Ді.4,1–10: «Якою силою або яким ім’ям ви це зробили?»
Кожен може пригадати випадки, коли щось сказав чи зробив на
стільки несподіване для себе, розуміючи, що лише з Божою поміччю це
стало можливим. Чому так? Тому, що в якийсь момент ми стали відкриті на
Бога. Господь завжди готовий діяти через нас. Але чи ми завжди вміємо
приймати Його силу?
Чому апостоли були такими сильними у проповідуванні Слова Божого?
Це ж були звичайні люди, рибалки. На сучасний лад можемо сказати, що це
були селяни, робітники. Однак вони діяли силою Святого Духа. Діяли,
Господь давав їм цю силу, а вони приймали її. Через усю історію
Церкви люди були слабкі, немічні, безпорадні перед сильними світу цього,
але Божою силою могли робити великі речі!
***
Йо.3,16-21: «Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише Ним – світ спасти»
Ми, охрещені люди, ходимо до храму Божого, молимося вранці та
ввечері, сповідаємося, причащаємося. Та, однак, мало усвідомлюємо, мало
розуміємо те, що Бог провадить нас до найголовнішого – до нашого
освячення та остаточно до нашого спасення. Саме цього маємо найбільше
прагнути й бажати у своєму житті. Через Христову смерть і воскресіння ми
стали учасниками Його Царства й отримали дар спасення. Участь у Його
Царстві починається вже під час нашого земного життя. Лише маємо це
усвідомлювати й прагнути шукати Бога в кожній ситуації свого життя. Сам Господь Бог обдарував нас спасенням, але питання в тім, чи ми це усвідомлюємо і чи бажаємо цього?
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар