Преподобного Юрія, єпископа Митилинського
Тропар, глас 8: В Тобі, отче, дбайливо зберігся образ, *
бо, прийнявши хрест, Ти пішов слідом за Христом * і ділом навчав Ти
погорджувати тілом, бо воно проминає, * а дбати про душу – єство
безсмертне. * Тим-то з ангелами разом радується, * преподобний Юріє, дух
твій.
Кондак, глас 4: Будучи славним висотою смирення й
хоробрістю, жертви ворога винищив ти. І був щедрий на діла милосердя,
Отче преподобний: голодних годував ти, тому по смерті успадкував ти
нетлінну поживу, радіючи навіки, Юріє, ієрарху блаженний. Моли Христа
Бога, щоб дарував відпущення прогрішень тим, які з любов’ю святкують
святу пам’ять твою.
Багатство, славу, почесть – усе це покинув святий Юрій і
посвятився цілковито служінню Богові. За часів імператора Лева Ісавра
він став єпископом Митилини, на острові Лезвії. Тут засяяв він усіма
чеснотами і святістю життя, а Бог дав йому ласку оздоровляти хворих і
проганяти злих духів. Коли ж настали часи переслідувань християн за
іконоборця Лева Вірменина, в митилинську церкву увірвався вепр і
вискочив на горне сідалище. Це був знак, що для святої Церкви приходять
тяжкі часи. І вони прийшли. Святого Юрія разом з іншими християнами
кинули до в’язниці, а потім заслали до Херсону. Тут у великій святості, в
молитвах, в постах, сильний вірою, багатий надією і повний Божої любови
він помер у 816 р. На його місце єпископом Митилини поставили єретика,
що, як скверний вепр, плюгавив Христове стадо. Гріб святого Юрія (Георгія)
Господь Бог прославив багатьма чудами.
У той самий день
Преподобного Серапіона, монаха
Жив у Єгипті в третьому столітті монах на ім’я Серапіон. Він
скитався з місця на місце, спав на голій землі, де ніч його застала, а
наступного дня йшов далі. Де міг, там навчав і навертав до Бога, що
давалося йому легко, бо Святе Письмо знав напам’ять. Своє тіло він
вкривав лишень полотняною свитою, що звалася синдон, і тому називають
цього святого Серапіон Синдоніт. Усім його маєтком було Євангеліє,
книга, що в ті часи коштувала доволі великі гроші, бо друкованих книг ще
не було, лишень писані від руки. Якось святий Серапіон ішов дорогою і
побачив хворого й нагого чоловіка. Довго не роздумуючи, він зняв з себе
останню одежу і накрив нещасного. А коли перехожі спитали святого, хто
його оголив, на це він, показуючи Євангеліє, промовив: “Ось ця книга
мене оголила”. Та навіть і це Євангеліє він продав, віддавши за виручені
гроші борг за одного бідака.
Щоби навернути одного єретика, Серапіон запродався йому в неволю,
тяжко працював на нього два роки, але таки навернув свого пана до
Христової віри. Подібно він запродався на два роки одному комедіантові,
служив йому і також навернув його до християнства й охрестив. Через два
роки повернув гроші, які взяв сам за себе, і пішов далі спасати
грішників. Цей великий святий, сповнений найславніших євангельських
чеснот, помер у глибокій старості в Єгипті. Він повірив в обітницю Бога,
що хто задля Нього все покине, нагороду отримає сторицею, і не схибив,
бо отримав вінець вічної слави і зачислений до лику Божих святих.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар