Передпразденство Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Тропар, глас 1: Небесний хор небесних ангелів,* приникши
на землю,* бачить, як Мати, що не знала мужа,* вносить до храму
Первородного всієї тварі,* що прийшов як немовля,* і тому з нами співає
передпразденственну пісню,* радуючися.
Кондак, глас 6: З Отцем бувши, невидиме Слово нині ж
видимим стало плоттю:* несказанно від Діви народилося і руками старечими
дається святителеві.* Поклонімся Йому – істинному Богу нашому.
Cвята Церква сьогодні готує нас до завтрашнього празника
Стрітення Господнього і взиває до нас словами тропаря: “Небесний хор
небесних ангелів, приникши на землю, бачить як Мати, що не знала мужа,
вносить до храму Первородного всієї тварі, що прийшов як немовля, і тому
з нами співає передпразденственну пісню”.
Отож намагаймося вже нині
очистити наші почуття, зробити іспит сумління, щоб завтра з чистим
серцем могли вступити в дім Божий, щоб кожен з нас з глибини душевної
міг молитися словами канону: “Душевними руками, сподоби мене благодателю
прийняти Тебе, як колись Симеон, і насолодитися Твоєю благодаттю”, а
ви, двері небесні, відчиніться, бо “Христос у Церкву, як младенець,
Матір’ю-Дівою Богу і Отцю приноситься”.
У той самий день
Святого мученика Трифона
Тропар, гл. 4: Мученик Твій, Господи, Трифон,* у
стражданнях своїх прийняв вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши
бо кріпость Твою, він мучителів подолав,* сокрушив і демонів
зухвальства безсильні.* Його молитвами спаси душі наші.
Кондак, глас 8: Троїчною твердістю багатобожжя зруйнував
ти до краю, Всеславний, чесним у Христі бувши і, перемігши мучителів
Христом Спасителем, вінець прийняв ти свідоцтва твого і дар божественних
зцілень, як непереможний.
У Фригії, поблизу міста Апамеї, у селі Кампсаді жив бідний
пастух, що пас гусей, син дуже вбогих хліборобів, та такий святий, що,
попри свій молодий вік, з ласки Божої, творив чудеса. Коли ж у Римі
прекрасна вродою і дуже мудра донька імператора Гордіяна потрапила у
владу злого духа і стала біснуватою, то тоді покликали святого Трифона, і
він, після шестиденної молитви і постів, прогнав диявола; скарби, якими
наділив його цар, святий роздав убогим, а сам повернувся до своїх
гусей.
Та прийшли часи страшних переслідувань за цісаря Деція. До
правителя Витинії, що звався Тиберій-Гракх-Клавдій-Аквилин, привели у
Нікею (згідно з іншими даними до Аквилину в Никомидії) Трифона і його
товариша Респиція, звинувачуючи їх у тому, що вони не підкоряються
наказові імператора і є християнами. Мучитель став погрожувати їм муками
і вогнем, та святий Трифон сміливо відповів: “Ти погрожуєш нам вогнем,
який може спопелити лиш тіло, а я вам, невірним, погрожую вогнем вічної
муки!”
Кільканадцять днів тривали муки святих. Їх били палицями, палили
смолоскипами, шматували гаками їх тіло, тримали цілу ніч нагими на
морозі, волочили кіньми, у п’яти забивали цвяхи і так тягали по землі. А
вони славили Господа і в тяжких муках просили Його про дар витривалости
і чимшвидше прийти до Ісуса. Аж раптом серед найбільших мук явився
ангел небесний, осяяв їх небесним світлом і поклав на їх голови
прекрасні вінці. Кати, які це бачили, від страху попадали на землю.
Однак мучитель не упокорився перед чудом Божим і наказав свв. мучеників
стяти мечем. Тіло святого Трифона поховано в його рідному селі Кампсаді,
а згодом перенесено до Царгорода, а ще пізніше – до Риму. Бог прославив
його мощі численними чудами.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар