Рм.8,28–39: «Хто нас відлучить від Христової любові? Горе чи
утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?»
Апостол Павло категорично вказує на те, що ніщо зовнішнє, що б не
діялось і не відбувалось, не може нас віддалити від Ісуса Христа.
Згадаймо тут приклад мучеників, навіть коли їм відбирали життя, але не
могли тоді відібрати від них Господа. До того ж, вони раділи, що можуть
потерпіти за Господа!
Ми ж часто невдоволені щоденними обставинами, нарікаємо на них,
маємо претензії до когось чи до чогось. Це означає, що нам бракує
розуміння, що все є так, як нам дав Господь. Будьмо свідомі, що ті
обставини, складні та проблематичні, вони не є понад нашу силу. Які б труднощі нам ставали на перешкоді, ми завжди можемо залишитися з Богом.
***
Мт.5,1-16: «Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити
та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. Радійте й
веселіться, бо нагорода ваша велика на небі»
Господь називає блаженствами те, що ми по-людськи вважаємо
терпінням, несправедливістю і чого не бажаємо ні собі, ні своїм
близьким. Коли настають будь-які проблеми, ми швидше хочемо їх
позбутися. Навіть коли і знаємо, що шлях до блаженства проходить через
труднощі, все одно нелегко сприйняти, що Господь послав їх нам.
Інколи першим почуттям, яке можемо мати у важких і проблематичних
ситуаціях, є злість: на ворогів, на ближніх, на себе, навіть і на Бога.
Але якщо сприйняти кожну з цих ситуацій як таку, що її дарував Господь,
щоб ми змінювалися, ставали ближчими до Нього, зростали в Ньому, тоді
зможемо відшукати той сенс, який закладений у кожній події. Уміймо всі невигоди нашого життя сприймати як нагоди стати ближчими до Бога та ставати активнішим учасником Його Царства!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар