М’ясопусна Неділя
Притча про блудного сина минулої неділі символічно показала нам незглибиме милосердя Бога, який
приймає навіть найбільшого грішника, коли той кається і шкодує, що здійснив гріхи. Та щоб хтось
не наважився грішити тільки тому, що Господь Бог милосердний і простить йому, то свята Церква у
двох наступних неділях для перестороги наводить дві справді драматичні сцени: день Страшного
Суду і вигнання з раю наших прародичів — Адама й Єви. Ці дві сцени змальовують нам Божу
справедливість. У М'ясопусну неділю святе Євангеліє говорить про день Страшного Суду, а
Сиропусна неділя оплакує вигнання наших прародичів з раю.
Неділя Блудного Сина наче говорила до нас: "Блудні діти, заверніть з дороги гріха та в покорі й
каятті вертайтеся до батьківського дому, бо наш Отець Небесний безконечно милосердний, то
простить і вам". — А М'ясопусна й Сиропусна неділі грізним тоном перестерігають нас: "Господь
Бог не тільки безконечно милосердний, але й безконечно справедливий, тож не грайтеся з гріхом,
але бійтеся строгої руки Божої справедливости й кари".
День Страшного Суду всім нам пригадує велику відповідальність, яка чекає на кожного з нас за наше
життя. А швидка й дуже строга Божа кара, що впала на наших прародичів за один-єдиний тяжкий
гріх, переконує кожного, що з Богом не можна жартувати. Тож одна й друга неділя доводять нам
необхідність виправлення нашого життя, посту й покути, жалю за гріхи, бо тільки тоді зможемо
мати надію на Боже милосердя у день Страшного Суду.
Що таке "м'ясопуст"?
Седмиця, що наступає після неділі Блудного Сина, називається М'ясопусна і закінчується неділею,
яка має ту саму назву. М'ясопусна неділя це вже останній день перед Великим постом, у якому ще
дозволялося їсти м'ясо. Звідси й назва цієї неділі — м'ясопуст, що значить відпущення, покинення
м'яса. Очевидно, ми тут маємо на думці ті часи, коли Великий піст дотримувався дуже строго.
Богослужба М'ясопусної неділі
М'ясопусна неділя ще має назву неділі про Страшний Суд. Цього дня читається святе Євангеліє, в
якому Ісус Христос говорить про Страшний Суд та про вічну нагороду для праведних і вічну кару
для грішних. Події Страшного Суду присвячена вся сьогоднішня богослужба. Оспівуючи перебіг
Страшного Суду, вона намагається наповнити нас спасенним страхом, жалем за гріхи та вказати на
необхідність добрих справ, передовсім справ милосердя.
Перед цим судом ніхто не втече, і тут усе буде виявлене, нагороджене або покаране, про це сказано
в наступних стихирах з великої вечірні неділі: "Книги відчиняться, виявлені будуть людські діла
перед нестерпним судом, а вся долина зашумить страшним скреготом плачу, коли побачить усіх
грішних, засуджених на вічні муки Твоїм справедливим судом, і даремний плач. Тому молимо Тебе,
Блаже, пощади нас слав'ячих Тебе, єдиний многомилостивий". "Засурмлять труби й розпадуться
гроби, і ввесь людський рід воскресне з трепетом. Ті, що творили добро, радуються в радості
чекаючи, щоб прийняти нагороду. А грішники тремтять, гірко ридаючи, бо йдуть на муку й
відлучаються від вибраних. Господи слави, змилосердися над нами й пощади нас, як Благий, та
зроби нас гідними мати частку з тими, що Тебе полюбили".
Кожний стане на Страшному Суді, і там не будуть зважати на особи, які співають пісні канону
утрені цієї неділі: "Надходить день, уже при дверях суд, чувай, душе, де збираються разом царі і
князі, багаті й бідні, і кожна людина дістане по заслузі своїх діл" (Четверта пісня).
__________
У той самий день
Житіє преподобного отця нашого Вукола, єпископа Смирнського
Тропар, глас 4: Правилом віри і образом лагідности,* учителем повздержности явила Тебе
Твоєму стаду всіх речей істина.* Ради цього придбав Ти смиренням високе, убогістю – багате,*
отче, священноначальнику Вуколе.* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Кондак, глас 4: Священства світлом сяючи, просвітив ти людей, святителю, і темряву
ідольську знищивши, світанком же зцілень мряку розоривши, перейшов ти до сяйва незаходимого,
молячись, Вуколе преблаженний, за нас, тебе вірно почитаючих.
Святий Вукол був учнем євангелиста Йоана, який висвятив його на єпископа Смирнської Церкви.
Згідно з деякими церковними письменниками, саме його стосуються ці слова святого Йоана: “І до
ангела Церкви в Смирні напиши: Ось що говорить перший і останній, хто був мертвий, і є живий:
Знаю твоє горе і вбогість, а втім ти багатий, – і обмови від тих, що звуть себе юдеями, а не є
ними, але – зборище сатани. Не бійся нічого, що маєш витерпіти. От, укидатиме декотрих вас
диявол у темницю, щоб випробувати вас, і матимете горе десять днів. Будь вірний до смерти, і дам
тобі вінець життя” (Од. 2, 8-10). Святий Вукол, згідно з переданням, висвятив на священика
святого Полікарпа (його пам’ять вшановуємо 23 лютого), а перед смертю призначив його своїм
спадкоємцем на єпископство. Однак напевно не можна цього стверджувати, бо, згідно зі святим
Єронімом, Полікарпа на єпископство поставив сам святий Йоан. При гробі преподобного Вукола
діялися численні чуда.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква
кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар