Святих чудотворців і безсрібників Кира та Йоана
Тропар, гл. 5: Через троїчну благодать, яка оселилась у
чистих серцях ваших, преблаженні Кире та Йоане, явились ви духів
нечистих страшними прогонителями. І не лише явних, а й тайних недугів
лікарями були, тому маючи дерзновення до чоловіколюбця Бога,
безперестанними вашими молитвами душевні наші пристрасті зціліть.
Кондак, гл. 3: Від божественної благодаті дар чудес
прийнявши, святії, чудодієте безперестанно, всі пристрасті наші
невидимим ліком відсікаючи, Кире премудрий із Йоаном славним, бо ви є
лікарями божественними.
У часи переслідування християн за Диоклетіяна в Олександрії жив
благочестивий і учений лікар на ім’я Кир, який не те, що не брав від
хворих жодної платні, а ще й приводив їх до пізнання Ісуса Христа і
навертав багатьох поган. Довідався про це мучитель і наказав його
ув’язнити, та святий Кир, за наказом Божим, сховався в Аравії. Там він
прийняв монаше життя і продовжував лікувати хворих, однак не людськими
ліками, а самою лиш молитвою, бо Бог дав йому силу чудесного зцілення.
Дізнався про це один воїн на ім’я Йоан. Був він родом з Едеси, а в
Єрусалимі, куди прийшов поклонитися святим місцям, почув про святого
безсрібника (так звалися християнські лікарі, що лікували без платні)
Кира і, приставши до нього, разом з ним навертав поган і прислуговував
хворим.
У тому часі олександрійський мучитель Сиріян у місті Канопі
схопив одну невісту, Атанасію, і трьох її доньок: 15-літню Теоктисту,
13-літню Теодотію і 11-літню Євдоксію, і кинув їх у в’язницю.
Довідавшись про це, святі Кир і Йоан, поспішили до Канопи, щоб скріпити
матір і її доньок у Христовій вірі і заохотити їх до витривалости. Однак
погани впіймали святих безсрібників і привели їх на суд, на якому святі
прилюдно славили Христа. І Сиріян віддав їх на муки, наказавши бити
бичами, палити смолоскипами, рани натирати оцтом, сіллю і січеним
волосом, ноги обливати гарячою смолою – усе це святі стійко терпіли і
продовжували голосно славили Ісуса Христа. Дочки святої Атанасії, які це
бачили, не злякалися мучителів і, на очах своєї матері, перенесли такі
самі муки. Тоді Сиріян наказав матір і її дочок стяти мечем, а після них
на тому ж місці було стято святих Кира і Йоана. Сталося це 31 січня 311
р.
Святих християни поховали в церкві святого Марка, а за імператора
Теодосія Молодшого їх мощі було перенесено до села Манутин, де
прославилися вони численними чудесами. Пізніше мощі було перенесено до
Риму, а з Риму до баварського міста Мюнхену, у церкву святого Михаїла.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар