є на перешкоді цьому людяному і турботливому погляду на брата? Інколи це матеріальне багатство і ситість, інколи пріоритетність власних інтересів і власних переживань. Ми не повинні бути ніколи нездатними «мати милосердя» до тих, які страждають, а серце ніколи не повинні надміру переповнювати наші справи і наші проблеми, роблячи нас глухими до крику бідного. Натомість саме покірність серця і особистий досвід страждання можуть стати джерелом внутрішнього пробудження до співчуття та емпатії: «Праведний знає справу бідних, а розбещений не має зрозуміння» (Прип. 29, 7). Так стає зрозумілим блаженство «тих, які плачуть» (МТ. 5, 4), тобто тих, які зможуть вийти із самих себе, щоб зворушитися болем інших. Зустріч з іншим та відкривання серця на його потреби є нагодою до спасіння та блаженства.

 

«Звернути увагу» на брата означає також турбуватися про його духовне благо. І тут я хочу пригадати аспект християнського життя, який на мою думку, призабули, – братнє виправлення для вічного спасіння. Сьогодні практично всі стали дуже чутливими до теми турботи і любові щодо фізичного і матеріального блага інших, але майже завжди мовчать про духовну відповідальність за братів. Так не було в ранній Церкві та у спільнотах зі справді зрілою вірою, де хвилювалися не тільки про тілесне здоров'я брата, а також про здоров'я його душі, скерованої до останнього призначення. У Святому Письмі читаємо: «Докоряй мудрому – він тебе полюбить. Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим. Навчи праведника, і він знання побільшить» (Прип. 9, 8 і наст.). Сам Христос наказує докоряти братові, який грішить (пор. Мт 18, 15). Дієслово, яке вживають, щоб передати братнє виправлення, – еленкейн, – те саме, яке вказує на пророчу місію властивого християнам викриття генерації, яка віддається злу (пор Еф. 5, 11). Традиція Церкви серед діл милосердя для душі називає також «Грішника навернути». Важливо відродити цей вимір християнської любові. Не можна мовчати на зло. Думаю тут про ставлення тих християн, які з людської поваги чи просто зі зручності пристосовуються до загальної ментальності замість того, щоб застерегти своїх братів від способу думання і дій, які є протилежними до істини, і не йдуть дорогою добра. Однак християнським докором не має керувати дух засудження чи звинувачення. Ним завжди керує любов і милосердя, він витікає зі справжнього піклування про благо брата. Апостол Павло стверджує: «Коли би хтось попав у якусь провину, то ви, духовні, такого наставляйте духом лагідности, пильнуючи себе самого, щоб і собі не впасти у спокусу» (Гал. 6, 1). У нашому світі, просякнутому індивідуалізмом, необхідно знову відкрити важливість братнього виправлення, щоб разом іти до святості. Навіть «праведник впаде сім разів» (Прип. 24, 16), як каже Писання, бо всі ми є слабкі та недосконалі (пор 1 Ів. 8, 1). Отже, великим служінням є допомагати і дозволяти, щоб нам допомогли читати правдиво себе самих для покращення свого життя і доброго курсу шляхом Господнім. Завжди потрібний погляд, який любить і виправляє, який знає і впізнає, який розуміє і прощає (пор. Лк. 22, 61), бо так робив і робить Бог з кожним із нас.

 

2. «Одні одним»: дар взаємності.

Таке «сторожування» щодо інших контрастує з ментальністю, яка, обмеживши життя тільки до земного виміру, не бачить його в есхатологічній перспективі і приймає будь-який моральний вибір во ім'я індивідуальної спільноти. Таке суспільство, як теперішнє, може стати глухим як до фізичного страждання, так і до духовних і моральних вимог життя. Не так повинно бути у християнській спільноті! Апостол Павло запрошує шукати те, що спонукає до «миру та до взаємного збудування» (Рм. 14, 19), допомагаючи «ближньому на добро, для збудування» (Рм. 15, 2), не шукаючи власної користі, «лише для багатьох, щоб спаслися» (1 Кор. 10, 33). Це взаємне виправлення і заохочення в дусі побожності і любові повинно бути частиною життя християнської спільноти.

 

Учні Господа, з'єднані з Христом через Євхаристію, живуть у спільноті, яка зв’язує їх одні з одними як членів одного тіла. Це означає, що інший мені належить, що його життя і його спасіння стосуються мого життя і мого спасіння. Торкаємось тут дуже глибокого елементу сопричастя: наше існування взаємозв'язане з існуванням інших, як у добрі, так у злі; як гріх, так і дія любові мають також суспільний вимір. У Церкві, містичному тілі Христа, справджується така взаємність: спільнота не перестає каятись і просити прощення за гріхи своїх синів, але також постійно радіє і ликує зі свідчень чеснот і любові, які в ній проявляються. «Різні члени нехай дбають однаково одні про одних» (1 Кор. 12, 25), – стверджує святий Павло, бажаючи, щоб ми були одним тілом. Любов до братів, виявом якої є милостиня, – типова великопосна практика поруч з молитвою і постом – закорінена у цій спільній приналежності. Навіть у конкретному переживанні щодо найбідніших кожен християнин може висловити свою участь в єдиному тілі, яким є Церква. Взаємна увага до інших – це також визнання добра, через яке Господь діє у них, і подяка з ними за чуда благодаті, які добрий і всемогутній Бог продовжує чинити в своїх дітях. Коли один християнин помічає в іншому діяння Святого Духа, то повинен тільки радіти щодо цього і возносити славу Отцеві Небесному (пор. Мт. 5, 16).

 

3. «Щоб заохочувати нас взаємно в любові і добрих ділах»: іти разом у святості.

Цей вислів із Послання до євреїв (Євр. 10, 24) спонукає нас бачити універсальний заклик до святості, постійний шлях у духовному житті, прагнути більших харизм і щораз вищої та пліднішої любові (пор. 1 Кор. 12, 31 – 13, 13). Ціллю взаємної уваги є взаємний стимул до реальної щораз більшої любові, «як світло зірниці, що світить дедалі ясніше, поки день не стане повний» (Прип. 4, 18), очікуючи на те, щоб жити незахідний день у Бозі. Час, даний у нашому житті, є цінним для того, щоб сповнити добрі діла в любові до Бога. Так сама Церква росте і розвивається, щоб досягти повної зрілості у Христі (пор. Еф. 4, 13). У такій динамічній перспективі зростання звучить звернення, яке спонукає нас взаємно осягати повноту любові і добрих діл.

 

На жаль, завжди є небезпека спокуси бути літеплими, придушувати Духа, відмовлятися «торгувати талантами», які були нам подаровані для добра нашого та інших (пор. Мт. 25, 25 і наст.). Ми всі отримали духовне і матеріальне багатство для сповнення божественного плану, для добра Церкви і для особистого спасіння (пор. Лк. 12, 21; 1 Тм. 6, 18). Духовні наставники пригадують, що той, хто в житті віри не йде вперед, той іде назад. Дорогі брати і сестри, приймімо завжди актуальне запрошення прагнути до «високої мірки християнського життя» (папа Іван Павло ІІ, Апост. лист «Novo Millenio ineunte», 6 січня 2001, № 31). Мудрість Церкви щодо визнавання і проголошення блаженними і святими деяких зразкових християн є також у тому, щоб викликати в інших бажання наслідувати їхні чесноти. Святий Павло закликає: «Пошаною один одного випереджайте» (Рм. 12, 10).

 

Перед світом, який вимагає від християн відновленого свідчення любові і вірності Господу, нехай всі відчують невідкладну потребу почати змагатися у любові, у служінні і в добрих ділах (пор. Євр. 6, 10). Цей заклик є особливо сильним у святому часі приготування до Пасхи.

 

З побажанням святого і плідного Великого посту, поручаю вас заступництву Пресвятої Діви Марії і від серця уділяю всім апостольське благословення.

                                   З Ватикану, 3 листопада 2011 р. Б.


Переклад Прес-служби УГКЦ в Італії


Джерело:  Мандрівники Христа Царя