Святого священномученика Артемона
Тропар, глас 4: I обичаїв апостолів причасником і їх
намісником стався Ти, * знайшов Ти шлях, богонатхненний, як дійти до
видіння. * Задля того слово істини справляючи, * і задля віри пострадав
Ти аж до крови, священномученику Артемоне, моли Христа Бога, щоб
спаслися душі наші.
Кондак, глас 4: Наслідуючи священні ісповідання, і
закінчивши життя як мученик, на небеса піднявся ти, Артемоне мудрий, і
прийняв від Бога вінець нев’янучий. Тому святу твою пам’ять святкуємо,
взиваючи: пом’яни нас, Священномученику, що стоїш перед Христом.
У часи Диоклетіяна, переслідувача християн, у місті Лаодикії, у
Фриґії, єпископом був Сисиній, а при ньому був старий віком священик, що
звався Артемон. Коли переслідування стали найжорстокіші, вони, разом з
іншими християнами, зруйнували ідолів у поганській божниці богині
Артеміди. Староста Патрикій, розлючений цим, прибув до Лаодикії і хотів
вирізати всіх християн, але перед церквою вражений Божою силою упав з
коня, і лиш завдяки молитві Сисинія прийшов до тями. Однак Боже чудо,
яке сповнилося на ньому, не навернуло поганина-мучителя. Він усе-таки
поїхав з міста, лишивши християн у спокої. Дорогою до Кесарії Патрикій
зустрів святого Артемона, а той, відповідаючи на запитання про своє
ім’я, сказав, що є християнином. Патрикій наказав його зв’язати і кинути
до в’язниці в Кесарії. Наступного дня на судилищі староста намовляв
святого зректися Христа, але той сказав йому так: “16 років я був
читцем, 28 років – дияконом, а 33 роки – священиком, і Христа не зрікся,
тож чи мав би я це зробити нині, на старості моїх літ?”
Ці слова святого страшенно розгнівали мучителя, він наказав
розіп’яти святого старця на залізній решітці і палити вогнем, а зверху
колоти розпеченими залізними прутами. Святий перетерпів ці муки і
голосно молився Богові, він провістив мучителеві, що той скоро загине
страшною смертю. Ніч святий Артемон перебув у молитві. Наступного дня
Патрикій велів розпалити під величезним котлом, повним смоли, вогонь,
щоб кинути туди св. слугу Божого. Коли ж смола закипіла, тоді Бог
показав свою силу: Патрикій нахилився над киплячим котлом, і раптом сам упав
в нього та загинув.
Багато поган, серед них і їхній жрець Віталій, увірували в Бога. А
святий Артемон став на коліна біля того місця та довго молився, і ось
там почало бити з каменя джерело чистої води, якою він охрестив Віталія,
навчивши його правди святої віри. Уночі святий Артемон почув голос
Божий, що велів йому йти в Азію, в приморську місцевість Вули. Святий
пішов туди, він навчав там поган, проповідував святе Євангеліє і
багатьох привів до пізнання правди Христової. Близько 310 р. святого
Артемона схопили погани і він прийняв за Христа смерть від меча.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар