Ді.3,11–16: «Чому ви дивитесь на нас, немов би ми вчинили власною силою і (нашим) благочестям те, що оцей ходить?»
Ми часом захоплюємося іншими особами, їхнім життям чи їхніми
вчинками, здібностями. Кожний із нас знає осіб, яких ми стараємось
наслідувати і з яких беремо приклад. Однак маємо повсякчас
усвідомлювати, що якою б людина не була, є хтось, Хто її обдарував,
Хтось дав їй ці здібності й таланти.
Так само і ми, які б не мали обдарування, досягнення, позитивні риси, але все це ми від Когось отримали. Тож погляньмо, який добрий і люблячий є Бог, які щедрі дари Він дав кожному з нас!
***
Йо.3,22-33: «Йому треба рости, мені ж – маліти»
Слова Йоана Предтечі вказують на його місію: готувати народ до
приходу Месії. Йоан був справжнім пророком – він не допускав, щоб
людська увага зосереджувалася на ньому, своєю проповіддю і всім своїм
буттям він вказував на Особу Господа, робив усе, щоб якомога більше
людей Його пізнали.
Подібно і в нашому житті: кожен з нас має якісь свої плани,
прагнення, думки, наміри. Важливо не те, чи вони здійснюються, а те – чи
вони співзвучні з Божою волею щодо нашого життя. Тому, окрім того, що
маємо право мати свою думку, мусимо ще й завжди питати Бога: «Що є
правдивим добром для мене й інших, яка Твоя воля?» А остаточна Божа воля
– те, що Бог у своїй Божественній любові приготував для нас, і це – для
нас найкраще.
Хай нашою життєвою позицією буде позиція Йоана: «Йому треба рости, мені ж – маліти», аби
ми щоразу більше жили не своїми ідеями чи планами, а пробували
пізнавати Божу волю, яка остаточно є найбільшим добром і найбільшою
радістю для кожного з нас!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар