2Кр.12,20–13,2: «Щоб не було між вами суперечок, заздрощів, гніву, сварок, обмов, нашептів, зарозумілості, безладдя»
Християнам має бути притаманний мир, радість, порозуміння. І коли
в наші стосунки закрадаються протистояння, гнів, заздрощі, маємо бути
свідомими, що це не Божий Дух. Утікаймо від цього й не дозволяймо, щоб у
нас зростала зарозумілість, обмова. Такий стан нашої душі свідчить, що
ми далекі від християнського життя і християнського розуміння стосунків.
Є дуже просте правило – дивитися перше на себе, досліджувати власні вчинки і думки, а не шукати в усьому цьому вини ближнього. Стараймося засівати любов, порозуміння, прощення, доброзичливість. Бути носіями того, що миле Богові!
***
Мр.4,24-34: «Чи спить він, чи встає, чи вночі, чи вдень – насіння те кільчиться і росте»
Коли хочемо досягти чогось у матеріальному житті, усвідомлюємо,
що для того потрібно докладати чимало зусиль, старання й часу. Адже
просто так не можемо мати нічого. Знаємо, що людина, яка хоче придбати
житло, авто та інше, має багато для цього потрудитися. Тому все й
одразу, в одну мить у неї не з’являється, а збирається усе життя,
цеглинка до цеглинки.
Так само відбувається і з нашим духовним життям. Ми, звичайно,
хотіли б змінити себе в одну мить, але часто забуваємо, що зміни, яких
ми прагнемо, відбуваються крок за кроком. Ніхто не стає в один момент ні
грішником, ні праведником.
Цей уривок з Євангелія вказує саме на те, що Царство Небесне
починається з малих речей. Кожна мить нашого життя, кожний наш вчинок,
кожне слово, навіть кожна думка – це або наближення до Бога, або
віддалення. Немає в житті справ нейтральних, як ми дуже часто собі
думаємо. Кожна справа, навіть, здавалось би, найменш значна, є або
кроком до Господа і Царства Небесного, або кроком у протилежному
напрямку.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар