Ді.5,12–20: «Усі вони перебували однодушно»
Коли придивимось до нашого життя, бачимо, як нам часто бракує
цієї однодушності, однодумності. Щоб бути однодумцями з іншими, треба
часто вміти вислухати іншу людину і не раз визнавати чиюсь правоту і
свої помилки. Ми ж частіше претендуємо на те, що наша думка правильна,
не слухаючи іншого? Будь-яка думка завжди суб’єктивна, така, що зазнала
впливу обставин, виховання, темпераменту….
Щоб пізнавати правду, щоб бачити щось об’єктивно, дуже важливо
дивитись з різних сторін, з різних позицій, з різних середовищ. І саме
це завжди збагачує нас, чийсь погляд, чийсь підхід чи розуміння. Тому не
біймося інших позицій, інших думок, інших переконань. Вони допомагають
нам побачити ситуацію чіткіше, доповнити своє розуміння того, що
відбувається. І в цьому полягає однодушність. Не у тому, що всі
починають думати однаково, а в тому, що єдність урізноманітнює. Коли
ми сприймаємо одні одних, то все більше доходимо до цієї правди, якою є
Господь. І в цій Божій правді всі ми стаємо однодумні, однодушні та
єдині!
***
Йо.20,19-31: «Господь мій і Бог мій!»
Коли чуємо Євангеліє про Тому, то одразу, майже автоматично, наче
осуджуємо його. Навіть маємо певний «титул», яким його називаємо, –
Невіруючий Тома. Однак питання не в тому, чи Тома був віруючий чи
невіруючий, – це був лише один момент його життя. В іншу мить він визнає
свого Спасителя Господом і Богом. Але ця ситуація показує, що Тома був
правдивий перед Богом. Він у силу свого розуміння, в силу ситуації, в
якій опинився, бо не був з апостолами, засумнівався і висловив те, що
мав на серці. І саме ця правдивість була важлива.
Господь очікує від нас, щоб ми не грали ролі. Адже Тома міг легко
погодитися з тим, що сказали апостоли, прийняти їхню думку, але він не
побоявся сказати те, що насправді думав.
Це дуже важливо для нас – не грати ролі! Висловлювати Богові те,
що переживаємо. Саме тоді Бог явить нам те, що потрібне, аби ми могли
сказати, як Тома: «Господь мій і Бог мій!» Ці слова виявляють, що Тома
носив у собі віру в те, ким є Христос, – Господом і Богом. Тому не
біймося жити в правді перед Богом! Бог хоче, щоб ми жили в правді, бо лише тоді Він може прийти до нас і промовити!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар