1Кр.2,6–9: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спадало, те приготував Бог тим, що його люблять»
Нам, як християнам, подобається жити у цьому світі з його певними
вигодами і принадами. Але Господь каже, що Він приготував нам щось
більше, ніж краса цього світу. Тому завжди цінуючи і дякуючи Богові за
ті добра, які він дає у цьому світі, пам’ятаймо, що на нас чекає щось
більше, то ж стараймось не зупиняти нашого погляду на тому, що маємо,
будьмо свідомими, що головне нас чекає у Вічності.
Лиш тоді, коли ми не будемо «приліплюватись» до вигод цього
світу, коли ми не будемо перейматися проблемами і турботами цього світу,
а будемо розуміти, що нас чекає щось більше, станемо свобідними від
радостей цього світу. Так, як людина часто є готова понести різні
подвиги, труди, щоби осягнути щось, готова понести всякі незручності,
щоби осягнути собі земне щастя, ще більше потрібно нам прагнути осягнути
спасення. Тож завжди пам’ятаймо що нам приготував Господь у Вічності, що нас чекає в майбутньому.
***
Мт.22,15-22: «Віддайте ж кесареве – кесареві, а Боже – Богові»
У більшості випадків, коли цитуємо цей вірш: «Віддайте ж кесареве
– кесареві», говоримо, що мусимо мати пошану до законів, порядків, які
існують у суспільстві. Однак дуже мало звертаємо уваги на другу половину
цього вірша: «…а Боже – Богові».
Господь дарував нам життя, яке триває десятки років. У ньому
багато не тільки років, а й ще більше місяців, годин, а секунд –
неймовірна кількість. Коли приглянемося до нашого буденного дня, то
можемо зауважити, що дуже багато часу віддаємо саме «кесареві» – тим чи
іншим людським справам, клопотам, обов’язкам. Натомість дуже мало часу
посеред дня, посеред тижня ми віддаємо Богові.
Як нам важко молитися наші ранішні, вечірні молитви, ходити до
храму, творити добрі діла, як нам трудно віддати Боже Богові. Цей день
дарував нам Бог, але нам обтяжливо щодня читати Святе Письмо, книги тих
чи інших духовних авторів.
Бог дарував нам ціле життя. Чи ми хоч якусь маленьку його частину
можемо присвятити Господеві? Адже остаточно життя й так належить Йому. Тому варто віддати Богові те, що Йому й так належить, – ціле наше життя.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар