Рм.8,14–21: «Спадкоємці ж Божі – співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом із ним і прославитися»
Дорога до воскресення Ісуса Христа не була легкою і простою: від
народження в убогості до завершення ганебною смертю на хресті. Це була
дорога, яку не просто було пройти. Так само і наше життя також сповнене
різних страждань, невигод, терпінь. Але коли ми прагнемо з Богом це все
пройти, то нас це приводить до переміни, до з’єднання з Ісусом Христом,
до зустрічі з Ним і до воскресення разом із Ним.
Завжди сприймаймо труднощі та страждання, які маємо, як нагоду
співстраждати з Господом, співтерпіти, щоб могти разом з Ісусом Христом
зустрітись у Вічності.
***
Мт.9,9–13: «Здорові не потребують лікаря, лише хворі»
Коли ми почуваємося здоровими, то нам і на гадку не спадає йти до
лікарні, лікуватися. Але коли захворіємо, то шукаємо допомоги, поради,
консультації, аби повернути здоров’я, щоб спробувати зцілитися. Бачимо,
що кожен хворий сам виявляє бажання йти до лікаря. Лікарі самі не
шукають хворих і не затягують їх до лікарні – хворий має усвідомити, що
потребує лікування, і прийти до лікаря.
Подібно є і в духовному житті. Бог завжди готовий нас лікувати і
прийняти до своєї «лікарні», лишень би ми відчули, що хворі й потребуємо
допомоги. І це є важливо для нас. А Бог знайде, які ліки та які
процедури нам призначити, у який спосіб нас найкраще лікувати. Підставою
для лікування має бути пізнання себе, усвідомлення свого хворобливого
стану. Бо лише знаючи свої слабкості, свої хвороби, зрозуміємо, що потребуємо допомоги і зцілення від Господа.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар