М’ясопусна Неділя
Притча про блудного сина минулої неділі символічно показала нам
незглибиме милосердя Бога, який приймає навіть найбільшого грішника,
коли той кається і шкодує, що здійснив гріхи. Та щоб хтось не наважився
грішити тільки тому, що Господь Бог милосердний і простить йому, то
свята Церква у двох наступних неділях для перестороги наводить дві
справді драматичні сцени: день Страшного Суду і вигнання з раю наших
прародичів — Адама й Єви. Ці дві сцени змальовують нам Божу
справедливість. У М'ясопусну неділю святе Євангеліє говорить про день
Страшного Суду, а Сиропусна неділя оплакує вигнання наших прародичів з
раю.
Неділя Блудного Сина наче говорила до нас: "Блудні діти,
заверніть з дороги гріха та в покорі й каятті вертайтеся до
батьківського дому, бо наш Отець Небесний безконечно милосердний, то
простить і вам". — А М'ясопусна й Сиропусна неділі грізним тоном
перестерігають нас: "Господь Бог не тільки безконечно милосердний, але й
безконечно справедливий, тож не грайтеся з гріхом, але бійтеся строгої
руки Божої справедливості й кари".
День Страшного Суду всім нам пригадує велику відповідальність,
яка чекає на кожного з нас за наше життя. А швидка й дуже строга Божа
кара, що впала на наших прародичів за один-єдиний тяжкий гріх, переконує
кожного, що з Богом не можна жартувати. Тож одна й друга неділя
доводять нам необхідність виправлення нашого життя, посту й покути, жалю
за гріхи, бо тільки тоді зможемо мати надію на Боже милосердя у день
Страшного Суду.
Що таке "м'ясопуст"?
Седмиця, що наступає після неділі Блудного Сина, називається
М'ясопусна і закінчується неділею, яка має ту саму назву. М'ясопусна
неділя це вже останній день перед Великим постом, у якому ще дозволялося
їсти м'ясо. Звідси й назва цієї неділі — м'ясопуст, що значить
відпущення, покинення м'яса. Очевидно, ми тут маємо на думці ті часи,
коли Великий піст дотримувався дуже строго.
Богослужба М'ясопусної неділі
М'ясопусна неділя ще має назву неділі про Страшний Суд. Цього дня
читається святе Євангеліє, в якому Ісус Христос говорить про Страшний
Суд та про вічну нагороду для праведних і вічну кару для грішних. Події
Страшного Суду присвячена вся сьогоднішня богослужба. Оспівуючи перебіг
Страшного Суду, вона намагається наповнити нас спасенним страхом, жалем
за гріхи та вказати на необхідність добрих справ, передовсім справ
милосердя.
Перед цим судом ніхто не втече, і тут усе буде виявлене,
нагороджене або покаране, про це сказано в наступних стихирах з великої
вечірні неділі: "Книги відчиняться, виявлені будуть людські діла перед
нестерпним судом, а вся долина зашумить страшним скреготом плачу, коли
побачить усіх грішних, засуджених на вічні муки Твоїм справедливим
судом, і даремний плач. Тому молимо Тебе, Блаже, пощади нас слав'ячих
Тебе, єдиний многомилостивий". "Засурмлять труби й розпадуться гроби, і
ввесь людський рід воскресне з трепетом. Ті, що творили добро, радуються
в радості чекаючи, щоб прийняти нагороду. А грішники тремтять, гірко
ридаючи, бо йдуть на муку й відлучаються від вибраних. Господи слави,
змилосердися над нами й пощади нас, як Благий, та зроби нас гідними мати
частку з тими, що Тебе полюбили".
Кожний стане на Страшному Суді, і там не будуть зважати на особи,
які співають пісні канону утрені цієї неділі: "Надходить день, уже при
дверях суд, чувай, душе, де збираються разом царі і князі, багаті й
бідні, і кожна людина дістане по заслузі своїх діл" (Четверта пісня).
У той самий день
Перенесення мощей святого священномученика Ігнатія Богоносця
Тропар, гл. 4: Як дар освячений Богові себе принісши,
поспішив ти бути з’їджений звірами, тому праведний вінець, о Ігнатіє, з
небес прийнявши від Бога, спасай почитаючих тебе як святителя Христового
і учителя і мучеників співстрадника.
Кондак, гл. 4: Днесь від сходу возсіявший і все творіння навчаннями просвітивший, мучеництвом украсився богоносний і божественний Ігнатій.
Св. Ігнатій Богоносець загинув мученицькою смертю в Римі за
імператора Траяна, який наказав кинути його на розтерзання звірам. Вірні
позбирали кості св. Ігнатія і поховали у Римі. Згодом святі мощі
відіслали до Антіохії, де їх поховали у храмі на дафнійському
передмісті. У 450 році святі мощі перенесли до нової церкви, збудованої
на місці зруйнованої поганської богині Фортуни. Мощі св. Ігнатія
прославилися численними чудами. У середині VII ст. їх перенесли до Рима в
церкву св. Папи Климента.
У той самий день
Житіє святих мучеників Романа, Якова і Філотея
Ці святі були родом з Самосати. Згідно з венеційською Мінеєю,
вони терпіли за святу віру тяжкі муки. Спочатку били їх ціпами по
раменам і стегнам, і тяжко побитих кинули в кайданах у в’язницю. Потім
шматували їх тіло гаками, а під кінець пробили їм цвяхами голови. Всі
вони прийняли вінець мучеників. Точна дата смерти не відома.
У той самий день
Житіє преподобного отця Афрата
Цей великий слуга Божий народився в Персії. Пізнавши всю нужду
цього світу, він покинув свою славну і багату рідню й осів поблизу міста
Едеси, де провадив самотнє, дуже суворе життя. Потім вступив до
монастиря біля Антіохії, і тут дивував усіх своїми постами, їв лишень
хліб і тільки в старості став споживати ярину. Коли одного разу його
земляк на ім’я Антемій хотів йому подарувати багатий одяг, привезений з
Персії, святий Афрат не прийняв подарунка, бо, як сказав, його стара
одежу йому є наймиліша, а двох ряс монахові не годиться мати.
Коли ж імператор Валент, єретик, приїхав до Антіохії і став
мучити й убивати вірних, багатьох велів топити в ріці Оронт, тоді святий
Афрат разом зі священиками Діодором і Флавіяном збирав вірних,
скріплював їх і заохочував до витривалости. Одного разу натрапив на
преподобного у місті сам імператор і запитав, чому він покинув пустелю.
На те святий Афрат сміливо відповів: “Ти винен у тому, бо розпалюєш
вогонь переслідування Божої Церкви, а моє завдання – гасити той вогонь!”
Бог наділив святого Афрата даром чудес. Своє життя святий закінчив у
великій святості.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар