Ді.5,1–11: «І страх великий огорнув усіх тих, що чули те»
Бачимо, що чоловік Ананія із дружиною Сафірою вирішили обдурити
апостолів. Хоча майно й було їхнє, і ніхто їх не змушував його продавати
та жертвувати на Церкву. Однак факт, що входячи у християнську
спільноту, вони допустилися брехні, не були до кінця відверті, свідчить
про те, що вони не до кінця довіряли Богові, а все ж не переставали
покладались на себе і своє багатство.
Цей приклад показує кожному з нас, що дуже легко перевірити себе,
на кого ми уповаємо: на Бога, чи на себе, на друзів, на посаду, на
гроші, на маєтки... Однак варто завжди довіряти Богові, бо всі люди – не
всемогутні, а все багатство – тлінне. І коли ми більше починаємо
довіряти Йому, то все більше починаємо розуміти, що саме Бог є Господом і
володарем Вселеної та усього нашого життя!
***
Йо.5,30–6,2: «Шукаю я не своєї волі, лише волі Того, хто послав мене»
Христос у різних випадках вказував на те, що Він не прийшов
чинити власну волю, а волю Отця. Ісус показує нам Отця, являє Отця, є
іконою Отця.
Так кожен із нас, хто хоче називатися християнином, покликаний
пізнавати волю Божу і чинити її, як це робив Христос. Господь покликав
нас до цього земного життя зі своєї любові до кожного нас. І в Господі,
який є нашим Творцем, тим, хто подав нам життя, можемо відкривати й
пізнавати, що є справжнім добром, правдивим щастям у житті.
Але це не є виявом якогось примусу, що, мовляв, маємо так чинити,
бо так хоче Бог. Бог є любов, і те, «що Він хоче», – найкраще, що може
бути для нас. Із досвіду свого життя знаємо, що бували плани і справи,
на які ми витратили багато здоров’я, часу та зусиль намарно. Тільки Бог
знає, що є правдивим добром для нас. Пробуймо все більше шукати й пізнавати Господа, молитися до Бога, щоб дав нам жити Його волею, бо це найкраще добро для нас!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар