Святих мучеників Флора і Лавра
Тропар, глас 4: Досконалу й богомудру двійцю пресвітлу*
восхвалімо, вірні,* Флора преблаженного і Лавра всечесного,* які
старанно і ясно проповідували усім Тройцю несотворену.* Тому й
постраждали до крові,* вінцями пресвітлими прикрасилися,* і моляться
Христу Богові, щоб спас душі наші.
Кондак, глас 8: Як благочесних мучеників і богомудрих
страждальців Христових,* преславно вшануймо днесь Флора і Лавра,* і
отримаємо благодать і милість їх молитвами,* і визволимося від бід і
напастей,* гніву й скорботи в день судний.
Два брати, святі Флор і Лавр, були каменярами і знали своє
ремесло дуже добре, так, що сильно вирізнялися серед інших робітників.
Спочатку вони жили у Візантії, та згодом перебралися в Ілирію. Де б не
доводилося їм працювати, всюди своїм правдиво християнським життям
дивували поган, а сердечними словами приводили їх до пізнання Христової
віри. Сталося так, що правитель Ликиній задумав побудувати велику
поганську божницю і звернувся до намісника ілирійського краю Ликаона,
щоб послав йому добрих майстрів, а той вибрав двох братів Флора і Лавра,
як найвправніших. На будові вони навертали робітників поган, а майже
весь свій заробіток роздавали вбогим.
За будовою наглядав поганський жрець Мамертин. Одного разу син
жерця на ім’я Атанасій, приглядаючись до роботи святих братів, був
необережний і осколок каменя влучив йому просто в око, так, що воно
витекло. Розгніваний батько почав ганьбити святих братів, а ті сказали
йому, щоб довірив на якийсь час їхній опіці юнака, а вони проситимуть
Бога, щоб Він повернув хлопцеві зір. Цілу ніч молилися брати, а потім
стали розповідати юнакові про Ісуса Христа, що лиш Він може його
зцілити. Хлопець так глибоко перейнявся їх наукою, що увірував у
правдивого Бога, а тоді Господь Бог учинив чудо і повернув йому втрачене
око. Батько, побачивши сина здоровим, також увірував в Ісуса Христа і
став ревним християнином.
На тій будові святі брати навернули близько триста осіб. Коли ж
божниця була вже готова, всі новоохрещені одного вечора поставили
посеред неї великий хрест і цілу ніч молилися та співали псалми. Коли
про це довідався управитель Ликиній, наказав усіх їх спалити живцем, а
братів Флора та Лавра віддав на тяжкі муки і потім відіслав їх до
Ликаона. Той наказав їх судити і віддати на тяжкі муки, під кінець
братів кинули в глибоку криницю і засипали землею. Сталося це близько
120 р. Мощі святих братів мучеників було віднайдено в часи Костянтина
Великого й урочисто перенесено до Царгорода. Поблизу церкви святого
Филипа було зведено храм у їх пам’ять та монастир, в якому мощі святих
братів упокоїлися, а Господь прославив їх численними чудами.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар