ТОМИНА НЕДІЛЯ
Наступна неділя після Христового Воскресення має різні назви.
Неділя Томина — від події у святому Євангелії, де говориться про зустріч апостола Томи з воскреслим Христом.
Неділя Антипасхи, що з грецької означає “замість Пасхи”, бо для
перших християн вона була наче повторенням празника Пасхи. У Щоденнику
паломництва Сильвії Аквітанської (IV ст. ) читаємо, що восьмого дня
після Христового Воскресення в Єрусалимі були окремі торжества та, що
того дня читали святе Євангеліє про навернення апостола Томи.
Неділя Нова, або Оновлення, бо вона перша після Пасхи і в ній
наче оновлялося празнування Пасхи. Цього дня Ісус Христос своєю появою
обновив для апостолів радість свого Воскресення. “У цей день, — каже
синаксар Томиної неділі, — в другу неділю по Пасці, празнуємо оновлення
Христового Воскресення і святого апостола Томи діткнення”.
Неділя Біла, або “в білому”. Колись давно новохрещенці, прийнявши
хрещення у Велику суботу, упродовж цілого Світлого тижня ходили в білих
одежах, а в неділю Томину при осібній церемонії ці одежі скидали.
Західна Церква до сьогодні називає цю неділю “неділя в білому”.
Неділя Провідна. Деякі автори виводять цю назву від того, що ця
неділя проводить і продовжує празник Пасхи. У нашого народу був звичай у
Томину неділю організовувати проводи, тобто поминання померлих, осібною
трапезою та молінням за душі померлих на цвинтарі.
Святкування восьмого дня після Пасхи, як завершення торжеств
світлої седмиці, з давніх-давен вважалося окремим празником. Темою
богослужень цього празника, як і седмиці, що наступає після нього, є
євангельська подія, що описує появу Ісуса Христа восьмого дня після
Воскресення та зворушливе навернення і визнання віри святого апостола
Томи. Про значення святкування цього празника святий Григорій Богослов
(† 389) у своєму слові в Томину неділю так каже: “Давній і в добрій цілі
установлений закон шанує день оновлення, або радше кажучи, з днем
оновлення шанує нові добродійства. Чи ж не був днем оновлення і перший
воскреслий день, що наступив по священній і світлоносній ночі? Чому
даємо цю назву сьогоднішньому дневі? Той (тобто Великдень) був днем
спасення, а цей — днем згадки про спасення. Той день розділяє собою
погребання і воскресення, а цей — є днем зовсім нового народження…
Справжню онову ми сьогодні празнуємо, переходячи від смерти до життя.
Тож скиньте зі себе старого чоловіка й оновіться та жийте в обнові
життя”.
Наша Церква святкує пам’ять святого апостола Томи б жовтня, а
латинська — 21 грудня. Про апостольську працю апостола Томи святий Йоан
Золотоустий у проповіді на Томину неділю виголошує таку похвалу: “Він
колись був слабшим від инших апостолів у вірі, а за ласкою Божою став
відважнішим і невтомнішим, як вони всі. Він своєю проповіддю обійшов
майже всю землю, не боячись проповідувати Боже слово народам лютим,
диким і кровожадним”. Традиція каже, що святий апостол Тома загинув
смертю мученика за Христову віру в Індії.
о. Юліян Катрій, ЧСВВ. “Пізнай свій обряд”
У той самий день
Преподобного Тита Чудотворця
Тропар, глас 8: В Тобі, отче, дбайливо зберігся образ, *
бо, прийнявши хрест, Ти пішов слідом за Христом * і ділом навчав Ти
погорджувати тілом, бо воно проминає, * а дбати про душу – єство
безсмертне. * Тим-то з ангелами разом радується, * преподобний Тите, дух
твій.
Кондак, глас 4: Суєту життя покинув ти, і тихо все життя проживши, Мудрий, до Бога прийшов єси, чудотворний отче наш, Тите преподобний.
Святий Тит був монахом у Царгороді, жив він у кінці VIII
століття. Посвятившись цілковито службі Богові, святий був прикладом
монашого життя, а понад усі інші чесноти, якими сяяло його життя, він
підносив святу чистоту. Був святий Тит священиком, за те, що не зламався
в часи іконоборства, йому довелося багато страждати. Він залишився
стійким у вірі Христовій до кінця і нині, зачислений до лику святих,
молиться за нас до Господа Бога.
У той самий день
Святих мучеників Амфіяна та Едесія
Амфіян та Едесій були рідні брати, сини поганина, начальника
міста в Патарі Ликійському (згідно з іншими джерелами – в Пагі). Батько
послав їх на навчання до міста Вирит, де обидва пізнали Христову віру.
Коли ж повернулися додому, вже не могли дивитися на грішне життя поган,
тому потай покинули рідню і пішли до Кесарії Палестинської. Тут
запізналися зі святим мучеником Памфілом (його пам’ять вшановуємо 16
лютого), і той ще більше скріпив їх у Христовій вірі і запалив їхні
серця спрагою мучеництва.
За імператора Максиміяна настали часи жорстокого переслідування
християн. Багато з них ховалися від мучителів. Але святий Амфіян
(з Божого натхнення) сміливо ввійшов до поганської божниці саме в
хвилі, коли начальник міста Урван приносив жертву ідолам, і, схопивши
його за руку, сказав: “Що робиш, окаянний, не ідолам, а Богу єдиному
поклонися!” Тут натовп кинувся на святого юнака, повалив його на землю,
бив, мордував, копав ногами, а опісля, наклавши йому на ноги тяжкі
дерев’яні диби, що розторощили кості, кинули до в’язниці. Наступного дня
його піддали ще тяжчим мукам. Амфіяна шматували залізом, що аж тіло
відпадало від костей, припікали вогнем, били залізними кулями по обличчю
і грудях, так, що ніхто не міг упізнати святого мученика. Потім
обв’язали його ноги намоченим в олії прядивом і запалили. Під кінець
його кинули в море, де слуга Божий і отримав свій вінець безсмертної
слави. Морські хвилі винесли тіло мученика на берег, і християни його
поховали.
Невдовзі мучителі привели на суд цілу громаду християн, серед
яких був Едесій, брат святого Амфіяна. Після тяжких мук, усіх їх погнали
до Палестини, де святий Едесій страждав кілька літ, після чого осів в
Олександрії. А коли мучитель Єроклей став і там переслідувати християн,
тоді святий Едесій пішов до нього і впоминав, погрожуючи йому карою
християнського Бога. За це, після тяжких катувань, його також кинули в
море, де він помер і отримав вінець безсмертної слави.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар