Святого апостола Тадея
Тропар, глас 2: Днесь Едеса град веселиться, бо прийняв
через тебе купіль хрещення, і Авгар, від страстей відійшовши, твою
пам’ять славить. З ним же і ми співаємо: радості духовної сповни життя
наше і пристрасті зціли, Тадеє апостоле, молитвами твоїми.
Кондак, глас 4: Як зорю пресвітлу Церква придбала тебе
апостоле Тадеє, чудесами твоїми просвіщається завжди, спаси тих, які з
вірою почитають пам’ять твою.
Святого Тадея, пам’ять якого нині вшановуємо, треба відрізнити
від святого апостола Тадея, одного з дванадцяти апостолів. Святий Тадей,
пам’ять якого святкуємо нині, був юдеєм, родом з Едеси. Він слухав
науки святого Йоана Хрестителя і прийняв з його рук хрещення. Згодом
Ісус Христос вибрав Тадея як одного з сімдесяти своїх учнів. Після
Зішестя Святого Духа Тадей пішов до Едеси і охрестив царя Авгара та його
двір, а також багато мешканців того міста, зокрема й поганських жерців.
Святий Тадей утвердив Христову віру в Едесі, настановив єпископа та
священиків і пішов проповідувати слово Боже в Месопотамії, а потім у
Фінікію, де у місті Вирит у 44 р. після Р. Хр. помер природною смертю.
Згідно з іншим переданням, апостол Тадей прийняв мученицьку смерть у
Вірменії. Уже за життя Господь прославив його силою творити чуда, про що
згадував цар Авгар у своєму листі до царя Асирії Нарзеса.
__________
У той самий день
Святої мучениці Васси та її дітей: Теогнія, Агапія і Піста
Тропар, глас 4: Агниця Твоя, Ісусе, Агафія,* кличе великим
голосом:* Тебе, жениху мій, люблю і, Тебе шукаючи, страдаю,* і разом з
Тобою розпинаюся, і погребуюся хрещенням Твоїм,* і терплю ради Тебе, щоб
і царствувати в Тобі,* і вмираю за Тебе, щоб і жити з Тобою,* та як
жертву непорочну прийми мене, що з любов’ю пожертвувалася Тобі.* її
молитвами як милостивий спаси душі наші.
Кондак, глас 1: Мук вогонь Духа росою погасила єси, чесна,
і до світла божественного і неоречевленого переставилась єси і після
смерті блаженної виточуєш краплі зцілень, втихомирюючи розпалення
похотей силою духовною.
У Македонії, в місті Едесі, жив поганський жрець на ім’я Валерій.
Він мав жінку Вассу і трьох синів: Теогнія, Агапія і Піста. Жінка і
сини сповідували Христову віру. Коли імператор Максиміян почав жорстоко
переслідувати християн, то Валерій, дізнавшись, що його жінка і сини є
християнами, сам оскаржив їх перед старостою Викарієм (інші джерела
старосту називають Клавдій, а ще – Филипом). Так, за доносом жорстокого
батька, на його таки очах, усі три сини прийняли мученицьку смерть.
Свята Васса перенесла найтяжчі муки, які лиш поганська злоба могла
видумати, та не зреклася Христа Спасителя. Мучитель водив її за собою по
всій Македонії; всюди піддавав слугу Божу найтяжчим мукам, та Божа сила
у видимий спосіб охороняла Вассу.
Під кінець її кинули до в’язниці, але
самі погани потай випустили святу мученицю, і вона подалася на один з
островів у Пропонтиді (Мармуровому морі). Острів той називався Алон. Тут
християни прийняли до себе святу Вассу, але Викарій доніс на неї
старості того краю, і той велів стяти мученицю мечем. Сталося це близько
295 р. У 450 р. в Халкедоні була церква на честь св. Васси.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар