Святого священномученика Теодота, єпископа Киринейського
Тропар, глac 4: I обичаїв апостолів причасником і їх
намісником стався Ти, * знайшов Ти шлях, богонатхненний, як дійти до
видіння. * Задля того слово істини справляючи, * і задля віри пострадав
Ти аж до крови, священномученику Теодоте, моли Христа Бога, щоб спаслися
душі наші.
Кондак, глас 3: Море зловір’я осудив ти і ідольського
безбожжя оману правовір’я вірою вразив єси і всепаленням божественним
бувши, чудотворінням орошуєш світу краї, отче святителю Теодоте, моли
Христа Бога, щоб дарував нам велику милість.
Родом святий Теодот був з Галатії. Святий, з дитинства вихований у
чеснотах і відданий молитві, трудився спочатку на острові Кипрі, де
навернув багатьох до Христової віри, а згодом став єпископом Киринеї. За
імператора Ліцинія, гонителя християн, мучитель Савин велів ув’язнити
Теодота, а той, довідавшися про це, сам добровільно став перед судом і
сказав:“Ось я добровільно стаю перед судом, щоб дати ісповідь Бога мого,
Ісуса Христа, якому служу”.
Савин наказав бити святого, а коли той усі муки зносив дуже
терпеливо, то мучитель велів шматувати тіло його залізними гаками, так,
що було видно голі кості. У цих стражданнях святий вголос молився і
просив, щоб зміг і найтяжчі муки задля Христа перетерпіти. Коли опісля
вели його до в’язниці, то святий Теодот так повчав поган:“Не думайте, що
муки мої залишаться без нагороди, бо якщо земний цар вінчає воїна,
котрий задля нього пролив кров і терпів рани, то наскільки більшою буде
нагорода небесного Царя, задля якого я, хоч і негідний, терплю”.
Через п’ять днів почалися нові муки, бо гонителя розлютила
витривалість святого, який не боявся жодних погроз, а славив Господа і
Спаса свого і нашого, Ісуса Христа. Святому у п’яти забили цвяхи і
змушували його ходити, а потім поклали його на залізне ложе, під яким
запалили вогонь. А коли той вогонь став обпалювати його тіло, то святий
вголос призивав Спасителя, славив Його і молився:“Отче небесний, дай мир
святій Твоїй Церкві, подай, щоб сила хреста поборола поганство, щоб усі
пізнали і прославляли Ім’я Твоє на віки віків!”
Багато поган, бачачи це, увірували в Ісуса і голосно Його
величали. Тоді мучитель наказав кинути святого у в’язницю, де він довго
страждав.
Та прийшла година, коли хрест здобув перемогу над поганською
злобою. Імператор Костянтин Великий здолав Ліцинія і дозволив християнам
вільно ісповідати Христа Спасителя. Опустіли темниці, і святий Теодот
вийшов на волю. Два роки ще управляв він Церквою в Киринеї. Помер святий
2 березня 320 р. Бог увінчав ісповідника і ревного святителя свого,
котрий, прикрашений вінцем Божої слави, нині молиться за всіх нас, щоб
мали силу так, як він, витривати у всяких труднощах і зберегти віру й
любов до Того, який стане колись вічною нашою нагородою.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар