ЛІТУРГІЙНІ ЧИТАННЯ на 7 квітня 2018р. Б.
Велика субота
3. Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охристилися, у смерть його христилися? 4. Ми поховані з ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям. 5. Бо якщо ми з’єднані з ним подобою його смерти, то будемо і подобою воскресіння. 6. Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп’ятий з ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити; 7. бо хто вмер, той від гріха звільнився. 8. Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з ним, 9. знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує. 10. Вмираючи бо, він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога. 11. Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі.
Благовіщення Євр. 2,11-18
11. Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами, 12. коли каже: «Я звіщу ім’я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади.» 13. І ще: «Буду надіятись на нього.» Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав.» 14. А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, 15. і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві. 16. Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама. 17. Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу. 18. Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу.
Євангеліє Мт. 28,1-20
1. Після ж вечора суботи, як зайнялося на світання першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина та інша Марія навідатися до гробу. 2. І ось великий зчинився землетрус, – ангел бо Господній зійшов із неба, приступив, відкотив камінь і сів на ньому. 3. Вигляд його був, неначе блискавиця, а одежа, як сніг, біла. 4. Зо страху перед ним сторожа затремтіла й стала, наче змертвіла. 5. Тоді ангел заговорив до жінок, кажучи: “Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розіп’ятого. 6. Нема його тут, бо він воскрес, як ото сам прорік. Ходіть, гляньте на місце, де він лежав. 7. Та біжіть притьмом, скажіть його учням, що він воскрес із мертвих. Он він вас випередить у Галилеї, – там ви його побачите. Я вам сказав.” 8. І вони в поспіху полишили гробницю зо страхом і великою радістю та й побігли сповістити його учнів. 9. Аж: ось Ісус зустрів їх і каже: “Радуйтеся!” Ті підійшли й кинулися йому в ноги і вклонилися. 10. Тоді Ісус сказав їм: “Не бійтесь! Ідіть і сповістіть моїх братів, щоб ішли назад у Галилею: там мене побачать.” 11. Коли ті йшли, деякі з сторожі прийшли до міста й оповіли первосвященикам про все, що сталося. 12. Вони, зібравшись із старшими та скликавши раду, дали воякам досить грошей 13. і звеліли: “Скажіть, що його учні прийшли вночі й викрали його, коли ми спали. 14. А як почує це правитель, ми умовимо його й він не буде вас турбувати.” 15. Вони ж, узявши гроші, зробили так, як їх навчили. І рознеслася про це чутка поміж юдеями – аж по цей день. 16. А одинадцять учнів пішли в Галилею на гору, куди їм Ісус призначив. 17. Побачивши його, вони вклонилися йому; а деякі сумнівалися. 18. Ісус же приступив і промовив до них: “Дана мені всяка влада на небі й на землі. 19. Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; 20. навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку.”
Благовіщення Лк. 1,24-38
24. Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи: 25. “Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.” 26. Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, 27. до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. 28. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.” 29. Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. 30. Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. 31. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус. 32. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, 33. і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.” 34. А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” 35. Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. 36. Ось твоя родичка Єлисавета – вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; 37. нічого бо немає неможливого в Бога.” 38. Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.
Джерело: CREDO
Немає коментарів:
Дописати коментар