23.05.2012р. Б. / Тиждень Подружжя вдруге відбувся в Україні

 

Паради щасливих сімей крокували минулого тижня центральними вулицями багатьох українських міст. Організатори другого Тижня Подружжя, який тривав з 15 по 22 травня, таким чином прагнули показати, що щаслива родина – не випадковість.

 

Протягом одного тижня багато християнських конфесій та деномінацій об’єднались в акції, мета якої – показати цінність сім’ї та щасливого подружнього життя для суспільства та країни. 

Понад 20 міст України взяли участь у другому Тижні Подружжя: Київ, Луцьк, Одеса, Львів, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський, Донецьк, Житомир, Дніпропетровськ, Севастополь та інші. 

В рамках Тижня Подружжя відбувся також другий Всеукраїнський Тиждень Молитви про сім’ю. Окрім масових заходів були проведені численні семінари та тренінги, присвячені збудуванню сімейних стосунків, а також заняття на тему материнства та батьківства. 

Загалом другий Тиждень Подружжя в Україні об’єднав понад 100 заходів, присвячених збудуванню сім’ї, в яких взяли участь близько 18 000 чоловік. 

«Щоб сім’я була щасливою, подружній парі необхідно працювати над своїми стосунками кожного дня. В сім’ї завжди бувають конфлікти та непорозуміння, але головне не це, а те, як пара справляється з цими труднощами. Протягом Тижня Подружжя ми намагаємось показати молоді, що сім’я – це чудово. Це не просто конфлікти та непорозуміння, але хороша можливість рости та розвиватись разом, пізнаючи один одного. Лише в родині можлива справжня близькість і посвята, про яку мріє кожна людина», – говорить Олена Шабуніна, комунікаційний директор Тижня Подружжя в Україні. 

Наступного року організатори Тижня Подружжя в Україні планують залучити до святкування міжнародного Дня Сім’ї, який традиційно проводиться 15 травня, всі регіони України та водночас закликають християнські церкви та просімейні громадські організації працювати з родинами та утверджувати цінність подружжя протягом цілого року.

Довідка

Тиждень Подружжя – це міжнародних рух, створений з метою поширення авторитету сім’ї в суспільстві та утвердження цінності родини та шлюбу як найбільш значимого суспільного інституту. Вперше Тиждень Подружжя відбувся у Великобританії в 1997 році. 

Мета Тижня Подружжя: кожного року протягом одного тижня зробити подружжя та шлюб головними темами в країні, об’єднавши для цього зусилля громадських організацій, державних та недержавних інституцій, медіа та журналістів, християнських церков, бізнесу та всіх небайдужих людей. 

Серед 19 країн світу, де вже проводиться Тиждень Подружжя такі держави, як: Німеччина, Нідерланди, Великобританія, Ірландія, Швейцарія, Бельгія, США, Австралія, Угорщина, Чехія, Румунія, Словаччина та інші країни. В багатьох країнах світу Тиждень Подружжя став традиційним святом та був затверджений на національному рівні. 

 

Джерело:  КРЕДО

29.02.2012р. Б. / Святість для двох

 

Винесення до слави вівтаря подружньої пари, які осягнули святість у шлюбі та сімейному житті, було нечуваною справою в історії Церкви. Беатифікація на межі ІІІ тисячоліття стала не просто прецедентом, а першою ластівкою переламу в християнській духовності до «святості удвох».

 

Всі покликані до святості, але кожен іде до неї власним шляхом. Одним із них, як нагадав блаж.Йоан Павло ІІ в Апостольському повчанні «Familiaris consortio», є подружнє життя. В день 20-річчя цього повчання, 21 жовтня 2001 року, й відбулась перша беатифікація подружньої пари.

 

Промовистим і є той факт, що літургійний спомин подружжя Кватроккі призначено на 25 листопада – день їхнього шлюбу. Зазвичай днем спомину стає смерть – день «народження для неба». Отже, для них «народженням для неба» визнано початок подружнього життя.

 

Кватроккі

 

Марія Луїза Корсіні і Луїджі Белтраме Кватроккі побралися 1905 року в базиліці Санта Марія Маджоре. Луїжді походив з Катанії, але зростав у Римі, куди переїхала сім’я. Вивчився на адвоката, був промотором скаутінгу (рух, заснований Робертом Баден-Пауелом; в Україні відомий як організація «Пласт»). Поглиблював свої знання релігії в Григоріанському університеті. Кілька разів відмовлявся зайняти високі посади, оскільки їх пропонував режим Муссоліні, а католик Кватроккі не хотів мати нічого спільного з фашистами. Марія Луїза народилась у Флоренції, належала до давнього князівського роду Корсіні (з якого, між іншим, походив Лоренцо Корсіні – Папа Климент ХІІ, 1730-1740). Її родина також свого часу перебралася до столиці, де Марія вивчилась на гуманітарія і написала кілька книжок. Пізніше свій хист до писання вона використовувала на шпальтах католицької преси, уклала кілька видань формаційно-аскетичного характеру, присвячених подружжю, родині та вихованню дітей. Була учасницею Католицької Дії, провадила благодійну діяльність серед хворих. Її релігійність підтримала й розпалила віру чоловіка, і разом вони вступили в Рух християнського відродження і Фронт сім’ї.

 

Упродовж перших чотирьох років подружнього життя в них народилося троє дітей: Філіп (1906), Стефанія (1908), Чезаре (1909). Духовним керівником сім’ї став францисканець Пелегріно Паолі. У цінності його пастирської підтримки подружжя упевнилося 1914 року, коли на 4-му місяці вагітності Марії Луїзі поставили діагноз «передлежання плаценти» і веліли йти на аборт, бо так чи інакше це означає смерть дитини. Подружжя відмовилося від убивства дитини і поклалося на волю Божу. В квітні народилася у них здорова Енрічетта.

 

Своїх дітей вони виховували власним прикладом, присвячуючи їм кожну вільну хвилину. Щодня брали участь у св.Месах, разом молилися на Розарії, увечері спільно ставали навколішки перед розп’яттям…

 

1920 року вони здійснили інтронізацію Пресвятого Серця Ісусового у своєму домі – тобто присвятили Господньому Серцю свою сім’ю. Плодами глибокої релігійності родини стали покликання: Філіп став священиком, Стефанія – мнахинею-бенедиктинкою, Чезаре – трапістом. Енрікетта опікувалася батьками до старості.

 

Чисте подружжя

 

А через 20 років спільного життя, за порадою о.Паолі, подружжя Кваттроккі склало обітницю чистоти.

 

Це рішення було вираженням спільного віддання себе Богові, прагненням до взаємної глибокої духовної єдності та християнської досконалості. Марія сказала чоловікові: «Мій коханий, можеш бути певний, що моя любов до тебе й ніжність, яку ти в мене зараз викликаєш, набагато більші, ніж раніше. Зрозумій, що не ти не мусиш чекати неба, аби з’єднатися зі мною. Вже зараз ти зі мною так близько, як ніколи раніше. Господь Бог не розділяє, а єднає, бо Він є Любов. Бог – це Радість, а не смуток».

 

Луїджі помер 9 листопада 1951 року. Марія надалі публікувала статті й книжки, зокрема, автобіографічні спогади, в яких визнала, що й надалі відчуває присутність чоловіка і вірить, що вони знову з’єднаються в небі.

 

Марія Луїза померла 26 серпня 1965 року і спочиває обік чоловіка, на римському цвинтарі Віторкіано. Минули роки, й на їхній беатифікаційній св.Месі 21 жовтня 2001 року були присутні троє їхніх дітей, які самі вже мали під сотню років.

 

Парами до неба

 

Кватроккі – на сьогодні вже не єдине беатифіковане подружжя. 20 жовтня 2008 року в базиліці Лізьє були проголошені блаженними, також як подружня пара, Луї Мартен і Зелі Герен – батьки св.Терези від Дитятка Ісус. Постулатор процесу о.Антоніо Сангаллі сказав: «Ми б не мали святої Терези без таких батьків». Сама свята писала, що вони були гідні більше неба, ніж землі. У Мадридській дієцезії 9 липня 2008 року розпочато беатифікаційний процес подружжя Томаса Альвіра і Франциски Домініки Сузін. Вони одружилися 1939 року, мали дев’ятеро дітей, становили взірцеву християнську родину, були супернумераріями в Опус Деї: Томас – із 1947 року, як один з перших. Заснували 1963 року Товариство підтримки освітніх закладів – мережі шкіл, створюваних самим батьками, аби діти виховувалися згідно з їхніми переконаннями.

 

У Римі на дієцезіальному рівні триває процес Лючії Гваландріс і Сеттіміо Манеллі. Вони одружилися 1926 року, особисто знали св.Отця Піо, стали францисканськими терціаріями, народили 21 дитину (вижило 13). Один із синів заснував францисканську спільноту, а семеро внуків вступили в орден.

 

Молитва за заступництвом подружжя Кватроккі

 

Блаженні Маріє і Луїджі, які дали нам прекрасний взірець подружнього і сімейного життя, моліться за нас, щоб і ми, як ви, зуміли дотримати належну рівновагу поміж професійною працею, служінням ближньому та сімейним життям. Допоможіть нам, пригніченим стількома обов’язками, зайнятим і забіганим, знайти час на те, що в житті насправді важливе, і завжди розважливо розпізнавати, на що маємо присвячувати свій час і увагу.

Допоможіть нам правильно виконувати батьківські обов’язки і завжди цінувати спільно проведений час. Навчіть нас бачити потребу свідчення і доброго прикладу для наших дітей. Дайте, щоб ми завжди пам’ятали, що все, чого хочемо їх навчити, ми повинні показати власним прикладом життя.

Моліться, аби наш дім завжди – як і ваш – був осяяний Божим світлом, і щоб кожен, хто до нього входить, отримував любов і сімейне тепло. Моліться за всі сучасні родини, аби культивували справжні цінності й не марнували дарів, які їм довірені. Амінь.

Michał Gryczyński, Przewodnik Katolicki
DEON.pl / CREDO


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

22.02.2012р. Б. / У Римі обговорювали труднощі молодих сімей

 

  Будувати тривку сім’ю, яка б сприяла загальному добру суспільства. Це одна із тем, яка розглядалась під час наукового семінару, що відбувся у Римі, в Папському Латеранському університеті і був присвячений першим рокам подружжя. 

 

Йшлося також і про труднощі молодих сімей в період кризи, не тільки економічної. Перші роки подружжя є вирішальними для дальшого спільного життя і у сучасному суспільстві, коли переважно працюють і чоловік, і дружина, дедалі важче знайти рівновагу між часом, на сім’ю і на професійне життя. Мета полягає в гармонізації цих двох аспектів, наголосив один із доповідачів, професор Карл Андресон. Не існує рецептів на негайне вирішення цього питання. Молоді подружжя повинні зрозуміти, що мають покликання і до сімейного життя, і до професійного, та що ці два покликання вкорінені у християнському покликанні до любові, де вони можуть знайти рівновагу, коли починають з’являтися різні проблеми. 

Доктор Франческо Беллетті звернув увагу на легковажне ставлення до сім’ї з боку ЗМІ, адже родина переважно представлена як непослідовне, безвідповідальне середовище, де ніколи не існує планів «назавжди». 

О. Карло Роккетта з Перуджі підкреслив, що нерідко подружні пари недооцінюють Святу Тайну Подружжя, завдяки якій вони ніколи не є самотніми – Христос крокує поруч із ними. Треба допомогти подружнім парам усвідомити богословську цінність цієї Святої Тайни, яка не є тільки церемонією чи благословенням. У світлі Святого Письма і науки Церкви подружжя – це нерозривний союз, заснований самим Богом. Свята Тайна – це видимий знак, завдяки якому люди, які її отримують, збагачуються невидимою Божою благодаттю. Тому і подружня пара, що укладає шлюб перед Богом і Церквою, отримує Божу благодать, яка їх освячує і зміцнює, перетворює їхні серця, вчиняючи здатними любити одне одного як Христос полюбив Церкву. 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:   КРЕДО

25.01.2012р. Б. / Архиєпископ Д’Розаріо про духовне зростання сімей

 

Сім’ї покликані відігравати більшу роль в Церкві та робити свій вклад у її зростання. З таким закликом до християнських родин звернувся архиєпископ Дакки, столиці Бангладешу, Патрік Д’Розаріо, під час нещодавнього обговорення душпастирського плану місцевої Церкви на 2012 рік.

 

Особливу увагу ієрарх звертає на важливість участі сімей в житті Церкви, що є обов’язком, який народжується в лоні самої ж сім’ї. «Кожна родина, – пояснив він, – це домашня Церква, тому що з раннього віку саме тут діти здобувають перші елементи віри». Не всі мають можливість вчитися в католицьких школах, або ж навчаються у школах, в яких немає вчителів християнської релігії. Тому, зазначає архиєпископ, «обов’язок передавати віру та виховувати дітей у вірі лежить на батьках».

У цьому контексті Голова Бангладешського єпископату радить католицьким родинам збиратися в групах, які б налічували 10-12 сімей, творячи малі спільноти під проводом духівника, щоб вчитися бути дозрілою домашньою Церквою. «Якщо члени домашньої Церкви є зрілими та вміють обмінюватися любов’ю, дружбою та єдністю, вони зможуть внести мир і щастя в свою родину та стати позитивною закваскою для суспільства», – наголосив архиєпископ Д’Розаріо.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:   КРЕДО