Рм.16,1–16: «Вітайте Прискиллу та Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі»
Апостол Павло передає вітання для дуже багатьох осіб. Про всіх
них він пам’ятає, нікого не забув, про всіх турбується та дбає. Важливо і
нам дбати про інших людей, турбуватися, клопотатися і переживати, так
як би ми хотіли що б інші турбувались за нас. Переважно ж наші стосунки
бувають такі швидкоплинні, тимчасові. Ми не звертаємо уваги на їхнє
продовження, пам’ятаємо коротко про цю людину, яку свого часу Бог
поставив на моїй життєвій дорозі.
Не забуваймо ні про кого, всіх тих яких Бог дав нам у нашому житті, через яких Господь зробив стільки добра для кожного з нас.
***
Мт.13,4-9: «Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять»
Бог завжди діє, завжди промовляє до кожного з нас. Ніхто не може
поскаржитися, що Богові до нього байдуже. Але чи ми дозволяємо Божим
зернам, які падають в нас, проростати?
Найбільше Бог промовляє до кожного з нас через наше сумління. Але
часто ми йдемо всупереч сумлінню. Ми перешкоджаємо цим зернам
проростати в нашій душі. Чим більше ми будемо вслухатися, що промовляє
нам Господь, тим більше будемо жити за тим, що промовляє нам сумління.
Та що більше будемо давати, щоб ці зерна падали, то більше це сумління
буде розвиватися. Тоді все більше будемо цією родючою, плідною землею, в
якій буде проростати Божа мудрість. Як поле треба постійно обробляти,
щоб мати якийсь плід, так і нашу душу потрібно доглядати, очищувати,
спрямовувати до Бога.
Бог сіє в кожну мить нашого життя і ніколи не перестає сіяти, Він хоче, щоб кожне зерно проросло. Уміймо ці зерна приймати і приносити добрі плоди!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар