Рм.14,9–18: «Вважайте на те, щоб не класти нічого перед братом, об що він спотикнувся б або й упав»
Апостол вказує на дуже важливу річ, щоб ми не створювали для
іншої людини якихось випробувань, які є понад її силу. Погляньмо на
Бога, Він ніколи не дає труднощів, обставин, ситуацій, які б були понад
нашу людську силу і понад наші спроможності. Господь завжди дивиться, що
ми можемо, і поволі, в міру наших спроможностей накладає на нас тягарі.
Будьмо обережні, коли ми є з іншими людьми, щоб і ми не завдавали їм випробувань, труднощів, клопотів, понад їхню силу.
***
Мт.12,14-16; 22-30: «Кожне царство, розділене в собі, запустіє»
Дуже часто ми розділені самі в собі: в одних випадках чинимо
добро, а в інших – схильні до зла. Одні люди знають нас з доброго боку, а
інші можуть за нашою поведінкою не розгледіти, що ми Христові учні.
Називаємо себе християнами, проте часто дозволяємо злу існувати в
нас. Однак маємо бути в цьому принциповими, не дозволяти собі бути
внутрішньо розділеними, бо ж ми храм Святого Духа, а не місце злих думок
і намірів. Бо все це зло, якому дозволяємо перебувати в нас, віддаляє
нас від Бога, наближає ж до диявола.
Якщо навіть не можемо побороти своїх слабкостей, немочей у певну
хвилю, то завжди маймо бажання їх позбутися. Просімо Божої помочі й
ніколи не погоджуймося з думкою, що маємо право мати деякі гріхи, що з
цим можна жити. Маємо прагнути святості, тоді неминуче щоразу більше
нас буде сповнювати світло, щоразу більше будемо жити нероздільним
внутрішнім Царством Небесним.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар