ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

Показ дописів із міткою в'язниця. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою в'язниця. Показати всі дописи

субота, 31 березня 2012 р.

31.03.2012р. Б. / Ісус до кінця доніс тягар наших гріхів, щоб ми могли підвестися


Коли на Хресній Дорозі бачимо Ісуса, Який падає на землю, розуміємо, що Він розділив з нами нашу людську природу, але Він вставав, і нам дасть сили підвестися, – на це звернув увагу Папа Бенедикт XVI у посланні до учасників молитовної Хресної Дороги, яка у п’ятницю, 30 березня 2012 р., була відслужена в приміщеннях римської в’язниці «Ребіббія».
 
Покаянне богослуження, тема якого була «Сьогодні будеш зі мною в раю», очолив кардинал Аґостіно Валліні, Вікарій Папи для Римської дієцезії. В молитві взяли участь Директор пенітенціарної установи, Директор Карітасу Римської дієцезії, волонтери та семінаристи, які здійснюють волонтерське служіння у в’язниці, та в’язні.
 
«Ця ініціатива мені особливо близька, тому що в моєму серці залишається завжди живим спогад про візит, здійснений мною до в’язниці “Ребіббія” перед минулим Різдвом, пам’ятаю обличчя, які побачив, та слова, які тоді почув, і які залишили в мені глибокий знак», – пише Бенедикт XVI в посланні, за посередництвом якого духовно приєднується до цієї молитви.
 
Святіший Отець пригадав слова одного з ув’язнених, який від час його візиту зазначив, що «в’язниця служить для того, щоб підвестися після падіння, щоб примиритися з собою, з іншими та з Богом». «Коли під час Хресної Дороги бачимо Ісуса, Який падає на землю один, два, три рази, то розуміємо, що Він розділив з нами нашу людську природу, це тягар наших гріхів спричинився до того, що Він впав, але Ісус тричі підвівся, щоб продовжити шлях на Голготу; так само, з Його допомогою, і ми можемо підвестися з наших падінь, і навіть допомогти підвестися іншому, нашому ближньому», – зазначив Бенедикт XVI.
 
«Що ж додавало Ісусові сили, щоб іти вперед?» – запитує Папа, відповідаючи: «Впевненість у тому, що Небесний Отець був з Ним». Навіть якщо у Своєму серці від відчував усю гіркоту самотності, Ісус знав, що Отець Його любить, і ця любов була сильнішою від насильства та зневаг.
 
«Ось це, дорогі друзі, і є той великий дар, який Ісус зробив нам Своєю Хресною Дорогою: Він об’явив нам, що Бог – це безмежна любов, милосердя, що Він до самого кінця доніс тягар наших гріхів, щоб ми могли підвестися, примиритися та відшукати мир», – сказав Святіший Отець, додаючи, що завдяки цьому і ми не боїмося своїх «хресних доріг», нести власні хрести разом з Ісусом. Бо «Він є з нами. І з нами є також Марія, Його та наша Мати».


Джерела: Радіо Ватикан

Мандрівники Христа Царя

середа, 4 січня 2012 р.

04.01.2012р. Б. / 12 небезпечних злочинців постриглися у ченці


У Вінницькій в’язниці 12 небезпечних злочинців стали послушниками монастиря, що розміщується на території режимного об’єкту.

Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомляє прес-служба Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області.

Згідно з повідомленням, ще 2 послушники здійснили постриг та стали ченцями.

Засуджений Андрій ЧИСТЯКОВ дав обітницю служити Богу після 8 років відбуття покарання і вже рік є ченцем з новим іменем Мойсей. Його ранок починається з 40 поклонів та молитви. «Духовний досвід приходить, якщо ми по 6-8 годин займаємося, читаємо святих отців. Я їх читаю близько 10 років. І стільки часу, скільки ми тут сидимо, я б напевно ніколи не мав, навіть в монастирі», - сказав довічно ув’язнений А.ЧИСТЯКОВ.

У монастирі при вінницькій в’язниці все, як і у відкритому чоловічому монастирі. Єдине, що священикам доводиться навідувати своїх підопічних 4 рази на рік.

Засуджені, які стали послушниками та ченцями, у скоєному каються та вирок не оскаржують. Але через 20 років ув’язнення мають шанс просити помилування. «Тобто, якщо він шкодує про те, що сталося, дійсно, який би він спосіб життя не вів до того, як він став православним, ніякий спосіб життя не може бути перешкодою для того, щоб прийняти його в чернецтво», - сказав єпископ Тихон ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ.


Джерела: УНІАН

Мандрівники Христа Царя