Юда.1,11–25: «Тих, що вагаються, старайтеся переконати, інших рятуйте,… до інших майте повне страху милосердя»
Бог, який є любов’ю, шукає різних способів, щоб спасти кожну
людину. Він завжди діє у нашому житті. Ніколи не перестає діяти. Посилає
нам тих чи інших людей, створює ті чи інші ситуації, допомагає почути
ті чи інші фрази, читати ті чи інші книжки. І так само ми у своїй
поставі до інших людей завжди є для когось або спасенням від Бога, або ж
джерелом якоїсь проблеми.
Ніколи на комусь не ставмо хреста. Стараймось завжди в якийсь
спосіб до людини промовляти, потягати до Бога. Якщо не можемо щось
зробити зовні, то молитися за неї ніколи не можемо перестати. Маймо ті
почуття, що були у Христі Ісусі! І як Бог хоче спасення кожної людини, так само і ми прагнім вічного життя для кожної людської особи.
***
Лк.23,1-34;44-56: «І того ж самого дня Ірод і Пилат стали приятелями між собою, раніш бо ворогували»
Бачимо в цьому уривку Євангелія унікальну річ. Христова
присутність змінює життя людей і стосунки між ними. Двоє людей, які були
далекими від Бога й не шукали за Його посередництвом змін у своєму
житті, від короткотривалої присутності між ними Ісуса Христа «стали
приятелями».
Поки Спасителя водили від Пилата до Ірода, оскільки Пилат не мав
бажання віддавати Його на страту, а Ірод не мав права цього зробити, бо
карати на смерть було дозволено лише римській владі, минуло небагато
часу. Але в той час вороги стають приятелями.
Сам Ісус терпить і страждає від них, зрештою – вони віддають Його
на смерть, однак сама присутність Христа-Бога приносить порозуміння між
Іродом і Пилатом і показує нам, що Бог діє завжди й повсякчас. Таке й наше покликання – не зважати, які обставини є навколо, важкі чи легкі для нас, але у всі ситуації приносити Бога.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар