ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 14 липня 2012 р.

14.07.2012р. Б. / Студенти УКУ вже з осені житимуть в унікальному Колегіумі



 
Із вересня студенти Українського Католицького Університету житимуть у новозбудованому Колегіумі, який є унікальним не тільки для Львова, а й для всієї України. Адміністрація Університету має намір відійти від «гуртожитських» підходів, будуючи колегіум на зразок європейських та американських коледжів із особливою колегіальною культурою та атмосферою. 
 
Тут проживатиме близько 200 студентів, а також викладачі-куратори, монахині-редемптористки. Будуть окремі помешкання і для осіб із особливими потребами та гостьових професорів Центру вищих студій та розвитку особистості. 

«Нині ми живемо у містах анонімно, можемо не знати, хто за стіною, які прізвища мають люди, що мешкають у нашому під’їзді. У Колегіумі творитимемо нагоди для зустрічей. Є багато молодих людей, які виростають без спільної трапези – сніданку, вечері, святкового обіду в родинному колі. Символіка Євхаристії втрачається, якщо пережиття спільного столу і ламання хліба не є зрозумілим явищем для людини. В цьому Колегіумі, у цій спільноті дуже важливим буде пережиття спільної трапези», – розповів ректор УКУ д-р Борис Ґудзяк виданню «Львівська пошта». 


У Колегіуму кожна група із 25 студентів матиме куратора-наставника. На кожному поверсі буде велика спільна кімната, де всі охочі зможуть збиратися у вільний час. Значну частину приміщень займатимуть різні майстерні та гуртки, буде і кімната для хору, кінозал, кімнати для студентського самоврядування. Передбачено також і спортзал, однак, імовірно, цього року він ще не функціонуватиме. У цих приміщеннях тимчасово облаштують їдальню, зведення якої заплановане у наступній черзі здачі будівлі. 

Додамо, що у вересні 2010 року Блаженніший Любомир Гузар разом із іншими владиками УГКЦ освятив наріжний камінь першої будівлі університетського містечка Українського католицького університету на вул. Стрийській на тому ж місці, яке під час свого візиту до Львова благословив блаженний Папа Йоан Павло ІІ. А вже цього року 26 серпня відбудеться освячення будівлі та відкриття Колегіуму – будинку, який буде новим явищем в контексті Львова і України, а в деяких аспектах – і в світовому масштабі. 

В університетському містечку УКУ, окрім Колегіуму, буде також академічний корпус (багатофункціональна академічна будівля, яка матиме 12 аудиторій, 16 викладацьких кімнат, великий зал, їдальню та студентське кафе), пасторальний центр і Церква, інформаційний центр та бібліотека. Так творитиметься духовне і молитовне життя університетської спільноти. Закінчити будівництво університетського містечка планують у 2015 році. 

Прес-служба УКУ

Джерело:   КРЕДО

пʼятниця, 13 липня 2012 р.

13.07.2012р. Б. / Папа закінчить рукопис «Ісуса з Назарету» до кінця літа

Бенедикт XVI під час свого літнього перебування у Кастель Гандольфо працює над третьою частиною своєї книги "Ісус із Назарету". Як зазначив о.  Федеріко Ломбарді, він хоче закінчити рукопис до кінця літа.
 
Нагадаємо, що перша частина трилогії з'явилася у  2007 році й називалася "Від хрещення в Йордані до Преображення". Друга вийшла друком у 2011 році та була присвячена періоду "Від в'їзду в Єрусалим до Воскресіння". Саме у передмові до неї Бенедикт XVI повідомив, що заключна частина книги буде розповідати про дитинство Ісуса.
 
Святіший Отець привіз також до своєї літньої резиденції велику кількість документів, щоб підготуватися до вересневої подорожі до Лівану, повідомив о. Ломбарді.
 
Прес-секретар прокоментував також ситуацію, що виникла у Китаї після свячень єпископа, що отримав папський мандат, Тадеуша Ма Даквіна. Єзуїт охарактеризував її як "аномальну". Справа у тому, що після свячень новий вікарний єпископ Шанхайської єпархії зник. За даними місцевих католиків, державна влада помістила його під домашній арешт у семінарії. "У нас на даний час немає докладної інформації про становище єпископа", – сказав о. Ломбарді і додав, що не існує ніякого контакту з єрархом.

За матеріалами radiovaticana.org

Джерело:   Воїни Христа Царя

четвер, 12 липня 2012 р.

12.07.2012р. Б. / Свв. славних і всехвальних апп. Петра і Павла

Святі апп. Петро і Павло

Петро, який називався Симоном, був сином Йони і жив у Капернаумі. Він працював рибалкою, а коли Ісус покликав його, був уже вдівцем. Петро з-поміж усіх 12 апостолів перший визнав Ісуса Христа Сином Божим. Незважаючи на те, що він тричі відрікся Христа у скрутну хвилину Його страстей, Ісус назвав його Петром, тобто скелею, і додав: "Я на цій скелі збудую Мою Церкву й пекельні ворота її не подолають". Ісус Христос дав Петрові ключі від Небесного Царства зі словами: "Що на землі зв'яжеш, буде зв'язане на небі; і що на землі розв'яжеш, буде розв'язане на небі". Ісус поставив Петра як видимого Главу Христової Церкви, сказавши йому: "Паси Мої вівці, паси Мої ягнята". Цю духовну владу від Петра перебрали його наступники - Папи Римські.
 
Павло, який називався Савлом, народився у містечку Tapс у Малій Азії і був римським громадянином. Він був дуже вченим і належав до секти фарисеїв. Будучи ревним виконавцем юдейського закону, він переслідував християн аж до свого чудесного навернення у Дамаску. Називали його Апостолом народів, бо він перший з апостолів і учнів Христових відважився прийняти до Церкви навернених поган. Написав 14 послань до вірних.
 
Верховні апостоли Петро і Павло прославили Бога мученицькою смертю того самого дня у 67 році. Петра на Ватиканському пагорбі розп'яли на хресті (на його ж прохання - головою вниз), а Павлові відрубали голову в селищі Три Фонтани (нині південна частина Рима).
 
2 послання ап. Павла до Коринтян 11, 21-12, 9
Браття, в чому б хто не виявив сміливости, - говорю мов безумний! - я також можу її показати. Вони Євреї? Я теж. Вони Ізраїльтяни? Я теж. Потомки Авраама? Я теж. Слуги Христові? Говорю неначе нерозумний: Я більш від них. Багато більше в трудах, багато більше в тюрмах, під бичами надмірно, у смертельних небезпеках часто. Від юдеїв я прийняв п'ять раз по сорок без одного ударів, тричі мене бито киями, раз каменовано, тричі корабель зо мною розбивався; день і ніч провів я у безодні; в подорожах часто, у небезпеках на ріках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках від фальшивих братів; у праці та в труді, часто в недосипанні, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі. Крім того всього, моє щоденне піклування - журба про всі Церкви. Хтось слабкий, а я не слабкий? Хтось спокушається, а я не розпалююся? Коли ж треба хвалитися, то я моєю неміччю буду хвалитись. Бог і Отець Господа Ісуса - Він благословен во віки! - знає, що я не говорю неправди. В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамаскинян, щоб мене схопити, але мене спущено віконцем у коші по мурі і я втік із його рук. Чи треба хвалитися? Воно не личить. То я перейду до видінь і до об'явлень Господніх. Знаю чоловіка в Христі, що чотирнадцять років тому, - чи то в тілі, не знаю, чи то без тіла, не знаю, Бог знає, - був узятий до третього неба. І знаю, що той чоловік - чи в тілі, чи без тіла, не знаю, Бог знає, - був узятий у рай і чув невимовні слова, яких не можна людині говорити. Таким буду хвалитися, собою ж не буду хвалитися, хіба лиш моїми немочами. Коли ж я схочу хвалитися, не буду безумний, бо скажу правду; але стримуюся, щоб про мене хто не сказав більше, ніж у мені бачить або від мене чує. А щоб я не згордів надзвичайними об'явленнями, даний мені пакосник тіла, посланець сатани, щоб мені пакості діяв, щоб я не вивищувався. За це я тричі благав Господа, щоб він відступив від мене, та Він сказав мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя об'являється в немочах. Отож, я краще хвалитимусь моїми немочами, щоб у мені перебувала сила Христова.
 
Євангеліє від Матея 16, 13-19
В той час, прийшовши у сторони Кесарії Филипової, Ісус запитував Своїх учнів, кажучи: Що кажуть люди про Мене, Сина Людського, хто Він? Вони ж сказали: Одні-то — Іван Хреститель, другі-то — Ілія, інші ж — Єремія або один з пророків. Сказав їм Ісус: А ви, як кажете, хто Я? І, озвавшися, Симон Петро сказав: Ти єси Христос, Син Бога живого. А Ісус, відповівши, сказав йому: Блажен єси, Симоне, сину Йони, бо плоть і кров не явила тобі, але Отець Мій, що на небесах. І Я ж тобі кажу, що ти є Петро, і на цім камені збудую Церкву мою, і ворота адові не подолають її. І дам тобі ключі Царства Небесного; і що тільки звяжеш на землі, буде зв'язано на небесах; і що тільки розрішиш на землі, буде розрішено на небесах.

Джерела: www.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя